ПОСТАНОВА

Іменем України

29 квітня 2020 року

Київ

справа №520/1619/19

адміністративне провадження №К/9901/22310/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 520/1619/19

за позовом Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства "Охоче" до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування припису, -

за касаційною скаргою Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства «Охоче»

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року, ухваленого у складі головуючого судді Панченко О.В.,

на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2019 року, ухвалену колегією у складі головуючого судді Присяжнюк О.В., суддів Спаскіна О.А., Чалого І.С.

УСТАНОВИВ:

1. У лютому 2019 року Сільськогосподарське приватне акціонерне товариство «Охоче» (далі - позивач, СГ ПАТ «Охоче») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДНС у Харківській області) з позовом, в якому просило:

1.1. визнати протиправними дії головного інспектора Нововодолазького РВ ГУ ДСНС України у Харківській області старшого лейтенанта служби цивільного захисту Килипко А.А. та провідного інспектора Нововодолазького РВ ГУ ДСНС України у Харківській області старшого лейтенанта служби цивільного захисту Мудрого С.О.;

1.2. визнати протиправним та скасувати припис головного інспектора Нововодолазького РВ ГУ ДСНС України у Харківській області старшого лейтенанта служби цивільного захисту Килипко А.А. та провідного інспектора Нововодолазького РВ ГУ ДСНС України у Харківській області старшого лейтенанта служби цивільного захисту Мудрого С.О. № 201 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 13 грудня 2018 року.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач не мав права у період з 07 до 14 грудня 2018 року здійснювати планову перевірку позивача з питань дотримання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, оскільки статтею 2 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» до 31 грудня 2018 року встановлено мораторій на проведення таких перевірок. Більше того, така перевірка не підпадає під перелік виключень, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1104.

2.1. Відповідно до повідомлення про проведення перевірки, відповідач планував здійснити таку перевірку за адресою: Харківська обл., Нововодолазький район с. Охоче, вул. Польова, 3 натомість перевірка була проведена у будівлях, які розташовані за іншими адресами, про що у повідомленні вказано не було. Позивач зауважив, що всі будівлі, що належать позивачу, відповідно до договору від 22 лютого 2018 року № 1 передано в оренду іншому підприємству, про що повідомлено інспектора. Таким чином відповідач під час проведення перевірки вийшов за межі предмету (об'єкту) перевірки, який визначено в наказі про проведення перевірки.

2.2. Позивач вказує на те, що більшість виявлених під час перевірки порушень стосувалися орендаря, а не позивача. Зазначене свідчить про перевищення відповідачем повноважень, які в приписі адресованому позивачу, покладають на інше підприємство обов'язок усунути виявлені порушення.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2019 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

4. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, вказав на правомірність дій відповідача під час здійснення планової перевірки СГ ПАТ «Охоче» та необґрунтованість позовних вимог.

4.1. Суд першої інстанції вказав на те, що позивач є суб'єктом господарювання, якого віднесено до високого ступеню ризику, що підтверджується відповідною відомістю, затвердженою начальником Новодолазького РВ ДСПС в Харківській області, копія якої наявна в матеріалах справи. З огляду на постанову Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 715 мораторій щодо заборони проведення перевірок на позивача не поширюється.

4.2. Посилання позивача на вихід за межі своїх повноважень під час розгляду справи не знайшло свого підтвердження належними та допустими доказами. Як слідує з матеріалів справи перевірка відповідачем була проведена за адресою Харківська обл., Нововодолазький район с. Охоче, вул. Польова, 3, яку і зазначено в повідомленні про проведенні перевірки. Натомість в наданій позивачем копії договору оренди адреса приміщень позивача зазначена с. Охоче, вул. Пролетарська.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

5. У серпні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга СГ ПАТ «Охоче», в якій скаржник просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

6. В обґрунтування касаційної інстанції скаржник вказує на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

6.1. Скаржник вказує на помилковість висновків судів попередніх інстанцій про віднесення СГ ПАТ «Охоче» до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику та непоширення на позивача запровадженого мораторію щодо здійснення перевірок. На думку скаржника такі висновки судів першої та апеляційної інстанцій є передчасними та ґрунтуються на порушенні норм матеріального права. Жодним нормативно-правовим актом не визначено, що СГ ПАТ «Охоче» є суб'єктом господарювання з високим ступенем ризику. СГ ПАТ «Охоче» відноситься до суб'єктів господарювання з середнім ступенем ризику, тому на нього поширюється дія мораторію щодо проведення перевірок.

6.2. Судами не взято до уваги постанову Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 715, якою визначено нові критерії визначення ступеню ризику та визначено періодичність проведення планових заходів контролю у сфері техногенної та пожежної безпеки Державною службою надзвичайних ситуацій. Крім того визначено, що планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються державним органом контролю, не пізніше 01 грудня, що передує плановому. При цьому внесення змін до таких планів не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

6.3. На думку скаржника під час розгляду даної справи слід з'ясувати чи було включено позивача до річного плану проведення заходів контролю, з'ясувати чи відноситься суб'єкт господарювання до того ступеню ризику, відносно якого може бути проведено перевірку у зв'язку із прийняттям нових критеріїв для визначення ступеню ризику. Тобто, такий ступінь ризику має існувати не лише на момент затвердження річного плану, а на час проведення перевірки.

6.4. Судами не було з'ясовано питання стосовно того, чи здійснювався перегляд переліку суб'єктів господарювання, які підлягають перевірці з огляду на введення в дію нових критеріїв визначення ступеню ризику суб'єктів господарювання. Та чи після такого перегляду СГ ПАТ «Охоче» також мало високий ступінь ризику. Скаржник вказує на порушення сулами попередніх інстанцій вимог статтей 7, 244 КАС України.

6.5. На думку скаржника суди попередніх інстанцій невірно тлумачили положення постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1104 та помилково дійшли висновку про можливість проведення відповідачем планової перевірки СГ ПАТ «Охоче». На думку скаржника, наведене у цій постанові формулювання безпосередньо конкретизує, які саме суб'єкти господарювання високого ступню ризику підлягають плановим заходам державного нагляду. Зазначений перелік є виключним та свідчить про те, що такі суб'єкти вже потенційно мають підвищену ступінь небезпечності. За приписами частини сьомої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарювання» у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків суб'єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб'єкта господарювання.

6.6. Скаржник вказує також на помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо проведення відповідачем перевірка за адресою, визначеною відповідачем у повідомленні про проведення перевірки. Така перевірка проведена за іншою адресою. Суди в порушення вимог частини першої статті 759 ЦК України та пункту 6 розділу І Правил пожежної безпеки України не взяли до уваги, що у разі передачі майна в оренду саме в у відповідному договорі визначаються права та обов'язки орендаря та орендодавця стосовно дотримання правил пожежної безпеки. Такі висновки зроблені з порушенням статтей 73, 77, 244 КАС України.

7. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єресько Л.О., суддів Загороднюка А.Г., Соколова ВМ. від 17 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження за даною касаційною скаргою.

8. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 27 квітня 2020 року закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог частини першої статті 345 КАС України.

Позиція інших учасників справи

9. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якій вказує на те, що перевірка СГ ПАТ «Охоче» відповідачем проведена відповідно до вимог чинного законодавства. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірних висновків про правомірність дій відповідача та безпідставність позовних вимог позивача.

9.1. З огляду на зазначене відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Установлені судами фактичні обставини справи

10. Головним інспектором Нововодолазького РВ ГУ ДСНС України у Харківській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Килипко А.А. та провідним інспектором Нововодолазького РВ ГУ ДСНС України у Харківській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Мудрим С.О. в період з 07 грудня 2018 року по 13 грудня 2018 року проведена планова перевірка додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки СГ ПАТ "Охоче", за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с. Охоче, вул. Польова, буд.3.

11. Предметом даної перевірки відповідно до наказу Нововодолазького РВ ГУ ДСНС України у Харківській області від 26 листопада 2018 року №104 є додержання та виконання СГ ПАТ "Охоче" вимог законодавства у сферах цивільного захисту пожежної і техногенної безпеки.

12. Перевірка проводилась відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 року №1104 "Про затвердження переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2018 рік, затвердженого наказом ДСНС №627 від 24 листопада 2017 року, повідомлення на проведення планової перевірки від 26 листопада 2018 року № 440-2438 Нововодолазького РВ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, наказу від 26 листопада 2018 року №104 "Про проведення планових перевірок об'єктів" та посвідчення на перевірку від 07 грудня 2018 року № 223 Нововодолазького РВ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

13. За результатами перевірки складено акт від 13 грудня 2018 року № 205 щодо додержання СГ ПАТ «Охоче» вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

14. Під час перевірки будівель та устаткування СГ ПАТ "Охоче" по вул. Польова, буд. 3 було встановлено, що вони експлуатуються з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

15. 13 грудня 2018 року Нововодолазьким РВ ГУ ДСНС України у Харківській області було винесено на ім'я директора СГ ПАТ "Охоче" Лучко П.М. припис № 201 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

16. Не погоджуючись з діями відповідача під час здійснення зазначеної перевірки та винесеним приписом, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Позиція Верховного Суду

Релевантні джерела права

17. За приписами частини першої статті 64 Кодексу цивільного захисту (в редакції станом на 04 листопада 2018 року, далі - Кодекс) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

18. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (частина друга статті 64 Кодексу).

19. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу).

20. Пунктами 1 та 11 частини першої статті 67 Кодексу визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень.

21. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052 затверджено Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій (в редакції станом на 28 березня 2018 року, далі - Положення № 1052).

22. Відповідно до пункту 1 Положення № 1052 Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

23. Підпунктом 2 пункту 3 Положення № 1052 основними завданнями Державна служба України з надзвичайних ситуацій здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

24. За приписами підпункту 48 пункту 3 Положення № 1052 Державна служба України з надзвичайних ситуацій складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

25. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (в редакції станом на 04 квітня 2018 року, далі - Закон № 877-V).

26. У статті 1 Закону № 877-V наведено визначення заходів державного нагляду (контролю) - якими є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

27. За приписами частини першої статті 5 Закону № 877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 01 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок. Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

28. Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю). Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі (часина четверта статті 5 Закону № 877-V).

29. Суб'єкт господарювання за приписами частини першої статті 10 Закону № 877-V під час здійснення державного нагляду (контролю) має, зокрема, право: не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів.

30. Законом України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03 листопада 2016 року № 1728-VIII (далі - Закон № 1728-VIII) встановлено до 31 грудня 2018 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

31. Перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», до який віднесено, зокрема Державну службу України з надзвичайних ситуацій та її територіальні органи (в частині здійснення державного нагляду (контролю) стосовно закладів оздоровлення та відпочинку дітей, інтернатних закладів, закладів дошкільної освіти, загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, спеціалізованої освіти, а також суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику (у тому числі об'єктів паливно-енергетичного, військово-промислового комплексів, об'єктів підвищеної небезпеки, хімічно-небезпечних об'єктів та об'єктів висотного будівництва) визначено постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 року № 1104 (далі - Постанова № 1104).

32. Постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 715 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки Державною службою з надзвичайних ситуацій» затверджено критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки Державною службою з надзвичайних ситуацій (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Постанова № 715).

33. До критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки, належать: вид об'єкта (приміщення, будівля, споруда, будинок, територія), що належить суб'єкту господарювання на праві власності, володіння, користування (далі - об'єкт); площа об'єкта; максимальна розрахункова (проектна) кількість людей, які постійно або періодично перебувають на об'єкті; умовна висота об'єкта (висота, яка визначається різницею позначок найнижчого рівня проїзду (установлення) пожежних автодрабин (автопідйомників) і підлоги верхнього поверху без урахування верхніх технічних поверхів, якщо на технічних поверхах розміщено лише інженерні обладнання та комунікації будинку); наявність та масштаб небезпечних подій, надзвичайних ситуацій, які сталися на об'єкті протягом останніх п'яти років, що передують плановому періоду; клас наслідків (відповідальності) під час будівництва об'єкта; кількість порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, пов'язаних з експлуатацією або під час будівництва об'єкта та виявлених протягом останніх п'яти років, що передують плановому періоду.

34. Віднесення суб'єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними в додатку 2, за такою шкалою: від 41 до 100 балів - високий; від 21 до 40 балів - середній; від 0 до 20 балів - незначний. Якщо суб'єкту господарювання належить на праві власності, володіння або користування більше одного об'єкта, кількість балів нараховується за всіма критеріями, визначеними в додатку 2, окремо щодо кожного об'єкта. Стосовно об'єктів, що будуються, сума балів нараховується лише за критеріями 5-7, визначеними в додатку 2 (пункт 2 Постанови № 715).

35. Планові заходи державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки здійснюються за діяльністю суб'єктів господарювання з такою періодичністю: з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на два роки; із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на три роки; з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на п'ять років. Якщо суб'єкту господарювання належить на праві власності, володіння або користування більше одного об'єкта, перевірка суб'єкта господарювання здійснюється з періодичністю, що залежить від суми балів, нарахованих окремо щодо кожного об'єкта (пункт 5 Постанови № 715).

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

36. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ).

37. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-ІХ, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

38. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із того, що з метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підставі позову у суді касаційної інстанції не допускається.

39. Згідно з нормою частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

40. Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень на момент їх ухвалення визначалися статтею 242 КАС України (в редакції до 08 лютого 2020 року), відповідно до яких судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справ, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

41. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

42. Спірним питанням у цій справі є поширення на скаржника мораторію на проведення планової перевірки додержання (контролю) у сфері господарської вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки СГ ПАТ «Охоче» відповідачем та дії відповідача щодо місця її проведення.

43. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що дія мораторію встановленого статтею 2 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не поширюється на СГ ПАТ «Охоче», оскільки позивач є суб'єктом господарювання з високим ступенем ризику. Також суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірність дій відповідача щодо проведення планової перевірки позивача та зазначили, що вказана перевірка відповідачем проведена за адресою, визначеною у наказі про проведення перевірки, а саме у с. Охоче по вул. Польовій, 3.

44. Верховний Суд вважає такі висновки передчасними з огляду на таке.

45. Зі змісту наказу відповідача від 26 листопада 2018 року № 104 про проведення планових перевірок та повідомлення про проведення перевірки від 26 листопада 2018 року № 440-2438 слідує, що проведення планової перевірки СГ ПАТ «Охоче» було включено до річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на 2018 рік, затвердженого наказом ДСНС № 627 від 24 листопада 2017 року. Однак матеріали справи не містять копії наказу ДСНС № 627 від 24 листопада 2017 року.

46. Зазначена обставина під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій не встановлена, оцінка їй не надана.

47. Вирішуючи питання про віднесення СГ ПАТ «Охоче» до числа суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, суди попередніх інстанцій виходили з того, що критерії визначення ступеню ризику передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 715.

48. В обґрунтування своїх висновків суди першої та апеляційної інстанцій вказали на те, що в матеріалах справи наявна копія відомості Нововодолазького РВ ГУ ДСНС України в Харківській області від 17 вересня 2018 року, в якій за результатами оцінки належних позивачу об'єктів нерухомості за адресою с. Охоче, вул. Пролетарська, 2, визначено позивача як суб'єкта господарювання з високим ступнем ризику.

49. Однак поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось питання щодо визначення ступеню ризику позивача на момент включення СГ ПАТ «Охоче» до річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на 2018 рік, тобто станом на 24 листопада 2017 року.

50. Також під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій не надано належну оцінку акту № 205, складеному за результатами проведення планової перевірки СГ ПАТ «Охоче» та приписі від 13 грудня 2018 року № 201.

51. Судами не надано оцінку наявній у даному акті та приписі інформації щодо участі під час проведеної перевірки начальника служби безпеки філії «Харківська» ПНВК «Інтербізнес» та зазначення назви цієї юридичної особи у графі «Порушення, яке необхідно усунути».

52. Дані обставини є визначальними для правильного вирішення даного спору.

53. Суд апеляційної інстанції не звернув увагу не неповноту встановлених обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, судом першої інстанції та не усунув цього недоліку в ході апеляційного провадження, що є порушенням статей 9, 242, 308 КАС України (в редакції до 08 лютого 2020 року).

54. Оскільки вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження суду апеляційної інстанції, тому з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні) відсутня можливість перевірити правильність його висновків в цілому по суті спору.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

55. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 3) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

56. Згідно частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

57. З огляду на викладене, а також ураховуючи той факт, що судом апеляційної інстанції на підставі належних та допустимих доказів не було з`ясовано належним чином обставини справи, в той час як їх не встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

58. Таким чином, з огляду на приписи частини другої статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

59. Суду апеляційної інстанції під час нового розгляду необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків і надати оцінку заявленим позовним вимогам крізь призму частини другої статті 2 КАС України та з урахуванням установленого статтею 6 цього Кодексу принципу верховенства права, а також прийняти рішення та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

Висновки щодо розподілу судових витрат

60. Частиною шостою статті 139 КАС України передбачено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

61. Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове судове рішення по суті позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства «Охоче» залишити без задоволення.

2. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2019 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду