Постанова

Іменем України

18 березня 2020 року

м. Київ

справа № 754/9413/17

провадження № 61-9994св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - житлово-будівельний кооператив «Суднобудівник-21»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва, у складі судді Журавської О. В., від 16 січня 2019 року

та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Немировської О. В., Чобіток А. О., Ящук Т. І., від 18 квітня 2019 року.

Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник-21» (далі - ЖБК «Суднобудівник-21»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , про визнання недійсними рішень.

Позовна заява ОСОБА_1 обґрунтована тим, що він є членом ЖБК «Суднобудівник-21» та власником квартири АДРЕСА_1 . 05 лютого 2017 року у приміщенні актової зали школи № 313, що на вулиці Лисківській, 7-б у м. Києві, відбулися збори мешканців будинку, які у подальшому були оформлені, як «протокол загальних зборів членів ЖБК «Суднобудівник-21», вулиця Бальзака, 63-б». Відповідно до вказаного протоколу, членами ЖБК «Суднобудівник-21» в кількості 45 осіб були прийняті рішення про: прийняття до складу членів кооперативу власників (співвласників) квартир житлового будинку

ЖБК «Суднобудівник-21»; обрання правління у складі членів кооперативу ОСОБА_28 , ОСОБА_4 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 та ОСОБА_31 ; обрання ревізійної комісії у складі ОСОБА_43, ОСОБА_44,

ОСОБА_47; доручення новообраному правлінню до 08 лютого 2017 року прийняти документи, матеріали, печатку, штамп ЖБК «Суднобудівник-21» від члена ЖБК ОСОБА_32 ; доручення новообраному правлінню підготувати проект нової редакції статуту зі змінами та доповненнями у відповідності до вимог чинного законодавства; новообраному правлінню здійснити до 18 лютого 2017 року письмове допитування членів ЖБК по питанням порядку денного зборів та у відповідності до статті 8 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»; звернутися із колективним зверненням членів ЖБК до міської прокуратури № 3, до районної поліції, районної Держадміністрації про незаконне створення ОСББ «Оберіг-63Б» за адресою кооперативу.

21 лютого 2017 року на засіданні правління було обрано голову правління ЖБК «Суднобудівник-21» ОСОБА_34, доручено правлінню прозвітувати про роботу кооперативу у січні-лютому 2017 року письмово на загальних зборах співвласників будинку 26 лютого 2017 року, клопотати перед спілкою ЖБК та об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) Деснянського району міста Києва про надання інформації про результати аудиту на загальних зборах співвласників будинку 26 лютого 2017 року, доручено голові правління ОСОБА_34 підготувати проект нової редакції статуту та затвердити її на загальних зборах 01 березня 2017 року, провести позачергові збори 01 березня 2017 року, запропонувати загальним зборам ЖБК «Суднобудівник-21» внести в порядок денний і проголосувати питання про обрання уповноважених представників ЖБК «Суднобудівник-21» в кількості 39 членів кооперативу (1 представник від 5 членів) та обрано уповноважених представників ЖБК «Суднобудівник-21» в кількості 39 членів кооперативу (1 представник від 5 членів).

05 березня 2017 року вищезазначеним правлінням на виконання свого рішення від 21 лютого 2017 року про скликання зборів 01 березня 2017 року, повторно було проведено загальні збори членів ЖБК «Суднобудівник-21»,

на яких були прийняті ряд рішень.

Позивач вважає рішення загальних зборів членів ЖБК «Суднобудівник-21», оформлені протоколами від 05 лютого 2017 року, 05 березня 2017 року

та протоколом засідання правління від 21 лютого 2017 року недійсними, оскільки при їх скликанні та проведенні було порушено порядок, передбачений статтею 15 Закону України «Про кооперацію» та статутом кооперативу ЖБК «Суднобудівник-21».

Ініціативною групою по відновленню діяльності ЖБК у складі ОСОБА_44, ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 (відповідно до інформації у об`яві про проведення загальних зборів мешканців будинку 21 січня 2017 року)

05 лютого 2017 року та 05 березня 2017 року були проведені збори членів ЖБК «Суднобудівник-21» без дотримання вимог Закону України «Про кооперацію», а саме: щодо визначення кола осіб, які мають право на скликання загальних та позачергових зборів; повідомлення про загальні збори не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку проведення зборів; правомочності загальних зборів за умови присутності на них більше половини його членів, тобто 96 членів; відсутності статутних повноважень у зборів щодо затвердження тарифів на надання житлово-комунальних послуг в ЖБК «Суднобудівник-21», оскільки кооператив не є виконавцем житлово-комунальних послуг, відповідно до статті 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»; щодо проведення письмового опитування членів ЖБК за відсутності такого положення у статуті.

Позивач зазначив, що через порушення при скликанні та проведенні загальних зборів членів ЖБК «Суднобудівник-21» порушуються його права як члена кооперативу, так і права співвласника будинку, у якому 31 січня 2017 року у відповідності до положень Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» створено ОСББ, а саме: загальні збори членів ЖБК «Суднобудівник-21» скликані неповноважними на такі дії особами, без належного повідомлення членів ЖБК про збори, прийняття рішення неправомочним складом присутніх на зборах членів кооперативу, яке має суттєве значення для утримання будинку, а саме: незаконне встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги замість передбачених статутом внесків, прийняття статуту у новій редакції, про укладення договорів із сторонньою організацією (товариство з обмеженою відповідальністю «Троєщина-Житлосервіс»), яка створена

05 січня 2017 року і не є спеціалістом з утримання багатоквартирних будинків, не має затвердженого у встановленому порядку Київською міською державною адміністрацією тарифу на послуги з утримання будинку та прибудинкової території, але без його згоди виставляє йому з 01 лютого 2017 року рахунки на оплату послуг.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 16 січня 2019 року

у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що порушень вимог Закону України «Про кооперацію» та статуту ЖБК «Суднобудівник-21»

при проведенні загальних зборів членів ЖБК та засідання правління ЖБК

не було допущено.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 18 квітня 2019 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Деснянського районного суду міста Києва від 16 січня 2019 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність заявлених позовних вимог. В доповнення мотивів відмови у позові суд апеляційної інстанції вказав, що посилання заявника на те, що судом першої інстанції не було досліджено питання порушення його прав як співвласника будинку

на вибір форми управління будинком, що передбачені Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та за захистом яких він звернувся до суду, не можуть бути підставою

для скасування рішення та задоволення його позовних вимог, оскільки скликання та проведення вказаних зборів не позбавляє позивача права

на участь у створенні ОСББ.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Деснянського районного суду міста Києва від 16 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права

та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли неправильного висновку

про відмову у задоволенні позову, оскільки доказами, які містяться

у матеріалах справи, підтверджено порушення статуту при скликанні

та проведенні загальних зборів 05 лютого 2017 року, 05 березня 2017 року, що призвело до порушення прав позивача як співвласника будинку (члена кооперативу) на належне управління будинком.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У поданих відзивах на касаційну скаргу відповідач ЖБК «Суднобудівник-21», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, вказують на безпідставність та необґрунтованість доводів касаційної скарги, які не спростовують правильності висновків судів першої та апеляційної інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2020 року справу призначено

до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ЖБК «Суднобудівник-21» (м. Київ, вул. Бальзака, 63б) був зареєстрований

13 червня 1991 року. Статут ЖБК був затверджений загальними зборами членів ЖБК від 07 лютого 1991 року. З моменту створення головою ЖБК був обраний ОСОБА_39 .

Відповідно до пункту 60 статуту ЖБК органами управління ЖБК і правлінням є загальні збори членів кооперативу та правління кооперативу. Загальні збори членів ЖБК є найвищим органом управління кооперативу.

Відповідно до пункту 61 статуту ЖБК у випадку наявності в ЖБК 75 і більше членів замість загальних зборів членів кооперативу можуть скликатися збори уповноважених. Уповноважені обираються загальними зборами членів кооперативу по одному з п`яти членів кооперативу строком

на 2 роки.

Пунктом 62 статуту ЖБК передбачено, що збори членів ЖБК (збори уповноважених) скликаються правлінням не рідше двох разів на рік. Позапланові збори скликаються за вимогою 1/3 від загального числа членів кооперативу, за вимогою правління кооперативу, ревізійною комісією. Рішення загальних зборів кооперативу (зборів уповноважених) приймаються простою більшістю голосів, а рішення про прийняття статуту кооперативу, прийняття до кооперативу та виключення з нього, про затвердження розрахунку вартості квартир і прийняття поправочних коефіцієнтів, встановлення розмірів пайових внесків і про розподіл квартир між членами знову створеного кооперативу - більшістю не менше 3/4 голосів присутніх на зборах членів кооперативу (уповноважених).

У відповідності до пункту 63 статуту правління обирається загальними зборами з числа членів кооперативу в кількості не менше 3-х осіб терміном на два роки. Правління обирає зі свого складу голову та його заступника.

Пунктом 65 статуту передбачено, що засідання правління ЖБК скликається головою правління по мірі необхідності, але не рідше одного разу в квартал. Засідання можуть скликатися також за вимогою членів правління чи ревізійною комісією. Рішення правління приймаються простою більшістю голосів присутніх членів правління відкритим голосуванням.

На час створення ЖБК «Суднобудівник-21» діяв Закон СРСР № 8998-ХІ від 26 травня 1988 року «Про кооперацію в СРСР». З 27 серпня 2003 року діє Закон України «Про кооперацію» № 1087-ІV від 10 липня 2003 року.

Статтею 41 Закону України «Про кооперацію» номер 1087-ІV від 10 липня 2003 року встановлено, що кооперативи та кооперативні об`єднання, які створено до набрання чинності цим Законом, зобов`язані протягом року з дня набрання чинності цим Законом привести свої статути у відповідність із цим Законом. До приведення статутів у відповідність із цим Законом кооперативи та кооперативні об`єднання керуються положеннями діючих статутів у частині, що не суперечить цьому Закону.

Статут ЖБК «Суднобудівник-21» протягом року з дня набрання чинності цим Законом не був приведений у відповідність із Законом України "Про кооперацію", а отже положення статуту ЖБК на момент проведення загальних зборів членів кооперативу діяли у тій частині, яка не суперечить Закону.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , а також є членом ЖБК «Суднобудівник-21».

17 січня 2017 року ініціативною групою членів ЖБК «Суднобудівник-21» в складі ОСОБА_28, ОСОБА_44, ОСОБА_30 . ОСОБА_29 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 було складено акт про проведення ревізії наявності дійсних членів ЖБК «Суднобудівник-21» в будинку по АДРЕСА_1 . За результатами ревізії було виявлено, що на 17 січня 2017 року в будинку проживає 86 членів ЖБК «Суднобудівник-21», які будували свої квартири та сплатили за них паї. Також було виявлено, що решта членів

ЖБК «Суднобудівник-21» в кількості 106 осіб станом на 17 січня 2017 року втратили статус членів ЖБК «Суднобудівник-21» в зв`язку з втратою права власності та виїздом на друге постійне місце проживання.

05 лютого 2017 року відбулися загальні збори членів ЖБК «Суднобудівник-21» у загальноосвітній школі № 313 по вул. Лісківській, 7-б в м. Києві, що було оформлено протоколом №1/17. Відповідно до зазначеного протоколу було запрошено 86 членів ЖБК «Суднобудівник-21», але у загальних зборах взяло участь 45 членів ЖБК «Суднобудівник-21» і були прийняті наступні рішення: 1) про обрання робочої президії у складі голови зборів - Березіної ОСОБА_42 Іванівни та секретаря Зборів - Сай Тетяни Олександрівни; лічильної комісії у складі: Татарчук Надії Миколаївни та Савенок Людмили Анатоліївни; затверджено запропонований порядок денний і регламент роботи зборів;

2) про прийняття в члени ЖБК «Суднобудівник-21» власників (співвласників) квартир, які подали заяви про вступ; 3) про обрання правління

ЖБК «Суднобудівник-21» у складі п`яти осіб, персонально: ОСОБА_28 , ОСОБА_31 , ОСОБА_4 , ОСОБА_30 , ОСОБА_29 ; 4) про обрання членом контрольно-ревізійної комісії ЖБК «Суднобудівник-21» ОСОБА_43 ,

ОСОБА_44 , ОСОБА_45 ; 5) про доручення новообраному правлінню підготувати зміни та доповнення до Статуту ЖБК «Суднобудівник-21» у відповідності до вимог чинного законодавства; про звернення до членів кооперативу з клопотанням надати пропозиції щодо змін та доповнень до Статуту ЖБК «Суднобудівник-21»; про затвердження нової редакції Статуту ЖБК «Суднобудівник-21» на наступних загальних зборах кооперативу;

6) доручення правлінню ЖБК «Суднобудівник-21» вирішити питання щодо забезпечення належного функціонування будинку і ефективної діяльності ЖБК «Суднобудівник-21», а саме: доручити ОСОБА_31 і ОСОБА_28 прийняти документи, ключі, кошти, печатку, штампи ЖБК «Суднобудівник-21»; доручити ОСОБА_31 звернутися до ГО «Спілка ЖБК та ОСББ Деснянського району міста Києва» з клопотанням щодо надання членам правління та мешканцям ЖБК «Суднобудівник-21» безкоштовної консультативно-правової допомоги; доручення членам правління ОСОБА_28 , ОСОБА_4 , ОСОБА_30 , ОСОБА_29 , ОСОБА_31 провести письмове поіменне голосування членів ЖБК за їх місцем проживання по кожному пункту порядку денного загальних зборів членів ЖБК, які відбулися 05 лютого 2017 року; доручення

ОСОБА_31 підготувати і направити колективне звернення членів кооперативу до правоохоронних органів і Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації щодо незаконного утворення ОСББ «Оберіг-63Б» за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1; доручення правлінню

ЖБК «Суднобудівник-21» провести перші збори правління і обрати голову правління ЖБК «Суднобудівник-21»; доручення правлінню

ЖБК «Суднобудівник-21» провести перші збори контрольно-ревізійної комісії ЖБК «Суднобудівник-21» і обрати голову КРК; погодити укладання договорів з ТОВ «Троєщина-Житлосервіс» на отримання житлово-комунальних послуг від товариства шляхом укладення індивідуальних договорів з кожною квартирою терміном на 3 місяці; доручення правлінню ЖБК «Суднобудівник-21» виконати інші завдання, що необхідні для забезпечення належного функціонування будинку і ефективної діяльності ЖБК «Суднобудівник-21»;

7) доручення члену правління ЖБК «Суднобудівник-21» ОСОБА_28 зареєструвати органи управління і контролю ЖБК «Суднобудівник-21» в органах державної влади.

Згідно реєстраційних листів у загальних зборах членів ЖБК 05 лютого 2017 року взяли участь 65 осіб - мешканців будинку АДРЕСА_3 .

21 лютого 2017 року відбулося засідання правління ЖБК «Субнобудівник-21», що було оформлено протоколом №2/17. Відповідно до зазначеного протоколу у засіданні взяли участь 4 члени правління з 5 обраних на зборах членів ЖБК 05 лютого 2017 року. Згідно протоколу на засіданні були прийняті наступні рішення: 1) обрано головою засідання ОСОБА_28 і секретарем засідання - ОСОБА_30, затверджено запропонований членами правління порядок денний і регламент роботи засідання правління; 2) доручено новообраному голові ЖБК «Суднобудівник-21» прозвітувати про діяльність ЖБК «Суднобудівник-21» в січні-лютому 2017 року письмово 23-25 лютого 2017 року на загальних зборах співвласників будинку

26 лютого 2017 року; 3) клопотати перед Спілкою і ОСББ Деснянського району м. Києва про надання інформації про результати аудиту на загальних зборах співвласників будинку 26 лютого 2017 року; 4) обрати головою правління ЖБК «Суднобудівник-21» - ОСОБА_46; 5) доручити голові

ЖБК «Суднобудівник-21» ОСОБА_28 підготувати проект нової редакції статуту зі змінами та доповненнями у відповідності до вимог чинного законодавства України з урахуванням поправок та доповнень наданих членами ЖБК до 25 лютого 2017 року, доручити голові правління ЖБК «Суднобудівник-21» отримати від членів кооперативу пропозиції щодо змін та доповнень до статуту ЖБК «Суднобудівник-21», затвердити нову редакцію статуту ЖБК «Суднобудівник-21» на загальних зборах членів ЖБК «Суднобудівник-21» 01 березня 2017 року; 6) провести позачергові збори ЖБК «Суднобудівник-21» 01 березня 2017 року, доручити голові

ЖБК «Суднобудівник-21» ОСОБА_28 виконати всі необхідні заходи для належного проведення позачергових зборів ЖБК «Суднобудівник-21» 01 березня 2017 року; 7) запропонувати загальним зборам ЖБК «Суднобудівник-21» внести в порядок денний і проголосувати питання про обрання уповноважених представників ЖБК «Суднобудівник-21» в кількості 39 членів кооперативу (1 представник від 5 членів ЖБК), обрати уповноважених представників ЖБК «Суднобудівник-21» в кількості 39 членів кооперативу (1 представник від 5 членів ЖБК «Суднобудівник-21»). Справжність підписів на зазначеному протоколі була засвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Ж. А.

21 лютого 2017 року.

Наказом № 1 від 22 лютого 2017 року головою правління ЖБК «Суднобудівник-21» було призначено ОСОБА_28

05 березня 2017 року відбулися загальні збори членів ЖБК «Суднобудівник-21», що було оформлено протоколом №2/17. Відповідно до зазначеного протоколу всього членів кооперативу на день проведення засідання - 113, взяли участь у роботі загальних зборів - 78 членів ЖБК, що складає 69 %

від загальної кількості членів ЖБК, із них: взяли участь особисто та/або через представників - 61 член ЖБК «Суднобудівник-21», що становить 54 %

від загального складу членів кооперативу; у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників - 17 членів ЖБК «Суднобудівник-21», що становить 15 % від загалу. Згідно протоколу, на зборах були прийняті наступні рішення: 1) обрати головою загальних зборів - ОСОБА_28, секретарем загальних зборів - ОСОБА_30, уповноважити голову загальних зборів та секретаря загальних зборів підписати протокол засідання загальних зборів; 2) визнати, що правління ЖБК «Суднобудівник-21» виконало рішення загальних зборів кооперативу щодо належного обслуговування житлового будинку, право власності на який належить ЖБК «Суднобудівник-21»; 3) подякувати за проведення громадського аудиту діяльності ЖБК «Суднобудівник-21» та доручити правлінню ЖБК «Суднобудівник-21» продовжувати співпрацю з ГО «Спілка ЖБК та ОСББ Деснянського району міста Києва»; 4) прийняти до складу членів ЖБК «Суднобудівник-21» власників (співвласників) квартир будинку по АДРЕСА_4 , які подали заяви пор вступ в члени ЖБК «Суднобудівник-21»; 5) вивести членів кооперативу, які втратили право власності на квартиру в ЖБК «Суднобудівник-21»; 6) попередити членів кооперативу щодо невиконання пункту 1 статті 46 статуту ЖБК «Суднобудівник-21»; 7) затвердити тариф на надання житлово-комунальних послуг в ЖБК «Суднобудівник-21» (АДРЕСА_1) в сумі 4,34 грн за 1 кв. м для 2-16 поверхів і 3,90 грн за 1 кв м. для 1-го поверху; 8) підтримати пропозицію голови правління та доручити правлінню

ЖБК укласти договір з обслуговуючою компанією по тарифам, затвердженим загальними зборами. З 01 лютого 2017 року встановити тарифи на обслуговування будинку та прибудинкової території: 1-й поверх - 3,90 грн, 2-16 поверх - 4,34 грн з квадратного метра; 9) затвердити нову редакцію статуту ЖБК «Суднобудівник-21», уповноважити голову загальних зборів та секретаря загальних зборів підписати статут ЖБК у новій редакції; 10) перенести розгляд питання щодо обрання уповноважених на наступні загальні збори; 11) доручити правлінню виконувати повноваження, які визначені за загальними зборами, крім статті 9 статуту ЖБК «Суднобудівник-21»; 12) доручити голові ЖБК «Суднобудівник-21» ОСОБА_28 зареєструвати органи управління і контролю ЖБК «Суднобудівник-21» в органах державної влади.

Згідно реєстраційного листа на загальних зборах кооперативу були присутніми 61 член ЖБК «Суднобудівник-21». У поіменному голосуванні (письмовому опитуванні) взяло участь 17 членів ЖБК «Суднобудівник-21», що підтверджується Додатком № 7 до Протоколу № 2/17 (а.с. 111-114).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 07 серпня 2018 року керівником ЖБК «Суднобудівник-21» є ОСОБА_28 , 115 фізичних осіб є членами кооперативу.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України у редакції на час подання касаційної скарги (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку (частина перша статті 80 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України).

За змістом статей 85 і 86 ЦК України, статей 6 і 19-1 Закону України «Про кооперацію» ЖБК «Суднобудівник-21» належить до непідприємницьких товариств.

28 березня 2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»

від 10 жовтня 2013 року № 642-VII. Згідно з підпунктом 1

пункту 3 цього Законупункт 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України викладено у новій редакції, відповідно до якої господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів (близький за змістом припис передбачає пункт 3 частини першої статті 20 ГПК України у редакції, чинній на час прийняття судами судових рішень).

Отже, з 28 березня 2014 року процесуальний закон передбачив юрисдикцію господарського суду щодо розгляду справ, які виникають з корпоративних відносин у спорах не лише господарського товариства з його учасниками (засновниками, акціонерами, членами), але й інших юридичних осіб з їхніми учасниками (засновниками, акціонерами, членами), якщо такий спір пов`язаний, зокрема, з діяльністю відповідної юридичної особи й управлінням нею (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 478/2192/13-ц).

При визначенні юрисдикції (предметної та суб`єктної) справ, що виникають з корпоративних відносин, слід виходити з таких міркувань.

За змістом положень статті 167 Господарського кодексу України

(далі - ГК України) корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 55 ГК України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Господарською діяльністю у ГК України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 ГК України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється,

як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 ГК України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 ГК України).

Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 ЦК України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України

«Про кооперацію».

За змістом положень статей 2, 6, 9 цього Закону кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо

Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (стаття 2 Закону України «Про кооперацію»).

Таким чином, житлово-будівельний кооператив незалежно від напряму його діяльності є юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Побідний за змістом висновок у відповідних правовідносинах викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18 (провадження № 14-170цс19), від 01 жовтня

2019 року у справі № 910/7554/18 (провадження № 12-8гс19), від 17 грудня 2019 року у справі № 904/4887/18 (провадження 12-92гс19).

За змістом частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Разом з тим, відповідно до частин першої, другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України, за змістом частини першої якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що спір у цій справі виник у зв`язку з реалізацією позивачем прав члена ЖБК «Субнобудівник-21»на участь в управлінні ним, тобто корпоративних прав. Відповідно, спір виник з корпоративних правовідносин та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства відповідно до вищезазначених вимог закону.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частин першої та другої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Частиною третьою статті 400 ЦПК України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанції не встановили природу правовідносин, які виникли між сторонами, невірно застосували норми процесуального права, судові рішення щодо вирішення зазначених позовних вимог підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

На виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК України, враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 145/166/18 (провадження № 14-524цс19), колегія суддів вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду. Протягом десяти днів з дня отримання постанови позивач може звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Керуючись статтями 255, 256, 402, 409, 414 ЦПК України, Верховний Суду складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 16 січня 2019 року

та постанову Київського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1

до житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник-21», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , про визнання недійсними рішень закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду. Протягом десяти днів з дня отримання постанови позивач має право звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович