П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2020 р.

м. Одеса

Справа № 400/3036/19

Головуючий в І інстанції: Марич Є.В.

Дата та місце ухвалення рішення: 26.11.2019 р.

м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді - доповідача - Шеметенко Л.П.

судді - Стас Л.В.

судді - Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління поліції охорони в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління поліції охорони в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу виконуючого обов`язки начальника Управління поліції охорони в Миколаївській області №177 «Про покарання співробітників Управління поліції охорони» від 22.08.2019 року в частині притягнення командира взводу ОО та ПБ №2 роти Управління поліції охорони в Миколаївській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування та видання наказу за відсутності належних на те правових підстав. Так, позивач вважає, що службове розслідування проведено не у повному обсязі, його вину у вчиненні дисциплінарного проступку не доведено. Також позивач посилався на те, що у порушення порядку проведення службового розслідування, відповідач відмовлявся надавати йому для ознайомлення матеріали службового розслідування, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості подавати клопотання, в тому числі клопотання про опитування працівників поліції, як були присутні при інциденті, по факту якого розпочато службове розслідування; його не було ознайомлено з висновком службового розслідування та не надано копію наказу про притягнення до відповідальності.

Позивач вважає, що він не порушував службової дисципліни та не вчиняв дисциплінарного проступку, а тому притягнення його до дисциплінарної відповідальності є безпідставним.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Управління поліції охорони в Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт, зокрема, посилався на те, що службовим розслідуванням на підставі відібраних пояснень учасників конфлікту було встановлено факт протиправної поведінки позивача, яка виражалась у порушенні однострою, виразах ненормативною лексикою та провокуванні бійки. Апелянт вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на не встановлення факту перебування позивача у стані алкогольного сп`яніння, з огляду на те, що притягнення позивача не пов`язано із обставинами перебування його у стані алкогольного сп`яніння. Також апелянт вважає необґрунтованим посилання суду першої інстанції на те, що пояснення співробітників Управління поліції охорони викладені зі слів співробітників училища, оскільки співробітник поліції охорони ОСОБА_11 особисто був присутній під час конфлікту.

Апелянт зазначає, що обставини неналежної поведінки позивача підтверджено поясненнями всіх інших учасників та очевидців конфлікту, які є незацікавленими особами. Вказує на те, що посилання суду на відсутність у ОСОБА_1 діючих дисциплінарних стягнень є, на думку апелянта, безпідставним, оскільки Закон України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» не пов`язує накладення дисциплінарного стягнення з наявністю чи відсутністю діючих попередніх стягнень.

Також апелянт вважає необґрунтованим стягнення з Управління витрат на правову допомогу, з огляду на те, що ні під час підготовки справи до розгляду, ні під час розгляду справи такі вимоги позивачем не заявлялись.

В поданому відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим та повинно бути залишено без змін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходить службу в Управлінні поліції охорони в Миколаївській області і на час виникнення спірних правовідносин перебував на посаді командира взводу ОО та ПБ №2 роти Управління поліції охорони в Миколаївській області у званні лейтенанта поліції.

Наказом начальника Управління поліції охорони в Миколаївській області від 06.08.2019 року № 171, у зв`язку із надходженням 01.07.2019 року листа начальника Вінницького вищого професійного училища Департаменту поліції охорони №673/43/50/01-2019 року про вжиття заходів щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , було призначено проведення службового розслідування щодо фактів, викладених у вищезазначеному листі, та призначено членів дисциплінарної комісії.

За наслідками проведення службового розслідування дисциплінарною комісією складено висновок, затверджений 22.08.2019 року т.в.о. начальника Управління поліції охорони в Миколаївській області Коваленко М., відповідно до якого встановлено, що факти, викладені у листі начальника Вінницького вищого професійного училища Департаменту поліції охорони знайшли своє підтвердження в частині неналежної поведінки поліцейських, порушенні правил внутрішнього розпорядку Вінницького ВПУ ДПО. У зв`язку з викладеним, дисциплінарна комісія дійшла висновку про порушення, зокрема, командиром взводу ОО та ПБ №2 роти Управління поліції охорони в Миколаївській області лейтенантом поліції ОСОБА_1 ст. 3 Конституції України, п.п. 11, 12 ч. 3 ст. 1, Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", розділу ІІ наказу МВС України від 09.11.2016 року № 1179 "Про затвердження правил етичної поведінки поліцейських", у зв`язку з чим він підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді накладення дисциплінарного стягнення - суворої догани.

На підставі вказаного висновку дисциплінарної комісії т.в.о. начальника Управління поліції охорони в Миколаївській області прийнято наказ від 23.08.2019 року № 177 "Про покарання співробітників УПО Миколаївської області", згідно з п. 1 якого командиру взводу ОО та ПБ №2 роти Управління поліції охорони в Миколаївській області лейтенанту поліції ОСОБА_1 оголошено дисциплінарне стягнення - сувору догану.

Не погоджуючись з п. 1 вказаного наказу, позивач оскаржив його до суду першої інстанції.

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що під час службового розслідування відповідачем дотримано вимоги Дисциплінарного статуту і Порядок проведення службового розслідування, однак, висновок дисциплінарної комісії щодо встановлення вини позивача та оголошення щодо нього суворої догани, є на думку суду першої інстанції, необґрунтованим.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію", згідно зі статтею 1 якого Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Основні обов`язки поліцейського закріплені у ст. 18 цього Закону. Так, поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема, домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

У частині 3 статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно ст. 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком, відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту, визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Стаття 13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Згідно частини 3 цієї статті, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади;7) звільнення із служби в поліції.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків, проводиться службове розслідування.

Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Частинами 3-4, 6, 10 статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії (ст. 15 Дисциплінарного статуту).

Частиною 15 статті 15 Дисциплінарного статуту визначено, що за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Згідно ч.ч. 7-8 ст. 19 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок № 893).

Згідно п. 1 розділу ІІ Порядку № 893, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно з розділом V Порядку № 893, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно п. 4 цього Розділу, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Звертаючись з позовом до суду першої інстанції, ОСОБА_1 посилався на порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування, що виразилось у невідібранні пояснень від усіх осіб, які мають відношення до обставин, викладених у листі начальника Вінницького вищого професійного училища Департаменту поліції охорони, а також осіб, яким відомо про такі обставини; у відмові в ознайомленні його з матеріалами службового розслідування та з висновком службового розслідування, що позбавило його права подавати клопотання про опитування працівників поліції, які були безпосередньо присутні при інциденті. Також позивач посилався на відсутність наказу про призначення проведення службового розслідування, порушення строків проведення службового розслідування та неповноважність складу дисциплінарної комісії, через перебування одного з її членів у відпустці. Позивач вважає, що службове розслідування проведено неповно та необ`єктивно, без отримання у належний спосіб пояснень від осіб щодо обставин скоєння дисциплінарного проступку, що свідчить про не встановлення його вини у скоєнні дисциплінарного проступку.

Стосовно посилань позивача на порушення порядку проведення службового розслідування, колегія суддів зазначає наступне.

В ході розгляду справи встановлено, що підставою для проведення в даному випадку службового розслідування став лист начальника Вінницького вищого професійного училища Департаменту поліції охорони №673/43/50/01-2019 року "Про направлення інформації" та наказ начальника Управління поліції охорони в Миколаївській області від 06.08.2019 року № 171 "Про призначення проведення службового розслідування" щодо фактів, викладених у вищезазначеному листі.

У листі від 01.07.2019 року начальник Вінницького вищого професійного училища Департаменту поліції охорони повідомив начальника УПО в Миколаївській області про неодноразові порушення старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та сержантом поліції ОСОБА_2 правил внутрішнього розпорядку Вінницького ВПУ ДПО та вимог наказу МВС № 1179 від 09.11.2016 року "Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських" під час перебування в училищі.

З метою перевірки викладених у листі обставин начальником Управління поліції охорони в Миколаївській області і було прийнято наказ від 06.08.2019 року № 171 "Про призначення проведення службового розслідування", що відповідає положенням Дисциплінарного статуту та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893.

Згідно зі статтею 16 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Судом встановлено, що відповідачем не порушено строків проведення службового розслідування, з огляду на те, що наказ про призначення його проведення прийнято начальником Управління поліції охорони в Миколаївській області 06.08.2019 року, тоді як висновок за наслідками його проведення затверджено 22.08.2019 року, тобто службове розслідування було проведено у межах місячного строку.

Слід зазначити, що чинним законодавством не встановлено строків, у межах яких має бути призначено службове розслідування після отримання інформації про можливе вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, однак, встановлено строки застосування дисциплінарних стягнень. Так, відповідно до ст. 21 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. При цьому, ч. 2 ст. 21 Дисциплінарного статуту встановлено, що у разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

В даному випадку ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності 22.08.2019 року за дії, розцінені відповідачем як дисциплінарний проступок, що були вчинені позивачем 20.06.2019 року та виявлені 22.08.2019 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем було дотримано як строк проведення службового розслідування, так і строк застосування до позивача дисциплінарного стягнення.

Стосовно посилань ОСОБА_1 на ненадання йому для ознайомлення матеріалів службового розслідування, а також не ознайомлення його з висновком службового розслідування, слід зазначити наступне.

Згідно статті 18 Дисциплінарного статуту, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

Пунктом 5 Порядку № 893 визначено, що письмові клопотання поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, про отримання і долучення до матеріалів службового розслідування документів, отримання додаткових пояснень від інших осіб подаються голові або членам дисциплінарної комісії в межах строку проведення службового розслідування.

Таким чином, подання клопотань та ознайомлення з матеріалами службового розслідування є правом особи. В даному випадку позивачем не надано доказів вчинення ним будь-яких дій, направлених на реалізацію відповідних прав, в тому числі, доказів подання ним у встановленому порядку відповідних клопотань та доказів відмови відповідача у прийнятті клопотань позивача або відмови у наданні йому для ознайомлення матеріалів службового розслідування.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що посилання позивача на порушення його прав в цій частині не знайшли свого підтвердження.

В свою чергу, ні Дисциплінарний статут, ні Порядок № 893 не встановлює обов`язку для дисциплінарної комісії ознайомлювати особу, відносно якої проводиться службове розслідування, з висновком службового розслідування.

Підпунктом 14 пункту 2 Розділу ІІІ Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 встановлено, що голова дисциплінарної комісії після затвердження висновку службового розслідування за письмово оформленим волевиявленням поліцейського, стосовно якого проводилося службове розслідування, забезпечує ознайомлення його із затвердженим висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, з дотриманням вимог законодавства України.

Таким чином, ознайомлення з висновком службового розслідування також є правом особи, реалізація якого залежить від волевиявлення самої особи, а тому не ознайомлення в даному випадку позивача з висновком службового розслідування до винесення наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності не свідчить про порушення відповідачем порядку проведення такого службового розслідування.

Відповідно до п.2 Розділу VII Порядку № 893, наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, ЗВО та особистого ознайомлення поліцейського з ним, що здійснюється кадровим підрозділом органу (підрозділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським. Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння поліцейським, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долученої до його особової справи.

З матеріалів справи встановлено, що позивач був ознайомлений з наказом від 22.08.2019 року № 177 про накладення дисциплінарного стягнення 23.08.2019 року, що підтверджується листом ознайомлення, наявним в матеріалах справи, який містить особистий підпис позивача, зазначене свідчить про дотримання відповідачем вимог Порядку № 893.

В свою чергу, згідно наказу Управління поліції охорони в Миколаївській області від 06.08.2019 року № 171, проведення службового розслідування доручено дисциплінарній комісії у складі: голови - заступника начальника УПО Миколаївської області капітана поліції Строіна С.В. , членів комісії: начальника ВКЗ УПО Миколаївської області майора поліції Івлєва О.В. , старшого інспектора з о/д із внутрішніх розслідувань ВКЗ УПО в Миколаївській області капітана поліції Кузьо О.В., т.в.о. командира батальйону УПОВ в Миколаївській області капітана поліції Бенюха А.І., командира роти УПО в Миколаївській області майора поліції Гаріна В.Ю.

Відповідно до п.п. 2-4, 10 Розділу І Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, дисциплінарна комісія створюється за письмовим наказом Міністра внутрішніх справ України, службової особи поліції або ректора закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, наділених повноваженнями із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (далі - уповноважений керівник), одночасно з прийняттям рішення про призначення службового розслідування. Дисциплінарна комісія утворюється у складі не менше трьох осіб, з яких визначається голова дисциплінарної комісії. Дисциплінарна комісія створюється із числа поліцейських та інших працівників органу (підрозділу) поліції, де призначено службове розслідування, або працівників інших органів (підрозділів) поліції за наявності згоди їх керівників, які мають відповідні знання та досвід служби (роботи) в поліції та відповідну фахову підготовку щодо предмета проведення службового розслідування.

При утворені, в даному випадку, дисциплінарної комісії для проведення службового розслідування відносно позивача відповідачем дотримано зазначені вимоги Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України.

При цьому, пунктами 9 та 10 Розділу І Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, визначено випадки, коли особу не може бути включено до складу дисциплінарної комісії. В даному випадку наявності обставин, з якими вказане Положення пов`язує неможливість особи бути включеною до складу дисциплінарної комісії, судом не встановлено.

Розділом ІІ Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України визначені повноваження голови та членів дисциплінарних комісій.

Як вбачається з матеріалів справи, відібрання пояснень у осіб, які мають відношення до предмету службового розслідування, здійснювалось старшим інспектором з о/д із внутрішніх розслідувань ВКЗ УПО в Миколаївській області капітаном поліції Кузьо О.В.

За наслідком дослідження зібраних в ході проведення службового розслідування доказів, дисциплінарною комісією у повному її складі 22.08.2019 року складено висновок за матеріалами службового розслідування.

У підтвердження повноважності дисциплінарної комісії відповідачем був наданий наказ Управління поліції охорони в Миколаївській області від 19.08.2019 року № 87 о/с, згідно якого члена комісії командира роти УПО в Миколаївській області майора поліції Гаріна В.Ю. 22.08.2019 року було відкликано з відпустки у зв`язку із службовою необхідністю.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що член дисциплінарної комісії Гарін В.Ю . приймав участь у роботі дисциплінарної комісії, наслідком якої є складення висновку службового розслідування, а тому посилання позивача на невиконання членом дисциплінарної комісії своїх обов`язків є безпідставним.

Стосовно правомірності застосування до позивача дисциплінарного стягнення, колегія суддів зазначає наступне.

В ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією було встановлено, що згідно наказів Управління поліції охорони Миколаївської області від 10.06.2019 року № 456 та № 459 17.06.2019 року командира взводу № 2 ОО та ПБ роти УПО Миколаївської області лейтенанта поліції ОСОБА_1 та молодшого інспектора взводу № 2 роти реагування батальйону УПО Миколаївської області старшого сержанта поліції ОСОБА_2 17.06.2019 року було направлено у службове відрядження до Вінницького вищого професійного училища Департаменту поліції охорони з метою у часті у змаганнях з міні-футболу серед підпорядкованих підрозділів Департаменту поліції охорони.

З листа начальника Вінницького вищого професійного училища Департаменту поліції охорони полковника поліції ОСОБА_16, пояснень начальника курсу Вінницького вищого професійного училища Департаменту поліції охорони ОСОБА_12, заступників начальника курсу ОСОБА_11 та ОСОБА_14, старшини курсу ОСОБА_15 , представника Департаменту поліції охорони ОСОБА_17, старшого інспектора з особливих доручень відділу кадрового забезпечення Управління поліції охорони в Миколаївській області лейтенанта поліції ОСОБА_11 , дисциплінарною комісією було встановлено, що 20.06.2019 року позивачем було порушено вимоги Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», Наказу МВС України №1179 від 09.11.2016 р. «Про затвердження правил етичної поведінки поліцейських», що виразилось у перебуванні в гуртожитку училища в цивільному одязі (шортах з оголеним торсом), зневажливому реагуванні на зауваження старшого за званням начальника курсу Вінницького вищого професійного училища Департаменту поліції охорони ОСОБА_12 щодо порушення правил перебування у гуртожитку, допущенні висловлювань ненормативною лексикою в бік особи старшого офіцерського складу - ОСОБА_12 .

Так, з пояснень заступника начальника Вінницького вищого професійного училища Департаменту поліції охорони ОСОБА_13 , заступників начальника курсу Вінницького вищого професійного училища Департаменту поліції охорони ОСОБА_11 та ОСОБА_14 , а також поліцейського УПО у Закарпатській області ОСОБА_15 встановлено, що 20.06.2019 року близько 16.00 год. вказані особи знаходились на 3-му поверсі приміщення гуртожитку Вінницького вищого професійного училища Департаменту поліції охорони, де побачили двох невідомих осіб, які були в шортах та без верхнього одягу, вели себе неадекватно та грубо лаялись, тримали в руках сигарети. ОСОБА_13 було з`ясовано ким являються вказані особи, на що останні повідомили, що вони старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та сержант поліції ОСОБА_2 , які прибули для участі у змаганнях з міні-футболу та тимчасово, на період проведення змагань, проживають у гуртожитку.

Також у своїх поясненнях зазначені вище посадові особи вказали на те, що під час спілкування з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виявилось, що останні перебувають у стані алкогольного сп`яніння, на що вказував різких запах з ротової порожнини. Начальником курсу ОСОБА_12 було зроблено зауваження вказаним двом особам, на яке вони відреагували неадекватно, почали сперечатись, допускаючи при цьому вживання нецензурної лайки.

З пояснень дисциплінарною комісією встановлено, що про вказаний факт ОСОБА_13 одразу повідомив начальника училища полковника поліції ОСОБА_16 , після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було супроводжено до службового кабінету начальника училища, де також знаходився представник Департаменту поліції охорони майор поліції ОСОБА_17 . Допитані особи повідомили, що начальником училища було попереджено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про неприпустимість подібної поведінки, однак на вказане зауваження останні почали у підвищеному тоні сперечатись з керівником навчального закладу, заперечуючи той факт, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння.

У поясненнях вказано, що після розмови із ОСОБА_16 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пішли на 3 поверх приміщення гуртожитку, однак, пізніше у той же день, близько 16.30 години ці самі особи знов були помічені у коридорі гуртожитку у невстановленій формі одягу, голосно дискутували з використанням нецензурної лексики. Після повторного зауваження, здійсненого ОСОБА_12 щодо недотримання встановленої форми одягу, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знов відреагували неадекватно та агресивно, продовжили у грубій формі сперечатись, допускаючи при цьому вживання ненормативної лексики. Також у поясненнях вказано, що окрім вище зазначеного ОСОБА_1 провокував бійку з ОСОБА_12 .

У відібраних членом дисциплінарної комісії Кузьо О . В. письмових поясненнях лейтенант поліції ОСОБА_11 , зазначив, що йому 20.06.2019 року співробітником Департаменту поліції охорони ОСОБА_17 було повідомлено про неналежну поведінку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та доручено проконтролювати поведінку вказаних осіб з метою недопущення повторних протиправних дій з їх боку. У зв`язку з вказаним він направився до гуртожитку, де побачив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сперечаються з ОСОБА_12 , при цьому позивач та ОСОБА_2 висловлювались грубо та нецензурною лайкою. Лейтенант поліції ОСОБА_11 підтвердив факт провокування з боку ОСОБА_1 бійки з ОСОБА_12

Поясненнями заступника начальника відділу Департаменту поліції охорони ОСОБА_17 підтверджено перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом із ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 у кабінеті начальника ВВПУ ДПО полковника поліції ОСОБА_16 , де і він сам був присутній. ОСОБА_17 підтвердив, що під час перебування у кабінеті ОСОБА_16 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зроблено зауваження, на яке вони, в присутності начальника училища та інших співробітників, відреагували неадекватно, почали сперечатись та використовуючи нецензурну лексику, заперечуючи вчинення ними протиправних дій. Також ОСОБА_17 зазначив, що ним було викликано старшого інспектора з о/д УПО Миколаївської області ОСОБА_11 та надано вказівку щодо контролю поведінки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а через деякий час йому стало відомо про те, що останні повторно вступили в конфлікт з ОСОБА_12 , в ході якого знову висловлювались нецензурною лексикою.

Начальник Вінницького вищого професійного училища Департаменту поліції охорони ОСОБА_16 виклав обставини виниклої 20.06.2019 року ситуації у листі від 01.07.2019 року, який було направлено начальникові УПО в Миколаївській області підполковнику поліції Думінському Р. , та який і став підставою для проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . У вказаному листі начальник училища зазначив про те, що від майора поліції ОСОБА_12 йому стало відомо про неналежну поведінку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що виразилась у порушенні встановленої форми одягу, зневажливому ставленні до колег, використанні при спілкуванні з начальником курсу ОСОБА_12 ненормативної лексики, у зв`язку з чим, для перевірки вищевикладених обставин, вони були викликані до його службового кабінету. Начальник училища зазначив, що ним було проведено виховну бесіду з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з приводу вказаних обставин, після чого вони повернулись до приміщення гуртожитку, однак належних висновків не зробили та в подальшому повторно вступили у конфлікт з начальником курсу ОСОБА_12 .

В ході проведення службового розслідування у позивача та у старшого інспектора ГФБ УПО Миколаївської області лейтенанта поліції ОСОБА_28 також були відібрані пояснення стосовно обставин, що стались 20.06.2019 року під час перебування у Вінницькому вищому професійному училищі Департаменту поліції охорони.

ОСОБА_28 пояснив, що 20.06.2019 року йому стало відомо про конфлікт, який відбувся між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та керівництвом училища, однак, при самому конфлікті він присутній не був, а тому подробиці цього конфлікту йому не відомі.

Позивач у своїх письмових поясненнях вказав, що під час перебування у Вінницькому вищому професійному училищі Департаменту поліції охорони він алкогольних напоїв не вживав, 20.06.2019 року близько 16 години знаходився у своїй кімнаті у гуртожитку, де почув голос начальника курсу ОСОБА_12 , який розмовляв з ОСОБА_2 Позивач зазначив, що разом із ним у кімнаті перебували деякі учасники змагань, однак, хто саме він не пам`ятає. У письмових поясненнях позивача вказано, що після того, як він почув, що ОСОБА_12 пропонує ОСОБА_2 пройти до кабінету начальника училища, він підійшов до виходу з кімнати та попрямував за ОСОБА_2 та ОСОБА_12 . Позивач зазначив, що під час бесіди ОСОБА_12 використовував нецензурну лексику, тоді як ОСОБА_2 розмовляв досить стримано без використання нецензурної лексики.

ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_2 був одягнений лише у шорти, торс був оголений. Також зазначив, що будь-яких розмов між ним та ОСОБА_12 не відбувалось. У поясненні позивач зазначив, що після цього вони всі разом прослідували до аудиторії № 205, де знаходився начальник училища ОСОБА_16 , після чого ОСОБА_12 покликав начальника училища та повідомив про порушення ОСОБА_2 встановленої форми одягу та перебування його у стані алкогольного сп`яніння. Також позивач зазначив, що начальником училища був викликаний представник ДПО ОСОБА_17 , якому було доручено розібратись у ситуації, яка відбулась. Після чого останній зажадав від усіх присутніх учасників команди УПО Миколаївської області здати службові посвідчення. Позивач зазначив, що після цього він вперше звернувся до ОСОБА_17 та повідомив, що посвідчення він не віддасть. Також ОСОБА_1 зазначив, що саме від ОСОБА_12 був відчутний запах алкоголю, та саме він кричав та висловлювався в його бік нецензурною лексикою.

В свою чергу з висновку службового розслідування вбачається, що ОСОБА_2 , на підставі ст. 63 Конституції України, відмовився від надання пояснень дисциплінарній комісії з приводу виниклої ситуації.

На підставі відібраних пояснень дисциплінарна комісія і дійшла висновку про підтвердження викладених у листі начальника Вінницького вищого професійного училища Департаменту поліції охорони від 01.07.2019 року фактів допущення, зокрема, позивачем службової дисципліни.

З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п.п. 11, 12 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ наказу МВС України від 09.11.2016 року № 1179 "Про затвердження правил етичної поведінки поліцейських", під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, та ін.; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що поліцейські мають єдиний однострій. Правила носіння та норми належності однострою поліцейських затверджує Міністр внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.08.2017 року № 718 затверджено Правила носіння однострою поліцейських, відповідно до п. 3 яких поліцейські повинні носити однострій, що відповідає зразкам і описам, затвердженим у встановленому законодавством України порядку, у суворій відповідності із цими Правилами.

Пунктом 4 зазначених Правил визначено, що повсякденна та спеціальна форми одягу підлягають носінню під час виконання службових обов`язків, на заняттях, а також у позаслужбовий час.

Пунктом 7 Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України, затвердженої Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 02.08.2017 року № 672, визначено, що на поліцейського, який перебуває у службовому відрядженні, поширюється режим робочого часу того органу (підрозділу) поліції чи державного органу, підприємства, установи або організації, до якого (якої) він відряджений.

В даному випадку проведеним службовим розслідуванням, на підставі пояснень осіб, які безпосередньо приймали участь в інциденті, а також осіб, які в силу займаних посад були учасниками з`ясування його обставин та врегулювання виниклого конфлікту, було підтверджено факт порушення позивачем вимог зазначених вище нормативно-правових актів та допущення ним під час перебування у відрядженні у Вінницькому вищому професійному училищі Департаменту поліції охорони неналежної поведінки, що виразилась у порушенні правил носіння форменого одягу, виявлені неповаги до колеги, старшого за званням, недотриманні норм ділового мовлення, допущення використання ненормативної лексики.

Посилання позивача на деякі недоліки в оформленні письмових пояснень не можуть, на думку колегії суддів, бути підставою для висновку про порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування, а також висновку про недоведеність вини позивача у порушенні службової дисципліни. В даному випадку сторонами не заперечується, що надані пояснення отримані саме від осіб, які прямо чи опосередковано приймали участь у виниклій ситуації та містять інформацію щодо обставин її виникнення та подальшого розвитку подій.

Таким чином, наявні в матеріалах справи докази, свідчать про те, що за наслідками проведення службового розслідування дисциплінарною комісією було повно та об`єктивно з`ясовано всі обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, встановлено причини і умови його вчинення, а також вину позивача у його вчиненні, а доводи позивача про протилежне є необґрунтованими.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо недоведеності вини позивача у вчиненні дисциплінарного проступку. Також колегія суддів вважає помилковим посилання суду першої інстанції на відсутність підтвердження того, що позивач перебував у стані алкогольного сп`яніння, про що зазначено у поясненнях, оскільки вказаний факт, згідно висновку службового розслідування, не знайшов свого підтвердження в ході проведення такого розслідування, та за цим фактом позивач не притягувався до дисциплінарної відповідальності.

Враховуючи встановлення факту порушення позивачем службової дисципліни, колегія суддів вважає, що наказ Управління поліції охорони в Миколаївській області №177 «Про покарання співробітників Управління поліції охорони» від 22.08.2019 року в частині притягнення командира взводу ОО та ПБ №2 роти Управління поліції охорони в Миколаївській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани є правомірним та обґрунтованим, а тому скасуванню в цій частині не підлягає.

Відповідно до положень ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, оскільки судом першої інстанції не надано належної правової оцінки обставинам справи, доводам сторін по справі, неправильно застосовано норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постановлене судом рішення підлягає скасуванню на підставі ст. 317 КАС України, з ухваленням нового рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог.

Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для розподілу судових витрат відповідно до норм ст. 139 КАС України.

Відповідно до положень п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Згідно пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи про прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що постанова оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління поліції охорони в Миколаївській області -задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування в частині наказу №177 від 22.08.2019 року «Про покарання співробітників Управління поліції охорони».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судове рішення складено у повному обсязі 02.04.2020 р.

Суддя - доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя : Л.В. Стас

Суддя: І.О. Турецька