ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2020

м. Дніпро

Справа № 904/398/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення 35 900,00 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" штрафу у сумі 35 900,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неправильно зазначеною відповідачем масою вантажу у вагонах №№ 66349028, 56950876, прийнятих до відправлення за залізничними накладними №№45340817, 47088513.

Правовою підставою позову позивач зазначає, серед іншого, статті 118, 122 Статуту залізниць України.

Провадження у справі відкрито за ухвалою господарського суду від 29.01.2020.

Враховуючи приписи частини тринадцятої статті 8, статті 12, частини першої статті 247 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги малозначний характер справи та незначну складність, її розгляд судом вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку письмового провадження.

У відзиві на позов, що надійшов до суду 14.02.2020, відповідач позов не визнає, просить у його задоволенні відмовити. При цьому вказує на таке.

Вагони №№ 66349028, 56950876 прийняті до перевезення станцією відправлення Богуславський Придніпровської залізниці лише на підставі його візуального огляду, оскільки визначена у залізничних накладних №№ 45340817, 47088513 маса вантажу не була визнана залізницею іншою. Відповідач стверджує, що зважування завантажених вагонів для встановлення маси вантажу здійснювалося співробітниками відповідача на повірених та зареєстрованих 150 тонних тензометричних вагонних вагах ТС-150Д4В, заводський номер 224105. Зазначені вагонні ваги взяті на облік залізницею, про що свідчить технічний паспорт ЗВВТ № 0113, виданий відповідно до пункту 2.3 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 № 442. Відповідачем проводилася своєчасна повірка цього засобу ваговимірювальної техніки, що засвідчено проставленим підписом повірника та повіреного клейма у паспорті на вагонні ваги про придатність їх до застосування.

Отже, відповідач здійснював зважування завантажених вагонів у встановленому законодавством порядку та на придатних вагонних вагах, а тому не міг допустити внесення неправдивих даних щодо маси вантажу до залізничних накладних.

Крім того, відповідач зауважує на тому, що невідповідність маси вантажу у спірних вагонах позивачем відображена у Книзі обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах, однак ведення цієї Книги передбачене Інструкцією з ведення станційної комерційної звітності (затверджена наказом Укрзалізниці від 04.06.2003 №147-Ц), яка не пройшла державної реєстрації нормативно-правового акта. Тому ця Інструкція є внутрішнім документом, який не створює юридичних наслідків для відповідача.

Разом з відзивом відповідач, посилаючись на статтю 551 Цивільного кодексу України та статтю 233 Господарського кодексу України, подав заяву, в якій просить суд у разі встановлення факту неправильного зазначення ним у накладних №№ 45340817, 47088513 маси вантажу за спірним перевезенням та задоволення позову зменшити розмір штрафу.

В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначає, що заявлена позивачем до стягнення сума штрафу є завищеною та необґрунтованою. Штраф не має компенсаторного характеру, є додатковим засобом отримання прибутку для позивача.

Відповідач звертає увагу суду на те, що за перевезення вантажу за накладними №№45340817, 47088513 ним було сплачено провізну плату та додаткові збори за всю відстань перевезення та за повну вагу, що підтверджується даними графи 34 зазначених накладних. Тому залізниця фактично отримала надлишкову плату (переплату) залізничного тарифу, оскільки відповідач здійснив оплату провізної плати та додаткових зборів за надлишкову масу вантажу. Жодних збитків внаслідок того, що відповідачем була зазначена неправильна маса вантажу у залізничних накладних, позивач не зазнав.

При цьому відповідач просить врахувати також його стратегічну та соціальну значущість як підприємства, яке вносить значний вклад у забезпечення енергонезалежності та енергобезпеки України, сталого функціонування енергетичної системи України, є містоутворювачем та бюджетоутворювачем міста Павлограда, інвестує соціальні програми та проєкти у Дніпропетровській області.

Крім того, у заяві, що надійшла до суду 14.02.2020, представник відповідача подав до суду заяву із запереченнями проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні.

На думку представника відповідача справа потребує детального розгляду спору по суті та з`ясування всіх обставин, у тому числі: факту невірного зазначення відповідачем маси вантажу у накладних за №№ 45340817, 47088513; способу зважування вантажу, а також дослідження на яких вагах здійснювалося зважування вантажу вантажовідправником та залізницею та встановлення вірності нарахування суми, яка заявлена позивачем до стягнення.

За таких обставин відповідач вважає за доцільне розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

У відповіді на відзив, що надійшла до суду 27.02.2020, позивач просить відмовити у задоволенні заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, оскільки передбачені для цього підстави, передбачені статтями 12, 247 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

На спростування заперечень відповідача проти позову позивач зазначив, що приймання вантажів до перевезення здійснюється згідно з відповідними Правилами візуально без перевірки маси та кількості вантажу.

У графі 55 залізничних накладних №№ 45340817, 47088513 представник відправника вказав свою посаду, розписався, засвідчивши правильність відомостей, вказаних у цих накладних.

Тому, станцією відправлення Богуславський Придніпровської залізниці маса вантажу у вагонах №№ 66349028, 56950876 не перевірялася, вагони були прийняті до перевезення відповідно до пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення й поставлені до складу поїздів на підставі перевізних документів, наданих та заповнених відправником. Маса вантажу у спірних вагонах була визначена вантажовідправником, що підтверджується заповненою ним графою 24 залізничних накладних.

Також позивач, посилаючись на пункт 10 Правил приймання вантажів до перевезення, зазначає, що зважування на вагонних вагах спірного вантажу провадиться із зупинкою вагонів без розчіплення або під час руху на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. Маса тари вагонів у цих випадках може прийматися за трафаретом на вагоні. В розділі «Д» комерційних актів № 482004/392, № 482004/427 зазначено про подавання вагону із зупинкою без розчіплення на 150-тонні статистичні ваги станції, повірені 22.07.2019.

На доповнення до обґрунтованості висновків щодо неправильно зазначеної у залізничних накладних маси вантажу позивач указує на те, що окрім витягів з книги контрольних зважувань форми ГУ-78 станції Покровськ до позовної заяви були додані електронні роздруківки звітів про результати зважування відповідно до вимог Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 № 442.

Також до позову додані докази (накладні) відвантаження надлишку вугілля з вагонів №№66349028, 56950876 в інші вагони та отримання відвантаженого надлишку вантажоодержувачем.

До того ж правильність визначення позивачем ваги у спірних вагонах підтверджена відмітками в розділі «Є» комерційних актів №№ 482004/392/37, 482004/427/49 при видачі вантажу вантажоодержувачу за участю його представника.

У запереченнях на відповідь на відзив, що надійшли до суду 19.03.2020, відповідач зауважує на тому, що комерційними актами не встановлено факту внесення неправдивих відомостей до залізничних накладних, а встановлено тільки невідповідність маси вантажу, зазначеної у накладних.

Оскільки зважування вантажу відповідачем здійснювалося на повірених вагах, то допустити внесення до накладних неправдивих даних щодо маси вантажу неможливо.

Крім того, відповідач зауважує на тому, що всупереч пункту 118 Статуту Акціонерного товариства «Українська залізниця» позивачем під час підписання відповіді на відзив не дотримано правила двох підписів, а тому такий документ не може мати юридичної сили.

За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23.07.2019 та 17.09.2019 за залізничними накладними №№ 45340817, 47088513 відповідно зі станції Богуславський Придніпровської залізниці до станції Роя Донецької залізниці Приватним акціонерним товариством "ДТЕК "Павлоградвугілля" здійснено відправлення на адресу одержувача - "ДТЕК "Курахівська ТЕС": вантаж - вугілля кам`яне у вагонах №№ 66349028, 56950876 відповідно з визначенням провізної плати у сумі 3590,00 грн за кожним із вагонів (а.с.11, 26).

Під час проходження вантажу через станцію Покровськ Донецької залізниці за підозрою у завантаженні вагонів понад вантажопідйомність та на підставі актів загальної форми ГУ-23 №28319 від 24.07.2019, № 31078 від 17.09.2019 вагони №№ 66349028, 56950876 були затримані для перевірки (а.с. 17, 31).

26.07.2019 на підставі акта загальної форми № 28319 від 24.07.2019 було здійснено комісійне переважування вагона № 66349028 та складено акт загальної форми ГУ-23 № 857 з результатами переважування, а також комерційний акт № 482004/392.

Відповідно до комерційного акта № 482004/392 від 26.07.2019, що складений на підставі акта загальної форми ГУ-23 № 857 від 26.07.2019, за результатами переважування вагона № 66349028, відправленого за накладною № 45340817, при подаванні його із зупинкою без розчіплення на 150-тонні статичні ваги станції Покровськ Донецької області (державна повірка 22.07.2019) комісією у складі заступника директора станції Ветошко Д.В. , робітників станції ОСОБА_2 , ОСОБА_3 було встановлено таке.

У документі зазначено: брутто відсутнє, тара вагона - 23200 кг, маса нетто - 68600 кг. Фактична маса брутто вагона склала 93450 кг, тара вагона з ПД - 23200 кг, фактична маса вантажу нетто - 70250 кг, що більше документа на 1650 кг та понад вантажопідйомність вагона на 1250 кг. Поверхня вантажу маркована в довжину 5 подовженими смугами. Навантаження у вагоні від рівня бортів до нижче бортів 40 см, розрівнена, маркування борознами не порушене. Люки зачинені, протікання вантажу немає. Вагон прибув у технічному стані справним (а.с. 10).

Після дозування надлишок вантажу з вагону № 66349028 перевантажено у вагон № 66226861 та за досильною накладною № 50599174 відправлений вантажоодержувачу. Вантаж одержаний представником вантажоодержувача 03.08.2019 о 19:37 год., що підтверджується відповідними відмітками у графі 52, 53 зазначеної накладної (а.с. 14-15).

Вагон № 66349028 за досильною накладною № 50603992 був відправлений також на адресу вантажоодержувача з відміткою у графі 49 про складення комерційного акта № 482004/392 від 26.07.2019. Вантаж одержаний представником вантажоодержувача 03.08.2019 о 19:41 год., що підтверджується відповідними відмітками у графі 52, 53 зазначеної накладної (а.с. 12-13).

19.09.2019 на підставі акта загальної форми № 31078 від 17.09.2019 було здійснено комісійне переважування вагона № 56950876 та складено акт загальної форми ГУ-23 № 1082 з результатами переважування, а також комерційний акт № 482004/427.

Відповідно до комерційного акта № 482004/427 від 19.09.2019, що складений на підставі акта загальної форми ГУ-23 № 1082 від 19.09.2019, за результатами переважування вагона № 56950876, відправленого за накладною № 47088513, при подаванні його із зупинкою без розчіплення на 150-тонні статичні ваги станції Покровськ Донецької області (державна повірка 22.07.2019) комісією у складі заступника директора станції Вакуленко Д.В . , робітників станції ОСОБА_3 , ОСОБА_5 було встановлено таке.

У документі зазначено: брутто відсутнє, тара вагона - 23100 кг, маса нетто - 68900 кг. Фактична маса брутто вагона склала 93450 кг, тара вагона з ПД - 23100 кг, фактична маса вантажу нетто - 70350 кг, що більше документа на 1450 кг та понад вантажопідйомність вагона на 1350 кг. Поверхня вантажу маркована в довжину 5 подовженими смугами. Фактично поверхня вантажу нижче бортів 20 см, розрівнена, промаркована поздовжніми борознами. Люки зачинені, протікання вантажу немає. Вагон прибув у технічному стані справним (а.с. 24).

Після дозування надлишок вантажу з вагону № 56950876 перевантажено у вагон №68975184 та за досильною накладною № 51711547 відправлений вантажоодержувачу (а.с. 14). Вантаж одержано представником вантажоодержувача 27.09.2019 о 08:00 год., що підтверджується відповідними відмітками у графі 52, 53 зазначеної накладної (а.с. 29-30).

Вагон № 56950876 за досильною накладною № 51626034 був відправлений також на адресу вантажоодержувача з відміткою у графі 49 про складення комерційного акта 482004/427 від 19.09.2019. Вантаж одержаний представником вантажоодержувача 27.09.2019 о 08:00 год., що підтверджується відповідними відмітками у графі 52, 53 зазначеної накладної (а.с. 27-28).

Причиною виникнення спору є неправильно зазначена в залізничних накладних №№45340817, 47088513 маса вантажу у вагонах №№ 66349028, 56950876 відповідно.

Предметом доказування є встановлення наявності чи відсутності обставин неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у вагонах №№ 66349028, 56950876, прийнятих до перевезення за залізничними накладними №№ 45340817, 47088513 відповідно.

Відносини, пов`язані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України "Про транспорт", Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами законодавства України.

Статтею 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі статтею 908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 3 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлює, що нормативні документи, які визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту та комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 із змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України №1510 від 11.10.2002 та № 1973 від 25.12.2002 (далі - Статут залізниць України), визначає обов`язки, права та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до частини першої статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (частини перша - третя статті 909 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

За договором залізничного перевезення вантажу, згідно з частиною першою статті 22 Статуту залізниць України, залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. У разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій (частини перша - третя статті 23 Статуту залізниць України).

Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (частини перша, друга статті 24 Статуту залізниць України).

Разом з тим згідно з абзацом четвертим пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (частина четверта статті 52 Статуту залізниць України).

Залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами (стаття 105 Статуту залізниць України).

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За статтею 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

За змістом пункту 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 № 334, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.

Згідно з пунктом 4 Правил складання актів комерційні акти складаються:

на місцях загального користування - у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу;

при вивантаженні на місцях незагального користування - у день здачі вантажу одержувачу, у цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього.

У разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона;

на вантаж, що перебуває у дорозі - у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом.

У разі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби.

Відповідно до пункту 9 Правил складання актів у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставляння рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

Згідно з пунктом 10 Правил складання актів комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

За змістом пункту 22 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 862/5083), перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.

Пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом.

До розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об`єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом-виробником цистерни).

За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу.

Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов`язаний зазначити в накладній.

Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 року за № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.

Порядок зважування визначений пунктом 10 цих Правил. А саме.

Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться із зупинкою і розчіпленням вагонів або із зупинкою без розчіплення.

Зважування під час руху дозволяється тільки на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування.

Із зупинкою і розчіпленням вагонів зважуються вантажі:

зернові, насіння, комбікорм і висівки, що перевозяться насипом;

харчові в цистернах (олія, меляса тощо);

картопля, овочі, баштанні культури, макуха, сіль харчова, метали всіх найменувань і лом кольорових металів, які перевозяться навалом.

При зважуванні зернових вантажів, насіння, комбікормів і висівок, олії, меляси та інших харчових вантажів маса тари вагонів може перевірятися відправником перед навантаженням і одержувачем після вивантаження.

При зважуванні решти зазначених у цьому параграфі вантажів маса тари вагонів може перевірятися один раз: відправником - перед навантаженням або одержувачем - після вивантаження.

Зважування на вагонних вагах інших вантажів провадиться із зупинкою вагонів без розчіплення або під час руху на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. Маса тари вагонів у цих випадках може прийматися за трафаретом на вагоні.

За таких обставин зважування вантажів у спірних вагонах без їх розчіплення на тензометричних статичних вагах станції є допустимим.

Згідно з пунктом 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Абзацом першим статті 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

За неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (стаття 122 Статуту залізниць України).

За наслідком аналізу встановлених обставин у справі на предмет дотримання сторонами зазначених законодавчих приписів, що регулюють їх спірні правовідносини, порушень з боку позивача допущено не було.

Зокрема, відповідно до вимог пункту 22 Правил видачі вантажів, пункту 5 Правил приймання вантажів до перевезення, а також пункту 2.3 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України перевірка маси вантажу у спірних вагонах на проміжній станції Покровськ Донецької залізниці здійснювалась зважуванням на справних 150-тонних статичних вагонних вагах ст. Покровськ ЗВВТ-150 (державна повірка 22.07.2019), тобто таким же способом, що й під час визначення її маси на станції відправлення відправником - на вагонних вагах (гр. 26 залізничних накладних №№ 45340817, 47088513 (а.с. 11, 26, 39).

Із пунктів 3, 4, 5 технічного паспорту ЗВВТ № 82 (вагонних ваг), що були використані позивачем (із внесеними до цих пунктів виправленнями), вбачається, що швидкість пересування на вагонних вагах під час зважування - 0 км/год.

Виробником ЗВВТ є ТОВ "Грам". Заводський № ЗВВТ - 146.

Перевіркою розрахованої позивачем суми штрафу за неправильно зазначену у залізничних накладних масу вантажу порушень вимог статей 118, 122 Статуту залізниць України не встановлено.

Відтак позовні вимоги є законними.

Надані позивачем й досліджені судом докази в обґрунтування обставин позовних вимог, у тому числі й щодо підтвердження придатності використаних позивачем вагонних ваг для встановлення маси вантажу у спірних вагонах, є більш переконливими, аніж доводи відповідача та докази, надані на їх спростування.

При цьому слід відзначити, що сам факт справності, повірки вагонних ваг, використаних відповідачем під час завантаження спірних вагонів, не є доказом правильності відображення вантажовідправником фактичної маси вантажу у спірних залізничних накладних.

У той же час правовою підставою для матеріальної відповідальності за неправильно зазначену у накладній масу вантажу є комерційний акт, правильність складення якого відповідачем не спростована.

Посилання відповідача на нечинність відповіді на відзив через відсутність підпису двох повноважних представників позивача не відповідає нормативним приписам статті 42 Господарського процесуального кодексу України в частині повноважень представника сторони на подання, серед іншого, заяв по суті справи. Відповідь на відзив підписана представником АТ «Українська залізниця» Головащенком Я.О., процесуальні повноваження якого підтверджені належним чином оформленою довіреністю від 26.07.2019 (а.с. 46).

Заява відповідача щодо зменшення штрафу задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, за приписами частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За частиною першою статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Водночас, відповідно до пункту 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).

Відтак недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України. При цьому зазначений штраф стягується з вантажовідправника за самий факт порушення. Сума штрафу не пов`язана зі збитками залізниці та їх наслідками.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 14.09.2016 у справі № 6-473цс16, за змістом частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України під розміром збитків слід розуміти суму, на яку нараховано неустойку, а не будь-яку іншу суму збитків.

Надаючи оцінку характеру допущенного відповідачем порушення, суд враховує наступне.

Статтями 2, 11 Закону України від 04.07.1996 № 273 (із змін. і доп.) "Про залізничний транспорт" залізничний транспорт є однією з важливих базових галузей економіки України, забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв`язки і потреби населення у перевезеннях; діяльність залізничного транспорту, як частини єдиної транспортної системи країни, сприяє нормальному функціонуванню всіх галузей суспільного виробництва, соціальному і економічному розвитку та зміцненню обороноздатності держави, міжнародному співробітництву України; залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують безпеку життя і здоров`я громадян, які користуються його послугами, а також безпеку поїздів, охорону навколишнього природного середовища згідно з чинним законодавством України; безпека руху - комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безаварійної роботи та утримання в постійній справності залізничних споруд, колій, рухомого складу, обладнання, механізмів і пристроїв.

Завантаження вагонів понад їх вантажопідйомність, загрожує безпеці руху поїздів, а відтак створює умови для виникнення аварійних ситуацій на залізниці.

Посилання відповідача на його стратегічну та соціальну значущість для розвитку Дніпропетровського регіону не є само по собі винятковою обставиною для зменшення штрафу.

За змістом статті 6 Господарського кодексу України одними із загальних принципів господарювання є рівний захист державою усіх суб`єктів господарювання та заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Згідно з частиною другою статті 25 цього Кодексу органам державної влади і органам місцевого самоврядування, що регулюють відносини у сфері господарювання, забороняється приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб`єктів господарювання тієї чи іншої форми власності.

Інших заслуговуючих на увагу доводів, обґрунтованих належними та допустимими доказами на підтвердження можливості зменшення суми штрафу, відповідач суду не навів.

За таких обставин заявлений позивачем позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо заяви відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та необхідністю застосування правил загального позовного провадження, то вона є безпідставною, а тому задоволенню не підлягає з огляду на таке.

За змістом частини першої, третьої статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється, серед іншого, за правилами спрощеного позовного провадження, яке призначене для розгляду малозначних справ.

Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 12 цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На сьогодні ця сума становить 210 200,00 грн.

Враховуючи ціну позову, справа є малозначною й відповідно до вимог закону підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною третьою статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Наведені відповідачем доводи в обґрунтування поданої ним заяви не є переконливими та достатніми для розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Судовий збір у сумі 2 102,00 грн покладається на відповідача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення 35 900,00 грн задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (ідентифікаційний код 00178353; місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул. Соборна, буд. 76) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40075815; місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40150216; місцезнаходження: 84400, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, буд.22) штраф у сумі 35 900,00 грн, судовий збір у сумі 2 102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом 20-ти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 30.03.2020.

Суддя І.І. Колісник