open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 815/1715/16
Моніторити
Постанова /03.04.2020/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /31.03.2020/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /18.10.2016/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /27.09.2016/ Одеський апеляційний адміністративний суд Постанова /27.09.2016/ Одеський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /19.09.2016/ Одеський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /19.09.2016/ Одеський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /17.08.2016/ Одеський апеляційний адміністративний суд Постанова /21.07.2016/ Одеський окружний адміністративний суд Ухвала суду /30.06.2016/ Одеський окружний адміністративний суд Ухвала суду /25.04.2016/ Одеський окружний адміністративний суд Ухвала суду /13.04.2016/ Одеський окружний адміністративний суд Ухвала суду /13.04.2016/ Одеський окружний адміністративний суд Ухвала суду /13.04.2016/ Одеський окружний адміністративний суд
emblem
Справа № 815/1715/16
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /03.04.2020/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /31.03.2020/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /18.10.2016/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /27.09.2016/ Одеський апеляційний адміністративний суд Постанова /27.09.2016/ Одеський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /19.09.2016/ Одеський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /19.09.2016/ Одеський апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /17.08.2016/ Одеський апеляційний адміністративний суд Постанова /21.07.2016/ Одеський окружний адміністративний суд Ухвала суду /30.06.2016/ Одеський окружний адміністративний суд Ухвала суду /25.04.2016/ Одеський окружний адміністративний суд Ухвала суду /13.04.2016/ Одеський окружний адміністративний суд Ухвала суду /13.04.2016/ Одеський окружний адміністративний суд Ухвала суду /13.04.2016/ Одеський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2020 року

Київ

справа №815/1715/16

адміністративне провадження №К/9901/14597/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я. О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування припису, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Жука С. І., Потапчука В. О., Семенюка Г. В. від 27.09.2016,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» (далі - Товариство, ТОВ "Інфокс", позивач) звернулося з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби, відповідач), в якому просило: визнати дії щодо складання акту перевірки від 25.03.2016 №30/09 протиправними; визнати протиправним та скасувати припис від 25.03.2016 №30/09 (далі - спірні акт, припис).

2. В обґрунтуванні позову Товариство посилалось на те, що перевірка була проведена відповідачем з порушенням встановленої законом процедури, зокрема, всупереч пунктів 3.1, 3.3, 3.8 Порядку проведення перевірок у суб`єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов`язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012 №310, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.05.2012 за №743/21056 (далі - Порядок №310), ГУ Держпродспоживслужби не надав примірник акту перевірки в останній день її проведення і не надав цей документ на підпис суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, при цьому, зазначив у акті неправдиві відомості. На переконання позивача, це призвело до порушення його прав на надання відповідних пояснень, зауважень чи заперечень в порядку пунктів 1.6, 3.9 Порядку №310, а тому свідчить про те, що дії відповідача щодо складання, підписання і вручення акту перевірки, а також реалізації її матеріалів суперечить вимогам законодавства, а отже є протиправними.

3. Товариство вказувало й на те, що в порушення пунктів 1.8, абзацу другого пункту 2.8 Порядку №310, частини восьмої пункту 1 статті 6 Закону України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), відповідач у направленні на проведення перевірки не зазначив предмет її проведення, до того ж, вийшов за межі з`ясування питань, необхідність перевірки яких стала підставою для її здійснення.

4. Решта доводів позовної заяви зводилась до незгоди Товариства із порушеннями, які виявлені відповідачем за наслідками проведеної ним перевірки. Зокрема, позивач зазначав, що нараховуючи плату за послуги згідно з нормативами (нормами) споживання і обмежуючи водопостачання споживачу такої послуги, діяв у межах правового поля й положень відповідного договору, який укладений в належній формі з досягненням згоди щодо усіх істотних умов й цей правочин недійсним не визнавався, відтак підлягав обов`язковому виконанню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.07.2016 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано спірний припис. В решті позову відмовлено.

6. Приймаючи таку постанову, в частині задоволених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені в акті порушення не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи, а тому виданий відповідачем спірний припис щодо усунення таких порушень є протиправним і підлягає скасуванню.

7. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 постанову суду першої інстанції скасовано, а в задоволенні прозову відмовлено у повному обсязі.

8. Висновки суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що, як свідчать матеріали справи, права та обов`язки сторін - водоканалу та споживача встановлені укладеним між ними договором про надання послуг з водопостачання та водовідведення №127121,СВ від 15.02.2016, згідно з пунктом 6.4 якого спори між сторонами розв`язуються шляхом переговорів або в судовому порядку. При цьому, застосування водоканалом, в разі несплати змінених одноосібно тарифів, засобів блокування каналізаційних стоків за допомогою приладу « Кріт » договором не передбачено.

9. Спираючись на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач, перерахувавши в односторонньому порядку встановлені договором тарифи водопостачання, з якими не погодився споживач, в порушення вимог пункту 6.4 договору не вирішив спір шляхом переговорів та в судовому порядку, натомість, у не передбачений договором спосіб, припинив водовідведення споживачу, у зв`язку з чим допустив порушення, які були встановлені відповідачем за наслідками проведеної ним перевірки, а тому спірний припис про їх усунення є правомірним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. Не погоджуючись з постановою апеляційного суду, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування цим судом норм матеріального й порушення норм процесуального права, просить її скасувати і залишити в силі постанову суду першої інстанції.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. На підставі звернення громадянки ОСОБА_1 та згоди Держспоживінспекції України від 09.03.2016 №02/7-984-2016, згідно наказу на проведення перевірки від 14.03.2016 №68-аг та направлення від 14.03.2016 №106, у період з 14.03.2016 по 25.03.2016 спеціалістами Інспекції з питань захисту прав споживачів в одеській області проведено позапланову перевірку філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» ТОВ «Інфокс» з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів.

12. За результатами перевірки складено акт від 25.03.2016 №30/09 з додатками, яким встановлено порушення Товариством вимог пунктів 2, 3 частин першої статті 4, частини третьої статті 6, частини першої статті 14, абзацу першого частини четвертої статті 17, частин другої, четвертої статті 18, частини четвертої статті 19 Закону України від 12.05.1991 №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів», частини четвертої статті 17 Закону України від 11.02.1998 №113/98-ВР «Про метрологію та метрологічну діяльність» (далі - Закон №113/98-ВР), частини першої статті 4 Закону України від 24.02.1994 №4004-XII «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (далі - Закон №4004-XII), абзацу другого пункту 1, абзацу 5 пункту 15, підпунктів 1, 4 пункту 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 №630 (далі - постанова КМУ №630, Правила №630), пункту 7 Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2015 №474 (далі - Порядок №474).

13. На підставі встановлених порушень та відповідно до розділу ІV акту перевірки, Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області видано спірний припис, яким позивача зобов`язано:

- провести корегування нарахувань за послуги з централізованого холодного водопостачання, які були виставлені споживачу ОСОБА_1 за нормами споживання, з урахуванням вимог частини 2 пункту 10 Правил №630, а саме з урахуванням показників приладів обліку води;

- провести перерахунок розміру плати за фактично не надані послуги з водовідведення у період з 09.02.2016 по 16.03.2016 (впродовж 36 діб) відповідно до Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 №151 (далі - Порядок №151);

- привести договір до вимог Правил №630 та Типового договору, виключивши із договору несправедливі умови, зокрема підпункт 4.1.3 та абзац п`ятий пункту 7.3.

14. Суть виявлених порушень полягала у тому, що позивач нарахував споживачу необґрунтовану заборгованість зі сплати комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, яка утворилась внаслідок справляння сплати за вказані послуги виходячи з нормативів (норм) споживання без урахування показників квартирних засобів обліку, які були справними. Підставою для нарахування вищезазначеної заборгованості слугувало невиконання споживачами обов`язку стосовно періодичної повірки лічильників води, у зв`язку з чим їх показання не були враховані Товариством при справлянні плати за надані послуги, що вводить в оману споживача, порушує право останнього на одержання достовірної інформації про розмір оплати за фактично спожиту холодну воду.

15. Також, у акті перевірки зазначалось про те, що до Договору внесені несправедливі умови, не передбачені Типовим договором, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, а саме передбачено право виконавця комунальних послуг відмовитися від їх надання або достроково розірвати договір в односторонньому порядку, тоді як вищевказаним Типовим договором передбачено відповідальність за несвоєчасне внесення платежів лише у вигляді пені.

16. Окрім цього, судами встановлено, що 15.02.2016 між Товариством та споживачем - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) укладено Договір про надання послуг з водопостачання і водовідведення №127121/СВ (далі - Договір), відповідно до пункту 1.2 якого Товариство зобов`язується надавати Споживачеві вчасно послуги централізованого питного водопостачання та водовідведення, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах Договору.

17. Підпунктом 4.1.3 пункту 4.1 та пунктом 7.3 вищевказаного Договору передбачено право Товариства обмежувати чи припиняти надання послуг у разі прострочення оплати понад 3 місяці до ліквідації заборгованості та оплати Споживачем робіт з припинення та відновлення надання послуг. Договір може бути розірвано достроково у разі виникнення споживчої заборгованості, яка перевищує вартість водокористування за останні два місяці.

18. Також, відповідно до підпункту 4.4.4 пункту 4.4 Договору за споживачем закріплено обов`язок своєчасно виконувати повірку водо лічильників за власний рахунок.

19. У зв`язку з наявністю у ОСОБА_2 (Споживача за договором), яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , заборгованості зі сплати коштів за отримані послуги з водопостачання, Споживачу послуг проведено тампонування каналізаційного стояка.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

20. У касаційній скарзі відповідач наполягає на тому, що оскаржувана ним постанова апеляційного суду є незаконною і необґрунтованою, оскільки прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, без урахування усіх обставин справи.

21. Згідно з наведеною Товариством позицією, суд апеляційної інстанції, здійснюючи апеляційний перегляд справи, вийшов за межі спірних правовідносин і предмету доказування, надавши оцінку обставинам, які не були покладені відповідачем в основу акту перевірки і припису, які оскаржуються.

22. Скаржник зазначає, що ключові питання спору судом апеляційної інстанції проігноровані, що призвело до прийняття постанови, яка не відповідає закону.

23. Зокрема, Товариство вказує на те, що в оскаржуваній постанові апеляційного суду не надано жодного правового обґрунтування законності припису відповідача стосовно зобов`язання скаржника привести укладений зі споживачем - ОСОБА_2 договір від 15.02.2015 №127121/св у відповідність з вимогами постанови КМУ №630.

24. У запереченнях на касаційну скаргу відповідач наголосив на законності та обґрунтованості оскаржуваного Товариством судового рішення, а тому просив залишити його без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Колегія суддів враховує, що апеляційним судом проведено апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, поданої відповідачем у частині задоволених судом першої інстанції позовних вимог. В цих же межах подана й касаційна скарга Товариства.

26. Так, у частині другій статті 19 Конституції України закріплено правило, за яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27. Згідно з вимогами частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю та безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

28. Відносини між споживачами товарів (робіт, послуг) та виробниками, виконавцями, продавцями різних форм власності регулює Закон №1023-ХІІ, який також встановлює права споживачів.

29. За приписами пункту 1 частини першої статті 26 Закону №1023-ХІІ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право давати суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів. Результати перевірок суб`єктів господарювання службовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, оформлюються відповідними актами.

30. Порядком проведення перевірок у суб`єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов`язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012 №310, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.05.2012 за №743/21056 (далі - Порядок №310) визначено механізм здійснення державного контролю посадовими особами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів (надалі - Держспоживінспекція України) та її територіальних органів за додержанням законодавства про захист прав споживачів суб`єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства (надалі - суб`єкти господарювання), крім Держспоживінспекції в Автономній Республіці Крим.

31. Порядок №310 розроблений відповідно до вимог Законів України "Про захист прав споживачів", Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини у сфері захисту прав споживачів.

32. За змістом пункту 1.4 Порядку №310 перевірки діяльності суб`єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію.

33. Органи з питань захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

34. Позапланові перевірки суб`єктів господарювання проводяться посадовими особами, зокрема, з підстав звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства. Позапланова перевірка у цьому разі здійснюється за наявності згоди на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю Держспоживінспекції України (додаток 1).

35. Пунктами 3.1, 3.2, 3.6 Порядку встановлено, що за результатами проведеної перевірки посадовими особами в разі виявлення порушень вимог законодавства складається акт. Під час опису виявлених порушень вимог законодавства повинні бути зазначені нормативно-правові акти чи нормативні документи, вимоги яких порушені, їх повне найменування та реєстраційний номер. Зміст порушення повинен бути конкретизований та викладений відповідно до норм законодавства. Опис порушень закінчується аргументованими висновками з посиланням на відповідні законодавчі, нормативно-правові акти та нормативні документи.

36. На підставі акта, який складено за результатами проведення перевірки, під час якої виявлено порушення вимог законодавства, посадовою особою, яка проводила перевірку, дається керівнику суб`єкта господарювання припис про усунення порушень.

37. Припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи до суб`єкта господарювання щодо усунення порушень законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій до суб`єкта господарювання. Заходи в приписі керівнику суб`єкта господарювання, спрямовані на забезпечення суб`єктом господарювання належних умов своєї діяльності відповідно до вимог нормативно-правових актів і документів, повинні бути сформульовані конкретно і в стислій формі. Терміни виконання припису визначаються в кожному конкретному випадку, виходячи з реальних можливостей суб`єкта господарювання, умов його діяльності та кількості і характеру порушень.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

38. У справі, яка переглядається, судами встановлено, що за результатами проведеної на підставі звернення фізичної особи позапланової перевірки Товариства встановлено порушення вимог пунктів 2, 3 частин першої статті 4, частини третьої статті 6, частини першої статті 14, абзацу першого частини четвертої статті 17, частин другої, четвертої статті 18, частини четвертої статті 19 Закону України №1023-ХІІ, частини четвертої статті 17 Закону №113/98-ВР, частини першої статті 4 Закону №4004-XII, абзацу другого пункту 1, абзацу 5 пункту 15, підпунктів 1, 4 пункту 32 Правил №630, пункту 7 Порядку №474.

39. Колегія суддів вважає, що такі порушення дійсно мали місце й з цього приводу зазначає таке.

40. У відповідності до частини четвертої статті 17 Закону №113/98-ВР періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки, що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.

41. Відповідно до абзацу другого пункту 10 Правил №630 справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 16 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку. У разі виникнення сумнівів щодо правильності показань квартирних засобів обліку споживач в установленому порядку може проводити їх позачергову повірку за власні кошти, про що інформує виконавця.

42. Пунктами 9, 30, 32 цих же Правил передбачено, що квартирні засоби обліку води і теплової енергії беруться виконавцем на абонентський облік, а їх періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) проводяться за рахунок виконавця, до обов`язків якого входить контроль міжповіркових інтервалів, повірка квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, в той час як обов`язком споживача є своєчасна оплата наданих послуг за цінами і тарифами, встановленими згідно з вимогами законодавства.

43. В той же час, згідно з положеннями підпункту 6 пункту 29, підпункту 4 пункту 32 Правил №630, споживач має право на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку. Виконавець зобов`язаний контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж.

44. Верховний Суд у постанові від 15.07.2019 у справі №235/499/17 зробив висновок про те, що підприємства, які надають послуги з водопостачання повинні забезпечити виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води за рахунок включення цих робіт до тарифу на водопостачання.

45. Тобто, виходячи зі змісту вищевказаних положень законодавства, споживач лише має право на періодичну повірку, обслуговування та ремонт квартирних засобів обліку, а контролювати встановлені міжповірочні інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж зобов`язаний виконавець.

46. В той же час, Товариство, посилаючись на те, що споживач - ОСОБА_1 не здійснила періодичну повірку квартирних засобів обліку (лічильників холодної води), провів нарахування плати за надані послуги з водовідведення та водопостачання виходячи з норм (нормативів) споживання без урахування показників лічильників, у результаті чого утворилась заборгованість, яка не була погашена, й це, в свою чергу, слугувало підставою для припинення надання вищевказаних послуг.

47. Верховний Суд вважає, що такі дії позивача, які були викладені у зверненні споживача й підтвердились за наслідками позапланової перевірки діяльності цього суб`єкта господарювання, правильно кваліфіковані відповідачем як порушення вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію.

48. Що ж стосується доводів касаційної скарги стосовно ненадання апеляційним судом оцінки законності припису відповідача, яким Товариство зобов`язано привести Договір до вимог Правил №630 та Типового договору, виключивши із нього несправедливі умови, зокрема підпункт 4.1.3 та абзац п`ятий пункту 7.3., Верховний Суд вважає за необхідне навести наступні мотиви.

49. Як випливає з встановлених судами обставин справи, підпунктом 4.1.3 пункту 4.1 та пунктом 7.3 вищевказаного Договору передбачено право Товариства обмежувати чи припиняти надання послуг у разі прострочення оплати понад 3 місяці до ліквідації заборгованості та оплати Споживачем робіт з припинення та відновлення надання послуг. Договір може бути розірвано достроково у разі виникнення споживчої заборгованості, яка перевищує вартість водокористування за останні два місяці.

50. Поряд із цим, колегія суддів відзначає, що на відміну від вищезгаданих положень Договору, у підпункті 2 пункту 20 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою КМУ №630, встановлено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені. Таким чином, має місце конкуренція положень Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та конкретного договору, укладеного Позивачем із споживачем.

51. При наданні правової оцінки положенням підпункту 4.1.3 пункту 4.1 та пунктом 7.3 договору, укладеного із Товариством, слід враховувати приписи частини другої статті 179 Господарського кодексу України, де визначено, що Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. У частині четвертій цієї ж статті визначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

52. Окрім цього, згідно за змістом статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

53. Колегія суддів звертає увагу й на положення статті 18 Закону №1023-ХІІ, за змістом частин першої - п`ятої якої продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про надання продавцю (виконавцю, виробнику) права розірвати договір із споживачем на власний розсуд, якщо споживачеві таке право не надається. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

54. Проаналізувавши вищевикладені положення законодавства, Суд приходить до висновку, що умови договору стосовно закріплення за виконавцем послуг з водопостачання та водовідведення права обмеження чи припинення їх надання, а також дострокового розірвання договору, в разі виникнення споживчої заборгованості у певному розмірі - є несправедливими, оскільки зумовлюють істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача й покладають на останнього додаткову відповідальність, не передбачену відповідним положенням типового договору, а тому не вважається конкретизацією його умов.

55. Суд окремо звертає увагу на те, що згідно із частиною другою 207 Господарського кодексу України нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що допускають односторонню відмову від зобов`язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов. Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

56. З огляду на зазначені приписи, Суд констатує нікчемність положень підпункту 4.1.3 пункту 4.1, пункту 7.3 договору від 15.02.2016 №127121/СВ про надання послуг постачання холодної води та водовідведення, водовідведення гарячої води, які покладають на споживача надмірну відповідальність, не передбачену відповідним положенням типового договору, і допускають односторонню відмову від зобов`язання з боку виконавця, а отже є несправедливими, оскільки зумовлюють істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

57. Зважаючи на наявність у ГУ Держпродспоживслужби права за наслідками проведеної перевірки та на підставі акту, у якому зафіксовані виявлені ним порушення, вимагати від суб`єкта господарювання їх усунення і припинення, колегія суддів констатує, що спірні приписи винесені відповідачем правомірно, у межах наданих йому статтею 26 Закону №1023-ХІІ і пунктом 3.6 Порядку №310 повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією і законами України, у зв`язку з чим апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про незаконність прийнятої судом першої інстанції постанови та необхідність її скасування.

58. Висновок про правомірність припису ГУ Держпродспоживслужби, яким також вимагалось від виконавця послуг привести умови договорів у відповідність з положеннями Порядку №630 і типового договору, викладено й у постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №815/3916/16.

59. Разом з тим, відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

60. Тобто, у справах зазначеної категорії перевірці судом підлягають виключно ті докази, які були покладені суб`єктом владних повноважень в основу прийнятого ним рішення.

61. У розумінні ж частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

62. Поряд із цим, частина четверта вищенаведеної норми процесуального права встановлює правило, за яким суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

63. Предметом доказування у цій справі є правомірність спірних вчинення відповідачем дій щодо проведення ним позапланової перевірки Товариства, складеного за її наслідками акту, а також наданих відповідачем приписів про усунення порушень законодавства.

64. При цьому, факти, пов`язані з недотримання позивачем умов, передбачених у пункті 6.4 Договору, укладеного між ним та споживачем, не були відображені у зверненні фізичної особи, яке слугувало підставою для проведення позапланової перевірки Товариства, й не охоплювались предметом такої перевірки, не зафіксовані в акті, складеному відповідачем за її наслідками, а відтак не брались до уваги при наданні спірних приписів.

65. Отже, наведені апеляційним судом мотиви засновані на наданні оцінки обставинам та доказам, які виходять за рамки спірних правовідносин і не охоплюються предметом доказування у цій справі, що свідчить про порушення цим судом норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

66. Ураховуючи викладене, Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах доводів та вимог касаційної скарги, повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України, дійшов висновку про те, що апеляційний суд правомірно скасував постанову суду першої інстанції, яка не відповідала закону, однак, викладаючи мотивувальну частину свого судового рішення, допустив порушення норм процесуального права.

67. За правилами пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

68. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (частини перша, четверта статті 351 КАС України).

69. Зважаючи на викладене, Верховний Суд вважає за необхідне касаційну скаргу Товариства задовольнити частково, а мотивувальну частину оскаржуваної ним постанови суду апеляційної інстанції змінити, виклавши її згідно з мотивами, наведеними у цій постанові Верховного Суду.

70. Керуючись статтями 340, 341, 344, 349, 350, 355, 356, підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.01.2020 №460-IX,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» задовольнити частково.

Змінити мотивувальну частину постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016, виклавши її згідно з мотивами цієї постанови Верховного Суду.

В решті оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Я.О. Берназюк

І.В. Желєзний

Джерело: ЄДРСР 88575353
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку