Єдиний унікальний номер 236/4743/19

Номер провадження 33/804/115/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2020 року м. Бахмут

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ0 та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду Савкова С.В., за участі секретаря судового засідання Ільяшенка С.О., особи, стосовно якої провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито ОСОБА_1 , представників потерпілого НПП «Святі Гори» Приймачука С.І. , Савченка В.М. , перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.91 КУпАП щодо ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою представників потерпілого на постанову судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 14 лютого 2020 року, якою провадження у справі щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.91 КУпАП,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Краснолиманського міського суду Донецької області від 14 лютого 2020 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.91 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

З зазначеною постановою не погодились представники потерпілого НПП «Святі Гори» Приймачук С.І., Савченко В.М. та подали апеляційну скаргу, в якій просять вищевказану постанову скасувати, прийняти нову, якою визнати винним ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.91 КУпАП, та на підставі ст.38 КУпАП провадження по справі закрити, в зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Свої вимоги мотивують тим, що постанова суду не відповідає вимогам ст.283 КУпАП, оскільки не містить опис обставин, встановлених під час розгляду справи. Зокрема, суд не вказав в постанові та не надав оцінку поясненням ОСОБА_1 , який в судовому засіданні підтвердив, що він 16.11.2019 р. о 14.30 год. в кварталі 164 виділі 1 Святогірського природоохоронного науково-дослідного відділення, в зоні регулярної рекреації ПЗФ НПП «Святі Гори» збирав дрова з повалених дерев та з сухих дерев.

Також суд не надав оцінки письмовим поясненням ОСОБА_1 , які він надав на місці скоєння адміністративного правопорушення, з яких вбачається, що він підтвердив факт збирання в лісі дров з повалених та сухих дерев.

Зазначають, що вина ОСОБА_1 підтверджується доказами, яким суд також не надав оцінку: поясненнями свідка ОСОБА_4 , який не заперечував проти того, що він допомагав ОСОБА_1 збирати дрова, та відеозаписом.

Крім того, вважають, що протокол №5 від 16.11.2019 року, направлений до суду після належного оформлення, відповідав вимогам ст. 254,256 КУпАП, а тому підстав не брати його до уваги у суду не було.

В судовому засіданні апеляційної інстанції:

- ОСОБА_1 просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги;

- представники потерпілого Приймачук С.І. , Савченко В.М. підтримали доводи апеляційної скарги, просили постанову суду скасувати, ухвалити нову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Суд першої інстанції закрив провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП з наступних підстав.

З посиланням на практику ЄСПЛ, на підставі аналізу національного законодавства України суддя місцевого суду дійшов висновку про необхідність розгляду процедури складання уповноваженими особами протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 91 КУпАП як таку, що підпадає під дію ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, а саме п.2 ст. 6 - кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

З огляду на зазначене, суддя дійшов висновку про недопустимість протоколу про адміністративне правопорушення від 16.11.2019 року як доказу, так як: 1) протокол фактично складений 6.12.2019 року, а датований 16.11.2019 року; 2) для участі в складанні протоколу були запрошені особи, які були відсутні на місці скоєння правопорушення; 3) протокол було складено в службовому приміщенні НПП «Святі Гори», а не на місці скоєння правопорушення, як це зазначено в протоколі.

В протоколі №5 від 16.11.2019 року (первинний): 1) зафіксовано лише факт виявлення на місці події лісопродукції довжиною 3 м, 2) відсутні будь-які дані про вид виявленої лісопродукції, 3) відсутня інформація про застосовані вимірювальні прилади; 4) розрахунок матеріальної шкоди, заподіяної НПП.

Із висновками судді місцевого суду погоджується і суд апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Слід зазначити, що починаючи зі справ «Енгель та інші проти Нідерландів», «Озтюрк проти Німеччини» «Лутц проти Німеччини» ЄСПЛ тлумачить поняття «кримінальний» автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо. У деяких справах проти України ЄСПЛ констатував порушення статей 6 і 7 Конвенції, а також ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції у справах про адміністративні правопорушення, як наприклад, у справах «Гурепка проти України», «Гурепка проти України (№ 2)», «Лучанінова проти України, «Вєренцов проти України» та інші. Таким чином, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ при розгляді справ про адміністративні правопорушення національні органи влади мають дотримуватися гарантій, притаманних кримінальному провадженню.

Тяжкість передбаченого санкцією статті 91 КУпАП адміністративного стягнення в виді грошового стягнення, конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення, незаконно добутих природних ресурсів свідчить про те, що при розгляді справи про зазначений вид адміністративного правопорушення слід дотримуватись гарантій, притаманних кримінальному провадженню, в тому числі права на захист від висунутого твердження про скоєння адміністративного правопорушення, яке сформульовано у протоколі про адміністративне правопорушення.

Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що первинний протокол про адміністративне правопорушення надійшов до Краснолиманського міського суду Донецької області 26.11.2019 року.

Постановою судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 26.11.2019 року цей протокол повернуто до НПП «Святі Гори» для належного оформлення. Зокрема, підставами повернення протоколу стали його невідповідність вимогам закону: дата складання - 26.11.2009 року, відсутність вказівки на займану посаду особи, що склала протокол та повноважень на складення протоколу, відсутність вказівки на нормативний акт, який передбачає відповідальність, наявність матеріальної шкоди, прізвищ та адрес свідків, відсутність викладення об`єктивної сторони правопорушення.

На виконання вказаної постанови начальником державної охорони НПП «Святі Гори» Савченком В.М. 06.12.2019 року складено новий протокол про адміністративне правопорушення.

Статтею 254 КУпАП передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.

Відповідно до положень статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальні шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол (вторинний) датований 16.11.2019 року, місцем його складення зазначено квартал 164, виділ 1 Святогірського природоохоронного науково-дослідного відділення НПП «Святі Гори». Але судом встановлено, що фактично протокол було складено 6.12.2019 року в службовому приміщенні НПП «Святі Гори».

Така невідповідність фактичним обставинам перетворює протокол про адміністративне правопорушення, який є первинним і об`єднуючим доказом, в недопустимий доказ.

Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення від 16.11.2019 року №5, складеного 06.12.2020 року вбачається, що 16.11.2019 р. о 14.30 год. в кварталі 164 виділі 1 Святогірського природоохоронного науково-дослідного відділення, в зоні регульованої рекреації НПП «Святі Гори», в Лиманському адміністративному районі громадянин ОСОБА_1 , разом із громадянином ОСОБА_4 , без наявності дозвільних документів, здійснив заготівлю та привласнення лісопродукції, а саме - соснових колод довжиною 3,0 м, у кількості 3,0 склад.м., шляхом розпилювання вітровальних та буреломних дерев породи сосна звичайна, у кількості 13 шт. діаметри дерев біля шийки кореня наступні: 2 шт. - 12,0 см.; 2 шт. - 14,0 см.; 5 шт. - 15,0 см.; 1 шт. - 16,0 см; 1 шт. - 17,0 см.; 1 шт - 18,0 см.; 1 шт. - 20,0 см., а також завантаження та перевезення даної лісопродукції на автомобіль марки UBEKO без номерних знаків, білого кольору, чим заподіяв шкоду об`єкту ПЗФ та порушив режим його охорони, що є порушенням ст.12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статей 21,60,61,64,65 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та Положення про національний природний парк «Святі Гори», статей 100,105 Лісового кодексу України, відповідальність за яке передбачена статтею 68 Закону Ураїни «Про охорону навколишнього природного середовища», статтею 91 КУпАП.

Диспозицією ст.91 КУпАП передбачено настання адміністративної відповідальності за здійснення в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об`єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об`єкти природно-заповідного фонду.

Зазначена норма є бланкетною, а відтак у протоколі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.91 КУпАП щодо ОСОБА_1 , мають бути зазначені нормативні документи, із розкриттям їх суті, які унормовують питання заготівлі, привласнення, завантаження та перевезення на автомобілі лісопродукції на території природно-заповідного фонду на підставі відповідних дозвільних документів. Без цього порушується право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, знати у чому вона обвинувачується, а відтак і право на захист. Саме на цьому наголошував ОСОБА_1 , наполягаючи на його, як громадянина України, конституційному праві заготовляти деревину,

В протоколі про адміністративне правопорушення міститься посилання на порушення ОСОБА_1 положень ст.12 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 21,60,61,64,65 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України», Положення про національний природний парк «Святі Гори», ст.ст 100, 105 Лісового кодексу України.

У ст. 12 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачені обов`язки громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища.

Стаття 21 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» визначає структуру території та вимоги щодо охорони природних комплексів та об`єктів національних природних парків. Статті 60,61 визначають організацію охорони територій та об`єктів природно-заповідного фонду, склад і повноваження служби державної охорони природно-заповідного фонду України. Статтею 64 зазначеного закону передбачено види відповідальності за порушення законодавства про природно-заповідний фонд. Стаття 65 визначає особливості застосування цивільної відповідальності.

Статті 100, 105 Лісового кодексу України визначають особливості охорони, захисту, використання та відтворення лісів на землях природно-заповідного фонду, та відповідальність за порушення лісового законодавства.

Таким чином, жоден із зазначених нормативних актів безпосередньо не регулює ті дії ОСОБА_1 , які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення як твердження скоєння адміністративного правопаорушення.

Між тим, статтею 9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» врегульовано спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Положення про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення, завтредженого постановою КМУ від 10 серпня 1992 р. N 459, визначає порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, крім лісових та водних ресурсів, підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Видача дозволів на спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється відповідно до Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів.

Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затверджений постановою КМУ від 23.05.2007 №761, визначає умови і механізм видачі лісорубного або лісового квитка як спеціального дозволу на використання лісових ресурсів.

Відповідно до п.2 зазначеного Порядку, лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів.

Тож, слід дійти до висновку, що начальник відділу державної охорони ПЗФ НПП «Святі Гори» Савченко В.М. склав протокол про адміністративне правопорушення вважаючи, що ОСОБА_1 здійснював саме спеціальне використання лісових ресурсів, яке передбачає наявність відповідних дозвільних документів - лісорубного або лісового квитка. Однак посилань на пункти Порядку спеціального використання лісових ресурсів або Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затверджених постановою КМУ від 23.05.2007 № 761, інші нормативні акти, які б міг порушити ОСОБА_1 , протокол про адміністративне правопорушення не містить.

Аналізуючи вищенаведене, приходжу до переконання, що зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається складу адміністративного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , а лише встановлено факт заготівлі, привласнення, завантаження та перевезення на автомомібілі лісопродукції на території природно-заповідного фонду без наявності дозвільних документів. Окрім того, у протоколі про адміністративне правопорушення не міститься посилання на нормативно-правові акти із зазначенням конкретних статей, частин, пунктів, якими передбачено отримання відповідних дозвільних документів для заготівлі, привласнення, перевезення на автомобілі лісопродукції на територі природно-заповідного фонду, положення яких були порушені особою, що притягається до адміністративної відповідальності.

Враховуючи наведене, вважаю, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про визнання протоколу про адміністративне правопорушення № 5 від 16.11.2019 року, складеного 06.12.2019 року, недопустимим доказом.

З приводу доводів представників потерпілого про те, що суд першої інстанції не надав оцінку поясненням ОСОБА_1 , які він надав в судовому засіданні та виклав письмово під час складання первісного протоколу, поясненням свідка ОСОБА_4 , відеозапису із фіксацією правопорушення, слід зазначити, що, оскільки інші докази зібрані на підставі протоколу, який визнаний судом недопустимим, такі також не можуть бути визнані допустимими по даній справі.

Судом також вірно не взято до уваги первинний протокол про адміністративне правопорушення, складений на місці події 16.11.2019 року, так як він не містить всіх необхідних даних, які повинен містити, об`єм яких детально викладений в постанові судді від 26.11.2019 року.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.91 КУпАП, а відтак слід прийти до висновку про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин постанова судді місцевого суду є законною та обґрунтованою, тому підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційна інстанція , -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представників потерпілого Приймачука С.І., Савченка В.М. залишити без задоволення.

Постанову судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 14 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: