ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2020 року м. Київ № 640/11464/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні без проведення судового засідання та виклику учасників справи адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 доГоловне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення грошових коштів, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) (далі позивач або ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код - 42098368) (надалі - відповідач або ГУ ПФУ), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо нездійснення виплати ОСОБА_1 пенсії з 16.08.2018 з урахуванням грошового забезпечення 100% (вислуга років 37 років 07 місяців 01 день), яке складається з посадового окладу, окладу за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 50%, збільшення основного розміру пенсії - 25%, з урахуванням усіх надбавок до пенсії: інвалід війни 2 групи, 1 категорія ЧАЕС (під час служби), інваліди війни 2 групи, особливі заслуги (21%), надбавка за виконання особливо важливих завдань - 31%, та премія - 15%, з урахуванням стажу в пільговому обчисленні з 05.1981 по 05.1984 як один місяць служби за три місяці, без обмеження її максимальним розміром до проведення наступного перерахунку такої пенсії, з урахуванням вже проведених виплат;

- зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 16.08.2018 з урахуванням грошового забезпечення 100% (вислуга років 37 років 07 місяців 01 день), яке складається з посадового окладу, окладу за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 50%, збільшення основного розміру пенсії - 25%, з урахуванням усіх надбавок до пенсії: інвалід війни 2 групи, 1 категорія ЧАЕС (під час служби), інваліди війни 2 групи, особливі заслуги (21%), надбавка за виконання особливо важливих завдань - 31%, та премія - 15%, з урахуванням стажу в пільговому обчисленні з 05.1981 по 05.1984 як один місяць служби за три місяці, без обмеження її максимальним розміром до проведення наступного перерахунку такої пенсії, з урахуванням вже проведених виплат.

- стягнути з ГУ ПФУ в м. Києві моральну та матеріальну шкоду в розмірі 100 (сто) тисяч гривень на користь ОСОБА_1 .

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає про наявність підстав для проведення останньому перерахунку пенсії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2019 (суддя Пащенко К.С.) відкрито спрощене провадження у даній адміністративній справі у порядку письмового провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання; звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви б/н від 24.06.2019 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення грошових коштів; витребувано у відповідача належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за відповідною посадою (посадами) для перерахунку пенсії військовослужбовцям не враховується. Також відповідач зазначає, що існує єдиний законодавчий порядок перерахунку пенсій у зв`язку зі зміною розмірів грошового забезпечення військовослужбовців на підставі Постанови № 704. Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди, то відповідач вказує на відсутність у позовній заяві будь-яких підтверджень та докази обставин, на які вказує позивач.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

З матеріалів справи вбачається, що позивачу призначено пенсію з 16.08.2018 у розмірі 98% грошового забезпечення, з урахуванням наступного грошового забезпечення:

- посадовий оклад - 1650.00 грн.;

- оклад за військове звання - 135.00 грн.;

- надбавка за вислугу років 40% - 714.00 грн.;

- надбавка за особливо важливі завдання 31% - 774.69 грн.;

- премія 15% - 491.05 грн.;

- доплата (збільшення основного розмірі пенсії (25%) - 922.36 грн.

Вид підвищення або надбавка до пенсії:

- інвалід війни 2 групи/при виконанні обов`язків в/с інвалід війни 2 гр. (ст. 7) - 580.80 грн.;

- 1 категорія ЧАЕС (під час служби) інвалід 2 гр. "А" - 379.60;

- інвалід війни 2 гр./при виконанні обов`язків в/с - 50.00 грн.;

- особливі заслуги 21% - 304.92 грн.

Всього призначено: 5 927.13 грн.

В листопаді 2018 року відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деким іншим особам".

Так перерахунок було здійснено з наступних сум грошового забезпечення:

- посадовий оклад - 8 460.00 грн.;

- оклад за військове звання - 1 480.00 грн.;

- процентна надбавка за вислугу років 50% - 4 970.00 грн.

Основний розмір пенсії - 98 % грошового забезпечення у розмірі: 14 611.80, з урахуванням доплати:

- збільшення основного розмірі пенсії (25%) - 3 652.95 грн.;

- інвалід війни 2 групи/при виконанні обов`язків в/с інвалід війни 2 гр. (ст. 7) - 580.80 грн.;

- 1 категорія ЧАЕС (під час служби) інвалід 2 гр. "А" - 379.60;

- інвалід війни 2 гр./при виконанні обов`язків в/с - 50.00 грн.;

- особливі заслуги 21% - 304.92 грн.

Підсумок пенсії (з надбавками): 19 580.07 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії: 14 350 грн., попередньої суми пенсії 5 927.13 грн. та підвищення 10 138.57 грн.: 4 211.44 грн. (50% від 8 422.87 грн.):

згідно постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 підвищення складає 8 422.87 грн. З них виплачується:

- з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення: 4 211.44 грн.;

- з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення: 6 317.15 грн.

- з 01.01.2020 щомісячно 100% від підвищення: 8 422.87 грн.

З 01.11.2018 позивачу призначено пенсію у розмірі - 10 138.57 грн., а з 01.01.2019 - 12 244.28 грн.

14.01.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо неврахування преміальних, доплати за виконання особливо важливих завдань 31%, посадового окладу, окладу за військове звання, процентну надбавку за вислугу років та пільгові доплати, щодо обмеження максимального розміру пенсії.

Листом від 28.01.2019 № 17459/02/9-428 відповідач повідомив позивача про наступне:

"Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон), який діяв в редакції до 29.04.2006, було передбачено збільшення розміру пенсії за вислугу років на 10% відповідних сум грошового забезпечення особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження військової служби і віднесені до 1-ої категорії постраждалих, та на 5% - особам, віднесеним до 2-ої та 3-ої категорії (пункт "в" ст. 13 Закону).

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців" від 04.04.2006 № 3591-IV було внесено зміни до статті 13 Закону, якими виключено положення щодо вказаного збільшення розміру пенсії за вислугу років. Силовими міністерствами та відомствами відповідний перерахунок не проводився, оскільки зменшення розміру пенсії не припустиме. Проте, після внесення змін до Закону при первинному призначенні пенсії особам із числа вищезазначених категорій вказане збільшення розміру пенсії за вислугу років вже не надавалося.

Відповідно до наявного в матеріалах пенсійної справи розрахунку вислуги років на пенсію Ваша вислуга років для призначення пенсії на день звернення становила 36 років 06 міс. 29 днів.

З 01.01.2008 органами Пенсійного фонду України проведено перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону, на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" від 07.11.07 № 1294. Перерахунок здійснювався з урахуванням розміру грошового забезпечення, встановленого з 01.01.2008 для відповідних категорій осіб, та чинної на цю дату редакції Закону, яка не передбачає 10-відсоткове збільшення розміру пенсії за вислугу років для осіб, які під час служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і віднесені до 1 категорії.

На підставі поданої до Головного управління заяви Вам з 15.08.2018 поновлено виплату пенсії згідно із Законом та проведено перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - постанову КМУ № 103), пунктом 1 якої передбачено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Для проведення перерахунку Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в м. Києві надано довідку від 27.07.2018 № 32983 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії на 01.03.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, як визначено постановою КМУ № 103.

Розмір призначеної пенсії становить з 15.08.2018 - 10 138,57 грн., з 01.12.2018 - 10 448,57 грн., з 01.01.2019 - 12 709,28 грн.".

Не погоджуючись з вказаними діями відповідача, вважаючи їх необґрунтованими та протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд вказує таке.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ(далі по тексту - Закон № 2262, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Статтею 10 Закону № 2262 встановлено, що обов`язок нарахування та виплати пенсій покладено на органи Пенсійного фонду.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 63 Закону № 2262 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 43 Закону № 2262 у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262 затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі по тексту - Порядок № 45 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262 пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704), якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 10 Постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01.03.2018.

Отже, з набранням чинності Постановою № 704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії.

Відповідно до пункту 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Тотожні за містом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.

Аналіз наведених норм щодо порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262, свідчить про необхідність здійснення таких послідовних дій: Міністерство оборони України повідомляє Пенсійний фонд України про наявність рішення Кабінету Міністрів України про зміну розміру грошового забезпечення; Пенсійний фонд України повідомляє відповідні структурні підрозділи Пенсійного фонду про підстави проведення перерахунку пенсій та необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку Головним управлінням Пенсійного фонду України; Головні управління Пенсійного фонду України складають відповідні списки та передають їх органам, які уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, які готують відповідні довідки; довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено чинними нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 45 для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів:

- посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням;

- надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання «заслужений» чи «народний», службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;

- щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок;

- інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію;

- щомісячні надбавки за особливі умови служби (крім надбавки за службу у віддаленій місцевості) особам, звільненим з військової служби, які проходили службу та обслуговували ядерну зброю на об`єктах «С», у складальних бригадах ремонтно-технічних баз, у складі екіпажів атомних підводних човнів, на території військових полігонів, де проводилися випробування ядерної зброї або навчання із застосуванням такої зброї, та у військових частинах, що обслуговували космодром «Байконур», якщо такі надбавки виплачувалися їм на день звільнення із служби у відсотках посадового окладу, що встановлювалися до 1 січня 2008 року для обчислення розміру пенсії, але не більше розміру надбавок за особливі умови служби відповідно до законодавства.

Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.

Пунктом 2 Постанови № 704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до пунктів 5, 6 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання:

1) установлювати:

посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1 - 11 за аналогічними посадами;

посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 1 - 5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника;

надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою;

2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення;

3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Виплачувати:

1) надбавку за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 16;

2) доплату за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем;

3) доплату за вчене звання військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які займають посади, пов`язані з педагогічною або науковою діяльністю і мають вчене звання доцента (старшого наукового співробітника), в розмірі 5 відсотків, професора - 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох або більше вчених звань доплата встановлюється за одним (вищим) званням;

4) надбавку за спортивні звання військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які мають спортивне звання «заслужений тренер», «заслужений майстер спорту», «майстер спорту міжнародного класу», в розмірі 10 відсотків посадового окладу, «майстер спорту» - 5 відсотків посадового окладу. За наявності двох і більше звань надбавка до посадового окладу виплачується за одним (вищим) званням.

5) надбавку за почесні звання України, СРСР, союзних республік СРСР військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які мають почесні звання «заслужений» або «народний», в розмірі відповідно 10 і 15 відсотків посадового окладу.

6) надбавку за виконання функцій державного експерта з питань таємниць та надбавку за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу - у розмірах та порядку, визначених законодавством;

7) грошову допомогу військовослужбовцям строкової військової служби, звільненим з військової служби, в розмірі восьми, а зазначеним особам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, - дванадцяти посадових окладів;

8) одноразову грошову допомогу військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу після укладення ними першого контракту.

У додатку № 15 до Постанови № 704 "Додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" установлено також надбавку за кваліфікацію, а саме особи офіцерського складу (крім осіб офіцерського складу, які проходять службу на посадах льотного складу і виконують польоти в складі екіпажів повітряних суден у якості льотчиків і штурманів), особи рядового, сержантського і старшинського складу, військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, особи рядового і начальницького складу (крім осіб начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу і виконують польоти в складі екіпажів повітряних суден у якості льотчиків і штурманів), які мають клас: другий: у розмірі 3 відсотків посадового окладу.

Разом з тим, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі по тексту - Постанова № 103) постановлено: перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Згідно з пунктом 6 Постанови № 103 внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема у постанові Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393", а саме пункт 5 викладено в такій редакції: " 5. Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням".

Вказаною Постановою також установлено, що у довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій зазначаються лише розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою.

Тобто, Постановою № 103 встановлено, що перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", здійснюється з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років; додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, премії) не враховуються.

Водночас, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постановою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45.

Таким чином, з огляду на визнання нечинними положень Постанови №103, враховуючи норми Порядку №45 та Постанови №704, суд приходить до висновку, що перерахунок пенсій призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", здійснюється за правилами, що були передбачені до внесення змін Постановою № 103, а саме з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, зокрема: щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України; інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

У свою чергу Постановою № 704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення:

- надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою;

- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу;

- надбавка за кваліфікацію особам офіцерського складу особи рядового, сержантського і старшинського складу, військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, особам рядового і начальницького складу (крім осіб начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу і виконують польоти в складі екіпажів повітряних суден у якості льотчиків і штурманів), які мають клас: другий: у розмірі 3 відсотків посадового окладу.

Згідно з абзацами другим, четвертим та п`ятим пункту 2.8 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.12.2014 № 937, на обласні військові комісаріати покладаються: оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за Законом № 2262 пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби; визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону, постанов Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей" (зі змінами) та від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393" (зі змінами) і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, у разі якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей змінився, обласний військовий комісаріат складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою.

Таким чином, на обласний військовий комісаріат покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою та подання такої довідки до органу, що призначає пенсії.

Суд зауважує, що скасування з 05 березня 2019 року в судовому порядку пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 не впливає на результат розгляду цієї справи по суті, оскільки алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», передбачений у постанові Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, не змінився у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103. Порядок № 45 в редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 також передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готували для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подавали їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Головні управління Пенсійного фонду України здійснювали перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від обласних військових комісаріатів, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку. Форма довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, в тому числі складові грошового забезпечення, визначалася у додатку 2 Порядку № 45.

Відповідно до пункту 9 порядку № 45 відповідач має право перевіряти правильність складення довідок щодо формального змісту, однак правом самостійно визначати складові та розмір грошового забезпечення осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, відповідач не має.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України м. Києві протиправними щодо нездійснення виплати ОСОБА_1 пенсії з 16.08.2018 з урахуванням грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 50%, збільшення основного розміру пенсії - 25%, з урахуванням усіх надбавок до пенсії: інвалід війни 2 групи, 1 категорія ЧАЕС (під час служби), інваліди війни 2 групи, особливі заслуги (21%), надбавка за виконання особливо важливих завдань - 31%, та премія - 15%, задоволенню не підлягають, оскільки відповідач діяв в межах визначених йому законодавством України повноважень.

Також суд звертає увагу на те, що позивач у позовній заяві наголошує, що при призначенні пенсії з 16.08.2018 не було враховано преміальних, доплат за виконання особливо важливих завдань 31%, посадового окладу, окладу за військове звання, процентну надбавку за вислугу років та пільгові доплати, обмеження максимального розміру пенсії.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що позивача пенсія призначена з 16.08.2018 у розмірі 98% грошового забезпечення, з урахуванням наступного грошового забезпечення:

- посадовий оклад - 1650.00 грн.;

- оклад за військове звання - 135.00 грн.;

- надбавка за вислугу років 40% - 714.00 грн.;

- надбавка за особливо важливі завдання 31% - 774.69 грн.;

- премія 15% - 491.05 грн.;

- доплата (збільшення основного розмірі пенсії (25%) - 922.36 грн.

Вид підвищення або надбавка до пенсії:

- інвалід війни 2 групи/при виконанні обов`язків в/с інвалід війни 2 гр. (ст. 7) - 580.80 грн.;

- 1 категорія ЧАЕС (під час служби) інвалід 2 гр. "А" - 379.60;

- інвалід війни 2 гр./при виконанні обов`язків в/с - 50.00 грн.;

- особливі заслуги 21% - 304.92 грн.

Всього призначено: 5 927.13 грн.

Однак, в листопаді позивачу було проведено перерахунок пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деким іншим особам" з наступних сум грошового забезпечення:

- посадовий оклад - 8 460.00 грн.;

- оклад за військове звання - 1 480.00 грн.;

- процентна надбавка за вислугу років 50% - 4 970.00 грн.

Основний розмір пенсії - 98 % грошового забезпечення у розмірі: 14 611.80, з урахуванням доплати:

- збільшення основного розмірі пенсії (25%) - 3 652.95 грн.;

- інвалід війни 2 групи/при виконанні обов`язків в/с інвалід війни 2 гр. (ст. 7) - 580.80 грн.;

- 1 категорія ЧАЕС (під час служби) інвалід 2 гр. "А" - 379.60;

- інвалід війни 2 гр./при виконанні обов`язків в/с - 50.00 грн.;

- особливі заслуги 21% - 304.92 грн.

Підсумок пенсії (з надбавками): 19 580.07 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії: 14 350 грн., попередньої суми пенсії 5 927.13 грн. та підвищення 10 138.57 грн.: 4 211.44 грн. (50% від 8 422.87 грн.):

Згідно постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 підвищення складає 8 422.87. З них виплачується:

- з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення: 4 211.44 грн.;

- з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення: 6 317.15 грн.

- з 01.01.2020 щомісячно 100% від підвищення: 8 422.87 грн.

З 01.11.2018 позивачу призначено пенсію у розмірі - 10 138.57 грн., а з 01.01.2019 - 12 244.28 грн.

Зважаючи на обставини здійснення відповідачем перерахунку на підставі наявних у нього довідок, необґрунтованими є вимоги щодо нарахувань надбавки за виконання особливо важливих завдань - 31% та премії - 15%, оскільки, відповідно до норм пенсійного законодавства, управляння ПФУ здійснюють перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від уповноважених на те органів, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку. Іншої довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в м. Києві, в якій були б зазначені вказані надбавки ні УПФ, ні суду позивачем надано не було.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову у вказаній частині.

В свою чергу, варто зауважити, що фактично позивач оскаржує здійснений відповідачем перерахунок його пенсії з листопада 2018 року, при цьому позивач не погоджується з відсотком грошового забезпечення, з якого обчислюється основний розмір пенсії.

В наведеній площині суд примічає, що відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262 максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Відповідно до довідки МСЕК № 087560 позивач є особою з інвалідністю 2 групи з 27.12.1993, захворювання якого пов`язане з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Згідно з посвідчення серії НОМЕР_2 від 27.01.1994, позивач є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесений до 1 категорії.

Нормами ст.ст. 4-5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни. Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. (Перелік підрозділів, що входили до складу діючої армії, та інших формувань визначається Кабінетом Міністрів України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 № 63 (надалі - Перелік № 63) затверджено перелік держав і періодів бойових дій на їх території з метою визначення організаційних заходів щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (надалі - Перелік № 63, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абзацу 3 Переліку № 63 визначено, що воєнні дії в Афганістані проводилися - квітень 1978 р. - грудень 1989 р.

Відповідно до військового квитка позивача серії НОМЕР_3 від 25.01.2005 ОСОБА_1 з 05.1981 по 05.1984 виконував інтернаціональний обов`язок у Демократичній Республіці Афганістан.

25.01.2005 позивачу видано посвідчення серії НОМЕР_4 учасника бойових дій.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 20 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів і військовозобов`язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Статтею 57 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (надалі - Порядок № 393, у редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії) установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті ж статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховується, зокрема, військова служба у Збройних Силах, органах безпеки держав учасниць Співдружності Незалежних Держав та інших військових формуваннях, створених законодавчими органами цих держав, Об`єднаних Збройних Силах Співдружності Незалежних Держав. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких військовослужбовці проходили службу, якщо інше не встановлено відповідними міжнародними угодами.

У відповідності до пп. "а" п. 3 Постанови № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, зокрема, участь у бойових діях у воєнний час.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що період проходження військової служби позивача з травня 1981 року по травень 1984 року в Демократичній Республіці Афганістан при виконанні інтернаціонального обов`язку повинен бути зарахований до стажу в пільговому обчисленні, а саме: як один місяць за три календарні місяці служби.

Крім того, відповідно до наявної у матеріалах справи довідки Національної академії внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України від 27.04.2018 № ВИЗ125/77 вислуга років позивача на день звільнення в календарному обчисленні складає 37 років 07 місяців 01 день.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач, з урахуванням вислуги років 37 років 07 місяців 01 день, мав право на призначення пенсії у розмірі 100% від грошового забезпечення військовослужбовця, яке йому було встановлено на момент звільнення, тому вимоги позивача про здійснення йому перерахунку пенсії у розмірі 100% від грошового забезпечення військовослужбовця підлягають задоволенню.

Також суд зазначає, що Кабінетом Міністрів України 21 лютого 2018 року прийнято Постанову "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" № 103, пунктами 1-2 якої, відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" Кабінет Міністрів України, постановив перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374).

Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:

з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;

з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;

з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Однак, як зазначалося вище, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року та постановою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

Крім того, частиною 3 ст. 52 Закону №2262-ХІІ встановлено, що виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.

Цією або жодною іншою нормою Закону №2262-ХІІ, який у спірних правовідносинах є спеціальним, не передбачено можливість сплати пенсії частинами у майбутньому та/або із застереженнями про наявність фінансування.

До того ж, статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції кожній фізичній або юридичні особі гарантовано право мирно володіти своїм майном. При цьому зазначено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У пунктах 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" від 01.06.2006, Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності (cf., Pressos Compania Naviera S.A. v. Belgium, рішення від 20.11.1995 року, серія А, № 332, с. 21, п. 31). Аналогічна правова позиція щодо права власності особи сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стретч проти Сполучного Королівства (Stretch - United Kingdom, №44277/98, рішення від 24.04.2003).

Отже, в розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, позивач, отримуючи пенсію відповідно Закону №2262-ХІІ, мав законні сподівання на своєчасне здійснення перерахунку пенсії у визначених законодавством випадках та виплату перерахованої пенсії без будь-яких обмежень.

Щодо вимоги позивача про моральну та матеріальну шкоду, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

В той же час, згідно з ч. 5 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Так, відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків (майнової шкоди) у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Разом з тим, ст. 1173 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Проаналізувавши вказані норми у сукупності, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою відшкодування заподіяних збитків та майнової шкоди є порушення прав особи внаслідок незаконних дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень та наявність реального збитку та шкоди.

В свою чергу збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Таким чином, аналізуючи зміст позовної заяви та досліджуючи матеріали справи, суд зазначає, що в обґрунтування вимоги про стягнення матеріальних збитків, позивачем не надано докази понесення таких збитків.

Також, за змістом ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування.

Згідно з ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

В той же час, як зазначено у вказаній постанові, судам слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.

Зі змісту наведених норм випливає, що основною умовою відшкодування моральної шкоди є те, що остання повинна бути заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин та полягати у фізичному болю та стражданнях, у душевних стражданнях, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 804/2252/14, від 31.01.2018 у справі № 813/5138/13-а та в рішеннях Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 800/500/16, від 01.03.2018 у справі № 9901/377/18.

Крім того, суд зазначає, що така моральна шкода має бути обов`язково підтверджена належними та допустимими доказами заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.

Таким чином, аналізуючи зміст позовної заяви та досліджуючи матеріали справи, суд зазначає, що в обґрунтування вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди, позивачем не надано жодних доказів та розрахунків сум, що б свідчили про заподіяння позивачу матеріальної та моральної шкоди у розмірах, які останній просить стягнути з відповідача.

Згідно з частиною першою статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частин 1, 2, 4 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову, доказу понесення ним інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72- 77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код - 42098368) здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) починаючи з 16.08.2018 з урахуванням 100% від грошового забезпечення та без обмеження її максимальним розміром до проведення наступного перерахунку такої пенсії, з урахуванням вже проведених виплат.

3. У іншій частині позову відмовити.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко