ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2020 року

Київ

справа №522/22295/16-а

адміністративне провадження №К/9901/43140/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Чиркіна С.М., -

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (далі - управління ПФУ) на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року (прийняту судом у складі: головуючого судді Семенюк Г.В., суддів: Потапчук В.О., Шеметенко Л.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила:

- визнати неправомірними дії та бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі міста Одеси, що полягають у призначенні та розрахунку розміру пенсійних виплат ОСОБА_1 без урахування її загального трудового (страхового) стажу та без проведення відповідної індексації пенсійних виплат;

- зобов`язати Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі міста Одеси зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (загального, страхового) трудового стажу, що дає право на призначення пенсії працівнику освіти за вислугою років час її навчання у Самбірському педагогічному училищі Львівської області в період із 01.09.1972 по 28.06.1976;

- зобов`язати Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі міста Одеси здійснити перерахунок раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії, як працівника освіти за вислугою років, починаючи із часу виникнення права на даний вид пенсії;

- зобов`язати Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі міста Одеси, здійснити перерахунок на підставі індексації раніше призначеної ОСОБА_1 , як працівника освіти за вислугою років, починаючи із 01 січня 2015 року.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Приморський районний суд міста Одеси постановою від 16 червня 2017 року позов задовольнив.

Визнав неправомірною відмову Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі міста Одеси в перерахунку раніше призначених пенсійних виплат ОСОБА_1 .

Визнав неправомірними дії та бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі міста Одеси, що полягають у призначенні та розрахунку розміру пенсійних виплат ОСОБА_1 без проведення відповідної індексації пенсійних виплат.

Зобов`язав Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі міста Одеси, здійснити перерахунок раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії, як працівника освіти за вислугою років, включаючи надбавку за звання «вчитель-методист» на підставі довідки відділу освіти Великомихайлівської райдержадміністрації в Одеській області від 17.02.2017 за № 02-03/28/57, починаючи із 01 лютого 2017 року.

Зобов`язав Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі міста Одеси, призначити ОСОБА_1 пенсію, як працівника освіти за вислугою років в розмірі 60 % від суми заробітку у відповідності до пункту е), частини 1, статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на підставі заробітної плати, що вказана в довідці відділу освіти Великомихайлівської райдержадміністрації в Одеській області від 17.02.2017 за № 02-03/28/57, починаючи із 01 лютого 2017 року.

Зобов`язав Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі міста Одеси, здійснити перерахунок на підставі індексації раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії, як працівника освіти за вислугою років, починаючи із 01 січня 2015 року.

Постановив стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі міста Одеси на користь ОСОБА_1 розмір невключеної до пенсійних виплат надбавки за звання «вчитель-методист», починаючи із часу призначення пенсії (11.09.2001).

Допустив негайне виконання постанови суду в межах суми платежу за один місяць.

Постановив стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі міста Одеси на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 07 листопада 2017 року постанову суду першої інстанції скасував та прийняв нову - про часткове задоволення позову.

Визнав неправомірними відмову Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі міста Одеси в перерахунку раніше призначених пенсійних виплат ОСОБА_1 .

Визнав неправомірними дії та бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі міста Одеси, що полягають у призначенні та розрахунку розміру пенсійних виплат ОСОБА_1 без проведення відповідної індексації пенсійних виплат.

Зобов`язав Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі міста Одеси здійснити перерахунок раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії, як працівнику освіти за вислугою років, включаючи надбавку за звання «вчитель-методист» на підставі довідки відділу освіти Великомихайлівської райдержадміністрації в Одеській області від 17.02.2017 за № 02-03/28/57, починаючи із 01 лютого 2017 року.

Зобов`язав Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі міста Одеси нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, як працівнику освіти за вислугою років в розмірі 60 % від суми заробітку у відповідності до пункту е) частини 1 статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на підставі заробітної плати, що вказана в довідці відділу освіти Великомихайлівської райдержадміністрації в Одеській області від 17.02.2017 за № 02-03/28/57, починаючи із 01 лютого 2017 року.

Зобов`язав Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі міста Одеси, здійснити перерахунок на підставі індексації раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії, як працівнику освіти за вислугою років, починаючи із 22 травня 2016 року.

Постановив стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі міста Одеси на користь ОСОБА_1 розмір невключеної до пенсійних виплат надбавки за звання «вчитель-методист», починаючи з 22 травня 2016 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Задовольняючи частково позов, суд апеляційної інстанції виходив із того, що законодавцем прямо визначено, що період навчання у професійно-технічному навчальному закладі може бути зараховано до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, лише за умови зарахування на роботу за набутою професією. Відсутність у трудовій книжці позивача періоду навчання у педагогічному училищі є порушенням з боку відповідальної за ведення трудової книжки особи, що в свою чергу жодним чином не може впливати на необхідність зарахування часу навчання позивача до загального трудового стажу. Тому ОСОБА_1 має право на отримання пенсії як працівника освіти за вислугою років. Позивач, як особа, що отримує пенсію за вислугу років, довічно, має право на перерахунок призначених пенсійних виплат за рахунок їх індексації з боку відповідних органів Пенсійного Фонду України.

Факт того, що доплата за звання «вчитель-методист» є складовою заробітної плати вчителя, з якого зокрема проводиться нарахування та обчислення пенсії, вбачається з довідки відділу освіти Великомихайлівської РДА в Одеській області від 17.02.2017 за № 02-03/28/57, тому ПФУ безпідставно не було включено до складових пенсії доплати за звання «вчитель-методист».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

27 листопада 2017 року управління ПФУ звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій, як видно з її змісту, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що позивачкою не надано довідку про заробітну плату, а лише інформаційний лист, який не містить жодних ознак індивідуалізації.

Судом проігноровані доводи управління щодо позовних вимог про зобов`язання здійснити перерахунок на підставі індексації раніше призначеної пенсії позивачці, як працівника освіти за вислугою років, починаючи з 22 травня 2016 року.

До 03 березня 2017 року позивачка не зверталася до управління із заявою про перерахунок пенсії. Зазначає, що теоретично будь-які позовні вимоги можуть бути задоволені з моменту винесення оскаржуваного рішення.

Що стосується вимог позивачки щодо індексації пенсії, то відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, право на індексацію грошових доходів набувається в разі перевищення індексом споживчих цін порога індексації, встановленого в розмірі 101 %.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28 листопада 2017 року відкрив касаційне провадження.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VІІІ). З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 березня 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гриців М.І., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 липня 2019 року на підставі розпорядження в.о. начальника управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року № 1021/0/78-19 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Чиркін С.М., справу передано головуючому судді.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України по Приморському району м. Одеси, як особа, що отримує пенсійні виплати «за вислугу років» (довічно), що підтверджується пенсійними посвідченням № НОМЕР_1 від 10.09.2014 року.

Так, у відповідності до норм пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із змінами, внесеними станом на 01.01.2016 передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального захисту із посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993), станом на 01.04.2015 - не менше 25 років, та після цієї дати: з 01.04.2015 по 31.03.2016 - не менш 25 років і 6 місяців і т. д.

Відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 трудова діяльність позивача обчисляється із 16.08.1976 по 04.09.2001, протягом якої вона безперервно працювала вчителем початкових класів Великомихайлівської середньої школи.

Відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, робота вчителя в загальноосвітніх навчальних закладах, віднесена до пільгової категорії посад, працівники яких мають право на призначення пенсії за вислугою років.

Крім того, в період із 01.09.1972 по 28.06.1976 позивач проходила навчання у Самбірському педагогічному училищі Львівської області, по закінченню якого здобула спеціальність «викладання в початкових класах загальноосвітньої школи» та їй було присвоєно кваліфікацію «вчителя початкових класів». Вказані обставини, підтверджуються дипломом серії НОМЕР_3 від 28 червня 1976 року.

Після подання позову до суду, позивачка звернулася до відділу освіти Великомихайлівської районної державної адміністрації із запитом щодо розміру заробітної плати, з якого проводиться обчислення пенсійних виплат. На вказаний запит відділом освіти Великомихайлівської РДА було надано відповідь за № 02-03/28/57 від 17.02.2017 року, згідно з якою заробітна плата вчителя початкових класів, який має категорію «спеціаліст вищої категорії» та звання «учитель методист» зі стажем роботи 25 років - складає 7841 гривня та 88 копійок.

ОСОБА_1 має стаж роботи вчителя повних 28 років (що визнається і відповідачем), а також має категорію «спеціаліст вищої категорії» та звання «учитель методист», що підтверджено п. п. 2 та 5 Наказу по відділу освіти Великомихайлівської районної державної адміністрації № 32 від 12 квітня 2000 року.

ОСОБА_1 03 березня 2017 року звернулася до Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі міста Одеси із заявою, про перерахунок раніше призначеної пенсії.

Проте управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси відповіддю від 15.03.2017 № 136/К-11 фактично відмовив ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсійних виплат, вказавши що позивачці пенсія призначена вірно, рекомендувавши в разі незгоди звернутися до суду.

Під час ознайомлення із пенсійною справи позивачки за № 823256 було встановлено, що при призначені пенсії ОСОБА_1 до відповідного розрахунку не було включено доплату за звання «вчитель-методист».

Позивачка, не погоджуючись із діями відповідача, звернулася до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України в Приморському районі м. Одеси, як особа, що отримує пенсійні виплати «за вислугу років» (довічно).

Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із змінами, внесеними станом на 01.01.2016 передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального захисту із посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909), станом на 01.04.2015 - не менше 25 років, та після цієї дати: з 01.04.2015 по 31.03.2016 - не менш 25 років і 6 місяців.

Відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 трудова діяльність позивача обчислюється із 16.08.1976 по 04.09.2001, протягом якої вона безперервно працювала вчителем початкових класів Великомихайлівської середньої школи.

Відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, робота вчителя в загальноосвітніх навчальних закладах, віднесена до пільгової категорії посад, працівники яких мають право на призначення пенсії за вислугою років.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що у період із 01.09.1972 по 28.06.1976 позивач проходила навчання у Самбірському педагогічному училищі Львівської області, по закінченню якого здобула спеціальність: «викладання в початкових класах загальноосвітньої школи» та їй було присвоєно кваліфікацію «вчителя початкових класів». Вказані обставини, підтверджуються дипломом серії НОМЕР_3 від 28 червня 1976 року.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Перелік видів трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначено в статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення".

Зокрема, згідно з пунктом "д" частини третьої вказаної статті до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Отже, зазначеною нормою передбачено зарахування часу навчання у перелічених навчальних закладах до загального стажу роботи.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про професійну-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Таким чином, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, законодавцем прямо визначено, що період навчання у професійно-технічному навчальному закладі може бути зараховано до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, за умови зарахування на роботу за набутою професією.

Відповідно до пункту 2.18 та підпунктів б) та в) пункту 2.19 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, до трудових книжок за місцем роботи окремим рядком, зокрема вносяться записи про час навчання у професійних навчально-виховних закладах та інших закладах, у навчально-курсових комбінатах (центах, пунктах, тощо), про час навчання у вищих навчальних закладах.

За таких обставин, відсутність в трудової книжці позивача періоду навчання у педагогічному училищі є порушенням з боку відповідальної за ведення трудової книжки особи, що в свою чергу жодним чином не може впливати на необхідність зарахування часу навчання позивача до загального трудового стажу.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_1 має право на отримання пенсії як працівника освіти за вислугою років.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 4 вказаного Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (стаття 6 наведеного Закону).

Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, які поширюється на підприємства незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Відповідно до пункту 1-1 вказаного Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Отже, позивач, як особа, що отримує пенсію за вислугу років, довічно, має право на перерахунок призначених пенсійних виплат за рахунок їх індексації з боку відповідних органів Пенсійного Фонду України.

Крім того, після подання позову до суду, позивач звернулася до відділу освіти Великомихайлівської районної державної адміністрації із запитом щодо розміру заробітної плати, з якого проводиться обчислення пенсійних виплат. На вказаний запит відділом освіти Великомихайлівської РДА було надано відповідь за № 02-03/28/57 від 17.02.2017, згідно з якою заробітна плата вчителя початкових класів, який має категорію «спеціаліст вищої категорії» та звання «учитель методист» зі стажем роботи 25 років, складає 7841 гривня та 88 копійок.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_1 має стаж роботи вчителя повних 28 років, а також має категорію «спеціаліст вищої категорії» та звання «учитель методист», що підтверджено п.п. 2 та 5 Наказу по відділу освіти Великомихайлівської районної державної адміністрації за № 32 від 12 квітня 2000 року.

03 березня 2017 року позивач звернулася до Управління Пенсійного Фонду України в Приморському районі міста Одеси із заявою, про перерахунок раніше призначеної пенсії.

15.03.2017 року відповіддю за № 136/К-11 ПФУ відмовило позивачу в проведенні перерахунку пенсійних виплат, вказавши що позивачці пенсія призначена вірно, рекомендувавши в разі незгоди звернутися до суду.

Під час ознайомлення з пенсійною справою позивача, за № 823256 було встановлено, що при призначені пенсії ОСОБА_1 , до відповідного розрахунку не було включено доплату за звання «вчитель-методист».

Відповідно до частини першої статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати, доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Оплата за звання «вчитель-методист» яку отримувала позивач на час виходу її на пенсію та обрахування суми пенсійних виплат - не входила до переліку видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати при призначені пенсій, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 1998 року № 697.

Факт того, що доплата за звання «вчитель-методист» є складовою заробітної плати вчителя, з якого зокрема проводиться нарахування та обчислення пенсії, вбачається з довідки відділу освіти Великомихайлівської РДА в Одеській області від 17.02.2017 № 02-03/28/57.

Отже, Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що органом ПФУ безпідставно не було включено до складових пенсії доплати за звання «вчитель-методист».

Враховуючи шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та дату звернення позивача до суду з адміністративним позовом, колегія суддів апеляційного суду правильно визначила, що вимоги позивача підлягають задоволенню з 22 травня 2016 року.

Проте, колегія суддів Верховного Суду не може погодитися із рішенням суду апеляційної інстанції в частині стягнення з управління ПФУ пенсійних виплат з огляду на таке.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов`язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України. Фінансування витрат на виплату пенсій провадиться по всій території України щомісячно незалежно від надходжень коштів та соціально-економічного стану конкретних регіонів за рахунок перерозподілу коштів Пенсійного фонду України в межах країни. Забороняється розрив у строках фінансування витрат на виплату пенсій у різних адміністративно-територіальних одиницях.

Статтею 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Тобто, тільки органи Пенсійного фонду України мають право та наділені відповідними повноваженнями щодо нарахування пенсії.

Отже, суд позбавлений можливості стягнути кошти за розрахунком позивача, оскільки суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань по суті, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. До того ж в матеріалах справи відсутні відомості про нараховані управлінням ПФУ суми пенсійних виплат за спірний період.

За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає, що в цій частині рішення суду апеляційної інстанції підлягає зміні з урахуванням мотивування, наведеного у цій постанові, а саме абзац дев`ятий резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції викласти у новій редакції: зобов`язати управління ПФУ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 розмір невключеної до пенсійних виплат надбавки за звання «вчитель-методист», починаючи з 22 травня 2016 року. У решті постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року змінити з урахуванням мотивування, наведеного у цій постанові.

Абзац дев`ятий резолютивної частини постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року викласти у такій редакції:

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси нарахувати та виплатити ОСОБА_1 розмір невключеної до пенсійних виплат надбавки за звання «вчитель-методист», починаючи з 22 травня 2016 року.

У решті постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : С.Г. Стеценко

С.М. Чиркін