ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2020 року

Київ

справа №809/528/16

адміністративне провадження №К/9901/19332/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року (головуючий суддя - Лучко О.О.)

та на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя - Каралюс В.М., судді - Затолочний В.С,, Матковська З.М.)

у справі №809/528/16

за позовом Державного підприємства "Івано-Франківське лісове господарство"

до Головного управління ДФС у Івано-Франківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

У С Т А Н О В И В:

У травні 2016 року Державне підприємство "Івано-Франківське лісове господарство" (далі - позивач, платник, Підприємство) звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ДФС в Івано-Франківській області) про скасування податкового повідомлення - рішення.

На обґрунтування позовних вимог Підприємство зазначило, що у позивача не було жодних підстав вважати, що його контрагент - фірмва «ZORTEX BUSINESS LLP» (Велика Британія) ліквідований з 15 липня 2014 року, оскільки оплата за поставлену продукцію була проведена вчасно, інформації про ліквідацію контрагента від банківських установ не надходило, на митниці жодних зауважень при митному оформленні товару не отримано. За таких обставин позивач вважає, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року, адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №0000321405 від 11.05.2016 в частині донарахування Державному підприємству "Івано-Франківське лісове господарство" грошового зобов`язання по пені за порушення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 357 751, 51 грн.

- стягнуто з Головного управління ДФС в Івано-Франківській області за рахунок бюджетних асигнувань даного суб`єкта владних повноважень на користь Державного підприємства "Івано-Франківське лісове господарство" сплачений судовий збір в розмірі 5 366, 28 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що твердження відповідача про ліквідацію «ZORTEX BUSINESS LLP» не знайшли свого підтвердження в ході з`ясування обставин у справі, а тому викладені в акті перевірки №224/09-19-22-05/22192129 від 22.04.2016 висновки про порушення позивачем вимог ст. 1 Закону України №185/94 від 23.09.1994 року «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є необґрунтованими.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Зокрема, скаржник зазначив, що відповідно до інформації, отриманої від Міністерства закордонних справ України, компанія «ZORTEX BUSINESS LLP» ліквідована 15 липня 2014 року, а тому кошти, які надійшли на рахунки позивача за період з 15.07.2014 по 31.03.2016 не можуть бути зараховані, як оплата за поставлений товар відповідно до контракту №10 від 27.01.2014. Вказав, що компанія «ZORTEX BUSINESS LLP» (Шотландія) не є правонаступником компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» (м. Лондон, Велика Британія); це два різні партнерства з обмеженою відповідальністю, які не пов`язані між собою та мають різні реєстраційні дані.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 01 листопада 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою контролюючого органу.

25 листопада 2016 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких Підприємство зазначає про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.

20 лютого 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що посадовими особами відповідача на підставі наказу №319 від 08.04.2016 та направлення на перевірку №393 від 08.04.2016 проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.10.2014 по 31.03.2016.

За результатами перевірки складено акт від 22.04.2016 №224/09-19-22-05/22192129 (далі - Акт перевірки).

Відповідно до Акта перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем норм законодавства, а саме:

ч

- ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при здійсненні розрахунків по експертних операціях з компанією «ZORTEX BUSINESS LLP»: 6 431,75 дол. США (прострочено 532 дні з 17.10.2014 по 31.03.2016), 6 484,71 дол. США (прострочено 462 дні з 26.12.2014 по 31.03.2016), 3 332,95 дол. США (прострочено 399 днів з 27.02.2015 по 31.03.2016), 3 151,46 дол. США (прострочено 391 день з 07.03.2015 по 31.03.2016);

- ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при здійсненні розрахунків по експертних операціях з нерезидентом «DEV BILISIMTEKNOLOJILERi SAN.DIS TIC.A.S.» (Турція) по договору №292 від 05.05.2015.

На підставі Акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000321405 від 11.05.2016, згідно яким позивачу нараховано суму грошового зобов`язання по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 357 797, 69 грн. (т.1 а.с.16).

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині донарахування ДП "Івано-Франківське лісове господарство" грошового зобов`язання по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 357 751, 51 грн, що є предметом розгляду цієї справи, слугував висновок контролюючого органу про те, що фірма «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія) ліквідована з 15.07.2014, а тому кошти, які надійшли на рахунки позивача за період з 15.07.2014 по 31.03.2016, не можуть бути зараховані як оплата за поставлений товар відповідно до контракту №10 від 27.01.2014. Такий висновок відповідач зробив на підставі інформації, викладеній в листі Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 №630/17-200-490 «Щодо перевірки компанії «ZORTEX BUSINESS LLP», зокрема, що остання була ліквідована 15.07.2014 державним реєстратором, оскільки була не діюча.

Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Водночас цією нормою передбачено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» Порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого

товару).

Отже, з огляду на зміст наведених норм підставою для стягнення пені з резидента-суб`єкта підприємницької діяльності є порушення строків зарахування виручки в іноземній валюті на його валютні рахунки в уповноважених банках.

У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем (Продавець) та фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія, Лондон) Директор - Мs. Jennifer Саtheгinе Rene укладено контракт №10 від 27.01.2014, за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує (згідно правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010) пиловник буковий (1-3 сортів) в загальній кількості 230 м.куб.

Згідно умов даного контракту ціна на товар встановлена в доларах США за 1 м.куб. на умовах СРТ-Іллічівськ. Загальна сума Контракту складає 24 850 дол. США.

Відповідно до п. 4 контракту №10 від 27.01.2014 платіж за реалізовану партію товару (100% передоплата) здійснюється в доларах США шляхом банківського переказу на валютний рахунок продавця.

Про виконання умов вказаних правочинів, з урахуванням додаткових угод до них, свідчать подані позивачем вантажно-митні декларації (том 1 а.с.83, 87, 93, 99, 210, 218); виписки з банківського рахунку ро надходження валютної виручки (т.1 а.с.59, 63, 67, 71, 75, 79); рахунки фактури та рахунки-інвойси (т.1 а.с. 62, 66, 70, 74, 78, 82, 86, 213, 221, а.с.92, 98, 103; накладні та товарно-транспортні накладні (т.1 а.с.85, 89, 95, 101, 212, 220, 105-119, 214-217, 222-227).

Обґрунтовуючи свою позицію щодо правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, відповідач з посиланням на відомості Міністерства закордонних справ України наголошував на тому, що компанія «ZORTEX BUSINESS LLP» (Велика Британія) ліквідована 15 липня 2014 року.

Однак колегія суддів не може погодитися з такими доводами відповідача з огляду на наступне.

Так, згідно зі статтею 2 Закону України «Про міжнародне приватне право» цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом: 1) визначення застосовуваного права; 2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; 3) підсудність судам України справ з іноземним елементом; 4) виконання судових доручень; 5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів.

Відповідно до статті 25 вказаного Закону особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи. Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, в якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.

Статтею 26 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи.

Проаналізувавши зміст наведених норм законодавства, суд касаційної інстанції не бере до уваги посилання відповідача на лист Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 №630/17-200-490 як на безумовний доказ ліквідації компанії «ZORTEX BUSINESS LLP».

Крім того, судами попередніх інстанцій з`ясовано, що відповідно до протоколу зборів засновників від 14 липня 2014 року контрагент позивача лише змінив реєстраційну адресу в межах однієї країни, компанія «ZORTEX BUSINESS LLP» є діючою юридичною особою та зареєстрована за адресою: SUITE 20 12 SOUTH BRIDGE EDINBURGH SCOTLAND EH1 1DD UNITED KINGDOM.

Враховуючи надану вище оцінку доводам скаржника щодо ліквідації фірми «ZORTEX BUSINESS LLP», які судом визнані необґрунтованими, колегія суддів не може погодитись з висновками відповідача щодо недотримання позивачем термінів розрахунків з нерезидентом. Тим більше, що факт своєчасного надходження коштів на валютні рахунки ґпідприємства підтверджено наявними в матеріалах справи доказами.

За таких обставин, висновки контролюючого органу про порушення позивачем строків повернення валютної виручки по взаєморозрахунках з контрагентом-нерезидентом «Zortex Business LLP» спростовуються матеріалами справи, які підтверджують наявність передоплати за експортований товар, а тому є безпідставними.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова