ПОСТАНОВА

Іменем України

25 березня 2020 року

Київ

справа №387/168/17(2-а/387/8/17)

адміністративне провадження №К/9901/18614/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Добровеличківської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 1 Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області до Добровеличківської районної ради Кіровоградської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Добровеличківська районна державна адміністрація Кіровоградської області, Добровеличківська загальноосвітня школа-інтернат 1-3 ступенів Добровеличківської районної ради про визнання протиправним та скасування рішення за касаційною скаргою Добровеличківської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 1 Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Щербака А.А., Баранник Н.П., Дурасової Ю.В. від 5 липня 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року Добровеличківська загальноосвітня школа 1-3 ступенів № 1 Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області (далі - Добровеличківська ЗШ № 1, позивач) звернулася до Добровеличківського районного суду Кіровоградської області з адміністративним позовом до Добровеличківської районної ради Кіровоградської області (далі - Добровеличківська райрада, відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Добровеличківська районна державна адміністрація Кіровоградської області, Добровеличківська загальноосвітня школа-інтернат 1-3 ступенів Добровеличківської районної ради (далі - треті особи), в якому з уточненням позовних вимог просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення оргкомітету щодо визначення опорних шкіл серед загальноосвітніх навчальних закладів Добровеличківського району від 13 жовтня 2016 року, оформлене протоколом № 3 від 13 жовтня 2016 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення одинадцятої сесії сьомого скликання Добровеличківської районної ради Кіровоградської області від 10 лютого 2017 року № 215 «Про визначення опорних шкіл у Добровеличківському районі» (далі - рішення районної ради від 10 лютого 2017 року № 215).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є дійсним переможцем обласного конкурсу на кращий проект опорної школи по Добровеличківському району та отримав фінансування як опорний загальноосвітній навчальний заклад у розмірі 197 500 гривень. На засіданні 13 жовтня 2016 року оргкомітет не надав жодної оцінки кращому проекту позивача, не зазначив переваги обраних опорних шкіл, чим порушив положення пункту 5 Положення про освітній округ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 777 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 р. № 79, чинній на моме6нт виникнення спір6них правовідносин; далі - Положення про освітній округ). Крім того, вважає, що Добровеличківську спеціалізовану загальноосвітню школу-інтернат І-ІІІ ступенів Кіровоградської обласної ради незаконно допущено до участі у конкурсі, яка на момент подачі заявки та під час визначення опорного освітнього закладу була у підпорядкуванні Кіровоградської обласної ради.

Позивач також посилається на те, що Добровеличківська районна рада, приймаючи рішення про визначення опорних шкіл, не провела відповідних консультацій із громадськістю та прийняла оскаржуване рішення без врахування інтересів громади, чим порушила положення статей 8 та 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 року № 996 (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 996).

Також позивач зазначив, що у порушення вимог Методичних рекомендацій, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2012 року № 675-р (далі - Методичні рекомендації), не проведено повного та системного аналізу доцільності визначення відповідних навчальних закладів опорними школами та не враховано інтересів та пропозицій територіальної громади з цього приводу.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 16 травня 2017 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення одинадцятої сесії сьомого скликання Добровеличківської районної ради Кіровоградської області від 10 лютого 2017 року № 215 «Про визначення опорних шкіл в Добровеличківському районі» в частині визначення опорної школи Добровеличківської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ступенів Добровеличківської районної ради. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення від 10 лютого 2017 року № 215, не взяв до уваги вимоги пунктів 5 та 6 Положення про освітній округ, а також Умови проведення конкурсу на визначення опорних шкіл району, затверджені рішенням Добровеличківської районної ради від 22 червня 2012 року № 114, де передбачені єдині критерії для визначення кращих опорних шкіл. Суд першої інстанції також зазначив, що відповідач, приймаючи рішення у частині визначення опорною школою Добровеличківську спеціалізовану загальноосвітню школу-інтернат I-III ступенів Кіровоградської обласної ради, не взяв до уваги, що наданий протокол оргкомітету та додані до нього додатки не відповідають дійсній інформації учасників конкурсу, а саме: щодо Добровеличківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 та Добровеличківської загальноосвітньої школи інтернат І-ІІІ ступенів Кіровоградської обласної ради. Крім того, суд першої інстанції дійшов до висновку, що під час прийняття оскаржуваного рішення не враховано інтереси територіальної громади, оскільки не проводились консультації та слухання у встановленому законом порядку.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2017 року апеляційну скаргу Добровеличківської районної ради Кіровоградської області задоволено, постанову Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 16 травня 2017 року скасовано в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення одинадцятої сесії сьомого скликання Добровеличківської районної ради Кіровоградської області від 10 лютого 2017 року № 215 «Про визначення опорних шкіл в Добровеличківському районі» в частині визначення опорної школи Добровеличківської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ступенів Добровеличківської районної ради та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Задовольняючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки на час прийняття 10 лютого 2017 року рішення № 215 «Про визначення опорних шкіл в Добровеличківському районі» Добровеличківська спеціалізована загальноосвітня школа-інтернат 1-3 ступенів була прийнята до спільної власності територіальних громад сіл, селища та міста Добровеличківського району, висновки суду першої інстанції про те, що Добровеличківською районною радою визначено опорний загальноосвітній навчальний заклад, який йому не підпорядкований, є помилковими.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Добровеличківська ЗШ № 1 звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити у силі постанову Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 16 травня 2017 року.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу подано до суду 27 липня 2017 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 387/168/17(2-а/387/8/17), витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

Ухвалою Верховного Суду від 24 березня 2020 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 387/168/17(2-а/387/8/17) за касаційною скаргою Добровеличківської ЗШ № 1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2017 року суддею-доповідачем Берназюком Я.О.

Представником Добровеличківської районної ради подано клопотання про забезпечення його участі у касаційному розгляді справи у судовому засіданні, в задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 24 березня 2020 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що пунктом 1 наказу начальника Управління освіти, науки та молоді Кіровоградської ОДА від 12 березня 2016 року № 191 «Про проведення обласного конкурсу на кращий проект опорної школи навчально-виховного об`єднання» зобов`язано Управління освіти, науки та молоді Кіровоградської ОДА провести у березні 2016 року обласний конкурс на кращий проект опорної школи навчально-виховного об`єднання. За результатами проведеного конкурсу, начальником Управління освіти, науки та молоді Кіровоградської ОДА видано наказ від 31 березня 2016 року № 250 «Про підсумки проведення обласного конкурсу на кращий проект опорної школи навчально-виховного об`єднання», згідно якого переможцем у Добровеличківському районі визначено проект Добровеличківської ЗШ № 1.

Рішенням сьомої сесії сьомого скликання Добровеличківської районної ради від 22 червня 2016 року № 114 вирішено провести районний конкурс на визначення опорних шкіл району та затверджено умови проведення районного конкурсу.

У подальшому протоколом оргкомітету № 2 від 10 жовтня 2016 року вирішено допустити до участі у конкурсі Добровеличківську спеціалізовану загальноосвітню школу-інтернат І-ІІІ ступенів Кіровоградської обласної ради, Добровеличківську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 2 та Добровеличківську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 1, які змагались за визначення кращого опорного закладу освіти у Добровеличківському об`єднані.

За результатами проведеного конкурсу, оргкомітетом прийнято протокол № 3 від 13 жовтня 2016 року та вирішено рекомендувати на розгляд сесії Добровеличківської районної ради проект рішення «Про визначення опорних шкіл у Добровеличківському освітньому окрузі», яким Добровеличківську спеціалізовану загальноосвітню школу-інтернат І-ІІІ ступенів Кіровоградської обласної ради визначено переможцем.

Рішенням одинадцятої сесії сьомого скликання Добровеличківської районної ради від 10 лютого 2017 року № 215 визначено, зокрема, опорною школою Добровеличківську спеціалізовану загальноосвітню школу-інтернат І-ІІІ ступенів.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що Добровеличківська спеціалізована загальноосвітня школа-інтернат 1-3 ступенів була прийнята до спільної власності територіальних громад сіл, селища та міста Добровеличківського району, оскільки відповідне рішення у силу пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» за пропозицією сільських, селищних, міських рад повинно прийматися районної, обласною радою, однак таке рішення не приймалося та у матеріалах справи відсутнє.

Також скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не надано правової оцінки тому, що у додатках до протоколу № 3 від 13 жовтня 2016 року, яким визначено опорні навчальні заклади, містяться суперечливі дані щодо підходу до оцінювання закладів освіти, що подали заявки на участь у конкурсі, зокрема, наведені у різних додатках оцінки за відповідними критеріями не відповідають фактичним та об`єктивним даним, суперечать один одному, що свідчить про відсутність єдиного, всебічного та повного підходу відповідача до визначення переможця.

Крім того, скаржник вказав, що судом апеляційної інстанції не спростовано висновки суду першої інстанції стосовно непроведення відповідачем у порядку підготовки оскаржуваного рішення інформаційно-роз`яснювальної роботи серед громадськості щодо утворення опорних закладів освіти, що є порушенням пунктів 3, 5 Порядку № 996.

Від представників Добровеличківської районної ради та Добровеличківської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів надійшли заперечення на касаційну скаргу Добровеличківської ЗШ № 1, в яких зазначається, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, просять залишити його без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2017 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Повноваження Добровеличківської районної ради Кіровоградської області та порядок їх реалізації у спірних правовідносинах визначається, зокрема, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про освіту», «Про загальну середню освіту» (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Стаття 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що районні та обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про освіту» до органів управління освітою в Україні належать, зокрема, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, а також утворені місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування структурні підрозділи з питань освіти (місцеві органи управління освітою).

Порядок утворення та основні засади діяльності освітнього округу визначаються Положенням про освітній округ.

Абзацом другим пункту 1 Положення про освітній округ визначено, що округ - об`єднання навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту. До складу округу можуть входити опорні загальноосвітні навчальні заклади (далі - опорні заклади), їх філії.

Пункт 2 Положення про освітній округ передбачає, що засновниками (співзасновниками) освітнього округу (опорного закладу, його філій) можуть бути представницькі органи місцевого самоврядування об`єднаних територіальних громад, районні ради (далі - засновники).

Відповідно до пункту 6 Положення про освітній округ засновник визначає опорні заклади серед підпорядкованих йому загальноосвітніх навчальних закладів на конкурсній основі відповідно до затверджених ним умов.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що районна рада уповноважена бути засновником опорного закладу та його філій та приймати рішення про проведення конкурсу на визначення опорних закладів лише серед підпорядкованих їй навчальних закладів.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі № 359/6814/17, від 27 лютого 2018 року у справі № 495/7147/16-а, від 6 лютого 2019 року у справі № 720/1536/16-а.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, протоколом оргкомітету № 2 від 10 жовтня 2016 року вирішено допустити до участі у конкурсі Добровеличківську спеціалізовану загальноосвітню школу-інтернат І-ІІІ ступенів Кіровоградської обласної ради, Добровеличківську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 2 та Добровеличківську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 1.

Одним із доводів касаційної скарги є те, що Добровеличківську спеціалізовану загальноосвітню школу-інтернат І-ІІІ ступенів неправомірно допущено до участі у конкурсі, оскільки цей навчальний заклад на момент оголошення та проведення конкурсу не був у підпорядкуванні Добровеличківської районної ради.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, крім іншого виходив з того, що остаточне оформлення передачі Добровеличківської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів у підпорядкування Добровеличківської районної ради відбулось 23 грудня 2016 року відповідно до рішення Добровеличківської районної ради Кіровоградської області № 189 «Про затвердження акта приймання-передачі та нової редакції Статуту Добровеличківської спеціалізованої ЗОШ - інтернату І-ІІІ ступенів», тобто пізніше дати прийняття рішення про допуск до участі у конкурсі (10 жовтня 2016 року), тому Добровеличківська спеціалізована загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів була неправомірно допущена до участі у конкурсі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи також те, що відповідно до пункту 3 рішення Добровеличківської районної ради від 22 червня 2016 року № 114 «Про проведення районного конкурсу на визначення опорних шкіл» визначено, що кінцевим терміном подачі документів на участь у конкурсі є 1 жовтня 2016 року, тобто на момент настання граничного строку подання документів для участі у конкурсі Добровеличківська районна рада не мала у своєму підпорядкуванні Добровеличківської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів.

Разом з тим, висновки суду апеляційної інстанції про те, що допущення Добровеличківської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів до участі у конкурсі є правомірним, виходячи з того, що цей навчальний заклад перебував у підпорядкуванні Добровеличківської районної ради на момент прийняття оскаржуваного рішення (10 лютого 2017 року), колегія суддів вважає неправильним, оскільки визначенню навчального закладу опорним передує проведення конкурсу виключно серед підпорядкованих засновнику закладів.

Пунктом 4 Положення про освітній округ визначено, що головними завданнями округу (опорного закладу, його філій) є концентрація та ефективне використання наявних ресурсів, їх спрямування на задоволення освітніх потреб учнів (вихованців), створення єдиної системи виховної роботи.

Згідно з пунктом 5 Положення про освітній округ засновники для прийняття рішення про створення освітнього округу, опорного закладу та його філій проводять в тому числі аналіз мережі підпорядкованих навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту з урахуванням їх кадрового потенціалу та рівня матеріально-технічного забезпечення.

Відповідно до абзацу другого пункту 6 Положення про освітній округ під час проведення конкурсу обов`язково враховуються:

освітні потреби учнів (вихованців) у забезпеченні певних напрямів спеціалізації;

здатність забезпечити на належному рівні організацію допрофільної підготовки і профільного навчання;

рівень забезпечення кваліфікованими педагогічними кадрами;

наявність належної матеріально-технічної бази (належним чином обладнаних спортивних об`єктів, кабінетів фізики, хімії, біології, географії та інших, лабораторій, навчальних майстерень, комп`ютерного і мультимедійного обладнання, швидкісного доступу до Інтернету);

укомплектування бібліотечного фонду підручниками, науково-методичною, художньою та довідковою літературою;

зручність та наявність автомобільних доріг з твердим покриттям для забезпечення безпечного підвезення учнів (вихованців) і педагогічних працівників до місця навчання, роботи та місця проживання.

Умови проведення конкурсу на визначення опорних шкіл Добровеличківського району затверджені рішенням Добровеличківської районної ради від 22 червня 2016 року № 114 (далі - Умови проведення конкурсу). Відповідно до розділу ІІІ Умов проведення конкурсу для участі у конкурсі загальноосвітні навчальні заклади надають до районної ради заявку щодо участі у конкурсі, ілюстративні матеріали, опис проекту опорної школи з інформацією за напрямами:

кількість учнів (вихованців) опорного закладу (без врахування філій);

кількість філій або населених пунктів, звідки будуть підвозитися учні (не менше 3, співпраця з філіями);

кількість учнів, які тепер навчаються в інших школах та будуть підвозитися до опорної школи;

загальна кількість учнів, що будуть підвозитися до опорної школи;

якісний склад та досягнення педагогічного колективу;

прогнозовані профілі навчання, поглиблене вивчення предметів;

науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу;

результативність роботи навчального закладу та ін.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що у додатках до протоколу оргкомітету № 3 від 13 жовтня 2016 року, в яких проведено аналіз учасників конкурсу містяться суперечливі дані, зокрема, щодо присвоєння вищого балу оцінки навчальному закладу, який поступається іншим закладам за наведеними вище показниками.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що у багатьох із пунктів оцінювання критеріїв у додатку № 11 до протоколу, наявний запис «інформація відсутня». Однак така інформація конкурсній комісії надавалась і вона вибірковим чином не відображалась, що підтверджується наданими матеріалами конкурсної комісії та планом розвитку Добровеличківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1

На цій підставі суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що Добровеличківська районна рада, приймаючи оскаржуване рішення від 10 лютого 2017 року № 215, не перевірила, за якими критеріями та на якій підставі проводилась оцінка учасників конкурсу, не виявила наявні суперечливості та невідповідності в такій оцінці.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції не спростував висновки суду першої інстанції про недотримання відповідачем єдиного підходу до оцінювання учасників конкурсу та поданих ними проектів, не зазначив, у чому полягає неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Верховний Суд виходить з того, що процедура, яка проводиться суб`єктом владних повноважень та володіє ознаками конкурсу (змагання) учасників, відповідатиме закону лише за умови безумовного дотримання під час проведення відповідної процедури таких критеріїв, як обґрунтованість (урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення), безсторонність (неупередженість) та за умови дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

Стосовно доводів скаржника про те, що приймаючи оскаржуване рішення, Добровеличківською районною радою не проводились громадські слухання у встановленому законом порядку, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положеннями статті 13 Закону України «Про місцеве самоврядування України» територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов`язковому розгляду органами місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 996 консультації з громадськістю проводяться з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку держави, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.

При цьому, згідно з пунктом 12 цього Порядку в обов`язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю щодо проектів нормативно-правових актів, які: стосуються конституційних прав, свобод та обов`язків громадян; стосуються життєвих інтересів громадян, у тому числі впливають на стан навколишнього природного середовища; передбачають провадження регуляторної діяльності у певній сфері; визначають стратегічні цілі, пріоритети і завдання у відповідній сфері державного управління (у тому числі проекти державних і регіональних програм економічного, соціального і культурного розвитку, рішення стосовно їх виконання); стосуються інтересів територіальних громад, здійснення повноважень місцевого самоврядування, делегованих органам виконавчої влади відповідними радами; визначають порядок надання адміністративних послуг тощо.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що консультації з громадськістю проводяться в обов`язковому порядку, зокрема, з приводу розроблення та реалізації програм економічного, соціального і культурного розвитку.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі № 359/6814/17, від 6 лютого 2019 року у справі № 720/1536/16-а, від 17 жовтня 2019 року у справі № 1640/3147/18,

Судом першої інстанції було встановлено, що в порядку підготовки проекту рішення від 10 лютого 2017 року № 215 не проведено інформаційну-роз`яснювальну роботу серед громадськості щодо утворення опорних закладів освіти шляхом проведення загальних зборів громадян у смт. Добровеличківка за місцем їх проживання як формою їх безпосередньої участі у вирішенні питання щодо утворення освітнього округу для врахування їх думки.

На цій підставі колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що непроведення обговорень проекту рішення про визначення опорних шкіл у Добровеличківському освітньому окрузі та неврахування думки батьків учнів з цього приводу свідчить про те, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям, визначеним частиною третьою статті 2 КАС України.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції не надав оцінки вказаним обставинам та не спростував зазначені висновки суду першої інстанції.

Колегія суддів також враховує, що рішення у цій справі впливає на захист важливого суспільного інтересу - гарантованого Конституцією, міжнародними договорами та законами України права на освіту.

Статтею 53 Конституції України визначено, що кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

У Преамбулі Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, зазначено, що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження. Статтею 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Крім того, відповідно до статті 28 Конвенції про права дитини держави-учасниці держави-учасниці визнають право дитини на освіту і з метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, зокрема: сприяють розвиткові різних форм середньої освіти, як загальної, так і професійної, забезпечують її доступність для всіх дітей.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити. Охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.

Згідно з положеннями частини другої статті 4 Закону України «Про освіту» право на безоплатну освіту забезпечується: для здобувачів дошкільної та повної загальної середньої освіти - за рахунок розвитку мережі закладів освіти всіх форм власності та їх фінансового забезпечення у порядку, встановленому законодавством, і в обсязі, достатньому для забезпечення права на освіту всіх громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які постійно або тимчасово проживають на території України.

Відтак, обов`язок органів державної влади та місцевого самоврядування полягає у створенні, у межах визначених законом повноважень, умов для отримання дитиною освіти, забезпечення її доступності шляхом, зокрема, належного функціонування розгалуженої мережі навчальних закладів.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі № 359/6814/17, від 18 жовтня 2018 року у справі № 822/3692/17, від 26 лютого 2019 року у справі № 442/8337/17, від 5 листопада 2019 року у справі № 804/4585/18.

З огляду на таке, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанцій про те, що під час прийняття оскаржуваного рішення від 10 лютого 2017 року № 215 «Про визначення опорних шкіл у Добровеличківському районі» Добровеличківська районна рада Кіровоградської області порушила вимоги статті 13 Закону України «Про місцеве самоврядування України», пунктів 5, 6 Положення про освітній округ, що є підставою для визнання протиправним та скасування такого рішення. При цьому, суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що касаційну скаргу Добровеличківської ЗШ № 1 слід задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити у силі, як таку, що є законною та обґрунтованою, прийнятою на підставі правильного застосування норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права.

Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359, пунктом 4 Перехідних положень КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Добровеличківської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 1 Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2017 року скасувати.

Постанову Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 16 травня 2017 року залишити у силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: І.В. Желєзний

Н.В. Коваленко