open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 243/14852/19
Моніторити
Ухвала суду /28.04.2023/ Слов'янський міськрайонний суд Донецької областіСлов'янський міськрайонний суд Донецької області Рішення /28.04.2023/ Слов'янський міськрайонний суд Донецької областіСлов'янський міськрайонний суд Донецької області Рішення /28.04.2023/ Слов'янський міськрайонний суд Донецької областіСлов'янський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /21.12.2021/ Слов'янський міськрайонний суд Донецької областіСлов'янський міськрайонний суд Донецької області Рішення /24.03.2020/ Слов'янський міськрайонний суд Донецької областіСлов'янський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /24.03.2020/ Слов'янський міськрайонний суд Донецької областіСлов'янський міськрайонний суд Донецької області Рішення /24.03.2020/ Слов'янський міськрайонний суд Донецької областіСлов'янський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /10.03.2020/ Слов'янський міськрайонний суд Донецької областіСлов'янський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /20.02.2020/ Слов'янський міськрайонний суд Донецької областіСлов'янський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /31.01.2020/ Слов'янський міськрайонний суд Донецької областіСлов'янський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /11.01.2020/ Слов'янський міськрайонний суд Донецької областіСлов'янський міськрайонний суд Донецької області
emblem
Справа № 243/14852/19
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /28.04.2023/ Слов'янський міськрайонний суд Донецької областіСлов'янський міськрайонний суд Донецької області Рішення /28.04.2023/ Слов'янський міськрайонний суд Донецької областіСлов'янський міськрайонний суд Донецької області Рішення /28.04.2023/ Слов'янський міськрайонний суд Донецької областіСлов'янський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /21.12.2021/ Слов'янський міськрайонний суд Донецької областіСлов'янський міськрайонний суд Донецької області Рішення /24.03.2020/ Слов'янський міськрайонний суд Донецької областіСлов'янський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /24.03.2020/ Слов'янський міськрайонний суд Донецької областіСлов'янський міськрайонний суд Донецької області Рішення /24.03.2020/ Слов'янський міськрайонний суд Донецької областіСлов'янський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /10.03.2020/ Слов'янський міськрайонний суд Донецької областіСлов'янський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /20.02.2020/ Слов'янський міськрайонний суд Донецької областіСлов'янський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /31.01.2020/ Слов'янський міськрайонний суд Донецької областіСлов'янський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /11.01.2020/ Слов'янський міськрайонний суд Донецької областіСлов'янський міськрайонний суд Донецької області

2/243/731/2020

Справа № 243/14852/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2020 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Сидоренко І.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Моїсєєвої О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 11 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення коштів у зв`язку з набуттям їх без достатньої підстави, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області із позовом до ОСОБА_2 , про стягнення коштів у зв`язку з набуттям їх без достатньої підстави. Свої вимоги обґрунтував тим, що у березні 2019 року ОСОБА_3 запропонував йому купити мотоцикли за його посередництва та між собою вони домовились, що грошові кошти він перерахує на картку дружини останнього - ОСОБА_2 . Зважаючи на викладене, з 19 березня 2019 року по 24 квітня 2019 року він перерахував на картку ОСОБА_2 у АТ «ПриватБанк» кошти на загальну суму 61897,89 грн., про що свідчать копії квитанцій: від 19 березня 2019 року на суму 31155,78 грн.; від 18 квітня 2019 року на суму 30400,00 грн.; 24 квітня 2019 року на суму 342,11 грн.

Проте, ОСОБА_3 своїх зобов`язань щодо придбання мотоциклів не виконав, а 17 серпня 2019 року надіслав позивачу листа, в якому підтверджував, що взяв кошти, однак через порушення умов угоди третіми особами вказані зобов`язання не виконав та обіцяв повернути кошти 17 грудня 2019 року.

Отже, грошові кошти отримані ОСОБА_2 безпідставно, оскільки між позивачем та відповідачем будь-які договори чи домовленості відсутні, а тому грошові кошти підлягають поверненню. Крім того, відповідач має сплатити проценти за користування коштами у сумі 61897,89 грн. у із застосуванням облікової ставки НБУ, у розмірі 6946,11 грн.

Після уточнення позовних вимог, просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача грошові кошти у сумі 68844,00 грн., а також судові витрати, понесені у зв`язку з отриманням правової допомоги та оплатою судового збору.

Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи позивач в судове засідання не з`явився, проте надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій заявлені у позові вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи відповідач у судове засідання не з`явилась, про причини неявки суду не повідомила, у зв`язку з чим суд, відповідно до ст. 280 ЦПК України дійшов до висновку, про можливість ухвалення заочного рішення, на підставі наявних у справі доказів

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення коштів у зв`язку з набуттям їх без достатньої підстави, підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Так, у судовому засіданні із достовірністю встановлено, що позивач здійснював перерахування грошових коштів на рахунок відповідача ОСОБА_2 , зокрема:

- 19 березня 2019 року на суму 31155,78 грн., що підтверджується Дублікатами квитанцій № 50907418730118918893 від 19 березня 2019 року;

- 18 квітня 2019 року на суму 30400,00 грн., що підтверджується Дублікатом квитанції № 50907418755914485461 від 18 квітня 2019 року;

- 24 квітня 2019 року на суму 342,11 доларів США, що підтверджується Дублікатами квитанцій № 50907418761004702367 від 24 квітня 2019 року.

Позивач, як на підставу позову, посилається на те, що зазначені грошові кошти, за домовленістю з ОСОБА_3 , він перераховував на картковий рахунок відповідача ОСОБА_2 , а ОСОБА_3 виступив посередником та зобов`язався придбати для ОСОБА_1 мотоцикли, однак вказані зобов`язання ОСОБА_3 не виконав.

На підтвердження невиконання ОСОБА_3 зобов`язань, позивачем надано лист ОСОБА_3 , в якому зазначено, що останній взяв суму в розмірі 4600 Євро у ОСОБА_4 для передачі грошей третім особам, для покупки мотоциклів, а в разі якщо правочин не відбудеться зобов`язався повернути кошти ОСОБА_4 . Крім того, ОСОБА_3 зобов`язався відшкодувати 4600 Євро до 31 грудня 2019 року, оскільки умови правочину були порушені третіми особами та обрав дату повернення зазначеної суми особисто - 17 грудня 2019 року. До вказаного листа також додано фотознімок ІD-картки громадянина України на ім`я ОСОБА_3 .

Як вбачається з Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00024918204 від 12 грудня 2019 року, ОСОБА_2 17 липня 2015 року уклала шлюб з ОСОБА_7 , та після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище « ОСОБА_2 ». 05 травня 2018 року ОСОБА_7 та ОСОБА_2 змінено прізвища на « ОСОБА_2 », про що зроблено актові запис № 13 та № 14 відповідно.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (стаття 203 ЦК України).

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною першою статті 209 ЦК України передбачено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Згідно зі статтею 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемний.

Частиною першою статті 1000 Цивільного кодексу України закріплено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Оскільки за договором доручення дії вчиняються однією стороною від імені іншої даний договір опосередковує відносини представництва і на нього поширюються також відповідні положення глави 17 ЦК.

Незважаючи на те, що повноваження повіреного могли б визначатися не тільки довіреністю, але й випливати з договору доручення, закон передбачає, що довіритель зобов`язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій за договором доручення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1007 ЦК України, довіритель зобов`язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення.

Таким чином, повірений практично може діяти від імені довірителя лише за наявності довіреності.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами існували усні домовленості щодо здійснення певних дій, будь-яких письмових договорів між сторонами не укладалось, як і не видавалось довіреностей на здійснення ОСОБА_3 визначених усною домовленістю дій, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що сторонами не додержано письмової форми правочину та її нотаріального посвідчення, у зв`язку з чим даний правочин є нікчемним, а отже не створює жодних зобов`язань, прав чи обов`язків для сторін. За викладеного, грошові кошти перераховані позивачем на рахунок відповідача на виконання нікчемного правочину, є безпідставно набутими та підлягають поверненню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (стаття 1213 цього Кодексу).

Аналіз статті 1212 ЦК України і цього інституту цивільного законодавства вказує на те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) це відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Перевіряючи доводи позовної заяви, суд приходить до висновку, що укладений між сторонами правочин є договором доручення, зважаючи на умови якого позивачем повинна була видаватись довіреність на вчинення ОСОБА_3 певних юридичних дій, а тому згідно з положеннями чинного законодавства України повинен вчинятись у письмовій формі з нотаріальним посвідченням.

Оцінюючи зміст спірних відносин суд встановив, що згідно з умовами домовленості між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , позивач через відповідача ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 грошові кошти для вчинення в інтересах позивача дій з купівлі визначених домовленістю між ними транспортних засобів, а оскільки форма договору не дотримана, то він є нікчемний відповідно до статті 220 ЦК України.

Таким чином, ОСОБА_2 безпідставно набула грошові кошти, які належать ОСОБА_1 та до теперішнього часу відповідач жодним чином не повернула позивачу зазначені грошові кошти.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні, підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Отже, у разі коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена припинена або була відсутня взагалі.

Так, положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондиційного зобов`язання.

Характерною особливістю кондиційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондиційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція статті 1212 ЦК, як і загалом норм глави 83 ЦК, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у своїй постанові від 02 березня 2016 року (справа № 6-3090цс15).

Статтею 1213 Цивільного кодексу України визначено порядок повернення в натурі безпідставно набутого майна, зокрема, передбачено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 1214 ЦК України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними.

Згідно зі ст. 536 ЦК України, За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Зважаючи на викладене та, беручи до уваги, що офіційний курс долара США до української гривні станом на день перерахування коштів, тобто 24 квітня 2019 року становив 26,68 грн. за 1 долар США, з відповідача підлягає стягненню сума безпідставно отриманих грошових коштів у загальному розмірі 70683,27 грн.

Крім того, з ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню проценти за користування безпідставно отриманими грошовими коштами у розмірі 7932,02 грн., виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України та наступного розрахунку.

- в період з 24 квітня 2019 року по 25 квітня 2019 року облікова ставка НБУ становила 18 %;

- в період з 26 квітня 2019 року по 18 липня 2019 року облікова ставка НБУ становила 17,50 %;

- в період з 19 липня 2019 року по 05 вересня 2019 року облікова ставка НБУ становила 17 %;

- в період з 06 вересня 2019 року по 24 жовтня 2019 року облікова ставка НБУ становила 16,50 %;

- в період з 25 жовтня 2019 року по 12 грудня 2019 року облікова ставка НБУ становила 15,50 %;

- в період з 13 грудня 2019 року по 26 грудня 2019 року облікова ставка НБУ становила 13,50 %;

Отже, виходячи з розрахунку: загальна сума заборгованості х облікова ставка НБУ за визначений період х кількість днів у визначеному періоді : 365 днів, сума процентів становить:

- за період з 24 квітня 2019 року по 25 квітня 2019 року сума процентів становить 69,72 грн. (70683,27 грн. х 18 % х 2 дні : 365 днів);

- за період з 26 квітня 2019 року по 18 липня 2019 2019 року сума процентів становить 2846,70 грн. (70683,27 грн. х 17,50 % х 84 дні : 365 днів);

- за період з 19 липня 2019 року по 05 вересня 2019 року сума процентів становить 1613,13 грн. (70683,27 грн. х 17 % х 49 днів : 365 днів);

- за період з 06 вересня 2019 року по 24 жовтня 2019 року сума процентів становить 1565,68 грн. (70683,27 грн. х 16,50 % х 49 днів : 365 днів);

- за період з 25 жовтня 2019 року по 12 грудня 2019 року сума процентів становить 1470 грн. (70683,27 грн. х 15,50 % х 49 днів : 365 днів);

- за період з 13 грудня 2019 року по 26 грудня 2019 року сума процентів становить 366,00 грн. (70683,27 грн. х 13,50 % х 14 днів : 365 днів).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про застосування до спірних правовідносин статті 1212 ЦК України та вважає за належне стягнути з відповідача на користь позивача суму безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 70683,27 грн. та процентів за користування безпідставно набутими грошовими коштами у розмірі 7932,02 грн.

Згідно з частинами 1-3 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, згідно з квитанцією від 27 грудня 2019 року до Договору про надання правничої допомоги адвоката, винагорода адвоката Прокопцева С.В. за надання правової допомоги ОСОБА_1 , згідно договору про надання правової допомоги від 27 грудня 2019 року, становить 5000,00 грн.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 786,15 грн.

Крім того, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивача звільнено від сплати судового збору при зверненні до суду із позовною вимогою щодо поновлення на роботі, а отже судовий збір в даному випадку підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Суд прийшов до висновку про задоволення вимог позивача, а отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 786,15 грн., а також витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 15, 16, 203, 209, 215, 220, 536, 626, 627, 638, 639, 1000, 1007, 1212, 1213, 1214 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення коштів у зв`язку з набуттям їх без достатньої підстави - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , суму безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 70683 (сімдесят тисяч шістсот вісімдесят три) гривні 27 копійок, проценти за користування безпідставно отриманими грошовими коштами в розмірі 7932 (сім тисяч дев`ятсот тридцять дві) гривні 02 копійки, витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок та витрати по оплаті судового збору в розмірі 786 (сімсот вісімдесят шість) гривень 15 копійок.

Повний текст рішення виготовлений 24 березня 2020 року.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду І.О. Сидоренко

Джерело: ЄДРСР 88391360
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку