ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2020 року

Київ

справа №480/496/19

адміністративне провадження №К/9901/1040/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді: Губської О.А.,

суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 480/496/19

за позовом Управління капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації до Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області про визнання протиправними та скасування висновків про результати моніторингу закупівель, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року (колегія суддів: головуючий суддя: Подобайло З.Г., судді: Бартош Н.С., Григоров А.М.),

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області, в якому просив:

1.1. визнати протиправними та скасувати висновки про результати моніторингу закупівель №№ UA-M-2019-01-03-000001, UA-M-2019-01-03-000002 та UA-M-2019-01-03-000003 від 28.01.2019.

1.2. Позов обґрунтовано тим, що, на думку позивача, документальне підтвердження відсутності підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, передбачених пунктами 3, 8 та 9 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», надаються лише переможцем закупівлі. При цьому, замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Беручи до уваги те, що інформація щодо підстав, визначених вказаними пунктами, міститься у відкритих державних реєстрах, доступ до яких є вільним, а також те, що тендерна документація містила приписи статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», тому не було допущено порушення пункту 2 частини 2 статті 22 та частини 3 статті 17 Закону, у зв?язку з не зазначенням вимоги про надання цієї інформації в довільній формі. Не порушувались, на думку позивача, і приписи абзацу 3 частини першої статті 10 та абзацу 2 частини другої статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки жодним нормативним актом не встановлено вимоги до такого документу, як перелік змін до тендерної документації, не визначена його форма, та не визначений спосіб, у який цей окремий документ має відображатись в електронній системі закупівель, а на веб-порталі Уповноваженого органу, належним чином відображався зміст тендерної документації та внесених до неї змін. Стосовно недотримання пункту 4 частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» внаслідок ненадання додатка 1 до договору підряду № 0128 від 03 листопада 2014 року, позивач зауважує на тому, що зміст договору не містить умови щодо наявності додатків, які є його невід?ємною частиною. Крім того, відсутність будь-яких додатків до згаданого договору підряду, підтверджується і листами ПП «Трансінтербуд» від 09 січня 2019 року.

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

2. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

2.1. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з безпідставності твердження позивача щодо помилковості висновків відповідача, оскільки ці висновки є такими, що відповідають критеріям, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

3. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновки про результати моніторингу закупівель №№ UA-M-2019-01-03-000001, UA-M-2019-01-03-000002 та UA-M-2019-01-03-000003 від 28 січня 2019 року.

3.1. Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з помилковості висновку суду першої інстанції щодо правомірності спірних висновків відповідача та з встановленого факту відсутності порушень в діях Замовника під час проведення процедури закупівель.

ІІІ. Касаційне оскарження

4. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати це судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

5. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що суд апеляційної інстанції під час розгляду справи не дослідив всі фактичні обставини справи, які стали підставою для прийняття оскаржуваних позивачем висновків. Крім цього, скаржник здійснює виклад обставин справи та надає їм власну, правильну, на його думку, з огляду на норми чинного законодавства, оцінку, цитує норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваним судовим рішенням щодо задоволення позовних вимог.

6. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, за змістом якого висловив незгоду з викладеними відповідачем в скарзі доводами та повідомив свою думку про правильність висновків суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення цього позову, просив судове рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

IV. Встановлені судами фактичні обставини справи

7. Держаудитслужбою 02 січня 2019 року прийняті рішення про початок моніторингу закупівель, замовником за якими є Управління капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації, а саме: закупівлі № UA-2018-10-26-000722-b, предметом якої є «Амбулаторія первинної медичної допомоги (нове будівництво)» за адресою: Сумська область, Глухівський район, с. Береза, вул. Довженка, 1г; закупівлі № UA-2018-10-26-000327-а, предметом якої є «Амбулаторія первинної медичної допомоги (нове будівництво)» за адресою: Сумська область, Роменський район, с. Хмелів, вул. Роменська, 47а; закупівлі № UA-2018-10-25-002564-с, предметом якої є «Амбулаторія первинної медичної допомоги (нове будівництво)» за адресою: Сумська область, Липоводолинський район, с. Синівка, вул. Миру, 13а.

8. За результатами моніторингу, 28 січня 2019 року Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області опубліковані висновки №№ UA-M-2019-01-03-000001, UA-M-2019-01-03-000002 та UA-M-2019-01-03-000003, у яких вказано про порушення Управлінням капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації пункту 2 частини другої статті 22 та частини 3 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв?язку з відсутністю в тендерній документації вимоги про надання учасниками в довільній формі інформації про відсутність підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, передбачених пунктами 3, 8 та 9 частини 1 статті 17 Закону; порушення абзацу 2 частини другої статті 23 та абзацу 3 частини першої статті 10 Закону, внаслідок не оприлюднення переліку змін до тендерної документації, як окремого документа; а також, порушення пункту 4 частини першої статті 30 Закону через прийняття пропозиції учасника ПП «Трансінтербуд», незважаючи на не подання останнім, в порушення підпункту 3 пункту 5.1. розділу ІІІ тендерної документації, додатку до договору підряду № 0128 від 03 листопада 2014 року.

9. Позивач, вважаючи такі висновки відповідача протиправним, звернувся з цим позовом до суду.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

10. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

12. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

13. За приписами статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

14. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлені Законом України «Про публічні закупівлі».

15. На виконання пункту 2 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація повинна містити вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

16. За змістом частини 1 статті 17 Закону, замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо:

1) він має незаперечні докази того, що учасник пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій посадовій особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі;

2) відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення;

3) службову (посадову) особу учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення;

4) суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів);

5) фізична особа, яка є учасником, була засуджена за злочин, учинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

6) службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

7) тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника;

8) учасник визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура;

9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»;

10) юридична особа, яка є учасником, не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень.

17. Відповідно до частини 3 статті 17 Закону, замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

18. Згідно з частиною 2 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник має право з власної ініціативи внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів.

19. На виконання абзацу 2 частини другої вказаної статті, зміни, що вносяться замовником до тендерної документації, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції тендерної документації додатково до початкової редакції тендерної документації. Замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться. Положення тендерної документації, до яких вносяться зміни, відображаються у вигляді закреслених даних та повинні бути доступними для перегляду після внесення змін до тендерної документації.

20. Протягом одного дня з дня прийняття рішення про внесення змін до тендерної документації, замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу ці зміни (абзац 3 частина перша статті 10 Закону).

21. Вказані норми надають право замовнику вносити зміни до тендерної документації з власної ініціативи шляхом прийняття відповідного рішення. При цьому, перелік таких змін, у вигляді окремого документу, складеного в довільній формі, має бути оприлюднений на веб-порталі Уповноваженого органу у визначеному порядку протягом одного дня з дня прийняття рішення.

22. Підстави відхилення тендерних пропозицій встановлені статтею 30 Закону України «Про публічні закупівлі». До таких підстав, зокрема, належить невідповідність тендерної пропозиції умовам тендерної документації. Тобто, у разі подання учасником тендерної пропозиції, яка не відповідає умовам тендерної документації, така пропозиція має бути відхилена замовником.

VI. Позиція Верховного Суду

23. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.

24. Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

25. Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з оскарженням позивачем висновків про результати моніторингу закупівель №№ UA-M-2019-01-03-000001, UA-M-2019-01-03-000002 та UA-M-2019-01-03-000003 від 28.01.2019.

26. При цьому встановлено, що вказані висновки містять констатування факту порушення Управлінням капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації пункту 2 частини другої статті 22 та частини 3 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв?язку з відсутністю в тендерній документації вимоги про надання учасниками в довільній формі інформації про відсутність підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, передбачених пунктами 3, 8 та 9 частини 1 статті 17 Закону; порушення абзацу 2 частини другої статті 23 та абзацу 3 частини першої статті 10 Закону, внаслідок не оприлюднення переліку змін до тендерної документації, як окремого документа; а також, порушення пункту 4 частини першої статті 30 Закону через прийняття пропозиції учасника ПП «Трансінтербуд», незважаючи на не подання останнім, в порушення підпункту 3 пункту 5.1. розділу ІІІ тендерної документації, додатку до договору підряду № 0128 від 03 листопада 2014 року.

27. Щодо правової природи оскаржуваних висновків відповідача та наявності підстав для їх оскарження в судовому порядку Верховний Суд зазначає наступне.

28. Відповідно до частин 1, 2, 6-8, 10-12, 20 статті 71 Закону України «Про публічні закупівлі», моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

29. Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема, виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

30. За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

31. У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;

2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

32. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

33. Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

34. Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

35. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

36. У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

37. Якщо замовник не усунув порушення, визначене у висновку, і таке порушення матиме негативний вплив для бюджетів, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю проводить перевірку закупівлі відповідно до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні». Керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про призначення перевірки закупівлі, яке оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття. При цьому процедура закупівлі на період проведення перевірки закупівлі не зупиняється.

38. У разі виявлення під час моніторингу закупівлі порушень щодо невідповідності опублікованих в електронній системі закупівель умов договору про закупівлю від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару), переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури орган державного фінансового контролю може проводити перевірку закупівлі відповідно до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні». Керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про призначення перевірки закупівлі, яке оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття. При цьому дія договору про закупівлю на період проведення перевірки закупівлі не зупиняється.

39. Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

40. Форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженим наказом Державної аудиторської служби України від 23 квітня 2018 року № 86 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 червня 2018 року за № 654/32106 (далі - Порядок № 86).

41. Пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку № 86 «Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку» встановлено, що у висновку зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу закупівлі; 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

42. У пункті 2 робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

43. У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

44. Виходячи з вказаних правових норм, Верховний Суд наголошує, що за своїм змістом спірні висновки відповідача, є індивідуально-правовими актами, вони повинні відповідати вимогам, встановленим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Можливість оскарження таких висновків у судовому порядку передбачена частиною 10 статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі».

45. Водночас, Верховний Суд зауважує, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що виконання вимог спірних висновків має безпосередній вплив на права і обов`язки не лише для позивача, але і для Приватного підприємства «Трансінтербуд», яке на час проведення відповідачем моніторингу та прийняття ним цих висновків було переможцем конкурсів закупівель, в межах яких здійснено моніторинг, та з ним укладено договори закупівель.

46. Частиною другою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

47. Відповідно до частини п?ятої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов?язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

48. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають права та обов`язки, визначені у статті 44 цього Кодексу (частина друга статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України).

49. Верховний Суд встановив, що судом першої інстанції не було залучено до участі в розгляді справи Приватне підприємство «Трансінтербуд», яке оголошено переможцем процедур закупівель, за результати моніторингу яких відповідачем складено оскаржувані висновки.

50. Правовий статус та порядок вступу у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, врегульований Кодексом адміністративного судочинства України.

51. При цьому, участь у справі третіх осіб з одного боку обумовлена завданням адміністративного судочинства, яким, згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, а з іншого - вимогами процесуального законодавства про законність і обґрунтованість судового рішення.

52. Натомість правовим наслідком незалучення до участі у справі третіх осіб є порушення конституційного права на судовий захист, оскільки особи не беруть участі у справі, вирішення якої може безпосередньо вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов?язки та не реалізують комплексу своїх процесуальних прав.

53. За встановлених обставин справи та з огляду на характер та предмет спірних правовідносин, Верховний Суд вважає, що вирішення цього спору та ухвалення судових рішень може мати безпосередній вплив на права і обов?язки особи, яка не залучена до участі в розгляді справи.

54. Проте, в порушення наведених вище вимог процесуального закону та принципів адміністративного судочинства, суд першої інстанції не залучив до участі у справі як третю особу зазначене Підприємство.

55. Таким чином, суди попередніх інстанцій прийняли рішення про права та інтереси особи, яка не була залучена до участі в справі.

56. Процесуальна можливість усунути такі недоліки під час касаційного перегляду у суду касаційної інстанції відсутня.

57. Водночас, вирішення справи по суті заявлених вимог та ухвалення за її результатами рішення без залучення особи, на права та обов?язки якої це рішення може мати вплив, свідчить про наявність порушення норм процесуального права х прав та обов`язків визначених положеннями КАС України.

58. Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, порушення норм процесуального права є обов?язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов?язки осіб, які не були залучені до участі в справі.

59. За таких обставин, беручи до уваги той факт, що прийняття судом рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов?язки осіб, які не були залучені до участі в справі, є безумовною підставою для скасування відповідного судового рішення, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність скасування постанови постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року та направлення справи на новий розгляд. Зважаючи на те, що адміністративно-процесуальним законодавством залучення третіх осіб до участі в справі віднесено до компетенції суду першої інстанції, тому справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції з одночасним скасуванням рішення цього суду.

60. Поряд з цим, колегія суддів зауважує, що оскільки суд касаційної інстанції встановив порушення судами норм процесуального права, які є обов?язковою підставою для скасування судових рішень, тому в межах розгляду цієї скарги Верховний Суд не переглядає судове рішення суду апеляційної інстанції на предмет дотримання вимог норм матеріального права.

61. Проте, Суд окремо звертає увагу на необхідність дотримання вимог частини п?ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

62. Отже, під час нового розгляду судам слід врахувати вищенаведене та ухвалити законне та обґрунтоване рішення за результатами повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року задовольнити частково.

2. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року в цій справі скасувати, справу направити на новий розгляд до Сумського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М.В. Білак

О.В. Калашнікова