Справа №279/1020/20

Провадження №2/279/917/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2020 року м. Коростень Житомирської області

Коростенськийміськрайонний судЖитомирськоїобластіу складісуддіМоголівцяІ.А.,зсекретаремМишко В.В.розглянувшиу спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу №279/1020/20 запозовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-Плюс", третя особа (на стороні відповідача без самостійних вимог) відділ державної реєстрації виконавчого комітету Коростенської міської ради про визнання трудових відносин припиненими, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати трудовівідносини між ним та ТОВ "Житлобуд-Плюс" припиненими з 23 грудня 2019 року у зв`язку зі звільненням його за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України, зобов`язавши відділ державної реєстрації виконавчого комітету Коростенської міської ради виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про керівника ТОВ "Житлобуд-Плюс" (Матюшика В.В.), у зв`язку із його звільненням з посади керівника з 23 грудня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 20 липня 2005 року його призначено на посаду директора ТОВ "Житлобуд-Плюс". Відомості про керівника внесено до Єдиного державного реєструюридичних осіб, фізичних осіб-підприємців. ТОВ "Житлобуд-Плюс" припинило свою діяльність з 12 липня 2017 року, рахунки закрито.

З липня 2017 року позивачеві перестали нараховувати заробітну плату та єдиний соціальний внесок. 20.11.2019 року, він як директор ТОВ "Житлобуд-Плюс" видав наказ про скликання позачергових загальних зборів і направив на адресу засновників повідомлення про скликання та проведення позачергових загальних зборів на 21.12.2019 року. Одним із питань розгляду на зборах було його звільнення з посади директора ТОВ "Житлобуд-Плюс". 21.12.2019 року позачергові загальні збори не відбулися, засновники ТОВ "Житлобуд-Плюс" на збори не з`явились.

Станом на 23.12.2019 року позивача з посади директора ТОВ "Житлобуд-Плюс" не звільнено, оскільки засновники не провели загальних зборів та заяву позивача про звільнення з посади директора не вирішили. Зазначив, що належного зв`язку із засновниками ТОВ "Житлобуд-Плюс" не має, що є перешкодою у його вільному звільненні за власним бажанням. Таким чином, вважає, що йогоправо на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбаченест.38 КЗпП України, також право щодо вільного вибору праці було порушеним, у зв`язку з цим звернувся за захистом своїх прав до суду.

Справа якмалозначна розглянутаза правиламиспрощеного позовногопровадження безвиклику (повідомлення)сторін.

Від відповідача відзив на позов до суду не надходив.

Від представника третьої особи: відділу державної реєстрації виконавчого комітету Коростенської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги не визнають у зв`язку із неможливістю відділом державної реєстрації виконати реєстраційну дію щодо виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про керівника ТОВ "Житлобуд-Плюс" Матюшика В.В. у зв`язку із його звільненням з посади керівника з 23 грудня 2019 року, тому вважає позов необгрунтованим та просила відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Дослідивши письмові докази та проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що правовідносини, які склалися між сторонами регулюються нормамиЦивільного кодексу України,Кодексу законів про працю України, Законом України"Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Відповідно до вимог п.7 ч.2ст.16 ЦК Україниспособом захисту цивільних прав та інтересів судом є припинення правовідношення.

Судом встановлено, що з 20 липня 2005 року ОСОБА_1 призначений на посаду директора ТОВ "Житлобуд-Плюс", що підтверджується протоколом загальних зборів засновників ТОВ "Житлобуд-Плюс" №5 від 20.07.2005 року та наказом ТОВ "Житлобуд-Плюс" №11-к від 20.07.2005 року. Статус ТОВ "Житлобуд-Плюс" як юридичної особи підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 06.04.2004 року.

Як вбачається з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців основний вид економічної діяльності ТОВ "Житлобуд-Плюс" будівництво житлових і нежитлових будівель і керівник ТОВ "Житлобуд-Плюс" Матюшик В.В.

Позивач зазначає, що з 12 липня 2017 року підприємство припинило свою діяльність, йому не нараховується заробітна плата, товариство взагалі не працює, рахунки закрито, позичкової заборгованості за кредитами та відсотками у нього не має. Крім того, вказані обставини підтверджуються довідкою ПАТ КБ "ПриватБанк" про закриття рахунку № НОМЕР_1 SU16562601 від 12.07.2017 р. та довідкою ПАТ КБ "ПриватБанк" про стан позичкової заборгованості №170713SU10271303 від 13.07.2017 р.

20.11.2019 року позивач, як директор ТОВ "Житлобуд-Плюс" видав наказ про скликання позачергових загальних зборів товариства і направив на адресу засновників повідомлення про скликання та проведення позачергових загальних зборів на 21.12.2019 року. Одним із питань розгляду на зборах було його звільнення з посади директора ТОВ "Житлобуд-Плюс" (наказ ТОВ "Житлобуд-Плюс" від 20.11.2019 року).

Також, у зв`язку з тим, що товариство не веде господарської діяльності тривалий час, ОСОБА_1 звертався до засновників ТОВ "Житлобуд-Плюс" із заявами про звільнення його з посади директора ТОВ "Житлобуд-Плюс" з 23.12.2019 року за власним бажанням на підставі ст.38 КУпАП, що підтверджується описом та поштовими повідомленнями про направлення листів. 21.12.2019 року позачергові загальні збори не відбулися, засновники ТОВ "Житлобуд-Плюс" на збори не з`явились.

Відповідно до ч.1ст.38 КЗпП Українипрацівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

За змістом наведеної правової норми право працівника на розірвання трудового договору за власним бажанням кореспондує безумовний обов`язок роботодавця звільнити його з роботи з наведеної підстави в установлені законом строки.

Приписами ч.1ст.145 ЦК Українивизначено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.

З розділу IV п.п.4.1, 4.3 статуту ТОВ "Житлобуд-Плюс" слідує, що вищим органом управління підприємства є збори його учасників, виконавчий орган підприємства очолює директор, який призначається зборами учасників підприємства.

До виняткової компетенції зборів учасників належить обрання і відкликання керівника та ревізійної комісії (п.4.2 статутуТОВ "Житлобуд-Плюс").

Отже, реалізації права директора товариства на його звільнення за власним бажанням передує обов`язок засновників товариства провести загальні збори та розглянути заяву про звільнення.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Позивачем виконано вимоги закону щодо процедури звільнення з посади директора за власним бажанням шляхом подання відповідної заяви у строк, встановлений законом, та ініціюванняпроведення зборів учасниківтовариства длявирішення питання про його звільнення.

Натомість, засновниками товариства загальні збори для вирішення питання відкликання директора не були проведені.

Кодекс законівпро працю встановлює загальні вимоги до порядку розірвання трудових відносин, не враховуючи специфіку становища керівника господарського товариства. По суті, директор об`єднує в собі і статус найманого працівника (який визначається на підставі норм трудового права) і статус виконавчого органу господарського товариства (який визначається на підставі норм корпоративного права). Ні норми трудового договору, ні положення статуту не повинні погіршувати становище директора порівняно з тим обсягом гарантій, наданих йому трудовим законодавством. Тобто, директор завжди може скористатися ст.38КЗпП України й ініціювати розірвання трудового договору за власним бажанням.

Статтею 1 Закону України"Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"визначено, що цей Закон визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі - товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників.

Відповідно до ч.1 ст.29 Закону України"Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Згідно ч.1ст.99 ЦК Українизагальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Пунктом 3 ч. 4ст.145ЦК України передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить створення та відкликання виконавчого органу товариства.

За змістом положень ст.38 КЗпП України, ст.145 ЦК України, ст.ст.58, 60, 62 Закону України "Про господарські товариства" право директора на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення, створити новий виконавчий орган та внести дані зміни в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно ст.43Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням даної норми, Конституційний суд України у рішеннях від 07.07.2004 року №14-рп/2004, від 16.10.2007 року №8-рп/2007,та від29.01.2008 року №2-рп/2008 зазначав, що визначене ст.43Конституції України право на працю Конституційний суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю,так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Відповідно до ч.4 Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008 року, при вирішенні питання про те, чи є спір, що виник між господарським товариством та посадовими особами товариства, які входять до складу виконавчого органу товариства або наглядової ради товариства, трудовим чи корпоративним, судам необхідно керуватися положеннями глави XV Кодексу законів про працю України.

Відповідно до статті 3КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно з частиною четвертою статті 65ГК України у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), у якому визначаються строк найму, права, обов`язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. За частиною шостою статті 65ГК України керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом), відповідно до закону.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушене право позивача на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене ч.1 ст.38 КЗпП України, оскільки не вирішення зборами учасників товариства заяви про звільнення позивача з посади директора є порушенням його права щодо вільного вибору праці.

Таким чином, оскільки позивач не може продовжувати працювати за трудовим договором, подав засновникам ТОВ "Житлобуд-Плюс" заяву про звільнення з роботи за власним бажанням з 23.12.2019 року, що є його правом, гарантованим ч.1ст.38 КЗпП України, проте така заява була ними проігнорована,тобто не має можливості розірвати договір з незалежних від нього підстав, вимога щодо припинення трудових відносин з ТОВ "Житлобуд-Плюс"з 23 грудня 2019 року є обґрунтованою та підлягаєзадоволенню.

З приводу вимоги про зобов`язаннявідділ державної реєстрації виконавчого комітету Коростенської міської ради виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про керівника ТОВ "Житлобуд-Плюс" Матюшика В.В. у зв`язку із його звільненням з посади керівника з 23 грудня 2019 року слід вказати наступне.

Спеціальним Законом, який регулює відносини у сфері державної реєстрації юридичних осіб єЗакон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Приписами норм п.4 ч.1ст.1 Законувизначено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до приписів вказаногоЗаконута Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженогоНаказом Міністерства Юстиції України № 359/5 від 09.02.2016така реєстраційна дія як "виключити з реєстру" - відсутня, можливо лише здійснити реєстраційну дію "зміна відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі".

Частина 2статті 7 Закону України "Про господарські товариства"встановлює обов`язок товариства протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Перелік документів, що подаються для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, встановлюється частиною 4статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Частиною 1статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"зазначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації або судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно доЗакону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, відповідно до зазначених норм чинного законодавства на підставірішення суду, що набрало законної сили, або за рішенням колегіального органу товариства з обмеженою відповідальністю можливо внести зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

З огляду на наведене, позов в частині зобов`язання відділ державної реєстрації виконавчого комітету Коростенської міської ради виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про керівника ТОВ "Житлобуд-Плюс" Матюшика В.В. у зв`язку із його звільненням з посади керівника з 23 грудня 2019 року задоволенню не підлягає, оскільки дана вимога є передчасною, законом не передбачена, а реєстратор жодних прав позивача не порушив.

За таких підстав позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.4,10,12,13,18,247, 258, 259, 263-265,268 ЦПК України, ст.ст.3, 38 КЗпП України, Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", ст.43 Конституції України, Законом України "Про господарські товариства", суд, -

ухвалив :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-Плюс"припиненими з 23 грудня 2019 року, у зв`язку зі звільненням за власним бажанням, на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України.

В іншій частині вимог позову відмовити.

Рішенняможебути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.