Дата документу 23.04.2020 Справа № 554/2023/20
Справа №554/2023/20
1-кс/554/5367/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.04.2020 року м. Полтава
Слідчий суддяОктябрського районногосуду м.Полтави ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши клопотання захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні за № 12020170000000065 від 06.03.2020 щодо підозрюваного ОСОБА_4 ,-
ВСТАНОВИВ:
17.04.2020 року до слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави надійшли клопотання захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_5 подані в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12020170000000065 внесеному в ЄРДР 06.03.2020 р. з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід.
Клопотання захисники підозрюваного обґрунтовують тим, що ними у кримінальному провадженні № 12020170000000065 від 06.03.2020 р., здійснюється захист гр. ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 ЦЦ України, та щодо якого ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 07.03.2020 р. обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Досудове слідство у вказаному провадженні провадиться СУ ГУНП в Полтавській області.
В даний час виникли підстави для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід з огляду на наступне.
Зокрема через те, що ОСОБА_4 відшкодував майже всім потерпілим особам завдану своїми діями шкоду, останній виключно позитивно характеризується з місця роботи, проживання, постійно проживає за однією адресою, за час перебування в умовах ізолятора має місце загострення хронічних хвороб. Прохали врахувати пом`якшуючі обставини відповідно до ст. 66 КК України, а саме щире каяття; добровільне відшкодування завданих ним збитків, вчинення злочину внаслідок тяжких обставин, а саме: тяжка хвороба його матері та повідомлення цивільної дружини про вагітність. Вважали, що наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України є мінімальна, вони є лише припущеннями про те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню. Крім іншого сторона захисту звертала увагу суду на виключно позитивні дані про особу підозрюваного, який має вищу освіту, раніше не судимий, має місце проживання, за місцем проживання характеризується виключно з позитивної сторони, має на утриманні цивільну дружину, має на утриманні хвору матір та брата-інваліда, працює, сам хворіє на хронічні хвороби серця, головного мозку.
У судовому засіданні підозрюваний та його захисники клопотання підтримали з підстав, викладених в клопотанні та просили його задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту.
Дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення підозрюваного, захисників, прокурора, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 3 ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, прийнятого Генеральною Асамблеєю ООН у 1966 році та ратифікованого Україною 19.10.1973 року (набрав чинності 23.03.1976 року), тримання під вартою осіб, які чекають судового розгляду, не має бути загальним правилом, але звільнення може ставитись у залежність від подання гарантій явки на суд, явки на судовий розгляд у будь-якій іншій його стадії і, в разі необхідності, явки для виконання вироку.
На підставі пункту 19 листа від 04.04.2013р. № 511-550/0/4-13 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ роз`яснено, що право підозрюваного, обвинуваченого на розгляд клопотання про зміну, скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може бути обмежено. Слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути відповідне клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів із дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відмова у розгляді з підстав неодноразового звернення з таким клопотанням у кримінальному провадженні не допускається та є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 65 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України").
Відповідно дост. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Згідност. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідност.178 КПК Українипри вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ч.5ст.202 КПК Україниу разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у продовженні строку тримання під вартою, про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на інший запобіжний захід, про звільнення особи з-під варти у випадку, передбаченому частиною третьоюстатті 206 цього Кодексу, або у випадку закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою підозрюваний, обвинувачений повинен бути негайно звільнений, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Слідчим суддеювстановлено,що упровадженні слідчих СУ ГУНП в Полтавській області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020170000000065 від 06.03.2020 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
07.03.2020 року ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60днів, який в подальшому залишений без змін ухвалою Полтавського Апеляційного суду.
Відповідно до ч.1ст.201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч.5ст.194КПК Українита покладених на нього слідчим суддею, судом чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до ч.5ст. 194 КПК Україниякщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом.
У клопотанні про зміну запобіжного заходу сторона захисту вказує, що ОСОБА_4 відшкодував майже всім потерпілим особам завдану своїми діями шкоду, останній виключно позитивно характеризується з місця роботи, проживання, постійно проживає за однією адресою, за час перебування в умовах ізолятора має місце загострення хронічних хвороб.
Так матеріалами клопотання про зміну запобіжного заходу підтверджено, що підозрюваний ОСОБА_4 працює начальником Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області та згідно характеристики останній до дисциплінарної відповідальності за появу у нетверезому стані на робочому місці не притягувався та за сумлінну працю та зразкове виконання своїх обов`язків йому оголошувалась Подяка Національної комісії регулювання електроенергетики України.
Матеріали клопотання містять копії заяв потерпілих у даному кримінальному провадженні а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 зі змісту яких вбачається, що останні прийняли у грошовому еквіваленті відшкодування моральної шкоди.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, та достатньою для застосування щодо підозрюваного на даному етапі обмежувального заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби.
Крім доводів захисників суд також звертає увагу на те, що ризики, викладені в ухвалі про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, які являли неможливість застосування більш м"якого запобіжного заходу зникли, а також те, що сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою, тому слідчий суддя переконується в доцільності задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_4 із зобов"язанням підозрюваного у відповідності до ч. 5ст.194 КПК Українивиконувати певні обов"язки.
Виходячи з наведеного та враховуючи те, що кримінальне провадження, яке є з точки зору його розслідування по своїй суті є нескладним, не потребує проведення великого обсягу слідчих дій, розслідується на даний час більше ніж півтора місяці, по ньому проведено майже весь обсяг запланованих слідчих дій, про що повідомив прокурор у судовому засіданні, також окремої уваги заслуговує відношення ОСОБА_4 до вчиненого ним кримінального правопорушення, та внутрішнє ставлення підозрюваного ОСОБА_4 до наслідків правопорушення, що виразились в наданні потерпілим значних сум грошової компенсації, враховуючи також про активну фазу перемовного процесу з рідними потерпілого ОСОБА_13 щодо розміру моральної компенсації та про бажання ОСОБА_4 надання такої компенсації у домовленому розмірі, з приводу чого, однак, останній зазначив про необхідність виходу на роботу для отримання заробітної плати, яка, як з`ясовано в судовому засіданні є досить значною за своїм розміром, та про доведеність наявності обставин, передбаченихст. 194 КПК України,беручи доуваги вказанідані проособу підозрюваного,а саме:раніше несудимий,до кримінальноївідповідальності непритягувався,має постійнемісце проживаннята міцнісоціальні зв`язки, позитивно характеризується за місцем проживання та місцем роботи суд вважає, що існують достатні підстави для зміни щодо підозрюваного запобіжного заходу з недоцільного вже на даний час тримання під вартою на домашній арешт у нічний час доби, оскільки заявлені стороною захисту обставини в сукупності з тяжкістю злочину та даними про особу підозрюваного, можуть слугувати виключною підставою для зміни йому запобіжного заходу.
Стосовно посилання прокурора на залишення в силі Полтавським апеляційним судом обраного 07.03.2020 року запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд зауважує на тому, що Апеляційною інстанцією оцінювались ризики, взяті до уваги судом першої інстанції, які існували на момент обрання такого запобіжного заходу, а на час розгляду клопотання сторони захисту через півтора місяці після його обрання, деякі з них зникли, а деякі суттєво зменшились.
Проте в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 слід відмовити з огляду на те, що відповідно до вимогч.1ст.50 КПК України, повноваження захисника у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно приписів ч.1ст. 26Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"(далі Закон), адвокатська діяльністьздійснюється на підставідоговору про наданняправової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:1) договір про надання правової допомоги;2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженогозакономна надання безоплатної правової допомоги.
Згідно ч.2ст.26 Законуордер письмовий документ, що у випадках, встановлених цимЗакономта іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
П.5 Положенням про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36 (далі Положення) визначено, що в Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.
Згідно приписів п.7 Положення, бланки ордерів виготовляються друкарським способом на замовлення Ради адвокатів регіону (АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя) в порядку, встановленому цим Положенням, і як виняток можуть бути виготовлені на замовлення Ради адвокатів України.
В п.14 Положення вказується, що ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об`єднання (бюро) зобов`язані вказати на звороті ордера.
Натомість, ОСОБА_7 , подаючи клопотання до слідчого судді як захисник підозрюваного, на підтвердження своїх повноважень не надав належного ордеру набланку типової форми, що позбавило можливості слідчого суддю переконатись в відсутності обмежень правомочності адвоката.
Вказане свідчить про не підтвердження у відповідності до вимогст. 50 КПК Україниадвокатом ОСОБА_7 своїх повноважень захисника в даному судовому провадженні, у зв`зку з чим в задоволенні його клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючисьст. 201 КПК України, слідчий суддя,-
ухвалив:
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні за № 12020170000000065 від 06.03.2020 щодо підозрюваного ОСОБА_4 відмовити.
Клопотання захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні за № 12020170000000065 від 06.03.2020 щодо підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.
Змінити підозрюваному ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби а саме з 21 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв., в межах дії попередньої ухвали суду про обрання запобіжного заходу від 07 березня 2020 року до06.05.2020 року.
Зобов"язати підозрюваного у відповідності дост. 194 КПК України:
-прибувати до слідчого, який проводить досудове розслідування, прокурора та суду за першою вимогою;
-в період часу доби з 21:00 години по 07:00 годин щодобово, не залишати місце постійного проживання , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-заборонити ОСОБА_4 спілкуватись будь яким способом з іншими учасниками кримінального провадження, за виключенням як за ініціативою слідчого чи прокурора.
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, крім паспорта громадянина України.
-носити електронний засіб контролю.
Негайно в залі суду звільнити ОСОБА_4 08.04.1983 року з-під варти та зобов`язати невідкладно прибути до місця свого проживання.
Контроль за виконаням ухвали покласти на слідчого та прокурора.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1
