open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
5 Справа № 826/12735/17
Моніторити
emblem
Справа № 826/12735/17
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /11.03.2020/ Касаційний адміністративний суд Постанова /11.03.2020/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /21.01.2020/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /18.09.2019/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /24.07.2019/ Касаційний адміністративний суд Постанова /18.06.2019/ Шостий апеляційний адміністративний суд Постанова /18.06.2019/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /20.05.2019/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /20.05.2019/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /10.04.2019/ Шостий апеляційний адміністративний суд Рішення /28.02.2019/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /19.06.2018/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /20.10.2017/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /09.10.2017/ Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 березня 2020 року

Київ

справа №826/12735/17

адміністративне провадження №К/9901/20332/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Стеценка С.Г.,

суддів Тацій Л. В., Шарапи В. М.,

за участю: секретаря судового засідання Галайко Л. М.,

представника позивача Блінова С. І.,

представників відповідача Лєтової І. В., Бондаренко Н. О.,

розглянувши у закритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Банк "Портал" до Національного банку України, Державної казначейської служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Банк "Портал" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.02.2019 (головуючий суддя Огурцов О. П., судді: Кузьменко В. А., Арсірій Р. О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 (головуючий суддя Безименна Н. В., судді: Аліменко В. О., Кучма А. Ю.),

В С Т А Н О В И В:

I. Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Банк "Портал", найменування якого в подальшому змінено на Акціонерне товариство "Банк "Портал" (далі - АТ "Банк "Портал", позивач) звернулося з позовом до Національного банку України, Державної казначейської служби України (далі - НБУ, ДКСУ відповідно, відповідачі), в якому просило: визнати незаконним (протиправним) та скасувати рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України (далі - Комітет НБУ) від 01.09.2017 №315 "Про накладення штрафу на Публічне акціонерне товариство "Банк "Портал" (далі - спірне рішення); стягнути солідарно з НБУ та держави України в особі ДКСУ на користь позивача кошти в сумі 1250000 гривень на відшкодування шкоди, завданої оскаржуваним рішенням.

2. Вимоги позовної заяви були обґрунтовані тим, що спірне рішення, на думку позивача, є необґрунтованим, а вжиті заходи впливу непропорційні до реально виявлених незначних порушень законодавства з питань фінансового моніторингу, допущених АТ "Банк "Портал", які, до того ж, були ним самостійно усунуті ще до початку інспекційної перевірки. Позивач посилався й на те, що фінансові операції клієнтів, зокрема, ТОВ "ПРАЙМС ТРЕЙД", ТОВ "ІНКОМ ЕЙБІ", ТОВ "ОПТОМ ТА ВРОЗДРІБ", здійснені в період з 16.11.2015 до 30.06.2016, не містять зазначених ознак ризикової діяльності, оскільки вчинені на законних підставах, з наданням усіх необхідних документів, передбачених чинним законодавством, при цьому, на переконання АТ "Банк "Портал", характер зазначених операцій та їх наслідки не дають ніяких підстав вважати, що метою їх здійснення є виведення капіталів, легалізація кримінальних доходів, уникнення оподаткування тощо, а є оплатою за договорами поставки (купівлі-продажу) за товар, вже поставлений на митну територію України, що підтверджується, окрім іншого, наявними вантажними митними деклараціями з відмітками митних органів України.

3. Також, позивач посилався на те, що жодним нормативним актом не передбачено обов`язку банку перевіряти повноваження керівника юридичної особи при кожному зверненні до банку та відстеження змін щодо реєстраційних даних клієнтів банку - юридичних осіб.

4. У позовній заяві, крім іншого, наголошувалось на відсутності у спірному рішенні мотивів, які б містили підстави, що слугували підґрунтям для висновку стосовно того, що 293 операції по яким встановлено порушення пункту 3 частини другої статті 6 Закону України від 14.10.2014 №1702-VII "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон №1702-VII), є такими, що підлягають фінансовому моніторингу.

II. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.02.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019, відмовлено у задоволенні позову.

6. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що наявність виявлених під час інспекційної перевірки порушень позивачем вимог частини 19 статті 9, пункту 2 частини другої статті 6, підпункту "г" пункту 2 частини п`ятої статті 6, пункту 3 частини другої статті 6 Закону №1702-VII підтверджено у ході судового розгляду справи, а тому підстави для скасування спірного рішення НБУ - відсутні.

III. Короткий зміст вимог касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала, а також узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. Не погодившись із наведеними вище судовими рішеннями, АТ "Банк "Портал" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати і задовольнити позов.

8. В обґрунтуванні касаційної скарги скаржник наполягає на тому, що суди помилково застосували до спірних правовідносин листи НБУ, а не нормативно - правові акти, зокрема, Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 №346, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.09.2012 за №1590/21902 (далі - Положення №346), які містять відмінні ознаки здійснення банками ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу. Як наслідок, на думку позивача, операції, які НБУ вважав ризиковими (підозрілими), не підпадають під ознаки, наведені у пункті 3.3 Положення №346, а тому, згідно з позицією АТ "Банк "Портал", притягнення його до відповідальності за порушення вимог, вказаних у листах НБУ, але відсутніх у вищезгаданому Положенні, не узгоджується з приписами частини першої статті 19 Конституції України, оскільки такі документи не охоплюються терміном "законодавство", тлумачення якого надано у Рішенні Конституційного Суду України 09.07.1998 №12-рп/98 у справі №17/81-97.

9. Аргументація касаційної скарги містить доводи й про те, що суди, проігнорувавши положення частини другої статті 58 Основного Закону України, погодились із твердженнями НБУ стосовно визнання ризиковою діяльністю операцій клієнтів Банку, здійснених у період з 23.10.2015 по 08.12.2015, тоді як уперше перелік ознак здійснення банками ризикової діяльності був наведений у постанові Правління НБУ від 10.11.2015 №778 "Про внесення змін до деяких нормативно - правових актів Національного банку України" (далі - постанова Правління НБУ №778), яка набрала чинності 14.11.2015, а тому, зважаючи на зазначені вище приписи Конституції України, поширює свою дію лише на правовідносини, що виникли після цієї дати.

10. Крім цього, скаржник вважає, що застосування до Банку штрафу у розмірі, максимально визначеному законом, не є адекватним заходом впливу з огляду на характер допущених позивачем порушень, які, на переконання останнього, є незначними, однак такій обставині не було надано належної правової оцінки судами попередніх інстанцій.

11. У касаційній скарзі повторюються й доводи позовної заяви щодо невідповідності спірного рішення критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме - не дотримано право Банку на участь у процесі прийняття оскаржуваного рішення Комітету НБУ, яке, до того ж, за твердженням скаржника, є необґрунтованим, позаяк відповідачем не було враховано усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

12. Крім іншого, позивач звертає увагу на порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій, які, всупереч вимог частини п`ятої статті 242 КАС України, не врахували правозастосовні висновки Верховного Суду, висловлені у постанові від 22.05.2018 (справа №826/9686/17), на яку посилався позивач у своїх поясненнях, і не навели мотивів відхилення такого аргументу.

13. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що оскаржувані судові рішення, на його думку, є законними та обґрунтованими, а наведені позивачем доводи не вказують на наявність підстав для їх скасування.

14. Таку позицію відповідач мотивує тим, що позивач, будучи суб`єктом первинного фінансового моніторингу, всупереч вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, не враховував, окрім іншого, наданих НБУ рекомендацій під час здійснення аналізу фінансових операцій клієнтів і, як наслідок, здійснив ризикову діяльність, наявність якої підтверджено у ході інспекційної перевірки і не спростовано під час судового розгляду справи.

15. НБУ також наполягає, що у листах, які взяті до уваги судами під час розгляду справи, містились саме критерії (індикатори) підозрілих фінансових операцій, а не ознаки ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу, при цьому, спірне рішення прийнято відповідачем саме у зв`язку з встановленням Комітетом НБУ у діяльності Банку ознак ризикової діяльності, визначених Положенням №346 й це підтверджено судовим розглядом справи відповідно до наявних у ній доказів, досліджених судами.

16. Заперечуючи проти аргументів касаційної скарги стосовно неправильного застосування (незастосування) судами частини другої статті 58 Конституції України, відповідач зазначає, що у спірному рішенні мова іде про проведення Банком фінансових операцій, які сукупно вказують на здійснення ним ризикової діяльності у період з 16.11.2015 по 30.06.2016, тобто після набрання чинності постановою Правління НБУ №778.

IV. Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

17. У липні 2019 року в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстрована зазначена касаційна скарга.

18. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді (судді - доповідача) Стеценка С. Г., суддів Тацій Л. В., Шарапи В. М.

19. Ухвалою Верховного Суду від 24.07.2019 відкрито касаційне провадження у справі.

20. Після проведення підготовчих дій відповідно до статті 340 КАС України, касаційний суд постановив провести розгляд цієї справи у судовому засіданні з викликом учасників справи, про що Верховним Судом постановлено ухвалу від 16.01.2020.

V. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

21. Як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі наявних у справі матеріалів, у період з 14.11.2016 по 20.01.2017 фахівцями Департаменту фінансового моніторингу Національного банку України на підставі посвідчень від 09.11.2016 №25-0011/92402, від 07.12.2016 №25-0011/99789 та від 22.12.2016 №25-0011/103684 здійснено планову виїзну перевірку АТ "Банк "Портал" з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, метою якої було з`ясування стану виконання вимог законодавства України, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму, в частині розроблення, впровадження внутрішніх документів Банку з питань здійснення фінансового моніторингу, проведення ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів, забезпечення функціонування системи управління ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму, повноти виявлення та реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, своєчасності надання інформації до Державної служби фінансового моніторингу України, надання статистичної звітності з питань фінансового моніторингу до Національного банку.

22. За результатами проведеної перевірки відповідачем складено довідку від 02.03.2017, у якій зафіксовано виявлення випадків порушення Банком вимог Закону №1702-VII, постанови Правління НБУ від 26.06.2015 №417 "Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу" (далі - постанова Правління НБУ №417, Положення №417).

23. Крім того, за результатами вибіркового аналізу руху коштів по рахункам клієнтів Банку, юридичних справ клієнтів Банку виявлено ознаки здійснення останнім ризикової діяльності, визначені абзацами чотирнадцятим, шістнадцятим пункту 3.3 глави 3 розділу І Положення №346, в редакції, що діяла до 04.08.2016, а саме на час здійснення ризикової діяльності: участь банку (надання банком послуг) у проведенні фінансових операцій, характер або наслідки яких дають підстави вважати, що метою їх здійснення є виведення капіталів, легалізація кримінальних доходів, уникнення оподаткування тощо (зокрема пов`язаних зі зняттям готівкових коштів, переказом коштів за кордон, купівлею-продажем цінних паперів тощо); нездійснення банком достатніх заходів для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму.

24. Також, за результатами перевірки Банку інспекційною групою зроблено висновки про необхідність: доопрацювання внутрішніх документів з урахуванням зауважень, викладених по тексту Довідки про перевірку, зокрема, щодо методик оцінки ризику використання послуг Банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму, оцінки фінансового стану клієнтів, визначення репутації клієнтів, здійснення щоквартального аналізу з подальшим здійсненням відповідної переоцінки за доопрацьованими методиками; підвищення контролю з боку керівництва Банку щодо здійснення ідентифікації/верифікації клієнтів Банку; посилення контролю за виявленням фінансових операцій, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу тощо. За результатами перевірки, рівень виконання Банком вимог законодавства з питань фінансового моніторингу оцінений як незадовільний та зроблено висновки, що Банком не здійснюються достатні заходи для запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму. Рівень управління Банком ризиками використання публічними особами, їх близькими особами або пов`язаними з ними особами, послуг Банку для легалізації кримінальних доходів визначено як задовільний. Враховуючи вищезазначене рівень виконання Банком вимог законодавства з питань фінансового моніторингу щодо клієнтів Банку та фінансових операцій, що підлягали перевірці, оцінений як незадовільний.

25. Розглянувши доповідну записку Департаменту фінансового моніторингу від 31.08.2017 №В/25-0012/78066/БТ, за результатами здійснення планової виїзної перевірки позивача (довідка про виїзну перевірку банку від 02.03.2017), Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України прийняв рішення від 01.09.2017 №315, відповідно до якого на АТ "Банк "Портал" накладено штраф у розмірі 1250000 гривень.

26. Не погодившись із таким рішенням Комітету НБУ, позивач звернувся до суду з даним позовом.

VI. Позиція Верховного Суду

27. Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

28. Частиною першою статті 2 Закону України від 20.05.1999 №679-XIV "Про Національний банк України" (далі - Закон №679-XIV) встановлено, що Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

29. За змістом частини першої статті 7 Закону №679-XIV Національний банк виконує, зокрема, такі функції: встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна; регулює діяльність платіжних систем та систем розрахунків в Україні, визначає порядок і форми платежів, у тому числі між банками; здійснює банківське регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі; здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій; здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визначеної законом; здійснює нагляд (оверсайт) платіжних систем та систем розрахунків; 30) здійснює державне регулювання та нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за небанківськими фінансовими установами-резидентами, які є платіжними організаціями та/або членами/учасниками платіжних систем у частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів на підставі відповідних ліцензій, зокрема Національного банку України (крім операторів поштового зв`язку в частині здійснення ними переказу коштів).

30. Правління Національного банку згідно з Основними засадами грошово-кредитної політики через відповідні монетарні інструменти та інші засоби банківського регулювання забезпечує реалізацію грошово-кредитної політики, організує виконання інших функцій відповідно до статей 6 і 7 цього Закону та здійснює управління діяльністю Національного банку (стаття 14 Закону №679-XIV).

31. У відповідності з положеннями абзацу дев`ятнадцятого пункту 1 статті 15 Правління Національного банку приймає рішення про застосування заходів впливу (санкцій) до банків та інших осіб, діяльність яких перевіряється Національним банком відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" та інших законів України.

32. За правилами частини четвертої статті 17 цього ж Закону, Правління Національного банку має право утворити Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем та делегувати йому повноваження щодо здійснення банківського регулювання та нагляду, в тому числі застосування до банків та інших осіб, які можуть бути об`єктом перевірки Національного банку України, заходів впливу (санкцій), передбачених законами України, крім заходів, передбачених пунктами 11 1 - 13 частини першої статті 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

33. Мету та сферу банківського нагляду визначає стаття 55 Закону №679-XIV, згідно з якою головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів.

34. Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України.

35. Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті.

36. В свою чергу, структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків визначає Закон України від 07.12.2000 №2121-III "Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон №2121-III).

37. У преамбулі до вказаного Закону зазначено, що його метою є правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності банків в Україні і створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків, створення сприятливих умов для розвитку економіки України та підтримки вітчизняного товаровиробника.

38. Главою 12 розділу IV Закону №2121-III (статті 66, 67) унормовані питання, пов`язані з повноваженнями НБУ щодо регулювання банківської діяльності та банківського нагляду, зокрема, за змістом пункту І частини першої статті 66, частин першої, одинадцятої статті 67 цього Закону, державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України у таких формах: адміністративне регулювання: 1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності; 2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків; 3) застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру; 4) нагляд за діяльністю банків; 5) надання рекомендацій щодо діяльності банків. Метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках. Національний банк України здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду.

39. Обмеження щодо діяльності банків встановлені у статті 48 Закону №2121-III, частинами першою, другою якої передбачено, що банкам забороняється здійснювати ризикову діяльність, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку. Перелік ознак, наявність яких є підставою для висновку Національного банку України про провадження банком ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, визначається нормативно-правовим актом Національного банку України та оприлюднюється у встановленому законом порядку.

40. Статтею ж 73 Закону №2121-III (частина перша) визначено, що у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об`єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об`єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких, відповідно до пункту 9 цієї частини статті належить, зокрема, накладення штрафів на банк відповідно до положень, затверджених Правлінням Національного банку України, але у розмірі не більш як 1 відсоток суми зареєстрованого статутного капіталу.

41. При цьому, згідно з вимогами частин першої, другої статті 74 Закону №2121-III, порядок застосування заходів впливу, встановлених статтею 73 цього Закону, визначається нормативно-правовими актами Національного банку України. Розмір фінансових санкцій, що застосовуються до банків та інших юридичних осіб, нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, встановлюється законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України.

42. Відповідно до Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон про банки), "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон про запобігання легалізації), законодавства України про господарські товариства, інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України (далі - Національний банк), правління НБУ затвердило Положення №346.

43. Це Положення, відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І, визначає підстави і порядок запровадження Національним банком особливого режиму контролю за діяльністю банків і філій іноземних банків, застосування заходів впливу, фінансових санкцій за порушення банками, філіями іноземних банків та іншими особами, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а саме: Закону про запобігання легалізації, Закону про банки в частині запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють діяльність банків у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - законодавство з питань фінансового моніторингу), або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, а також у разі застосування іноземними державами або міждержавними об`єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі в банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи (далі - застосування іноземних санкцій).

44. За змістом пункту 3.1 глави 3 розділу І Положення №346 Національний банк застосовує заходи впливу за порушення банками, їх відокремленими підрозділами, філіями іноземних банків, банківськими групами, відповідальними особами банківських груп, іншими учасниками банківських груп чи іншими особами, які є об`єктом перевірки Національного банку згідно із Законом про банки (далі - банки), банківського законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу або здійснення ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку (далі - ризикова діяльність), або в разі застосування іноземних санкцій, на підставі, зокрема, результатів (матеріалів): інспекційних перевірок діяльності банків; перевірок банків з питань дотримання вимог законодавства з питань фінансового моніторингу (виїзна перевірка з питань фінансового моніторингу, безвиїзний нагляд з питань фінансового моніторингу).

45. В той же час, у відповідності з пунктом 3.3 глави 3 розділу І Положення №346 рішення про застосування заходу впливу приймає Правління Національного банку або Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем (далі - Комітет з питань нагляду) відповідно до цього Положення.

46. Факт здійснення банком ризикової діяльності установлює Правління Національного банку або Комітет з питань нагляду.

47. Національний банк має право зробити висновок про здійснення банком ризикової діяльності на підставі результатів аналізу звітності банку, за результатами банківського нагляду, перевірок дотримання банками вимог валютного законодавства або законодавства з питань фінансового моніторингу.

48. Ознаками здійснення банком ризикової діяльності, зокрема, можуть бути: 1) здійснення банком операцій (прямо або опосередковано), що не мають очевидної економічної доцільності (сенсу); 2) здійснення опосередкованого кредитування пов`язаних із банком осіб; 3) невключення до переліку пов`язаних із банком осіб, які мають ознаки пов`язаності з банком, та з якими банк здійснює операції прямо чи опосередковано; 4) здійснення операцій з цінними паперами, що мають ознаки фіктивності; 5) використання банком фінансових інструментів, що призводить до штучного поліпшення фінансового результату банку або викривлення його звітності; 6) дострокове повернення строкових коштів, залучених від пов`язаних з банком осіб; 7) одноразове грубе або систематичні порушення банком законодавства у сфері готівкового обігу.

49. Ознаками здійснення банками ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу можуть бути, окрім іншого: участь банку (надання банком послуг) у проведенні фінансових операцій, характер або наслідки яких дають підстави вважати, що вони можуть бути пов`язані з виведенням капіталів, легалізацією кримінальних доходів, конвертацією (переведенням) безготівкових коштів у готівку, здійсненням фіктивного підприємництва, уникненням оподаткування тощо (зокрема пов`язаних зі зняттям готівкових коштів, переказом коштів за кордон, купівлею-продажем цінних паперів, використанням рахунків осіб не за призначенням тощо); нездійснення банком достатніх заходів для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму (абзаци чотирнадцятий, шістнадцятий пункту 3.3 глави 3 розділу І Положення №346).

50. Зі змісту спірного рішення суди встановили, що відповідач посилався на здійснення АТ "Банк "Портал" ризикової діяльності за ознаками, визначеними абзацами чотирнадцятим, шістнадцятим пункту 3.3 глави 3 розділу І Положення №346, що, згідно з позицією відповідача, є порушенням вимог статті 48 Закону №2121-III.

51. Суть виявлених порушень полягала у тому, що за результатами вибіркової перевірки руху коштів клієнтів було встановлено, що 66,98 відсотків всіх фінансових операцій, здійснених клієнтами позивача із перерахування коштів за кордон зі своїх рахунків відкритих у позивача за період з 16.11.2015 до 30.06.2016 (включно) становлять фінансові операції ТОВ "Праймс Трейд", ТОВ "Інком Ейбі" та ТОВ "Оптом та Вроздріб" із перерахування коштів за кордон на загальну суму 2357400 доларів США (еквівалент 57562700,61гривень), а саме: ТОВ "Праймс Трейд" та ТОВ "Інком Ейбі" за період з 23.10.2015 до 08.12.2015 (включно) здійснили 32 фінансові операції із перерахування коштів за кордон на рахунок компанії NORDEXA L.P. (Великобританія), відкритий в Versobank (Естонія), на загальну суму 1760012 доларів США (еквівалент 41027239,80гривень), із них за період з 16.11.2015 до 08.12.2015 (включно) - кошти на загальну суму 995300 доларів США (еквівалент 23564361,88гривень) та ТОВ "Оптом та Вроздріб" здійснило за період з 25.03.2016 до 30.06.2016 13 фінансових операцій із перерахування за кордон на рахунок компанії MAGIOLLA TRADING S.R.O. (Чеська Республіка) коштів на загальну суму 1362100 доларів США (еквівалент 33998338,73 гривень).

52. 32 фінансові операції, здійснені ТОВ "Праймс Трейд" та ТОВ "Інком Ейбі" на підставі договорів та додаткових угод до них, відповідно до умов яких отримувач коштів змінювався з одних компаній на іншу компанію NORDEXA L.P. (Великобританія).

53. ТОВ "Праймс Трейд" здійснило 29 фінансових операцій із перерахування коштів за кордон на рахунок компанії NORDEXA L.P. (Великобританія) на загальну суму 1510662,31 доларів США (еквівалент 35133532,54 гривень), із них за період з 16.11.2015 до 01.12.2015 - кошти на загальну суму 745950 доларів США (еквівалент 17670654,62 гривень) на підставі: договору №2/UA-2015 від 15.09.2015, укладеного з MATEKS DEMIR CELIK INS. TEKS. SAN. VE DIS. TIC. LTD. STI (Туреччина) та додаткової угоди №1 від 02.10.2015 до нього якою передбачено, що "..допускаються комбіновані розрахунки, а саме можлива оплата на рахунок третьої сторони: NORDEXA L.P.... "; договору №3/UA-2015 від 07.10.2015, укладеного з MATEKS DEMIR CELIK INS. TEKS. SAN. VE DIS. TIC. LTD. STI та додаткової угоди №1 від 28.10.2015 якою передбачено, що "..допускаються комбіновані розрахунки, а саме можлива оплата на рахунок третьої сторони: NORDEXA L.P.... ".

54. Фінансові операції за договорами №2/UA-2015 від 15.09.2015 та №3/UA-2015 від 07.10.2015 було здійснено після укладання додаткових угод до них на користь NORDEXA L.P. (Великобританія), при цьому умовами додаткових угод не було передбачено здійснення жодних розрахунків між NORDEXA L.P. та MATEKS DEMIR CELIK INS. TEKS. SAN. VE DIS. TIC. LTD. STI.

55. Також, ТОВ "Інком Ейбі" здійснило 3 фінансові операції із перерахування коштів за кордон компанії NORDEXA L.P. (Великобританія) на загальну суму 249350 доларів США (еквівалент 5893707,26гривень) за період з 30.11.2015 до 08.12.2015 на підставі договору №1/UA-2015 від 05.11.2015 укладеного з MATEKS DEMIR CELIK INS. TEKS. SAN. VE DIS. TIC. LTD. STI (Туреччина) та додаткової угоди №1 від 20.11.2015 "Договір про відступлення прав вимоги" відповідно до якої MATEKS DEMIR CELIK INS. TEKS. SAN. VE DIS. TIC. LTD. STI уступає право вимоги за контрактом 1/UA-2015 від 05 листопада 2015 року компанії NORDEX L.P. (Великобританія) та при цьому не передбачено здійснення жодних розрахунків між NORDEXA L.P. та MATEKS DEMIR CELIK INS. TEKS. SAN. VE DIS. TIC. LTD. STI.

56. Рахунок, на який ТОВ "Праймс Трейд" та ТОВ "Інком Ейбі" перераховували грошові кошти NORDEXA L.P. (Великобританія), відкритий в Versobank (адреса: Parnu mnt.12, 10148 Tallinn, Estonia).

57. ТОВ "Оптом та Вроздріб" здійснило 13 фінансових операцій із перерахування за кордон на підставі договору №1/UA-2016 від 05.01.2016 укладеного з MAGIOLLA TRADING S.R.O. (Чеська Республіка) та додаткової угоди до нього від 27.05.2016 №1-11. Відповідно до ВМД відправником товару за який було здійснено перерахування коштів за вказаним договором є MATEKS DEMIR CELIK INS. TEKS. SAN. VE DIS. TIC. LTD. STI, водночас, дані про вказане підприємство в договорі №1/UA-2016 від 05.01.2016 та укладений до нього додатковій угоді відсутні.

58. Крім того, під час проведення перевірки позивача було встановлено, що на рахунок ТОВ "Праймс Трейд" №2600501000287 за період з 11.11.2015 до 03.12.2015, зокрема, надходили кошти переважно від: ТОВ "Деас Трейд" з рахунку, відкритого в ПАТ КБ "Євробанк", у сумі 18000000 з призначенням платежу: "Оплата по договору про відступлення права вимоги №20/10/15 від 20.10.2015 р. без ПДВ", ТОВ "Ванеса" з рахунку, відкритого у позивача, у сумі 1880365 гривень з призначенням платежу: "Поворотна безвідсоткова фінансова допомога, згідно договору №20/10-15-ФД від 20.10.2015р.Без ПДВ.", ТОВ "ПС "Атланта Капітал" з рахунку, відкритого у ПАТ "Банк "Портал", у сумі 1561990гривень з призначенням платежу: "Оплата заборгованості зг. дог. про відступлення права вимоги, що виникла за акції прості іменні, Мб/н від 23.10.2015р. Без ПДВ", ТОВ "Ейбі Дев" з рахунку, відкритого у ПАТ "Банк "Портал", у сумі 1400000 гривень з призначенням платежу: "За товар зг. Дог №10092015-1 від 10.09.2015р в т. ч. ПДВ 20% 233333.33 грн."; на рахунок ТОВ "Праймс Трейд" №2600901000614 надходили кошти переважно 22.03.2016, 31.05.2015 та за період з 22.03.2016 по 24.06.2016 від ТОВ "Азаріс" у сумі 33942960,50 гривень з призначенням платежу: "Передплата за тканину та одяг, зг.дог.№04/It 18.04.2016р., в т. ч. ПДВ 20%..." та 22.03.2016 від ТОВ "Ейбі Дев" у сумі 275000 гривень з призначенням платежу: "За тканину та одяг, зг.Дог. №0401162 від 04.01.16р...."; на рахунок ТОВ "Інком Ейбі" №2600201000529, за період з 25.11.2015 до 03.12.2015, зокрема, надходили кошти переважно від: ТОВ "Сінс Трейдінг" з рахунку, відкритого у ПАТ "Банк "Портал", у сумі 4350000, гривень з призначенням платежу: "Зворотно-фінансова допомога, зг.Дог. №0211-1 від 02.11.15р. Без ПДВ.", ТОВ "Екострім" з рахунку, відкритого в AT "УкрСиббанк", у сумі 1000000 гривень з призначенням платежу: "Поворотна безвідсоткова фінансова допомога, згідно договору №1/12-15-ФД від 01.12.2015р.Без ПДВ."; ТОВ "Пасифік Сін" з рахунку, відкритого в ПАТ "КласикБанк" у сумі 3000000 гривень з призначенням платежу: "оплата согласно договора переуступки по договору №0212П від 01.12.2015 без ПДВ" ТОВ "Укрторгпостач Компані" з paxунку, відкритого в ПУАТ "СмартБанк", у сумі 2725900 гривень з призначенням платежу: "Оплата за побутові товари згідно договору про відступлення права вимоги №11/15 від 10.11.2015 р. Без ПДВ"; ТОВ "Білдкрон" з рахунку, відкритого в ПАТ "Укрсоцбанк", у сумі 400003 гривень з призначенням платежу: "Оплата за побутові товари згідно договору про відступлення права вимоги № 11/15 від 10.11.2015 р. Без ПДВ".

59. Відповідачем також встановлено, що АТ "Банк "Портал" оцінив фінансовий стан вказаних підприємств як задовільний виключно за рахунок таких показників, як "період діяльності юридичної особи з моменту державної реєстрації", "розмір статутного капіталу", "кількість штатних працівників", однак відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в основних контрагентів, що здійснювали перерахування коштів на рахунки ТОВ "Праймс Трейд", ТОВ "Інком Ейбі" та ТОВ "Оптом та Вроздріб", які в подальшому були перераховані за кордон, незначний за розміром статутний капітал (від 100 до 1000 гривень), основний вид діяльності за КВЕД - роздрібна та оптова торгівля, державна реєстрація всіх підприємств проведена у 2015 році, одна і та ж особа є директором/власником суб`єкта господарювання та при цьому у ТОВ "Праймс Трейд", ТОВ "Інком Ейбі" у незначний період відбувалась зміна директорів/власників (директор ТОВ "Праймс Трейд" у певний період був також директором ТОВ "Інком Ейбі"), кількість працівників становить від 1 до 5.

60. Колегія суддів звертає увагу, що за змістом статті 44 Закону №2121 Банк створює комплексну та адекватну систему управління ризиками, що має враховувати специфіку роботи банку, встановлені Національним банком України вимоги щодо управління ризиками. Система управління ризиками має забезпечувати виявлення, ідентифікацію, оцінку, моніторинг та контроль за всіма видами ризиків на всіх організаційних рівнях та оцінку достатності капіталу банку для покриття всіх видів ризиків.

61. Системно важливий банк, з урахуванням напрямів своєї діяльності та притаманних їй ризиків, зобов`язаний розробити план відновлення діяльності банку згідно з вимогами, встановленими Національним банком України.

62. Банк утворює постійно діючий підрозділ з управління ризиками, що має відповідати за впровадження внутрішніх положень та процедур управління ризиками відповідно до визначених радою банку стратегії та політики управління ризиками.

63. Підрозділ з управління ризиками має бути підзвітний раді банку та відокремлений від підрозділу внутрішнього аудиту, підрозділів, що здійснюють операції, та підрозділів, що реєструють операції.

64. Фінансові операції, які відображені відповідачем у довідці про виїзну перевірку банку від 02.03.2017, були здійснені Банком у період дії постанов Правління НБУ від 03.09.2015 №581, від 04.12.2015 №863, від 03.03.2016 №140, від 07.06.2016 №342 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» відповідно до яких уповноважені банки повинні були здійснювати щоденний моніторинг операцій клієнтів із купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України в цілому по системі банку та заходи щодо аналізу операцій клієнтів із купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України стосовно їх відповідності суті діяльності клієнта та його фінансового стану, економічної доцільності та наявності очевидної законної мети.

65. Також, у листах НБУ від 02.12.2014 №48-404/71535, від 17.12.2014 №48-404/75613 та від 18.12.2015 №25-02002/101317 (далі - Листи НБУ) наголошувалось на необхідності забезпечення проведення банками ефективного аналізу та перевірки документів, які є підставою для купівлі іноземної валюти та інформації про фінансові операції та їх учасників, до подання реєстру з купівлі іноземної валюти до Національного банку.

66. У цих же листах містилось застереження щодо угод з постачання товарів, в яких товаровиробник не є постачальником товарів та/або отримувачем коштів, а також визначено перелік індикаторів підозрілих фінансових операцій, зокрема: зовнішньоекономічний договір передбачає перерахування коштів на користь третьої сторони; кошти, що використовуються для здійснення фінансових операцій, попередньо надходять на рахунок клієнта як фінансова допомога, за договорами переведення боргу та/або відступлення права вимоги у зобов`язанні; банк контрагента за фінансовою операцією має місце реєстрації у державах Балтії, а місцезнаходження контрагента за межами цих держав.

67. У вказаних вище Листах НБУ, окрім іншого, зазначалось, що у разі, якщо за результатами здійсненого аналізу документів буде встановлено наявність ознак ризикової діяльності або потенційна небезпека використання уповноваженого банку з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або розповсюдження зброї масового знищення, банкам доцільно використовувати права, передбачені статтями 10, 17 Закону №1702-VII щодо зупинення та відмови у здійсненні фінансових операцій, з метою уникнення ризику використання їх з протиправною метою.

68. Вищезгадані листи дійсно мають рекомендаційний характер, однак, слід зауважити, що відповідно до абзацу другого частини першої статті 11 Закону №1702-VII суб`єкт первинного фінансового моніторингу під час здійснення управління ризиками враховує рекомендації, визначені чи надані відповідними суб`єктами державного фінансового моніторингу, які згідно з цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб`єктами первинного фінансового моніторингу.

69. Більше того, за змістом статті 16 Закону №1702-VII фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо у суб`єкта первинного фінансового моніторингу виникають підозри, які ґрунтуються, зокрема, на: критеріях ризиків, визначених самостійно суб`єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму; встановленні за результатами проведеного аналізу факту (фактів) невідповідності фінансової (фінансових) операції (операцій) фінансовому стану та/або змісту діяльності клієнта; типологічних дослідженнях у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, підготовлених та оприлюднених спеціально уповноваженим органом.

70. Зміст наведених вище законодавчих положень дає колегії суддів підстави для висновку, що рекомендації, надані, зокрема у листах НБУ, повинні були враховуватись позивачем під час здійснення управління ризиками та оцінки ризиків, при цьому, внутрішньому фінансовому моніторингу підлягали фінансові операції, у разі наявності підозр, які ґрунтуються на типологічних дослідженнях у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, підготовлених та оприлюднених спеціально уповноваженим органом (далі - Типологічні дослідження).

71. Відповідно до пункту 11 частини другої статті 18 Закону №1702-VII, підпункту 12 пункту 4 Положення про Державну службу фінансового моніторингу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2015 №537, Державна служба фінансового моніторингу України відповідно до покладених на неї завдань здійснює типологічні дослідження у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, які затверджуються відповідними наказами Державної служби фінансового моніторингу України та розміщуються на її офіційному сайті.

72. Так, згідно з розробленими спеціально уповноваженим органом типологічними дослідженнями, зокрема, «Актуальні методи і способи легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму», відмивання злочинних доходів здійснюється через надання фінансової допомоги, створюючи таким чином видимість повністю легальних та звичайних комерційних операцій, а, відповідно, й надаючи вигляду законності джерела походження коштів, що одержані в результаті повсякденної господарської діяльності. Основними ознаками та критеріями виявлення легалізації злочинних доходів при здійсненні зовнішньо торговельних операцій, зокрема, є: надання митним органам документів, що містять завідомо неправдиві відомості про товар, що ввозиться на митну територію або вивозиться з неї; здійснення покупки і подальшого виведення значних валютних коштів за кордон резидентом, який, при цьому, надає звітність про незвичні фінансові результати діяльності. Вказані типологічні дослідження також містять опис схем, коли отримані резидентом кошти були конвертовані у валюту та перераховані за кордон на рахунки компаній - нерезидентів (зареєстрованих у Великобританії), відкритих у Литовських та Латвійських банках, як оплата по контрактах.

73. Крім того, згідно із типологічними дослідженнями Державної служби фінансового моніторингу України за 2014, 2015, 2016 роки серед найпоширеніших способів розкрадання та відмивання коштів державних підприємств, є, зокрема, отримання грошових коштів від державного підприємства за товари, роботи, послуги, які в подальшому дробляться та розпорошуються серед значної кількості підприємств з ознаками фіктивності з призначенням платежу: фінансова допомога, цінні папери, переведення боргу з кінцевим обготівковуванням. Одним із основних інструментів, які застосовуються в схемах з використанням зовнішньоекономічних фінансових операцій є - псевдо імпортні контракти, за якими левова частина перерахувань за кордон здійснюється на користь нерезидентів, які зареєстровані в країнах з м`яким податковим кліматом або спрощеною системою реєстрації, серед яких: Панама, Сейшельські, Маршаллові та Британські Віргінські острови, Великобританія, в той же час, банківські рахунки нерезидентів відкриті в наступних країнах: Кіпр, Латвія, Литва, Австрія, Швейцарія.

74. Проаналізувавши вищевикладені законодавчі приписи, в контексті встановлених у ході розгляду цієї справи судами попередніх інстанцій обставин, зважаючи на суть виявлених під час проведення відповідачем планової виїзної перевірки АТ "Банк "Портал" порушень, колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що позивачем здійснювалась ризикова діяльність за ознаками, визначеними абзацами чотирнадцятим, шістнадцятим пункту 3.3 глави 3 розділу І Положення №346, а саме: участь банку (надання банком послуг) у проведенні фінансових операцій, характер або наслідки яких дають підстави вважати, що вони можуть бути пов`язані з виведенням капіталів, легалізацією кримінальних доходів, конвертацією (переведенням) безготівкових коштів у готівку, здійсненням фіктивного підприємництва, уникненням оподаткування тощо (зокрема пов`язаних зі зняттям готівкових коштів, переказом коштів за кордон, купівлею-продажем цінних паперів, використанням рахунків осіб не за призначенням тощо); нездійснення банком достатніх заходів для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму.

75. Крім зазначеного, спірним рішенням відповідача на АТ "Банк "Портал" накладено штраф на підставі підпунктів 1, 2 пункту 9.20 глави 9 розділу ІІ Положення №346 за порушення вимог законодавства з питань фінансового моніторингу, а саме за: порушення вимог щодо ідентифікації, верифікації клієнтів (осіб, представників клієнтів), вивчення клієнтів (осіб); невиявлення, несвоєчасне виявлення та/або порушення порядку здійснення аналізу, виявлення, реєстрації фінансових операцій, що відповідно до законодавства підлягають фінансовому моніторингу.

76. Обґрунтовуючи наявність фактів порушення позивачем вимог щодо ідентифікації, верифікації клієнтів (осіб, представників клієнтів), вивчення клієнтів (осіб), НБУ у спірному рішенні посилався на те, що АТ "Банк "Портал", всупереч вимог частини дев`ятнадцятої статті 9 Закону №1702-VII, не провів перевірку повноважень осіб, які діяли як представники клієнтів, зокрема, за результатами виїзної перевірки було встановлено, що у справах трьох клієнтів Банку - юридичних осіб наявні заяви про закриття їх поточних рахунків (НОМЕР_6 (у гривні), № НОМЕР_1 (у гривні), НОМЕР_5 (у гривні, євро, долар США), підписані фізичними особами, які діяли як представники клієнтів без наявних на це повноважень.

77. На підставі довідки про перевірку від 02.03.2017 суди встановили, що під час подання заяв про закриття поточних рахунків певних клієнтів АТ "Банк "Портал" не було здійснено відповідної перевірки повноважень осіб, які подавали такі заяви, зокрема: ТОВ "Фронет", якому позивач 15.07.2016 закрив рахунок № НОМЕР_2 (у гривні) на підставі звернення (заяви) про закриття поточного рахунку від 15.07.2016, підписаного ОСОБА_14 без наявних на це повноважень, оскільки відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 15.07.2016 (на дату закриття рахунку), керівником ТОВ "Фронет" з 12.05.2016 є ОСОБА_13 і зазначена інформація внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 20.05.2016; ТОВ "Внучата", якому позивач 06.01.2016 закрив рахунок № НОМЕР_1 (у гривні) на підставі звернення (заяви) про закриття поточного рахунку від 06.01.2016, підписаного ОСОБА_12 без наявних на це повноважень, оскільки відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, станом на 06.01.2016 (на дату закриття рахунку), керівником ТОВ "Внучата" з 25.12.2015 є ОСОБА_1 і вказана інформація внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 30.12.2015; ПП "ПЗ "Олександрівка", якому позивач 18.03.2016 закрив рахунки № НОМЕР_3 (у гривні, євро, долар США) на підставі звернення (заяви) про закриття поточного рахунку від 18.03.2016, підписаного ОСОБА_15, без наявних на це повноважень, оскільки відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, станом на 18.03.2016 (на дату закриття рахунку), керівником ПП "ПЗ "Олександрівка" з 24.12.2015 є ОСОБА_16 та вказана інформація внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 24.12.2015.

78. В той же час, як встановлено НБУ під час перевірки АТ "Банк "Портал" та відображено в довідці від 02.03.2017, станом на 22.12.2016 інформація, що містилась в справі ТОВ "Азаріс" стосовно місцезнаходження, кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), керівника, не відповідає інформації, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, оскільки в справі клієнта вказано, що місцезнаходженням товариства є - АДРЕСА_1 літ. "Б", власниками 70% статутного капіталу є ОСОБА_2 , який одночасно зазначений, як директор підприємства, 30% - ОСОБА_17, однак відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 22.12.2016 місцезнаходженням ТОВ "Азаріс" є м. Чернігів, пр-т Миру, буд.49 "А", одночасно директором (керівником) та власником (учасником) (бенефіціарним власником) 100% статутного капіталу товариства є ОСОБА_3 (зміни до ЄДР внесені 19.01.2016); станом на 23.12.2016 інформація, яка міститься в справі ТОВ "Аграрна Ініціатива" свідчила, що місцезнаходженням підприємства є Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, буд. 38-а, офіс 4, власником (учасником) 100% статутного капіталу є ОСОБА_4 , яка одночасно, зазначена, як директор (керівник) товариства, однак відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 23.12.2016 місцезнаходженням товариства є Чернігівська область, Бахмацький район, м. Бахмач, проспект Чернігівська, буд. 5 "А", офіс 108 (зміни внесені 12.10.2016), власниками (бенефіціарними власниками) по 50% статутного капіталу є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (зміни внесені до 22 червня 2016 року). При цьому ОСОБА_5 одночасно зазначений, як директор (керівник) підприємства; станом на 22.12.2016 у справі ТОВ "Орбітай" містилась інформація, що власником 100% статутного капіталу товариства є ОСОБА_18 , який одночасно зазначений, як директор (керівник) підприємства, однак відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань власниками (бенефіціарними власниками) по 50% статутного капіталу товариства є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , при цьому ОСОБА_9 одночасно, зазначений як керівник (директор) підприємства (зміни внесені 21.07.2016).

79. Аналогічні обставини щодо не відповідності даних, які містяться у справах клієнтів АТ "Банк "Портал" та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в частині кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), керівника, розміру статутного капіталу, місцезнаходження були встановлені щодо клієнтів позивача ТОВ "Доні Солюшн", ТОВ "Джоінт Медікал", ТОВ "Стіл Кінг" та ТОВ "Укрлайф Плюс" і вказана невідповідність мала місце протягом значно більше ніж 2 місяці.

80. Так, частиною дев`ятнадцятою статті 9 Закону №1702-VII, вимоги якої, згідно з позицією, викладеною у довідці про перевірку від 02.03.2017 і спірному рішенні, порушені позивачем, встановлено, що у разі, якщо особа діє як представник клієнта, суб`єкт первинного фінансового моніторингу повинен перевірити на підставі офіційних документів наявність у цієї особи відповідних повноважень, а також здійснити ідентифікацію та верифікацію такої особи.

81. Поряд із цим, за змістом частин першої - четвертої, п`ятнадцятої, сімнадцятої, вісімнадцятої цієї ж статті Закону №1702-VII суб`єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до законодавства зобов`язаний на підставі поданих клієнтом (представником клієнта) офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій (якщо інше не передбачено цим Законом) здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнта (представника клієнта).

82. Суб`єкт первинного фінансового моніторингу в процесі обслуговування клієнта зобов`язаний уточнювати інформацію про клієнта в порядку, встановленому суб`єктом державного фінансового моніторингу, який відповідно до цього Закону виконує функції державного регулювання та нагляду за відповідним суб`єктом первинного фінансового моніторингу.

83. Зазначені у частині першій цієї статті документи мають бути чинними (дійсними) на момент їх подання та включати всі необхідні ідентифікаційні дані. Копії офіційних документів, крім нотаріально засвідчених, на підставі яких суб`єкт первинного фінансового моніторингу встановив ідентифікаційні дані клієнта (представника клієнта), засвідчуються в порядку, встановленому суб`єктом державного фінансового моніторингу, який відповідно до цього Закону виконує функції державного регулювання та нагляду за відповідним суб`єктом первинного фінансового моніторингу.

84. Ідентифікація та верифікація клієнта здійснюється у разі:

- встановлення ділових відносин (за винятком ділових відносин, встановлених на підставі договорів страхування за видами страхування іншими, ніж страхування життя, за якими клієнтом є фізична особа та загальний страховий платіж не перевищує 5000 гривень або його сума еквівалентна зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті; ділових відносин, які виникають на підставі договорів про участь в лотереї за умови, що розмір ставки гравця не перевищує 5000 гривень; проведення платіжною організацією, учасником чи членом платіжної системи, банком, філією іноземного банку фінансових операцій, що здійснюються без відкриття рахунка, на суму, що є меншою ніж 150000 гривень, або сума якого еквівалентна зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості); виникнення підозри;

- проведення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу;

- проведення переказів (у тому числі міжнародних) фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, що здійснюється без відкриття рахунка, на суму, що дорівнює чи перевищує 15000 гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою за суму, передбачену частиною першою статті 15 цього Закону;

- проведення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтами на суму, що дорівнює чи перевищує 150000 гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах.

85. Залежно від рівня ризику проведення фінансової операції ідентифікація, верифікація клієнта здійснюються також у разі проведення ним фінансової операції на суму, визначену частиною першою статті 15 цього Закону, незалежно від того, проводиться така фінансова операція одноразово чи як кілька фінансових операцій, які можуть бути пов`язані між собою.

86. У разі виникнення сумнівів у достовірності чи повноті наданої інформації про клієнта суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний провести поглиблену перевірку клієнта.

87. Ідентифікація та верифікація клієнта здійснюються до/або під час встановлення ділових відносин, вчинення правочинів (крім випадків, передбачених цим Законом), але до проведення фінансової операції, відкриття рахунка.

88. Верифікація клієнта здійснюється також в інших випадках, встановлених Національним банком України для суб`єктів первинного фінансового моніторингу, за якими він відповідно до цього Закону здійснює державне регулювання і нагляд.

89. Ідентифікація клієнта не є обов`язковою у разі проведення фінансової операції особами, які раніше були ідентифіковані або верифіковані згідно з вимогами закону.

90. Суб`єкти державного фінансового моніторингу, які відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання і нагляду за суб`єктами первинного фінансового моніторингу, можуть встановлювати особливості ідентифікації та/або верифікації клієнтів (представників клієнтів), вивчення клієнтів, уточнення інформації про клієнтів для відповідних суб`єктів первинного фінансового моніторингу залежно від специфіки їх діяльності та/або ризиків клієнтів.

91. У разі якщо клієнт (особа) діє як представник іншої особи чи від імені або в інтересах іншої особи, суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний згідно з вимогами цієї статті та положеннями інших законів, що регулюють процедуру ідентифікації, ідентифікувати та верифікувати також особу, від імені або за дорученням якої проводиться фінансова операція, а також встановити вигодоодержувача.

92. Обов`язок щодо ідентифікації клієнтів встановлений також і статтею 64 Закону №2121-III, частинами другою, третьою якої передбачено, що банк зобов`язаний ідентифікувати та верифікувати відповідно до вимог законодавства України:

- клієнтів (крім банків, зареєстрованих в Україні), що відкривають рахунки в банку;

- клієнтів, які здійснюють фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу;

- клієнтів (осіб) у разі виникнення підозри в тому, що їх фінансові операції (фінансова операція) можуть (може) бути пов`язані (пов`язана) з фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

- клієнтів, які проводять перекази без відкриття рахунка на суму, що дорівнює чи перевищує 15000 гривень, або на суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою ніж 150000 гривень, або на суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості;

- клієнтів, що здійснюють фінансові операції з готівкою без відкриття рахунка на суму, що дорівнює або перевищує 150000 гривень, або у сумі, еквівалентній зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах;

- клієнтів, у яких банк залучає кошти на умовах субординованого боргу;

- клієнтів, що укладають з банком кредитні договори, договори про зберігання цінностей або надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

- осіб (крім банків, зареєстрованих в Україні), з якими банк як професійний учасник ринку цінних паперів укладає договори для здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів (фондовому ринку). З дня укладення договору така особа є клієнтом банку;

- осіб, уповноважених діяти від імені зазначених клієнтів/осіб (представника клієнта);

- клієнтів (осіб), визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення фінансового моніторингу.

93. Банк здійснює ідентифікацію, верифікацію клієнта (особи, представника клієнта) і вживає заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, до відкриття рахунка клієнту, укладення договорів чи здійснення фінансових операцій, зазначених у частині другій цієї статті.

94. Колегія суддів відзначає, що спірні правовідносини, окрім названих вище джерел права, врегульовані й підзаконними нормативно - правовими актами, зокрема, Положенням №417, Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за №1172/8493 (далі - Інструкція №492), а також Програмою ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта ПАТ "БАНК ПОРТАЛ", затвердженою рішенням Правління ПАТ "БАНК ПОРТАЛ" (протокол Правління від 02.10.2015; далі - Програма ідентифікації).

95. Пунктами 44, 45, абзацами дев`ятим, десятим, тринадцятим, чотирнадцятим, сімнадцятим пункту 54, пунктом 62, абзацами першим-сьомим пункту 63 Положення №417 встановлено таке.

96. Банк зобов`язаний здійснювати ідентифікацію та верифікацію: 1) клієнтів/осіб (представника клієнта) у випадках, передбачених статтею 64 Закону про банки; 2) клієнтів/осіб (представника клієнта) у випадках, передбачених частиною третьою статті 9 Закону.

97. Банк під час здійснення верифікації клієнта / представника клієнта має підтверджувати відповідність ідентифікаційних даних особи клієнта / представника клієнта відомостям, зазначеним в отриманих від нього офіційних документах, а також відповідність оформлення офіційних документів вимогам законодавства та перевіряти їх чинність (дійсність).

98. На виконання вимог частини вісімнадцятої статті 9 Закону банк зобов`язаний ідентифікувати та верифікувати представника особи, від імені або за дорученням якої проводиться фінансова операція, на підставі офіційних документів або засвідчених у встановленому порядку їх копій. Ідентифікація особи, від імені або за дорученням якої проводиться фінансова операція, здійснюється відповідно до вимог статті 9 Закону на підставі інформації, що міститься в належним чином оформленій довіреності, засвідченій в установленому законодавством порядку, або офіційних документах (копіях офіційних документів, засвідчених у встановленому порядку). Верифікація такої особи здійснюється під час її першого звернення до банку.

99. У разі якщо клієнт (особа) діє як представник іншої особи чи від імені або в інтересах іншої особи, банк зобов`язаний забезпечити виявлення факту належності особи, від імені або за дорученням якої проводиться така фінансова операція, а також вигодоодержувача до публічних осіб, до осіб близьких або пов`язаних з публічними особами.

100. Банк зобов`язаний підтверджувати вжиті заходи щодо ідентифікації, верифікації, вивчення клієнта [у тому числі оцінки (уточнення оцінки) фінансового стану], уточнення/додаткового уточнення інформації про клієнта, поглибленої перевірки клієнта, наданої клієнтом/представником клієнта/особою, від імені або за дорученням чи в інтересах якої проводиться фінансова операція, інформації на підставі офіційних документів та/або інформації, одержаної від клієнта (представника клієнта) і засвідченої ним, а також з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою).

101. Надані клієнтом/представником клієнта / особою, від імені або за дорученням чи в інтересах якої проводиться фінансова операція, документи щодо вивчення клієнта мають міститися в справі клієнта і зберігатися протягом строків, визначених законодавством України.

102. Банк зобов`язаний провести поглиблену перевірку клієнта в разі виникнення сумнівів у достовірності чи повноті наданої інформації, на підставі якої здійснювалась ідентифікація, верифікація та/або вивчення клієнта.

103. Банк зобов`язаний уточнювати інформацію щодо ідентифікації та вивчення клієнта:

1) протягом місяця з моменту встановлення неприйнятно високого рівня ризику проведення клієнтом фінансових операцій з легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму;

2) не рідше одного разу на рік, якщо ризик проведення клієнтом фінансових операцій з легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму оцінюється банком як високий;

3) не рідше одного разу на два роки, якщо ризик проведення клієнтом фінансових операцій з легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму оцінюється банком як середній.

104. Для інших клієнтів строк уточнення інформації не повинен перевищувати трьох років.

105. Банк зобов`язаний проводити додаткове уточнення інформації щодо ідентифікації та вивчення клієнта в разі:

1) зміни кінцевого(их) бенефіціарного(их) власника(ів) [контролера(ів)] клієнта юридичної особи або виявлення банком розбіжностей щодо відомостей про кінцевого(их) бенефіціарного(их) власника(ів) [контролера(ів)];

2) зміни місцезнаходження клієнта - юридичної особи, фізичної особи - підприємця;

3) унесення змін до установчих документів;

4) закінчення строку (припинення) дії, втрати чинності чи визнання недійсними поданих документів.

106. Банк у Програмі ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів банку може передбачити інші випадки здійснення додаткового уточнення інформації щодо ідентифікації клієнта (представника клієнта) та вивчення клієнта.

107. Банк вживає заходів щодо додаткового уточнення інформації протягом двох місяців із дня отримання відповідної інформації / настання події.

108. Також, за змістом пунктів 74, 75, 79 Програми ідентифікації, затвердженої на виконання вищезазначених положень законодавства, працівник структурного підрозділу банку зобов`язаний уточнювати інформацію щодо ідентифікації та вивчення клієнта: 1) протягом місяця з моменту встановлення неприйнятно високого рівня ризику проведення клієнтом фінансових операцій з легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму; 2) не рідше одного разу на рік, якщо ризик проведення клієнтом фінансових операцій з легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму оцінюється банком як високий; 3) не рідше одного разу на два роки, якщо ризик проведення клієнтом фінансових з легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму оцінюється банком як середній. Для інших клієнтів строк уточнення інформації не повинен перевищувати трьох років.

109. Працівник структурного підрозділу Банку зобов`язаний проводити додаткове уточнення інформації щодо ідентифікації та вивчення клієнта у разі: 1) зміни кінцевого(их) бенефіціарного(их) власника(ів) [контролера(ів)] клієнта юридичної особи або виявлення працівником структурного підрозділу Банку розбіжностей щодо відомостей про кінцевого(их) бенефіціарного(их) власника(ів) [контролера(ів)]; 2) зміни місцезнаходження клієнта - юридичної особи, фізичної особи - підприємця; 3) унесення змін до установчих документів; закінчення строку (припинення) дії, втрати чинності чи визнання недійсними поданих документів.

110. Працівник структурного підрозділу Банку вживає заходів щодо додаткового уточнення інформації протягом двох місяців із дня отримання відповідної інформації/настання події.

111. Обов`язок надання клієнтом відомостей про зміну інформації, що надавалася Банку, у тому числі щодо кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), установлений у відповідних договорах про надання послуг Банкам.

112. Проаналізувавши наведене, суди попередніх інстанцій визнали факт того, що позивачем не виконано обов`язку додаткового уточнення інформації щодо ідентифікації та вивчення вказаних клієнтів в частині розміру статутного капіталу, найменування, місцезнаходження, кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), керівників у передбачені законодавством строки, а саме протягом двох місяців із дня настання події.

113. З таким висновком погоджується й колегія суддів, оскільки вищенаведені вимоги законодавства і Програми ідентифікації пов`язують обов`язок Банку вживати заходів щодо додаткового уточнення інформації щодо ідентифікації та вивчення клієнта, зокрема, з настанням подій (події), передбаченої (передбачених) у пункті 63 Положення №417, пункті 75 Програми ідентифікації, які, як правильно встановлено судами, мали місце, й такі обставини підтверджені належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, дослідженими у судовому засіданні.

114. Що ж до порушень, виявлених відповідачем під час перевірки АТ "Банк "Портал" стосовно невиявлення, несвоєчасного виявлення та/або порушення порядку здійснення аналізу, виявлення, реєстрації фінансових операцій, що відповідно до законодавства підлягають фінансовому моніторингу, колегія суддів зазначає таке.

115. Частиною четвертою статті 6 Закону №1702-VII передбачено, що суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний встановити високий ризик, зокрема, стосовно таких клієнтів, зокрема, національних, іноземних публічних діячів та діячів, що виконують політичні функції в міжнародних організаціях, або пов`язаних з ними осіб, факт належності до яких клієнта або особи, що діє від їх імені, встановлений суб`єктом первинного фінансового моніторингу.

116. Відповідно ж до підпункту "г" пункту 2 частини п`ятої наведеної статті Закону №1702-VII суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати до клієнтів високого ризику такі додаткові заходи стосовно національних, іноземних публічних діячів та діячів, що виконують політичні функції в міжнародних організаціях, їх близьких осіб або пов`язаних з ними осіб (пов`язаними особами є особи, з якими члени сім`ї національних, іноземних публічних діячів та діячів, що виконують політичні функції в міжнародних організаціях мають ділові або особисті зв`язки, а також юридичні особи, кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) яких є такі діячі чи їх члени сім`ї або особи, з якими такі діячі мають ділові або особисті зв`язки), в тому числі, проводити з урахуванням рекомендацій відповідного суб`єкта державного фінансового моніторингу, який згідно з цим Законом виконує функції державного регулювання та нагляду за суб`єктом первинного фінансового моніторингу, первинний фінансовий моніторинг фінансових операцій, учасниками або вигодоодержувачами яких є такі особи, у порядку, визначеному для клієнтів високого ризику.

117. Положеннями підпункту 25, 31статті 1 наведеного Закону визначено, що національні публічні діячі - фізичні особи, які виконують або виконували протягом останніх трьох років визначені публічні функції в Україні, зокрема, керівники керівних органів політичних партій та члени їх центральних статутних органів; первинний фінансовий моніторинг - сукупність заходів, які здійснюються суб`єктами первинного фінансового моніторингу і спрямовані на виконання вимог цього Закону, нормативно-правових актів суб`єктів державного фінансового моніторингу, що включають, зокрема, проведення обов`язкового та внутрішнього фінансового моніторингу.

118. Пунктом 17 частини першої статті 15 Закону №1702-VII також передбачено, що фінансова операція підлягає обов`язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона здійснюється, дорівнює чи перевищує 150000 гривень (для суб`єктів господарювання, які проводять лотереї або проводять та надають можливість доступу до азартних ігор у казино, будь-яких інших азартних ігор, у тому числі електронне (віртуальне) казино, - 30000 гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну 150000 гривень (для суб`єктів господарювання, які проводять лотереї або проводять та надають можливість доступу до азартних ігор у казино, будь-яких інших азартних ігор, у тому числі електронне (віртуальне) казино, - 30000 гривень), та має одну або більше таких ознак, зокрема, фінансові операції осіб, щодо яких встановлено високий ризик.

119. Своєю чергою, згідно з пунктом 3 постанови Правління НБУ №417 банкам визначено привести у відповідність до вимог законодавства України ідентифікацію та виявити факт належності до публічних осіб, до осіб, близьких або пов`язаних із публічними особами, наявних клієнтів / представників клієнтів, щодо яких установлено високий рівень ризику, - протягом трьох місяців із дня набрання чинності цією постановою, щодо інших клієнтів / представників клієнтів - протягом шести місяців із дня набрання чинності цією постановою. Приведення у відповідність до вимог законодавства України ідентифікації та виявлення фактів належності до публічних осіб, до осіб, близьких або пов`язаних із публічними особами, наявних клієнтів / представників клієнтів, які не підтримують ділових (договірних) відносин з банком (крім клієнтів високого ризику), може здійснюватися і понад установлені терміни в разі звернення такого клієнта до банку, ініціювання ним проведення фінансових операцій.

120. Вказана постанова НБУ набрала чинності 03.07.2015, а тому визначений у ній строк для виявлення фактів, зокрема, належності до осіб, близьких або пов`язаних із публічними особами сплинув 04.01.2016.

121. У довідці, складеною за наслідками перевірки позивача встановлено, що 14.10.2013 ТОВ "Автосимерія" відкрило у АТ "Банк "Портал" поточний рахунок № НОМЕР_4 (у гривні), тоді як, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 04.01.2016 кінцевим бенефіціарним власником (контролером) та керівником вказаного товариства є ОСОБА_10 , який є членом сім`ї (чоловіком) ОСОБА_11 , яка належить до публічних осіб, оскільки з 2015 року є головою політичної партії "Миру і Розквіту"). Однак, зазначений факт був встановлений АТ "Банк "Портал" лише 13.06.2016, про що подано доповідну записку.

122. При цьому, в суді апеляційної інстанції позивач зазначав, що вказаний факт було виявлено ним самостійно до проведення НБУ планової виїзної перевірки, проте, апеляційний суд обґрунтовано відхилив такі аргументи, ураховуючи те, що дана обставина була встановлена позивачем після 04.01.2016, а саме 13.06.2016, тобто з пропуском встановленого пунктом 3 постанови Правління НБУ №417 строку і лише після встановлення вказаних фактів позивачем було забезпечено здійснення фінансового моніторингу фінансових операцій ТОВ "Автосиметрія" у порядку, визначеному, для клієнтів високого ризику. При цьому, суд встановив, що за період до забезпечення фінансового моніторингу операцій ТОВ "Автосиметрія" вказаним товариством було проведено фінансові операції, а саме: 26.01.2016, 01.02.2016, 02.02.2016, однак їх фінансовий моніторинг здійснено не було, тоді як інформація про зазначені операції була внесена позивачем до реєстру операцій по фінансовому моніторингу та про їх проведення позивачем повідомлено спеціально уповноважений орган лише 16.03.2017, незважаючи на те, що факт необхідності здійснення фінансового моніторингу фінансових операцій ТОВ "Автосиметрія" позивачем було встановлено 13.06.2016.

123. В контексті наведених скаржником доводів у касаційній скарзі колегія суддів звертає увагу й на правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 18.12.2019 (справа №520/1636/19), згідно з якою обов`язок виявлення факту належності особи до кола публічних осіб покладено на банк законом, а не НБУ. Такий обов`язок передбачений зазначеними вище нормативно-правовими актами та не залежить від факту наявності/відсутності єдиного державного інформаційного ресурсу з вичерпним переліком національних публічних діячів.

124. У названій справі колегія суддів зазначила, що відсутність єдиного державного інформаційного ресурсу з вичерпним переліком національних публічних діячів дійсно утруднює виконання банками зазначеного вище обов`язку, проте така обставина не звільняє банки від виконання такого обов`язку та, відповідно, від відповідальності за його (обов`язку) невиконання. Крім того, чинним законодавством (зокрема статтею 64 Закону №2121) банкам надано право витребувати інформацію, яка стосується ідентифікації клієнта, вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта, здійснення поглибленої перевірки клієнта, в органів державної влади, державних реєстраторів, банків, інших юридичних осіб, а також здійснювати заходи щодо збору такої інформації з інших джерел.

125. Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновкам судів попередніх інстанцій стосовно наявності підстав для накладення на Банк штрафу на підставі підпунктів 1, 2 пункту 9.20, пункту 9.27 глави 9 розділу ІІ Положення №346 за порушення вимог законодавства з питань фінансового моніторингу, а саме за: порушення вимог щодо ідентифікації, верифікації клієнтів (осіб, представників клієнтів), вивчення клієнтів (осіб); невиявлення, несвоєчасне виявлення та/або порушення порядку здійснення аналізу, виявлення, реєстрації фінансових операцій, що відповідно до законодавства підлягають фінансовому моніторингу.

126. З вказаних підстав, слушним є висновок судів попередніх інстанцій щодо правомірності прийнятої НБУ спірної постанови про накладення на позивача штрафу.

127. Верховний Суд також враховує й те, що за приписами абзацу першого пункту 9.20 глави 9 розділу ІІ Положення №346 штраф за порушення банками вимог законодавства з питань фінансового моніторингу накладається на банк у розмірі не більше ніж 400000 гривень за кожний вид порушення.

128. При цьому, визначаючи розмір штрафу, відповідач керувався положеннями пункту 9.27 глави 9 розділу ІІ Положення №346, абзацами першим, другим якого передбачено, що розрахунок суми штрафу здійснюється Національним банком з урахуванням розміру зареєстрованого статутного капіталу банку на день вчинення порушення/день здійснення ризикової діяльності/останній день виявленого періоду здійснення ризикової діяльності.

129. У разі вчинення банком двох або більше видів порушень вимог законодавства з питань фінансового моніторингу та/або здійснення ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу загальна сума штрафу не може перевищувати одного відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку на день вчинення останнього з виявлених порушень, за яке накладається штраф/день здійснення ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу/останній день виявленого періоду здійснення ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу. Розрахунок суми штрафу в такому разі (за винятком випадку, передбаченого абзацом десятим пункту 9.20 глави 9 розділу II цього Положення) здійснюється шляхом додавання розмірів штрафів за кожний вид порушення вимог законодавства з питань фінансового моніторингу, визначений пунктом 9.20 глави 9 розділу II цього Положення, та за здійснення ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу.

130. За наведеного, визначений відповідачем розмір штрафу узгоджується з критеріями, визначеними у Положенні №346.

131. Касаційна ж скарга не містить належних міркувань і доводів, які б спростовували викладені в оскаржуваних судових рішеннях висновки й давали підстави для їх скасування.

132. Надаючи оцінку аргументам, які вказані скаржником, слід також врахувати й таке.

133. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

134. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

135. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

136. Так, стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб`єктів владних повноважень Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі "Брайєн проти Об`єднаного Королівства" (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus №32181/04); пункти 47-56 рішення у справі "Путтер проти Болгарії" (Putter v. Bulgaria №38780/02).

137. У справі "Беєлер проти Італії" Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним (Beyeler v. Italy № 33202/96).

138. Суд також застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

139. З огляду на вищевикладене, колегія суддів, провівши касаційний розгляд справи у межах доводів та вимог касаційної скарги, повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України, не виявила неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та/або порушень норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, які ухвалені відповідно до закону.

140. За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

141. Керуючись статтями 340, 341, 344, 349, 350, 355, 356 КАС України, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.01.2020 №460-IX, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Банк "Портал" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С. Г. Стеценко,

Л. В. Тацій,

В. М. Шарапа,

Судді Верховного Суду

Постанова у повному обсязі складена 23.03.2020

Джерело: ЄДРСР 88386337
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку