ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

31 березня 2020 року

Сєвєродонецьк

Справа № 360/716/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

18.02.2020 на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі – відповідач, Марківське ОУПФУ Луганської області), в якому позивач просить суд: визнати бездіяльність Марківського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Луганської області про відмову у зарахуванні до трудового стажу ОСОБА_1 період роботи у ТОВ «Луганський машинобудівний завод ім. Пархоменко» з 25.11.1991 по 31.05.2010 неправомірною; зобов`язати Марківське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Луганської області скасувати рішення від 25.11.2019 № 6766/02.1-09 та зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 період роботи у ТОВ «Луганський машинобудівний завод ім. Пархоменко» з 25.11.1991 по 31.05.2010, здійснити призначення дострокової пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 з урахуванням до стажу вищезазначеного періоду роботи з дня звернення за призначенням пенсії.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивачка посилається на те, що має необхідний трудовий стаж для призначення їй пенсії на пільгових умовах, а тому звернулася із відповідною заявою про призначення пенсії до відповідача. Однак, Марківське ОУПФУ Луганської області відмовило позивачці у задоволенні її заяви, оскільки відповідачем необґрунтовано та з порушенням норм діючого законодавства не здійснено зарахування до пільгового стажу позивачки спірних періодів її роботи. Позивачка вважає таку відмову відповідача протиправною, оскільки в трудовій книжці ОСОБА_1 наявні відповідні записи, які підтверджують стаж роботи за списком № 2 у спірний період, та позивачем надано довідки про пільгову роботу, що стало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду.

Ухвалою суду від 20.02.2020 позов було залишено без руху для усунення недоліків. У встановлений судом строк позивачем недоліки було усунуто.

Ухвалою суду від 04.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін, визнано причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з даним позовом, відстрочено позивачці сплату судового збору в сумі 840,80 грн до ухвалення судового рішення у справі.

20.03.2020 відповідач на адресу суду надав відзив на позовну заяву (арк. спр. 60-63), в обґрунтування якого зазначив, що 19.06.2017 позивачка звернулася до управління з заявою № 579 від 19.06.2017 про взяття на облік (переведення з УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська). Так як інформація в Центральній базі даних одержувачів пенсій про призначення позивачці пенсії була відсутня, тому позивачка надала заяву про призначення пільгової пенсії за списком № 2.

При прийнятті документів позивачці було надано роз`яснення, що відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України Луганській області № 3226/02-02/1 від 28.03.2017 будь-які документи для призначення (перерахунку) пенсій (довідки, що підтверджують стаж роботи, довідки, які уточнюють пільговий характер роботи за списком № 1 та № 2, довідки про заробітну плату, завірені первинні документи тощо), видані підприємствами, розташованими на непідконтрольній українській владі території, які перереєстровані на контрольованій території, до роботи не застосовувати. Загальний стаж роботи визначається за записами трудової книжки або за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (ОК-5) згідно сплати страхових внесків, а пільговий стаж обчислюється згідно відомостей по спецстажу індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (ОК-5).

Пільговий стаж в відомостях по спецстажу індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (ОК-5) відсутній.

Розглянувши документи про призначення пенсії, комісія при Марківському об`єднаному управлінні вирішила відмовити позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 через відсутність необхідного пільгового стажу роботи.

Про відмову у призначенні пенсії позивача було повідомлено письмово листом № 950/03.1-18 від 26.06.2017 за адресою тимчасового проживання.

Листом від 13.01.2020 позивач надала довідки підприємств, що знаходяться на території непідконтрольній українській владі. Дані документи управління не приймає до розгляду, оскільки Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території України та їх діяльність вважаються незаконними - будь-який акт (рішення, документ), виданий вищезазначеними органами та/або особами, є недійсним і не створює правових наслідків.

У разі неможливості отримання необхідних для призначення пенсії документів, які підтверджують певні юридичні факти, зокрема, щодо встановлення факту навчання, позивач має право звернутися до суду з заявою про встановлення таких юридичних фактів.

На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 КАС України, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є внутрішньо переміщеною особою, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями: паспорта громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, довідки від 19.06.2017 № 21420 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (арк. спр. 5-9).

19.06.2017 ОСОБА_1 звернулася до Марківського ОУПФУ Луганської області з заявою, зареєстрованою за № 579, про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (арк. спр. 68-70).

Рішенням відповідача від 23.06.2017 № 14 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 (арк. спр. 66).

В обґрунтування спірного рішення від 23.06.2017 № 14, з посиланням на п. «б» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, зазначено, що відповідно до наданих документів загальний стаж роботи ОСОБА_1 складає 31 роки 11 місяців 9 днів, стаж за списком № 2 відсутній. Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України Луганській області № 3226/02-02/1 від 28.03.2017 будь-які документи для призначення (перерахунку) пенсій (довідки, що підтверджують стаж роботи, довідки, які уточнюють пільговий характер роботи за списком № 1 та № 2, довідки про заробітну плату, завірені первинні документи тощо), видані підприємствами, розташованими на непідконтрольній українській владі території, які перереєстровані на контрольованій території, до роботи не застосовувати. Загальний стаж роботи визначається за записами трудової книжки або за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (ОК-5) згідно сплати страхових внесків, а пільговий стаж обчислюється згідно відомостей по спецстажу індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (ОК-5).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Основного Закону України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення” (далі – Закон № 1788), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі – Порядок № 637), Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі – Порядок № 383), Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон № 1058), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі – Порядок № 22-1).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

У відповідності до статті 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У відповідності до абзацу сьомого пункту 20 Порядку № 637 у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.

При цьому, згідно із пунктом 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).

Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Позивач звернувся з заявою про призначення пенсії за списком № 2.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Порядок звернення за призначенням пенсії, строки призначення та виплати пенсії, припинення та поновлення виплати пенсії передбачені статтями 44, 45, 49 Закону № 1058.

Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників ( 461-2016-п ), затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними, зокрема, 50 років - по 31 березня 1965 року включно.

Судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 01.12.1982 останню, зокрема:

01.12.1982 прийнято на Ворошиловградський машинобудівний завод ім. Пархоменко в відділ головного технолога копіювальницею;

25.11.1991 переведено сушильником стержнів і форм 3 розряду ливарного цеху;

13.04.1994 внесено запис про те, що сушильник стержнів і форм 3 розряду ливарного цеху;

13.01.1995 внесено запис про те, що робоче місце проатестовано, найменування професії ЄТКС список 2 співпадає та підтверджує право на пенсію на пільгових умовах за списком № 2;

01.01.2000 внесено запис про те, що робоче місце проатестовано, найменування професії ЄТКС список 2 співпадає та підтверджує право на пенсію на пільгових умовах за списком № 2;

01.07.2000 в зв`язку з переходом на нові тарифні ставки та оклади переведено сушильником стержнів, форм і формочних матеріалів 2 розряду ливарного цеху;

04.05.2005 переведено сушильником стержнів, форм і формочних матеріалів 3 розряду ливарного цеху;

12.04.2007 внесено запис про те, що ЗАТ «Луганський машинобудівний завод імені О.Я. Пархоменко» перетворено в ТОВ «Луганський машинобудівний завод імені О.Я. Пархоменко»;

внесено запис про те, що сушильник стержнів, форм і формочних матеріалів підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 (наказ від 30.11.2001 № 4348, від 30.08.2005 № 5567);

31.05.2010 звільнено за власним бажанням (арк. спр. 12-16).

Записи у трудовій книжці проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58.

Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I “Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії” Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II “Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший” Порядку № 22-1, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Згідно з абзацами першим, третім пункту 4.1 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.2 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (абзац перший пункту 4.3 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1).

Згідно з абзацом першим пункту 4.7 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Частиною другою статті 82 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Тобто, відмовляючи особі в призначенні пенсії, орган, що призначає пенсію, має зазначити причини такої відмови, у тому числі обґрунтувати мотиви незарахування до пільгового стажу окремих періодів роботи та/або навчання.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.

Суд зауважує, що в рішенні від 23.06.2017 № 14 зазначено, що стаж за списком № 2 відсутній. Також відповідач, посилаючись на лист Головного управління Пенсійного фонду України Луганській області від 28.03.2017 № 3226/02-02/1, зазначив, що пільговий стаж обчислюється згідно відомостей по спец стажу індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (ОК-5). Пільговий стаж у заявника відсутній в відомостях по спецстажу індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (ОК-5). При цьому рішення не містить зазначення періодів роботи позивача, які не включено до пільгового стажу за списком № 2, конкретних підстав для невключення таких періодів, не зазначено, які саме первинні документи не надано позивачем, що свідчить про недотримання відповідачем принципам обґрунтованості та добросовісності рішення суб`єкта владних повноважень, дотримання яких перевіряється адміністративним судом відповідно до вимог пунктів 3, 5 частини другої статті 2 КАС України, і недотримання яких є підставою для скасування такого рішення, оскільки з тексту такого рішення не можливо визначити, які саме періоди роботи не включено до пільгового стажу.

Оскільки рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях і домислах, відсутність у рішенні від 23.06.2017 № 14 про відмову в призначенні пенсії мотивів незарахування до пільгового стажу окремих періодів не дозволяє суду перевірити, чи правомірно зазначені періоди роботи не зараховані до пільгового стажу, і свідчить про те, що відповідач діяв недобросовістно.

Окрім того, відповідачем на підтвердження обґрунтування свого рішення не було надано суду відомості про застраховану особу ОСОБА_1 з реєстру застрахованих осіб (довідку про застраховану особу ОК-5).

Суд наголошує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Як установлено судом, відповідно до записів трудової книжки позивачки в спірний період ОСОБА_1 працювала на Ворошиловградському машинобудівному заводі ім. Пархоменко сушильником стержнів і форм 3 розряду ливарного цеху, сушильником стержнів, форм і формочних матеріалів 2 розряду ливарного цеху, сушильником стержнів, форм і формочних матеріалів 3 розряду ливарного цеху. У трудовій книжці позивачки наявні відповідні записи про результати атестації робочого місця за умовами праці з посиланням на відповідні накази.

Таким чином, судом встановлено, що у період з 25.11.1991 по 31.05.2010 позивачка працювала в ТОВ «Луганський машинобудівний завод імені О.Я. Пархоменко» на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2.

Записи у трудовій книжці проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58.

Суд зазначає, оскільки пунктом «б» статті 13 Закону № 1788 в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, прямо визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників ( 461-2016-п ), затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, трудова книжка позивачки містить всі необхідні відомості, що визначають право позивачки на пенсію на пільгових умовах, а тому підтвердження спеціального трудового стажу уточнюючими довідками або відомостями про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб (довідками про застраховану особу ОК-5) є зайвим.

Таким чином, посилання відповідача на ту обставину, що пільговий стаж у заявника відсутній в відомостях по спецстажу індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (ОК-5), суд не бере до уваги, оскільки зайнятість позивачки повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників у спірний період підтверджується записами в трудовій книжці.

За таких обставин вказані періоди роботи мають бути зараховані до пільгового стажу позивачки.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права у вигляді визнання бездіяльності Марківського ОУПФУ Луганської області про відмову у зарахуванні до трудового стажу ОСОБА_1 періоду роботи у ТОВ «Луганський машинобудівний завод ім. Пархоменко» з 25.11.1991 по 31.05.2010 неправомірною; зобов`язання Марківського ОУПФУ Луганської області скасувати рішення від 25.11.2019 № 6766/02.1-09 та зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 період роботи у ТОВ «Луганський машинобудівний завод ім. Пархоменко» з 25.11.1991 по 31.05.2010, здійснити призначення дострокової пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 з урахуванням до стажу вищезазначеного періоду роботи з дня звернення за призначенням пенсії, суд зазначає таке.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішеннях по справах “Клас та інші проти Німеччини”, “Фадєєва проти Росії”, “Єрузалем проти Австрії” Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Оскільки в силу частини п`ятої статті 45 Закону № 1058-IV передбачено обов`язок органу Пенсійного фонду щодо прийняття відповідного рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунок) пенсії, суд вважає, що територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (перерахунку) пенсії. Отже, зазначене питання віднесено до дискреційних повноважень територіального органу Пенсійного фонду.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідач, як уповноважений орган, не перевіряв відомості, що містяться в трудовій книжці позивачки та інших документах, наданих позивачкою разом із заявою від 19.06.2017, не обчислював пільговий стаж позивачки, виходячи з таких відомостей, що є обов`язковою умовою відповідно до Закону № 1058.

Лист відповідача від 25.11.2019 № 6766/02.1-09, який позивачка просить скасувати, не є рішенням про відмову в призначенні пенсії у розумінні Закону № 1058-IV, має роз`яснювальний характер та не тягне для позивачки правових наслідків.

Таким чином, зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивачки відбулося внаслідок прийняття відповідачем протиправного рішення від 23.06.2017 № 14 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, тому з метою ефективного захисту прав позивача суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права: визнати протиправним та скасувати рішення Марківського ОУПФУ Луганської області від 23.06.2017 № 14 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, зобов`язати Марківське ОУПФУ Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.06.2017 та прийняти рішення за наслідками її розгляду з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Решта позовних вимог задоволенню не підлягає з наведених вище підстав щодо неможливості перебирання судом дискреційних повноважень органу Пенсійного фонду України.

Також суд зауважує, що обрання такого способу захисту порушеного права позивача узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а, від 17.07.2018 у справі № 514/166/16-а, в яких, зокрема, зазначено, що “..Повідомляючи позивачу про відмову в призначенні пільгової пенсії, ПФУ діяло необґрунтовано. При цьому, суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв`язку з чим відсутні підстави для зобов`язання ПФУ призначити пенсію позивачу за віком на пільгових умовах”.

На підставі викладеного позовні вимоги належать до часткового задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Ухвалою суду від 04.03.2020 позивачу відстрочено сплату судового збору у розмірі 840,80 грн до ухвалення судового рішення в справі.

Відповідно до частини другої статті 133 КАС України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 840,80 грн стягнути до Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Марківського ОУПФУ Луганської області.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

ОСОБА _1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (92400, Луганська область, смт Марківка, вул. Центральна, буд. 20, код за ЄДРПОУ 41247405) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 23 червня 2017 року № 14 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2.

Зобов`язати Марківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 червня 2017 року, зареєстровану за № 579, про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, та прийняти рішення за наслідками її розгляду з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Марківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області до Державного бюджету України судовий збір у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя

І.О. Свергун