open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2020 року м. Київ № 640/17764/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

ОСОБА_1

до

Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про

визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ПФУ в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДР: 42098368), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 17.10.2019, позивач просить суд:

1) визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві з відмови листом від 25.02.2019 № 38924/03, від 05.07.2019 № 146406/03 в призначені позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1;

2) зобов`язати відповідача зарахувати до стажу роботи, який дає право на пільгову пенсію по списку № 1 період роботи 07.08.1989 - 27.10.1994 на шахті «Голубовская», що становить 4 роки 1 місяць 14 днів;

3) зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві зарахувати до стажу роботи, який дає право на пільгову пенсію по списку № 1 період роботи 17.11.1994 - 14.01.1999 в ЗДП Артіль старателів «Артика», що становить 4 роки 1 місяць 28 днів;

4) зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 з 28.12.2018.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 20.12.2018, у віці 50 років, ним подано до відповідача заяву та документи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1.

Позивач зазначає, що як вбачається з його трудової книжки, на момент звернення позивача до ГУ ПФУ в м. Києві він мав загальний стаж: 31 рік 10 місяців 17 днів з яких 13 років 8 місяців 2 дні під землею з повним робочим днем.

Однак, листом від 25.02.19 № 38924/03 ГУ ПФУ в м. Києві відмовлено позивачу в призначенні пенсії з тих підстав, що для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, а право на пенсію позивач набудете після досягнення ним 55 років.

Разом з тим позивач наголошує на протиправності дій відповідача щодо відмови у призначені йому пенсії, оскільки відповідно до п. 3.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій від 27.12.2005 № 1566/11846 орган, що призначає пенсію, надає роз`яснення особам з питань призначення та виплати пенсій.

Позивач зазначає, що у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис.

Пояснює, що органом, що призначає пенсію особі видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви.

Позивач додає, що в силу п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій від 27.12.2005 № 1566/11846 орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ ти організацій. фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Звертає увагу, що як вбачається з розписки-повідомлення від 20.12.2018 ГУ ПФУ в м. Києві в таблиці з назвою «Перелік документів, яких недостатньо для призначення пенсії» вказано лише «Довідка про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000» без зазначення строку подання додаткових документів.

Як зазначає позивач, відповідно до п. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 82 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також п. 4.3 Порядку документи про призначення пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови орган, що призначає пенсії, видає або надсилає заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

За словами позивача, його заява від 28.12.2018 про призначення пенсії розглянута відповідачем лише 14.03.2019, тобто через 3 (три) місяці, з огляду на що, за словами позивача, рішення по його заяві відповідачем замість 15 денного терміну, направлено лише через 3 (три) місяці із зазначенням про необхідність подання додаткових документів в тримісячний термін.

В той же час позивач зазначає, що ГУ ПФУ в м. Києві прийнято його заяву про призначення пенсії від 20.12.2018 та документи без зауважень та вимог про надання уточнюючих довідок про умови, характер роботи, атестацію та, відповідно, без визначення строку на подання таких документів, що свідчить про те, що дії відповідача щодо повернення через 3 (три) місяці позивачу заяви із зазначенням про необхідність подання додаткових документів в тримісячний термін є незаконними, порушують права позивача та принижують честь і гідність його як людини і яка пів віку пропрацювала в дуже важких умовах під землею.

Позивач наголошує, що професії і посади, занесені до його трудової книжки, передбачені списком № 1 містять чіткі відомості щодо характеру роботи - з повним робочим днем під землею.

Також, обґрунтовуючи позовну заяву, позивач зауважив, що основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

При цьому, позивач акцентує увагу суду на ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.11.2014 по справі № К/800/174/14; від 13.03.2014 по справі № К/800/40969/13; від 19.06.2014 по справі № К/800/27262/13 та від 06.06.2013 по справі № К/9991/81309/12, відповідно в яких останній висловив позицію, яка полягає у тому, що уточнюючі довідки про характер та характеристики виконуваної роботи для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці. Відсутність таких довідок за наявності належним чином оформленої трудової книжки не спростовує наявності у працівника пільгового стажу роботи, що дає право виходу на пенсію на пільгових умовах».

Позивач зазначає, що причини неврахування до стажу періоди його роботи на шахтах «Голубовская», «Черкасская» взагалі не зазначені відповідачем у відмовах від 25.02.2019 № 38924/03 та від 05.07.2019 № 146406/03, що, на думку позивача, є прямим порушенням ст. 45 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 82 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»

За словами позивача, відповідно до ст. 17 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Україна зобов`язується вживати всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, нормами міжнародного права, для відновлення порушених внаслідок окупації прав і свобод громадянина на всій території України».

На думку позивача, та обставина, що інформація про реорганізацію шахти «Пролетарська» видана підприємством «Центруголь» 13.06.2016, яке знаходиться на території міста Луганськ, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, не є підставою для позбавлення позивача права на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за наявності у нього необхідного стажу.

Посилаючи на позицію Верховного Суду від 14.03.2019 по справі № К/9901/44333/18, позивач зазначив, що неможливість підтвердити проведення атестації робочого місця або взагалі її не проведення, не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Що стосується його роботи на шахті «Арктика», то позивач зазначив, що стаж роботи з 17.11.1994 по 14.01.1999 в районі крайньої півночі враховується в одинарному розмірі, однак відповідач протиправно не зарахував його в пільговий стаж, що необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з огляду на те, що за змістом ст. 6 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країни трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох сторін, взаємно визначається сторонами.

Додає, що необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав-учасниць Співдружності Незалежних держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав-учасниць Співдружності без легалізації.

Позивач, наголошує, що наразі наявні всі підстави для зарахування роботи - 4 роки 1 місяць і 28 днів в ЗДП Артіль старателів «Артика» до пільгового стажу, що необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а відтак, за словами позивача у віці 50 років він має загальний стаж 31 рік 10 місяців 17 днів, з яких 13 років 8 місяців та 2 дні під землею з повним робочим днем.

Таким чином, підсумовуючи викладене позивач наголосив на протиправності дій відповідача щодо відмови у призначені йому пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1, у зв`язку з чим позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позиція відповідача.

Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Так позивач пояснив, що 20.12.2018 громадянин ОСОБА_1 звернувся до органу пенсійного фонду із заявою, в якій просив призначити йому пенсію за віком за списком № 1. Натомість листом від 25.02.2019 № 38924/03 повідомлено позивача про відмову в призначені пенсії за віком по списку № 1.

Як пояснює представник відповідача, відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Натомість за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Відповідач наголошує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений постановою Кабінетом Міністрів України № 637 від 12.08.1993. Вказаним порядком передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відтак, на думку відповідача, період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи визначає підприємство шляхом надання оформленої належним чином уточнюючої довідки у відповідності зі списками, затверджуваними Кабінетом Міністрів України на підставі первинних документів за час роботи особи на відповідному підприємстві. У зв`язку з цим, основним документом, що визначає право на пенсію на пільгових умовах є довідка про пільговий характер роботи, що видається підприємствами, установами, організаціями та архівними установами (у разі ліквідації підприємства).

Наголошує, що до функцій управління не входить визначення права на пільгову пенсію, це право належить підприємству, яке видає довідку та визначає чи відноситься професія до пільгового списку, до якого списку та ким ці списки затверджені, а управління вже на підставі наданих документів призначає пенсію.

Отже, за словами відповідача, період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи визначає підприємство шляхом надання оформленої належним чином уточнюючої довідки у відповідності зі Списками, затверджуваними Кабінетом Міністрів України на підставі первинних документів за час роботи особи на відповідному підприємстві.

Щодо вимоги позивача зобов`язати управління зарахувати до стажу роботи, який дає право на пільгову пенсію по списку № 1 період роботи 07.08.1989-27.10.1994 на шахті «Голубовская», що становить 4 роки 1 місяць 14 днів, то представник відповідача зазначив, що період роботи 07.08.1989-27.10.1994 на шахті «Голубовская» зараховано загальним стажем крім періоду навчання на курсах з 12.08.1989 по 14.09.1989, оскільки пільгова довідка видана так званим «ДУП» так званої «Луганської Народної Республіки» «Центруголь».

Звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207 будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. За правилами ч. 3 ст. 9 вказаного Закону будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085 затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Оскільки надані довідки, видані організацією, яка знаходиться на тимчасово окупованій території України, вони є недійсними та не створюють правових наслідків, з огляду на що для призначення пенсії за віком за списком № 1 врахувати пільгову довідку, що видана так званим «ДУП» так званої «Луганської Народної Республіки» «Центруголь» немає підстав.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Управління зарахувати до стажу роботи, який дає право на пільгову пенсію по списку № 1 період роботи І7.11.1994 -14.01.1999 в ЗДП Артіль старателів «Арктика», що становить 4 роки 1 місяць 28 днів, то представник відповідача зазначив, що відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пунктом 5 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР» від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Відповідач наголошує, що пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Посилаючись на п 5 до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» з 01 березня 1960 року при обрахуванні стажу для призначення пенсії за віком один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі зараховується за один рік і шість місяців роботи працівникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі з інших місцевостей країни, при умові укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах на строк п`ять років (три роки), а на островах Північного Льодовитого океану - на два роки.

Тобто, як стверджує представник відповідача, основною умовою зарахування застосування кратності при обчисленні страхового стажу для призначення пенсії за віком є наявність строкового трудового договору на роботу у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Відповідач наголошує, що до заяви про призначення пенсії додаються документи про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків, документи про стаж, а за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

За словами відповідача відповідно до Інструкції про надання пільг особам, які працюють в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС № 530/П-28 періоди роботи у зазначених місцевостях зараховувалися до загального трудового стажу у наступному порядку: за період з 01.03.1960 один рік роботи зараховувався за один рік і 6 місяців; за період з 01.08.1945 до 01.03.1960 один рік роботи зараховувався за два роки, якщо робітник мав право на пільги у відповідності з Указом Президії Верховної Ради СРСР від 01.08.1945.

При цьому, відповідач наголошує, що пільгове обчислення стажу відповідно до зазначених Указів (один рік за два; один рік за півтора) поширювалося тільки на робітників, які уклали письмові трудові договори про роботу на Крайній Півночі і в прирівняних місцевостях на строк не менше 3-х років, з огляду на що позивача повідомлено, що право на пенсію останній набуде після досягнення віку передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто в 55 років.

За словами позивача, згідно наданих до управління документів загальний стаж позивача складає 29 років 0 місяців 21 день. З них стаж, який можливо зарахувати по наданим документам для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 становить 5 років 4 місяці 23 дні.

Крім того, як акцентує увагу суду відповідач, прохання позивача зобов`язати управління призначити пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 з 28.12.2018 є необґрунтованим та безпідставним, оскільки позивач звернувся до управління із заявою про призначення пенсії за віком за списком № 1 - 20.12.2018.

Підсумовуючи викладене відповідач наголосив на правомірності своїх дій у відмові на призначення пенсію позивачу.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою судді від 23.09.2019 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

В межах встановленого судом строку недоліки позовної заяви позивачем усунуто.

Ухвалою від 17.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній адміністративній справі. Вирішено розглядати у спрощеному (письмовому) провадженні.

Ухвалою судді від 21.10.2019 клопотання ОСОБА_1 про повернення судового у розмірі 2305,20 грн. задоволено та повернуто з Державного бюджету України ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2305,20 грн., сплачений відповідно до квитанції від 09.10.2019 № 0.0.1487970671.1 на суму 4610,40 грн.

Ухвалою від 06.11.2019 виправлено описку в ухвалі суду від 21.10.2019, в частині заявлених позивачем вимог.

Встановлені судом обставини.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, 20.12.2018 позивач звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах за віком за списком № 1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до розписки-повідомлення, відповідачем 20.12.2018 прийнято заяву про призначення пенсії до якої додані: військовий квиток; довідку про присвоєння ідентифікаційного коду; довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників; документи про місце проживання особи; паспорт; трудову книжку або документи про стаж.

01.02.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати відповідь по його документам, поданим ним 20.12.2019 щодо призначення пенсії.

Разом з тим, за результатами розгляду заяви позивача та доданих до неї документів щодо призначення гр. ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за списком № 1 відповідачем листом від 25.02.2019 № 38924/03 відмовлено позивачу у призначені пільгової пенсії, посилаючись на те, що у позивача відсутній пільговий стаж, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за віком за списком № 1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позивач, вважаючи вказану відмову такою, що порушує його права, звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV (в редакції на час звернення позивача до відповідача) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах (п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV).

Згідно з п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції на час звернення позивача до відповідача та до суду) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Між тим, відповідно п. 1 Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 (справа № 1-5/2018(746/15) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII.

Згідно з п. 3 цього Рішення Конституційного Суду України постановлено, крім іншого:

«Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах».

Наведені правила є основною для вирішення питання щодо наявності у позивача права на призначення пенсії на пільгових умовах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461 затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Список № 1).

Розділ І Списку № 1 визначає гірничі роботи, як видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд.

Підрозділ 1 розділу І списку № 1 визначає, що підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень включають працівників: зайнятих повний робочий день на підземних роботах; які обслуговують працівників, зайнятих на підземних роботах (медперсонал підземних пунктів охорони здоровя, працівники підземного телефонного звязку тощо).

При цьому, постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956, якою затверджено списки виробництв, цехів, професій та посад, які дають право на пенсію на пільгових умовах, затверджено список № 1 производств, цехов, профессий и должностей на подземных работах, на работах с вредными условиями труда и в горячих цехах, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах № 1173, відповідно до пункту 1 «Подземные работы» розділу 1 «Горные работы» віднесено: «все рабочие, инженерно-технические работники и служащие, занятые полный рабочий день на подземных работах по добыче угля, руды, сланца, нефти, озокерита, газа, графита, асбеста, соли, слюды и других рудных и нерудных ископаемых, в геологоразведке, на дренажных шахтах, на строительстве шахт, рудников и других подземных сооружений, а также все работники, занятые полный рабочий день под землей на обслуживании указанных выше рабочих и служащих (медперсонал подземных (здравпунктов, работники подземной телефонной связи и т. д.)».

В той же час, ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

При цьому, згідно з п. 20 вказаного Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Таким чином, проаналізувавши вказані норми у сукупності, суд зазначає, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», є: наявність у особи одночасно наступних умов: вік 50 років, стаж роботи у чоловіків не менше 25 років, з яких не менше 10 років зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці та за наявності результатів атестації робочих місць.

Поряд з цим, суд вказує на те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Натомість уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників подаються лише за умови, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

Разом з тим, як вже було зазначено судом, листом від 25.02.2019 № 38924/03 позивачу відмовлено у призначені пільгової пенсії, посилаючись на те, що у позивача відсутній пільговий стаж, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за віком за списком № 1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зокрема, звернута увага на відсутність додаткових підтверджуючих довідок підприємств.

В контексті наведеного суд погоджується з позицією ГУ ПФУ відносно неприйняття до уваги всіх наданих позивачем так званих «довідки» так званих «підприємств» «створених» при окупаційній адміністрації так званої «луганської народної республіки» на тимчасово окупованій території Луганської області України як недійсних.

Так, в силу положень статті 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» та ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»:

- діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв`язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.

- будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом;

- будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Таким чином, надані позивачем так звані «довідки» не створюються будь-яких правових наслідків, є недійсними та не варті паперу на якому вони надруковані.

Між тим, враховуючи наявність у позивача основного документу, що підтверджує стаж, а саме трудової книжки, суд, перевіряючи наявність у ОСОБА_1 , станом на момент подання заяви про призначення пенсії (20.12.2018), визначальних умов, встановлених п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виходить з наступного.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії паспорту ЕМ1527178, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , з огляду на що, станом на момент подання заяви про призначення пенсії позивач мав вік - 50 років 6 днів.

Також, зважаючи на те, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, суд, досліджуючи наявні в ній записи, виходить з наступного.

З 04.07.1987 по 27.06.1989 - служба в радянській армії - 1 рік 11 місяців 23 днів;

з 07.08.1989 по 11.08.1989 прийнятий в шахту «Голубовская» на дільницю підготовчих робіт учнем підземником прохідником з повним робочим днем під землею - стаж роботи 5 днів (з яких робота під землею 5 днів);

з 12.08.1989 по 14.09.1989 направлений на курси підземних гірників -стаж роботи 1 місяць 2 дні (з яких пільговий стаж 0 днів);

з 15.09.1989 по 02.10.1989 - переведений на дільницю підготовчих робіт підземником гірником з повним робочим днем під землею - стаж роботи 18 днів (з яких робота під землею 18 днів);

з 03.10.1989 по 20.12.1989 - направлений на курси підземних прохідників - стаж 2 місяці 17 днів (з яких робота під землею 0 днів);

з 21.12.1989 по 27.10.1994 працює на дільниці підготовчих робіт підземником прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею - стаж роботи 4 роки 10 місяців 6 днів (з яких робота під землею 4 роки 10 місяців 6 днів).

Відтак, загальний стаж роботи на шахті «Голубовская» за період з 07.08.1989 по 27.10.1994 складає 5 років 2 місяці 20 днів (з яких робота під землею становить 4 роки 10 місяців 29 днів).

Продовжуючи аналізувати трудову книжку, суд зазначає, що з 17.11.1994 позивач прийнятий в Артіль старателів «Арктика» Крайньої Півночі Чукотського автономного округу, де працював гірником очисного забою з повним робочим днем в шахті до 14.01.1999, а відтак стаж роботи складає 4 роки 1 місяць 27 днів (з яких робота під землею 4 роки 1 місяць 27 днів).

Надалі з 29.03.1999 по 30.04.1999 працює прохідником з повним робочим днем під землею на шахті «Черкасская», з огляду на що стаж роботи складає 1 місяць 1 день (з яких робота під землею 1 місяць 1 день).

При цьому відповідно до запису у трудовій книжці № 12 - 25.04.1995 на шахті «Черкасская» проведена атестація робочого місця.

Відповідно до записів у трудовій книжці №№ 16-17 з 21.05.1999 по 06.09.1999 перебуває на обліку у центрі зайнятості, з огляду на що, у відповідності до абзацу 2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», страховий стаж складає 3 місяці 15 днів (з яких пільговий стаж 0 днів).

Згідно з записами №№ 18-19 з 07.09.1999 по 23.06.2000 навчання у Регіональному інституті менеджменту, що у відповідності до п. «д» ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зараховується до стажу роботи та складає 9 місяців 16 днів (з яких пільговий стаж 0 днів).

Відповідно до записів у трудовій книжці № 20 та № 21 з 24.06.2000 по 29.05.2000 перебування на обліку у центрі зайнятості, з огляду на що, у відповідності до абзацу 2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», страховий стаж складає 5 днів (з яких пільговий стаж 0 днів).

Записи №№ 24-25 з 30.07.2000 по 30.08.2000 працює бухгалтером на Кіровському комбінаті комунальних послуг у зв`язку з чим страховий стаж складає 1 місяць (з яких пільговий стаж 0 днів);

запис № 26 - 15.09.2000 прийнятий на роботу в Будівельне монтажне управління № 6 ЗАТ «Київметробуд» прохідником 4 розряду під землею з повним робочим днем;

запис № 27 - з 25.09.2000 по 31.12.2000 переведений за його згодою гірничим майстром підземних робіт;

запис № 28 - 01.01.2000 продовжено строк роботи по 30.06.2001;

запис № 29 - 01.07.2001 переведений на постійну роботу гірничим майстром підземних робіт;

23.12.2009 проведено атестацію робочого місця по даній професії щодо підтвердження права на пільгову пенсію за списком № 1 на підставі наказу від 23.12.2009 № 96/4, з огляду на що страховий стаж роботи на Будівельно-монтажному управлінні № 6 ЗАТ «Київметробуд» (нова назва ПАТ «Київрембуд» Будівельно-монтажне управління № 6) за період з 15.09.2000 по 15.11.2018 складає 18 років 2 місяці (з яких пільговий став, відповідно до довідки ПАТ «Київрембуд» Будівельно-монтажне управління № 6 від 15.11.2018 № 31 (том 1 а.с. 113-115) складає 5 років 4 місяці 20 днів, зокрема - за період з 05.09.2001 по 22.12.2014 - 04 р. 10 міс. 20 днів, за період з 14.08.2015 по 23.06.2016 - 00 років 06 місяців 00 днів). При цьому до довідки не включений пільговий стаж за період з 22.12.2014 по 13.08.2015.

Таким чином, проаналізувавши трудову книжку позивача, суд приходить до висновку, що за період з 04.07.1987 по 15.11.2018 загальний стаж роботи позивача складає 30 років 9 місяців 19 днів, з яких період роботи під землею 14 років 6 місяців 17 днів.

Варто роз`яснити, що період роботи під землею, який складає 14 років 6 місяців 17 днів поєднує в себе період роботи на шахті «Голубовская» - 4 роки 10 місяців 29 днів, період роботи на Артель старателів «Арктика» Крайньої Півночі Чукотського автономного округу - 4 роки 1 місяць 27 днів та період роботи в ПАТ «Київрембуд» Будівельно-монтажне управління № 6 - 5 років 4 місяці 20 днів.

Натомість відповідачем визнається лише пільговий стаж позивача під землею за період роботи в ПАТ «Київрембуд» Будівельно-монтажне управління № 6, який складає 5 років 4 місяці 20 днів.

Разом з тим, відповідач, у відзиві на позовну заяву зазначив, що пільгові довідки, які видані так званим «ДУП» так званої «луганської народної республіки» «Центруголь» від 16.07.2018 за № 534 та № 537 є недійсними та не створюють жодних правових наслідків, а отже зараховувати роботи на шахті «Голубовская» до пільгового стажу не має підстав. Як вже зазначалося, будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами такого недоутворення є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом з тим, суд знову звертає увагу на той факт, що відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Тобто, лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній є необхідним підтвердження наявного трудового стажу довідками з підприємств, установ, організацій та/або іншими документами, які підтверджують трудовий стаж, у тому числі пільговий.

В той же час, судом досліджено трудову книжку відповідача, в якій наявні записи щодо роботи позивача на підземних роботах у шахті «Голубовская» з повним робочим днем.

Більш того, постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, якою затверджено списки виробництв, цехів, професій та посад, які дають право на пенсію на пільгових умовах, затверджено список № 1 «производств, цехов, профессий и должностей на подземных работах, на работах с вредными условиями труда и в горячих цехах, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах» пунктом 1 «Подземные работы» розділу 1 «Горные работы» якого віднесено: «все рабочие, инженерно-технические работники и служащие, занятые полный рабочий день на подземных работах по добыче угля, руды, сланца, нефти, озокерита, газа, графита, асбеста, соли, слюды и других рудных и нерудных ископаемых, в геологоразведке, на дренажных шахтах, на строительстве шахт, рудников и других подземных сооружений, а также все работники, занятые полный рабочий день под землей на обслуживании указанных выше рабочих и служащих (медперсонал подземных (здравпунктов, работники подземной телефонной связи и т. д.)».

При цьому, 11.03.1994 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено, зокрема, список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (додається), відповідно до пункту 1 розділу І «Гірничі роботи» якого надано право на пільгову пенсію на за списком № 1 на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалин.

Таким чином, наявні у трудовій книжці записи відносно роботи позивача на підземних роботах з повним робочим днем, є достатньою самостійною підставою для зарахування такого стажу до пільгового для призначення пенсії за віком, у зв`язку з чим відмова відповідача щодо не зарахування періоду роботи позивача на підземних роботах у шахті «Голубовская» з повним робочим днем до пільгового стажу, є протиправною.

В той же час, з трудової книжки позивача випливає, що період роботи позивача на підземних роботах з повним робочим днем на шахті «Голубовская» складає 4 роки 10 місяців 29 днів, а відтак відповідач був зобов`язаний врахувати у стажі роботи, який дає право на пільгову пенсію по списку № 1 період роботи 07.08.1989 - 27.10.1994 на шахті «Голубовская», що становить 4 роки 10 місяців 29 днів.

Також відповідачем було відмовлено позивачу у зарахуванні до пільгового стажу період роботи на 17.11.1994-14.01.1999 в ЗДП Артіль старателів «Арктика» (Чукотський автономний округ Крайня північ), що становить 4 роки 1 місяць 28 днів, оскільки, посилаючись на пункт 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.12.2005 за № 1566/11846, який передбачає, що за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідач зазначив, що основною умовою для зарахування кратності при обчислені страхового стажу для призначення пенсії за віком для осіб, які до 01 січня 1991 року працювали на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, є наявність строкового трудового договору на роботу в районах Крайньої півночі і в місцевостях, прирівняних до Крайньої Півночі.

В той же час, по-перше, суд звертає увагу на те, що позивач працював в ЗДП Артіль старателів «Арктика» Чукотського автономного округу Магаданської області Крайньої півночі, у період з 17.11.1994-14.01.1999, тобто після 01 січня 1991 року, а відтак при поданні до пенсійного органу заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 1 позивач не зобов`язаний був надавати договір, що підтверджує його право на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої півночі.

По-друге, як вже було зазначено судом, основним документом, що підтверджує стаж роботи позивача є його трудова книжка, відповідно до записів №№ 9-10 якої, позивач працював в Артіль старателів «Арктика» Крайньої півночі Чукотського автономного округу у період з 17.11.1994 до 14.01.1999, що складає 4 роки 1 місяць 27 днів гірником очисного забою з повним робочим днем в шахті.

Варто наголосити, що вказані записи засвідчені печаткою підприємства та підписом легітимних на той час посадових осіб, містять обов`язкові відомості про період роботи та характери виконуваної роботи.

При цьому, відповідно до наявної в матеріалах справи архівної довідки від 29.08.2018 № 04-16/5-873, виданої архівним відділом Адміністрації міського округу Егвекинот Чукотського автономного округу Російської Федерації (том 1 а.с. 46-47) ОСОБА_1 працював повний робочий день під землею та користувався всіма пільгами, передбаченими Законом для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі.

Так, відповідно до ст. 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн підписаної 14.01.1993 та яка того ж дня набрала чинності та є чинною на момент прийняття даного рішення, працівники Сторони виїзду, які працюють на території Сторони працевлаштування, користуються правами та виконують обов`язки, що встановлені трудовим законодавством Сторони працевлаштування (включаючи питання трудових відносин, колективних договорів, оплати праці, режиму робочого часу та часу відпочинку, охорони та умов праці та інші).

Трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами.

Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво та інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.

При цьому, згідно з ст. 7 вказаної Угоди питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі.

В той же час, відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року підписаної 13.03.1992, яка набрала чинності також цього дня, призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Статтею 11 вказаної Угоди передбачено, що необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.

Відтак, зважаючи на те, що архівною довідкою від 29.08,2018 № 04-16/5-873, виданої архівним відділом Адміністрації міського округу Егвекинот Чукотського автономного округу Російської Федерації додатково підтверджується право ОСОБА_1 на пільги передбачені Законом для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі, тоді як відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, вказана довідка не потребує легалізації на території України, тоді як позивач в районах Крайньої Півночі у період з 17.11.1994 до 14.01.1999 працював повний робочий день під землею, суд приходить до висновку про протиправність відмови відповідача щодо не врахування періоду роботи позивача на підземних роботах в ЗДП Артіль старателів «Арктика» Чукотського автономного округу Магаданської області Крайньої півночі до пільгового стажу, що становить 4 роки 1 місяць 27 днів та, як наслідок суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати до стажу роботи, який дає право позивачу на пільгову пенсію по списку № 1 період роботи 17.11.1994 - 14.01.1999 в ЗДП Артіль старателів «Артика», що становить 4 роки 1 місяць 28 днів.

Таким чином, проаналізувавши встановлені судом обставини у сукупності, суд дійшов висновку, що пільговий стаж позивача на підземних роботах за період з 04.07.1987 по 15.11.2018 складає 14 років 6 місяців 17 днів, з огляду на що, станом на момент звернення позивача із заявою до відповідача (20.12.2018) позивач відповідав умовам для призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 1, передбачених п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме мав:

1) вік 50 років 6 днів:

2) загальний стаж роботи 30 років 9 місяців 19 днів;

3) період роботи під землею (пільговий стаж) 14 років 6 місяців 17 днів.

Що відповідає і умовам застосування пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 (справа № 1-5/2018(746/15)

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ГУ ПФУ у м. Києві призначити та провести виплату позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення та призначення пенсії, а саме: з 20.12.2018, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Водночас, зміст принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, передбачений п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України, зобов`язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

З огляду на викладене, а також з метою повного та належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання протиправною відмову відповідача в призначені пенсії позивачу за віком на пільгових умовах за списком № 1, які (відмови) містяться у листах від 25.02.2019 № 38924/0 та від 05.07.2019 № 146406/03 та, як наслідок існують підстави для зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1.

В той же час, суд зазначає, що у позовній заяві позивач просить суд зобов`язати відповідача призначити йому пенсію з 28.12.2018, однак суд звертає увагу на те, що, крім іншого підтверджується матеріалами справи, а саме: розпискою-повідомлення (том 1 а.с. 135), із заявою для призначення йому пенсії позивач звернувся 20.12.2018, з огляду на що саме с цієї дати слід зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В свою чергу відповідачем не надано суду жодних належних і допустимих у розумінні ст. 73 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність прийняття відмови у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, стягуються відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, ст. ст. 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними відмови Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у призначені ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1, що містяться у листах від 25.02.2019 № 38924/0 та від 05.07.2019 № 146406/03.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДР: 42098368) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням його застосування у редакції згідно пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 (справа № 1-5/2018(746/15), з дня звернення за призначення пенсії а саме: з 20.12.2018 з урахуванням висновків суду у даній справі та із врахуванням у стажі роботи, який дає ОСОБА_1 право на пільгову пенсію по списку № 1 періоду роботи:

07.08.1989 - 27.10.1994 на шахті «Голубовская», що становить 4 роки 10 місяців 29 днів;

17.11.1994 - 14.01.1999 в ЗДП Артіль старателів «Артика», що становить 4 роки 1 місяць 28 днів.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ: 42098368) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 070,60 грн. (три тисячі сімдесят гривень 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 КАС України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII) та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України в редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX.

Суддя О.А. Кармазін

Джерело: ЄДРСР 88743784
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку