ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2020 р. справа № 300/2489/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зарахування стажу та виплати грошової допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про зарахування до спеціального стажу роки роботи на посаді керівника фізичного виховання та виплати грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 маючи 35 років педагогічного стажу, зокрема на посадах викладача та керівника фізичного виховання звернувся до Управління пенсійного фонду в м. Івано-Франківську з вимогою виплатити мені грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу 15 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Однак відповідачем відмовлено позивачу у виплаті грошової допомоги та зазначено, що посада керівника фізичного виховання не відноситься до педагогічних посад. Проте, відповідно до абзацу 2 розділу 1 Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 № 963, посада керівника фізичного виховання відноситься до педагогічних посад. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків.

09.01.2020 позивачем зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки усунуто.

У зв`язку із усуненням позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.01.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 10.02.2020. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи. Просив суд в задоволенні позову відмовити, вказавши, що посада керівника фізичного виховання переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909, не передбачена, тому для зарахування до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років періоду роботи керівником фізичного виховання немає законних підстав. Таким чином, враховуючи, що спеціальний стаж позивача, який дає право на пенсію за вислугу років становить 18 років 9 місяців, при необхідних 35 роках, то правові підстави на призначення та виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відсутні. Відтак, вимоги позивача заявлені у позовній заяві є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

18.07.2020 на адресу суду від позивача, надійшла відповідь на відзив, згідно якої зазначено, що посада керівника фізичного виховання відноситься до педагогічних посад.

Позивачем вищенаведена відповідь на відзив 11.02.2020 була надіслана відповідачу, що підтверджується квитанціями про відправлення. Однак, заперечення у строк, встановлений судом відповідач не подав, поважних причин ненадання заперечень у встановлений судом строк не повідомив.

Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.

Згідно записів наявної у матеріалах справи копії трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач з 30.03.2002 працює на посаді керівника фізичного виховання в Івано-Франківському коледжі фізичного виховання Національного університету фізичного виховання і спорту України (а.с.3-5).

ОСОБА_1 з 12.02.2019 отримує пенсію за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 (а.с.23).

23.08.2019 позивач звернулась з скаргою до відповідача щодо зобов`язання виплати йому одноразової грошової допомоги згідно п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 р. № 1058-ІV.

Листом від 30.08.2019 № 1109/О -15 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, відмовило позивачу у призначенні грошової допомоги згідно п. 7-1 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки згіднопостанови "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" від 04.11.1993р. № 909(зі змінами), посада керівника фізичного виховання не передбачена. Додатково зазначено, що спеціальний стаж роботи позивача, який дає право на пенсію за вислугу років становить тільки 18 років 9 місяців, при необхідних 35 роках, то права на призначення та виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій також не має (а.с.9).

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи правову норму, яку слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно достатті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, з наступними змінами та доповненнями, страховий стаж це період протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не менший, ніж мінімальний страховий внесок.

Пунктом "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 09.07.2003 №1058-IV, з наступними змінами та доповненнями, визначено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Згідно з положень пункту 7-1Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж"статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Зі змісту законувипливає, що право на грошову допомогу мають особи, які досягли пенсійного віку, їм призначено пенсію за віком, до цього вони не отримували будь-яку пенсію, вони працювали на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років і мають страховий стаж (для чоловіків 35 років) на таких посадах.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Підстави призначення, передбаченоїЗаконом №3668-VI, грошової допомоги та механізм її виплати врегульований підзаконними актами, зокрема "Порядком обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати", затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1191.

Порядком обчислення стажу, що дає право на призначення допомоги та її виплати, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1191передбачено зарахування до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, періодів роботи в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909.

Згідно зПостановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909до переліку посад, які дають право на пенсію за вислугою років, віднесено роботу у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладах на таких посадах: директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Статтею 28 Закону України "Про освіту" від 23.05.1991 № 1060-ХІІ визначено, що система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Відповідно до пункту 3 частини 1статті 28Закону України "Про вищу освіту" в Україні діють заклади вищої освіти, зокрема, коледж - заклад вищої освіти або структурний підрозділ університету, академії чи інституту, що провадить освітню діяльність, пов`язану із здобуттям ступеня бакалавра та/або молодшого бакалавра, проводить прикладні наукові дослідження та/або творчу мистецьку діяльність. Коледж також має право відповідно до ліцензії (ліцензій) забезпечувати здобуття профільної середньої, професійної (професійно-технічної) та/або фахової перед вищої освіти.

Приписами частини 2статті 53 Закону України "Про освіту"передбачено, що педагогічні працівники - це особи, які за основним місцем роботи у закладах вищої освіти провадять навчальну, методичну та організаційну діяльність.

Згідно із частиною третьоюстатті 55 Закону України "Про освіту"повний перелік посад науково-педагогічних і педагогічних працівників закладів вищої освіти установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу другого розділу "Посади педагогічних працівників" Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963, посада керівник фізичного виховання відноситься до педагогічних посад.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 №78 Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України "Про освіту", частини першої статті 25 Закону України "Про загальну середню освіту", частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України "Про позашкільну освіту" затверджено Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти.

Абзацом 2 цієїпостановивизначено, що до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років педагогічних та науково-педагогічних працівників зараховується час роботи на посадах, передбачених переліком, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963, а також час роботи у спортивних школах усіх типів на посадах керівників, їх заступників з основного виду діяльності, тренерів-викладачів, тренерів-методистів, інструкторів-методистів, акомпаніаторів та на посадах тренерів-викладачів спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю, тим науково-педагогічним працівникам, що працюють за профілем у вищих навчальних закладах III-IV рівня акредитації, керівників фізичного виховання, викладачів фізкультури вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів, учителів фізкультури, керівників гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи, які працюють за профілем у загальноосвітніх навчальних закладах, і педагогічних працівників, які працюють за профілем у позашкільних та дошкільних навчальних закладах.

На підставі аналізу вищенаведених правових норм, суд дійшов висновку, що Кабінетом Міністрів України було ототожнено посади керівника фізичного виховання та викладача фізкультури, як таких, що ідентично дають право на зарахування відповідних періодів роботи до вислуги років.

Таким чином, період роботи позивача на посаді керівника фізичного виховання підлягає зарахуванню до його стажу роботи, що у свою чергу спростовує доводи відповідача про те, що позивач не мав належного страхового стажу на посадах педагогічних працівників.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі № 233/4308/17 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.03.2019 у справі № 686/9307/17.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначеноосновним документом, що підтверджує стаж роботи та період роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявною трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993, затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок).

Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Як вже встановлено судом та підтверджується наданою до матеріалів справи копією трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , з 30.03.2002 працює на посаді керівника фізичного виховання в Івано-Франківському коледжі фізичного виховання Національного університету фізичного виховання і спорту України.

Доказів, які б свідчили про недостовірність записів у трудовій книжці відповідачем суду не надано, а тому безпідставно не взяті до уваги.

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується наявність у позивача загалом понад 35 років страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу "Прикінцеві положення" Закону України №1058.

Відповідно достатті 22 Конституції Україниправа і свободи людини та громадянина, закріплені цієюКонституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.

Конституційний Суд України у пункті 3.4 рішення від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 зазначив, що неодноразово розглядав проблему, пов`язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якоюКонституціята закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.

У рішеннях Конституційного Суду України підкреслюється, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22Конституції Українине допускається (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004).

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46Конституції України, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Відтак, виплата одноразової грошової допомоги при виході на пенсію є заохоченням особи, яка 35 років відпрацювала в закладах освіти.

В зв`язку із вищенаведеним, враховуючи, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) є пенсіонером за віком, працював на посаді, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е"статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", загальний педагогічний стаж роботи позивача на час призначення пенсії за віком складав понад 35 років, отже він має право на нарахування та виплату допомоги відповідно до пункту 7-1розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбаченийКонституцієюта законами України.

Згідно з частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд також враховує частину 2 статті 2 КАС України, відповідно до приписів якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення, шляхом зобов`язання відповідача зарахування до спеціального стажу ОСОБА_1 , роки роботи на посаді керівника фізичного виховання та виплати грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір в розмірі 768,40 грн згідно квитанцій № 1-669К від 19.12.2019 (а.с.1).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу період роботи на посаді керівника фізичного виховання та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя /підпис/ Микитин Н.М.