ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 березня 2020 року

Сєвєродонецьк

Справа № 360/1213/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни про визнання протиправними та скасування постанов приватного виконавця, -

ВСТАНОВИВ:

19.03.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позовна заява ОСОБА_1 (далі також – позивач, ОСОБА_2 ), в інтересах якого звернувся представник позивача – адвокат ОСОБА_3 , до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни (далі – відповідач, приватний виконавець), в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяни Леонідівни від 06.12.2019 ВП № 60814747 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису від 09.11.2019 № 6904, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгеном Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості в розмірі 56 781,00 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяни Леонідівни від 22.01.2020 ВП № 60814747 про стягнення з боржника основної винагороди;

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяни Леонідівни від 22.01.2020 ВП № 60814747 про арешт коштів боржника;

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяни Леонідівни від 25.02.2020 ВП № 60814747 про передачу виконавчого документу на виконання до підприємства, установи, організації.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).

Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102,00 грн.

Оскільки позивачем заявлено три позовні вимоги майнового характеру, вимоги щодо визнання протиправними податкові повідомлення- рішення (немайнового характеру) є похідними, то позивач повинен сплатити судовий збір за кожну з них.

Судовий збір складатиме 3363,20 грн, а саме:

- 840,80 грн за позовну вимогу немайнового характеру про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяни Леонідівни від 06.12.2019 ВП № 60814747 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису від 09.11.2019 № 6904;

- 840,80 грн за позовну вимогу майнового характеру про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяни Леонідівни від 22.01.2020 ВП № 60814747 про стягнення з боржника основної винагороди в сумі 5678,00 грн (не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб);

- 840,80 грн за позовну вимогу немайнового характеру про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяни Леонідівни від 22.01.2020 ВП № 60814747 про арешт коштів боржника;

- 840,80 грн за позовну вимогу майнового характеру про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяни Леонідівни від 25.02.2020 ВП № 60814747 про передачу виконавчого документу на виконання до підприємства, установи, організації (не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Позивачем судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру в сумі 3363,20 грн не сплачений. Клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачем не надано, жодних доказів, які б надавали пільги щодо сплати судового збору за подання адміністративного позову, не представлено. Крім того, Законом № 3674-VI передбачено вичерпний перелік осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору.

У позовній заяві позивачем зазначено, що вона є учасником бойових дій та звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 13 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав;

Статус, права, пільги учасників бойових дій та Героїв України встановлені, відповідно, Законом України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та Законом України від 16.12.1993 № 3721-ХІІ “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них, визначені статтею 12 Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” .

Зокрема, за приписами пункту 18 статті 12 Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і пункту 2 статті 9 Закону України від 16.12.1993 № 3721-ХІІ “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” такі особи мають пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Отже, наявність статусу учасника бойових дій або Героя України не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору, а в цій частині зроблена відсилка до іншого законодавства.

Разом з тим, частиною другою статті 22 Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

З цією правовою нормою кореспондується пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Правовий аналіз змісту статті 5 Закону № 3674-VI свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються або особи, зазначені в пунктах 7, 8, 9, 10, яким така пільга безумовно надається у зв`язку з наявністю певного статусу незалежно від категорії справи (особи з інвалідністю, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), або особи у справах визначеної в пунктах 1-6, 12-16 категорій.

Такий висновок підтверджується диспозицією пункту 16 частини першої статті 5 названого закону, згідно з яким згадану пільгу мають позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов`язаних з наданням статусу учасника бойових дій.

Конструкція пункту 13, в якому йдеться про “справи, пов`язані з порушенням їхніх прав”, вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про те, що звільнення від сплати судового збору стосується спорів про порушені права.

Вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушення прав нерозривно пов`язане саме зі статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які встановлені Конституцією України та іншими законами.

При зверненні до суду особи, яка є учасником бойових дій, наприклад, з позовом про розірвання шлюбу або із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, вона зобов`язана сплатити судовий збір, так як в таких правовідносинах відсутнє порушення якихось прав особи, як учасника бойових дій.

В даному спорі при зверненні до суду позивач, який є учасником бойових дій, просить суд визнати протиправними та скасувати постанов приватного виконавця ВП № 60814747.

Даний спір не пов`язаний з наявністю та відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій та в даних правовідносинах відсутнє порушення права позивача, пов`язане саме зі статусом позивача як учасника бойових дій.

Судом не встановлено, що позивачем при зверненні до суду з цим позовом заявлено вимоги про порушення його прав, передбачених статтею 12 Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а отже, позивачем має бути сплачений судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою у розмірі 3363,20 грн.

Зазначена правова позиція знайшла своє відображення в постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 (№ рішення в ЄДРСР 85412901), від 18.12.2019 у справі № ЗП/9901/4/19 (№ рішення в ЄДРСР 86877196) та від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 (№ рішення в ЄДРСР 87641523).

Згідно з пунктом 104 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц (№ рішення в ЄДРСР 87952206) з урахуванням висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) та постанові Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 226/168/15-ц (провадження № 6-1121цс16) з 01.09.2015 працівник не вважається звільненим від сплати судового збору за звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 3363,20 грн за наступними реквізитами для сплати судового збору: 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)» державного бюджету: Отримувач: УК у м.Сєвєродон./М.СЄВЄРОД./22030101; Рахунок отримувача: UA218999980313141206084012080; Код ЕДРПОУ: 37944909; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Відомча ознака: "84" Окружні адміністративні суди.

Позивачем в позовній заяві зазначено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Акціонерне товариство «Банк Форвард».

Частиною другою статті 49 КАС України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідно до частини четвертої статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Проте, у позовній заяві не зазначено, з яких підстав третю особу належить залучити до участі у справі та не надано відповідну заяву, передбачену частиною четвертою статті 49 КАС України.

Згідно з частиною п`ятою статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

З системного аналізу наведених норм закону, вбачається, що позивач має право надати суду заяву про залучення як третю особу - особу Акціонерне товариство «Банк Форвард`із зазначенням підстав, з яких її належить залучити до участі у справі, оформлену відповідно до вимог статті 167 КАС України.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статті 161 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни про визнання протиправною та скасування постанови- залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом 7-ми (семи) днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:

- оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 3363,20 грн;

- заяви про залучення третьої особи із зазначенням підстав з яких її належить залучити до участі у справі, оформлену відповідно до вимог статті 167 КАС України (у разі необхідності).

У разі ненадання вищевказаних документів позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя

С.В. Борзаниця