УХВАЛА

07 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/13706/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г.

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020

у складі колегії суддів: Верховця А. А. (головуючого), Полякова Б. М., Доманської М. Л.

та постанову Господарського суду міста Києва від 16.10.2019

у складі судді Яковенко А. В.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Каміа Плюс"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

21.02.2020 Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 та постанову Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі № 910/13706/19.

У прохальній частині касаційної скарги Державної фіскальної служби у м. Києві просить поновити строк на касаційне оскарження зазначених вище судових рішень.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/13706/19 визначено склад колегії суддів: Банаська О. О. (головуючого), Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2020.

Ухвалою Верховного Суду від 02.03.2020 вищезазначену касаційну скаргу залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме - для обґрунтування підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.

На виконання цієї ухвали 13.03.2020 на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві надійшла заява із додатковим обґрунтуванням поважності причин пропуску строку на подання касаційної скарги, які колегія суддів Верховного Суду приймає до уваги вирішуючи питання про поновлення пропущеного скаржником на 2 дні строку на касаційне оскарження.

У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В. Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/13706/19 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, суддів Білоуса В. В., Катеринчук Л. Й., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2020.

У зв`язку з відпусткою суддів Білоуса В. В., Катеринчук Л. Й., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/13706/19 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2020.

Отже, справа № 910/13706/19 за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 та постанову Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 підлягає прийняттю до провадження та розгляду новим складом суду.

Статтею 119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З огляду на зазначене та виходячи з положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення права скаржника на доступ до суду та пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України про забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання скаржника та поновлення строку на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 294 ГПК України визначено, що за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій повідомляється про дату, час і місце розгляду скарги, а також про витребування матеріалів справи.

На виконання пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України скаржник посилається на висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 922/2870/18, від 25.07.2019 у справі № 910/14947/18, від 16.08.2018 у справі № 915/1490/16.

За результатами перевірки матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що остання відповідає вимогам статті 290 ГПК України щодо її форми та змісту.

Заперечень проти відкриття касаційного провадження не надходило.

Підстав для застосування статей 292 та 293 ГПК України не встановлено.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відкриття касаційного провадження у справі № 910/13706/19 за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 та постанову Господарського суду міста Києва від 16.10.2019.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 294 ГПК України учасникам справи надається строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 24.04.2019.

Водночас, вирішуючи питання щодо можливості призначення розгляду справи у відкритому судовому засіданні колегія суддів касаційної інстанції враховує таке.

Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, якою установлено з 12 березня до 03 квітня 2020 року на усій території України карантин та заборонено, зокрема, проведення всіх масових заходів, а також регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями), перевезення пасажирів метрополітенами мм. Києва, Харкова і Дніпра та залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому) тощо.

Україна є членом Всесвітньої організації охорони здоров`я - спеціалізованої установи ООН, яка 12.03.2020 оголосила про початок пандемії COVID-19 (http://www.euro.who.int/ru/health-topics/health-emergencies/coronavirus-covid-19/news/news/2020/3/who-announces-covid-19-outbreak-a-pandemic).

У рішенні Ради національної безпеки і оборони України від 13.03.2020 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", введеному в дію Указом Президента України від 13.03.2020 № 87 констатовано, що епідемічна ситуація в Україні у зв`язку з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, набула надзвичайно загрозливого характеру.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 № 530-ІХ, серед інших заходів передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення карантину, правил та норм, встановлених для запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням і боротьби з ними.

У заяві Голови Ради суддів України щодо карантинних заходів, яка була розміщена 11.03.2020 на офіційному вебсайті Ради суддів України (http://rsu.gov.ua) висловлено прохання щодо утримання від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін та щодо утримання від відвідин суду, якщо у громадян є ознаки будь-якого вірусного захворювання.

Згідно листа Голови Ради суддів України від 16.03.2020 № 9рс-186/20 та рішення Ради суддів України від 17.03.2020, яким затверджено "Рекомендації Ради суддів України щодо встановлення особливого режиму роботи судів України задля убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб" з метою убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб рекомендовано на період з 16.03.2020 до 03.04.2020 встановити особливий режим роботи судів України, який передбачає, з поміж іншого: роз`яснення громадянам можливості відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливості розгляду справ в режимі відеоконференції; обмеження допуску в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань; обмеження допуску у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань; зменшення кількості судових засідань, що призначаються до розгляду протягом робочого дня; здійснення, по можливості, здійснення розгляду справ без участі сторін в порядку письмового провадження; приймання всіх необхідних документів в електронному вигляді на електронну адресу суду через дистанційні засоби зв`язку тощо.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" щодо строків обмежувальних заходів на території України, а саме продовжено їх до 24.04.2020.

Крім того, з урахуванням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, висновків Всесвітньої організації охорони здоров`я щодо визнання розповсюдження COVID-19 у країнах світу пандемією, з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та відповідно до статті 14 та частини другої статті 78 Кодексу цивільного захисту України розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 338-р "Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації" установлено для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режим надзвичайної ситуації до 24.04.2020.

Згідно із статтею 4 Закону України "Про Основи законодавства України про охорону здоров`я" основними принципами охорони здоров`я в Україні є, зокрема, визнання охорони здоров`я пріоритетним напрямом діяльності суспільства і держави, одним з головних чинників виживання та розвитку народу України; дотримання прав і свобод людини і громадянина в сфері охорони здоров`я та забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій; забезпечення пріоритету загальнолюдських цінностей над класовими, національними, груповими або індивідуальними інтересами.

У статті 5 цього Закону визначено, що охорона здоров`я - загальний обов`язок суспільства та держави. Державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов`язані забезпечити пріоритетність охорони здоров`я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров`ю населення і окремих осіб, у межах своєї компетенції надавати допомогу хворим, особам з інвалідністю та потерпілим від нещасних випадків, сприяти працівникам органів і закладів охорони здоров`я в їх діяльності, а також виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Згідно із частиною першою, третьою статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу. Розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Частиною четвертою, п`ятою статті 301 ГПК України передбачено, що перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження. Перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Тлумачення частини четвертої статті 247 ГПК України свідчить про те. що у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи про банкрутство.

У даному випадку об`єктом касаційного оскарження у цій справі є постанова Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020, якою залишено без змін постанову Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі № 910/13706/19 про визнання банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Каміа Плюс" та відкриття ліквідаційної процедури боржника.

З урахуванням викладеного справа № 910/13706/19 за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на оскаржувані судові рішення місцевого та апеляційного господарського суду розгляду в порядку письмового провадження не підлягає та має розглядатися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Разом з тим суд звертає увагу на приписи статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України згідно із якими одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").

Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії").

Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").

У рішенні ЄСПЛ у справі "Дія 97" проти України" зазначено, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів.

Такими нормами, у даному разі, є норми чинного Господарського процесуального кодексу України, якими, зокрема, врегульовано права та обов`язків учасників справи та порядок реалізації ними таких прав.

Згідно із частиною першою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 частини п`ятої статті 13 ГПК України).

За умовами пунктів 2, 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

В свою чергу приписами частини третьої статті 196 ГПК України надано учасникам справи право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У частині першій, третій статті 201 ГПК України зазначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Крім того, 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, яким у Господарському процесуальному кодексі України статтю 197 після частини третьої доповнено новою частиною такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України".

Ураховуючи викладене, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням наведених рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, суд касаційної інстанції вважає за доцільне призначити розгляд касаційної скарги у цій справі на 30.04.2020 та роз`яснити й довести до відома учасників справи положення норм статей 196, 197, 201 ГПК України щодо права учасників справи на звернення до суду із клопотанням (заявою тощо) про розгляд скарги у цій справі за їх відсутності та встановити строк для реалізації такого права, а також права учасників справи брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та звернути увагу учасників, що їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі викладеного та керуючись статтями 119, 234, 235, 288, 290, 295, 301, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Прийняти справу № 910/13706/19 за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 та постанову Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 до провадження.

2. Клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

3. Поновити Головному управлінню Державної фіскальної служби у м. Києві пропущений строк на подання касаційної скарги.

4. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/13706/19 за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 та постанову Господарського суду міста Києва від 16.10.2019.

5. Призначити розгляд касаційної скарги на 30 квітня 2020 року о 12:45 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.

6. Довести до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.

7. Роз`яснити учасникам справи положення статті 202 Господарського процесуального кодексу України відповідно до якої неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

8. Звернути увагу учасників справи на можливості розгляду справи за відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами у разі подання відповідного клопотання відповідно до частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України.

9. Повідомити учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у т.ч. поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та на можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо) на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua), через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронні довірчі послуги".

10. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу, додаткових письмових пояснень щодо касаційної скарги, інших процесуальних документів, у т.ч. заяв, клопотань тощо на підставі статей 196, 197, 202 Господарського процесуального кодексу України до 27.04.2020.

11. Рекомендувати учасникам справи ознайомлення з матеріалами справи, за наявності такої технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну адресу, зазначену у відповідній заяві, яку подавати через дистанційні засоби зв`язку.

12. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді О. В. Васьковський

В. Г. Пєсков