Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 квітня 2020 р. № 520/3415/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення №65 від 19 листопада 2019 року відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 8 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за періоди роботи з 1988 по 1993 роки згідно вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 12 листопада 2018 року він звернувся до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи з 1988 но 1993 рік згідно Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до протоколу № 27 від 21 листопада 2018 року позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії, тому що довідка про заробітну плату № 1516 від 22.09.2016 року видана на території, яка не контролюється Українською владою та відсутня можливість провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 року скасовано протокол засідання комісії з призначення та виплати пенсій при Ізюмському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області №27 від 21.11.2018 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії. Вирішено зобов`язати Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди роботи з 1988 по 1993 роки згідно вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду у даній справі.

Рішенням №1 від 11.06.2019 року відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 8 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області позивачу відмовлено в перерахунку пенсії, тому що довідки про заробітну плату від 22.09.2016 року за № 1516, яка видана на території, що не контролюється Українською владою в зв`язку з неможливістю здійснити перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 року визнано незаконним та скасовано рішення №1 від 11.06.2019 Відділу з питань призначення га перерахунків пенсій № 8 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди роботи з 1988 по 1993 роки згідно вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду у даній справі.

Рішенням №65 від 19.11.2019 року відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 8 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області позивачу відмовлено в перерахунку пенсії, тому що довідки про заробітну плату від 22.09.2016 року за № 1516, яка видана на території, що не контролюється Українською владою в зв`язку з неможливістю здійснити перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Позивач зазначає, що з вини відповідача він позбавлений можливості отримувати заслужену пенсію, обчислену належним чином, чим грубо порушені його конституційні права та свободи. У зв`язку з чим просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2020 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2020 року прийнято до провадження зазначену адміністративну справу суддею Бадюковим Ю.В.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам по справі.

Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначив, що відділом з питань призначення та перерахунків пенсій №8 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, оскільки довідка про заробітну плату, яка видана 22.09.2016р. №1516, відповідно до статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування не підтверджена первинними документами. Перевірку первинних документів па підставі яких видано довідку про заробітну плату не можливо провести, оскільки такі документи знаходяться на території, які не контролюються українською владою. Також тимчасово направити будь-який запит, щодо перевірки первинних документів теж неможливо, оскільки з 27.11.2014р. припинено приймання поштових відправлень на територію Донецькій і Луганській областей на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, відповідно до Указу Президента України від 14.11.2014року №875/2014 Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014року.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Так, з огляду на те, що згідно положень ст. 258 КАС України передбачено, що даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 КАСУ справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 у справі № 520/538/19, яке набрало законної сили 25.03.2019 було частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Скасовано протокол засідання комісії з призначення та виплати пенсій при Ізюмському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області №27 від 21.11.2018 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

Зобов`язано Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву про перерахунок ОСОБА_1 пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди роботи з 1988 по 1993 роки згідно вимог Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням висновків суду у даній справі.

01.04.2019 позивач звернувся до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області з заявою про перерахунок пенсії, до якої було надано вищевказане рішення суду, довідка про заробітну плату від 22.09.2016 №1516, видана структурним підрозділом Шахта Вуглегірська Республіканського підприємства Орджонікідзевугілля м. Єнакієве Донецької області за період з 01.07.1988 по 31.12.1993; довідка про перейменування підприємства від 22.09.2016 №1517, видана шахтою Вуглегірська Республіканського підприємства Орджонікідзевугілля м. Єнакієво Донецької області.

Рішенням Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 №520/538/19 згідно довідки про заробітну плату від 22.09.2016 №1516, яка видана на території, яка не підконтролюється Українською Владою у зв`язку з неможливістю здійснити перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 у справі № 520/8876/19, яке набрало законної сили 15.11.2019 було частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місто Харків, м. Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов.) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано незаконним та скасовано рішення №1 від 11.06.2019 Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 8 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву про перерахунок ОСОБА_1 пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди роботи з 1988 по 1993 роки згідно вимог Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням висновків суду у даній справі.

Рішенням №65 від 19.11.2019 року відділу з питань перерахунків пенсій № 8 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області позивачу відмовлено в перерахунку пенсії, тому що довідка про заробітну плату від 22.09.2016 року за № 1516 не підтверджена первинними документами та перевірку первинних документів на підставі яких видано довідку про заробітну плату не можливо провести, оскільки такі документи знаходяться на території, які не контролюються українською владою (а.с.30-31).

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Закон України "Про пенсійне забезпечення" гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових та соціальних пенсій.

Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом

Відповідно до статті 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що визначається відповідно до статей 65-67 цього Закону, який громадяни одержували перед зверненням за пенсією.

Статтею 65 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

У разі відсутності відомостей про заробітну плату (виплати, дохід) у системі персоніфікованого обліку подаються документи про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), видані в установленому законодавством порядку.

Пунктом 20 постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 передбачено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Згідно з пунктом 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція) до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 Закону № 1058-IV заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Статтею 43 Закону № 1058 передбачено, що перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.

Відповідно до пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, (зі змінами внесеними постановою правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 07 липня 2014 року) довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що за загальним правилом підставою для проведення розрахунку/перерахунку пенсії на підставі заробітної плати є первинні документи про нарахування такої заробітної плати. Видача довідок про заробітну плату проводиться підприємством, відповідно до первинних документів за нормативними документами, які дійсні на момент видачі довідки.

Згідно з п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Судом встановлено, що при зверненні до відповідача для перерахунку призначеної пенсії, позивачем було надано довідку про заробітну плату від 22.09.2016 р. № 1516, видану структурним підрозділом "Шахта Вуглегірська" Республіканського підприємства "Орджонікідзевугілля" Донецької народної республіки за період з 01.07.1988 по 31.12.1993 та довідку про перейменування підприємства від 22.09.2016 р. №1517 видану шахтою Вуглегірська Республіканського підприємства "Орджонікідзевугілля" Донецької народної республіки.

Відмовляючи у прийнятті довідок для здійснення перерахунку пенсії позивача, відповідач послався на ту обставину, що вказані довідки видані на території, яка не контролюється Українською владою та відсутня можливість провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Щодо посилання відповідача на неможливість врахування наданих позивачем довідок та відсутністю можливості провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам, суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 14 Закону України від 20 березня 2003 року № 638-ІV «Про боротьбу з тероризмом» (зі змінами, внесеними Законом України від 05 червня 2014 року) у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 року № 79-р) м. Єнакієве, м. Вуглегірськ Донецької області належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Закон України від 18 січня 2018 року № 2268-VIII «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» (далі - Закон № 2268-VIII) має на меті визначити особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.

У межах тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях діє особливий порядок забезпечення прав і свобод цивільного населення, визначений цим Законом, іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Відповідно до частин другої та третьої статті 9 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07 лютого 2008 року, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Крім того, відповідач має враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв`язку з тимчасовою окупацією певних територій Донецької області, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на отримання пенсії з підстави видачі довідки установою, що розташована на тимчасово непідконтрольній українській владі території, порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З наведених підстав суд приймає до уваги інформацію, що міститься у вищенаведених довідках, наданих позивачем на підтвердження заробітної плати.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку про те, що рішення №65 від 19.11.2019 року відділу з питань перерахунків пенсій № 8 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області є незаконним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за періоди роботи з 1988 по 1993 роки згідно вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне.

При прийнятті рішення №65 від 19.11.2019 року про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідачем не було встановлено інших підстав (ніж неврахування довідок у зв`язку з неможливістю проведення перевірки первинних документів) для відмови у перерахунку пенсії позивачу.

Тобто, відповідач розглянув заяву позивача по суті та за її розглядом прийняв рішення про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з підстав, які визнані судом необґрунтованими та такими, що не можуть бути застосовані у даних правовідносинах, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази та норми чинного законодавства.

У постанові Верховного Суду від 06.03.2019 року по справі № 1640/2594/18 судом зазначено, що згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Відповідно до пункту 4 частини першої 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, в даному випадку, за встановлених судом обставин, оскільки Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області розглянуло заяву позивача по суті та прийняло рішення по суті його заяви, відповідні повноваження відповідача щодо перерахунку пенсії в даних спірних правовідносинах не є дискреційними повноваженнями.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за періоди роботи з 1988 по 1993 роки згідно вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", підлягає задоволенню.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Скасувати рішення №65 від 19 листопада 2019 року відділу з питань перерахунків пенсій № 8 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з урахуванням заробітної плати за періоди роботи з 1988 по 1993 роки згідно вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повне рішення складено 29 квітня 2020 року.

Суддя Бадюков Ю.В.