open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Єдиний унікальний номер: 378/1612/19

Провадження № 2/378/53/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2020 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.

за участю секретаря: Мельник Н.Д.,

представників відповідача -

Ставищенської районної ради: Куцана Р. В., Файденко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в смт. Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Ставищенської районної ради Київської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Ставищенська районна державна адміністрація Київської області, Ставищенська селищна рада Київської області, відділ освіти Ставищенської районної державної адміністрації Київської області, про зобов`язання створити орган приватизації уповноважений на здійснення приватизації квартири, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 посилаючись на те, що відповідно до рішення виконавчого комітету Ставищенської селищної ради Київської області від 18.10.2006 року №178 Ставищенському навчально-виховному комплексу №1 надано дозвіл на проведення капітального ремонту частини шкільного корпусу №2 з його переплануванням у шкільний гуртожиток для учнів та службових квартир для вчителів по АДРЕСА_1 . Згідно із рішенням виконавчого комітету Ставищенської селищної ради Київської області від 18.07.2007 року №108 вказану частину нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 переведено із нежитлового фонду в житловий, у тому числі службові квартири № , 2 , 3 , 4 загальною площею 227,6 м2, житловою 133,3 м2. На підставі листа адміністрації Ставищенського навчально-виховного комплексу №1 від 05.09.2007 р. №415, 12.09.2007 року виконавчим комітетом Ставищенської селищної ради Київської області (на підставі рішення №131 від 06.09.2007 року) їм видано ордер на право зайняття окремої службової квартири № в будинку АДРЕСА_1 . Згідно із наказом №9 по Ставищенському навчально-виховному комплексу №1 від 05.09.2007 року із (позивачем) ОСОБА_1 укладено угоду про найм квартири. З 03.01.2008 року вони, а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та з 14.05.2009 року ОСОБА_4 постійно проживають та зареєстровані в квартирі, іншого житла, крім вказаної квартири не мають. Вони на протязі всього часу з моменту заселення в квартиру відкрито, безперешкодно володіють та користуються нею, отримують та сплачують комунальні послуги. Рішенням Ставищенської районної ради №382 від 26.09.2018 року (двадцять дев`ята сесія районної ради сьомого скликання) із службових квартир для вчителів, розміщених в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 (у тому числі з квартири № ) знято статус службових. Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане виконавчим комітетом Ставищенської селищної ради 06.02.2007 року, (зареєстрованого Білоцерківським міжміським бюро технічної інвентаризації (номер запису 147 в книзі 1, реєстраційний номер 17729518) та листа Ставищенської районної ради Київської області №01-08/84 від 20.03.2018 р. будівля «А», що знаходиться по АДРЕСА_1 ( і в якій, серед інших, розташована квартира № 1 ) належать до комунальної власності, власником якої є територіальна громада Ставищенського району в особі відповідача. 14.08.2019 року вони з необхідними документами звернулись до відповідача із заявою про передачу у спільну часткову власність (приватизацію) квартири, на що останній листом №01-08/207 від 12.09.2019 р. відмовив у приватизації квартири з підстав відсутності у Ставищенській районній раді уповноваженого органу на здійснення приватизації державного житлового фонду та ст. 80 Закону України «Про освіту», якою, на думку відповідача, встановлено заборону на приватизацію ними квартири. Вони є однією сім`єю, що спільно постійно проживають у квартирі. Факт їх постійного проживання у квартирі підтверджується відмітками у їх паспортах про зареєстроване місце проживання та довідкою виконавчого комітету Ставищенської селищної ради №1753/6 від 28.05.2019 р. про склад сім`ї. Відповідно до технічного паспорту на квартиру, виданого Білоцерківським міжміським бюро технічної інвентаризації (станом на 17.08.2007 р.) загальна площа квартири складає 66,3 м2 (тобто по 16, 57 м2 загальної площі на одного члена сім`ї). Вони мають право на безоплатну приватизацію квартири та дотримали всіх процедур для проведення приватизації. Квартира, в якій вони проживають не входить до переліку об`єктів, що не підлягають приватизації, під дію заборони на приватизацію, передбаченої ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту», квартира не підпадає, так як з неї знято статус службової. Вона знаходиться в частині житлового будинку, є ізольованим із визначеними показниками загальної та житлової площі, має технічний паспорт, виготовлений за результатами проведеної технічної інвентаризації.

Позивачі з урахуванням уточнених позовних вимог (а. с. 162-164) просять суд зобов`язати Ставищенську районну раду Київської області створити орган приватизації уповноважений на здійснення приватизації квартири № по АДРЕСА_1 .

Ухвалою Ставищенського районного суду від 30 січня 2020 року (а. с. 117-119) Ставищенську селищну раду, Ставищенську районну державну адміністрацію Київської області та відділ освіти Ставищенської районної державної адміністрації Київської області залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

В судове засідання позивачі та їх представник не з`явилися, просять справу розглядати без їх участі, про що до суду подана відповідна заява (а. с. 71-72).

В судовому засіданні представники відповідача Ставищенської районної ради Київської області Куцан Р. В. та Файденко Н.А. уточнені позовні вимоги визнали повністю.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Ставищенської районної державної адміністрації Київської області в судове засідання не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, адміністрація належним чином повідомлена про місце, час та дату його проведення.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Ставищенської селищної ради Київської області в судове засідання не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, рада належним чином повідомлена про місце, час та дату його проведення.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: відділу освіти Ставищенської районної державної адміністрації Київської області в судове засідання не з`явився. Від відділу освіти до суду надійшов лист про розгляд справи без участі його представника (а. с. 134).

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи із наступного.

Судом встановлено слідуючі факти та відповідні їм правовідносини.

Рішенням виконавчого комітету Ставищенської селищної ради Київської області від 18.10.2006 року №178 Ставищенському навчально-виховному комплексу №1 надано дозвіл на проведення капітального ремонту частини шкільного корпусу №2 з його переплануванням у шкільний гуртожиток для учнів та службових квартир для вчителів по АДРЕСА_1 (а. с. 23).

Рішенням виконавчого комітету Ставищенської селищної ради Київської області від 18.07.2007 року №108 частину нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 переведено із нежитлового фонду в житловий (гуртожиток для школярів площею 132, м2 та службові квартири № , 2 , 3 , 4 для вчителів площею 227,6 м2, загальна площа 360,4 м2 (а. с. 24).

Наказом по Ставищенському НВК №1 від 05.09.2007 року №9 надано службові квартири працівникам Ставищенського НВК №1, зокрема вчителю економіки ОСОБА_1 та зазначено про необхідність підписати угоду з адміністрацією навчального закладу про найм службового жилого приміщення по АДРЕСА_1 (а. с. 28).

На підставі листа адміністрації Ставищенського навчально-виховного комплексу №1 від 05.09.2007 р. №415, 12.09.2007 року виконавчим комітетом Ставищенської селищної ради Київської області (рішення №131 від 06.09.2007 року) позивачу ОСОБА_1 , сім`я якої складається з трьох осіб, видано ордер на вселення у службове житло (окрема квартира № в будинку АДРЕСА_1 (а. с. 25-27).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.02.2007 року власником комплексу, нежитлових будівель: літ «А», «Б», «В» по АДРЕСА_1 є територіальна громада Ставищенського району в особі Ставищенської районної ради, форма власності комунальна (а. с. 84-85).

З 03.01.2008 року позивачі, а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та з 14.05.2009 року ОСОБА_4 постійно проживають та зареєстровані в квартирі по АДРЕСА_1 , іншого житла, крім вказаної квартири не мають. Вони на протязі всього часу з моменту заселення в квартиру відкрито, безперешкодно володіють та користуються нею, отримують та сплачують комунальні послуги (а. с. 22, 36-38, 41-48).

Рішенням виконавчого комітету Ставищенської селищної ради від 24.12.2008 року №171 затверджено нову нумерацію житлових будинків по АДРЕСА_1-а (а. с. 192).

Згідно рішення сьомої сесії сьомого скликання Ставищенської районної ради від 27.04.2016 року №67 Ставищенській РДА надано повноваження по управлінню підприємствами, установами та організаціями спільної власності територіальних громад сіл, селища Ставищенського району без права розпорядження майном (а. с. 80-83).

Із змісту листа Ставищенської районної ради Київської області №01-08/84 від 20.03.2018 р. будівлі «А», «Б», «В», що знаходяться по АДРЕСА_1 належать до комунальної власності, власником якої є територіальна громада Ставищенського району в особі відповідача. Дані будівлі переведено з нежитлового фонду в житловий (гуртожиток для школярів та службові квартири для вчителів). Надано службові квартири педагогічним працівникам Ставищенського НВК №1 та видано ордери на вселення у службове приміщення, зокрема і позивачу ОСОБА_1 (а. с. 31).

Рішенням Ставищенської районної ради №382 від 26.09.2018 року (двадцять дев`ята сесія районної ради сьомого скликання) із службових квартир для вчителів, розміщених в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 (у тому числі з квартири № загальною площею 66,3 м2) знято статус службових (а. с. 29).

Згідно довідки виконавчого комітету Ставищенської селищної ради від 28.05.2019 року №1753/6, ОСОБА_1 участі в приватизації житлового фонду в смт. Ставище не брала з 1992 року по даний час. Житлові чеки не використала (а. с. 40).

За інформацією ТВБВ №10026/0823 філії ГУ по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» від 30.05.2019 року №180 до списку громадян, поданих Ставищенською селищною радою, які мають право на отримання приватизаційних паперів ОСОБА_1 не внесено та рахунок на суму житлового чека вона не відкривала (а. с. 39).

14.08.2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про передачу у приватну (спільну часткову) власність (безоплатну приватизацію) займаної на умовах найму нею та членами її сім`ї квартири, на що останній листом №01-08/207 від 12.09.2019 р. відмовив у приватизації квартири з підстав відсутності у Ставищенській районній раді уповноваженого органу на здійснення приватизації державного житлового фонду та ст. 80 Закону України «Про освіту», якою, на думку відповідача, встановлено заборону на приватизацію позивачами квартири (а. с. 33-35).

Відповідно до копії технічного паспорту (а. с. 36-38), виданого Білоцерківським міжміським бюро технічної інвентаризації (станом на 17.08.2007 р.) загальна площа займаної позивачами кварти становить 66,3 м2, житлова - 46,2 м2.

Із листа відділу освіти Ставищенської РДА від 09.01.2020 року №01-27/09 вбачається, що квартири №№ , 2 , 3 та 4 , які розміщені в корпусі № Ставищенського НВК № по АДРЕСА_1 , перебувають на балансі відділу освіти Ставищенської РДА з 18.07.2007 року (а. с. 86-89).

Рішенням тридцять п`ятої сесії сьомого скликання Ставищенської районної ради від 26.02.2019 року №430 позивачу ОСОБА_1 та іншим заявникам надано право звернутися до органу приватизації для приватизації відповідних квартир та рекомендовано Ставищенській селищній раді здійснити приватизацію цих житлових приміщень (а. с. 90-91).

Відповідно до ст. ст. 15 ч. 1, 16 ч. 1 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ст. ст. 4 ч. 1, 5 ч. 1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В Конституції України закріплено основні правові принципи регулювання відносин власності, головним із яких є принцип рівного визнання і захисту усіх форм власності.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на житло.

Основоположні принципи здійснення права володіти своїм майном сформульовані у статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що набрало чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог ст. 9 Конституції України.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно ст. 47 Конституції України кожен має право на житло, держава створює умови, за яких кожен громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Згідно із ч. 3 ст. 9 ЖК Української РСР громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

У відповідності зі ст. 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 року №2482-XII та «Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян» затверджене Наказом МЖКГ №396 від 16 грудня 2009 року, встановлюють порядок передачі квартир в приватну власність.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 2 вказаного Закону до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Даний перелік підстав для відмови в приватизації квартири є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Статтею 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що приватизація здійснюється, зокрема шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю.

Згідно із ч. 1 ст. 5 зазначеного Закону якщо загальна площа квартир (будинків), що підлягають приватизації, відповідає площі, передбаченій абзацом другим статті 3 цього Закону, зазначені квартири (будинки) передаються наймачеві та членам його сім`ї безоплатно. До членів сім`ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4, 5, 9, 10, 11 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства).

Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.

Державний житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, організацій та установ, за їх бажанням може передаватись у комунальну власність за місцем розташування будинків з наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно з вимогами цього Закону.

Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Таким чином, передача у власність займаного житла відбувається на підставі рішення органу приватизації, оформляється свідоцтвом про право власності на житло, яке видається та реєструється органом приватизації, цей орган має бути залучений до участі в спорах, що виникають при приватизації державного житлового фонду.

Відтак, бездіяльність щодо створення органу приватизації унеможливлює як звернення громадянина із заявою про приватизацію займаного ним житла, так і звернення до суду за захистом цього права.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 13 Закону країни «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 року №586-XIV до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, зокрема приватизації.

За ст. 58 ЖК Української РСР на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Згідно із ст. 61 ЖК Української РСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та з метою приведення у відповідність до законодавства нормативно-правових актів, наказом Міністра з питань житлово-комунального господарства України №396 від 16 грудня 2009 року затверджено Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, яке встановлює процедуру передачі квартир у приватну власність громадян та зразки документів, які оформлюються згідно цієї процедури.

Пунктами 4, 17 вказаного Положення передбачено, що передача займаних квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється в приватну (спільну сумісну, спільну часткову) власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цих квартирах (будинках), жилих приміщеннях у гуртожитку, кімнатах у комунальній квартирі, у тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника.

Громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію, а також подає до органу приватизації документи, перелік яких зазначено у пункті 18 цього ж Положення.

Орган приватизації, у разі потреби, уточнює необхідні для розрахунків дані залежно від складу сім`ї і розміру загальної площі квартири, жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах, оформляє відповідні розрахунки та видає розпорядження органу приватизації щодо квартир (будинків), кімнат у комунальних квартирах чи готує проект рішення органу місцевого самоврядування щодо жилих приміщень у гуртожитках, як це визначено у пункті 22 вказаного Положення.

Отже, суд вважає, що житло, в якому проживають позивачі за договором найму є квартирою, однак не відноситься до житла, що не підлягає приватизації.

Враховуючи наявність передбачених законом підстав для приватизації квартири позивачами, відсутність створеного відповідачем органу приватизації уповноваженого вирішувати питання щодо права позивачів на приватизацію займаного ними житла, а відмова органу приватизації передати квартиру у власність в порядку приватизації державного житлового фонду може бути предметом судового розгляду, суд дійшов висновку, що неможливість реалізації позивачами їх конституційного права на житло робить необхідним зобов`язати відповідача створити орган приватизації уповноважений на здійснення приватизації житла позивачами, відтак позовні вимоги слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно із ч. 5 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Таким чином, позивачам слід повернути з Державного бюджету 50 відсотків сплаченого ними судового збору, а саме - 384,20 гривень, кожному.

Керуючись ст. ст. 9, 41, 47 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 345 ЦК України, ст. ст. 1, 9 ч. 3, 58, 61 ЖК Української РСР, ст. ст. 1, 2, 3, 5, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 року №2482-XII, п. 4, 17, 18, 22 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністра з питань житлово-комунального господарства України №396 від 16 грудня 2009 року, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 141, 142, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зобов`язання створити орган приватизації уповноважений на здійснення приватизації квартири, - задовольнити.

Зобов`язати Ставищенську районну раду Київської області створити орган приватизації уповноважений на здійснення приватизації житла ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету 50 (п`ятдесят) відсотків сплаченого нею судового збору, а саме - 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Повернути ОСОБА_2 з Державного бюджету 50 (п`ятдесят) відсотків сплаченого ним судового збору, а саме - 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Повернути ОСОБА_3 з Державного бюджету 50 (п`ятдесят) відсотків сплаченого нею судового збору, а саме - 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Повернути ОСОБА_4 з Державного бюджету 50 (п`ятдесят) відсотків сплаченого нею судового збору, а саме - 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текс рішення виготовлено 24 березня 2020 року.

Суддя Р. В. Гуртовенко

Джерело: ЄДРСР 88382938
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку