open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 916/1815/19
Моніторити
Ухвала суду /25.05.2020/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /20.05.2020/ Господарський суд Одеської області Постанова /30.04.2020/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /12.03.2020/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /03.03.2020/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /19.02.2020/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /03.02.2020/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /03.02.2020/ Касаційний господарський суд Постанова /18.12.2019/ Південно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /18.12.2019/ Південно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /26.11.2019/ Південно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /20.11.2019/ Південно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /13.11.2019/ Південно-західний апеляційний господарський суд Рішення /08.10.2019/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /23.09.2019/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /05.09.2019/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /05.09.2019/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /11.07.2019/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /02.07.2019/ Господарський суд Одеської області
emblem
Справа № 916/1815/19
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /25.05.2020/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /20.05.2020/ Господарський суд Одеської області Постанова /30.04.2020/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /12.03.2020/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /03.03.2020/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /19.02.2020/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /03.02.2020/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /03.02.2020/ Касаційний господарський суд Постанова /18.12.2019/ Південно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /18.12.2019/ Південно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /26.11.2019/ Південно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /20.11.2019/ Південно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /13.11.2019/ Південно-західний апеляційний господарський суд Рішення /08.10.2019/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /23.09.2019/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /05.09.2019/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /05.09.2019/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /11.07.2019/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /02.07.2019/ Господарський суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 916/1815/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кондратова І.Д.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

матеріали касаційної скарги Одеської митниці Держмитслужби

на рішення Господарського суду Одеської області

(головуючий суддя - Мостепаненко Ю.І.)

від 08.10.2019

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Головея В.М.; судді: Діброва Г.І., Принцевська Н.М. )

від 18.12.2019

у справі № 916/1815/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Містраль"

до Одеської митниці Держмитслужби, Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області

про стягнення 844 966, 64 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Містраль" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Одеської митниці ДФС (правонаступник - Одеська митниця Держмитслужби,) про стягнення з Державного бюджету України (через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області) 844 966, 64 грн. Крім цього, позивач також просив стягнути з Одеської митниці ДФС 12 674, 49 грн судового збору (з врахуванням заяви про зміну підстав позову та уточнення позовних вимог).

1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про протиправні дії Одеської митниці ДФС щодо затримки залізничних вагонів на станції Слобідка при проведенні митного огляду товару, чим було завдано ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Містраль" зазначену шкоду, у зв`язку з цим позивач просить стягнути її з відповідача, посилаючись на норми статті 1173 Цивільного кодексу України.

1.3. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.09.2019 залучено Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області до участі у справі № 916/1815/19 в якості співвідповідача.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.10.2019 позов задоволено. Суд стягнув з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області на користь позивача грошові кошти в сумі 844 966, 64 грн, а також з Одеської митниці ДФС на користь позивача 12 674, 49 грн витрат по сплаті судового збору.

2.2. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 рішення Господарського суду Одеської області від 08.10.2019 залишено без змін.

2.3. Господарські суди встановили такі фактичні обставини справи:

У травні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Містраль", з урахуванням заяви про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог від 10.07.2018, про стягнення 832 477, 64 грн, з яких плата за користування вагонами в сумі 476 939, 16 грн, збір за зберігання вантажу в сумі 339 963, 00 грн, збір за проведення маневрової роботи в сумі 14 551, 08 грн, збір за повідомлення (телеграфне) в сумі 1 024, 40 грн.

Свої позовні вимоги Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" з посиланням на положення статей 306, 307 Господарського кодексу України, статті 11 Цивільного кодексу України, статей 119, 120 Статуту залізниць України, статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт", Правила користування вагонами, Правила зберігання вантажу, обґрунтувало тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Містраль" (вантажовідправник) має здійснити плату за користування вагонами, збір за зберігання вантажу, збір за проведення маневрової роботи, збір за телефонне повідомлення, внаслідок затримки 19 залізничних вагонів з металобрухтом на підставі заявок від Одеської митниці ДФС з метою проведення комісійного (митного) огляду з причин, що не залежать від ПАТ "Українська залізниця" в особі Одеської філії.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.09.2018 у справі №916/890/18, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2018, позов задоволено. Суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Містраль" на користь Публічного акціонерного "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 476 939, 16 грн - плати за користування вагонами, 339 963, 00 грн збору за зберігання вантажу у вагонах, 14 551, 08 грн збору за проведення маневрової роботи, 1 024, 40 грн збору за повідомлення (телеграфне) та 12 489, 00 грн судового збору.

При цьому рішенням Господарського суду Одеської області від 05.09.2018 у справі №916/890/18 встановлено таке.

У серпні 2017 року зі станцій відправлення: Харків-Балашівський, Київ-Петрівка, Камянець-Подільський, вантажовідправником - ТОВ "ВКФ "Містраль" на адресу вантажоотримувача - ВАТ "Молдавський металургійний завод", станція призначення - Рибниця, Республіка Молдова на підставі залізничних накладних № 43696319, 43684562, 43684570, 43684596, 34035675, 34035717, 34035683, 34035709, 34053967, 34110999, 34153460, 34153445, 34107961, 34107953, 43745082, 43745033, 43745025, 43745017 були відправлені вагони з вантажем - відходи (чорний металобрухт).

На шляху прямування на станцію Одеської залізниці Слобідка прибули на підставі вищевказаних залізничних накладних залізничні вагони №№ 64459340, 67845339, 67917559, 67891325, 67190785, 67870907, 67877944, 67652578, 65286825, 65883100, 60674439, 67723114, 68789882, 66239633, 67918979, 65620106, 67910679, 67382812 з задекларованим вантажем.

Листом від 28.07.2017 за № 65/4-6682 Управління СБУ в Одеській області повідомило ДФС, що ГВ БКОЗ Управління СБУ отримало інформацію щодо можливого протиправного переміщення в зоні діяльності Одеської митниці ДФС товарів "промисловий та побутовий металобрухт", який слідує у митному режимі "експорт" від ТОВ "ВКФ "МІСТРАЛЬ", з метою перевірки вказаної інформації, недопущення нанесення можливої шкоди державним інтересам здійснити митний огляд (переогляд) вказаного вантажу за участю спеціалістів підрозділу боротьби з митними правопорушеннями Одеської митниці та фахівців, які можуть визначити вид металобрухту згідно з ДСТУ, з перевіркою якісних і кількісних характеристик товару, автентичності документальних матеріалів. До зазначеного листа додано доручення на проведення огляду (переогляду) товарів транспортних засобів комерційного призначення від 28.07.2017 за №65/4-6681.

У серпні 2017 року, на підставі заявок Одеської митниці ДВС були затримані вагони з метою проведення комісійного огляду, зокрема: - заявка від 01.08.2017 на пред`явлення вагонів №№ 64459340, 67845339, 67917559, 67891325, 67190785, 67870907, 67877944, 67652578, 65286825 678882365; - заявка від 02.08.2017 на пред`явлення вагону № 65883100; - заявка від 08.08.2017 на пред`явлення вагонів №№60674439, 67723114, 68789882, 66239633; - заявка від 10.08.2017 на пред`явлення вагонів №№ 67918979, 65620106, 67910679, 67382812.

За затримку вагонів на шляху прямування регіональною філією "Одеська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" нараховано додаткові збори в розмірі 832 477, 64 грн за надані послуги, а саме користування вагонами, маневрову роботу, зберігання вантажу, надання інформації про вантажні роботи (телеграми та повідомлення).

В межах справи № 916/890/18 судом встановлено, що факт затримки вагонів документально підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, складеними позивачем актами загальної форми, на підставі яких було розраховано плату за користування вагонами (476 939, 16 грн), маневрову роботу (14 551, 08 грн), зберігання вантажу (339 963 грн), надання інформації про вантажні роботи (телеграми та повідомлення) (1 024, 40 грн) - на загальну суму 832 477, 64 грн. Зазначені акти загальної форми відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт", статті 129 Статуту залізниць є підставами для матеріальної відповідальності вантажовідправника - відповідача у справі ТОВ "ВКФ "Містраль".

При цьому господарським судом встановлено, що затримка вагонів відбулась у зв`язку з проведенням митного огляду вантажу, що перевозився у зазначених вагонах.

Рішення Господарського суду Одеської області від 05.09.2019 у справі № 916/890/18 набрало законної сили 13.12.2018, відповідно до постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2018.

На примусове виконання зазначеного рішення суду 28.12.2018 Господарським судом Одеської області видано відповідний наказ.

На виконання наказу Господарського суду Одеської області від 28.12.2018 у справі № 916/890/18, ТОВ "Виробничо-Комерційна фірма "Містраль" було сплачено Регіональній філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця" 844 966, 64 грн, на підтвердження чого позивачем надано платіжні доручення: №474 від 30.01.2019 на суму 12 489, 00 грн (сплата судового збору); № 510 від 16.04.2019 на суму 16 902, 16 грн; №53 від 16.04.2019 на суму 800 000 грн; №473 від 30.01.2019 на суму 1 024, 40 грн; № 427 від 30.01.2019 на суму 14 551, 08 грн.

Разом з тим, у червні 2018 року ТОВ "Виробничо-Комерційна фірма "Містраль" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці ДФС, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Акціонерного товариства "Українська залізниця", в якому просило суд визнати протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо проведення митного огляду товарів, який знаходився у залізничних вагонах № 64459340, №67845339, №67917559, № 67891325, №67190785, №67870907, №67877944, №67652578, №65286825, №67882365, №65883100, №60674439, №67723114, №68789882, №66239633, №67918979, №65620106, №67910679, №67382812 лише 29.08.2017 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 у справі №815/2876/18, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019 та постановою Верховного Суду від 10.09.2019, позов ТОВ "Виробничо-Комерційна фірма "Містраль" задоволено: визнано протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо проведення митного огляду товарів, які знаходились у залізничних вагонах № 64459340, №67845339, №67917559, № 67891325, №67190785, №67870907, №67877944, №67652578, №65286825, №67882365, №65883100, №60674439, №67723114, №68789882, №66239633, №67918979, №65620106, №67910679, №67382812 лише 29.08.2017 року.

При цьому рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 у справі №815/2876/18 встановлено таке.

ТОВ "Виробничо-Комерційна фірма "Містраль" (як експортер), на виконання умов контрактів, укладених у квітні-липні 2017 року із "ANDOVER AGRI LP" (Глазго. Шотландія. Великобританія) щодо поставки металобрухту, у липні 2017 року відправило на адресу покупця у залізничних вагонах (№ 64459340, № 67845339, № 67917559, № 67891325, № 67190785, № 67870907, № 67877944, № 67652578, № 65286825, № 67882365, № 65883100, № 60674439, № 67723114, № 68789882, № 66239633, № 67918979, № 65620106, № 67910679, № 67382812) товар - відходи та лом чорних металів.

ТОВ "Виробничо-Комерційна фірма "Містраль" подало (в електронному вигляді) до Київської міської митниці ДФС, Харківської митниці ДФС, Хмельницької митниці ДФС експортні декларації: від 24 липня 2017 року ЕК10АА № UА100090/2017/449267; від 25 липня 2017 року ЕК10АА № UА 100090/2017/449268; від 26 липня 2017 року ЕК 10 АА № UА 807170/2017/323653; від 28 липня 2017 року ЕК 10 АА № UА 400010/2017/003397; від 27 липня 2017 року ЕК 10 АА № UА 807170/2017/323893; від 31 липня 2017 року ЕК 10 АА № ЕГА400010/2017/003441; від 31 липня 2017 року ЕК 10 АА № ІІА807170/2017/324481; від 1 серпня 2017 року ЕК 10 АА № ІІА100090/2017/449278.

До цих митних декларацій ТОВ "Виробничо-Комерційна фірма "Містраль" додало товаросупровідні документи на експортований вантаж (інвойси, сертифікати якості, сертифікати походження, сертифікати про радіаційність та вибухобезпечність, відомості щодо вагонів).

Зазначені митні декларації прийняті згаданими митницями ДФС для оформлення, про що свідчить відмітка номера штампа "Під митним контролем" у графі "D/J" вказаних митних декларацій.

ТОВ "Виробничо-Комерційна фірма "Містраль" сплатило кошти за митне оформлення, що підтверджується платіжними дорученнями: від 24 квітня 2017 року № 3; від 25 червня 2017 року № 22; від 26 червня 2017 року № 40; від 28 червня 2017 року № 68; від 31 червня 2017 року № 71; від 31 червня 2017 року № 72, від 27 липня 2017 року № 52.

До залізничної станції Слобідка Одеської залізниці прибули залізничні вагони №№ 64459340, 67845339, 67917559, 67891325, 67190785, 67870907, 67877944, 67652578, 65286825, 67882365, 65883100, 60674439, 67723114, 68789882, 66239633, 67918979, 65620106, 67910679, 67382812 із задекларованим вантажем.

28 липня 2017 року Служба безпеки України в Одеській області повідомила Одеську митницю ДФС щодо можливого протиправного переміщення в зоні діяльності останньої товару (промисловий та побутовий металобрухт), який слідує у митному режимі експорт від ТОВ "Виробничо-Комерційна фірма "Містраль". З метою перевірки вказаної інформації, недопущення можливої шкоди державним інтересам, Одеську митницю ДФС зобов`язано здійснити митний огляд вказаного вантажу за участю спеціалістів підрозділу боротьби з митними правопорушеннями Одеської митниці та фахівців, які можуть визначити вид металобрухту згідно з ДСТУ, із перевіркою якісних і кількісних характеристик товару, автентичності документальних матеріалів.

На виконання цього доручення, Одеською митницею ДФС 1, 2, 8, 10 серпня 2017 року начальнику станції Слобідка направлено заявки про пред`явлення вагонів для комісійного огляду, у зв`язку з чим вони були затримані.

Одеською митницею ДФС спільно з Управлінням Служби безпеки України в Одеській області проведено митний огляд вантажу, який знаходився у вищезазначених вагонах, за результатами огляду яких складено відповідні акти огляду, а товар випущено за межі митної території України.

Факт затримки та час простою вагонів, затриманих на підставі заявки Одеської митниці ДФС, засвідчені актами загальної форми ГУ-23, відповідно до яких: вагони №№ 67891325, 654459340, 67845339, 67917559 затримані 1 серпня 2017 року та випущені після митного огляду 29 серпня 2017 року о 17 год. 30 хв.; вагони №№ 67877944, 67652578, 65286825, 67882365, 67870907 затримані 1 серпня 2017 року та випущені після митного огляду 29 серпня 2017 року о 17 год. 30 хв.; вагон № 65883100 затриманий 2 серпня 2017 року та випущений після митного огляду 29 серпня 2017 року о 17 год. 30 хв.; вагони №№ 68789882, 66239633, 60674439, 67723114 затримані 8 серпня 2017 року та випущені після митного огляду 29 серпня 2017 року о 17 год. 30 хв.; вагони №№ 65620106, 67910679, 67918979, 67382812 затримані 10 серпня 2017 року та випущені після митного огляду 29 серпня 2017 року о 17 год. 30 хв.; вагон № 6790785 затриманий 1 серпня 2017 року випущений після митного огляду 2 вересня 2017 року о 14 год. 30 хв.

У своєму рішенні адміністративний суд встановив, що комісійний огляд вказаних вище вагонів (митний огляд) був проведений Одеською митницею ДФС понад встановлений Статутом Залізниць України та пунктів 8, 9 Правил зберігання вантажу (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644) термін безоплатного зберігання вантажів у вагонах.

В межах адміністративної справи № 815/2876/18 суд дійшов висновку, що, всупереч нормам чинного законодавства, Одеською митницею ДФС не було проведено митний огляд вантажу у можливо короткий строк.

Враховуючи, що адміністративним судом було встановлено, що саме з вини Одеської митниці ДФС сталася безпідставна затримка вагонів при проведенні їх митного огляду, та, приймаючи до уваги сплату ТОВ "Виробничо-Комерційна фірма "Містраль" на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 05.09.2018 у справі № 916/890/18 на користь філії "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця" 844 966, 64 грн (832 477, 64 грн - плати за користування вагонами, маневрову роботу, зберігання вантажу, надання інформації про вантажні роботи (телеграми та повідомлення) та 12 489 грн - судового збору), ТОВ "Виробничо-Комерційна фірма "Містраль" звернулось до суду з даним позовом, та уточненнями до нього, в якому просило суд стягнути з Державного бюджету України (через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області) на користь позивача 844 966, 64 грн шкоди, завданої неправомірними діями Одеської митниці ДФС, посилаючись на статтю 1173 Цивільного кодексу України.

2.4. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що наявні всі елементи складу правопорушення, у зв`язку з чим до Одеської митниці ДФС судом може бути застосовано такий вид цивільно-правової відповідальності, як стягнення шкоди у загальному розмірі 844 966, 64 грн.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Одеської області від 08.10.2019 та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2019, Одеська митниця Держмитслужби подала касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ "Виробничо-Комерційна фірма "Містраль" до Одеської митниці Держмитслужби та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області у повному обсязі.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:

-суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме: частини 1 статті 9, пунктів 2,3 частини 2 статті 42, частин 1-4 статті 120, частини 3 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не повідомив Одеську митницю Держмитслужби про дату, час та місце судового засідання;

-суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, зокрема положення частини 2 статті 218, частин 1, 3 статті 318, пункту 2 частини 1 статті 336, частин 1, 5 статті 338 Митного кодексу України та порушили норми процесуального права - частину 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України. Так, суди попередніх інстанцій не врахували всіх обставин, встановлених господарськими судами у справі № 916/890/18, а саме: у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2018 зазначено, що системний аналіз змісту положень статей Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, статей 218, 338 Митного кодексу України, статей 119, 121 Статуту залізниць України, пунктів 2, 3, 8, 10-13, 15, 16 Правил користування вагонами, пунктів 8, 9 Правил зберігання вантажів, дає підстави для висновку, що вартість проведених залізницею робіт, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, має в будь-якому випадку оплачуватися вантажовласниками (вантажовідправниками) незалежно від того, чи виявлено митницею факт незаконного переміщення товару під час здійснення митного контролю. При цьому аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 911/4079/17, від 03.04.2018 у справі № 911/4080/16, від 16.04.2018 у справі № 911/1318/17, від 20.11.2018 у справі № 918768/17, від 02.05.2018 у справі № 927/526/17 та постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 906/429/17;

-суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність такого елементу складу цивільного правопорушення як протиправність дій (бездіяльність) відповідача - митниці як органу державної влади. Так, огляд товарів проводився з ініціативи Управління Служби безпеки України в Одеській області, на виконання доручення Управління Служби безпеки України в Одеській області, а не з ініціативи Одеської митниці ДФС, з дотриманням положень чинного законодавства та у межах компетенції. Також суди попередніх інстанцій не врахували, що до 29.08.2017 перевізник (Одеська залізниця) вчасно не зміг забезпечити умови для проведення огляду спірних вагонів з металобрухтом у зв`язку з відсутністю навантажувально-розвантажувальної техніки та вантажників, що вплинуло на затягування митного контролю. Крім того, господарські суди не застосували до спірних правовідносин положення пункту 7 Часових нормативів виконання контрольних операцій посадовими особами, які здійснюють контроль осіб, товарів і транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України, яким передбачено, що часові нормативи можуть не дотримуватися в разі наявності достатніх підстав вважати, що особи, товари й транспортні засоби переміщуються через державний кордон України з порушенням норм законодавства України про державний кордон України, митних правил, інших норм законодавства або загрожують безпеці авіації, а також у разі затримання цих осіб, товарів і транспортних засобів унаслідок виявлених порушень. Як наслідок помилковим є висновок судів попередніх інстанцій про нездійснення відповідачем визначених законом дій для митного оформлення у строк, визначений положеннями Митного кодексу України. При цьому свої доводи скаржник аргументує з посиланням на постанову Верховного Суду від 18.01.2018 у справі № 807/3168/14. З огляду на наведене, скаржник вказує на порушення господарськими судами частини 2 статті 19, статті 56 Конституції України, статей 1166, 1173 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 218, частин 1, 3 статті 318, частини 2 статті 325, пункту 2 частини 1 статті 336 Митного кодексу України, статті 18 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", пункту 14 Вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитися огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 № 467, Часових нормативів виконання контрольних операцій посадовими особами, які здійснюють контроль осіб, товарів і транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України, а також порушення норм процесуального права, а саме: частини 3 статті 13, частини 1 статті 74, частини 4 статті 75, частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України;

-суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що до матеріалів справи не додано документів, які б визначали період часу, в який були надані послуги та за який нарахована плата; до матеріалів справи не додано документів, які б обґрунтовували вартість наданих перевізником послуг; позивачем не надано суду достатніх та допустимих доказів того, що на момент проведення огляду товарів саме він був їх власником, а отже, що грошові кошти, стягнуті за рішенням Господарського суду Одеської області у справі № 916/890/18, є збитками саме позивача, а не іншого суб`єкта господарювання. З огляду на викладене, скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права, а саме: частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", порушили норми процесуального права - частину 3 статті 13, частину 1 статті 74, частину 4 статі 75, частину 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України. При цьому скаржник просив врахувати правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17;

-оскільки огляд товарів проводився з ініціативи Управління Служби безпеки України в Одеській області, то у судів попередніх інстанцій були достатні правові підстави для залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління Служби безпеки України в Одеській області. Не залучивши до участі у справі Управління Служби безпеки України в Одеській області, суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, а саме частини 1-3 статті 50 Господарського процесуального кодексу України;

-рішення судів попередніх інстанцій про стягнення з відповідача на користь позивача витрат зі сплати судового збору суперечить положенням частин 2, 3 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Містраль" просило відмовити в її задоволенні.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

4.1. Відповідно до частини 1 статі 300 Господарського процесуального кодексу України, чинної на момент подання касаційної скарги, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.2. Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Містраль" до Одеської митниці ДФС (правонаступник - Одеська митниця Держмитслужби,) про стягнення з Державного бюджету України (через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області) 844 966, 64 грн шкоди, завданої позивачеві протиправними діями Одеської митниці ДФС щодо затримки залізничних вагонів на станції Слобідка при проведені митного огляду товару. Крім цього, позивач також просив стягнути з Одеської митниці ДФС 12 674, 49 грн судового збору.

4.3. Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1173 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Таким чином, на відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вини заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 Цивільного кодексу України, на підставі якої заявлені позовні вимоги у даній справі, передбачає відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.

Отже, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

4.4. Перевіряючи наявність такого елементу складу цивільного правопорушення як неправомірність дій Одеської митниці ДФС, суди попередніх інстанцій врахували, що адміністративними судами при розгляді справи №815/2876/18 встановлено, що Одеською митницею ДФС у порушення вимог частини першої статті 338 Митного кодексу України не було здійснено жодних дій щодо можливості проведення митного огляду залізничних вагонів в найкоротший строк.

При цьому адміністративні суди відхили доводи Одеської митниці ДФС про неможливість вчасно здійснити митний огляд товарів, з огляду на відсутність навантажувально-розвантажувальної техніки для огляду затриманих вагонів, оскільки Одеська митниця ДФС, разом з тим не надала жодних доказів щодо звернення до перевізника або декларанта з метою забезпечення відповідною технікою. Крім того, адміністративні суди встановили, що затримання залізничних вагонів працівниками залізниці та пред`явлення їх до огляду відбулося тією ж датою, що й надані від Одеської митниці ДФС заявки від 1, 2, 8, 10 серпня 2017 року.

4.5. Наявність шкоди, у розмірі, заявленому позивачем, суди попередніх інстанцій встановили на підставі рішень господарських судів у справі № 916/890/18, якими стягнуто відповідні кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Містраль", оплата яких підтверджується долученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень.

4.6. Відповідно до частин 4, 5 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Факти, передбачені наведеною нормою, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву законність судового акта, який вступив в законну силу.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Норми статті 129-1 Конституції України визначають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

З врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що зазначені обставини також мають преюдиціальне значення у даній справі та свідчать про доведеність заподіяння збитків і наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, що в сукупності підтверджує наявність складу цивільного правопорушення в діях Одеської митниці ДФС.

Отже, враховуючи суб`єктний склад учасників даної справи та справ № 916/890/18, № 815/2876/18, судові рішення за результатами розгляду яких набрали законної сили у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про доведеність та обґрунтованість вищенаведених обставин, а саме, протиправності поведінки Одеської митниці ДФС та суми понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Містраль" витрат за час затримки вантажу, які мають преюдиційне значення та повторного доведення не потребують.

При цьому судове рішення у адміністративній справі № 815/2876/18, а також судове рішення в господарській справі № 916/890/18, не можуть бути поставлені під сумнів, а інші рішення, в тому числі й у даній справі, не можуть їм суперечити.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 910/14842/18.

4.7. Наведеним спростовуються доводи Одеської митниці ДФС, викладені у касаційній скарзі, щодо порушення судами попередніх інстанцій положення частини 2 статті 218, частин 1, 3 статті 318, пункту 2 частини 1 статті 336, частин 1, 5 статті 338 Митного кодексу України та частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з неврахуванням всіх обставин, встановлених господарськими судами у справі № 916/890/18, а також щодо порушення частини 2 статті 19, статті 56 Конституції України, статей 1166, 1173 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 218, частин 1, 3 статті 318, частини 2 статті 325, пункту 2 частини 1 статті 336 Митного кодексу України, статті 18 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", пункту 14 Вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитися огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 № 467, Часових нормативів виконання контрольних операцій посадовими особами, які здійснюють контроль осіб, товарів і транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України, а також порушення норм процесуального права, а саме: частини 3 статті 13, частини 1 статті 74, частини 4 статті 75, частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України; окрім того, частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", частини 3 статті 13, частини 1 статті 74, частини 4 статі 75, частину 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Так, наведені доводи спрямовані на встановлення інших обставин, ніж ті, що були встановлені господарськими та адміністративними судами у справі № 916/890/18 та № 815/2876/18.

4.8. Щодо доводів касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме: частини 1-3 статті 50 Господарського процесуального кодексу України, не залучивши до участі у справі Управління Служби безпеки України в Одеській області, колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що рішення суду у даній справі не впливає на права та обов`язки Управління Служби безпеки України в Одеській області.

4.9. Доводи касаційної скарги про те, що рішення судів попередніх інстанцій про стягнення з відповідача на користь позивача витрат зі сплати судового збору суперечить положенням частин 2, 3 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів відхиляються з огляду на те, що місцевий господарський суд, встановивши, що спір виник внаслідок неправильних дій саме відповідача - 1, на підставі частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України поклав витрати по сплаті судового збору на Одеську митницю ДФС, які були сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Містраль" при поданні позовної заяви відповідно до платіжного доручення № 63 від 25.06.2019.

4.10. Доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме: частини 1 статті 9, пунктів 2,3 частини 2 статті 42, частин 1-4 статті 120, частини 3 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з неповідомленням Одеської митниці Держмитслужби про дату, час та місце судового засідання, колегією суддів відхиляються, з огляду на таке.

Як встановив суд апеляційної інстанції 16.12.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Одеської митниці надійшло клопотання про зупинення апеляційного провадження та заміну відповідача 1 його правонаступником.

Ухвалою апеляційного суду від 18.12.2019 клопотання Одеської митниці в частині про заміну відповідача 1 його правонаступником було задоволено, а в частині зупинення апеляційного провадження відмовлено.

Представник Одеської митниці в судове засідання 18.12.2019 не з`явився та не скористався своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом, хоча повідомлявся належним чином про день, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 20.11.2019, 27.11.2019, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Разом з тим суд апеляційної інстанції зазначив, що така неявка представника Одеської митниці не перешкоджала розгляду скарги, оскільки, ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 та 26.11.2019 явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, а матеріали справи давали можливість розглянути скаргу по суті.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Згідно зі статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.2. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

6. Судові витрати

6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 та рішення Господарського суду Одеської області від 08.10.2019 у справі № 916/1815/19 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

І. Кондратова

Джерело: ЄДРСР 89008731
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку