ПОСТАНОВА

Іменем України

15 квітня 2020 року

м. Київ

справа №817/72/18

адміністративне провадження №К/9901/67954/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 817/72/18

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (далі - ГУ Держгеокадастру), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фермерське господарство (далі - ФГ) «Ровіна», про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ГУ Держгеокадастру

на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30.05.2018, ухвалене у складі судді Щербакова В.В. та

постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2018, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Курильця А.Р., суддів Качмара В.Я., Мікули О.І., -

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 04.01.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправною відмову ГУ Держгеокадастру, викладену у листі від 22.09.2017 №Л-4674/0-6859/0/6-17, у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,0020 га у власність для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, на території Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області;

зобов`язати ГУ Держгеокадастру затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,0020 га у власність для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, на території Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області, кадастровий номер 5624286900:03:002:0077, та передати її йому у власність.

Позов ОСОБА_1 обґрунтував тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ВЧ» у встановленому законом порядку виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки йому у власність для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у постійному користуванні голови ФГ «Ровіна» ОСОБА_2 на території Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області, та в грудні 2016 року ним отримано висновок експерта державної експертизи про його погодження. Однак, після надходження проекту землеустрою до ГУ Держгеокадастру на затвердження, йому було відмовлено у такому затвердженні. Вважає, що відповідачем грубо порушено норми статті 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), оскільки визначених законом підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою не було.

2. Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 30.05.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2018, задовольнив позовні вимоги.

3. 12.12.2018 ГУ Держгеокадастру звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30.05.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2018, ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.

4. Верховний Суд ухвалою від 29.01.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

5. 18.02.2019 від позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача надійшли відзиви на вказану вище касаційну скаргу, в яких ОСОБА_1 та ФГ «Ровіна» просять залишити останню без задоволення, а оскаржувані ГУ Держгеокадастру судові рішення - без змін.

6. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

7. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

8. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).

9. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 01.07.2019 № 874/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями, у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Гімона М.М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №14), що унеможливлює його участь у розгляді даної справи.

10. Протоколом розподілу справи від 01.07.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.

11. Ухвалою судді Верховного Суду від 03.07.2019 прийнято зазначену справу до провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Суди встановили, що 25.08.2016 ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у розмірі середньої частки паю для ведення фермерського господарства на території Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області та про передачу такої земельної ділянки у власність як члену ФГ «Ровіна» із земельної ділянки площею 45 га, що надана ОСОБА_2 як голові ФГ «Ровіна» в постійне користування для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області, згідно з державним актом серії РВ №00154 на підставі рішення Острозької районної ради народних депутатів Рівненської області від 23.05.2001 №146.

27.09.2016 за результатами розгляду даної заяви ГУ Держгеокадастру прийнято наказ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» за №17-4010/16-16-СГ, яким позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) прощею 3,67 умовних кадастрових гектара, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у постійному користуванні голови ФГ «Ровіна» ОСОБА_2, на території Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області.

Цим наказом також вирішено розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погодити та затвердити відповідно до вимог чинного законодавства (пункт 2); Управлінню Держгеокадастру в Острозькому районі Рівненської області при надходженні проекту землеустрою забезпечити в установленому законодавством порядку реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі (пункт 3).

ТОВ фірмою «ВЧ» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у постійному користуванні голови ФГ «Ровіна» ОСОБА_2, на території Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області.

Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 5624286900:03:002:0077.

Експертом державної експертизи Відділу Держгеокадастру в Острозькому районі сформовано висновок від 13.12.2016 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за №84, яким проект землеустрою погоджено.

22.09.2017 ГУ Держгеокадастру, розглянувши клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,0020 га у власність для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області, листом від 22.09.2017 № П-4674/0/6859/0/6-17, відмовило у його задоволенні.

Дана відмова обґрунтована посиланнями на норми статей 31, 32 ЗК України і тим, що згідно з поданими документами земельна ділянка площею 45, 0000 га перебуває в постійному користуванні ОСОБА_2 (державний акт на право постійного користування землею серії РВ №00154, довідка Управління Держгеокадастру у Острозькому районі про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 23.08.2016 №БП-13/0-12/0/6-16).

Не погодившись з вказаною відмовою ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач як член ФГ «Ровіна» має право на одержання безоплатно у власність із земель державної або комунальної власності земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у постійному користуванні голови ФГ «Ровіна» ОСОБА_2 на території Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області, а відмова у затвердженні проекту землеустрою можлива лише у випадку, якщо такий не погоджений в порядку статті 186-1 ЗК України. Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 ЗК України, норми статті 118 ЗК України не містять.

IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що земельна ділянка площею 45, 0000 га не перебуває у власності чи в оренді самого ФГ «Ровіна». Таким чином, дана земельна ділянка не може вважатися землею ФГ «Ровіна», а відтак не підлягає передачі у приватну власність членам такого господарства на підставі статті 31 ЗК України.

15. У відзиві на касаційну скаргу позивач вказує, зокрема на те, що відмовляючи у затвердженні проекту землеустрою відповідач порушив його права та охоронювані законом інтереси щодо отримання у власність земельної ділянки в розмірі безоплатної приватизації, визначеному для членів сільськогосподарських підприємств для ведення фермерського господарства.

16. У відзиві на касаційну скаргу третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, вказує, зокрема на те, що земельна ділянка площею 45, 0000 га була отримана ОСОБА_2 для створення ФГ «Ровіна», а тому позивач, як член цього фермерського господарства, вправі отримати безоплатно у власність із земель державної або комунальної власності земельну ділянку у розмірі земельної частки (паю) за рахунок земельної ділянки, що використовує ФГ «Ровіна». При цьому голова ФГ «Ровіна» вказує на те, що при розробленні проекту землеустрою ним, як засновником і керівником зазначеного фермерського господарства, надано нотаріально засвідчену заяву-згоду на виділення землі в розмірі середньої частки паю члену ФГ «Ровіна».

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.

18. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Частиною першою статті 3 ЗК України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

20. Набуття права на землю громадянами врегульовано главою 19 ЗК України, яка, зокрема, визначає підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності (стаття 116), порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами (стаття 118), норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам (стаття 121 ЗК України), повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування (стаття 122 ЗК України).

21. Так, відповідно до частини четвертої статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

22. Згідно із частиною восьмою статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується у порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

23. Відповідно до положень частини першої статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

24. Згідно з частиною четвертою статті 186-1 ЗК України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

25. Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (частина п`ята статті 186-1 ЗК України).

26. Згідно із частиною шостою статті 186-1 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

27. Частиною сьомою статті 186-1 ЗК України встановлено, що органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України «Про землеустрій»; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.

28. Відповідно до частини дев`ятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

29. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що розроблений проект землеустрою підлягає погодженню та затвердженню відповідним органом виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. У разі прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність одночасно вирішується питання про надання земельної ділянки у власність.

30. При цьому, статтею 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

31. Частиною другою статті 116 ЗК України визначено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

32. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом (частини четверта та п`ята статті 116 ЗК України).

33. Як видно із матеріалів справи позивач звернувся до відповідача із заявою для реалізації відповідно до статей 118, 121 ЗК України та статті 13 Закону України від 19.06.2003 № 973-IV «Про фермерське господарство» (далі - Закон № 973-IV) права на одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для ведення фермерського господарства.

34. Так, згідно із частиною першою статті 13 Закону № 973-IV члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

35. Водночас, відповідно до статті 7 Закону № 973-IV надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому ЗК України.

36. Положеннями статті 32 ЗК України також передбачено право членів фермерських господарств на приватизацію земельних ділянок шляхом передачі безоплатно у приватну власність наданих їм у користування земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

37. Землі фермерського господарства можуть складатися із:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди (частина перша статті 31 ЗК України та частина перша статті 12 Закону №973-IV).

38. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що члени фермерського господарства наділені правом на одержання безоплатно у власність із земель державної або комунальної власності земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) в загальному порядку, передбаченому ЗК України. Натомість, члени фермерського господарства, які володіють земельними ділянкам на праві користування, мають право на одержання безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельних ділянок у розмірі земельної ділянки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Фермерське господарство може володіти та користуватися землями своїх членів лише у разі, якщо такі земельні ділянки перебувають у власності (а не користуванні) члена фермерського господарства. При цьому, статтею 13 Закону № 973-IV передбачено право члена фермерського господарства отримати безоплатно у власність земельну ділянку, яка раніше була надана йому у користування.

Виділення членам фермерського господарства земельної ділянки у власність із земель, що перебувають у власності чи користуванні фермерського господарства чинним законодавством не передбачено.

39. Разом з цим, у справі, яка розглядається судами передніх інстанцій встановлено, що ГУ Держгеокадастру, розглянувши клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,0020 га у власність для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, на території Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області, відмовило у його задоволенні з огляду на те, що згідно з поданими документами земельна ділянка площею 45 га перебуває в постійному користуванні ОСОБА_2 (державний акт на право постійного користування землею серії РВ №00154, довідка Управління Держгеокадастру у Острозькому районі про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 23.08.2016 №БП-13/0-12/0/6-16).

40. Порядок добровільної відмови від права постійного користування земельною ділянкою визначений у статті 142 ЗК України, згідно із частинами третьою та четвертою яко, припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

41. Колегія суддів звертає увагу на те, що заява ОСОБА_2 , адресована Управлінню Держгеокадастру в Острозькому районі Рівненської області, за якою він надав згоду члену ФГ «Ровіна» ОСОБА_1 на виділення землі в розмірі середньої частки паю на території Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області, не є відмовою від права постійного користування земельною ділянкою в розумінні положень статті 142 ЗК України.

42. За таких обставин, на думку колегії суддів, затвердження проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність іншій особі з подальшим наданням цієї ділянки у власність, суперечить положенням частини п`ятої статті 116 ЗК України, якою передбачено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Відтак, вказані обставини є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

43. У справі, яка розглядається судами не встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою ОСОБА_2 було припинено в порядку, визначеному законом.

44. Отже, у відповідача не було правових підстав для затвердження позивачу проекту землеустрою щодо відведення зазначеної вище земельної ділянки. Відтак, рішення судів попередніх інстанцій, якими визнано протиправними дії відповідача у цій справі не гуртуються на правильному розумінні закону.

45. Відповідно до частини першої - третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

46. Оскільки суди попередніх інстанцій повно встановили обставини справи, проте неправильно розтлумачили положення ЗК України, їх рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового - про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області задовольнити.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30.05.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2018 у справі № 817/72/18 скасувати. Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фермерське господарство «Ровіна», про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.І. Рибачук

Т.Г. Стрелець

Л.В. Тацій ,

Судді Верховного Суду