Провадження № 2/151/124/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2020 року

Чечельницький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Моцного В.С.

при секретарі: Добровольській М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чечельник, Вінницької області, в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, цивільну справу №151/111/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Любомирської сільської ради Чечельницького району Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та Любомирської сільської ради Чечельницького району Вінницької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, мотивуючи тим, що в 1999 році придбала у ОСОБА_3 житловий будинок, який знаходяться в АДРЕСА_1 , без нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, так як у вказаний період ОСОБА_3 у зв`язку зі станом здоров`я переїхав проживати до своєї дочки ОСОБА_2 в АДРЕСА_2, а ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Позивач із 1999 року і до цього часу відкрито, безперервно володіє даним житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами, а саме: проживає у ньому, доглядає за ним, утримує його, проводить поточний ремонт, а також обробляє присадибну земельну ділянку. Також позивач має на руках оригінали документів на вищевказаний житловий будинок, що додатково підтверджує той факт, що вона володіє вказаною нерухомістю добросовісно. Просить визнати за нею право власності за набувальною давністю на житловий будинок загальною площею 68,5 кв.м. житловою площею 36,5 кв.м., допоміжною 32,0 кв.м. позначеного на плані літерою "А", з господарськими будівлями та спорудами: верандою - "а" , навіс - "а1", сарай - "В", погріб - "В/п." , сарай - "в", сарай - "Б", сарай - "б", огорожа- "1-2", розташованого в АДРЕСА_1 .

Позивач в судове засідання не з`явилася, однак подала до суду письмову заяву про слухання справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю з підстав викладених в позові, просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, однак подала до суду письмову заяву про слухання справи за її відсутності, позов визнає повністю, не заперечує проти його задоволення.

Представник відповідача сільський голова Любомирської сільської ради Чечельницького району Вінницької області Дзиговський Л.О. в судове засідання не з`явився, однак подав до суду письмову заяву про слухання справи за його відсутності, позов визнає, не заперечує проти його задоволення.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.3 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

А тому, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, та, зважаючи на визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону та не порушує права, свободи, інтереси інших осіб, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок № 41 від 12 жовтня 1995 року, видане згідно рішення виконкому Чечельницької районної Ради народних депутатів від 13.08.1987 р. №139, та рішення виконкому Любомирської сільської Ради народних депутатів від 17.11.1988 р. №29 цілий жилий будинок з принадлежними до нього будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 .

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого виконавчим комітетом Любомирської сільської ради Чечельницького району Вінницької області 14 грудня 2004 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається із виписок із погосподарської книги №2 Любомирської сільської ради Чечельницького району Вінницької області за 2006-2010 року та 2011-2015 роки, в АДРЕСА_1 головою вказаного домогосподарства є ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 - дружина, та син - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК) (п. 9 Постанови).

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК).

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). (п. 14 Постанови)

Згідно ч. 4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до п.24 ч. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Приймаючи до уваги, що вищевказаний житловий будинок набутий позивачем правомірно, тобто вона добросовісно заволоділа майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном більше десяти років і іншим шляхом визнати за нею право власності неможливо, а також те, що відповідачі позов визнали, суд вважає, за можливе задовольнити позовні вимоги, оскільки визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує права, свободи, інтереси інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Так, позивачем згідно квитанції ЧЕЧЕЛЬНИЦЬКОГО ВІДДІЛЕННЯ ВІННИЦЬКОЇ ФІЛІЇ ПриватБанк №0.0.1644147925.1 від 11.03.2020 року сплачено судовий збір при поданні позову до суду в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп., оскільки позов відповідачами визнано до початку розгляду справи по суті, тому позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, тобто 420 грн (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Керуючись ст.344 ЦК України, ст.ст. 4, 13, 76-81, 142, 206, 258-259, 263-265, 268, 274-279, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Прийняти визнання позову відповідачами.

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , картка платника податків НОМЕР_3 , (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на житловий будинок загальною площею 68,5 кв.м. житловою площею 36,5 кв.м., допоміжною 32,0 кв.м. позначеного на плані літерою "А", з господарськими будівлями та спорудами: верандою - "а" , навіс - "а1", сарай - "В", погріб - "В/п." , сарай - "в", сарай - "Б", сарай - "б", огорожа- "1-2", що знаходиться в АДРЕСА_1 , за набувальною давністю.

Зобов`язати управління Державної казначейської служби України у Чечельницькому районі Вінницької області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , картка платника податків НОМЕР_3 , (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) з Державного бюджету 420 грн (чотириста двадцять) гривень 40 копійок сплаченого нею судового збору згідно квитанції ЧЕЧЕЛЬНИЦЬКОГО ВІДДІЛЕННЯ ВІННИЦЬКОЇ ФІЛІЇ ПриватБанк №0.0.1644147925.1 від 11.03.2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст судового рішення виготовлено 08 квітня 2020 року.

Суддя