Наведені вищефакти,отримані апеляційнимсудом,були відомі ОСОБА_3 ,який склавпротокол відносно ОСОБА_1 , що він підтвердив в суді апеляційної інстанції.

За таких обставин важко зрозуміти, що мав на увазі автор протоколу, зазначаючи в ньому про створення ОСОБА_1 з грудня 2018 року передумов для витоку секретної інформації.

Оскільки суд першої інстанції:

-не дав належну оцінку доказам, що знаходились в його розпорядженні;

-не звернув увагу на суперечність обставин щодо періоду скоєння інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення та посади, яку він займав в цей час;

-не дослідив акт спеціальної експертизи, який став підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення;

-не взяв до уваги, що не можуть бути притягнуті за одні й ті самі порушення, передбачені п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП, посадові особи, які виконують різні функціональні обов`язки ( ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ),

судове рішення не можна визнати законним та обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. У правовій державі судочинство ґрунтується на засадах, визначених її основним законом. Ці засади забезпечують права учасників судового процесу, гарантії їх реалізації в такий спосіб, щоб кожній зацікавленій особі створити реальну можливість для здійснення свого конституційного права на судовий захист.

Згідно зі ст.129 Конституції України гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами є однією з основних засад судочинства. Зазначений конституційний припис покладає на суд обов`язок здійснювати повне фіксування судового процесу технічними засобами, оскільки саме за умови такого фіксування судового процесу гарантується конституційне право кожного на судовий захист, а також забезпечуються законність та інші основні засади судочинства.

Сам по собі факт, що КУпАП, прийнятий ще за радяньских часів, вказаної норми не містить, не може бути підставою для її систематичного ігнорування судами першої інстанції, оскільки відповідно до ч.3ст.8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії.

Розгляд справи Біляївськимрайонним судомОдеської областівідбувся зпорушенням його повного фіксування технічними засобами, а тому постанова суду підлягає скасуванню й з цієї підстави.

II

Відповідно доп.7ч.1ст.247КУпАП провадженняв справіпро адміністративнеправопорушення неможе бутирозпочато,а розпочатепідлягає закриттюу зв`язкуз закінченнямна моментрозгляду справипро адміністративнеправопорушення строків,передбаченихст.38КУпАП.

За змістом ч.2 ст.38 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення, що відноситься до компетенції судів загальної юрисдикції, може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні-не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.

Адміністративне правопорушення, передбачене п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП, до адміністративних правопорушень, визначених у ч.ч.3 та 4 ст.38 КУпАП, законодавцем не віднесено.

Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено 04 червня 2019 року, тому останнім днем для притягнення його до адміністративної відповідальності, у разі доведення вини, було 03 вересня 2019 року.

Справа про адміністративне правопорушення надійшла до Одеського апеляційного суду 30 вересня 2019 року (т.1а.с.95).

Враховуючи те, що апеляційний суд дійшов висновку про те, що постанова Біляївського районного суду Одеської області від 02 вересня 2019 року підлягає скасуванню, провадження у справі має бути закрито на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП (т.1а.с.95).

При цьому, п.7 ч.1 ст.247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Крім того, формулювання абзацу 1 ч.1 ст.247 КУпАПдозволяє дійти висновку, що встановлення юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (ст.280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченогост.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правиламист.284 КУпАПрішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.

Наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається, з підстав закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбаченихст.38 КУпАП.

III

Доводи апелянта про те, що справу розглянув неправомірний склад суду, оскільки був проведений незаконний повторний автоматичний розподіл справи, є безпідставними, виходячи з такого.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 12 червня 2019 року суддею-доповідачем у справі визначено суддю Біляївського районного суду Одеської області Пендюру Л.О.(т.1а.с.33).

Відповідно до наказу голови вказаного суду від 12 липня 2019 року №15-в судді Пендюрі Л.О. надана відпустка з 01 серпня по 30 серпня 2019 року (т.1а.с.118).

Зазначеним суддею розгляд справи призначався на 27 червня та 09 липня 2019 року, яка по суті не розглядалась на підставі заяв учасників процесу про відкладення. Чергове засідання суддею було призначено на 04 вересня 2019 року (т.1а.с.34,53,58).

Якщо погодитись з тим, що триваюче правопорушення, інкріміноване ОСОБА_1 , було виявлено в день складання відносно нього протоколу 04 червня 2019 року, строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у разі доведеності його вини, відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП, спливав 03 вересня 2019 року.

08 серпня 2019 року на підставі розпорядження в.о.керівника апарату Біляївського районного суду Одеської області було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи та визначеного нового суддю-доповідача Бурана В.М.(т.1 а.с.61,62).

Апеляційний суд враховує, що КУпАПне містить процесуальних норм, які б регламентували порядок розподілу судді справ про адміністративні правопорушення, а також спеціальних норм, які б регламентували порядок подання та розгляду заяви про відвід (самовідвід). Проте, КПК України, ЦПК України та КАС України містять відповідні норми.

З огляду на викладене, вимоги ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є доцільним застосовувати аналогію права, зокрема, вимоги КПК України, які регулюють аналогічні відносини щодо вирішення питання розподілу суддям справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.35 КПК України у суді функціонує автоматизована система документообігу суду, що забезпечує об`єктивний та неупереджений розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді.

Згідно з вимогами ч.6 ст.35 КПК України порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду визначаєтьсяПоложенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради судді України від 26 листопада 2010 року (далі - Положення).

Пунктом 2.3.50 Положення передбачено, що винятково у разі, коли суддя (судді) у передбачених законом випадках не може (не можуть) продовжувати розгляд справи, невирішені судові справи передаються для повторного автоматизованого розподілу за вмотивованим розпорядженням керівника апарату (особи, яка виконує його обов`язки), що додається до матеріалів справи.

Відповідно до п.3.1.3. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Біляївському районному суді Одеської області, які діяли станом на 08 серпня 2019 року (тобто на час здійснення повторного автоматизованого розподілу даної справи), у разі відсутності раніше визначеного в судовій справі головуючого судді (судді-доповідача) у випадках, передбачених п.п.5.1-5.2. Засад, такі судові справи та матеріали підлягають автоматизованому розподілу, в тому числі і повторному, якщо відсутністьголовуючого судді(судді-доповідача)призведе донеможливості розглядуцих справта матеріаліву строки,встановлені чиннимзаконодавством (т.2а.с.174).