ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2020 року

Київ

справа №822/5261/15

адміністративне провадження №К/9901/25672/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Атонмаш" на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року (головуючий суддя Білоус О.В., судді: Курко О.П., Совгира Д.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Атонмаш" до Красилівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Атонмаш" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Красилівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - Інспекція, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31 липня 2015 року №0000602201, яким до Товариства застосовано фінансові санкції за порушення строків розрахунків у іноземній валюті в сумі 30624,69 грн.

Обґрунтовуючи позовну заяву, вказувало, що податковим органом раніше вже проводилась позапланова невиїзна перевірка з питань своєчасності проведення розрахунків по експортному контракту від 01 березня 2011 року №1/14 за період з 20 серпня 2014 року по 13 січня 2015 року, за результатами якої складався акт від 22 січня 2015 року №31/22/34543250 та виносилось податкове повідомлення-рішення від 13 лютого 2015 року №0000062201 про застосування фінансових санкцій в сумі 201410,88 грн., оскаржене Товариством й визнане протиправним і скасоване в судовому порядку, а тому відповідач не міг повторно проводити перевірку за той самий період й за її результатами виносити оскаржуване у даній справі податкове повідомлення-рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року у справі №822/763/15, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Інспекції від 13 лютого 2015 року №0000062201 про застосування до Товариства фінансових санкцій в сумі 201410,88 грн., винесене за наслідками проведення позапланової невиїзної перевірки з питань своєчасності проведення розрахунків по експортному контракту від 01 березня 2011 року №1/14 за період з 20 серпня 2014 року по 13 січня 2015 року, який, разом з тим, був предметом перевірки, складення акту за її результатами та винесення податкового повідомлення рішення, оскаржуваного у даній справі; крім того, вказаними судовими рішеннями встановлено, що на час проведення перевірки контролюючий орган був проінформований про наявність висновку Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (Департаменту зовнішньоекономічної діяльності) №1359 від 31 грудня 2014 року про продовження Товариству строків розрахунків по експортному контракту від 01 березня 2011 року №1/14, а тому застосування до нього фінансових санкцій за недотримання такого строку було безпідставним.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Приймаючи таке рішення, суд, дослідивши обставини справи, прийшов до висновку, що оскаржуване у даній справі податкове повідомлення-рішення винесене за результатами проведеної посадовими особами контролюючого органу перевірки стану проведення розрахунків у грошовій формі при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності Товариства з фірмою EKOCENTR SP.Z.O.O. за період з 10 грудня 2014 року по 02 липня 2015 року, який не був охоплений попередньою перевіркою; при цьому в назві акту перевірки в частині зазначення періоду, що перевірявся, допущено описку (зазначено «з 20 серпня 2014 року по 13 січня 2015 року»), тоді як із тексту останнього вбачається, що вона проводилась саме за період з 10 грудня 2014 року по 02 липня 2015 року, а її результатами встановлено порушення Товариством вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР (далі - Закон №185), у зв`язку з чим йому правомірно нараховано фінансові санкції відповідно до вимог статті 4 вказаного Закону.

Не погоджуючись з прийнятим апеляційним судом рішенням, Товариство звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просило його скасувати з підстав, що вже наводились ним в позовній заяві, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідач в письмовому відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а постанову апеляційного суду, яку він просив залишити без змін, - обґрунтованою та законною.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.

Судами встановлено, що Товариство зареєстроване як юридична особа Красилівською РДА 21 листопада 2006 року й основними видами його діяльності є виробництво радіаторів та котлів центрального опалення, інших машин та устаткування загального призначення, автомобілів, автомобільних кузовів, причепів та напівпричепів, а також неспеціалізована оптова торгівля.

В період з 03 липня 2015 року по 09 липня 2015 року посадовими особами Інспекції проведено невиїзну позапланову перевірку Товариства з питань своєчасності проведення розрахунків по експортному контракту від 01 березня 2011 року №1/14 з фірмою EKOCENTER SP.Z.O.O., за результатами якої складено акт перевірки від 14 липня 2015 року №428/22/34543250, яким встановлено порушення статті 1 Закону №195 та пунктів 1 постанов Національного банку України від 12 травня 2014 року №270, від 20 серпня 2014 року №515, від 01 грудня 2014 року №758 в частині дотримання 90-денного строку надходження валютних коштів за експортований товар по контракту від 01 березня 2011 року №1/14 в сумі 72750 польських злотих - на 7 днів, в сумі 78505 польських злотих - на 10 днів, в сумі 71945 польських злотих - на 7 днів.

На підставі висновків акту перевірки Інспекцією 31 липня 2015 року винесено податкове повідомлення-рішення від №0000602201, яким Товариству нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 30624,69 грн.

При цьому апеляційний суд зазначив, що в даному випадку перевірці підлягав стан проведення розрахунків у грошовій формі при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності позивача з фірмою EKOCENTR SP.Z.O.O. саме за період з 10 грудня 2014 року по 02 липня 2015 року, який не був охоплений попередньою перевіркою, а в назві акту перевірки в частині зазначення періоду, що перевірявся, лише допущено описку й помилково зазначено про її проведення за період з 20 серпня 2014 року по 13 січня 2015 року, тоді як в тексті останнього перевіряємим періодом вказано «з 10 грудня 2014 року по 02 липня 2015 року».

Так перевіркою встановлено, що 01 березня 2014 року між Товариством (як постачальником) та фірмою EKOCENTR SP.Z.O.O (як покупцем) укладено експортний договір №1/14, на виконання умов якого згідно митної декларації №400050000/2014/015683 від 10 грудня 2014 року Товариство здійснило експорт продукції (частин до сталевих газових побутових водогрійних котлів для центрального опалення) на суму 72750 польських злотих із граничним терміном надходження валютної виручки - 10 березня 2015 року, проте відповідно до банківської виписки 17 березня 2015 року на рахунок позивача надійшло 165265 польських злотих, в тому числі по МД №400050000/2014/015683 від 10 грудня 2014 року - 72750 польських злотих, тобто за період з 11 березня 2015 року по 17 березня 2015 року заборгованість становила 72750 польських злотих, прострочення - 7 днів.

Також згідно митної декларації №400050000/2014/015952 від 15 грудня 2014 року Товариство здійснило експорт продукції (частин до сталевих газових побутових водогрійних котлів для центрального опалення) на суму 78505 польських злотих із граничним терміном надходження валютної виручки - 15 березня 2015 року, однак відповідно до банківської виписки 25 березня 2015 року на рахунок Товариства надійшло 185040 польських злотих, в тому числі по МД №400050000/2014/015952 від 15 грудня 2014 року - 78505 польських злотих, тобто за період з 16 березня 2015 року по 25 березня 2015 року заборгованість становила 78505 польських злотих, прострочення - 10 днів.

Крім того на підставі митної декларації №400050000/2014/016140 від 18 грудня 2014 року Товариство здійснило експорт продукції (частин до сталевих газових побутових водогрійних котлів для центрального опалення) на суму 71945 польських злотих із граничним терміном надходження валютної виручки - 18 березня 2015 року, втім відповідно до банківської виписки 25 березня 2015 року на рахунок позивача надійшло 185040 польських злотих, в тому числі по МД №400050000/2014/016140 від 18 грудня 2014 року - 71945 польських злотих, тобто за період з 19 березня 2015 року по 25 березня 2015 року заборгованість становила 71945 польських злотих, прострочення - 7 днів.

Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті на час спірних відносин регулювався Законом №185, відповідно до статі 1 якого виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Згідно із пунктами 1 постанов Правління Національного банку України від 12 травня 2014 року №270, від 20 серпня 2014 року №515, від 01 грудня 2014 року №758 розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

За змістом статті 4 Закону №185 порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Як вже вказувалось в цій постанові, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року у справі №822/763/15, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Інспекції від 13 лютого 2015 року №0000062201 про застосування до Товариства фінансових санкцій в сумі 201410,88 грн., винесене за наслідками проведення позапланової невиїзної перевірки з питань своєчасності проведення розрахунків по експортному контракту від 01 березня 2011 року №1/14 за період з 20 серпня 2014 року по 13 січня 2015 року, встановлено, що на час проведення перевірки контролюючий орган був проінформований про наявність висновку Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (Департаменту зовнішньоекономічної діяльності) №1359 від 31 грудня 2014 року про продовження Товариству строків розрахунків по експортному контракту від 01 березня 2011 року №1/14, а тому застосування до нього фінансових санкцій за недотримання такого строку було безпідставним.

В той же час, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд встановив, що висновком Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (Департаменту зовнішньоекономічної діяльності) №1359 від 31 грудня 2014 року продовжено строки розрахунків не в цілому щодо всіх операцій за контрактом №1/14 від 01 березня 2014 року, а лише в частині надходження конкретних сум по конкретним вантажно-митним деклараціям: 79810 польських злотих - по ВМД №400050000/2014/010180 від 20 серпня 2014 року, 66280 польських злотих - по ВМД №400050000/2014/010285 від 22 серпня 2014 року, 71225 польських злотих - по ВМД №400050000/2014/010514 від 29 серпня 2014 року, 77060 польських злотих - по ВМД №400050000/2014/010592 від 30 серпня 2014 року, тоді як в даній справі предметом доказування були обставини щодо своєчасності здійснення розрахунків за іншими митними деклараціями та в інших сумах (72750 польських злотих - по МД №400050000/2014/015683 від 10 грудня 2014 року, 78505 польських злотих - по МД №400050000/2014/015952 від 15 грудня 2014 року, 71945 польських злотих - по МД №400050000/2014/016140 від 18 грудня 2014 року).

Крім того, вказаним висновком Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (Департаменту зовнішньоекономічної діяльності) строки проведення розрахунків продовжувались з 30 грудня 2014 року лише по 20 лютого 2015 року, а в справі, що розглядається, встановленню підлягали обставини щодо правомірності нарахування пені за періоди після 20 лютого 2015 року, а саме: з 11 березня 2015 року по 17 березня 2015 року, з 16 березня 2015 року по 25 березня 2015 року та з 19 березня 2015 року по 25 березня 2015 року.

Враховуючи викладене, Верховний Суд, здійснивши касаційний перегляд справи, погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31 липня 2015 року №0000602201, яким до Товариства застосовано штрафні санкції за порушення строків розрахунків у іноземній валюті в сумі 30624,69 грн., а отже й для задоволення позовних вимог.

Доводи ж касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судом в основу оскаржуваного рішення, й не свідчать про неправильне застосування ним норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених судами обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Атонмаш" залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду