open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 752/16402/17
Моніторити
Постанова /02.12.2020/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /18.09.2020/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /15.07.2020/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /18.06.2020/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /21.05.2020/ Касаційний цивільний суд Постанова /08.04.2020/ Київський апеляційний суд Окрема ухвала /08.04.2020/ Київський апеляційний суд Ухвала суду /26.11.2019/ Київський апеляційний суд Ухвала суду /05.11.2019/ Київський апеляційний суд Ухвала суду /13.08.2019/ Голосіївський районний суд міста Києва Ухвала суду /13.08.2019/ Голосіївський районний суд міста Києва Рішення /07.06.2019/ Голосіївський районний суд міста Києва Рішення /07.06.2019/ Голосіївський районний суд міста Києва Ухвала суду /27.03.2019/ Голосіївський районний суд міста Києва Ухвала суду /22.03.2019/ Голосіївський районний суд міста Києва Ухвала суду /22.02.2019/ Голосіївський районний суд міста Києва Ухвала суду /21.12.2018/ Голосіївський районний суд міста Києва Ухвала суду /22.05.2018/ Голосіївський районний суд міста Києва Ухвала суду /03.03.2018/ Апеляційний суд міста Києва Ухвала суду /30.01.2018/ Апеляційний суд міста Києва Ухвала суду /05.01.2018/ Голосіївський районний суд міста Києва Ухвала суду /05.01.2018/ Голосіївський районний суд міста Києва Ухвала суду /11.12.2017/ Апеляційний суд міста Києва Ухвала суду /08.11.2017/ Апеляційний суд міста Києва Ухвала суду /08.11.2017/ Апеляційний суд міста Києва Ухвала суду /02.10.2017/ Голосіївський районний суд міста Києва Ухвала суду /01.10.2017/ Голосіївський районний суд міста Києва Ухвала суду /14.08.2017/ Голосіївський районний суд міста Києва
emblem
Справа № 752/16402/17
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /02.12.2020/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /18.09.2020/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /15.07.2020/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /18.06.2020/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /21.05.2020/ Касаційний цивільний суд Постанова /08.04.2020/ Київський апеляційний суд Окрема ухвала /08.04.2020/ Київський апеляційний суд Ухвала суду /26.11.2019/ Київський апеляційний суд Ухвала суду /05.11.2019/ Київський апеляційний суд Ухвала суду /13.08.2019/ Голосіївський районний суд міста Києва Ухвала суду /13.08.2019/ Голосіївський районний суд міста Києва Рішення /07.06.2019/ Голосіївський районний суд міста Києва Рішення /07.06.2019/ Голосіївський районний суд міста Києва Ухвала суду /27.03.2019/ Голосіївський районний суд міста Києва Ухвала суду /22.03.2019/ Голосіївський районний суд міста Києва Ухвала суду /22.02.2019/ Голосіївський районний суд міста Києва Ухвала суду /21.12.2018/ Голосіївський районний суд міста Києва Ухвала суду /22.05.2018/ Голосіївський районний суд міста Києва Ухвала суду /03.03.2018/ Апеляційний суд міста Києва Ухвала суду /30.01.2018/ Апеляційний суд міста Києва Ухвала суду /05.01.2018/ Голосіївський районний суд міста Києва Ухвала суду /05.01.2018/ Голосіївський районний суд міста Києва Ухвала суду /11.12.2017/ Апеляційний суд міста Києва Ухвала суду /08.11.2017/ Апеляційний суд міста Києва Ухвала суду /08.11.2017/ Апеляційний суд міста Києва Ухвала суду /02.10.2017/ Голосіївський районний суд міста Києва Ухвала суду /01.10.2017/ Голосіївський районний суд міста Києва Ухвала суду /14.08.2017/ Голосіївський районний суд міста Києва

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 752/16402/17 Головуючий у 1 інстанції: Колдіна О.О.

провадження № 22-ц/824/1598/2020 Суддя-доповідач: Олійник В.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 квітня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Олійника В.І.,

суддів: Желепи О.В., Кулікової С.В.,

при секретарі Бондаренко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 червня 2019 року у складі судді Колдіної О.О. у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, який обґрунтовував тим, що 17 грудня 2014 року його було переведено на посаду Віце-Президента - головного інженера ПАТ «Укртрансгаз» відповідно до наказу від 12 грудня 2014 року.

Наказом від 01.08.2017 року №386-к тимчасово виконуючого обов`язки Президента ПАТ «Укртрансгаз» ОСОБА_4 було звільнено позивача із займаної посади відповідно до п.1 ст.41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов`язків.

Як зазначено в наказі, звільнення відбулося внаслідок порушення вимог п.п.6.1, 6.2 СОУ, п.8 розділу 1 п.1 розділу ІV Положення про комітети з конкурсних торгів ПАТ «Укртрансгаз», яке затверджено наказом від 01.02.2013 року №39, п.2.5 Положення про здійснення закупівель, товарів, робіт і послуг в ПАТ «Укртрансгаз», затвердженого наказом ПАТ «Укртрансгаз» від 17.06.2014 року №174, що призвело до порушення п.п.1.4, 4.29 посадової інструкції Віце - Президента - головного інженера.

Зазначений наказ про звільнення позивач вважав незаконним, оскільки п.п.1.4 та 4.29 посадової інструкції, на порушення яких міститься посилання в наказі, не містять визначення конкретних обов`язків, а встановлюють лише загальні положення щодо переліку нормативних актів, якими у своїй діяльності керується Віце - Президент - головний інженер, а також покладає обов`язок виконувати інші завдання та обов`язки відповідно до напрямів своєї діяльності, не зазначаючи вид таких обов`язків.

Позивач зазначав, що його посадова інструкція не містить положень про те, що Віце -Президент - головний інженер несе відповідальність за невиконання положень, які містяться в СОУ.

Посадовою інструкцією встановлений вичерпний перелік обставин, які є підставою для покладення на Віце - Президента - головного інженера відповідальності за їх невиконання.

На підставі викладеного вважав, що при звільненні було застосовано дисциплінарне стягнення за невиконання обов`язків, за які не передбачено відповідальності посадовою інструкцією, та виконання яких прямо не передбачено нею.

Крім того, позивач в обґрунтування незаконності свого звільнення зазначав, що при вирішенні питання щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення не було враховано, що він до цього не мав дисциплінарних стягнень, сумлінно виконував покладені на нього трудові обов`язки, а також звертав увагу на відсутність будь-якої шкоди.

З огляду на викладене, позивач просив визнати його звільнення незаконним, поновити на посаді, а також на підставі ст.235 КЗпП України стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

02 жовтня 2017 року позивач подав заяву про зміну підстав позову, відповідно до якої зазначав, що його звільнення відбулося з порушенням вимог Статуту, а наказ про звільнення підписаний не уповноваженою особою, оскільки відповідно до п.10.2.27 Статуту до виключної компетенції Загальних зборів належить обрання та припинення повноважень членів Правління, в тому числі Президента, Першого Віце-Президента та Віце-Президентів, однак рішення про звільнення було прийнято виконуючим обов`язки Президента ПАТ «Укртрансгаз».

З метою усунення його (позивача) від займаної посади було видано наказ від 21.07.2017 року №358-к про скасування наказу від 05.07.2017 року №1288-в про надання щорічної відпустки, що відбулося в порушення вимог ст.80 КЗпП без згоди позивача та без погодження з виборним органом первинної профспілкової організації.

Також, як на підставу незаконності звільнення, позивач посилався на порушення вимог ст.148 КЗпП України, відповідно до якої дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня його виявлення та не пізніше шести місяців з дня його вчинення.

Порушення, про які йдеться мова в акті службового розслідування від 31.07.2017 року, що став підставою для звільнення, могли бути вчинені лише до 15.03.2016 року, а отже на час звільнення минуло 6 місяців з моменту вчинення порушення.

Посилання в акті службового розслідування на триваюче порушення позивач вважав безпідставним, оскільки трудове законодавства не містить визначення такого порушення, а крім того положення п.1 ч.1 ст.41 КЗпП, відповідно до якої звільнено позивача, передбачає звільнення у зв`язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов`язків, а отже, на думку позивача, підстави звільнення не відповідають суті порушення, зазначеного в акті службової перевірки.

Як на підставу незаконності звільнення позивач вказує на ненадання йому можливості надати письмові пояснення з приводу акту службового розслідування, який містив 7 томів, та був наданий йому 31.07.2017 року. Рішення про його звільнення було прийнято без надання ним письмових пояснень, для подання яких він просив надати строк до 07.08.2017 року.

Крім того, позивач вважав безпідставними посилання в наказі про звільнення на порушення ним п.8 розділу 1, п.1 розділу ІV Положення про комітети з конкурсних торгів ПАТ «Укртрансгаз», п.2.5 Положення про здійснення закупівель, товарів, робіт і послуг в ПАТ «Укртрансгаз», оскільки зазначені положення містять лише перелік законодавчих актів, якими керуються члени Комітету з конкурсних торгів та принципи діяльності комітету при здійсненні закупівель, але не містять жодних обов`язків, які б могли бути порушені.

Крім того, Положення про комітети з конкурсних торгів в ПАТ «Укртрансгаз» від 01.02.2013 року, про порушення якого зазначено в наказі, на момент звільнення втратило свою чинність.

Зазначені обставини свідчать про порушення вимог трудового законодавства при звільненні, з огляду на що позивач просив поновити його на посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

05 лютого 2017 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач - ПАТ «Укртрансгаз» просив відмовити у задоволенні позову, оскільки за результатами проведення 31.07.2017 року службового розслідування щодо наявності в діях посадових осіб ПАТ «Укртрансгаз» ознак порушень приписів внутрішніх нормативних актів Товариства та законодавства України за результатами проведення процедури закупівлі послуг з внутрішньо трубного діагностування магістральних газопроводів встановлено, що 15.03.2016 року Віце-Президентом ОСОБА_1 було погоджено заявку №10736/16 щодо закупівлі «Послуги щодо технічного випробування й аналізування. В технічному завданні до даної заявки було відсутнє посилання на Стандарт організації України 49.5-30019801-035:2016, що призвело в подальшому до того, що при складанні документації конкурсних торгів, внесенні до них змін проведення розгляду та надання оцінки пропозицій, укладенні договорів директором порушено вимоги СОУ.

Відповідач посилався на те, що ОСОБА_1 своїми діями або бездіяльністю щодо виключення з ДКТ вимог щодо обов`язковості надання учасниками довідок про наявність досвіду надання діагностичних послуг за останні 5 років разом з позитивними відгуками від попередніх замовників цих послуг припустився порушення вимог п.п.6.1, 6.2 СОУ, що є порушенням п.1.4 посадової інструкції та фактично створило умови щодо можливості допущення до участі у торгах компанії без наявності досвіду виконання робіт у такій сфері та з відсутніми відгуками від попередніх замовників таких послуг, що могло завдати значної матеріальної шкоди газотранспортній системі України та державі України як її власнику.

Як зазначав відповідач, звільнення позивача відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства, у строки, встановлені ст.148 КЗпП, оскільки порушення було виявлено 31.07.2017 року за результатами проведення службового розслідування, у зв`язку з чим у задоволенні позову відповідач просив відмовити.

В ході судового розгляду позивач та його представник підтримали позовні вимоги та обґрунтування позову в повному обсязі і просили суд позов задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві. Крім того, позивач зазначав, що дійсною причиною свого звільнення він вважає свій виступ 07 липня 2017 року на засіданні Ради національної безпеки і оборони в Адміністрації Президента України під головуванням Турчинова О.В., під час якого він повідомив про дійсний стан газотранспортної системи України та її готовність до опалювального сезону. Після даного виступу він 18.07.2017 року був викликаний до Голови Правління НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_3 , на зустрічі з яким останній висунув вимогу про звільнення за власним бажанням та погрози звільнення у зв`язку з дисциплінарним порушенням. 19.07.2017 року департаментом безпеки та юридичним департаментом ПАТ «Укртрансгаз» було ініційоване службове розслідування по закупівлі послуг з внутрішньоутробного діагностування в 2016 році, за результатами якого він був звільнений.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, зазначаючи на дотримання вимог трудового законодавства при звільненні позивача, а також просили визнати наданий позивачем диск з аудіо записом розмови, що відбувалась в приміщенні НАК «Нафтогаз України» недопустимим доказом.

Також представники відповідача звернули увагу суду на те, що позивач після звільнення працевлаштувався, отримував певні доходи, а тому при вирішенні питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у разі задоволення позову зазначені обставини повинні бути враховані і отримані ним доходи за місцем роботи вирахувані із суми заробітку.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07 червня 2019 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволено частково.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді Віце - президента - головного інженера АТ «Укртрансгаз» з моменту звільнення, а саме, 01.08.2017 року.

Стягнуто з АТ «Укртрансгаз» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 17 391 238 грн. 40 коп.

Стягнуто з АТ «Укртрансгаз» в дохід держави судовий збір в розмірі 8 000 грн.

В частині вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу відмовлено.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 770 022 грн. 44 коп. допущено до негайного виконання.

В апеляційній скарзі АТ «Укртрансгаз» з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з недоведеності відповідачем допущення ОСОБА_1 грубого порушення трудових обов`язків, відсутності визначення в наказі про звільнення чітко встановлених обов`язків, які були порушені позивачем, недотримання положень ст.ст.147-1, 148 КЗпП України, які дали суду підстави для висновку про незаконність наказу від 01.08.2017 року №386-к про звільнення ОСОБА_1 з посади Віце-Президента - головного інженера ПАТ «Укртрансгаз» та у зв`язку з чим позивач підлягав поновленню на роботі з моменту звільнення.

Проте, рішення суду першої інстанції зазначеним вище вимогам закону не відповідає.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Судом встановлено, що 17.12.2014 року позивач ОСОБА_1 був переведений на посаду Віце-Президента - головного інженера ПАТ «Укртрансгаз» відповідно до наказу №549-к від 12.12.2014 року.

Наказом від 01.08.2017 року №386-к тимчасово виконуючого обов`язки Президента ПАТ «Укртрансгаз» ОСОБА_4 . ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади відповідно до п.1 ст.41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов`язків.

Підставою для звільнення, як зазначено в наказі, є Акт ПАТ «Укртрансгаз» від 31.07.2017 року за результатами службового розслідування щодо фактів, викладених у службовій записці директора з юридичних питань ОСОБА_7 та директора департаменту безпеки ОСОБА_6 від 19.07.2017 року №1001СЛ-17-2825 та акт про відмову від надання пояснень від 01.08.2017 року.

Відповідно до змісту наказу позивача було звільнено за порушення вимоги п.п.6.1, 6.2 СОУ, п.8 розділу 1 п.1 розділу ІV Положення про комітети з конкурсних торгів ПАТ «Укртрансгаз», яке затверджено наказом від 01.02.2013 року №39, п.2.5 Положення про здійснення закупівель, товарів, робіт і послуг в ПАТ «Укртрансгаз», затвердженого наказом ПАТ «Укртрансгаз» від 17.06.2014 року №174, що призвело до порушення п.п.1.4, 4.29 посадової інструкції Віце-Президента - головного інженера ОСОБА_1.

Згідно з п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках: одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації всіх форм власності, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

За статтею 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40 і пунктом 1 статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до змісту наказу №386-к від 01.08.2017 року звільнений у зв`язку з порушенням п.п.1.4, 4.29 посадової інструкції Віце-Президента - головного інженера.

Пунктом 1.4 Посадової інструкції Віце-Президента - головного інженера ПАТ «Укртрансгаз», затвердженої 02.11.2015 року, передбачено, що Віце-Президент - головний інженер ПАТ «Укртрансгаз» в своїй роботі керується чинним законодавством України, в тому числі нормативно-правовими актами з питань охорони праці, промислової та пожежної безпеки, промислової санітарії, охорони навколишнього середовища, Статутом Товариства, наказами, розпорядженням і нормативними документами Товариства, правилами внутрішнього трудового розпорядку, Кодексом корпоративної етики Товариства, цією посадовою інструкцією.

Тобто, зазначений пункт містить загальні положення щодо переліку нормативних актів, якими у своїй діяльності керується Віце-Президент - головний інженер ПАТ «Укртрансгаз», а не визначає його обов`язки.

Обов`язки Віце-Президента - головного інженера ПАТ «Укртрансгаз» визначені розділом 4 Посадової інструкції.

Відповідно до наказу позивач порушив п.4.29 Посадової інструкції, який передбачає, що Віце-Президент - головний інженер ПАТ «Укртрансгаз» виконує інші завдання та обов`язки відповідно до напрямків своєї діяльності, тобто передбачає можливість виконання інших обов`язків, не встановлюючи конкретно їх вид.

Звільнення на підставі п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України може відбуватися лише у зв`язку з грубим невиконанням працівником покладених на нього трудових обов`язків, однак, оскаржуваний наказ про звільнення не містить чіткого визначення трудових обов`язків, які були порушені позивачем, а лише посилання на пункти Посадової інструкції, які встановлюють перелік нормативних актів, якими у своїй діяльності керується Віце-Президент - головний інженер ПАТ «Укртрансгаз» та можливість виконання ним інших обов`язків, ніж передбачені п.4.1-4.28, що пов`язані з напрямками його діяльності.

На підставі наведеного, суд вважав, що відповідачем не були дотримані вимоги закону щодо визначення конкретного трудового обов`язку, який був порушений працівником при вчиненні дисциплінарного проступку.

Суд вважав встановленим, що рішення про звільнення ОСОБА_1 прийнято за результатами проведення 31.07.2017 року службового розслідування щодо фактів, викладених в службовій записці директора з юридичних питань та директора департаменту безпеки від 19.07.2017 року № 1001СЛ-17-2825, про що складено відповідний акт.

Згідно змісту службової записки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 останні просили ініціювати проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 у зв`язку з результатами проведеного службового розслідування ПАТ НАК «Нафтогаз України» стосовно посадових осіб ПАТ «Укртрансгаз», про що складено акт від 24.03.2017 року.

В акті зазначено, що за результатами перевірки, проведеної аудиторською групою, створеною на підставі наказу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 25.01.2017 року №31, встановлено, що відсутність незалежного контролю на етапі підготовки та внесення змін до Документації конкурсних торгів по предмету закупівлі «Послуги щодо технічного випробування й аналізування (Послуги з технічних випробувань (Внутрішньотрубне діагностування магістральних газопроводів)» призвело до необґрунтованого та безпідставного видалення критичних показників щодо наявного досвіду надання послуг з внутрішньотрубного діагностування та відгуків щодо їх надання. В ході службового розслідування НАК «Нафтогаз України» (акт від 24.03.2017 року) стосовно посадових осіб ПАТ «Укртрансгаз», у тому числі щодо ОСОБА_1 , як члена тендерного комітету, встановлено, що під час закупівлі послуг з внутрішньотрубного діагностування магістральних газопроводів, які відносяться до об`єктів підвищеної небезпеки, керівництво ПАТ «Укртрансгаз», члени тендерного комітету завдяки своїм діям або бездіяльності допустили необґрунтоване виключення (не встановлення) критичних показників кваліфікації потенційних учасників торгів.

В ході проведення службової перевірки зазначених обставин ПАТ «Укртрансгаз» встановлено, що ОСОБА_1 , як член Комітету з конкурсних торгів, 15.03.2016 року погодив заявку №10736/16 щодо закупівлі «Послуги щодо технічного випробування й аналізування», до якої додано Технічне завдання, і в яких відсутнє посилання на Стандарт організації України 49.5-30019801-035:2016 (СОУ), що призвело в подальшому до того, що при складанні документації конкурсних торгів, внесенні до них змін, проведення розгляду та надання оцінки пропозицій, укладенні договорів було порушено вимоги СОУ.

В заявці та додатках до неї відсутні вимоги п.п.6.1, 6.2 СОУ щодо надання організаціями, які претендують на виконання робіт з діагностування певних документів та інформації, а саме: списку фахівців, які виконують заявлені види робіт, що складається зі штатних працівників або працівників, які працюють за трудовою угодою; копії дозволів, що видані відповідним наглядовим державним органом України та інші дозвільні документи, на право виконання окремих видів робіт, що стосуються робіт з діагностування, копії Свідоцтва про атестацію з відповідною галуззю випробувальної (вимірювальної) лабораторії.

Пунктами 6.1, 6.2 СОУ встановлено обов`язок організації, що претендує на виконання робіт з діагностування трубопроводів на об`єктах ПАТ «Укртрансгаз», подати заяву із визначенням видів робіт, а також визначає перелік документів, які додаються до даної заяви.

Тобто, зазначений акт також не встановлює обов`язків позивача, про порушення яких зазначено в наказі про звільнення, а отже також не містять конкретного визнання порушення, допущеного безпосередньо позивачем, які передбачені даними пунктами.

Наказ про звільнення ОСОБА_1 , що є предметом оскарження, містить посилання на порушення позивачем вимог п.2.5 Положення про здійснення закупівель, товарів, робіт і послуг в ПАТ «Укртрансгаз», затвердженого наказом ПАТ «Укртрансгаз» від 17.06.2014 року №174, який визначає принципи здійснення закупівель, товарів, робіт і послуг, що також не встановлює будь-яких трудових обов`язків позивача.

Крім того, як встановлено судом, Положення №171 від 17.06.2014 року втратило чинність на підставі наказу ПАТ «Укртрансгаз» від 11.05.2016 року №252, а тому посилання на його порушення в наказі про звільнення є безпідставним.

Ще одним порушенням, яке стало підставою для звільнення, зазначено недотримання позивачем п.8 розділу 1, п.1 розділу ІV Положення про комітети з конкурсних торгів в ПАТ «Укртрансгаз» №39 від 01.02.2013 року.

Зі змісту даного Положення вбачається, що дані пункти, на які міститься посилання в наказі, визначають перелік нормативних актів, якими керуються члени конкурсного комітету та їх права.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що роботодавець при звільненні ОСОБА_1 в оскаржуваному наказі не зазначив, які саме обов`язки були порушені позивачем, що могло бути підставою для його звільнення.

Також судом зазначено, що у відсутність зазначених даних суд позбавлений був можливості зробити висновок чи були дані порушення грубими, чи завдано або могло бути завдано ними шкоди, хоча дані обставини підлягають обов`язковому з`ясуванню при розгляді справ даної категорії.

Відповідно до ст.147-1 КЗпП дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

ОСОБА_1 обіймав посаду Віце-Президента - головного інженера ПАТ «Укртрансгаз».

Звільнення є одним із видів дисциплінарного стягнення, у зв`язку з чим при його застосуванні повинні бути дотримані вимоги ст.147-1 КЗпП України.

Судом встановлено, що позивач був звільнений на підставі наказу тимчасово-виконуючого обов`язки Президента Товариства - ОСОБА_4 .

Відповідно до положень п.10.2.27 Статуту ПАТ «Укртрансгаз» в редакції, що затверджена рішенням Загальних зборів акціонерів ПАТ «Укртрансгаз» №112 від 20.06.2017 року, яка була чинна на час звільнення позивача із займаної посади, обрання та припинення повноважень членів Правління (як в цілому Правління, так і окремих членів), в тому числі Президента, Першого Віце-Президента та Віце-Президентів відноситься до виключної компетенції Загальних зборів.

До членів Правління згідно з п.11.2 Статуту включаються Президент, Перший Віце-Президент, Віце-Президенти та інші члени Правління. Склад та порядок формування Правління визначається Загальними зборами.

Пунктом 11.6 Статуту визначено, що до компетенції Правління належать всі питання діяльності Товариства, крім тих, що віднесені до виключної компетенції загальних зборів.

Оскільки позивач обіймав посаду Віце-Президента ПАТ «Укртрансгаз», то відповідно його звільнення повинно було відбуватися згідно з п.10.2.27 Статуту, в редакції чинній на момент його звільнення.

Також суд вважав, що не може прийняти до уваги посилання представника відповідача на те, що позивач був переведений на посаду Віце-Президента - головного інженера на підставі наказу Президента Товариства від 12.12.2014 року, не є членом Правління, а тому для його звільнення не потрібно відповідне рішення Загальних зборів, оскільки такі твердження не узгоджуються з положеннями Статуту Товариства, що є чинними на момент звільнення ОСОБА_1 .

Крім того, на час переведення ОСОБА_1 на посаду Віце-Президента - головного інженера діяла редакція Статуту від 25.12.2012 року, з подальшими змінами від 15.10.2014 року, яка не містила положень щодо включення до членів Правління Товариства Віце-Президентів, а також визначала компетенцію Загальних зборів лише щодо вирішення питання про обрання та припинення повноважень з Головою (Президентом) та членами Правління Товариства.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про недотримання відповідачем положень ч.1 ст.147-1 КЗпП при звільненні ОСОБА_1 .

Згідно з положеннями ст.148 КЗпП дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніше одного місяця з дня його виявлення та шести місяців з дня його вчинення.

ОСОБА_1 був звільнений з посади Віце-Президента - головного інженера ПАТ «Укртрансгаз» на підставі акту службового розслідування від 31.07.2017 року. Зазначене службове розслідування ініційовано на підставі службової записки директора з юридичних питань Федоровою Т.В. та директора Департаменту безпеки ОСОБА_6 від 19.07.2017 року №1001 СЛ-172825.

Дана службова записка ОСОБА_7 та ОСОБА_6 подана на виконання доручення Голови Правління ПАТ НАК «Нафтогаз України» від 04.04.2017 року щодо вжиття заходів за результатами службового розслідування, проведеного Службою внутрішнього аудиту від 19.02.2017 року, під час якого було встановлено порушення приписів внутрішніх нормативних актів Товариства «Укртрансгаз» та законодавства України під час процедури закупівлі послуг з внутрішньотрубного діагностування магістральних газопроводів, які допущені керівництвом ПАТ «Укртрансгаз, членами тендерного комітету, у тому числі ОСОБА_1 .

Зазначеним актом були встановлені обставини, які в подальшому знайшли своє відображення в ході проведення службового розслідування ПАТ «Укртрансгаз» від 31.07.2017 року.

За результатами проведеного службового розслідування директором з безпеки «Групи Нафтогаз» ОСОБА_8 , яка подана на ім`я голови правління НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_3, рекомендовано надати доручення керівництву ПАТ «Укртрансгаз» розглянути питання щодо відповідності займаним посадам ОСОБА_1 та інших працівників Товариства, а також притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, у тому числі звільнення із займаних посад.

Відповідно до листа від 04.04.2017 року за підписом голови правління ПАТ НАК «Нафтогаз України», що адресований т.в.о. Президента ПАТ «Укртрансгаз» ОСОБА_9 , Головою правління ОСОБА_3 висловлено прохання забезпечити виконання запропонованих у службовій записці від 30.03.2017 року заходів щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та необхідність поінформувати про результати НАК «Нафтогаз України» до 19.04.2017 року.

Суд зазначав, що про наявність порушень при здійсненні закупівлі послуг з внутрішньотрубного діагностування магістральних газопроводів, а саме необґрунтоване виключення критичних показників кваліфікації потенційних учасників торгів, які були допущені ОСОБА_1 , як членом Комітету із закупівель, ПАТ «Укртрансгаз» стало відомо 04.04.2017 року після отримання листа голови правління НАК «Нафтогаз України» та відповідної службової записки, складеної за результатами проведеного аудиту, що спростовує твердження відповідача, що зазначені порушення були виявлені в ході проведення службового розслідування ПАТ «Укртрансгаз», за результатами якого складено акт від 31.07.2017 року.

Тобто, суд вважав, що притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності відбулося майже через чотири місяці з дня його виявлення.

Також суд вважав встановленим, що підставою притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення стало підписання ним 15.03.2016 року заявки №10736/16 щодо закупівлі «Послуги щодо технічного випробування й аналізування», до якої додано Технічне завдання, і в яких відсутнє посилання на Стандарт організації України 49.5-30019801-035:2016 (СОУ) і вже вважав, що з дня вчинення правопорушення, на яке посилається відповідач, минуло більше шести місяців.

З огляду на викладене, на думку суду, притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності відповідно до наказу №386-к відбулося з порушенням строків, встановлених ст.148 КЗпП України, що є підставою для скасування даного наказу.

Саме з огляду на встановлені вище судом обставини, вважаючи недоведеними з боку відповідача допущення ОСОБА_1 грубого порушення трудових обов`язків, відсутність визначення відповідачем в наказі про звільнення чітко встановлених обов`язків, які були порушені позивачем, недотримання положень ст.ст.147-1, 148 КЗпП України, суд вважав, що вони дають йому підстави для висновку про незаконність наказу від 01.08.2017 року №386-к про звільнення ОСОБА_1 з посади Віце-Президента - головного інженера ПАТ «Укртрансгаз», та у зв`язку з чим вважав, що позивач підлягав поновленню на роботі з моменту звільнення, а тому позовні вимоги в цій частині вважав такими, що підлягали до задоволення.

Проте, колегія суддів не може погодитися з вищенаведеними висновками суду першої інстанції.

Так, щодо безпідставності тверджень суду про те, що п.1.4. посадової інструкції містить загальні положення щодо переліку нормативних актів, якими у своїй діяльності керується Віце-Президент - головний інженер ПАТ «Укртрансгаз», а не визначає його обов`язки, то відповідно до п.1.4. посадової інструкції Віце-президента - головного інженера, останній в своїй роботі керується чинним законодавством України, в тому числі нормативно- правовими актами з питань охорони праці, промислової та пожежної безпеки, промислової санітарії, охорони навколишнього природного середовища, Статутом товариства, правилами внутрішнього трудового розпорядку, Кодексом корпоративної етики Товариства, цією посадовою інструкцією.

31.07.2017 року за результатами службового розслідування щодо наявності/відсутності в діях посадових осіб ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» ознак порушень приписів внутрішніх нормативних актів Товариства та законодавства України за результатами проведення процедури закупівлі послуг з внутрішньотрубного діагностування магістральних газопроводів ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» було сформовано відповідний акт.

В ході проведення службового розслідування встановлено, що «15.03.2016 року Віце- Президентом ОСОБА_1 погоджено заявку №10736/16 щодо закупівлі «Послуги щодо технічного випробування й аналізування (Послуги з технічних випробувань (Внутрішньотрубне діагностування магістральних газопроводів)). Кількість лотів - 4. Очікувана вартість 387,8 млн. грн. Зазначену заявку підписано директором департаменту транспортування газу ОСОБА_10 , директором фінансово- економічного департаменту ОСОБА_18.

До заявки додано технічне завдання на надання послуг з технічних випробувань (Внутрішньотрубне діагностування магістральних газопроводів) - Додаток №І, Кваліфікаційні критерії до Учасників торгів - Додаток №II та інші. Окремі додатки до заявки, у т.ч. сторінку 24 (Лист шурфування), яка викладена не українською мовою, підписано заступником директора департаменту-начальника управління експлуатації ЛЧМГ, ГРС та засобів ЕХЗ ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» ОСОБА_14.

При цьому, в розділі III Технічного завдання до зазначеної Заявки було відсутнє посилання на Стандарт організації України 49.5-30019801-035:2016 Магістральні газопроводи Діагностування Порядок надання допуску, що затверджений наказом ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» від 19 січня 2016 №13* (далі - СОУ), що призвело в подальшому до того, що при складанні документації конкурсних торгів, внесенні до них змін, проведення розгляду та надання оцінки пропозицій, укладенні договорів було порушено вимоги СОУ».

При цьому, Стандарт організації України 49.5-30019801-035:2016 Магістральні газопроводи Діагностування Порядок надання допуску, затверджений наказом ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» від 19 січня 2016 №13, є нормативним документом відповідно до абзацу 20 ст.1 Закону України «Про стандартизацію».

Вимоги цього стандарту є обов`язковими для всіх філій ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», їхніх структурних підрозділів, підприємств, установ, організацій, незалежно від їх відомчого підпорядкування та форм власності, діяльність яких пов`язана з експлуатацією, технічним обслуговуванням, ремонтом, пусконалагоджувальними та діагностичними роботами на об`єктах магістральних газопроводів Товариства.

Як вбачається з пояснень позивача ОСОБА_1 , він не оспорює фактичні обставини.

Протиправність (порушення вимог СОУ) та необґрунтованість виключення з ДКТ вимог щодо обов`язковості надання учасниками довідок про наявність досвіду надання діагностичних послуг за останні 5 років разом з позитивними відгуками від попередніх замовників цих послуг ОСОБА_1 виправдовує тим, що це «фактично підвищило конкуренцію, розширило можливості для Учасників даного специфічного ринку, виключивши вимоги, які встановлюють «умовні обмеження для таких учасників».

Таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 своїми діями або бездіяльністю щодо виключення з ДКТ вимог щодо обов`язковості надання учасниками довідок про наявність досвіду надання діагностичних послуг за останні 5 років разом з позитивними відгуками від попередніх замовників цих послуг припустилися порушення вимог п.п.6.1, 6.2 СОУ, що є порушенням п.1.4 посадової інструкції та фактично створили умови щодо можливості допущення до участі в торгах компаній без наявності досвіду виконання робіт у такій сфері та з відсутніми відгуками від попередніх замовників таких послуг».

При тому, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді Віце - Президента- головного інженера погоджував щорічно, зокрема, станом на 01.01.2017 року та01.01.2016 року Технічний паспорт ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», в якому на сторінці 60 Розділу Діагностика газотранспортної системи зазначено, що «Діагностичні роботи на об`єктах ГТС виконуються фахівцями НВЦ «ТЕХДІАГАЗ» та іншими сервісними філіями ПАТ «УКРТРАНСГ» на підставі дозволів, сертифікатів та свідоцтв про атестацію, які видані державними наглядовими органами, а також завдань, оформлених у встановленому порядку. Сторонні організації допускаються до виконання діагностичних робіт у разі наявності необхідних дозволів, ліцензій, атестованих підрозділів (лабораторій) та допусків Товариства на виконання робіт із діагностування об`єктів ГТС ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» відповідно до СОУ 49.5-30019801-035:2016 «Магістральні газопроводи. Діагностування. Порядок надання допуску». Роботи проводять на підставі відповідних господарських договорів, що укладаються з дотриманням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», Цивільного та Господарського кодексів України, інших нормативних документів».

Отже, викладені вище обставини свідчать про вчинення, зокрема, позивачем умисних дій щодо створення та організації умов щодо допущення до участі в процедурі закупівлі компанії без наявності спеціальної техніки, досвіду, обладнання та матеріально - технічної бази, що в свою чергу може завдати значної матеріальної шкоди газотранспортній системі України та державі Україна як її власнику.

Особи, винні в порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (ст.265 КЗпП України). Тобто особи, винні в порушенні законодавства про працю, притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної або кримінальної відповідальності. За порушення трудової дисципліни до працівника згідно зі ст.147 КЗпП України може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Відповідно до ч.1 ст.41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації всіх форм власності, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Як вбачається зроз`яснень, що містяться в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» суд, вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

Більше того, допущення до участі в процедурі закупівлі компанії без наявності спеціальної техніки, досвіду, обладнання та матеріально-технічної бази, в свою чергу може завдати значної матеріальної шкоди Єдиній газотранспортній системі України та державі Україна як її власнику.

При цьому, АТ «Укртрансгаз» включено до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 року за №83.

Колегія суддів звертає увагу на те, що АТ «Укртрансгаз» є підприємством трубопровідного транспорту державного сектору економіки та відповідно є складовою нафтогазової галузі - «галузі економіки України, яка разом з іншими галузями забезпечує пошук, розвідку та розробку родовищ нафти і газу, транспортування, переробку, зберігання і реалізацію нафти, газу та продуктів їх переробки» (ст.1 Закону України «Про нафту і газ»). Вказане визначення та прийняття окремого закону з питань регулювання основних правових, економічних та організаційних засад діяльності нафтогазової галузі України «з метою забезпечення енергетичної безпеки України» підкреслює загальнодержавне значення галузі та необхідність суворого дотримання законодавства при вирішенні її проблемних питань та захисті її інтересів.

За ст.ст.6-7 Закону України «Про трубопровідний транспорт» магістральний трубопровідний транспорт має важливе народногосподарське та оборонне значення і є державною власністю України. Основними принципами державної політики у сфері трубопровідного транспорту, враховуючи його пріоритетність в економіці України, є, зокрема, забезпечення надійного та безпечного функціонування трубопровідного транспорту.

АТ «Укртрансгаз» здійснює суспільно-важливу і стратегічну функцію по своєчасному й безперебійному забезпеченню суб`єктів господарювання та соціальної сфери України природним газом, надійного та безпечного функціонування Єдиної газотранспортної системи України, а також забезпечення транзиту газу за міждержавними угодами, а нездійснення або неналежне здійснення внутрішньотрубного діагностування магістральних газопроводів може призвести до завдання прямих збитків АТ «Укртрансгаз», що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, а отже і завдати збитків державі Україна, а також могло призвести до зриву опалювальних сезонів в 2017/2018, 2018/2019 років та припинення здійснення транзиту природного газу до країн Європейського Союзу.

Вищевикладене свідчить про порушення Позивачем п.п.6.1, 6.2 Стандарту організації України 49.5-30019801-035:2016 Магістральні газопроводи Діагностування Порядок надання допуску, що затверджений наказом ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» від 19 січня 2016 року №13, п.п. 1.4, 4.29 посадової інструкції Віце-Президента - головного інженера, за що останнього було притягнуто до відповідальності.

Отже, твердження суду, що п.1.4 посадової інструкції Віце-Президента - головного інженера ПАТ «Укртрансгаз» не визначає його обов`язки є безпідставним, оскільки вказаним пунктом передбачено, що позивач у в своїй роботі повинен керуватися, тобто дотримуватись вимог чинного законодавства та внутрішніх документів Товариства, зокрема Стандарту організації України 49.5-30019801-035:2016 Магістральні газопроводи Діагностування Порядок надання допуску, що затверджений наказом ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» від 19 січня 2016 №13.

Щодо безпідставності тверджень суду про те, що п.4.29 посадової інструкції, передбачає, що Віце-Президент - головний інженер ПАТ «Укртрансгаз» виконує інші завдання та обов`язки відповідно до напрямків своєї діяльності, тобто передбачає можливість виконання інших обов`язків, не встановлюючи конкретно їх вид, то згідно з п.4.29 посадової інструкції Віце-президент - головний інженер виконує інші завдання та обов`язки відповідно до напрямків своєї діяльності.

При цьому, відповідно до посадової інструкції основними завданнями Віце-Президента - головного інженера Товариства є, в тому числі, організація та забезпечення економічної та надійної роботи газотранспортної системи України.

В ході проведення службового розслідування було встановлено, що під час проведення процедури закупівлі послуг з внутрішньотрубної діагностики ОСОБА_1 та його підлеглими протиправно було виключено з документації конкурсних торгів посилання на СОУ 49.5-30019801-035:2016, що призвело до необов`язковості надання учасниками довідок про наявність досвіду надання діагностичних послуг за останні 5 років разом з позитивними відгуками від попередніх замовників цих послуг.

При цьому, свої дії ОСОБА_1 виправдовує тим, що це «фактично підвищило конкуренцію, розширило можливості для учасників даного специфічного ринку».

Проте, такі дії позивачата його підлеглих фактично створили умови щодо можливості допущення до участі в торгах компаній без наявності досвіду виконання робіту такій сфері та з відсутніми відгуками від попередніх замовників таких послуг.

Підтвердженням обізнаності позивача в своїх незаконних діях є те, що останнім щорічно погоджувався Технічний паспорт AT«Укртрансгаз», в якому на сторінці 60 Розділу Діагностика газотранспортної системи зазначено, що «Діагностичні роботи на об`єктах ГТС виконуються фахівцями НВЦ «ТЕХДІАГАЗ» та іншими сервісними філіями ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» на підставі дозволів, сертифікатів та свідоцтв про атестацію, які видані державними наглядовими органами, а також завдань, оформлених у встановленому порядку. Сторонні організації допускаються до виконання діагностичних робіт у разі наявності необхідних дозволів, ліцензій, атестованих підрозділів (лабораторій) та допусків Товариства на виконання робіт із діагностування об`єктів ГТС ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» відповідно до СОУ 49.5-30019801-035:2016 «Магістральні газопроводи. Діагностування. Порядок надання допуску». Роботи проводять на підставі відповідних господарських договорів, що укладаються з дотриманням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», Цивільного та Господарського кодексів України, інших нормативних документів».

Вищевикладені обставини свідчать про вчинення, зокрема, позивачем умисних дій щодо створення та організації умов щодо допущення до участі в процедурі закупівлі компанії без наявності спеціальної техніки, досвіду, обладнання та матеріально - технічної бази, що в свою чергу може завдати значної матеріальної шкоди газотранспортній системі України та державі Україна як її власнику, оскільки неякісне надання послуг з внутрішньотрубної діагностики магістральних газопроводів та як наслідок їх пошкодження може призвести не тільки до зупинки діяльності підприємства, що здійснює суспільно-важливу і стратегічну функцію по своєчасному й безперебійному забезпеченню суб`єктів господарювання та соціальної сфери України природним газом, а й до припинення здійснення транзиту природного газу до країни Європейського Союзу та інших тяжких наслідків.

Отже, твердження суду першої інстанції про те, що п.4.29 посадової інструкції Віце-Президента - головного інженера ПАТ «Укртрансгаз» передбачає можливість виконання інших обов`язків, не встановлюючи конкретно їх вид, є необгрунтованим, оскільки вказаний пункт передбачає, що в першу чергу позивач був зобов`язаний забезпечити надійну роботу газотранспортної системи України, однак, в порушення вказаних вимог позивач своїми умисними діями фактично створив умови, які можуть призвести до завдання значної матеріальної шкоди Єдиній газотранспортній системі України та державі Україна як її власнику.

Щодо необґрунтованості тверджень суду в частині того, що роботодавець при звільненні ОСОБА_1 в оскаржуваному наказі не зазначив, які саме обов`язки були порушені позивачем, що могло бути підставою для його звільнення, то такі твердження є безпідставними оскільки відповідно до Наказу Державного комітету статистики України від 05.12.2008 року №489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» затверджено типові форми первинної облікової документації підприємств, установ, організацій, зокрема, форму №П4 «Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)».

Зазначена форма містить наступні реквізити: 1) дата звільнення; 2) табельний номер; 3) прізвище, ім`я, по батькові; 4) назва структурного підрозділу; 5) назва професії (посади), розряд, клас (категорія) кваліфікації; 6) причина звільнення; 7) підстави звільнення; 8) вихідна допомога.

Наказ ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» про звільнення від 01.08.2017 року №386-к містить всі вище перераховані реквізити, зокрема:

«Про звільнення з роботи

За порушення вимоги п.п. 6.1, 6.2 СОУ, п. 8 розділу 1 п.1 розділу IV Положення про комітети з конкурсних торгів ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», яке затверджено наказом від 01.02.2013 року №39, п.2.5 Положення про здійснення закупівель, товарів, робіт і послуг в ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», затвердженого наказом ПАТ «УКРТРАНСГ43» від 17.06.2014 року №174, що призвело до порушення п.п.1.4, 4.29 посадової інструкції Віце - Президента - головного інженера ОСОБА_1.

НАКАЗУЮ:

ЗВІЛЬНИТИ

01 серпня 2017 року ОСОБА_1 , Віце-Президента - головного інженера (табельний номер - 11000021) за одноразове грубе порушення трудових обов`язків, п.1 ст.41 КЗпП України.

Виплатити ОСОБА_1

компенсацію за 36 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за період роботи з 19.08.2015 року по 01.08.2017 року.

Підстава: Акт ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» від 31.07.2017 за результатами службового розслідування щодо фактів, викладених у службовій записці директора з юридичних питань ОСОБА_7 та директора департаменту безпеки ОСОБА_6 від 19.07.2017 р. № 1001СЛ-17-2825.

Акт про відмову про надання пояснень від 01.08.2017р.».

Так, як вбачається з наказу ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» про звільнення позивача, останній (наказ) чітко визначає в чому саме полягає порушення трудової дисципліни, а також містить посилання на Акт ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» від 31.07.2017 року, зі змісту якого вбачається якими безпосередньо діями/бездіяльністю було допущено порушення трудової дисципліни.

Отже, зміст наказу ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» про звільнення позивача в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства щодо його форми та змісту. Крім того, детально розкриває зміст допущених працівником порушень та дає відповідь на всі можливі запитання з боку працівника щодо вчиненого ним проступку, а тому висновки суду в цій частині є безпідставними та необгрунтованими.

Щодо незаконності та необґрунтованості оскаржуваного рішення в частині висновків суду про недотримання відповідачем положень ч.1 ст.147-1 КЗпП при звільненні позивача, то до членів Правління згідно з п.11.2 Статуту включаються Президент, Перший Віце- Президент, Віце-Президенти та інші члени Правління. Склад та порядок формування Правління визначається Загальними зборами.

Пунктом 11.6 Статуту визначено, що до компетенції Правління належать всі питання діяльності Товариства, крім тих, що віднесені до виключної компетенції загальних зборів.

Так як позивач обіймав посаду Віце-Президента ПАТ «Укртрансгаз», то відповідно його звільнення повинно було відбуватись відповідно до п.10.2.27 Статуту, в редакції чинній на момент його звільнення».

Отже, вказані твердження суду першої інстанції є безпідставними, необгрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Так, в рішенні суд прийшов до висновку, що позивач мав бути звільнений Загальними зборами, оскільки позивач (на думку суду) обіймав посаду Віце - Президента ПАТ «Укртрансгаз».

Проте, такі твердження не відповідають дійсності, оскільки наказом від 12.12.2014 року №549-к ОСОБА_1 було переведено на посаду Віце-Президента-головного інженера ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», тобто на іншу посаду, яка не є тотожною посаді Віце - Президента.

Отже, твердження суду про те, що позивач обіймав посаду Віце-Президента ПАТ «Укртрансгаз», то відповідно його звільнення повинно було відбуватися відповідно до п.10.2.27 Статуту, в редакції чинній на момент його звільнення, є безпідставним та необґрунтованим, оскільки позивач обіймав посаду Віце-Президента - головного інженера ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», а не посаду Віце-Президента.

Крім того, відповідно до пп.10.2.27 п.10.2 ст.10 Статуту Товариства до виключної компетенції Загальних зборів Товариства належить обрання та припинення повноважень членів Правління (як в цілому Правління та і окремих членів), в тому числі, Президента, Першого Віце-Президента та Віце-Президентів.

Також до виключної компетенції Загальних зборів Товариства належить затвердження умов трудових договорів (контрактів), які укладатимуться з Президентом та іншими членами Правління, встановлення розміру їх винагороди; визначення особи, уповноваженої підписати від імені Товариства трудові договори (контракти) з Президентом та іншими членами Правління (пп.10.2.28 п.10.2 ст.10 Статуту Товариства).

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що особи, які зазначені у пп.10.2.27 п.10.2 ст.10 Статуту Товариства, зокрема, Президент, Перший Віце-Президент та Віце-Президенти, повинні обиратися Загальними зборами Товариства та бути членами Правління, а умови трудового договору (контракту) з такими особами повинні затверджуватися Загальними зборами Товариства.

Проте, позивач не був членом Правління Товариства, Загальними зборами Товариства не обирався, а тому і прийняття рішення щодо його звільнення не повинно було здійснюватися у порядку, визначеному пп.10.2.27 п.10.2 ст.10 Статуту Товариства.

Крім того, на посаду Віце-Президента - головного інженера позивача було переведено 17.12.2014 (підтверджується записом в трудовій книжці позивача, що є додатком до його позовної заяви від 08.08.2017 року).

Підставою для такого переведення, як вбачається із запису в трудовій книжці позивача, був наказ Товариства №549-к від 12.12.2014 року.

За результатами аналізу змісту наказу Товариства №549-к від 12.12.2014 року вбачається, що на посаду Віце-Президента - головного інженера позивача призначено керівникомТовариства . При цьому, будь-якого призначення позивача Загальними зборами Товариства чи обрання його членом Правління Товариства не було проведено.

Отже, вищевикладене підтверджує безпідставність та необґрунтованість тверджень суду про порушення АТ «Укртрансгаз» процедури його звільнення і підтверджує правомірність та законність наказу про звільнення Позивача від 01.08.2017 року №386-к, а також дотримання Товариством процедури звільнення позивача, передбаченої установчими документами Товариства та приписами чинного законодавства України.

Щодо незаконності та необґрунтованості рішення в частині висновків суду про порушення відповідачем строків для притягнення позивача додисциплінарної відповідальності і що притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності відбулося майже через чотири місяці з дня його виявлення, то такі твердження є безпідставними з огляду на наступне.

Службовим розслідуванням НАК «Нафтогаз України» було надано оцінку та проаналізовано процедуру закупівлі послуг з внутрішньотрубного діагностування магістральних газопроводів ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» та встановлено певні факти зловживань зі сторони працівників ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» під час проведення відповідної процедури закупівлі. Питання дослідження вини конкретних працівників та порушення вимог внутрішніх нормативних документів чи закону у даному акті службовогорозслідування НАК «Нафтогаз України» не було досліджено.

Крім того, акт службового розслідування НАК «Нафтогаз України» є актом іншоїюридичної особи та немає будь-якої наперед встановленої сили чи обов`язковості для ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», а обставини, встановлені в ньому, є непідтвердженими для ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» та такими, що потребують перевірки.

У зв`язку з цим та з метою встановлення фактичних обставин, винних у цьому осіб, притягнення їх до відповідальності, НАК «Нафтогаз України» було оформлено доручення від 04.04.2017 року про перевірку фактів, викладених в акті службового розслідування НАК «Нафтогаз України».

З огляду на наявність такого повідомлення АТ «Укртрансгаз» було ініційовано проведення власного службового розслідування щодо відповідних фактів, повідомлених НАК «Нафтогаз України».

25.07.2017 року ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» наказом від 25.07.2017 року №490 було ініційовано проведення службового розслідування щодо наявності/відсутності в діях посадових осіб ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» ознак порушень приписів внутрішніх нормативних актів Товариства та законодавства України за результатами проведення процедури закупівлі послуг з внутрішньотрубного діагностування магістральних газопроводів ПАТ «УКРТРАНСГАЗ».

31 липня 2017 року за результатами службового розслідування щодо наявності/відсутності в діях посадових осіб ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» ознак порушень приписів внутрішніх нормативних актів Товариства та законодавства України за результатами проведення процедури закупівлі послуг з внутрішньотрубного діагностування магістральних газопроводів ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» було сформовано відповідний акт.

Відповідно до акту службового розслідування ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» від 31.07.2017 року в ході проведення службового розслідування встановлено порушення, зокрема, ОСОБА_1 вимог Стандарту організації України 49.5-30019801-035:2016 Магістральні газопроводи Діагностування Порядок надання допуску, що затверджений наказом ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» від 19 січня 2016 року №13, що призвело до порушення п.п.1.4, 4.29 посадової інструкції Віце-Президента - головного інженера.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що днем виявлення проступку та встановлення його факту є дата закінчення службового розслідування ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», тобто 31.07.2017 року.

Згідно з ч.1 ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Частиною 2 ст. 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

В даному випадку проступком ОСОБА_1 є тривале неперервне невиконання ним вимог СОУ 49.5-30019801-0135:2016 «Магістральні газопроводи. Діагностика. Порядок надання допуску», що безперервно вчинялося ним протягом значного часу і у весь цей час ОСОБА_1 вчиняв правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків.

З врахуванням того, що регламентовані обов`язки так і не були виконані ОСОБА_1 , то триваючий проступок припинився притягненням його до відповідальності.

Як вже зазначалося вище, підставою для звільнення позивача із займаної посади стало встановлення за результатами службового розслідування ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» грубих порушень, зокрема ОСОБА_1 , приписів внутрішніх нормативних актів Товариства та законодавства України за результатами проведення процедури закупівлі послуг з внутрішньотрубного діагностування магістральних газопроводів ПАТ «УКРТРАНСГАЗ».

В даному випадку особливістю виявленого проступку позивача є тривале неперервне невиконанням ним вимог СОУ 49.5-30019801-035:2016 «Магістральні газопроводи. Діагностування. Порядок надання допуску», що безперервно вчинялося ним протягом значного часу і у весь цей час позивач вчиняв правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків.

У зв`язку з цим, з метою подальшого недопущення порушень приписів внутрішніх нормативних актів Товариства, вимог чинного законодавства України та на виконання приписів ст.148 КЗпП України Товариством було прийнято рішення щодо притягнення позивача до дисціплінарної відповідальності та одразу після встановлення таких порушень уповноваженим органом в особі т.в.о. Президента ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» прийнято рішення щодо звільнення позивача.

Як вбачається з постанови Верховного Суду від 19.09.2018 року у справі №713/1171/16-ц суд зробив наступні висновки: «згідно з частиною першою статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваоюеним ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Обчислення місячного терміну для застосування стягнення передбачається з дня виявлення не факту (події), а саме проступку. Виявлення проступку означає не лише виявлення факту (події), а й визначення працівника, що порушив трудові обов`язки, характеру порушення, шкідливих наслідків правопорушення, причинного зв`язку між правопорушенням і шкідливими наслідками, вини працівника. Як правило, місячний строк обчислюється з дня закінчення службового розслідування, проведення перевірки тощо».

Отже, дисциплінарне стягнення до позивача було застосовано уповноваженим органом в особі т.в.о. Президента ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» безпосередньо після виявлення 31.07.2017 року проступку та з дотриманням вимог ст.148 КЗпП України, а висновки суду в даному випадку є такими, що суперечать положенням ст.148 КЗиІІ України та фактичним обставинам справи.

Вищевикладене свідчить, що у суду були всі достатні правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

Проте, всупереч наведеним доводам і обставинам справи та через неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи, суд безпідставно задовольнив необгрунтовані та безпідставні позовні вимоги позивача.

Статтею 129 Конституції України визначено, що основними завданнями судочинства є законність та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частиною 1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст.77-81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини зазначає, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення Європейського суду з прав людини у справі Олюджіч проти Хорватії, № 22330/05, від 05.02.2009).

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаджинастасиу проти Греції» національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію.

Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справі Мала проти України, №4436/07 від 03.07.2014).

Проте, оскаржуване рішення суду не відповідає зазначеним вище вимогам, оскільки суд при його прийнятті надав пріоритет саме доказам та доводам позивача, не надавши при цьому відповідної (належної) правової оцінки доказам (доводам) відповідача.

Згідно зі ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Зокрема, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.376 підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 червня 2019 року скасувати і прийняти постанову, якою в позові ОСОБА_1 відмовити та, в порядку ст.141 ЦПК України стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Укртрансгаз» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 12 000 грн.

Колегія суддів звертає увагу також на наступне.

Згідно з п.1.4. Віце-Президент - головний інженер Товариства у своїй роботі керується чинним законодавством України, в тому числі нормативно-правовими актами з питань охорони праці, промислової та пожежної безпеки, Промислової санітарії, охорони навколишнього природного середовища, Статутом Товариства, наказами, розпорядженнями і нормативними документами Товариства, правилами внутрішнього трудового розпорядку, Кодексом корпоративної етики Товариства, цією посадовою інструкцією.

Відповідно до п.4.1. Посадової інструкції Віце-Президента - Головного інженера, останній виконує такі обов`язки: забезпечує економічність та надійність роботи газопроводів, що експлуатуються Товариством, раціональне використання потужностей підземних сховищ газу (далі - ПСГ), лінійної частини магістральних газопроводів (далі - ЛЧ МГ), компресорних станцій (далі - КС), газорозподільчих станцій (далі - ГРС).

Здійснює контроль за організацією сервісного обслуговування технологічного обладнання магістральних газопроводів (п.4.2. Посадової інструкції).

Координує розробку перспективних та поточних програм технічного діагностування, технічного обслуговування, поточних ремонтів, капітальних інвестицій за напрямами магістральних газопроводів (п.4.3. Посадової інструкції).

Здійснює контроль за експлуатацією, технічним обслуговуванням і ремонтом об`єктів та обладнання магістральних газопроводів (п.4.7. Посадової інструкції).

Координує розробку та впровадження норм витрат матеріально-технічних ресурсів на експлуатацію, технічне обслуговування та ремонт технологічного обладнання газотранспортної системи (п. 4.9. Посадової інструкції).

Пунктом 4.29. Посадової інструкції передбачено, що Віце-Президент - головний інженер виконує інші завдання та обов`язки відповідно до напрямів своєї діяльності (т.1, ст.26-30).

Наказом від 21.01.2015 №577 ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» затверджено розподіл обов`язків між Президентом, Першим Віце-Президентом, Віце-Президентом - головним інженером, Віце - Президентами та директором виконавчим ПАТ «Укртрансгаз».

Згідно з вказаним наказом Віце-Президент - головний інженер ОСОБА_1 забезпечує економічність та надійність роботи газопроводів, що експлуатуються Товариством (п.1.1. Додатку №1 до Наказу).

За п.3.1. додатку №1 зазначеного Наказу координує розробку перспективних та поточних програм технічного діагностування, технічного обслуговування, поточних ремонтів, капітальних інвестицій за напрямами магістральні газопроводи, коригує їх залежно від фінансового стану Товариства, технічного стану обладнання, зміни потоків газу, тощо.

Пунктами 5-7 додатку №1 Наказу передбачено, що Віце-Президент-головний інженер здійснює контроль за організацією сервісного обслуговування технологічного обладнання магістральних газопроводів, здійснює контроль за експлуатацією технічним обслуговуванням і ремонтом об`єктів та обладнання магістральних газопроводів, здійснює контроль за ефективністю використання системи управління цілісністю для надійної та безпечної експлуатації технологічного обладнання газотранспортної системи.

Додатком №1 до Наказу визначено, що у безпосередньому підпорядкуванні Віце- Президента- головного інженера знаходяться в тому числі:

Заступник головного інженера з питань модернізації та перспективного розвитку газотранспортної системи;

Департамент транспортування газу;

Департамент підземного зберігання газу;

Департамент автоматизації та зв`язку.

Згідно з п.1.1.1. Положення про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг в Публічному акціонерному товаристві «УКРТРАНСГАЗ», затвердженого наказом ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» від 17.06.2014 року №174 відповідальний підрозділ - будь-який структурний підрозділ Товариства (департамент, управління, відділ, інше), який формує потребу у необхідних товарах, роботах і послугах, здійснює планування, ініціює проведення тендерів у відповідності до Закону, забезпечує своєчасне надання матеріалів щодо звітування після підписання договору та є відповідальним за належну підготовку матеріалів щодо здійснення закупівель (т.1, ст.205).

Відповідно до п.3.1. Положення у відповідності до виробничих програм, Річного плану потреб і закупівель товарів, робіт і послуг та інших планів відповідальні підрозділи апарату Товариства за відповідними напрямками діяльності формують Річний план закупівель товарів, робіт і послуг відповідного підрозділу за формою згідно Додатку 1 (т.1, ст.207).

Закупівля товарів, робіт та послуг за процедурами закупівлі, визначеними законодавством в сфері державних закупівель, здійснюється відповідальними підрозділами при наявності предмету закупівлі в Річному плані закупівель шляхом надання до комітету з конкурсних торгів оформленої належним чином заявки щодо закупівлі товару/роботи/послуги (далі - заявка щодо закупівлі), складеної за формою згідно додатку 3 (п.4.1. Положення (т.1, ст.209).

На підставі вищевикладеного, відповідно до протоколу засідання комітету конкурсних торгів від 17.03.2016 року №16-070 ОСОБА_1 доповів про необхідність здійснення закупівлі для потреб ПАТ «Укртрансгаз», відповідно до річного плану закупівель на 2016 рік, послуг з внутрушньотрубного діагностування магістральних газопроводів Товариства (т.5, ст.30).

Саме у зв`язку з цим ОСОБА_1 було погоджено та направлено голові комітету з конкурсних торгів заявку від 15.03.2016 року №10736/16 щодо закупівлі «Послуги щодо технічного випробування й аналізування (Послуги з технічних випробувань (Внутрішньотрубне діагностування магістральних газопроводів) (т.5, ст.255).

Отже, з вищевикладеного вбачається, що Віце-Президентом - Головним інженером ОСОБА_1 , як керівником відповідального підрозділу було ініційовано здійснення процедури закупівель послуг з внутрушньотрубного діагностування магістральних газопроводів Товариства у 2016 році, за наслідками чого, укладено договори від 12.09.2016 року №1609000229 та від 12.09.2016 року №1609000231 про закупівлю послуг щодо технічного випробування й аналізування.

Під час розгляду даної справи в суді першої інстанції докази щодо розподілу обов`язків між Президентом, Першим Віце-Президентом, Віце-Президентом - головним інженером, Віце-Президентами і виконавчим директором ПАТ «Укртрансгаз» та визначення департаментів, підрозділів, інших посадових осіб, які знаходяться в безпосередньому підпорядкуванні позивача судом не досліджувались з підстав того, що вказані обставини сторонами не заперечувались і підтверджувались самим позивачем, зокрема в наданих поясненнях, які містяться в матеріалах справи (т.2, ст.129-138).

Згідно з ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Крім того, як стверджує відповідач, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді Віце-Президента - головного інженера, був відповідальним за здійснення закупівлі послуг з внутрішньотрубного діагностування магістральних газопроводів; роботи згідно договору №1609000229 від 12.09.2016 року та 12.09.2016 року №1609000231 про закупівлю послуг щодо технічного випробування й аналізування не розпочато, додаткові угоди з Компанією «INTEGRITY WEST PIPELINES TESTING AND TREATMENT SERVICES» не укладались, фінансово - господарські операції не здійснювались, конклюдентні дії щодо виконання договору сторонами не здійснювались, акти приймання - передачі послуг відсутні; і Компанія «INTEGRITY WEST PIPELINES TESTING AND TREATMENT SERVICES» фактично є фіктивною юридичною особою.

Отже, все вищезазначене, додатково підтверджує безпідставність вимог позивача щодо порушення АТ «Укртрансгаз» процедури його звільнення, правомірність та законність наказу про звільнення позивача наказом від 01.08.2017 року №386-к, а також дотримання Товариством процедури звільнення позивача, передбаченої установчими документами Товариства та приписами чинного законодавства України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» задовольнити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 червня 2019 року скасувати і прийняти постанову.

В позові ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (код ЄДРПОУ 30019801) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 13 квітня 2020 року.

Суддя-доповідач:

Судді:

Джерело: ЄДРСР 88739251
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку