ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2020 року

Київ

справа №815/281/18

адміністративне провадження №К/9901/64734/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Одеської обласної державної адміністрації на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року (судді: Кравченко К.В., Вербицька Н. В., Джабурія О.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації, третя особа - Південний офіс Держаудитслужби, про визнання протиправним та скасування розпорядження,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Одеської обласної державної адміністрації (далі - відповідач), в якому, з урахування поданих уточнень просила визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації №9/к-2018 від 10 січня 2018 року, яким оголошено догану заступнику директора Департаменту - начальнику управління економічного та ресурсного забезпечення Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_1.

В обґрунтування позову позивачка посилається на те, що відповідно до Закону України «Про державну службу» голова Одеської обласної державної адміністрації Степанов М. В. не мав повноважень на притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, в діях позивачки відсутній склад дисциплінарного проступку, за який оскарженим розпорядженням позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що посада керівника апарату облдержадміністрації введена розпорядженням голови облдержадміністрації від 01 лютого 2018 року №109/А-2018 «Про внесення змін до розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації від 01 лютого 2018 року №108/А-2018», а розпорядженням голови обдержадміністрацїї від 24 січня 2018 року №71/А-2018 «Деякі питання реалізації Закону України «Про державну службу» визначено, що з 24 січня 2018 року повноваження керівника державної служби в апараті Одеської обласної державної адміністрації та її структурних підрозділах (крім структурних підрозділів зі статусом юридичних осіб публічного права) здійснює керівник апарату Одеської обласної державної адміністрації. З цих підстав суд першої інстанції дійшов висновку, що до 24 січня 2018 року суб`єктом призначення та керівником державної служби щодо посади заступника директора Департаменту - начальника управління економічного та ресурсного забезпечення Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації беззаперечно був голова обласної державної адміністрації, а тому він мав повноваження на притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації №9/к-2018 від 10 січня 2018 року. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні з Одеської обласної державної адміністрації за рахунок її бюджетних асигнувань.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що лише у травні 2018 року розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 24 травня 2018 року №528/а-2018 Положення про Департамент освіти і науки Одеської ОДА, приведено у відповідність до Закону України «Про державну службу» стосовно віднесення до компетенції директора Департаменту освіти і науки Одеської ОДА повноважень по призначенню на посаду та звільнення з посади заступників директора Департаменту, які в попередній редакції цього Положення, затвердженого розпорядженнями від 10 липня 2017 року №569/а-2007, були віднесені до повноважень голови облдержадміністрації. Проте така несвоєчасність реагування відповідачем на зміни до Закону України «Про державну службу», які набули чинності з 11 листопада 2017 року, не може виправдовувати прийняття спірного розпорядження посадовою особою, яка втратила повноваження на його прийняття внаслідок таких змін.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та залишити в силі рішення першої інстанції.

На переконання скаржника, суб`єктом призначення щодо позивачки є голова обласної державної адміністрації, однак суд апеляційної інстанції дійшов невірного висновку, про те, що спірне розпорядження прийнято головою Одеської обласної державної адміністрації поза межами наданих йому повноважень, а тому не може вважатися правомірним.

Позиція інших учасників справи.

Від позивачки до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вона просила відмовити у задоволенні касаційної скарги відповідача, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Позивачка не заявляла клопотання про розгляд справи за її участю.

Рух касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Одеської обласної державної адміністрації на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації, третя особа - Південний офіс Держаудитслужби, про визнання протиправним та скасування розпорядження.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, касаційне провадження №К/9901/64734/18 (адміністративна справа №815/281/18) визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду для розгляду даної касаційної скарги у наступному складі: судді - доповідача - Стрелець Т.Г., суддів: Білоуса О.В., Шарапи В.М.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року № 720/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Стрелець Т.Г.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: судді - доповідача Загороднюка А. Г., суддів: Єресько Л. О., Соколова В. М.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 19 березня 2020 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.

Південним офісом Держаудитслужби була проведена позапланова ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації за період з 01 січня 2015 року по 30 червня 2017 року, результати якої відображені у відповідному акті за №03-11/59 від 31 липня 2017 року (надалі - акт ревізії).

У висновках акту ревізії зазначається про порушення Департаментом освіти і науки Одеської ОДА вимог законодавства при проведенні витрат на оплату праці, що призвело до втрат на загальну суму 297939,80 грн.

Листом від 07 серпня 2017 року №15-03-22-15/6913 Південний офіс Держаудитслужби повідомив Голову Одеської обласної державної адміністрації Степанова М.В. про результати проведеної позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, де, серед іншого, запропоновано прийняти рішення у відповідності до вимог ст.ст.17, 65, 66 Закону України «Про державну службу» щодо притягнення винних посадових осіб, зокрема, заступника директора Департаменту - начальника управління економічного та ресурсного забезпечення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувати дисциплінарне стягнення .

14 листопада 2017 року голова обласної державної адміністрації Степанов М.В. видав розпорядження №1235/5-2017 «Про дисциплінарне провадження щодо заступника директора Департаменту - начальника управління економічного та ресурсного забезпечення департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 », яким з посиланням на ст.ст.68, 69, абз.2 частину другу статті 72 Закону України «Про державну службу» та вищевказаний лист Південного офісу Держаудит служби від 07 серпня 2017 року №15-03-22-15/6913 ініціював проведення дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ апарату Одеської обласної державної адміністрації дисциплінарного провадження відносно позивача, та відсторонив позивача від виконання посадових обов`язків на час проведення такого дисциплінарного провадження.

До матеріалів справи відповідачем долучена копія дисциплінарної справи відносно позивачки, з матеріалів якої вбачається, що в рамках цього дисциплінарного провадження головою комісії у позивача письмово запитувались пояснення з приводу порушень, які відображені в акті ревізії, і позивач надавала такі пояснення в письмовій формі.

За результатами проведеного відносно позивача службового розслідування дисциплінарною комісією складений висновок, в якому вказується про наявність в діях позивача наступних порушень:

- позивачкою неналежно виконувалися посадові обов`язки, визначені її посадовою інструкцією щодо організації виконання нормативно-правових актів з питань планування і організації матеріально-фінансового забезпечення апарату Департаменту освіти і науки, що не забезпечило ведення бухгалтерського обліку згідно з вимогами чинного законодавства та призвело до фінансових порушень;

- в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року №268 «Про умови оплати праці працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, і працівників Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, Управління адміністративними будинками Державного управління справами, Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України у 2016 році» та постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року №15 «Питання оплати праці працівників державних органів» у жовтні - грудні 2016 року та січні 2017 року працівникам Департаменту ОСОБА_4, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 виплачені стимулюючі виплати (надбавки за інтенсивність праці та/або за виконання особливо важливої роботи) без відповідних розпоряджень голови облдержадміністрації, чим державі заподіяно матеріальної шкоди на суму 37235,81 грн. Відомості нарахування заробітної плати та платіжні відомості підписані у тому числі позивачкою, якій відповідно до наказу директора Департаменту від 27 жовтня 2016 року №96/к було надано право другого підпису на фінансово-платіжних та звітних документах Департаменту.

На підставі цих порушень дисциплінарна комісія у вказаному висновку зазначила, що в діях позивача, яка підписала відомості з нарахування заробітної плати працівникам Департаменту та платіжні відомості у жовтні-грудні 2016 року та січні 2017 року, наявний дисциплінарний проступок, визначений пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме - неналежне виконання посадових обов`язків та актів органів державної влади.

Також дисциплінарною комісією складений висновок про наявність в діях позивачки дисциплінарного проступку та підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності, в якому члени комісії відобразили зміст попереднього висновку щодо допущених позивачкою порушень, та додатково вказали на те, що відповідно до частини третьої статті 65 Закону України «Про державну службу» державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення, а тому ОСОБА_1 може бути притягнута до дисциплінарної відповідальності лише за дисциплінарний проступок, вчинений нею у січні 2017 року.

Дисциплінарною комісією складено подання про застосування до позивача дисциплінарного стягнення, яке зареєстровано відповідачем 02 січня 2018 року №4915/02-15/01, в якому міститься пропозиція про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани за дисциплінарний проступок, визначений пунктом 5 частиною другою статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме - за неналежне виконання посадових обов`язків та актів органів державної влади.

Позивачка 05 січня 2018 року надала до канцелярії відповідача письмові пояснення з приводу подання, відповідно до яких вважала безпідставним притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

10 січня 2018 року головою Одеської обласної державної адміністрації прийнято розпорядження №9/к-2018 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », яким позивачку оголошено догану.

В якості обґрунтування такого рішення в спірному розпорядженні зазначено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи встановлено, що заступником директора Департаменту - начальником управління економічного та ресурсного забезпечення Департаменту освіти і науки облдержадміністрації ОСОБА_1 виконувалися посадові обов`язки, визначені її посадовою інструкцією щодо організації виконання нормативно-правових актів з питань планування і організації матеріально-фінансового забезпечення апарату Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації. В порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року №15 «Питання оплати праці працівників державних органів» у січні 2017 року працівникам Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації виплачені стимулюючі виплати без відповідних розпоряджень голови Одеської обласної державної адміністрації на підставі фінансово-платіжних документів, підписаних ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із вказаним розпорядженням, позивачка звернулась до суду з позовом.

Релевантні джерела права та акти їх застосування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 49 Закону України від 09 квітня 1999 року № 586-XIV «Про місцеві державні адміністрації» посадові особи місцевих державних адміністрацій несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Спірні правовідносини між сторонами у цій справі щодо підстав та порядку дисциплінарної відповідальності державних службовців регулюються правовими нормами Закону України «Про державну службу» 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо:

1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів;

2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів;

3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг;

4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства;

5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням;

6) управління персоналом державних органів;

7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Своєю чергою, частина перша статті 8 Закону № 889-VIII визначає, що державний службовець зобов`язаний:

1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки;

3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина;

4) з повагою ставитися до державних символів України;

5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації;

6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів;

7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки;

8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України;

9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції;

10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби;

11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності;

12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню;

13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Частиною першою статті 64 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII) визначено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

У силу вимог частини першої статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно з частиною другою цієї ж статті дисциплінарними проступками є:

1) порушення Присяги державного службовця;

2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

4) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.

За встановленим частиною третьою статті 65 Закону № 889-VIII правилом державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення.

Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

Згідно із частиною третьою статті 66 Закону № 889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Частиною першою статті 67 Закону № 889-VIII обумовлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

За змістом частин першої, десятої, одинадцятої статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення (частини перша, друга статті 77 Закону № 889-VIII).

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.

Колегія суддів зазначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди мають перевірити чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у спірному наказі про накладення дисциплінарного стягнення відповідачем зазначено, що відповідно до пункту 5 частини другої статті 65 Закону №889-VIII застосовано до позивачки дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Судами встановлено, що розглядаючи спірне питання в межах процедури про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме неналежне виконання посадових обов`язків та актів органів державної влади.

Комісією складено подання про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, яке зареєстровано відповідачем 02 січня 2018 року №4915/02-15/01.

10 січня 2018 року головою Одеської обласної державної адміністрації Степановим М.В., відповідно до пункту 2 частини першої, частини третьої статті 66, статті 77 Закону України «Про державну службу», у зв`язку із вчиненням ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» (неналежне виконання посадових обов`язків та актів органів державної влади), прийнято розпорядження №9/к-2018 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », яким позивачці оголошено догану. Оскаржуване розпорядження містить посилання на конкретну норму закону, зі змісту якої вбачається суть вчиненого відповідачем порушення.

Вирішуючи питання про наявність у голови Одеської обласної державної адміністрації повноважень на притягнення позивача спірним розпорядженням до дисциплінарної відповідальності, колегія суддів Верховного Суду виходить з положень статті 68 Закону України «Про державну службу», яка визначає суб`єктів, уповноважених ініціювати дисциплінарні провадження та застосовувати дисциплінарні стягнення до державних службовців.

Так, частиною першою статті 68 Закону України «Про державну службу» встановлено, що дисциплінарні провадження ініціюються суб`єктом призначення.

Частина друга цієї статті визначає, що дисциплінарні стягнення на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В" накладаються (застосовуються):

- зауваження - суб`єктом призначення;

- інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 2 Закону України «Про державну службу» суб`єкт призначення - державний орган або посадова особа, яким відповідно до законодавства надано повноваження від імені держави призначати на відповідну посаду державної служби в державному органі та звільняти з такої посади.

Головою Одеської обласної державної адміністрації згідно із розпорядженням від 19 листопада 2015 року №286/к-2015 ОСОБА_1 була призначена на посаду.

У роз`ясненні Національного агентства України з питань державної служби від 27 листопада 2017 року №43-р/з, відповідно до пункту 3 частини третьої статті 13 Закону України «Про державну службу» НАДС зазначене наступне.

Законом України від 09 листопада 2017 року № 2190-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань проходження державної служби», який набрав чинності 15 листопада 2017 року, внесено зміни до Закону України «Про державну службу». Відповідно до вказаних змін дія Закону не поширюється на голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників.

Посада керівника апарату облдержадміністрації введена лише розпорядженням голови облдержадміністрації від 01 лютого 2018 року № 109/А-2018 «Про внесення змін до розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації від 01 лютого 2018 року №108/А-2018» з 15 січня 2018 року, а після спливу 60 днів головою обдержадміністрацїї було видано розпорядження від 24 січня 2018 року № 71/А-2018 «Деякі питання реалізації Закону України «Про державну службу» яким встановлено, що з 24 січня 2018 року повноваження керівника державної служби в апараті Одеської обласної державної адміністрації та її структурних підрозділах (крім структурних підрозділів зі статусом юридичних осіб публічного права) здійснює керівник апарату Одеської обласної державної адміністрації; повноваження керівника державної служби у структурному підрозділі Одеської обласної державної адміністрації зі статусом юридичної особи публічного права.

А тому, до 24 січня 2018 року суб`єктом призначення та керівником державної служби щодо посади заступника директора Департаменту - начальника управління економічного та ресурсного забезпечення Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації був голова обласної державної адміністрації.

Посилання суду апеляційної інстанції на те, що у травні 2018 року розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 24 травня 2018 року №528/а-2018 Положення про Департамент освіти і науки Одеської ОДА, було приведено у відповідність до Закону України «Про державну службу» стосовно віднесення до повноважень директора Департаменту освіти і науки Одеської ОДА повноважень по призначенню на посаду та звільнення з посади заступників директора Департаменту, які в попередній редакції цього Положення, затвердженого розпорядженнями від 10 липня 2017 року №569/а-2007, були віднесені до повноважень голови облдержадміністрації є безпідставними. Оскільки вказане розпорядження прийняте у травні 2018 року, а спірне розпорядження прийнято 10 січня 2018 року, тобто на момент видачі розпорядження №9/к-2018 від 10 січня 2018 року не існувало ще розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 24 травня 2018 року №528/а-2018, а тому відповідач діяв відповідно до повноважень передбачених чинним законодавство на момент виникнення спірних відносин.

Вищенаведене спростовує висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності повноважень у голови облдержадміністрації для притягнення до відповідальності ОСОБА_1 .

Колегія суддів наголошує на тому, що перегляд рішень судів у касаційному порядку відбувається лише у межах касаційної скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

На наведені обставини суд апеляційної інстанції уваги не звернув, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог.

Таким чином, доводи касаційної скарги спростовують висновки суду апеляційної інстанції та приймаються судом в якості належних.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX).

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Стаття 352 КАС України визначає підстави для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково та залишення в силі судового рішення суду першої інстанції у відповідній частині

Відповідно до частини першої статті 352 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Таким чином, зважаючи на приписи статті 352 КАС України, касаційну скаргу Одеської обласної державної адміністрації необхідно задовольнити, скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року і залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеської обласної державної адміністрації задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року скасувати.

Залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст буде виготовлено протягом п`яти днів.

Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк

судді Л.О.Єресько

В.М. Соколов