ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2020 року справа №200/11003/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

Сіваченка І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Аканов О.О.) від 20 січня 2020 року (повний текст рішення складено 20 січня 2020 року) у справі № 200/11003/19-а за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання пільг з оплати житлово-комунальних послуг; зобов`язання повторно розглянути питання щодо надання пільг з оплати житлово-комунальних послуг з урахуванням статусу учасника війни та права на отримання пільг з оплати житлово-комунальних послуг,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради про визнання протиправною бездіяльність щодо ненадання пільг з оплати житлово-комунальних послуг; зобов`язання повторно розглянути питання щодо надання пільг з оплати житлово-комунальних послуг з урахуванням статусу учасника війни та права на отримання пільг з оплати житлово-комунальних послуг.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними та скасовані відмови оформлені листами управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради №12/Ч-426 від 17 липня 2019, №12/Ч-469 від 31 серпня 2019 про відсутність права на отримання пільг, як учасника війни відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” з 05.07.2019 року; зобов`язано управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради повторно розглянути питання щодо надання пільг з оплати житлово-комунальних послуг з урахуванням статусу учасника війни та права на отримання пільг з оплати житлово-комунальних послуг з урахуванням висновків суду. В іншій частині позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач вважає, що для відновлення конституційних прав учасників війни, необхідно внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-ХІІ та постанови КМУ № 389 «Про затвердження порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї».

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду справи встановлено, що позивач має статує учасника війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що підтверджується посвідченням учасника війни НОМЕР_1 від 03 липня 2019 року.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 05.07.2019 року з приводу відмови отримання пільги на оплату комунальних послуг як учасника війни.

Відповідач листом від 17 липня 2019 №12/Ч-426 повідомив позивача про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 №389 затверджений Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї. Вказаним Порядком визначено механізм надання пільг окремим категоріям громадян з оплати житлово-комунальних послуг, послуг зв`язку, придбання твердого побутового палива та скрапленого газу за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. Водночас рішенням Конституційного Суду України від 18.12.2018 №12-р/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) норми Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VІІІ, якими внесено зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема щодо: надання учасникам війни пільг з оплати житлово-комунальних послуг, твердого палива, скрапленого газу залежно від сукупного доходу сім`ї; скасування пільгового проїзду учасникам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, особам, на яких поширюється чинність Закону, а також компенсації вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. Зазначені норми, що визнані неконституційними, втрачають чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Для відновлення конституційних прав учасників війни, необхідно внести зміни до Закону та вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України. Однак на теперішній час зміни не внесені. За таких підстав позивачу запропоновано для визначення права на отримання пільг надати відомості про доходи за шість місяців, що передують місяцю звернення, або документи, що підтверджують відсутність доходів за такий період.

Позивач звернувся до відповідача з заявою від 31.07.2019 року про надання права на оплату комунальних платежів як учаснику війни в зв`язку з рішенням КСУ від 18 грудня 2018 року про визнання неконституційним положень Закону №76-VІІІ та №3551-ХІІ відносно відміни пільг з приводу того, що пільга надається від доходів членів сім`ї.

Листом управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради від 31 серпня 2019 №12/Ч-469 позивачу повідомлено про те, що в зв`язку з тим, що середньомісячний дохід позивача перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, позивач особисто відмовився від надання пільг на житлово-комунальні послуги. З питання надання пільг на оплату комунальних платежів як учаснику війни у зв`язку з рішенням Конституційного Суду від 18.12.2018 року, відповідач пояснив, що відповідь з зазначеного питання надана позивачу листом від 17.07.2019 року №12/Ч-426.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам війни надаються такі пільги: 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю); 50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Законом України від 28.12.2014 р. № 76-УІП "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" статтю 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" було доповнено частиною 6 згідно якої пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з прийняттям Закону України від 28.12.2014 року N 76-VIII постановою КМУ від 04.06.2015 року № 389 затверджено «Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї», згідно з п. 3 якого пільги, зазначені у п. 1 цього Порядку, надаються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Однак, рішенням Конституційного Суду України у рішенні від 18.12.2018 у справі № 1-6/2018 (2791/15) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними):

- абзац другий підпункту 1, абзац другий підпункту 2, абзаци другий, третій, четвертий підпункту 3 пункту 9 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII;

- частину шосту статті 14, частину другу статті 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII зі змінами.

Згідно частини 2 цього Рішення абзац другий підпункту 1, абзац другий підпункту 2, абзаци другий, третій, четвертий підпункту 3 пункту 9 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, частина шоста статті 14, частина друга статті 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-XII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

У зв`язку з тим, що абзац другий підпункту 1, абзац другий підпункту 2, абзаци другий, третій, четвертий підпункту 3 пункту 9 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, згідно з якими виключено окремі положення Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII зі змінами, втрачають чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, застосуванню підлягатимуть пункти 7, 16 частини першої статті 14, пункти 7, 18 частини першої статті 15, пункти 6, 15, 16 частини першої статті 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII.

Отже, норма ч. 6 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо надання пільг за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, втратила свою чинність з підстав визнання її неконституційною.

За таких обставин, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем безпідставно було відмовлено у наданні позивачеві пільги як учаснику війни, а тому правомірно задоволено позов.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись статтями 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року у справі №200/11003/19-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року у справі №200/11003/19-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 14 квітня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 14 квітня 2020 року та підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

І.В. Сіваченко