ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 904/299/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. головуючий, судді: Баранець О.М., Кондратова І.Д.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційних скарг Фонду державного майна України та Заступника прокурора міста Києва

на рішення Господарського суду міста Києва

(головуючий суддя Лиськов М.О.)

від 11.09.2019

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя Алданова С.О.; судді: Пономаренко Є.Ю., Сітайло Л.Г.)

від 23.01.2020

у справі №904/299/16

за позовом Фонду державного майна України

до Товариства з обмеженою відповідальністю Галтера, Товариства з обмеженою відповідальністю Кастодіан Гарант

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: Публічне акціонерне товариство Авіаційна компанія Дніпроавіа, Товариство з обмеженою відповідальністю Міжнародний аеропорт Дніпропетровськ, Міністерство оборони України

за участю прокуратури Дніпропетровської області

про розірвання договору купівлі-продажу та зобов`язання вчинити певні дії

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Галтера

до Фонду державного майна України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Кастодіан Гарант, Публічне акціонерне товариство Авіаційна компанія Дніпроавіа, Товариство з обмеженою відповідальністю Міжнародний аеропорт Дніпропетровськ

про визнання договору № КПП-557 купівлі-продажу пакета акцій Відкритого акціонерного товариства Авіаційна компанія Дніпроавіа від 28.08.2009, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Галтера та Фондом державного майна України, в частині пунктів 11.1.2, 11.2.1, 11.2.2. недійсними,

за участю представників учасників справи:

позивача Левадний Р.С.;

відповідача 1 Вінниченко О.О.;

відповідача 2 не з`явився;

третьої особи 1 Левченко О.В.;

третьої особи 2 не з`явився;

третьої особи 3 не з`явився;

прокурора Баклан Н.Ю.;

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1.Фонд державного майна України звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галтера" (далі ТОВ "Галтера") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кастодіан Гарант" (далі ТОВ "Кастодіан Гарант") про розірвання договору № КПП-557 купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" за конкурсом, укладеного 28.08.2009 між Фондом державного майна України та ТОВ "Галтера", і зобов`язання депозитарної установи ТОВ "Кастодіан Гарант", списати з рахунку у цінних паперах ТОВ "Галтера" пакет акцій ПАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" кількістю 111 956 480 штук простих іменних акцій, що становить 94,572% статутного капіталу товариства на рахунок Держави Україна (керуючий рахунком Фонд державного майна України).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем ТОВ "Галтера" умов договору купівлі-продажу пакету акцій ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" за конкурсом № КПП-557 від 28.08.2009 про передачу ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" штучної злітно-посадкової смуги площею 2 860 х 44 кв.м, радіомаячної системи РМС СП 80 М та земельних ділянок, на яких вони розташовані, у власність держави для створення на їх базі державного підприємства до 02.09.2014. Також відповідно до Концепції післяприватизаційного розвитку ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" відповідач ТОВ "Галтера" до 31.12.2014 не вніс інвестиції грошові кошти у сумі 882,1 млн грн на виконання інвестиційної програми розвитку та оновлення міжнародного аеропорту "Дніпропетровськ". Внаслідок невиконання вказаних зобов`язань за договором купівлі-продажу держава не отримала очікуваного ефекту від реалізації пакета акцій, який обліковується у депозитарній установі ТОВ "Кастодіан Гарант".

1.3. Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

1.4. При новому розгляді справи ТОВ "Галтера" звернулось до господарського суду із зустрічною позовною заявою до Фонду державного майна України про визнання укладеного 28.08.2009 між ТОВ "Галтера" і Фондом державного майна України договору № КПП-557 купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" недійсним в частині пунктів 11.1.2, 11.2.1, 11.2.2.

1.5. Зустрічний позов обґрунтований тим, що оспорювані пункти договору не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а саме в п. 11.1.2 договору не було визначено орган уповноважений на отримання майна, а п.п. 11.2.1, 11.2.2 договору не визначають яким чином інвестиція підлягає внесенню відповідачем 1 за первісним позовом.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 в задоволенні первісного позову Фонду державного майна України відмовлено повністю. Зустрічний позов ТОВ "Галтера" задоволено. Суд визнав недійсним договір №КПП-557 купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" від 28.08.2009, укладений між ТОВ "Галтера" і Фондом державного майна України, в частині пунктів 11.1.2, 11.2.1, 11.2.2.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 у справі №904/299/16 скасовано частково, в задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Галтера" відмовлено повністю.

2.3. Господарські суди встановили такі фактичні обставини справи:

28.08.2009 Фонд державного майна України та ТОВ "Галтера" уклали договір купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" за конкурсом №КПП-557, предметом якого є пакет акцій ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" кількістю 111 956 480 штук простих іменних акцій, випущених у документарній формі, що становить 94,572% статутного капіталу, номінальною вартістю однієї акції 0,25 грн та номінальною вартістю пакета акцій 27 989 120, 00 грн, який за результатами конкурсу продано за 59 017 000,00 грн.

У пункті 2 договору сторонами узгоджено, що покупець зобов`язаний розрахуватись за придбаний пакет акцій ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" протягом 60 календарних днів від дати нотаріального посвідчення договору в сумі 59 017 000, 00 грн, у тому числі протягом 30 календарних днів сплатити 29 508 500, 00 грн, що становить 50% ціни пакета акцій. Право власності на пакет акцій переходить до покупця від дати сплати повної вартості придбаного пакета акцій (пункт 5 договору).

Відповідно до пункту 10 договору покупець зобов`язаний у встановлений у пункті 3 договору строк повністю сплатити ціну придбаного пакета акцій, у встановлений у п. 11.1.4 та п. 11.1.5 строк забезпечити погашення заборгованості перед кредиторами підприємства та прийняти від продавця придбаний пакет акцій за актом приймання-передавання.

Повну вартість пакета акцій сплачено 02.09.2009. За актом № 502 від 03.09.2009 пакет акцій продавцем передано покупцю ТОВ "Галтера".

Пакет акцій ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" обліковується у депозитарній установі ТОВ "Кастодіан Гарант".

Згідно з пунктом 11 договору (в редакції договору № 281 від 04.08.2011 про внесення змін до договору купівлі-продажу) покупець зобов`язався виконати фіксовані умови конкурсу, визначені планом приватизації пакета акцій ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" та Концепцією розвитку, яка є невід`ємною частиною договору.

Положеннями пункту 11 договору (в редакції договору № 281 від 04.08.2011 про внесення змін до договору) передбачено, що покупець зобов`язаний забезпечити:

- пп. 11.1.2 договору: передачу відкритим акціонерним товариством "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" штучної злітно-посадкової смуги площею 2860х44 кв.м (інвентарний номер - 208), радіомаячної системи РМС СП - 80 М (інвентарний номер - 50059) та земельних ділянок, на яких вони розташовані, у власність держави для створення на їх базі державного підприємства;

- пп. 11.2.1 договору: згідно з Концепцією - інвестування коштів, необхідних для виконання програми підготовки Дніпропетровського аеропорту до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату з футболу 2012 року;

- пп. 11.2.2 договору: внесення інвестицій, передбачених Концепцією розвитку товариства, для забезпечення розвитку Дніпропетровського аеропорту до кінця 2012 року та оновлення автомобільного парку та засобів аварійно-рятувальної і пожежної служб аеропорту протягом 2010 року.

Відповідно до пункту 12 договору виконання фіксованих умов конкурсу, які не мають визначеного строку реалізації, здійснюються протягом п`яти років з дати переходу права власності на пакет акцій.

Оскільки повну вартість пакета акцій сплачено 02.09.2009, то кінцевим строком виконання фіксованих умов конкурсу згідно з пунктом 12 договору було 02.09.2014.

Відповідно до Концепції, з урахуванням внесених у 2012 році змін до неї, на виконання інвестиційної програми розвитку та оновлення Міжнародного аеропорту "Дніпропетровськ" ТОВ "Галтера" повинен інвестувати грошові кошти у сумі 882,1 млн грн, зокрема, 107 млн грн - на реконструкцію штучної злітно-посадкової смуги, яка підлягає передачі у власність держави згідно з пп. 11.1.2 договору. Кінцевим строком виконання зобов`язання щодо внесення та освоєння інвестиційних коштів за напрямками, передбаченими Концепцією, є 31.12.2014.

Фонд державного майна України провів поточну перевірку виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" за конкурсом № КПП-557 від 28.08.2009, за результатами якої встановлено, що умови договору купівлі-продажу контрагентом не виконано, про що складено відповідний акт від 20.08.2015. Зокрема, в ході проведеної перевірки встановлено, що з передбачених Концепцією та договором загальної суми інвестицій у 882 100 тис. грн фактично внесено інвестицій, з урахуванням індексу інфляції, на загальну суму 142 145, 12 тис. грн, при цьому сума інвестицій у діючих на момент внесення цінах склала 142 154, 465 тис. грн.

Також перевіркою встановлено невиконання умов п. 11.1.2 договору, а саме не передано до державної власності штучної злітно-посадкової смуги, радіомаячної системи та земельних ділянок, на яких вони розташовані.

Згідно з положеннями пункту 29 договору у разі невиконання покупцем зобов`язань за договором продавець має право в установленому законодавством порядку порушити питання про його розірвання та повернення пакета акцій за актом приймання-передавання у державну власність.

У разі невиконання однією із сторін умов договору та/або неотримання покупцем у строк, передбачений пунктом 34 договору, дозволу Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України на концентрацію суб`єкта господарювання, він може бути розірваний за згодою сторін або на вимогу іншої сторони за рішенням суду або господарського суду з поверненням пакета акцій продавцю за актом приймання-передавання протягом трьох робочих днів від дати набрання чинності рішенням суду, господарського суду або від дати підписання додаткової угоди про розірвання договору за згодою сторін (пункт 38 договору).

Фонд державного майна України 01.10.2015 надіслав ТОВ "Галтера" пропозицію № 10-25-17590 про розірвання договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" за конкурсом № КПП-557 від 28.08.2009 та про повернення державі пакета акцій ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" у розмірі 94,572% статутного капіталу товариства, зарахування пакету акцій на відповідний рахунок Держави Україна (керуючий рахунком - Фонд державного майна України) в Публічному акціонерному товаристві акціонерний банк "Укргазбанк".

Листом № 14 від 30.10.2015 ТОВ "Галтера" заперечив проти розірвання договору та запропонував вирішити спірні питання шляхом переговорів відповідно до пункту 41 договору.

2.4. Відмовляючи в задоволенні первісного позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відсутні обставини та підстави, з якими норми статті 651 Цивільного кодексу України пов`язують можливість розірвання спірного договору.

Так, невиконання ТОВ "Галтера" пункту 11.1.2 договору було спричинено некоректністю викладення останнього, що була допущена в момент укладення договору та полягала у невизначені органу якому мало бути передано певне майно. До того ж, у зв`язку із зміною обставин, які неможливо було передбачити на час укладення договору, відбулась зміна переліку майна.

Щодо невиконання ТОВ "Галтера" умов договору в частині внесення інвестицій, то суди попередніх інстанцій встановили, що товариство було позбавлене можливості здійснити інвестування у реконструкцію аеродромного покриття через необхідність виконання вимог законів України як самим ТОВ "Галтера", так і Фондом державного майна України, пов`язану з обороною Держави в умовах АТО на сході країни.

2.5. Задовольняючи вимоги за зустрічним позовом, суд першої інстанції виходив з того, що всупереч положенням частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України умови п. 11.1.2, 11.2.1 та 11.2.2 договору не спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки містять зобов`язання сторони, яке неможливо виконати внаслідок того, що договором не передбачено механізм виконання зазначеного зобов`язання, зокрема, не визначено особу, якій повинно бути передане майно згідно з пунктом 11.1.2 договору, не визначено чіткого порядку виконання пунктів 11.2.1 та 11.2.2 договору в частині внесення інвестицій, а також відсутній закріплений договором розмір необхідних інвестицій.

Суд апеляційної інстанції, в свою чергу, приймаючи в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні зустрічного позову про визнання недійсними пунктів 11.2.1 та 11.2.2 договору щодо внесення інвестицій виходив з того, що ТОВ "Галтера" не доведено наявності правових підстав для визнання їх недійсними згідно з частиною 5 статті 203 Цивільного кодексу України. Застосувавши наслідки спливу позовної давності, суд апеляційної інстанції відмовив в задоволенні позовної вимоги за зустрічним позовом про визнання недійсним пункту 11.1.2.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020, Фонд державного майна України подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове, яким первісний позов Фонду задовольнити в повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження Фонд державного майна України визначив відсутність висновку Верховного Суду з питань застосування норм права щодо розірвання договору у спірних правовідносинах. При цьому посилання суду апеляційної інстанції на постанови Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 910/21862/17, від 16.10.2018 у справі № 910/23976/16, від 29.01.2019 у справі № 926/708/18, від 26.02.2019 у справі № 926/709/19 є необґрунтованим, оскільки предмет спору в згаданих справах не пов`язаний із укладенням договору купівлі-продажу об`єкта приватизації та виконанням приватизаційних зобов`язань набувачем державного майна.

При цьому Фонд державного майна України зазначає про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:

-суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статті 651 Цивільного кодексу України та не врахували, що відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань, передбачених у пунктах 11.1.2, 11.2.1 та 11.2.2 договору, у зв`язку з чим держава не отримала та не отримає того економічного ефекту, на який розраховувала під час укладення договору, що свідчить про істотність порушення договірних зобов`язань та відповідно про наявність підстав для застосування статті 651 Цивільного кодексу України. При цьому скаржник посилається на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 23.12.2014 у справі № 48/448-13/364;

-суди попередніх інстанцій не врахували положення пунктів 29 та 38 договору щодо його розірвання;

-суди попередніх інстанцій не досліджували питання того, що у покупця були відсутні будь-які перешкоди для виконання своїх інвестиційних зобов`язань з 02.09.2009 до квітня 2014 року (початку АТО). Як наслідок господарські суди не надали оцінки жодному з доводів Фонду.

Крім того, посилаючись на пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Фонд державного майна України вказує на те, що суди попередніх інстанцій встановили факт неможливості виконання інвестиційних зобов`язань з посиланням на інформаційні довідки військових частин щодо реконструкції злітно-посадкової смуги. В той же час суди не дослідили з посиланням на належні та достатні докази обставини неможливості виконання Концепції післяприватизаційного розвитку ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" в іншій частині.

3.2. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020, Заступник прокурора міста Києва також подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення в частині відмови в задоволенні первісного позову скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження судових рішень прокурором визначено згідно з пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України відсутність висновку Верховного Суду з питань застосування норм права щодо розірвання договору у спірних правовідносинах. При цьому, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції необґрунтовано врахував практику Верховного Суду щодо застосування статті 651 Цивільного кодексу України, оскільки у згаданих ним постановах не йшла мова про укладення договору купівлі-продажу об`єкта приватизації та виконання приватизаційних зобов`язань набувачем державного майна.

З врахуванням викладеного, прокурор зазначає про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:

-висновки судів попередніх інстанцій в частині відмови в первісному позові в порушення статті 86 Господарського процесуального кодексу України зроблено без всебічного дослідження обставин виконання інвестиційних зобов`язань, з неправильним застосуванням до спірних правовідносин статей 6, 526, 629, 627, 651 Цивільного кодексу України, статей 1, 27 Закону України "Про приватизацію державного майна";

- суди попередніх інстанцій не встановили неможливість належного виконання відповідачем інвестиційних зобов`язань за договором у встановлені строки з огляду на відсутність належних та достатніх доказів, що є порушенням статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, посилаючись на пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Прокуратура міста Києва вказує на те, що суди попередніх інстанцій встановили факт неможливості виконання інвестиційних зобов`язань з посиланням на інформаційні довідки військових частин щодо реконструкції злітно-посадкової смуги. В той же час суди не дослідили з посиланням на належні та достатні докази обставини неможливості виконання Концепції післяприватизаційного розвитку ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" в іншій частині.

3.3. Від Публічного акціонерного товариства Авіаційна компанія Дніпроавіа надійшли відзиви на касаційні скарги Фонду державного майна України та Заступника прокурора міста Києва, в яких товариство просило відмовити в їх задоволенні, оскільки оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою, винесеною із чітким дотриманням норм матеріального та процесуального права.

3.4. Від ТОВ "Галтера" надійшов відзив на касаційну скаргу Фонду державного майна України, в якому товариство просило відмовити в її задоволенні, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 залишити без змін.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

4.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.2. Доводи касаційних скарг зводяться до незгоди з рішенням судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні первісного позову. Рішення судів попередніх інстанцій в частині зустрічного позову не оскаржуються, а отже судом не переглядаються.

Предметом первісного позову в даній справі є матеріально-правова вимога Фонду державного майна України про розірвання договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" за конкурсом № КПП-557 від 28.08.2009, укладеного між Фондом та ТОВ "Галтера", у зв`язку з невиконанням останнім його умов, а саме:

- пп. 11.1.2 договору: передачу відкритим акціонерним товариством "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" штучної злітно-посадкової смуги площею 2860х44 кв.м (інвентарний номер - 208), радіомаячної системи РМС СП - 80 М (інвентарний номер - 50059) та земельних ділянок, на яких вони розташовані, у власність держави для створення на їх базі державного підприємства;

- пп. 11.2.1 договору: згідно з Концепцією - інвестування коштів, необхідних для виконання програми підготовки Дніпропетровського аеропорту до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату з футболу 2012 року;

- пп. 11.2.2 договору: внесення інвестицій, передбачених Концепцією розвитку товариства, для забезпечення розвитку Дніпропетровського аеропорту до кінця 2012 року та оновлення автомобільного парку та засобів аварійно-рятувальної і пожежної служб аеропорту протягом 2010 року.

4.3. Відповідно до частини 5 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції, чинній на час звернення позивача з цим позовом до суду та прийняття рішення судом першої інстанції) на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

У пункті 29 договору закріплено, що у разі невиконання покупцем зобов`язань за договором продавець має право в установленому законодавством порядку порушити питання про його розірвання та повернення пакета акцій за актом приймання-передавання у державну власність.

Пунктом 38 договору передбачено, що у разі невиконання однією із сторін умов договору він може бути розірваний за згодою сторін або на вимогу іншої сторони за рішенням суду або господарського суду з поверненням пакета акцій продавцю за актом приймання-передавання протягом 3-х робочих днів від дати набрання чинності рішенням суду, господарського суду або від дати підписання додаткової угоди про розірвання договору за згодою сторін.

З урахуванням змісту наведених норми частини 5 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" та положень договору, колегія суддів дійшла висновку, що до розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації застосовуються загальні правила щодо порядку розірвання договору, визначені положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

4.4. При вирішенні питання щодо розірвання договору з підстави, передбаченої договором, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, згідно з якою договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац 2 частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України).

Отже, однією з підстав розірвання договору є істотне порушення його умов стороною цього договору.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

У постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13 викладено правову позицію, згідно з якою оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Наведені правові позиції викладені у згаданих судом апеляційної інстанції постановах Верховного Суду від 10.10.2018 № 910/21862/17, від 16.10.2018 № 910/23976/16, від 29.01.2019 у справі №926/708/18, від 26.02.2019 №926/709/19.

Виходячи зі змісту норми частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, колегія суддів вважає, що оскільки спірними правовідносинами в даній справі є розірвання договору, то застосуванню підлягає норма статті 651 Цивільного кодексу України, а отже суд враховує висновки Верховного Суду щодо застосування саме цієї норми права і при цьому немає значення тип договору чи його різновид, який розривається, оскільки норма статті 651 Цивільного кодексу України є загальною та застосовується до зобов`язань різних типів.

З огляду на викладене, колегією суддів відхиляються доводи касаційних скарг щодо неправильного посилання суду апеляційної інстанції на висновки Верховного Суду.

Колегією суддів також відхиляється посилання Фонду державного майна України на постанову Верховного Суду України від 23.12.2014 у справі № 48/448-13/364, оскільки в даній справі вирішувалось питання про наявність підстав для перегляду судових рішень господарських судів попередніх інстанцій, і встановивши, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, Верховний Суд України відмовив в задоволенні відповідної заяви, не викладаючи, при цьому, правової позиції про застосування норм матеріального права.

4.5. Із наведених правових позицій Верховного Суду вбачається, що у кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Щодо стверджуваного позивачем порушення ТОВ "Галтера" пп. 11.1.2 договору, яким передбачено передачу відкритим акціонерним товариством "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" штучної злітно-посадкової смуги площею 2860х44 кв.м (інвентарний номер - 208), радіомаячної системи РМС СП - 80 М (інвентарний номер - 50059) та земельних ділянок, на яких вони розташовані, у власність держави для створення на їх базі державного підприємства, суди попередніх інстанцій встановили таке.

З аналізу змісту п. 11.1.2 договору вбачається, що вказаним пунктом договору не було визначено орган, або відповідну установу, яка діє від імені та в інтересах держави, та якій відповідач 1 за первісним позовом був зобов`язаний передати зазначене в п.11.1.2 договору майно.

ТОВ "Галтера" впродовж дії вказаного договору неодноразово зверталося як до Фонду державного майна України, так і до інших державних органів, щодо готовності передачі, означеного в п. 11.1.2 договору майна, адже державний орган, якому це майно мало бути передано, неодноразово змінювався.

Зазначені обставини також підтверджуються наявним у матеріалах справи рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2017 року у справі № 910/6240/17 яким встановлено, що за період 2009-2015 роки Кабінетом Міністрів України не був визначений орган, якому ТОВ "Галтера" мало забезпечити передачу штучної злітно-посадкової смуги та іншого майна на виконання п.11.1.2 договору. В свою чергу, матеріалами справи підтверджується вчинення ТОВ "Галтера" дій, спрямованих на виконання п.11.1.2 договору щодо передачі майна, в тому числі штучної злітно-посадкової смуги, до державної власності.

Так, остаточне визначення державного органу було оформлено розпорядженням Кабінету Міністрів України №1136-р 04.11.2015, тобто після закінчення строку виконання передбаченого вказаним пунктом договору зобов`язання в цій частині.

Додатком 2 до розпорядження Кабінету Міністрів України № 1136-р від 04.11.2015 визначено перелік будівель та споруд аеродрому, що передаються від ПАТ "АК Дніпроавіа" в державну власність до сфери управління Міноборони. Відповідно до вказаного додатку відбулась зміна переліку майна відносно того, що зазначене у договорі. А саме, радіомаячну систему РМС СП-80М (інвентарний номер 50059) замінено на диспетчерський пункт системи посадки (інвентарний номер 19) та будівлю радіолокаційного ретранслятора ближнього маяка (інвентарний номер А79), що виключало можливість виконання ТОВ "Галтера" цієї умови правочину в редакції, що була визначена сторонами під час укладення договору.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що невиконання ТОВ "Галтера" пункту 11.1.2 договору було спричинено некоректністю викладення останнього, що була допущена в момент укладення договору та полягала у невизначені органу якому мало бути передано певне майно. До того ж, у зв`язку із зміною обставин, які неможливо було передбачити на час укладення договору, відбулась зміна переліку майна.

При цьому колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду викладену в постанові від 25.03.2020 у справі № 756/1381/17-ц, в якій застосовано принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. При цьому це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін" (under the diminant sinfluence of the party)".

Отже, порушення умови договору, яка була сформульована без достатньої ясності, що спричинило неможливість її належного виконання у встановлений строк, не може бути підставою для розірвання такого договору.

4.6. Щодо стверджуваного позивачем порушення ТОВ "Галтера" інших двох умов договору, а саме:

-пп. 11.2.1 договору: згідно з Концепцією - інвестування коштів, необхідних для виконання програми підготовки Дніпропетровського аеропорту до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату з футболу 2012 року;

- пп. 11.2.2 договору: внесення інвестицій, передбачених Концепцією розвитку товариства, для забезпечення розвитку Дніпропетровського аеропорту до кінця 2012 року та оновлення автомобільного парку та засобів аварійно-рятувальної і пожежної служб аеропорту протягом 2010 року;

з урахуванням обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до Концепції, з урахуванням внесених у 2012 році змін до неї, на виконання інвестиційної програми розвитку та оновлення Міжнародного аеропорту "Дніпропетровськ" ТОВ "Галтера" повинен інвестувати грошові кошти у сумі 882,1 млн грн, зокрема, 107 млн грн - на реконструкцію штучної злітно-посадкової смуги, яка підлягає передачі у власність держави згідно з пп. 11.1.2 договору. Кінцевим строком виконання зобов`язання щодо внесення та освоєння інвестиційних коштів за напрямками, передбаченими Концепцією, є 31.12.2014.

При цьому суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до Указу Президента України від 14.04.2014 №405/2014 було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України". Прийняття вищевказаного Указу Президента України обумовлено проведенням антитерористичної операції (АТО) на сході України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" антитерористична операція комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про Збройні Сили України" Збройні Сили України це військове формування, на яке покладається оборона нашої Держави, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості. Організаційно Збройні Сили України складаються із військових об`єднань, з`єднань, частин підрозділів, військових установ і навчальних закладів.

Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснює Міністерство оборони України, яке відповідно до статті 3 Закону України "Про Збройні Сили України" є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Враховуючи небезпеку початку дестабілізації ситуації у Дніпропетровському регіоні та недопущення захвату стратегічних будівель на території області, у тому числі міжнародного аеропорту "Дніпропетровськ", на території Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Дніпропетровськ", згідно розпорядження керівництва Збройних Сил України, була розміщена військова авіаційна та наземна техніка, забезпечувалось виконання її польотів, обслуговування військової льотної техніки, а також розміщення особового складу Збройних Сил України з організацією побутових умов.

Відповідно до інформаційних довідок №1/2/28 від 21.10.2015 військової частини польова-пошта В3765, №350/484/1/1657 від 22.10.2015 військової частини НОМЕР_1 , №667 від 26.10.2015 військової частини НОМЕР_2 , суди попередніх інстанцій встановили, що зазначені військові частини підтверджують, що з початку Антитерористичної операції в Україні на території аеродрому "Дніпропетровськ" розміщується та обслуговується авіаційна та наземна техніка та склад Збройних Сил України, військових частин для здійснення військових польотів для захисту кордонів України та виконання відповідних військових завдань.

Зі змісту вказаних вище довідок також вбачається, що виконання військових польотів, обслуговування авіаційної та наземної техніки з аеропорту "Дніпропетровськ" потребує щоденного використання злітно-посадкової смуги, руліжних доріжок, місць стоянок, перону, світлосигнальної та радіонавігаційної систем, інфраструктури аеродрому "Дніпропетровськ", виробничих та адміністративних будівель і споруд аеродрому "Дніпропетровськ", людського ресурсу ТОВ "МА "Дніпропетровськ" та ПАТ "АК Дніпроавіа".

Розміщення на території аеродрому "Дніпропетровськ" авіаційної та наземної військової техніки та складу Збройних сил України, як зазначив суд апеляційної інстанції, не заперечується Міністерством оборони України. Зазначені обставини не спростовувались і представниками Фонду державного майна України під час розгляду спору в суді першої інстанції.

Натомість, з Техніко-економічного обґрунтовування, яким визначено варіанти реконструкції аеродрому, як встановили суди попередніх інстанцій, вбачається, що реконструкція може бути проведена, зокрема, шляхом розбирання існуючих аеродромних покриттів штучної злітно-посадкової смуги, відновлення несучої спроможності ґрунтової основи, виправлення повздовжнього профілю штучної злітно-посадкової смуги з доведенням його до нормативних вимог, укладення на місці розібраної штучної злітно-посадкової смуги нових покриттів жорсткого типу шириною 45 м. Тобто, враховуючи специфіку діяльності аеропорту, роботи з розбирання існуючих аеродромних покриттів штучної злітно-посадкової смуги, відновлення несучої спроможності ґрунтової основи могли призвести до неможливості використання злітної смуги за тимчасової відсутності відповідного аеродромного покриття.

При цьому, ТОВ "Галтера" зверталося з адміністративним позовом до суду з вимогами про зобов`язання Міністерства оборони України прийняти рішення про передислокацію військової частини, розміщеної на території аеродрому "Кайдаки", та погодити його з Кабінетом Міністрів України (справа №826/5319/17, адміністративне провадження №К/9901/44297/18). Судами у справі відмовлено у задоволенні позову з огляду на ті обставини, що розміщення Міністерством оборони України військового сектору на території аеродрому відбулося на виконання вимог закону, тобто Міністерство оборони України діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що ТОВ "Галтера" було позбавлене можливості здійснити інвестування у реконструкцію аеродромного покриття через необхідність виконання вимог законів України, пов`язану з обороною Держави в умовах АТО на сході країни.

Колегія суддів також вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій, що виконання договору в частині спрямування ТОВ "Галтера" інвестицій в реконструкцію покриття аеропорту за умови розміщення на його території військового сектору, необхідності постійного здійснення з нього військових перельотів повітряних суден Збройних Сил України спричинило б шкоду національним інтересам України та виконанню рішень Міністерства оборони України щодо розміщення на території Міжнародного аеропорту "Дніпропетровськ" військового сектору, порушило б співвідношення майнових інтересів сторін.

Крім того, суди попередніх інстанцій встановили, що зазначені в Інвестиційній програмі розвитку та оновлення МАП Дніпропетровськ до 2014 року (Концепція 2012 року) заходи, які не потребували зупинення експлуатації аеропорту, були виконані повністю (п. 5 у повному обсязі (оновлення автомобільного парку і засобів аварійно-рятівної і пожежної служб аеропорту впродовж 2010 року, п.п. 1.1., 3.1., 4.1. - розробка проектно-кошторисної документації за конкретними роботами), що підтверджується актами, наявними в матеріалах справи.

Більше того, окрім реконструкції штучної злітно-посадкової смуги договором передбачалось також низку інших зобов`язань відповідача 1, зокрема:

Пунктом 10 договору передбачено обов`язок відповідача 1 здійснити розрахунок за придбаний товар за договором. Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів та не заперечується сторонами, повна вартість за придбаний товар була сплачена 02.09.2009.

Пунктом 11.1 передбачені обов`язки ТОВ "Галтера" у сфері економічної діяльності ВАТ "АК "Дніпроавіа", серед яких дотримання тих видів економічної діяльності, які є на дату підписання договору (пункт 11.1.1. договору); погашення заборгованості перед кредиторами у справі про банкрутство №Б29/194/04 (пункт 11.1.4 договору); недопущення появи нової заборгованості (пункт 11.1.6 договору); виконання мобілізаційних завдань ВАТ, виконання вимог Закону України "Про державну таємницю", Закону України "Про захист економічної конкуренції", Повітряного кодексу (пункти 11.1.7-11.1.9 договору).

Пунктом 11.3 договору передбачались обов`язки ТОВ "Галтера" у соціальній сфері, зокрема недопущення появи заборгованості по заробітній платі, матеріальне стимулювання працівників, їх преміювання, виплата надбавок тощо, недопущення звільнення працівників, збереження робочих місць (пункти 11.3.1 - 11.3.4 договору); переважне зайняття вакансій громадянами України, укладення та виконання колективного договору, забезпечення деяких працівників житлом, здійснення підвищення кваліфікації робітників, утримання в належному стані об`єктів соціально-побутового призначення, гуртожитків, здійснення витрат на охорону праці (пункти 11.3.5 - 11.3.11 договору); забезпечення оздоровлення працівників, поліпшення умов паці (пункти 11.3.12 - 11.3.15 договору),

Пунктом 11.4 договору закріплені обов`язки ТОВ "Галтера" у природоохоронній діяльності ВАТ.

Пункт 11.5 договору передбачає обов`язки ТОВ "Галтера" у сфері корпоративних відносин та розпорядження майном ВАТ "АК "Дніпроавіа", серед яких обов`язок належного утримання і зберігання майна, недопущення безкоштовного використання державного майна (пункти 11.5.1 - 11.5.2 договору), обов`язки щодо не голосування на загальних зборах стосовно збільшення статутного капіталу, укладення договорів з ВАТ недопущення продажу майна тощо (пункт 11.5.3 - 11.5.4 договору).

4.7. Крім того, суди попередніх інстанцій зазначили, що Фонд державного майна України, звертаючись з позовом у даній справі, як на підставу для розірвання договору купівлі-продажу акцій вказував на те, що ТОВ "Галтера" за первісним позовом було порушено умови пунктів 11.1.2, 11.2.1, 11.2.2 договору.

Проте, як вбачається зі змісту умови пункту 30 договору, сторонами узгоджено, що невиконання покупцем обов`язків, зазначених пунктами 11.1.4 та/або 11.1.5, 11.5.1, 11.5.2, 11.5.3, 11.5.4, 11.5.5, 11.5.6 є підставою для розірвання договору.

Відтак, порушення умов пунктів 11.1.2, 11.2.1, 11.2.2 договору не можуть бути кваліфіковані як істотне порушення договору в розумінні приписів частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України. Натомість наслідком невиконання цих умов, може бути застосування інших санкцій, що передбачені пунктом 24 договору, а саме нарахування пені в розмірі 0,1 % від невнесеної суми.

Водночас, суди попередніх інстанцій встановили, що з долучених до матеріалів справи документів, ТОВ "Галтера" порушень умов п.п. 11.1.4 та/або 11.1.5, 11.5.1, 11.5.2, 11.5.3, 11.5.4, 11.5.5, 11.5.6 договору не допущено; 02.09.2009 ТОВ "Галтера" сплачена повна вартість пакету акцій згідно з пунктом 2.5 договору в сумі 59 017 000, 00 грн, що сторонами не заперечується. Тобто має місце отримання правового результату, який очікувався при відчуженні пакету акцій товариства.

4.8. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення первісного позову, з огляду на те, що позивачем не доведено обставин істотного порушення ТОВ "Галтера" зобов`язань за спірним договором, внаслідок якого інша сторона зазнала б збитків. При цьому, наявності складових елементів правопорушення, з якими законодавство пов`язує виникнення збитків (шкоди) (протиправна поведінка, розмір збитків (шкоди), причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками, вина) позивачем також не обґрунтовано та не доведено. Крім того, порушення або невиконання пунктів 11.2.1, 11.2.2 договору, не можуть призводити до правового наслідку у вигляді позбавлення іншої сторони договору того, на що вона розраховувала під час укладення договору, оскільки за вказаними пунктами договору позивач не повинен був нічого отримувати, адже пунктами 11.2.1 та 11.2.2. договору з урахуванням вимог Концепції передбачався обов`язок ТОВ "Галтера" здійснити інвестування у сумі 882,1 млн. грн., зокрема, 107 млн. грн. на реконструкцію штучної злітно-посадкової смуги на користь ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа", акції якої на момент внесення таких інвестицій належали ТОВ "Галтера", а не державі в особі позивача. Також суди попередніх інстанцій правильно врахували, що ставлячи вимогу про розірвання договору, позивач посилається на невиконання пунктів 11.1.2, та часткове виконання пунктів 11.2.1, 11.2.2 договору, порушення яких було зумовлене об`єктивними, незалежними від ТОВ "Галтера" підставами. При цьому, позивачем не заперечується, а матеріали справи не містять доказів зворотнього, що ТОВ "Галтера" належним чином виконано решту обов`язків за договором, які передбачені пунктами 2, 3, 4, 10, підпунктами 11.1.1, 11.1.3, 11.1.4, 11.1.5, 11.1.6, 11.1.7, 11.1.8, 11.1.9 пункту 11.1 договору, підпунктами 11.3.1, 11.3.2, 11.3.4, 11.3.5, 11.3.6, 11.3.7, 11.3.8, 11.3.9, 11.3.10, 11.3.11, 11.3.12, 11.3.13, 11.3.14, 11.3.15 пункту 11.3 договору, пункту 11.4 договору, підпункту 11.5.1, 11.5.2, 11.5.3, 11.5.4 пункту 11.5 договору, що є значною частиною всіх зобов`язань в порівнянні з обсягом невиконаних зобов`язань.

Виходячи з обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, дії ТОВ "Галтера" з часу укладення спірного договору були направлені на його виконання, а підстав стверджувати про бездіяльність відповідача чи спроб ухилитися від такого виконання немає.

4.9. Колегія суддів дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права, зокрема статті 651 Цивільного кодексу України, а отже доводи касаційних скарг в цій частині не знайшли свого підтвердження.

Інші доводи касаційних скарг колегією суддів відхиляються, оскільки вони зводяться до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, та передусім спрямовані на переоцінку доказів, а суд касаційної інстанції в силу частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Згідно зі статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.2. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги касаційних скарг, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

6. Судові витрати

6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційні скарги без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційні скарги Фонду державного майна України та Заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 в частині відмови в задоволенні первісного позову у справі № 904/299/16 без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

І. Кондратова