ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2020 року Справа № 160/2444/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

02.03.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідност. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» та не зарахуванні періодів роботи до пільгового стажу роботи протиправною;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального та пільгового стажу періоди роботи: Шахта «Червоний партизан»: з 01.02.1999 по 12.07.1999 року - на посаді прохідника підземного 1-го розряду з повним робочим днем під землею; з 13.07.1999 по 15.11.2002 року на посаді прохідника підземного 5-го розряду з повним робочим днем під землею; ДВАТ «Свердловантрацитшахтбуд»: з 12.03.2003 по 03.02.2004 роки на посаді гірничий підзмений 3-го розряду з повним робочим днем під землею; з 04.02.2004 по 04.02.2009 роки на посаді прохідник підзмений 5-го розряду з повним робочим днем під землею; з 05.02.2009 по 29.12.2011 роки на посаді машніст гірничих виїмкових машин 6-го розряду з повним робочим днем під землею; ВП «Шахтобудівельне управління» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит»: з 30.12.2011 по 31.03.2015 роки на посаді машиніст гірничих виїмкових машин 6-го розряду з повним днем під землею; з 01.04.2015 по 01.07.2015 роки на посаді прохідник підзмений 4-го розряду з повним робочим днем під землею; з 02.07.2015 по 07.02.2016 роки на посаді прохідник 3-го розряду з повним робочим днем під землею; з 08.02.2016 по 3009.2016 роки на посаді прохідник підземний 4-го розряду з повним робочим днем під землею; з 01.10.2016 по 30.11.2016 роки на посаді прохідник підземний 5-го розряду з повним робочим днем під землею; ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит»: з 01.12.2016 по 30.03.2017 роки на посаді прохідник підземений 5-го розряду з повним робочим днем під землею;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах згідно ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкое державне пенсійне страхування» з дня подання заяви про призначення пенсії, а саме, 05.11.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з відмовою у зарахування спірних періодів роботи до пільгового стажу, зазнаючи, що:

- в якості доказу підтвердження зайнятості на посадах, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення в спірний період, мною до Пенсійного фонду були надані наступні документи: трудова книжка із вкладишем до неї, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи та безпосередню зайнятість та виконання робіт під землею; копія особової картки; довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пільгової пенсії № 29 від 24.01.2019 року; довідка про перейменування підприємства № 29 від 24.01.2019 року; довідка про виходи від 24.01.2019 року; наказ № 29/к від 12.02.2003 року; наказ № 23/к від 05.02.2004 року; наказ № 33/к від 05.02.2009 року; наказ № 29/к від 12.02.2003 року; наказ № 319к від 29.12.2011 року; наказ № 1к від 30.12.2011 року; наказ № 35к від 01.04.2015 року; наказ № 63к від 02.07.2015 року; наказ № 14к від 08.02.2016 року; наказ № 112 від 23.11.2016 року; довідка про підтверджу наявного трудового стажу для призначення пільгової пенсії № 380/1 від 04.12.2018 року, довідка про перейменування підприємства № 348 від 06.12.2018 року; довідка про спуск в шахту №89 від 28.02.2017 року;

- всі надані позивачем довідки не були враховані відповідачем при визначенні права на пільгову пенсію, оскільки видані підприємствами, які розташовані на непідконтрольній українській владі території;

- позивач вважає, що має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки працював у той період, коли Луганська та Донецька область були невід`ємною частиною України та безпосередньо входили до її складу, а з набранням чинності Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», територія Донецької області хоч і віднесена до тимчасово окупованою, проте залишається невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень,визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.

На думку позивача, оскаржувані дії є протиправними, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано п`ятиденний строк на усунення недоліків позову з моменту отримання ухали суду.

23.03.2020 року від позивача засобами поштового зв`язку на адресу суду надійшов уточнений адміністративний позов, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28.11.2019 року №639/03.25-17 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно дост. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального та пільгового стажу періоди роботи: Шахта «Червоний партизан»: з 01.02.1999 по 12.07.1999 року - на посаді прохідника підземного 1-го розряду з повним робочим днем під землею; з 13.07.1999 по 15.11.2002 року на посаді прохідника підземного 5-го розряду з повним робочим днем під землею; ДВАТ «Свердловантрацитшахтбуд»: з 12.03.2003 по 03.02.2004 роки на посаді гірничий підзмений 3-го розряду з повним робочим днем під землею; з 04.02.2004 по 04.02.2009 роки на посаді прохідник підзмений 5-го розряду з повним робочим днем під землею; з 05.02.2009 по 29.12.2011 роки на посаді машніст гірничих виїмкових машин 6-го розряду з повним робочим днем під землею; ВП «Шахтобудівельне управління» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит»: з 30.12.2011 по 31.03.2015 роки на посаді машиніст гірничих виїмкових машин 6-го розряду з повним днем під землею; з 01.04.2015 по 01.07.2015 роки на посаді прохідник підзмений 4-го розряду з повним робочим днем під землею; з 02.07.2015 по 07.02.2016 роки на посаді прохідник 3-го розряду з повним робочим днем під землею; з 08.02.2016 по 3009.2016 роки на посаді прохідник підземний 4-го розряду з повним робочим днем під землею; з 01.10.2016 по 30.11.2016 роки на посаді прохідник підземний 5-го розряду з повним робочим днем під землею; ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит»: з 01.12.2016 по 30.03.2017 роки на посаді прохідник підземений 5-го розряду з повним робочим днем під землею;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах згідно ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкое державне пенсійне страхування».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); розгляд справи по суті вирішено розпочатиз 09.04.2020 року.

16.04.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позовні вимоги не визнало та просило суд відмовити в їх задоволенні, з огляду на те, що:

- відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 з 01.12.14 року на територіях, які тимчасово не контролюються українською владою, органи державної влади не функціонують. Враховуючи наведене, будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи, підготовлені або видані підприємствами з територій, які непідконтрольні українській владі, не підлягають реєстрації та виконанню;

- Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не має законних підстав прийняти довідки що підтверджують пільговий стаж роботи № 86, 87, 88 від 28.02.2017 видані ТОВ ДТЕК Свердловантрацит ВП Шахтобудівельницьке управління, які видані на непідконтрольній Україні території, та зарахувати відповідні періоди до пільгового стажу роботи;

- згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу позивача, відсутня сплата страхових внесків за період з 01.10.2014 року по 30.04.2015 року та з 01.12.2016 року по 20.03.2017 року, отже, зазначені періоди не має можливості зарахувати до страхового та пільгового стажу роботи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Згідно з копією паспорту серії ЕК №197669 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , є громадянином України.

Позивач є внутрішньо переміщеною особою згідно з довідкою від 04.04.2017 року №0000164548.

05.11.2019 року позивач звернувся до відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії.

28.11.2019 року відділом з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано відповідь, оформлену листом за вих. №639/03.25-17 «Про відмову в призначенні пенсії», в якій зазначено таке:

- за періоди роботи позивача у відокремленому підрозділі Шахтобудівельне управління ТОВ ДТЕК Свердловантрацит пільговий стаж за Списком № 1 підтверджено в уточнюючих довідках від 28.02.2017 № 86 - № 88 (печатка м. Свердловськ, територія неподконтрольна українській владі). При цьому, м. Свердловськ було перейменовано в м.Довжанськ в 2016 році відповідно до постанови Верховної ради України від 12.05.2016 №1351 VIII;

- для зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи, зазначених в уточнюючих довідках, відсутні підстави;

- за наданими документами загальний стаж роботи складає 21 рік 4 місяці 19 днів (зарахований по 30.09.2019), з них робота за Списком № 1 - 2 роки 6 місяців.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу періодів роботи з з 01.02.1999 по 12.07.1999 року - на посаді прохідника підземного 1-го розряду з повним робочим днем під землею; з 13.07.1999 по 15.11.2002 року на посаді прохідника підземного 5-го розряду з повним робочим днем під землею; ДВАТ «Свердловантрацитшахтбуд»: з 12.03.2003 по 03.02.2004 роки на посаді гірничий підзмений 3-го розряду з повним робочим днем під землею; з 04.02.2004 по 04.02.2009 роки на посаді прохідник підзмений 5-го розряду з повним робочим днем під землею; з 05.02.2009 по 29.12.2011 роки на посаді машніст гірничих виїмкових машин 6-го розряду з повним робочим днем під землею; ВП «Шахтобудівельне управління» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит»: з 30.12.2011 по 31.03.2015 роки на посаді машиніст гірничих виїмкових машин 6-го розряду з повним днем під землею; з 01.04.2015 по 01.07.2015 роки на посаді прохідник підзмений 4-го розряду з повним робочим днем під землею; з 02.07.2015 по 07.02.2016 роки на посаді прохідник 3-го розряду з повним робочим днем під землею; з 08.02.2016 по 3009.2016 роки на посаді прохідник підземний 4-го розряду з повним робочим днем під землею; з 01.10.2016 по 30.11.2016 роки на посаді прохідник підземний 5-го розряду з повним робочим днем під землею; ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит»: з 01.12.2016 по 30.03.2017 роки на посаді прохідник підземений 5-го розряду з повним робочим днем під землею та відмовою в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно достатті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»,страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цимЗаконом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Законуза даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Згідно відомостей, які містяться в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 від 01.02.1999 року, відомо, що позивач працював:

- з 01.02.1999 по 15.11.2002 прохідником з повним робочим днем під землею на ДВАТ Шахта Червоний партизан;

- з 12.02.2003 по 03.02.2004 гірничим підземним з повним робочим днем під землею на ДВАТ Свердловантрацитшахтобуд;

- з 04.02.2004 по 12.11.2008 прохідником з повним робочим днем під землею на ДВАТ Свердловантрацитшахтобуд;

- з 13.11.2008 по 04.02.2009 навчання за професією машиніст гірничих виймальних машин на ДВАТ Свердловантрацитшахтобуд;

- з 05.02.2009 по 29.12.2011 машиніст гірничих виймальних машин з повним робочим днем під землею на ДВАТ Свердловантрацитшахтобуд;

- з 30.12.2011 по 30.03.2015 машиніст гірничих виймальних машин з повним робочим днем під землею на ВП Шахтобудівельне управління ТОВ ДТЕК Свердловантрацит;

- з 01.04.2015 по 02.07.2015 прохідником підземним з повним робочим днем під землею на ВП Шахтобудівельне управління ТОВ ДТЕК Свердловантрацит;

- з 02.07.2015 по 07.02.2016 гірничим підземним з повним робочим днем під землею на ВП Шахтобудівельне управління ТОВ ДТЕК Свердловантрацит;

- з 08.02.2016 по 30.11.2016 прохідником з повним робочим днем під землею на ВП Шахтобудівельне управління ТОВ ДТЕК Свердловантрацит;

- з 01.12.2016 по 20.03.2017 прохідником з повним робочим днем під землею на ВП Шахтоуправління Червоний партизан ТОВ ДТЕК Свердловантрацит;

- з 10.04.2017 по теперішній час машиністом гірничих виймальних машин з повним робочим днем під землею на ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля ВСП Шахтоуправління Першотравенське.

При цьому, суд звертає увагу на те, що записи трудової книжки позивача щодо спірних періодів його роботи містять повну інформацію про роботу на пільгових умовах, також містять повні відомості про характер виконуваних позивачем робіт, оскільки зазначеними записами чітко визначено, що у спірні періоди позивач працював на підземних посадах з повним робочим днем під землею.

Враховуючи вищенаведене, посилання відповідача на те, що для підтвердження пільгового стажу позивач повинен був надати уточнюючі довідки підприємства є необґрунтованими та безпідставними.

Не зважаючи на встановлене судом, позивачем були надані уточнюючі довідки № 86, 87, 88 від 28.02.2017 видані ТОВ ДТЕК Свердловантрацит ВП Шахтобудівельницьке управління.

Відповідач, відмовляючи у зарахуванні вказаних періодів до пільгового стажу, посилається на те, що місце роботи позивача ТОВ ДТЕК Свердловантрацит знаходиться на непідконтрольній території України, а тому не має законних підстав прийняти довідки що підтверджують пільговий стаж роботи № 86, 87, 88 від 28.02.2017 видані ТОВ ДТЕК Свердловантрацит ВП Шахтобудівельницьке управління.

При цьому, суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит», яке є правонаступником виробничого об`єднання «Свердловантрацит», перереєстровано за адресою: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Гоголя, будинок 24А, тобто на підконтрольній українській владі території.

Вказане підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Зі змісту преамбули Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014року №1207-VІІ (даліЗакон №1207-VII; тут і далів редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1049 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

В силу приписів статей1та 3 Закону № 1207-VII, тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дії Конституції та законів України. Основою гуманітарної, соціальної та економічної політики держави Україна стосовно населення тимчасово окупованої території України є захист і повноцінна реалізація національно-культурних, соціальних та політичних прав громадян України, у тому числі корінних народів та національних меншин.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 18 Закону № 1207-VIIгромадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території. Гарантії прав, свобод та законних інтересів осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території України та перебувають на території України на законних підставах, визначаються Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Відповідно доуказу Президента України від 07.02.2019 №32/2019 «Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях»до переліку районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях віднесено, зокрема, й м. Антрацит (у тому числі селище міського типу Боково-Платове, селище Лісне, селище Мельникове, селище Садовий, селище Христофорівка, селище міського типу Верхній Нагольчик, селище міського типу Дубівський, село Оріхове, селище міського типу Кам`яне, селище міського типу Кріпенський, селище міського типу Щотове, село Зелений Курган, селище Степове) та м.Ровеньки.

З огляду на викладене, посилання органу Пенсійного фонду на ненадання позивачем довідок, підтверджуючих пільговий стаж, не приймаються судом до уваги, у зв`язки з тим, що такі довідки не є вирішальними документами для визначення стажу позивача на підземних роботах. Записів в трудовій книжці для цього повністю достатньо, оскільки в трудовій книжці зазначені періоди роботи, назви професій, а також визначено, що роботи виконувались повний робочий день в шахті.

Поряд із цим, відповідно до положеньстаті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006№3477-VIсуди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд вважає необхідним зазначити, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини2 (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016), Судом зазначено, що зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді Європейського суду з прав людини, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать.

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Крім того, у рішенні від 08.07.2004 «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» Європейський суд з прав людини, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров`я». Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністрівським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов`язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 10 травня 2001 року в справі «Кіпр проти Туреччини» також наголошував, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це б становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Таким чином, відповідач безпідставно відмовляє позивачеві у зарахуванні йому до пільгового стажу роботи періодів роботи на з 01.02.1999 по 12.07.1999 року - на посаді прохідника підземного 1-го розряду з повним робочим днем під землею; з 13.07.1999 по 15.11.2002 року на посаді прохідника підземного 5-го розряду з повним робочим днем під землею; ДВАТ «Свердловантрацитшахтбуд»: з 12.03.2003 по 03.02.2004 роки на посаді гірничий підзмений 3-го розряду з повним робочим днем під землею; з 04.02.2004 по 04.02.2009 роки на посаді прохідник підзмений 5-го розряду з повним робочим днем під землею; з 05.02.2009 по 29.12.2011 роки на посаді машніст гірничих виїмкових машин 6-го розряду з повним робочим днем під землею; ВП «Шахтобудівельне управління» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит»: з 30.12.2011 по 31.03.2015 роки на посаді машиніст гірничих виїмкових машин 6-го розряду з повним днем під землею; з 01.04.2015 по 01.07.2015 роки на посаді прохідник підзмений 4-го розряду з повним робочим днем під землею; з 02.07.2015 по 07.02.2016 роки на посаді прохідник 3-го розряду з повним робочим днем під землею; з 08.02.2016 по 3009.2016 роки на посаді прохідник підземний 4-го розряду з повним робочим днем під землею; з 01.10.2016 по 30.11.2016 роки на посаді прохідник підземний 5-го розряду з повним робочим днем під землею; ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит»: з 01.12.2016 по 30.03.2017 роки на посаді прохідник підземений 5-го розряду з повним робочим днем під землею.

Щодо посилань відповідача на неможливість зарахування до страхового та пільгового стажу роботи ОСОБА_1 через відсутність сплати страхових внесків за період з 01.10.2014 року по 30.04.2015 року та з 01.12.2016 року по 20.03.2017 року, згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, даних періодів, суд зазначає наступне.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (у редакції чинній на момент спірних правовідносин; далі Закон №1058-IV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

За приписами статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

За приписами ст. 113 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону №1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 24 вказаного Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно із частиною другою статті 20 Закону №1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев`ятою, десятою статті 20 вказаного Закону, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Таким чином, обов`язок щодо сплати єдиного внеску покладено саме на страхувальника, який здійснює нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.

З огляду на вказані норми чинного законодавства суд приходить до висновку, що відсутність в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування інформації зі сплати страхових внесків за період з 01.10.2014 року по 30.04.2015 року та з 01.12.2016 року по 20.03.2017 року не може бути підставою для відмови у зарахуванні періоду роботи, за який не сплачено (не обліковуються) страхові внески, до трудового стажу працівника, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. А застрахована особа не несе відповідальності за несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків, нарахованих із заробітної плати цієї особи. Цю відповідальність відповідно до вищезазначених норм закону несе тільки страхувальник (підприємство).

Відмовляючи позивачу в зарахуванні певних періодів роботи до страхового стажу при обчисленні пенсії, відповідач фактично покладає саме на застраховану особу відповідальність за неперерахування страхувальником відповідних страхових внесків, порушуючи тим самим вищенаведені положення чинного законодавства.

Таким чином, період роботи, за який підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі-працівнику заробітну плату та нараховувало відповідні страхові внески з неї, повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески чи ні або незалежно від того, чи обліковуються вказані страхові внески відповідачем у реєстрі застрахованих осіб.

Тому, суд зазначає, що, фактично, внаслідок невиконання страхувальником обов`язку по своєчасній сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Відповідний висновок щодо застосування норм права узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а, від 01 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а, які суд має враховувати при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин згідно з приписам частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, позивач не зобов`язаний був сплачувати страхові внески у період з 01.10.2014 року по 30.04.2015 року та з 01.12.2016 року по 20.03.2017 року, оскільки це прямий обов`язок його роботодавця утримати з його заробітної плати відповідні кошти та здійснювати перерахування страхових внесків.

Отже, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, з аналізу чинного законодавству та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області у призначенні ОСОБА_1 в пенсії за віком на пільгових умовах, викладена в листі №639/03.25-17 від 28.11.2019 року, є протиправною та такою, що порушує законні права та інтереси позивача.

Відтак, позовні вимоги про зобов`язання відповідача зарахувати вказані періоди до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах підлягає задоволенню судом.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах згідно ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкое державне пенсійне страхування» з дня подання заяви про призначення пенсії, а саме, 05.11.2019 року, то суд зазначає, що не наділений відповідними повноваженнями безумовного призначення пенсії, оскільки це є дискреційні повноваження органів Пенсійного фонду України.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Тобто дискреційні повноваженняце законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.4ст.245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки відповідачем не проводився розрахунок страхового стажу позивача з урахуванням періодів, врахованих судом у цьому рішенні, то суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання призначити пенсію, проте вважає за потрібне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача від 05.11.2019 року про призначення пенсії та провести розрахунок стажу позивача для призначення пенсії, з урахуванням правової позиції, викладеної в цьому рішенні.

Частиною 1статті 9 КАС Українивизначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положеньстатті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписівстатті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч. 3ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією від 25.02.2020 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, а саме 2 позовні вимоги з трьох, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 560,53 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлену листом №639/03.25-17 від 28.11.2019 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідност. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» та не зарахуванні періодів роботи до пільгового стажу роботи.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального та пільгового стажу періоди роботи ОСОБА_1 : Шахта «Червоний партизан»: з 01.02.1999 по 12.07.1999 року - на посаді прохідника підземного 1-го розряду з повним робочим днем під землею; з 13.07.1999 по 15.11.2002 року на посаді прохідника підземного 5-го розряду з повним робочим днем під землею; ДВАТ «Свердловантрацитшахтбуд»: з 12.03.2003 по 03.02.2004 роки на посаді гірничий підзмений 3-го розряду з повним робочим днем під землею; з 04.02.2004 по 04.02.2009 роки на посаді прохідник підзмений 5-го розряду з повним робочим днем під землею; з 05.02.2009 по 29.12.2011 роки на посаді машніст гірничих виїмкових машин 6-го розряду з повним робочим днем під землею; ВП «Шахтобудівельне управління» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит»: з 30.12.2011 по 31.03.2015 роки на посаді машиніст гірничих виїмкових машин 6-го розряду з повним днем під землею; з 01.04.2015 по 01.07.2015 роки на посаді прохідник підзмений 4-го розряду з повним робочим днем під землею; з 02.07.2015 по 07.02.2016 роки на посаді прохідник 3-го розряду з повним робочим днем під землею; з 08.02.2016 по 3009.2016 роки на посаді прохідник підземний 4-го розряду з повним робочим днем під землею; з 01.10.2016 по 30.11.2016 роки на посаді прохідник підземний 5-го розряду з повним робочим днем під землею; ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит»: з 01.12.2016 по 30.03.2017 роки на посаді прохідник підземений 5-го розряду з повним робочим днем під землею.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 05.11.2019 року та провести розрахунок стажу ОСОБА_1 для призначення пенсії, з урахуванням правової позиції, викладеної в цьому рішенні

ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у загальному розмірі 560,53 грн. (п`ятсот шістдесят гривень п`ятдесят три копійки).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Відповідно достатті 255 КАС Українирішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1статті 295 КАС Україниапеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положеньстатті 297 КАС Україниапеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 РозділуVIIПерехідних положень КАС України.

Суддя І.В. Юхно