Дата документу 24.03.2020

Справа № 334/8362/19

Провадження № 3/334/200/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2020 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Баруліна Т.Є., за участю представника Дніпровської митниціДержмитслужби Карпенка О.Г., розглянувши адміністративний матеріал за фактом порушення митних правил громадянкою України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий 02.06.2017, орган, що видав НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за статтею 471 Митного кодексу України,

встановив:

30.10.2019 о 07 год. 35 хвилин, в зоні митного контролю залу «на відліт» міжнародного аеропорту м. Запоріжжя, під час оформлення у митному відношенні пасажирів рейсу № 1480 «Запоріжжя-Стамбул», що здійснювався авіакомпанією «Turkishairlines», громадянка України ОСОБА_1 самостійно обрала для проходження митного контролю «зелений коридор», де митний контроль здійснюється у спрощеному порядку (без заповнення митної декларації). Після перетину громадянкою ОСОБА_1 «зеленої смуги», під час проведення митного контролю встановлено, що у її сумці знаходиться іноземна валюта (долари США) у кількості 11800. Дана валюта не була заявлена за встановленою формою, чим було порушено вимоги п.6 Постанови Національного Банку України № 3 від 02.01.2019 «Про затвердження положення про транскордонне переміщення валютних цінностей», а саме фізичні особи ввозять в Україну валюту і банківські метали в сумі/вартістю що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі. Перевищення складає 705 доларів США. Документів, що підтверджують зняття готівки з власних рахунків у банках фізичними особами валюти гр. ОСОБА_1 надано не було.

Таким чином, громадянка України ОСОБА_1 , яка формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор», порушила встановлений Митним кодексом України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме перемістила 06.08.2019 через митний кордон України (в зоні діяльності Запорізької митниці ДФС) товар валютні цінності, переміщення якого через митний кордон України без письмового декларування, обмежено законодавством України.

Чим вчинила порушення порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

30.10.2019 Запорізькою митницею ДФС у відношенні громадянки України ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил № 0157/11200/19 за ст.471 МК України.

Предмети, що є безпосередніми предметами порушення митних правил, а саме валютні цінності 705 доларі США, вилучені в порядку, передбаченому ст. 511 Митного кодексу України та 30.10.2019 прийняті для зберігання Запорізькою митницею ДФС за квитанцією до прибуткового касового ордеру від 30.10.2019 № 10.

Валютні цінності в обсязі, дозволеному для переміщення через митний кордон без письмового декларування в еквіваленті 10 000 євро, повернуті громадянці ОСОБА_1 .

В особистих письмових поясненнях від 30.10.2019 громадянка ОСОБА_1 повідомила, що під час проходження митного контролю, в аеропорту м. Запоріжжя рейс 1480 на відліт проходила зеленим коридором. На питання митного інспектора про наявність валюти заявила суму дозволену трохи більше 11 тисяч доларів США. Точну суму не пам`ятає. При перерахунку валюти було виявлено на 705 доларів США більше від дозволеної до вивезення суми у зв`язку з тим, що неправильно перерахувала співвідношення валют. Провину свою визнає.

У судовому засіданні представник Дніпровської митниці Держмитслужби Карпенко О.Г. підтримав факти, викладені у протоколі про порушення митних правил №0157/11200/19 та просив суд прийняти рішення в межах ст. 471 МК України.

Громадянка ОСОБА_1 у судове засіданняне з`явилася, про час і місце судового розгляду повідомлялась належним чином.

Представник ОСОБА_2 адвокат Шпакова О.С. у судове засіданняне з`явилася, надала до суду письмові заперечення на протокол про порушення митних правил та зазначила такі пояснення ОСОБА_2 , «30.10.2019 я прибула до міжнародного аеропорту м.Запоріжжя з метою відліту до Стамбула. До аеропорту приїхала моя подруга аби мене проводити. Ми поспілкувались вона мене проводила і я пішла в зону митного оформлення «на відліт», де я самостійно обрала для проходження митного контролю «зелений коридор» де митний контроль здійснюється у спрощеному порядку (без заповнення митної декларації). Я свідомо обрала саме цей порядок, адже я лечу не в перший раз та знаю, що без декларування дозволено мати з собою готівку у сумі що не перевищує 10000 доларів США згідно курсу на день вильоту. У мене з собою було готівкою рівно 9500 доларів США, тому я свідомо обрала саме зелений коридор, де не передбачено декларування. Коли співробітниками аеропорту було запропоновано перерахувати кошти я не сумнівалась, що мною ніяких норм законодавства не порушено. Однак до мого здивування під час перерахунку грошей виявилось, що у мої сумочці грошей більше ніж дозволено, і сума що знаходилась у моїй сумочці більша за дозволену на 705 доларів США на підставі чого було складено протокол № 0157/11200/19 та вилучено у мене ці кошти. Пізніше я з`ясувала, що кошти були покладені до сумочки моєю подругою, яка поклала до сумки в той час коли я була у вбиральні. Моя подруга раніше брала у мене борг і знаючи, що я лечу у відпустку вирішила мені їх віддати як раз перед відпусткою. Але вийшло так, що вона поклала їх до моєї сумочки і забула про це попередити, Таким чином склалася ситуація, що я мала більшу кількість коштів готівкою ніж дозволено. А відповідно з огляду на все вище викладене вини моєї у ситуації, що склалась не має.»

Шкода, яку ОСОБА_1 потенційно могла б завдати державі була незначною.

Застосування конфіскації буде занадто жорстоким покаранням для ОСОБА_1 оскільки сума вилучена у неї валюти є її приватною власністю, які мають легальне походження, а саме вона їх отримала в якості повернення боргу. Дані грошові кошти потрібні їй для забезпечення гідного існування, купівлю їжі, ліків та ін. Конфіскація цих коштів, на які вона розраховувала, ставить її в скрутне матеріальне становище, та взагалі поставить його життя під загрозу, а тому це порушує її право на повагу власності, так як є не пропорційним, оскільки покладає на неї «індивідуальний надмірний тягар».

Причина вчинення ОСОБА_1 правопорушення стала її необізнаність про суму яка була у неї в сумочці.

Будь-яких документів захисник Свєчкіної А.І. на підтвердження зазначеного до суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 за вище викладених судом обставин повністю доведена у судовому засіданні належними і допустимими доказами і дії останньої суд кваліфікує за ст. 471 МК України, як порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів переміщення яких через митний кордон України обмежено законодавством України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

У відповідності до ч. 3 ст. 197 МК України, обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України.

Згідно з п.12) ч.1 ст.1, ч.1 ст.8 Закон України «Про валюту і валютні операції», транскордонне переміщення валютних цінностей - ввезення, пересилання на митну територію України, вивезення, пересилання з митної території України або транзит через митну територію України банківських металів, готівкової валюти.

Транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 тисяч євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1, п.п.1) п.2, п.3-п.6 Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 2 січня 2019 року № 3:

Це Положення визначає порядок ввезення, пересилання на митну територію України, вивезення, пересилання з митної території України або транзит через митну територію України фізичними особами, юридичними особами та банками готівкової валюти і банківських металів.

Готівкова валюта - це готівкова валюта України і готівкова іноземна валюта у вигляді банкнот і монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної держави, банкноти і монети, вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу.

Перерахунок сум готівкової валюти і вартості банківських металів у євро для вимог цього Положення здійснюється за офіційним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України (далі - Національний банк), або за крос-курсом, визначеним згідно з офіційним курсом гривні до відповідних іноземних валют і банківських металів, установленим Національним банком, на день перетинання митного кордону України або на день пересилання готівкової валюти, банківських металів.

Фізичні/юридичні особи та банки здійснюють декларування переміщення готівкової валюти і банківських металів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу.

Фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Відповідно до пункту 18 постанови Національного Банку України № 5 від 02.01.2019 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», фізичні особи - резиденти здійснюють валютні операції з транскордонного переміщення валютних цінностей шляхом їх вивезення/пересилання за межі України в загальній сумі, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10000 євро, на підставі документів, що підтверджують:

1) зняття цією фізичною особою готівки з власних рахунків у банках і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10000 євро;

2) придбання цією особою банківських металів у банках та/або Національному банку виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10000 євро.

Документи, що підтверджують зняття готівки з власних рахунків у банках фізичними особами - резидентами з метою її вивезення, є чинними протягом 90 календарних днів із дня зняття ними готівки з власних рахунків у банках.

Таким чином, законодавством України встановлено обмеження на переміщення через митний кордон України готівки в сумі понад 10000 Євро.

Згідно з ч.1 ст. 1 МК України законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно зі ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, і відповідно до положень ч.2 ст.19 Закону України про міжнародні договори України», якщоміжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно із ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до положень ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Санкцією ст. 471 Митного кодексу України передбачено накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.

Згідно зі ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином необмежують право держави вводити в дію закони, які вона вважає необхідними для забезпечення контролю за користуванням майном або для забезпечення сплати податків, зборів або штрафів.

Так, жодним із рішень Європейського суду з прав людини не встановлено прямої заборони на конфіскацію предметів порушення митних правил.

Навпаки, у п. 33 Рішення Європейського суду з прав людини по справ «Ізмайлов проти Росії» зазначено, що загальна вимога щодо декларування товарів, що переміщуються через митний кордон, яка поширюється на кожну особу, котра перетинає державний кордон, запобігає неконтрольованому ввезенні готівки в державу чи її вивезенню з неї, тому конфіскація у випадку недекларування готівки під час проходження митного контролю є частиною регуляторного механізму, який відповідає загальним інтересам суспільства.

У рішенні в справі «Трегубенко проти України « ЄСПЛ зазначив, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, interalia «інтерес суспільства» та «умови, передбачені законом». Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, «справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Пошук такого справедливого балансу полягає через всю Конвенцію. Далі Суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «Індивідуальний і надмірний тягар».

Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується обставин кожної конкретної справи, а тому повинен бути встановлений щодо кожного конкретного суб`єкта у кожній справі на підставі безпосередньо з`ясованих обставин і фактів.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 не надано жодних доказів, які б свідчили, що вилучення 705 доларів США становить для неї надмірний тягар.

Так особою не зазначені відомості про її доходи і фінансові статки, що має враховуватись при оцінці наявності у неї обставин, які складуть «індивідуальний і надмірний тягар» при конфіскації вилучених коштів.

Згідно пояснень ОСОБА_1 від 30.10.2019 на питання митного інспектора про наявність валюти заявила суму дозволену трохи більше 11 тисяч доларів США, оскільки вона неправильно перевела співвідношення валюти, та свою вину визнала. В той же час у запереченнях наданих до суду вже зазначає, що була обізнана лише про суму в 9500 доларів США, 705 доларів США це борг повернутий подругою, вона неодноразово перетинає митний кордон України та добре обізнана з правилами проходження «зеленого коридору». Отже надані представником заперечення суду суперечать особистим поясненням ОСОБА_1 від 30.10.2019, які були написані нею особисто.

Відповідно до положень ст. 366 МК України, канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

Обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Громадяни, які проходять (проїжджають) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.

Відповідно до п. 57 ч. 1 ст. 4 МК України, товари будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Документів, що підтверджують зняття готівки з власних рахунків у банках фізичними особами валюти гр. ОСОБА_1 суду не було надано.

Згідно до вимог ст. 491 МК України, підставами для порушення справи про порушення митних правил є:

1) безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил;

2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу;

3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

Згідно ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Згідно з вимогами ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Таким чином, громадянка ОСОБА_1 порушила встановлений порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто перемістила через митний кордон України через «зелений коридор» товар, переміщення якого через митний кордон України обмежено законодавством України.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи, особу порушника та ступінь його вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає необхідним визнати винною громадянку України ОСОБА_1 за ст.471МК України та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів порушення митних правил.

Застосування конфіскації в даному конкретному випадку не буде надто жорстким покаранням, не буде порушувати право на повагу до власності і відповідатиме вимогам пропорційності.

Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно ч.2 чт.4 Закону України «Про судовий збір» з гр. ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 420,40 гривень.

Керуючись ст.ст. 366, 467, 471, 487, 491 МК України, ст.ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винною громадянку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471МК України та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень з конфіскацією безпосередніхпредметів порушеннямитних правил 705 (сімсот п`ять) доларів США, які вилучені, згідно протоколу про порушення митних правил № 0157/11200/19 від 30.10.2019 року.

Стягнути з громадянки України ОСОБА_1 , судовий збір у сумі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Баруліна Т. Є.