ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2020 року

Київ

справа №215/4063/16-а(2-а/215/142/16)

адміністративне провадження №К/9901/18872/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шарапи В.М.,

суддів - Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2017 року у складі колегії суддів: Чумака С.Ю. (головуючий), суддів: Гімона М.М., Юрко І.В. у справі за його позовом до старшого державного інспектора - начальника Криворізького відділення Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Дніпропетровській області Корчевського Андрія Віталійовича про визнання протиправними дій та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просив:

1.1 визнати протиправними дій інспектора Корчевського А.В., які виразилися в незаконному винесенні постанови №25/19-90-09/332 від 14 вересня 2016 року в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 188-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) у вигляді штрафу в сумі 85 грн;

1.2 скасувати постанову №25/19-90-09/332 від 14 вересня 2016 року і закрити провадження у справі.

2. Постановою Тернівський районний суд м. Кривого Рогу від 14 листопада 2016 року позов задоволено повністю.

2.1 Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення з огляду на те, що ним було вжито всіх можливих заходів для виконання вимог припису. Проте очолювана позивачем установа не є самостійним розпорядником бюджетних коштів і припис виконано в межах фінансування. Крім того, суд першої інстанції зауважив на допущені порушення КУпАП під час провадження у справі про адміністративне правопорушення.

3. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2017 року апеляційну скаргу відповідача задоволено. Постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 14 листопада 2016 року скасовано та прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.

3.1 Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що позивачем не вжито всіх залежних від нього заходів для виконання вимог припису. Порушень КУпАП під час провадження у справі про адміністративне правопорушення допущено не було.

4. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено.

4.1. 23 грудня 2013 року старшим державним інспектором з енергетичного нагляду Криворізького відділення інспекції Держенергонагляду в Дніпропетровській області на підставі акта перевірки №01/11-61-109 від 20 грудня 2013 року винесено Припис №01/11-61-031, відповідно до якого ОСОБА_1 приписується забезпечити резервними джерелами живлення хірургічні, реанімаційні відділення лікарні на підставі ПУЕ (1986) Розділ 1 пункт: 1.2.17 в строк до 20 березня 2014 року. У подальшому на прохання позивача відповідачем строк виконання припису продовжувався до 30 вересня 2014 року, 1 січня 2015 року, 1 жовтня 2015 року та остаточно до 15 липня 2016 року.

4.2. 9 вересня 2016 державним інспектором з енергетичного нагляду на підставі статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контрою) у сфері господарської діяльності», статті 9 Закону України «Про електроенергетику», статті 14 Закону України «Про теплопостачання» та Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 року №929 (зі змінами і доповненнями) вжито заходів державного енергетичного нагляду (контролю) на енергетичному об`єкті Комунальний заклад «Криворізька міська лікарня №7» Дніпропетровської міської ради», за результатами чого складено Акт перевірки №25/19-61-28. На підставі Акту перевірки складено Протокол про адміністративне правопорушення від 9 вересня 2016 року №25/19-61-09/332, відповідно до якого при проведенні перевірки Комунального закладу «Криворізька міська лікарня №7» встановлено правопорушення, передбачене статті 188-20 КУпАП, а саме, ухилення від виконання та несвоєчасне виконання Припису від 23 грудня 2013 №01/11-61-031 статті 26 Закону України «Про електроенергетику».

4.3. 14 вересня 2016 року відповідачем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №25/19-90-09/332, якою головного лікаря КЗ «Криворізька міська лікарня №7» ДОР» ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення статті 188-20 КУпАП та накладено штраф у розмірі 85 грн.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Позивач подав касаційну скаргу в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 14 листопада 2016 року.

5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме статті 188-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

5.2. Крім того, позивач вказує на порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, які полягають у тому, що справу судом апеляційної інстанції розглянуто за його відсутності. Зазначає, що про час розгляду справи його не повідомлено належним чином.

6. Відповідач подав заперечення на касаційну скаргу. Вважає рішення суду апеляційної інстанції законним та обґрунтованим. Просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

7. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-третьої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції, що діяла до 8 лютого 2020 року), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

8. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод закріплює право особи на справедливий суд, складовою якого є право на доступ до правосуддя, що реалізується шляхом забезпечення рівності учасників справи. Зокрема, у пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року, заява №7460/03 та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гурепка проти України №2" від 8 квітня 2010 року, заява №38789/04, наголошується, що принцип рівності сторін, як один зі складників справедливого судового розгляду, передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

9. Зазначений принцип знайшов своє втілення у статті 11 КАС України, яка гарантувала особам, які беруть участь у справі, однакові права щодо подання до суду доказів та надання пояснень. Дотримання цього права, у свою чергу, забезпечується внаслідок закріплення у процесуальному законодавстві порядку належного повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового розгляду.

10. Стаття 33 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) передбачала загальне правило здійснення судового виклику осіб, які беруть участь у справі, шляхом надсилання повісток на їх адреси рекомендованою кореспонденцією.

11. Особа, яка бере участь у справі, вважалась належним чином повідомленою про дату, час і місце судового розгляду за умови надіслання їй повістки рекомендованою кореспонденцією та вручення такої повістки не пізніше ніж за три дні до дати судового засідання.

12. Ухвалою судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року справу було призначено до апеляційного розгляду у судовому засіданні 12 січня 2016 року на 13:00 год.

13. Оскаржувана постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2016 року прийнята у відкритому судовому засіданні з участю відповідача, проте без участі позивача. Згідно журналу судового засідання позивача належним чином повідомлено про дату, час і місце судового розгляду.

14. Проте, у матеріалах адміністративної справи відсутні докази повідомлення позивача про дату, час і місце апеляційного розгляду, належним чином. Зокрема, матеріали адміністративної справи містять текст судової повістки від 16 грудня 2016 року із зазначенням одним із адресатів ОСОБА_1 . У той же час, у справі наявне повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення з повісткою відповідачу, але не позивачу - ОСОБА_1 . Доказів направлення позивачу повістки та/або повідомлення його про дату, час та місце судового розгляду в інший спосіб, передбачений КАС України, матеріали адміністративної справи також не місять.

15. Таким чином, у суду апеляційної інстанції не було підстав стверджувати, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а відтак, здійснення розгляду цієї апеляційної скарги у відкритому судовому засіданні без участі позивача відбулось з порушенням норм статті 196 КАС України (у редакції чинній на час прийняття оскаржуваного судового рішення).

16. Відповідно пункту 3 частини третьої статті 353 КАС України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, у разі якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

17. З урахуванням наведеного, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2017 року- скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

18. У зв`язку з цим, судом касаційної інстанції не надається оцінка іншим доводам касаційної скарги, а також не перевіряється правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права при прийнятті оскаржуваних рішень.

19. Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 345, 349, 353, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

20. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

21. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2017 року - скасувати. Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

22. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач: Шарапа В.М.

Судді: Стеценко С.Г.

Чиркін С.М.