open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
37 Справа № 480/3807/18
Моніторити
Це рішення містить правові висновки
Це рішення містить правові висновки
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № 480/3807/18
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /20.03.2020/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /19.03.2020/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /30.09.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /03.07.2019/ Касаційний адміністративний суд Постанова /21.05.2019/ Другий апеляційний адміністративний суд Постанова /21.05.2019/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /27.03.2019/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /27.03.2019/ Другий апеляційний адміністративний суд Рішення /10.01.2019/ Сумський окружний адміністративний суд Рішення /10.01.2019/ Сумський окружний адміністративний суд Ухвала суду /24.12.2018/ Сумський окружний адміністративний суд Ухвала суду /10.12.2018/ Сумський окружний адміністративний суд Ухвала суду /04.12.2018/ Сумський окружний адміністративний суд Ухвала суду /09.10.2018/ Сумський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2020 року

Київ

справа №480/3807/18

адміністративне провадження №К/9901/17680/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л., суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року (головуючий суддя - Воловик С.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Катунов В.В., судді - Ральченко І.М., Бершова Г.Є.) у справі №480/3807/18 за позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення,

установив:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Сумської митниці ДФС, в якому просила визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA 805180/2018/000122/2 від 19 вересня 2018 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 805180/2018/00492. На обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що оскаржуване рішення не містить відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості товару, не містить вичерпного переліку документів, за наявності яких подану декларантом декларацію не може бути прийнято, та взагалі не містить обґрунтування числового значення митної вартості у розмірі 15400,00 дол. США.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи, що вони прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення й постановити нове, яким позов задовольнити. Позивач вважає безпідставним використання митницею при визначення вартості товару цінової інформації з веб сайту www.AutoAStat.com, оскільки така інформація не містить достовірних даних щодо предмета доказування в цій справі (вартості придбаного транспортного засобу). Більш того, як вказує скаржник, розміщена на цьому сайті інформація може включати технічні, типографічні, фотографічні помилки, й означений інтернет ресурс не надає жодних гарантій щодо точності та актуальності розміщеної в ній інформації. Наголошує, що відповідачем не проводився аналіз цінової інформації з інших джерел щодо заявленого до митного оформлення транспортного засобу, як і невідомі джерела інформації відповідача щодо вартості транспортування автомобіля до кордону України. Також, звертає увагу на те, що відповідачем скориговано митну вартість товару за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів), тоді як в оскаржуваному рішенні йдеться про цінову інформацію по спірному транспортному засобу.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суди встановили, з метою митного оформлення придбаного автомобіля марки TOYOTA CAMRY, 2017 року випуску, ідентифікаційний номер ( VIN ) НОМЕР_2 , 19 серпня 2018 року представником позивача було подано до Сумської митниці ДФС декларацію №UA 805180/2018/018288, згідно з якою митна вартість автомобіля визначена в сумі 6700,00 дол. США.

За наслідками здійснення митного контролю щодо правильності визначення митної вартості, у зв`язку з виявленими розбіжностями, а також повідомленням системи управління ризиками автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор-2006» щодо можливого ризику заниження бази оподаткування та ухилення від сплати митних платежів в повному обсязі, 19 вересня 2018 року відповідачем направлено декларанту вимогу про необхідність надання документів, що підтверджують вартість автомобіля.

Враховуючи ненадання жодних документів, підтверджуючих оплату придбаного транспортного засобу, чи іншого документа на підтвердження його вартості, 19 вересня 2018 року Сумською митницею ДФС прийнято рішення №UA 805180/2018/000122/2 про коригування митної вартості товарів, згідно з яким митна вартість автомобіля марки TOYOTA CAMRY, 2017 року випуску, визначена в сумі 15400,00 дол. США.

Підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості митний орган вказав встановлення розбіжностей між заявленою митною вартістю та інформацією з відкритих джерел, зокрема, інтернет сайту www.autoastat.com щодо торгів з продажу даного транспортного засобу з конкретним ідентифікаційним номером (VIN). Для визначення митної вартості вказаного автомобіля відповідачем було використано інформацію щодо ціни його продажу на торгах, до якої додано вартість транспортування до кордону України подібних транспортних засобів з країни відправлення США.

У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів, 19 вересня 2018 року Сумською митницею ДФС було видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 805180/2018/00492.

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товару та картку відмови протиправними, ОСОБА_1 звернулась з цим позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, вважав, що під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації транспортного засобу відповідач діяв на підставі та у межах закону. Суди врахували, що у митного органу були обґрунтовані сумніви у достовірності визначеної позивачем митної вартості товару, з огляду на надані під час митного оформлення документи та додатково отриману інформацію щодо цього ж транспортного засобу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини третьої статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За приписами частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Згідно з частиною шостою статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Частиною другою статті 53 Митного кодексу України наведено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. До таких документів належать: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За приписами частин першої - третьої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Отже, митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов`язковому порядку зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви визнаються обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або не відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За встановленими судами обставинами справи, під час митного оформлення транспортного засобу на підтвердження заявленої митної вартості в сумі 6700,00 дол. США представником позивача було подано до Сумської митниці ДФС: інвойс від 4 вересня 2018 року (з перекладом), висновок експертного автотоварознавчого дослідження від 18 вересня 2018 року №1569, акт проведення огляду транспортного засобу, додатковий аркуш до акту та свідоцтво про право власності на автомобіль (з перекладом).

Позивач в судах попередніх інстанцій наголошувала на тому, що автомобіль був придбаний 4 вересня 2018 року, на підтвердження чого надала інвойс. Також стверджувала, що кошти в рахунок оплати автомобіля в повному обсязі були сплачені під час здійснення правочину купівлі-продажу 4 вересня 2018 року.

Водночас, враховуючи, що на свідоцтві про право власності на автомобіль проставлено штамп Відділу експорту транспортних засобів Служби митного і прикордонного контролю США Нью-Йорк/Ньюарк, на якому вказана дата « 14 серпня 2018 року», суди висновувались з того, що автомобіль перетнув кордон США в режимі «експорт» саме в цей день. Позивачем означеного в судах попередніх інстанцій не спростовано.

Крім того, судами було встановлено, що наданий позивачем до митного оформлення інвойс містив ознаки виправлення та підтирання (виправлено дату його складання), що не дає змогу однозначно трактувати інформацію, що в ній міститься, а свідоцтво про право власності на транспортний засіб містило сліди механічного втручання (замальовано частину штрих-коду).

Окрім того, датою придбання автомобіля в США в інвойсі зазначається 4 вересня 2018 року, а вже 7 вересня 2018 року (через три дні) цей автомобіль прибув на причепі до кордону України на митний пост «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС. Позивачем, у свою чергу, не надано судам попередніх інстанцій обґрунтованих пояснень, яким чином за такий короткий проміжок часу автомобіль подолав більше 7000 кілометрів.

Також не може свідчити на користь заявленої позивачем митної вартості товару й наданий до митного оформлення висновок автотоварознавчого дослідження №1569 від 18 вересня 2018 року, згідно з яким експертна вартість спірного автомобіля визначена в сумі 7667,04 дол. США.

Означені вище обставини не були зазначені адміністративним органом як підстава до прийняття рішення, разом з тим, Суд враховує наступне.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частина друга статті 73, частина перша статті 77 КАС України).

За приписами статті 180 КАС України у підготовчому засіданні суд роз`яснює учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі.

Під час ухвалення рішення суд вирішує: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження (частина перша статті 244 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 243 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

В контексті вищенаведеного Верховний Суд наголошує, що в адміністративному судочинстві, на відміну від цивільного та господарського судочинства, діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з`ясування всіх обставин у справі (частина четверта статті 9 КАС України). Ця особливість випливає зі специфіки завдань адміністративного судочинства (пункт 4 частини третьої статті 2 КАС України) і, зокрема, покладає на адміністративний суд обов`язок самостійно вживати заходів щодо встановлення реального змісту спірних правовідносин, визначення предмета доказування тощо, не обмежуючись при цьому лише заявами та поясненнями учасників процесу.

Враховуючи наведені вище положення процесуального закону, колегія суддів вважає, що обставини, які встановлювали суди попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи, є істотними, тобто такими, від повноти встановлення яких залежить правильність вирішення спору по суті.

Окрім того, оскільки позивачем не було подано під час митного оформлення документа про оплату вартості придбаного автомобіля, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що Сумська митниця ДФС мала право вимагати подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Неподання позивачем витребуваних документів, зокрема документів про оплату придбаного автомобіля, зумовило неможливість застосування митним органом основного методу визначення митної вартості та виникнення у відповідача права на коригування митної вартості шляхом застосування другорядного методу й на відмову у прийнятті поданої митної декларації.

Суди обґрунтовано виходили з того, що подана 10 січня 2019 року позивачем до суду копія листа компанії Express Auto Sale не є платіжним документом і не може вважатись належним доказом оплати коштів за придбаний товар.

Враховуючи, що Сумською митницею ДФС порівнювався рівень заявленої митної вартості автомобіля з наявною інформацією про рівень цін на такий товар у період 90 днів, країною походження яких є США, проте за даними Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної фіскальної служби України оформлення за ціною контракту ідентичних та подібних товарів були відсутні, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що відповідач мав правові підстави при коригуванні митної вартості враховувати інформацію щодо ціни продажу згаданого автомобіля з конкретним ідентифікаційним номером (VIN), розміщену в мережі Інтернет, на сайті www.autoastat.com, додавши до неї вартість транспортування до кордону України подібних транспортних засобів з країни відправлення США, визначену на підставі наявної в ЄАІС інформації.

Аналізуючи посилання позивача на те, що інформація з означеного інтернет-джерела була безпідставно врахована митним органом як доказ, суди виходили з того, що наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року №689 затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до розділу 5 якого під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків органи доходів і зборів можуть використовувати інформацію, отриману з мережі Інтернет.

Отже під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків інформація, яка розміщена в мережі Інтернет, може бути використана митним органом як джерело довідкової інформації наряду з іншими доказами, наявними у його розпорядженні.

Досліджуючи зміст інформації, розміщеної на згаданому сайті за посиланням https://autoastat.com/vehicle/1532552, суди встановили, що опис пошкоджень автомобіля TOYOTA CAMRY, рік його випуску, пробіг, ідентифікаційний номер (VIN) повністю збігаються з даними автомобіля, придбаного позивачем. Автомобіль марки TOYOTA CAMRY, ідентифікаційний номер ( VIN ) НОМЕР_2 , був проданий на аукціоні 2 липня 2018 року. Ціна продажу автомобіля, зазначена на сайті, становила 15000,00 дол. США.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності у митного органу правових підстав до коригування митної вартості заявленого позивачем до митного оформлення транспортного засобу та, як наслідок, прийняття оскаржуваних у цій справі рішень.

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій повно встановили обставини справи, проаналізували й перевірили усі доводи сторін. Скарга не містить інших обґрунтувань, ніж ті, які були висловлені позивачем в судах попередніх інстанцій, і з урахуванням яких суди вже надавали правову оцінку встановленим у справі обставинам.

Порушень норм процесуального права з боку судів першої та апеляційної інстанцій, або ж неправильного застосування ними норм матеріального права судом касаційної інстанції не встановлено, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалені судами рішення - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року залишити без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська

Джерело: ЄДРСР 88336902
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку