В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОК Садівницьке товариство «Ластівка» Кузьменко В.О. та третя особа - голова ОК СТ «Ластівка Закапко В.Я. вважали доводи апеляційної скарги необґрунтованими та просили рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач ОСОБА_1 позовні вимоги обґрунтувала тим, що в грудні 2016 року придбала житловий будинок разом з земельною ділянкою, що розташовуються за адресою: АДРЕСА_1 . Поруч з цим житловим будинком розташований ОК СТ «Ластівка», а також прилягає земельна ділянка, яка належить до захисних споруд (захисна дамба) Канівського водосховища.

ОК СТ «Ластівка» без будь-яких дозвільних документів та на самовільно зайнятій земельній ділянці, яка відноситься до земель Дніпровського басейнового управління водних ресурсів та земель загального користування територіальної громади Бориспільського району, перекрив проїзд по дорозі загального користування шляхом самовільного встановлення металевих воріт та капітального будиночку охорони. Вказані ворота перешкоджають вільному проїзду і проходу до житлового будинку, що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Позивач стверджувала, що у відповідача відсутні будь-які правовстановлюючі документи на земельні ділянки загального користування. При цьому прохід та проїзд до житлового будинку і земельної ділянки позивача здійснюється по вже існуючій дорозі, яка проходить через землі, надані у користування Дніпровському басейновому управлінню водних ресурсів, тому відповідач не тільки не мав права перекривати ( перешкоджати) позивачу вільний доступ ( прохід, проїзд) до власного житлового будинку, а взагалі не мав права встановлювати ворота та будь-які інші капітальні чи тимчасові споруди.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою шляхом зобов`язання ОК СТ «Ластівка» за власний рахунок демонтувати самочинно збудовані ворота та будиночки охорони, які знаходяться на обох заїздах до вулиці, яка веде до житлового будинку і земельної ділянки позивача та не чинити перешкод у доступі до них, суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка, яка на даний час належить на праві власності ОСОБА_1 , виділялася в складі земельного масиву для садівництва, а також те, що попередній власник земельної ділянки був членом садового товариства, земельна ділянка має цільове призначення для ведення садівництва.

Належна позивачу земельна ділянка розташована в межах ОК СТ «Ластівка», з моменту придбання земельної ділянки та станом на час розгляду справи в суді ОСОБА_1 не вчинила необхідних дій та не стала членом ОК СТ «Ластівка», не зверталась до СТ «Ластівка» з проханням укласти договір на користування майном та інфраструктурою, які належать СТ «Ластівка».

Відповідно до п.1.17 розділу 1 Статуту особи, яким належать на праві власності (або на праві оренди, або на праві користування) земельні ділянки та які не є членами Товариства, врегульовують правовідносини з Товариством (користування майном, інфраструктурою Товариства, ін.) шляхом укладення з Товариством відповідних договорів.

Згідно з положенням п.2.3 розділу 2 Статуту предметом та видами діяльності Товариства є: розгляд конфліктних ситуацій на Загальних зборах товариства; підвищення життєвого рівня членів кооперативу, захист їх майнових інтересів і соціальних прав; створення і розвиток інфраструктури; утримання та збереження спільного майна Товариства; підмітання вулиць, прибирання снігу та льоду, прибирання сміття; та ін.

Таким чином, всі члени товариства сплачують внески для підтримання функціонування СТ «Ластівка», а особи, які не є членами товариства мають діяти відповідно до п.1.17 розділу 1 Статуту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у ОСОБА_1 відсутні права на користування майном та земельною ділянкою, що належать ОК СТ «Ластівка». У такому випадку діючим законодавством передбачено спосіб вирішення даних спорів шляхом укладення договору сервітуту або подачі позову про укладення сервітуту. Незважаючи на це, ОСОБА_1 таких позовних вимог не пред`явила, тому суд позбавлений можливості захистити її права у передбачений законом спосіб.

З огляду на це, суд першої інстанції вважав обраний позивачем спосіб захисту, як такий, що порушує положення ч.2, ч.3, ч.4 ст.13 ЦК України, та дійшов висновку, що в задоволенні вимог про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою шляхом покладення зобов`язання на ОК СТ «Ластівка» демонтувати ворота та будиночки охорони необхідно відмовити.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача демонтувати ворота та будинки охорони, які знаходяться на обох заїздах до вулиці, яка веде до житлового будинку і земельної ділянки позивача.

Однак з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання не чинити перешкод ОСОБА_1 у доступі до земельної ділянки та житлового будинку, що належать їй на праві власності, колегія суддів погоджується частково, оскільки вони не в повному обсязі відповідають обставинам справи та нормам матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, СТ «Ластівка» здійснює свою діяльність на земельному масиві поблизу с. Кийлів Бориспільського району між захисною дамбою і обводним каналом загальною площею 4,3835 га з яких 3,5832 га сади та 0,8003 га землі загального користування, що належать кооперативу на праві власності. Засновниками товариства є особи, які визначені в рішенні виконавчого комітету Бориспільської районної ради народних депутатів від 23 жовтня 1990 року №55 на базі розміщення колективних садів Бориспільського АТП 13212, земельна ділянка якому належала на підставі державного акту на право постійного користування, виданого для розміщення колективних садів .

Земельна ділянка площею 3,5832 га поділена на 60 умовних ділянок, що належать членам кооперативу на праві власності та розташовані між обводним каналом та земельною ділянкою площею 0,8003 га з кадастровим номером 32208811700:05:003:0569, яка належить на праві власності СТ «Ластівка», що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 16 вересня 2013 року (а.с.158-159, т. 1).

Належна кооперативу земельна ділянка фактично є асфальтованою дорогою, яка забезпечує заїзд, проїзд та вільне сполучення власників земельних ділянок і садових будинків, які розташовані на території садівницького товариства. Земельна ділянка, що належить СТ «Ластівка», розташована між земельними ділянками членів кооперативу та землями загального користування, якими відповідно до договору №19 про встановлення земельного сервітуту від 29 березня 2010 року користується СТ «Ластівка».

Землі, якими користується СТ «Ластівка» на підставі договору сервітуту знаходяться між земельною ділянкою, що належить СТ «Ластівка» та захисною дамбою, яка в свою чергу омивається водами річки Дніпро. Таким чином, для користування садовими земельними ділянками СТ «Ластівка» необхідно використовувати захисну дамбу, на якій є дорожнє покриття, землі сервітуту та землі, належні на праві власності СТ « Ластівка ».

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки, на якій розташований даний будинок, площею 0,0697 га з кадастровим номером 3220881700:05:002:0028 з цільовим призначенням для ведення садівництва. Право власності на вказані об`єкти нерухомого майна було набуте на підставі договорів купівлі-продажу №4685 та №4682, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л., згідно Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.9-10,11-12).

Попередній власник земельної ділянки ОСОБА_2 - батько позивача був членом ОК СТ «Ластівка» до 16 грудня 2017 року. Згідно з протоколом загальних зборів ОК СТ «Ластівка» від 16 грудня 2017 року ОСОБА_2 визнаний таким, що вибув зі складу членів СТ «Ластівка» на підставі п.п.3.8.1 п.3.8 розділу 3 Статуту, у зв`язку з відчуженням належної йому земельної ділянки (а.с.192-194, т. 1).

Разом з цим, новий власник земельної ділянки ОСОБА_1 своєчасно не повідомила СТ «Ластівка» про придбання земельної ділянки № НОМЕР_1 з кадастровим номером 32208817:05:002:0028, що розташована в межах СТ «Ластівка», та не зверталась до СТ «Ластівка» з проханням вступити до складу ОК СТ «Ластівка».

Представник позивача ОСОБА_5 звернувся до СТ «Ластівка» з заявою про вступ ОСОБА_1 до складу кооперативу лише 16 грудня 2017 року. Проте не надав до товариства повного пакету документів необхідних для вступу, у зв`язку з чим позивачу через її представника ОСОБА_5 було запропоновано надати необхідні документи (а.с.192-195, т. 1).

Судом першої інстанції правильно встановлено, що згідно з кадастровим планом земельної ділянки (а.с.161, т. 1) автоматичні ворота та будинки охорони №1 та №2 знаходяться на землях загального користування ОК СТ «Ластівка», що належать товариству на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16 вересня 2013 року № 9467247, кадастровий номер земельної ділянки 3220881700:05:003:0569.

На підставі договору №19 про встановлення земельного сервітуту від 29 березня 2010 року Дніпровське басейнове управлінням водних ресурсів надало ОК СТ «Ластівка» права земельного сервітуту відносно земельної ділянки, а саме частини смуги відведення захисної дамби Проців-Кийлів та частини смуги відведення дренажного каналу загальною площею 13,7951 га, що знаходиться в Бориспільському районі Київської області ( а.с. 170- 179, т. 1).

Згідно з листом №АД/8-1106 від 28 серпня 2012 року Дніпровське басейнове управління водних ресурсів не заперечувало щодо встановлення огорожі між захисною дамбою та захисною лісосмугою на земельній ділянці - частині смуги відведення захисної дамби Проців-Кийлів, яка розташована біля СТ «Ластівка» за необхідності дотримання певних умов (а.с.169, т. 1).

Крім того, встановлення металевих воріт саме на земельній ділянці, що належить на праві власності ОК СТ «Ластівка» ( землі загального користування садового товариства) , кадастровий номер 3220881700:05:003:0569, підтверджується і наданим позивачем технічним звітом на виконання топографо-геодезичних робіт, що виконаний інженером-землевпорядником ТОВ «Інститут землеустрою «Право на землю» ( а.с. 128-132, т.1).

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 не є членом садового товариства та не укладала договорів на користування майном, інфраструктурою товариства, та, виходячи із наявних у матеріалах справи доказів, відсутні підстави вважати, що металеві ворота та будинки охорони встановлені на земельній ділянці загального користування відповідачем незаконно, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимога позивача про зобов`язання відповідача демонтувати на в`їздах на територію товариства металеві ворота та будинки охорони є безпідставною та не відповідає порушеному праву позивача.

Разом з тим, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання не чинити перешкод у доступі до земельної ділянки і житлового будинку, судом першої інстанції не було прийнято до уваги, що позивач, як власник земельної ділянки має гарантоване законом право на володіння та користування своїм майном, і не може бути протиправно обмежений у здійсненні свого права власності.

Відповідно до протоколу засідання Правління ОК СТ «Ластівка» № 6 від 07 грудня 2017 року, правлінням садівницького товариства прийнято рішення заборонити ОСОБА_1 з 07 грудня 2017 року користуватися майном, електромережами, інфраструктурою, які належать ОК СТ «Ластівка» та умовами договору сервітуту до повного погашення заборгованості перед товариством, а також укласти договір на користування майном електромережами, інфраструктурою, які належать ОК СТ «Ластівка», та умовами договору сервітуту (а.с.162-164, т. 1).

Як вбачається з протоколу № 5 від 10 квітня 2018 року засідання комісії по контролю за використанням та охороною земель, лісів, надр, водоймищ ( річок, ставків, озер) атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та природних ресурсів Бориспільського району Бориспільської районної державної адміністрації, на якому було розглянуто звернення ОСОБА_1 щодо перешкоджання їй у доступі до земельної ділянки та будинку, голова правління ОК СТ «Ластівка» Закапко В.Я. підтвердив, що у грудні 2017 року ОСОБА_1 було заборонено в`їзд на територію садового товариства.

З викладеного вбачається, що заборонивши в`їзд ОСОБА_1 на територію садового товариства, тобто на землі загального користування садового товариства, у зв`язку з наявністю у неї заборгованості по сплаті за користування майном, електромережами, інфраструктурою ОК СТ «Ластівка», відповідач тим самим чинить перешкоди у користуванні позивачем належною їй на праві власності земельною ділянкою.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо цього майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За приписами частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі земельної ділянки, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.

Таким чином, враховуючи наявність у позивача законного права на користування своєю власністю, та встановлення апеляційним судом наявності перешкод з боку відповідача у доступі до належної позивачу земельної ділянки, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання ОК СТ «Ластівка» не чинити перешкод ОСОБА_1 у доступі до земельної ділянки з кадастровим номером 3220881700:05:002:0028.

Позовні вимоги про зобов`язання відповідача не чинити перешкод у доступі до житлового будинку, розташованого на вказаній земельній ділянці, не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано доказів, що відповідачем чиняться перешкоди у доступі безпосередньо до житлового будинку.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є частково обґрунтованими, оскаржуване рішення суду першої інстанції слід скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання не чинити перешкод у доступі до земельної ділянки і житлового будинку та прийняти в цій частині постанову, якою зазначені позовні вимоги задовольнити частково та зобов`язати обслуговуючий кооператив Садівницьке товариство «Ластівка» не чинити перешкод ОСОБА_1 у доступі до земельної ділянки з кадастровим номером 3220881700:05:002:0028, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та належить їй на праві приватної власності.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що оскільки вона придбала будинок, статус якого - житловий, то у неї не існує жодних зобов`язань перед ОК СТ «Ластівка», і вона має право безоплатного проїзду по землях загального користування садівницького товариства - не спростовують висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення решти її позовних вимог, виходячи з наступного.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка позивача розташована на території Обслуговуючого кооперативу Садівницьке товариства «Ластівка», цільове призначення земельної ділянки, згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, - для ведення садівництва ( а.с. 11, т. 1, 130-131, т.1 ).

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ЗК України, до земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.

Діяльність садівничих товариств (кооперативів) регулюється Законом України «Про кооперацію» від 10.07.2003 № 1087-IV. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про кооперацію» вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить в тому числі й прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном.

Відповідно до п.1.17 Статуту товариства, особи, яким належать на праві власності (або на праві оренди, або на праві користування) земельні ділянки та які не є членами товариства, врегульовують правовідносини з товариством ( користування майном, інфраструктурою товариства) шляхом укладання з товариством відповідних договорів.

Як вбачається з п. 2.3. та п. 3.10.2 Статуту, члени садівницького товариства сплачують вступні, членські та цільові внески, які спрямовуються на створення і розвиток інфраструктури, необхідної для нормального сезонного чи постійного проживання членів товариства та їх сімей та території дачного та садівницького поселення товариства; утримання та збереження спільного майна товариства; реконструкцію інфраструктури товариства: електромереж, водопроводу, газопроводу, огорожі, господарських споруд; комплексне обслуговування об`єктів; підмітання вулиць, прибирання снігу та льоду, посипання сіллю чи піском, прибирання сміття; розподілення та постачання електроенергії та інше.

Таким чином, оскільки земельна ділянка позивача з цільовим призначенням - для ведення садівництва розташована на території садівницького товариства, що надає можливість позивачу користуватись майном та інфраструктурою садівницького товариства, і при цьому позивач не є членом товариства, то належність на праві власності позивачу саме житлового будинку не звільняє її від обов`язку вносити плату за користування вказаним майном та інфраструктурою ОК СТ «Ластівка» відповідно до положень Статуту товариства.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування завданої матеріальної шкоди у розмірі 48 696 грн., суд першої інстанції виходив з того, що зазначені позовні вимоги є недоведеними, судом не встановлено обставин щодо заподіяння шкоди майну позивача в результаті впливу вологи, а також причинно-наслідкового зв`язку між діями чи бездіяльністю ОК СТ «Ластівка» та завданою позивачу шкодою.

З такими висновками колегія суддів погоджується та вважає їх обґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження наявності матеріального збитку та його вартості у розмірі 48696 грн. надано звіт про незалежну оцінку вартості майнового збитку, заданого власнику майна, яке зазнало пошкоджень і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , складений ТОВ «Ай Експерт» (а.с.76-107, т. 1).

За змістом цього висновку оцінювач виконав незалежну оцінку вартості майнового збитку, завданого замовнику, в результаті впливу вологи, що призвело до пошкодження елементів оздоблення житлових та нежитлових приміщень приватного будинку. Згідно з п.2.2 цього звіту, звіт про оцінку вартості матеріального збитку призначений для власника - замовника та має силу тільки в тому випадку, коли використовується з цією метою.

Як вбачається з акту огляду зазначеного житлового будинку від 26.04.2018 року, оцінювачем ТОВ «Ай Експерт» вказано, що ймовірною причиною виникнення пошкоджень майна є відключення електричної енергії в зимово-весняний період ( грудень 2017 - квітень 2018 року ( а.с. 74 - 75).

Згідно з положенням ч.1-ч.3 ст.12 та ч.1, ч.6 ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 79 ЦПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, оскільки позивачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів причинно-наслідкового зв`язку між діями чи бездіяльністю ОК СТ «Ластівка» та завданою позивачу шкодою.

Доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки наданий позивачем звіт оцінювача підтверджує вартість майнового збитку, а не причину виникнення пошкоджень.

Посилання позивача на те, що суд не призначив експертизу у разі виникнення сумнівів щодо правильності звіту про незалежну оцінку вартості збитків, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки випадки обов`язкового призначення експертизи судом передбачені ст. 105 ЦПК України, в інших випадках експертиза призначається судом за клопотанням сторони, проте у даній справі позивачем клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи заявлено не було.

Крім того, відповідно до ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання ОК СТ «Ластівка» підключити електропостачання до житлового будинку АДРЕСА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 не є членом ОК СТ «Ластівка» та не укладала з СТ «Ластівка» договір на користування майном та інфраструктурою, які належать СТ «Ластівка», а тому право на користування майном ОК СТ «Ластівка» і в тому числі електричними мережами в позивача не виникло.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на наявних у матеріалах справи доказах та відповідають обставинам справи, доводи апеляційної скарги позивача висновків суду не спростовують.

Оскільки правовідносини між сторонами з приводу відключення електроенергії від будинку, що розташована на садовій ділянці позивача, виникли у грудні 2017 року, то на вказаний період часу правовідносини були врегульовані Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1998 року, відповідно до п.12.1 яких садівницьке товариство є населеним пунктом.

Положеннями розділу 12 ПКЕЕ встановлені особливості постачання електричної енергії для споживачів категорії населення, які безпосередньо не приєднані до мереж енергопостачальника, а приєднані до технологічних мереж юридичної особи, яка об`єднує електроустановки населення на визначеній території.

Відповідно до пункту 12.4 ПКЕЕ, закупівля електричної енергії у постачальника за рахунок коштів споживачів населеного пункту, умови використання електричної енергії, розрахунків за неї, умови технічного забезпечення електропостачання електроустановок споживачів населеного пункту, утримання та обслуговування технологічних електричних мереж населеного пункту регулюються установчими документами населеного пункту та/або укладеними у встановленому законодавством порядку договорами між споживачами населеного пункту та населеним пунктом щодо обслуговування технологічних електричних мереж населеного пункту.

Таким чином, усі питання щодо умов використання електричної енергії членами садового товариства та розрахунків за неї регулюються виключно установчими документами товариства та/або укладеними у встановленому законодавством порядку договорами між членами СТ та садовим товариством ( роз`яснення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 17.12.2013 року).

Відповідно до п.1.17 Статуту товариства, особи, яким належать на праві власності земельні ділянки та які не є членами товариства, врегульовують правовідносини з товариством ( користування майном, інфраструктурою товариства) шляхом укладання з товариством відповідних договорів.

Відповідно до п.3.10.2 Статуту у разі прострочення оплати спожитої електроенергії більш ніж на один місяць, товариство має право відключити електропостачання. Повторне підключення здійснюється за рахунок члена товариства за умови погашення ним наявної заборгованості у повному обсязі та сплати штрафу в розмірі, встановленому правлінням на дату прийняття відповідного рішення.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи № 359/8731/18, на рішення суду в якій посилалась позивач в апеляційній скарзі, рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 лютого 2019 року було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу садівницьке товариство «Ластівка» про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів.

Постановою Київського апеляційного суду від 04 червня 2019 року зазначене рішення суду першої інстанції було залишене без змін.

Вказаними судовими рішеннями встановлено, що у період 2013-2014 років власником земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , був ОСОБА_2 , який 20 вересня 2013 року був прийнятий в члени ОК СТ «Ластівка» відповідно до поданої ним заяви.

Згідно з рішенням загальних зборів ОК СТ «Ластівка» від 16 грудня 2017 року ОСОБА_2 вибув із членів товариства у зв`язку з відчуженням належної йому на праві власності земельної ділянки, відповідно до договору купівлі-продажу від 13 грудня 2016 року, що підтверджується листом ОК СТ «Ластівка» від 12 грудня 2017 року №56 та довідкою ОК СТ «Ластівка» від 03 січня 2019 року №1.

Відповідно до наявних у матеріалах вказаної справи листів за підписом голови правління ОК СТ «Ластівка» Закапко В . Я . від 01.08.2017 року за № 18, від 21.11.2017 року за № 51, члену садівницького товариства ОСОБА_2 на його запити було повідомлено про кількість спожитої електроенергії та також попереджено, що у разі несплати заборгованості за спожиту електроенергію ( за липень 2017 року, за вересень, жовтень 2017 року) будинок буде відключено від електромережі товариства ( а.с. 26-28, справи № 359/8731/18).

З листа від 21.11.2017 року вбачається, що правлінням ОК СТ «Ластівка» 21.11.2017 року прийнято рішення про від`єднання садового будинку від електромережі товариства у зв`язку з наявною заборгованістю.

Відповідно до протоколу засідання Правління ОК СТ «Ластівка» №6 від 07 грудня 2017 року, правлінням садівницького товариства прийнято рішення заборонити ОСОБА_1 з 07 грудня 2017 року користуватися майном, електромережами, інфраструктурою, які належать ОК СТ «Ластівка» та умовами договору сервітуту до повного погашення заборгованості перед товариством, а також укласти договір на користування майном електромережами, інфраструктурою які належать ОК СТ «Ластівка», та умовами договору Сервітуту (а.с.162-164, т. 1).

Внаслідок цього 07 грудня 2017 року комісією в складі членів Правління та голови правління ОК СТ «Ластівка» був складений акт про від`єднання електроживлення садового будинку ОСОБА_1 , а також в даному акті були вказані показники лічильника станом на 07 грудня 2017 року - 81663 кв/г, загальне споживання - 4618 кв/г (а.с.165, т. 1).

Відповідно до п. 12.5 Правила користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1998 року, що були чинними на час виникнення спірних правовідносин, у разі виходу із складу населеного пункту або прийняття відповідного рішення органом управління населеного пункту споживач населеного пункту або фізична особа, електроустановки якої приєднані до технологічних електричних мереж населеного пункту, для користування електричною енергією має право:

змінити у встановленому порядку схему електропостачання та приєднати належну йому електроустановку до електричних мереж електропередавальної організації;

укласти тристоронній договір про користування електричною енергією на території населеного пункту з постачальником електричної енергії та населеним пунктом на основі типового договору (додаток 5) та договір про користування електричною енергією відповідно до Правил користування електричною енергією для населення , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (із змінами).

Пунктом 12.6 ПКЕЕ було визначено, що договір про користування електричною енергією на території населеного пункту може бути укладений у разі виконання певних умов, зокрема, якщо особа, яка має намір набути статус споживача на території населеного пункту, та населений пункт не мають боргів за електричну енергію перед населеним пунктом та постачальником електричної енергії відповідно.

Разом з тим, як при зверненні до суду з даним позовом у лютому 2018 року та при поданні заяви про зміну предмету позову 06 червня 2018 року, в якій позивач заявила вимоги про зобов`язання відповідача підключити електропостачання до житлового будинку на садовій ділянці АДРЕСА_1 », так і при розгляді даної справи позивач не надала жодних доказів про те, що нею як власником житлового будинку здійснено погашення заборгованості за електричну енергію, оскільки заборгованість виникла саме у період після набуття нею права власності на вказані житловий будинок та земельну ділянку, а попередній власник ОСОБА_2 був виключений з членів садівницького товариства з 16 грудня 2017 року при наявній заборгованості.

Після набуття чинності Законом України «Про ринок електричної енергії» та Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 року «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» вищевказані Правила користування електричною енергією втратили чинність з 14 квітня 2018 року.

Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» садові товариства є колективними побутовими споживачами.

Відповідно до п. 10.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 року, закупівля електричної енергії та розподіл здійснюються за рахунок коштів споживачів колективного побутового споживача. Умови використання електричної енергії, розрахунків за неї, умови технічного забезпечення електропостачання електроустановок споживачів колективного побутового споживача, утримання та обслуговування технологічних електричних мереж колективного побутового споживача регулюються установчими документами та/або укладеними в установленому законодавством порядку договорами між споживачами колективного побутового споживача та колективним побутовим споживачем щодо розподілу та постачання електричної енергії в межах колективного побутового споживача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правильним висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача підключити електропостачання до житлового будинку позивача, оскільки як Статут ОК СТ «Ластівка», так і чинні нормативні акти у даній галузі передбачають таку можливість лише у разі погашення існуючої заборгованості за спожиту електричну енергію та, враховуючи, що позивач не є членом садового товариства, після врегулювання відносин щодо подальшого постачання та розподіл електричної енергії шляхом укладення відповідного договору ( розділ 10.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії - Взаємовідносини та розрахунки в умовах колективного побутового споживача).

Задовольняючи зустрічний позов ОК СТ «Ластівка» та стягуючи на користь садівницького товариства з ОСОБА_1 витрати, пов`язані з використанням майна та інфраструктури, які належать ОК СТ «Ластівка», в сумі 24 817 грн. 31 коп., суд першої інстанції виходив з того, що вказані позовні вимоги є доведеними, що підтверджується кошторисом витрат за використання майна та інфраструктури, які належать ОК СТ «Ластівка».

З вказаного кошторису встановлено, що ОСОБА_1 як власник земельної ділянки з кадастровим номером 32208817:05:002:0028 за період з 13 грудня 2016 року по 07 грудня 2017 року не сплачувала витрати на утримання майна та інфраструктури садівницького товариства, ремонту твердого покриття дороги загального користування, використану електроенергію (а.с.196-197, т. 1).

З висновками суду про наявність у ОСОБА_1 як власника житлового будинку та садової ділянки, розташованої на території Садівницького товариства «Ластівка», обов`язку здійснити оплату витрат на утримання майна та інфраструктури садівницького товариства, ремонту твердого покриття дороги загального користування, використану електроенергію, колегія суддів погоджується, вважає їх законними і обґрунтованими.

Разом з тим, погодитись у повному обсязі з висновками суду про розмір таких витрат колегія суддів не може, оскільки вони зроблені за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для зміни рішення у вказаній частині.

Відповідно до розділу 5 Статуту ОК СТ «Ластівка» загальні збори членів товариства є вищим органом управління товариством. Збори є повноважними приймати рішення з будь-яких питань діяльності товариства.

Згідно з п.4.6 Статуту тарифи на сплату за спожиту електроенергію затверджуються рішенням загальних зборів членів товариства за поданням правління.

Як вбачається з протоколу загальних зборів членів садівницького товариства № 13 від 16 грудня 2017 року, рішенням загальних зборів було затверджено кошторис витрат за використання майна та інфраструктури, які належать ОК СТ «Ластівка», власнику земельної ділянки № НОМЕР_1 з кадастровим номером 3220881700:05:002:0028 ОСОБА_1 в період з 13.12.2016 року по 07.12.2017 року ( а.с. 192-197, т. 1).

Відповідно до вказаного кошторису, він складається з наступних статей витрат: відшкодування витрат на утримання майна та інфраструктури ОК СТ «Ластівка» - 876 грн. 77 коп. за один місяць, всього за рік - 10 521 грн. 24 коп.; відшкодування витрат згідно з договором сервітуту № 19 від 29.03.2010 року за користування земельними ділянками захисної смуги, дамби та прибережної зони дренажного каналу, в тому числі прибирання дамби від снігу, ремонт твердого покриття дамби, прибирання відкосів дамби від сміття - 15 грн. 33 коп. за один місяць, всього за рік - 183 грн. 96 коп.; відшкодування витрат на ремонт твердого покриття дороги загального користування СТ «Ластівка» - 355 грн. 55 коп. за місяць, всього за рік - 4266 грн. 67 коп. за рік; оплата за використану електроенергію згідно з показниками лічильників враховуючи втрати на внутрішніх електромережах з коефіцієнтом 1,4, - всього 9485 грн. 44 коп. Загальна сума витрат, що підлягає сплаті - 24 817 грн. 31 коп.

Однак судом не було з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та які були встановлені рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 лютого 2019 року у справі № 359/8731/18, яким було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу садівницьке товариство «Ластівка» про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, Київський апеляційний суд у постанові від 04 червня 2019 року виходив з того, що ОСОБА_2 виключений із членів ОК СТ «Ластівка» 16 грудня 2017 року, а тому він, як член товариства відповідно до положень 3.10.2, 3.10.3 статуту ОК СТ «Ластівка» зобов`язаний сплачувати вступні, членські, цільові внески та за спожиту електричну енергію до 16 грудня 2017 року. Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сплачені ОСОБА_2 відповідачу кошти у розмірі 67 522 грн. 22 коп. не є безпідставно набутими коштами у розумінні ст.ст.1212, 1214 ЦК України.

З викладеного вбачається, що частина витрат на утримання майна та інфраструктури, кошти за спожиту електроенергію за період з 13 грудня 2016 року по 16 грудня 2017 року були частково сплачені попереднім власником земельної ділянки, членом садівницького товариства ОСОБА_2 , що встановлено судовим рішенням.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи, що обставина щодо сплати на користь ОК СТ «Ластівка» частини вищевказаних витрат та плати за спожиту електроенергію мешканцями будинку АДРЕСА_1 встановлена при розгляді справи, в якій ОК Садівницьке товариство «Ластівка» також було відповідачем, то зазначена обставина має бути врахована і при розгляді даної справи.

Як вбачається з матеріалів справи № 359/8731/18, а саме -листа голови правління ОК СТ «Ластівка» Закапко В.Я. на ім`я члена товариства ОСОБА_2 від 21 листопада 2017 року за № 51, заборгованість по сплаті членських внесків за 4 квартал 2017 року становить 1422 грн., тобто по 474 грн. за жовтень, листопад, грудень 2017 року.

Виходячи зі змісту вказаного листа, вбачається, що за спірний період з грудня 2016 року по грудень 2017 року колишнім власником земельної ділянки ОСОБА_2 , який до 16 грудня 2017 року був членом садівницького товариства «Ластівка» було сплачено платежів на утримання майна товариства у розмірі: 474 грн. х 9 місяців ( з грудня 2016 року по вересень 2017 року) = 4266 грн. Отже вказана сума підлягає вирахуванню із загальної суми заборгованості, що нарахована до сплати ОСОБА_1 як не члену товариства.

Таким чином, загальна сума витрат на утримання майна та інфраструктури, земельних ділянок захисної смуги, дамби та ремонт твердого покриття дороги загального користування, що підлягає до стягнення з ОСОБА_1 на користь ОК СТ «Ластівка», становить : (10 521 грн. 24 коп. + 183 грн. 96 коп. + 4266 грн. 67 коп.) - 4266 грн. = 10 705 грн. 87 коп.

Як вбачається з кошторису, затвердженого рішенням загальних зборів ОК СТ «Ластівка» розмір оплати за використану електроенергію згідно показників лічильників, враховуючи втрати на внутрішніх електромережах з коефіцієнтом 1,4, розрахований для ОСОБА_1 , за період з 13 грудня 2016 року по 07 грудня 2017 року становить 9845 грн. 44 коп., із зазначенням показників лічильника за кожен з місяців вказаного періоду, та суми, що підлягала до сплати за кожен місяць.

Разом з тим, зі змісту листа голови правління ОК СТ «Ластівка» від 09.08.2017 року за № 21 вбачається, що за 2016 рік заборгованість члена СТ ОСОБА_2 по сплаті за електроенергію була відсутня. Згідно з листом від 01.08.2017 року за № 18 за період січень - червень 2017 року заборгованість відсутня, за липень 2017 року заборгованість становить 1137 грн. 82 коп. за спожиті 585 квт/год електроенергії.

Виходячи зі змісту листа від 21.11.2017 року за № 51, заборгованість за липень 2017 року була погашена, проте станом на листопад 2017 року наявна заборгованість за вересень 2017 року та жовтень 2017 року, у зв`язку з чим 21 листопада 2017 року прийнято рішення про від`єднання будинку від електромережі товариства ( а.с. 28, справи № 359/8731/18).

Таким чином, колегія суддів вважає, що наданий ОК СТ «Ластівка» кошторис не може бути підставою для стягнення з ОСОБА_1 9845 грн. 44 коп. за спожиту електроенергію, оскільки ОСОБА_2 сплачено за електроенергію, що надходила до будинку, власником якого з 13 грудня 2016 року є ОСОБА_1 , за період з грудня 2016 року по серпень 2017 року включно. Зазначене підтверджується змістом вищевказаних листів голови правління товариства, а також постановою Київського апеляційного суду від 04 червня 2019 року у справі № 359/8731/18, а тому підстави для повторного стягнення оплати за спожиту електроенергію за вказаний період часу - відсутні.

Відповідно до зазначеного кошторису від 16.12.2017 року, до сплати ОСОБА_1 за вересень 2017 року підлягає 733 грн. 82 коп., за жовтень 2017 року - 421 грн. 01 коп., за листопад 2017 року - 279 грн. 89 коп., грудень 2017 року - 225 грн. 79 коп., а всього - 1660 грн. 51 коп.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність належних доказів, якими підтверджуються показники лічильника електроенергії, що були використані для розрахунку заборгованості, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки при порівнянні показників, зазначених у кошторисі від 16 грудня 2017 року, вбачається, що вони співпадають із показниками, зафіксованими у листах ОК СТ «Ластівка» на ім`я ОСОБА_2 про обсяги спожитої електроенергії.( а.с. 26-28, справи № 359/8731/18).

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 також не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог, є безпідставними та такими, що не можуть вплинути на правильність висновків суду по суті спору, при вирішенні якого судом першої інстанції правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює та вирішено спір на підставі наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про часткову обґрунтованість доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 та наявності підстав для зміни оскаржуваного рішення суду в частині задоволення зустрічного позову та зменшення суми витрат на утримання майна та інфраструктури товариства, земельних ділянок захисної смуги, дамби та ремонт твердого покриття дороги загального користування, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОК СТ «Ластівка» до суми в розмірі 10 705 грн. 87 коп., а також заборгованості за спожиту електроенергію - до суми 1660 грн. 51 коп., а всього - до суми 12 366 грн. 38 коп.

Згідно із положеннями статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

У зв`язку з частковим задоволенням зустрічних позовних вимог з ОСОБА_1 на користь ОК СТ «Ластівка» підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову у розмірі 1762 грн.

Також у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання не чинити перешкод у доступі до земельної ділянки стягненню з ОК СТ «Ластівка» на користь ОСОБА_1 підлягають витрати по сплаті судового збору в сумі 704 грн. 80 коп. ( за подання позовної заяви) + 1057 грн. 20 коп. (за подання апеляційної скарги в частині задоволених позовних вимог), а всього - 1762 грн.

Таким чином, відповідно до положень ч. 10 ст. 141 ЦПК України, шляхом застосування взаємозаліку, судові витрати кожній із сторін відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374 - 376, 381-383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 липня 2019 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу Садівницького товариства «Ластівка» про зобов`язання не чинити перешкод у доступі до земельної ділянки і житлового будинку, та в частині вирішення питання про стягнення судових витрат та прийняти в цій частині постанову:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу Садівницького товариства «Ластівка» про зобов`язання не чинити перешкод у доступі до земельної ділянки і житлового будинку - задовольнити частково.

Зобов`язати обслуговуючий кооператив Садівницьке товариство «Ластівка» не чинити перешкод ОСОБА_1 у доступі до земельної ділянки з кадастровим номером 3220881700:05:002:0028, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 липня 2019 року в частині задоволення зустрічного позову Обслуговуючого кооперативу Садівницького товариства «Ластівка» - змінити, зменшити суму витрат, пов`язаних з використанням майна та інфраструктури, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Обслуговуючого кооперативу Садівницьке товариство «Ластівка», за період з 13 грудня 2016 року по 07 грудня 2017 року, до суми 12 366 (дванадцять тисяч триста шістдесят шість) грн. 38 коп.

В іншій частині рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 липня 2019 року - залишити без змін.

Сторони: позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач - Обслуговуючий кооператив Садівницьке товариство «Ластівка», код ЄДРПОУ 25897014, адреса місцезнаходження: Київська область, Бориспільський район, село Кийлів.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Немировська О.В.

Чобіток А.О.