ПОСТАНОВА

Іменем України

25 березня 2020 року

Київ

справа №705/4946/16-а

адміністративне провадження №К/9901/17934/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 705/4946/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Уманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року (колегія у складі: головуючого судді Степанюка А.Г., суддів: Кузьменка В.В., Шурка О.І.), -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Уманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області, в якому просив: - визнати протиправними дії відповідача щодо відмови зарахувати в пільговий стаж роботу машиніста холодильних установок на Уманському птахомбінаті та Уманському консервному комбінаті до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію; - зобов`язати відповідача зарахувати трудовий стаж машиніста холодильних установок, що дає право на пільгову пенсію на ВАТ «Уманський м`ясокомбінат» з 23.01.1997 по 10.01.1999 і період роботи з 14.02.2003 по 28.11.2004 в ДП «Уманський консервний комбінат»; - зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 2.

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач прийняв незаконне рішення про відмову йому в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки в стаж, що дає право на пільгову пенсію йому зараховують роботу на Уманському консервному заводі з 16.02.1999 по 31.05.2000 і з 29.11.2004 по 23.06.2009, а за період з 14.02.2003 по 28.11.2004 в ДП «Уманський консервний комбінат» не зарахували через відсутність атестації робочих місць, що передбачено положенням про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці від 01.08.1992 за № 442. Позивач вказав, що він працював на Уманському консервному заводі в компресорному цеху машиністом холодильних установок і даний факт підтверджується записом в його трудовій книжці. Крім того, безпідставно, на думку позивача, не зараховано до стажу роботи, що дає право пільгову пенсію і період його роботи на ВАТ «Уманський м`ясокомбінат» з 23.01.1997 по 10.01.1999. У відмові зазначено, що згідно наданих документів на перевірку він працював слюсарем. Але це не відповідає дійсності, оскільки позивач працював на посаді машиніста холодильних установок в компресорному цеху, що підтверджується записом в його трудовій книжці (п. 17) наказ № 5-к від 21.01.1997. Даний факт також підтверджується свідоцтвом від 30.12.1996 про навчання по професії машиніста холодильних установок, на навчання він був направлений з Уманського птахокомбінату, і по закінченню навчання був переведений з посади слюсаря на посаду машиніста холодильних установок, що підтверджується записом у трудовій книжці. Робота машиністом холодильних установок дає право на пільгову пенсію по Списку № 2 і додаткових підтверджень не потребує. Факт того, що він працював з 1997 року по 1999 рік машиністом аміачних холодильних установок з повним робочим днем підтверджується і довідкою ТДВ «Уманський м`ясокомбінат» від 27.11.2015, яка була йому видана для підтвердження пільгового стажу.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Уманський міськрайонний суд Черкаської області постановою від 02 листопада 2016 року позов задовольнив. Визнав дії Уманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області щодо відмови зарахувати ОСОБА_1 в пільговий стаж роботу машиніста холодильних установок на ВАТ «Уманський м`ясокомбінат» та ДП «Уманський консервний комбінат» ТОВ «Леда» до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію - протиправними. Зобов`язав Уманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №2, трудовий стаж машиніста холодильних установок на ВАТ «Уманський м`ясокомбінат» з 23.01.1997 по 10.01.1999 і трудовий стаж машиніста холодильних установок в ДП «Уманський консервний комбінат» ТОВ «Леда» з 14.02.2003 по 28.11.2004. Зобов`язав Уманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області, враховуючи стаж роботи машиніста холодильних установок на ВАТ «Уманський м`ясокомбінат» з 23.01.1997 по 10.01.1999 і трудовий стаж машиніста холодильних установок в ДП «Уманський консервний комбінат» ТОВ «Леда» з 14.02.2003 по 28.11.2004, призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 2 з дати подачі документів про призначення пенсії.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що право позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Крім цього, судом зазначено, що не проведення підприємством, на якому працював позивач, атестації робочих місць не може позбавляти особу її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

5. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 17 січня 2017 року скасував постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 листопада 2016 року в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними дій Уманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області щодо відмови зарахувати ОСОБА_1 в пільговий стаж роботу машиніста холодильних установок на ДП «Уманський консервний комбінат» ТОВ «Леда» до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію; зобов`язання Уманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 2 трудовий стаж машиніста холодильних установок в ДП «Уманський консервний комбінат» ТОВ «Леда» з 14.02.2003 по 28.11.2004; зобов`язання Уманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 2 з дати подачі документів про призначення пенсії. Ухвалив в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову відмовив. В іншій частині постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 листопада 2016 року залишив без змін.

6. Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції в зазначеній частині та приймаючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що зарахувати до пільгового стажу період роботи в ДП «Уманський консервний завод» з 14.02.2003 по 28.11.2004 позивачу неможливо у зв`язку з не проведенням атестації робочого місця ОСОБА_1 до 29.11.2004.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 14 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та залишити в силі постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 листопада 2016 року.

8. В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначив про те, що не проведення підприємством, на якому він працював, атестації робочих місць не може позбавляти особу її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Крім того, вказав, що судом апеляційної інстанції безпідставно не прийнято до уваги пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які були допитані в судовому засіданні Уманського міськрайонного суду Черкаської області та підтвердили, що знають позивача по спільній роботі на м`ясокомбінаті та консервному заводі. Свідки пояснили, що самі працювали на аналогічних посадах, на даний час є пенсіонерами, пенсію отримали на пільгових умовах і за той період який у цій справі є спірним, а при оформленні пенсії до них з боку пенсійного органу не було жодних зауважень стосовно законності нарахування цих пенсій.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20 лютого 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

10. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

11. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

12. На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

13. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 червня 2019 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Бучик А.Ю., Тацій Л.В., справу передано головуючому судді.

14. Ухвалою Верховного Суду від 20.03.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 23.03.2020.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. 06.06.2016 ОСОБА_1 звернувся до Уманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

16. Однак, листом від 30.06.2016 № 5958/06 відповідач повідомив про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 з огляду на те, що зарахувати до пільгового стажу період роботи в ДП «Уманський консервний комбінат» з 14.02.2003 по 28.11.2004 у зв`язку з не проведенням атестації робочих місць неможливо. Крім того, Управління зазначило, що зарахування періоду роботи у ВАТ «Уманський м`ясокомбінат» з 23.01.1997 по 10.01.1999 на посаді машиніста холодильних установок неможливо, оскільки зі змісту довідки від 14.01.2016 № 11 вбачається, що позивач працював на посаді слюсаря.

17. Не погоджуючись з вказаною відмовою відповідача у призначенні пенсії на пільгових умовах, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 2, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

19. Згідно з п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон), право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

20. Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

21. Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

22. За приписами п. 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

23. Згідно пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлених для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників.

24. Проте, підставою для призначення пільгових пенсій є не тільки запис у трудовій книжці щодо роботи на підприємстві, а і довідка підприємства яка уточнює характер роботи з зазначенням періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу; професії або посади; характеру виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, яка оцінюється управлінням Пенсійного фонду з урахуванням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

25. Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, зокрема, зі змісту копії трудової книжки від 04.01.1982 серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 23.01.1997 був переведений на роботу до АТ «Уманський м`ясокомбінат» на посаду машиніста аміачних холодильних установок 5-ого розряду. 10.01.1999 позивача було звільнено з вказаної роботи за власним бажанням.

26. Зі змісту наданої позивачем на підтвердження пільгового стажу довідки ТДВ «Уманський м`ясокомбінат», яке є правонаступником ВАТ «Уманський м`ясокомбінат» від 27.11.2015 № 194 вбачається, що ОСОБА_1 за період з 23.01.1997 по 10.01.1999 повний робочий день виконував роботу машиніста аміачних холодильних установок 5-го розряду, що передбачена Списком № 2 розділу ХХІІІ коду КП 23200000-14341 згідно постанови Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994.

27. Водночас, за наслідками документальної перевірки достовірності довідки про заробітну плати, поданої для призначення (перерахунку) пенсії, Управлінням встановлено, що у книзі нарахування заробітної плати за 1997 рік на титульній сторінці компресорного цеху у позивача зазначена посада «слюсар». У 1998-1999 роках у книгах нарахування заробітної плати вказана посада слюсар 3 розряду. Наведені висновки відображені в акті від 14.01.2016 № 11.

28. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для зарахування позивачу періоду роботи з 23.01.1997 по 10.01.1999 в АТ «Уманський м`ясокомбінат» до пільгового стажу, оскільки, факт роботи за вказаною посадою підтверджується відповідним записом у трудовій книжці ОСОБА_1 та відомостями, що містяться у довідці ТДВ «Уманський м`ясокомбінат» від 27.11.2015 № 194. Крім того, як вбачається зі змісту рішення суду першої інстанції під час судового засідання свідок ОСОБА_3 вказав, що працював у зміні разом з позивачем на посаді машиніста холодильно-аміачних установок.

29. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, за наслідками перевірки ТДВ «Уманський м`ясокомбінат» направило на адресу Управління лист від 08.08.2016 № 5, в якому просило повернути пільгову довідку № 194 від 27.11.2015 на ОСОБА_1 у зв`язку з не підтвердженням періоду роботи по Списку № 2 з 23.01.1997 по 10.01.1999 на посаді машиніста аміачних холодильних установок.

30. Разом з тим, зважаючи, що на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, викладеного в листі від 30.06.2016 № 5958/06, довідка від 27.11.2015 № 194 не відкликалася, наведений факт не може братися судом до уваги при вирішенні питання про обґрунтованість відмови у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах. При цьому, неврахування судом першої інстанції вказаних обставин не впливає на вирішення справи по суті.

31. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість твердження щодо наявності правових підстав для зарахування ОСОБА_1 пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи у ВАТ «Уманський м`ясокомбінат» з 23.01.1997 по 10.01.1999, що складає 1 рік 11 місяців 19 днів.

32. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 14.02.2003 ОСОБА_1 було прийнято на роботу до ДП «Уманський консервний комбінат» машиністом холодильних установок 5-ого розряду, з якої останнього було звільнено 23.06.2009 у зв`язку зі скороченням штату.

33. Колегія суддів звертає увагу на те, що виходячи з вищевказаних положень п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», необхідною умовою для зарахування стажу роботи до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах після 21 серпня 1992 року є також проведення відповідної атестації робочого місця з метою підтвердження пільгового характеру виконуваної роботи за такою посадою.

34. Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 01 серпня 1992 року (далі - Порядок № 442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

35. Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

36. Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій, атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

37. Так, згідно зі статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб`єктів господарювання. Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

38. У разі, якщо непроведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров`ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 271 Кримінального кодексу України.

39. Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

40. За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442, проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

41. Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

42. При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

43. З даного приводу, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 (справа № 520/15025/16-а, провадження № 11-1207апп19) наголосила, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.

44. Частинами першою та другою статті 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

45. Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 14 жовтня 1992 року №2694-XII «Про охорону праці», працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

46. Аналіз зазначених норм свідчить про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

47. Сукупність правових норм, про які йшлося у параграфах 32, 34, 36, 37, 45, 50, 51, 52 цієї постанови дозволяє дійти висновку, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту «б» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).

48. Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності.

49. Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.

50. Отже, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

51. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 (справа № 520/15025/16-а, провадження № 11-1207апп19) дійшла висновку про те, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII.

52. При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

53. Отже, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

54. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у справі, що розглядається, задовольняючи позовні вимоги, дійшов правильного висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пільгової пенсії у зв`язку з відсутністю доказів проведення роботодавцем атестації робочого місця за період роботи позивача в ДП «Уманський консервний комбінат» ТОВ «Леда» з 14.02.2003 по 28.11.2004.

55. Натомість, апеляційним судом помилково скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними дій Уманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області щодо відмови зарахувати ОСОБА_1 в пільговий стаж роботу машиніста холодильних установок на ДП «Уманський консервний комбінат» ТОВ «Леда» до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію; зобов`язання Уманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 2 трудовий стаж машиніста холодильних установок в ДП «Уманський консервний комбінат» ТОВ «Леда» з 14.02.2003 по 28.11.2004; зобов`язання Уманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 2 з дати подачі документів про призначення пенсії.

56. За наведених обставин, рішення суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити в силі.

57. Відповідно до ч. 1 ст. 352 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

58. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 345, 349, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про: визнання протиправними дій Уманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області щодо відмови зарахувати ОСОБА_1 в пільговий стаж роботу машиніста холодильних установок на ДП «Уманський консервний комбінат» ТОВ «Леда» до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію; зобов`язання Уманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 2 трудовий стаж машиніста холодильних установок в ДП «Уманський консервний комбінат» ТОВ «Леда» з 14.02.2003 по 28.11.2004; зобов`язання Уманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 2 з дати подачі документів про призначення пенсії.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 листопада 2016 року залишити в силі.

В решті постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.Г. Стеценко

А.Ю. Бучик

Л.В. Тацій ,

Судді Верховного Суду