open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2020 р.

м.Одеса

Справа № 420/6053/19

Категорія : 112010100 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.

Час і місце ухвалення: 12:41, м. Одеса

Дата складання повного тексту: 19.12.2019 р.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Лук`янчук О.В.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Рощіній К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду (далі ГУПФ) України в Одеській області про:

- визнання неправомірними дії Центрального ОУПФ України в м. Одесі щодо відмови в призначені позивачу з 24 квітня 2019 року пенсії, обчисленої відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ

- скасування рішення №12 від 21 серпня 2019 року Центрального ОУПФ України в м. Одесі;

- зобов`язання ГУПФ України в Одеській області зарахувати стаж роботи в органах прокуратури, що дає право на пенсію згідно ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ період роботи, з 14 листопада 2003 року по 07 березня 2018 року загальною тривалістю 14 років 3 місяці 26 днів;

- зобов`язання ГУПФ України в Одеській області призначити пенсію по інвалідності згідно ч.ч.2, 9 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ з врахуванням наданої довідки військовою прокуратурою оку Південного регіону України від 31 липня 2019 року за №18/72 про заробітну плату за 60 календарних місяців, з дати призначення 2 групи інвалідності, тобто з 24 квітня 2019 року;

- зобов`язання ГУПФ України в Одеській області здійснити перерахунок та виплатити різницю між пенсією, виплаченою згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та пенсією, на яку позивач має право згідно ч.ч.2, 9 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ з дати призначення ІІ групи інвалідності, тобто з 24 квітня 2019 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що є інвалідом 2 групи з 24 квітня 2019 року до 24 квітня 2021 року, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААБ №238440 від 24 квітня 2019 року, виданою обласною медико-соціальною експертною комісією №1. У період 1998-2003 років навчався на денній формі навчання економіко-правового факультету у Одеському національному Університеті ім. І.І. Мечнікова, де отримав повну вищу освіту за спеціальністю "Правознавство" та здобув кваліфікацію юриста, що підтверджується копіями дипломів НОМЕР_3 від 10 червня 2003 року, НОМЕР_4 від 03 липня 2002 року та додатками до них. Після навчання позивач працював в органах прокуратури України на різних прокурорсько-слідчих посадах з 14 листопада 2003 року по 07 березня 2018 року, тобто більше 10 років.

Таким чином, на час звернення до центрального відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Центрального ОУПФ України в м. Одесі із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про прокуратуру", у зв`язку з інвалідністю II групи, трудовий стаж позивача в органах прокуратури складав 14 років 3 місяці 26 днів.

Окрім цього, у зв`язку з навчанням на юридичному факультеті вищого навчального закладу денної форми навчання, загальна вислуга років, що дає право на пенсію позивачу, становить 16 років 8 місяців 26 днів.

Згідно довідки №11-6261вих17 від 05 грудня 2017 року військової прокуратури Південного регіону України у період з 30 травня 2017 року по 17 вересня 2017 року позивач безпосередньо брав участь в АТО, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення АТО. Позивачу надано статус учасника бойових дій, згідно посвідчення серія НОМЕР_1 від 21 листопада 2017 року виданим Головною військовою прокуратурою України.

Враховуючи викладене, при прийнятті рішення №12 від 21 серпня 2019 року відповідач не врахував весь наявний стаж роботи позивача в органах прокуратури, вказавши, що його стаж роботи на посадах прокурорів складає лише 13 років 12 днів. Також, відповідач незаконно відмовив позивачу в призначенні пенсії по інвалідності згідно Закону України "Про прокуратуру", оскільки останній має статус ветерана війни тому, така пенсія призначається незалежно від того, чи працював він в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії, згідно ч.8 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру".

Позивач зазначає, що не звертався до відповідача за перерахунком та призначенням пенсії за вислугу років, а звернувся за призначенням пенсії, як інваліду ІІ групи відповідно до вимог п.9 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідач позов не визнав, посилаючись на ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", зазначив, що право на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про прокуратуру" позивач не має, оскільки, інвалідність встановлена після звільнення з прокурорських посад, а саме: настання інвалідності - 24 квітня 2019 року , дата звільнення - 07 березня 2018 року.

Справу розглянуто за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Центрального ОУПФ України в м. Одесі щодо відмови в призначені ОСОБА_1 з 24 квітня 2019 року пенсії по інвалідності згідно ч.9 ст. 68 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ.

Скасовано рішення Центрального ОУПФ України в м. Одесі №12 від 21 серпня 2019 року в частині відмови в призначені ОСОБА_1 з 24 квітня 2019 року пенсії по інвалідності згідно ч.9 ст. 68 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ.

Зобов`язано ГУПФ України в Одеській області призначити ОСОБА_1 з 24 квітня 2019 року пенсію по інвалідності згідно ч.9 ст. 68 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ, зарахувавши стаж роботи ОСОБА_1 в органах прокуратури з 14 листопада 2003 року по 07 березня 2018 року та виплатити різницю між пенсією, призначеною по інвалідності згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та пенсією по інвалідності згідно ч.9 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру".

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ГУПФ України в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги ГУПФ України в Одеській області зазначає, що право на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про прокуратуру" позивач не має, оскільки, інвалідність встановлена після звільнення з прокурорських посад, а саме: настання інвалідності - 24 квітня 2019 року, дата звільнення - 07 березня 2018 року.

Відзиву ОСОБА_1 на апеляційну скаргу не подано.

Учасники справи в судове засідання апеляційного адміністративного суду не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином. Враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста їх участь в судовому засіданні не обов`язкова. Судова колегія, у відповідності до ч.2 ст. 313 КАС України, визнає можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУПФ України в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження:

ОСОБА_1 наказом військової прокуратури Південного регіону України №147к від 07 березня 2018 року звільнений з військової прокуратури Південного регіону України у зв`язку з проведенням організаційних заходів. Календарна вислуга років станом на 07 березня 2018 року складає 14 років 03 місяці 22 дні.

Як вбачається з трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 працював:

- у період з 14 листопада 2003 року по 18 серпня 2008 року слідчим прокуратури Великомихайлівського району Одеської області зі строком стажування до одного року;

- у період з 18 серпня 2008 року по 12 квітня 2010 року помічником прокурора Приморського району м. Одеси;

- у період з 12 квітня 2010 року по 11 червня 2010 року помічником Котовського міжрайонного прокурора Одеської області;

- у період з 11 червня 2010 року по 11 жовтня 2013 року слідчим прокуратури м. Одеси;

- у період з 11 жовтня 2013 року по 11 листопада 2013 року прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури області;

- у період з 11 листопада 2013 року по 25 вересня 2014 року старшим прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури області;

- 25 вересня 2014 року звільнено з посади старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Одеської області в порядку переведення до військової прокуратури;

- у період з 26 вересня 2014 року по 11 лютого 2015 року старшим прокурором відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації слідчого управління військової прокуратури Південного регіону України;

- 11 лютого 2015 року звільнено з посади старшого прокурора відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації слідчого управління військової прокуратури Південного регіону України у зв`язку із вступом на військову службу;

ОСОБА_1 , як вбачається з витягу із послужного списку підполковника юстиції, працював:

- у період з 11 лютого 2015 року по 13 липня 2015 року старшим прокурором відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації слідчого управління військової прокуратури Південного регіону України;

- у період з 14 липня 2015 року по 21 жовтня 2015 року прокурором відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації слідчого управління військової прокуратури Південного регіону України;

- у період з 22 жовтня 2015 року по 07 березня 2018 року прокурором відділу статистики ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань військової прокуратури Південного регіону України.

При цьому, позивач у період 1998-2003 років навчався на денній формі навчання економіко-правового факультету у Одеському національному Університеті ім. І.І.Мечникова, де отримав повну вищу освіту за спеціальністю "Правознавство" та здобув кваліфікацію юриста, що підтверджується копіями дипломів НОМЕР_4 від 03 липня 2002 року та НОМЕР_3 від 10 червня 2003 року та додатками до них.

Згідно довідки №11-6261 вих.17 від 05 грудня 2017 року військової прокуратури Південного регіону України у період з 30 травня 2017 року по 17 вересня 2017 року позивач безпосередньо брав участь в АТО, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення АТО. Учасник бойових дій.

Позивачу надано статус учасника бойових дій, згідно посвідчення серія НОМЕР_1 від 21 листопада 2017 року виданим Головною військовою прокуратурою України.

20 травня 2019 року позивачем було подано до Центрального ОУПФ України в м. Одесі заяву №12 про призначення/перерахунок пенсії, в якій просив призначити йому пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

До вказаної заяви позивачем було додано паспорт, трудову книжку, витяг із послужного списку, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, виписку з акту огляду МСЕК про встановлення, зняття або зміну групи інвалідності від 19 серпня 2019 року, диплом про навчання, довідку про заробітну плату, атестат про зняття з обліку, посвідчення учасника бойових дій.

Окрім цього, 20 травня 2019 року позивачем було подано до Центрального ОУПФ України в м. Одесі заяву №12 про призначення/перерахунок пенсії, в якій просив призначити йому пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

21 серпня 2019 року Центральне ОУПФ України в м. Одесі прийняло рішення №12 "Про відмову в призначенні пенсії за вислугу років згідно Закону України "Про прокуратуру", яке з посиланням на ч.9 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" обґрунтоване тим, що "згідно наданих документів загальний стаж роботи складає 18 років 6 місяців 5 днів, стаж роботи на посадах прокурорів - 13 років 12 днів, тому права на призначення пенсії за вислугу років згідно Закону України "Про прокуратуру" Ви не маєте. Право на пенсію по інвалідності відповідно Закону України "Про прокуратуру" Ви також не маєте, оскільки інвалідність встановлена після звільнення з прокурорських посад (настання інвалідності - 24 квітня 2019 року, дата звільнення - 07 березня 2018 року)".

При цьому, згідно протоколу про призначення пенсії ОСОБА_1 було призначено пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 20 травня 2019 року.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки інвалідність ІІ групи позивач отримав у зв`язку з проходженням військової служби, він має право на пенсію по інвалідності згідно ч.9 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", а відтак дії Центрального ОУПФ України в м. Одесі щодо відмови в призначені ОСОБА_1 пенсії по інвалідності згідно ч.9 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" є протиправним, а рішення №12 від 21 серпня 2019 року в частині відмови в призначені пенсії по інвалідності згідно ч.9 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" - підлягає скасуванню.

При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога позивача щодо зобов`язання відповідача призначити пенсію по інвалідності згідно ч.ч.2, 9 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" з врахуванням наданої довідки військовою прокуратурою Південного регіону України від 31 липня 2019 за №18/72 про заробітну плату є передчасною та може бути заявленою лише у тому випадку, якщо ГУПФ України в Одеській області призначить пенсію позивачу за інвалідністю згідно Закону України "Про прокуратуру", відмовивши при цьому врахувати вказану довідку, а відтак у задоволенні в цій частині позовних вимог позивача слід відмовити. (В цій частині судове рішення ОСОБА_1 не оскаржується).

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ч.1 ст. 46, ст. 64 Конституції України, ст.ст. 2, 6-14, 73, 74, 77, 78 КАС України, ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", які регулюють спірні правовідносини.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальних захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з вимогами ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до ч.1 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років.

Частина 5 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що працівникам, які не мають вислуги років, передбаченої частиною першою цієї статті, за наявності необхідного стажу роботи на посадах прокурорів, а також страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз.1 ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", після досягнення чоловіками 57 років, а жінками віку, що на п`ять років менше, ніж пенсійний вік, установлений ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах, із розрахунку 60 відсотків місячної заробітної плати за відповідну вислугу років, передбачену частиною першою цієї статті. Передбачене цією частиною зниження віку для жінок застосовується також до завершення періоду підвищення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року. До досягнення віку, встановленого цією частиною, право на пенсію за віком мають чоловіки 1960 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися по 31 грудня 1957 року; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1958 року по 31 грудня 1958 року; 56 років - які народилися з 1 січня 1959 року по 31 грудня 1959 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1960 року по 31 грудня 1960 року.

Згідно ч.6 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, зазначених у ст. 15 цього Закону, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Національній академії прокуратури України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що позивач на час звернення з заявою про перехід на інший вид пенсії, був визнаною особою з інвалідністю ІІ групи та з наявним стажем роботи більше 10 років в органах прокуратури, що відповідає вимогам ч.9 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач незаконно відмовив позивачу в призначенні пенсії по інвалідності згідно Закону України "Про прокуратуру".

Судова колегія вважає необґрунтованим довід апелянта про те, що право на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про прокуратуру" позивач не має, оскільки, інвалідність встановлена після звільнення з прокурорських посад, а саме: настання інвалідності - 24 квітня 2019 року, дата звільнення - 07 березня 2018 року, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.8 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров`я, у зв`язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв`язку із скороченням кількості прокурорів, у зв`язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування.

Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус ветерана війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .

Отже, спірна пенсія призначається незалежно від того, чи працював ОСОБА_1 в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії.

Крім того, відповідач при прийняті спірного рішення про відмову в призначенні пенсії не взяв до уваги, що позивач звільнений 07 березня 2018 року з посади прокурора відділу статистики ведення ЄРДР військової прокуратури Південного регіону з військової служби у запас, згідно з п."г" ч.6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку із проведенням організаційних заходів, що також надає йому також право на призначення пенсії відповідно ч.8 ст. 86 Закону України незалежно від того, чи працював він в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, та є тотожними відзиву на адміністративний позов, факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

Судова колегія вважає на необхідне зазначити, що судом першої інстанції в резолютивній частині судового рішення допущено описку, а саме замість ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", помилково зазначено ст. 68 Закону України "Про прокуратуру", що не є підставою для скасування або зміни судового рішення, разом з тим вона може бути виправлена судом першої інстанції шляхом прийняття ухвали про виправлення описки.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 квітня 2020 року.

Головуючий : Бітов А.І.

Суддя : Лук`янчук О.В.

Суддя : Ступакова І.Г.

Джерело: ЄДРСР 88574825
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку