ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2020 року

Київ

справа №822/1/15

адміністративне провадження №К/9901/29522/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді доповідачаЖука А.В., суддів: Дашутіна І.В., Мартинюк Н.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №822/1/15

за позовом ОСОБА_1

до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області

про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року (головуючий суддя - Лабань Г.В.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2017 року (прийняту у складі головуючого судді - Драчука Т.О., суддів: Загороднюка А.Г., Полотнянка Ю.П.)

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області, в якому, з урахуванням збільшених позовних вимог, просив стягнути з відповідача за рахунок бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів" 692899,00 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.01.2009 по 31.01.2015.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач з 05.01.1993 по 30.01.2009 працював суддею Хмельницького міського (міськрайонного) суду Хмельницької області. Наказом голови Хмельницького міськрайонного суду від 30.01.2009 позивача з 30.01.2009 звільнено з посади судді, а територіальне управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області протиправно не провело з позивачем розрахунок при звільненні, з огляду на наведене позивач маж право на стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.01.2009 по 31.01.2015.

Позивач з урахуванням заяви про зміну позовних вимог в сторону збільшення просив стягнути з відповідача за рахунок бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів" 692899,00 грн. (урахувавши дані довідки відповідача від 19.07.2016 №648/16 про те, що середній заробіток позивача за два місяці перед звільненням становив 9768,81 грн., то 19537,62 грн. - заробітна плата за останні два місяці роботи:43 - число робочих днів у грудні 2008 року та січні 2009 року = 454,36 грн. - середньоденна заробітна плата х 1525 робочих днів за період з 31.01.2009 року по 31.01.2015 року) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.01.2009 по 31.01.2015.

3. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.02.2015, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.11.2015 вирішено касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.02.2015 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.12.2015, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.01.2016 провадження у справі №822/1/15 закрито, оскільки у справі №822/1/15 та №822/2385/15 існує аналогічний спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, і є така, що набрала законної сили постанова суду з того самого спору і між тими самими сторонами по справі № 822/2385/15.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.02.2017 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.12.2015 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.01.2016 скасовано, а справу направлено на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

4. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.04.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

5. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що період, за який у справі №822/2385/15 зобов`язано нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (з 31.01.2009 по 31.06.2015), охоплює період за який позивач хоче стягнути середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в даній адміністративній справі №822/1/15 (з 31.01.2009 по 31.01.2015), а тому в даному випадку може настати повторне стягнення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка вже присуджена судами до нарахування і такі рішення вступили в законну силу за ті ж періоди, тобто має місце накладення періоду, який є предметом позовних вимог.

6. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що відповідачем доведено відсутність підстав для стягнення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.01.2009 по 31.01.2015.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

7. У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.04.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017 у справі №822/1/17 в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Позивач зазначає, що працівник до суду про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні має право звертатися декілька разів, допоки йому не будуть виплачені усі суми заборгованості, які були у роботодавця чи уповноваженого ним органу на час звільнення.

8. Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

9. У серпні 2017 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу.

10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.08.2017 відкрито касаційне провадження.

11. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали касаційної скарги К/800/30531/17 за правилами пункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.

12. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2018 для розгляду справи № 822/1/15 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Білоус О.В.:, судді Шарапа В.М., Стрелець Т.Г.

13. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівником секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30.05.2019 №530/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл.

14. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2019 для розгляду справи № 822/1/15 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Мельник-Томенко Ж.М Ж., суддів: Мартинюк Н.М., Жук А.В.

Ухвалою Верховного суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду Заяви судді Мельник-Томенко Ж.М. про самовідвід задоволено.

15. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівником секретаріату Касаційного адміністративного суду від 11.12.2019 №2106/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл.

16. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2019 для розгляду справи № 822/1/15 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Дашутін І.В.

17. Ухвалою Верховного Суду від 22.04.2020 вказану касаційну скаргу прийнято до провадження вказаною колегією суддів та призначено до попереднього касаційного розгляду.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

18. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 05.01.1993 по 30.01.2009 працював суддею Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

19. Наказом голови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області № 20-к від 30.01.2009 позивача звільнено з посади судді в зв`язку з обранням безстроково суддею Апеляційного суду Хмельницькій області та зобов`язано провести з ним розрахунок при звільненні.

20. У провадженні Красилівського районного суду Хмельницької області перебував спір позивача про несплату йому компенсації за роботу в умовах режимних обмежень.

21. Постановою Красилівського районного суду Хмельницької області від 09.11.2011 у справі № 2-а-2652/11, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.02.2012, задоволено частково позов ОСОБА_1 до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області і Територіального управління Державної судової адміністрації у Хмельницькій області про стягнення компенсації за роботу в умовах режимних обмежень та недоплаченого щомісячного грошового утримання, зобов`язання провести нарахування та виплату компенсації.

Визнано протиправною бездіяльність Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, яка полягає у невидачі з 01.06.2005 наказу про встановлення судді ОСОБА_1 надбавки до посадового окладу в розмірі 10 відсотків у зв`язку з роботою, що передбачає доступ до державної таємниці, та зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації у Хмельницькій області донарахувати ОСОБА_1 з 01.06.2005 по 30.01.2009 включно до заробітної плати та щомісячного грошового утримання і виплатити надбавку за роботу з матеріалами, що мають відомості, які становлять державну таємницю, у розмірі десяти відсотків від посадового окладу за період його роботи суддею Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

22. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.05.2015 касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації у Хмельницькій області залишено без задоволення, касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 09.11.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.02.2012 в частині позовних вимог про стягнення компенсації втрати частини доходів скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

23. Постанова Красилівського районного суду Хмельницької області від 09.11.2011 у справі № 2-а-2652/11 набрала законної сили в частині зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації у Хмельницькій області донарахувати ОСОБА_1 з 01.06.2005 по 30.01.2009 включно до заробітної плати та щомісячного грошового утримання і виплатити надбавку за роботу з матеріалами, що мають відомості, які становлять державну таємницю, у розмірі десяти відсотків від посадового окладу за період його роботи суддею Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

24. Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 24.02.2010 у справі № 2а-1/2010 , залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2010 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.11.2013, зобов`язано територіальне управління Державної судової адміністрації в Хмельницькій області зарахувати позивачу до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного грошового утримання судді, час роботи стажистом на вакантній посаді помічника прокурора Любарського району Житомирської області з 31.05.1989 по 21.05.1990 включно та призначити щомісячне грошове утримання судді з 22.12.2004. Вищезазначене рішення суду виконано у січні 2011 року.

25. Крім того постановою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 12.03.2012 у справі № 2221/367/2012, яка набрала законної сили територіальне управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області зобов`язано провести нарахування та виплату позивачу компенсації за порушення строків виплати щомісячного довічного грошового утримання за період з січня 2005 року по листопад 2011 року включно відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати".

26. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що період затримки розрахунку позивачу при звільненні у адміністративній справі №822/2385/15, за який на час судового розгляду у справі №822/1/15 зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні позивачу (з 31.01.2009 по 31.06.2015), охоплює період за який останній хоче стягнути середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в даній адміністративній справі №822/1/15 (з 31.01.2009 по 31.01.2015).

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

27. Конституція України від 28 червня 1996 року

27.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27.2. Частина 5 статті 126 Конституції України: суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі: 1) закінчення строку, на який його обрано чи призначено; 2) досягнення суддею шістдесяти п`яти років; 3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров`я; 4) порушення суддею вимог щодо несумісності; 5) порушення суддею присяги; 6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; 7) припинення його громадянства; 8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; 9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

28. Закон України від 18.03.2004 №1625-IV «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України».

28.1. Стаття 16 Закону України від 18 березня 2004 року №1625-IV «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України»: суддя, обраний безстроково, звільняється з посади Верховною Радою України за поданням Вищої ради юстиції у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 126 Конституції України.

28.2. Стаття 24 Закону України «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України»: з підстав, визначених частиною п`ятою статті 126 Конституції України, Верховна Рада України приймає рішення про звільнення судді з посади. Рішення приймається шляхом відкритого нефіксованого голосування більшістю голосів від конституційного складу Верховної Ради України. Рішення про звільнення судді оформляється постановою Верховної Ради України.

29. Закон України від 07.02.2002 №3018-III «Про судоустрій України».

29.1. Частини 6 та 7 статті 61 Закону України від 07.02.2002 №3018-III «Про судоустрій України»: підстави та порядок звільнення судді з посади, умови його відповідальності та інші питання статусу суддів визначаються відповідно до Конституції України законом про статус суддів. Порядок обрання на посаду та звільнення з посади судді безстроково Верховною Радою України визначається Законом України «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України».

29.2. Стаття 62 Закону України від 07.02.2002 №3018-III «Про судоустрій України»: суддя може бути переведений до іншого суду за його письмовою заявою. Переведення судді за його заявою з одного суду до іншого суду того самого рівня і спеціалізації здійснюється Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України або голови відповідного вищого спеціалізованого суду згідно з вимогами закону. Усі інші переведення судді з одного суду до іншого суду здійснюються у порядку призначення чи обрання судді, встановленому законом.

29.3. Частина 1 статті 123 Закону України «Про судоустрій України»: розмір заробітної плати (грошового забезпечення) судді повинен забезпечувати його фінансову незалежність, визначається відповідно до закону про статус суддів та інших нормативно-правових актів щодо умов оплати праці суддів і не може бути зменшений.

30. Закон України від 15.12.1992 № 2862-XII «Про статус суддів».

30.1. Частини 1 та 5 статті 4 Закону України від 15.12.1992 № 2862-XII «Про статус суддів»: статус суддів Верховного Суду України та інших судів загальної юрисдикції визначається цим Законом. Трудові відносини суддів (крім суддів військових судів), не врегульовані цим Законом, визначаються законодавством України про працю.

30.2. Стаття 9 Закону «Про статус суддів»: судді Конституційного Суду України призначаються Президентом України, Верховною Радою України та з`їздом суддів України відповідно до Конституції України та Закону України "Про Конституційний Суд України". Судді судів загальної юрисдикції обираються Верховною Радою України безстроково. Судді, які вперше пройшли конкурсний відбір, призначаються на посаду судді строком на п`ять років Президентом України.

Порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України визначається Законом України «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України».

30.3. Частина 1 статті 15 Закону «Про статус суддів»: суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі: 1) закінчення строку, на який його обрано чи призначено; 2) досягнення суддею шістдесяти п`яти років; 3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров`я; 4) порушення суддею вимог щодо несумісності; 5) порушення суддею присяги; 6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; 7) припинення його громадянства; 8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; 9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажання.

31. Кодекс законів про працю України.

31.1. Стаття 116 Кодексу законів про працю України: при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

31.2. Стаття 117 Кодексу законів про працю України: в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

32. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

33. Проаналізувавши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

34. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з невиплатою позивачу належних йому сум при звільненні у 2009 році з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у зв`язку з обранням до Апеляційного суду Хмельницької області.

35. Судами попередніх інстанцій зроблено висновок про те, що з огляду на встановлені обставини у справі відсутні підстави для виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача за період з 31.01.2009 по 31.01.2015, оскільки у адміністративній справі №822/2385/15, час судового розгляду у справі №822/1/15, уже зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні позивачу (з 31.01.2009 по 31.06.2015), що охоплює спірний період, за який позивач хоче стягнути середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в даній адміністративній справі №822/1/15 (з 31.01.2009 по 31.01.2015).

36. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки у позивача існує спір щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 31.01.2009 по 31.06.2015, та згідно судових рішень у адміністративній справі №822/2385/15 відповідача уже зобов`язано здійснити виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 31.01.2009 по 31.06.2015.

37. Оскільки у справі №822/1/15 позивач просить стягнути з відповідача за рахунок бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів" 692899,00 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.01.2009 по 31.01.2015, а у справі №822/2385/15 за позовом позивача до того ж відповідача уже зобов`язано здійснити виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 31.01.2009 по 31.06.2015, висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог є обґрунтованими.

38. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

39. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

40. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

Жук А. В.

Мартинюк Н. М.

Дашутін І. В.

Судді Верховного Суду