ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 квітня 2020 року о/об 17 год. 20 хв.Справа № 280/1721/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945)

про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (надалі відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-23627-50У від 04.11.2019 про стягнення з позивача заборгованості розміром 22013,08 грн.

У позові зазначено, що 27.02.2020 позивач, ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження ВП №61090727, довідався про винесену відповідачем відносно нього Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-23627-50У від 04.11.2019 щодо стягнення з позивача заборгованості розміром 22013,08 грн. Як слідує з зазначеної Вимоги, вона винесена на підставі ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. Сума заборгованості розміром складається з 21673,08 грн. недоїмки та 340,00 грн. штрафів. Позивач повідомляє, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Козлов С ОСОБА_2 . з 19.01.2010 по 20.09.2019 був зареєстрований як фізична особа-підприємець (основний КВЕД 95.11 Ремонт комп`ютерів і периферійного устаткування) та у період з 01.04.2017 по 30.06.2019 перебував на спрощеній системі оподаткування. В той же час, позивач підприємницьку діяльність фактично не здійснював, доходу не отримував, жодних звітів до податкового органу не подавав, у зв`язку з перебуванням у трудових відносинах з ТОВ «Охоронне агентство «СВАРОГ» (код ЄДРПОУ 35924875, адреса: 69083, м.Запоріжжя, вул.Світлогірська, буд.1-А), ТОВ «Охоронне агентство «ТРОЯН» (код ЄДРПОУ 38664323, адреса: 69083, м.Запоріжжя, вул.Світлогірська, буд.1-А) у період з 12.08.2011 по 08.11.2018, що підтверджується копією трудової книжки позивача, а також випискою про індивідуальні відомості про застраховану особу від 03.03.2020. Позивач вважає, що оскільки з 12.08.2011 по 12.08.2018 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Охоронне агентство «СВАРОГ» як наймана особа, нарахована відповідачем заборгованість за цей період порушує права позивача та спричиняє подвійну сплату ЄСВ, що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску. Оскільки позивач перебував у трудових відносинах з ТОВ «Охоронне агентство «СВАРОГ» та ТОВ «Охоронне агентство «ТРОЯН», як наймана особа до листопада 2018 року, наведений відповідачем розрахунок є незаконним, так як нарахування ЄСВ за періоди трудових відносин спричиняють подвійну сплату ЄСВ, чим суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску. На думку позивача, Вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-23627-50У від 04.11.2019 щодо стягнення з ОСОБА_3 заборгованості розміром 22013,08 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.

Позивач позов підтримав.

Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому зазначено, що ОСОБА_4 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) згідно реєстраційної та облікової картки платника податків перебуває на обліку як фізична особа-підприємець з 20.01.2010, з 01.04.2017 по 30.06.2019 - спрощена система оподаткування (III група), з 20.01.2010 по 31.03.2017 та з 01.07.2019 по 20.09.2019 загальна система оподаткування, 20.09.2019 - здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням, стан платника податків - припинено, але не знято з обліку. Згідно інтегрованої картки платника податків ОСОБА_3 нараховано єдиний внесок за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 в сумі 4224,00 грн., в тому числі: 19.07.2017 - 2112,00 грн. за II квартал 2017 року (нараховано єдиного внеску платникам спрощеної системи); 19.10.2017 - 2112,00 грн. за III квартал 2017 року (нараховано єдиного внеску платникам спрощеної системи). ОСОБА_5 сплачено єдиний соціальний внесок за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 в сумі - 2112,00 грн., заборгованість по сплаті єдиного внеску станом на 31.12.2017 склала - 2112,00 грн. Нараховано єдиний внесок за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 в сумі - 11935,54 грн., в тому числі: 19.01.2018 в сумі - 2112,00 грн. за IV квартал 2017 року (нараховано єдиного внеску платникам спрощеної системи); 09.02.2018 в сумі 2112,00 грн. за 2017 рік (нараховано розрахункову суму єдиного внеску за рік); 19.04.2018 в сумі 2457,18 грн. за І квартал 2018 року (нараховано СВ ФОП, в т.ч. на спрощеній ситемі та фермерам); 26.05.2018 в сумі - 170,00 грн. згідно Рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну подачу декларації єдиного внеску (Дод.16) №0034065002 від 21.03.2018; 26.05.2018 в сумі - 170,00 грн. згідно Рішення про застосування штрафних санкцій за несвоечасі подачу декларації єдиного внеску (Дод.16) №0034055002 від 21.03.2018; 19.07.2018 в сумі 2457,18 грн. за II квартал 2018 року (нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній ситемі та фермерам); 19.10.2018 в сумі 2457,18 грн. за III квартал 2018 року (нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній ситемі та фермерам). ОСОБА_1 сплату єдиного внеску за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 - не здійснював, заборгованість по сплаті єдиного внеску склала - 14047,54 грн. Нараховано єдиний внесок за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 в сумі - 7965,54 грн. в тому числі: 21.01.2019 в сумі 2457,18 грн. за IV квартал 2018 року (нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній ситемі та фермерам); 19.04.2019 в сумі 2754,18 грн. за І квартал 2019 року (нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній ситемі та фермерам); 19.07.2019 в сумі 2754,18 грн. за II квартал 2019 року (нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній ситемі та фермерам). ОСОБА_6 сплату єдиного внеску за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 не здійснював, заборгованість по сплаті єдиного внеску склала - 22013,08 грн. Відповідно до чинного законодавства та на підставі вищевказаних даних ГУ ДПС у Запорізькій області було сформовано Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-23627-50У від 04.11.2019 на суму 21673,08 грн., яка була надіслана поштою та 17.12.2019 повернута до відповідача, за закінченням терміну зберігання. За період з 19.10.2017 по 30.03.2020 ОСОБА_5 не перераховувались кошти в рахунок сплати боргу.

Відповідач проти прозову заперечував.

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що проаналізувавши наведений відповідачем розрахунок суми заборгованості ОСОБА_3 , слідує, що він як арифметично, так і фактично виконаний невірно, зокрема відповідачем безпідставно здійснено нарахування єдиного соціального внеску за 1-4 квартали 2017 року, за 11 місяців 2018 року. Відповідно до податкових декларацій за 2017-2018 роки позивач доходу не мав, був офіційно працевлаштований до грудня 2018 року та відповідно до виписки відомостей про застраховану особу з пенсійного фонду (форма ОК-5) від 03.03.2020 роботодавець сплачував за позивача відповідний збір з 01.01.2017 по 31.11.2018. Отже, позивач не мав обов`язку зі сплати ЄСВ за період з 01.01.2017 по 31.11.2018, відповідно, податковим органом за вказаний період збір нарахований безпідставно, а заборгованість позивача за 2018 рік має складати: 819,06 грн. Тобто у розмірі збору за грудень 2018 року. Як зазначає відповідач, ОСОБА_4 добровільно сплатив у 2017 році - 2112,00 грн. За період 1-2 квартал 2019 року, позивачу нараховано збір з ЄСВ в сумі 5508,36 грн. з розрахунку: 2754,18 грн. (918,06 х 3) х 2. На думку представника позивача, суми штрафів та нарахованої пені включаються до Вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов`язано з виникненням та сплатою недоїмки. В той же час, застосовані відповідачем штрафи, зокрема розміром 170,00 грн. за Рішенням про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну подачу декларацій єдиного внеску №0034065002 від 21.03.2018 та розміром 170,00 грн. за Рішенням про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну подачу декларацій єдиного внеску №0034055002 від 21.03.2018, жодним чином не пов`язані з виникненням оскаржуваної вимоги. Відповідно, зважаючи на те, що такі рішення є окремими виконавчими документами, стягнення застосованих відповідачем штрафів повинно відбуватись окремо від оскаржуваної вимоги. Відповідно, заборгованість позивача з ЄСВ повинна складати: 6327,42 грн. (819,06 грн. за грудень 2018 року + 5508,36 грн. за 1-2 квартал 2019 року). Втім, зважаючи на здійснену переплату у 2017 році розміром 2112,00 грн., розмір заборгованості має складати: 4215,42 грн.

Ухвалою судді від 17.03.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 13.04.2020.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

У Вимозі про сплату боргу (недоїмки) №Ф-23627-50У від 04.11.2019 ГУ ДПС у Запорізькій області вимагається від позивача сплатити борг по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 22013 грн. 08 коп., з яких: 21673 грн. 08 коп. недоїмка, 340 грн. 00 коп. штраф, який виник станом на 31.07.2019 відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів (а.с.22).

При цьому, вбачається що у Вимозі про сплату боргу (недоїмки) №Ф-23627-50У від 04.11.2019 знайшли відображення штрафи на загальну суму 340,00 грн., що були нараховані у 2018 році за Рішеннями ГУ ДФС у Запорізькій області про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну подачу декларації єдиного внеску №0034065002 від 21.03.2018 та №0034055002 від 21.03.2018.

Доказів визнання протиправними та скасування Рішень ГУ ДФС у Запорізькій області про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну подачу декларації єдиного внеску №0034065002 від 21.03.2018 та №0034055002 від 21.03.2018 позивач до суду не надав.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно позивача містяться записи: від 19.01.2010 про державну реєстрацію ОСОБА_3 як фізичної особи-підприємця; від 20.09.2019 про припинення ОСОБА_5 підприємницької діяльності.

Відповідно відомостей з Трудової книжки позивача НОМЕР_2 , позивач у період з 12.08.2011 по 08.11.2018 працював у ТОВ «Охоронне агентство «СВАРОГ» (а.с.16-18).

Вирішуючи спір по суті суд, враховуючи викладене вище, виходить з наступного.

Як зазначено у п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», недоїмка це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

У ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зазначено, що платниками єдиного внеску є: 1) роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; (…) фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); (…); 4) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; (…).

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується: 1) для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства. Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу; 2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску; 3) для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиноговнеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску; (…).

Згідно з ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сумм готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Як зазначено у ч.12 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

У п.3 Розділу VI «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженого20.04.2015 наказом Міністерства фінансів України №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 за №469, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (надалі «Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»), зазначено: «3.Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки. Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення. У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом. Сума боргу у вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками після коми».

Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Як зазначено у ч.8 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Відповідно до пп.14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України самозайнята особа це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. (…).

Як зазначено у пп.14.1.195 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, працівник це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Згідно з п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З огляду на предмет спору у даній справі, шляхом системного тлумачення наведених норм права, суд вважає за необхідне сформулювати правовий висновок, відповідно до якого особа, яка здійснює підприємницьку діяльність вважається самозайнятою особою і зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Інше тлумачення норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на якому наполягає відповідач, щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в контролюючих органах і мають статус фізичної особи-підприємця, та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Наявність у особи статусу фізичної особи-підприємця лише посвідчує її право на здійснення такої діяльності, однак не є доказом фактичного здійснення діяльності та отримання від такої діяльності доходу.

Не змінює вищенаведеного і факт перебування особи на обліку в органах фіскальної служби, оскільки взяття на облік осіб, в тому числі юридичних або самозайнятих, здійснюється органом доходів і зборів незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того чи іншого податку або збору.

Таким чином, оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього в період з 01.01.2017 по 31.11.2018, нараховував та сплачував роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще і як особою, що має право провадити підприємницьку діяльність, проте не отримувала дохід від неї.

Відповідачем не надано до суду доказів фактичного здійснення позивачем підприємницької діяльності в період з 01.01.2017 по 31.11.2018.

На думку суду, відповідач переконливо не обґрунтував не прийняття до уваги Індивідуальних відомостей про застраховану особу з Пенсійного фонду України за період з 01.01.2017 по 31.11.2018 (а.с.19-20).

Суд погоджується зі здійсненим представником позивача у відповіді на відзив розрахунком заборгованості позивача по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 6327 грн. 42 коп. (819 грн. 06 коп. за грудень 2018 року + 5508 грн. 36 коп. за 1-2 квартал 2019 року (2754 грн. 18 коп. + 2754 грн. 18 коп.).

Оскільки, позивачем сплачено у 2017 році єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 2112 грн. 00 коп., то заборгованість позивача по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відповідно, складає 4215 грн. 42 коп.

За вказаних обставин суд вважає, що позивач не може мати борг, який виник станом на 31.07.2019, по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 22013 грн. 08 коп.

Враховуючи наведене, суд вважає, що Вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-23627-50У від 04.11.2019 ГУ ДПС у Запорізький області є протиправною та підлягає скасуванню у частині вимоги від позивача сплатити борг з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 17457 грн. 66 коп.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945) №Ф-23627-50У від 04.11.2019 у частині вимагання від ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) сплатити борг з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 17457 грн. 66 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945) судові витрати у сумі 681 грн. 05 коп. пропорційно до задоволених позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст.295 КАС України, а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення виготовлено у повному обсязі 13.04.2020.

Суддя О.О. Прасов