ПОСТАНОВА

Іменем України

19 березня 2020 року

м. Київ

справа № 640/5514/19

адміністративне провадження № К/9901/2685/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 640/5514/19

за адміністративним позовом Громадської організації «Український суспільно-правовий рух: демократія через право», Громадської організації «Громадська рада міжнародних експертів», ОСОБА_1 до Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_4, Члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_3, треті особи: Голова Державної судової адміністрації України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Смокович Михайло Іванович, третя особа із самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_2 до Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_4, треті особи: Голова Державної судової адміністрації України, фізична особа ОСОБА_3 , Вища кваліфікаційна комісія суддів України про визнання протиправною бездіяльності, визнання відсутності повноважень,

за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Качур І. А.) від 15 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Кузьменко В. В., Ганечко О. М., Василенко Я. М.) від 17 грудня 2019 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У квітні 2019 року Громадська організація «Український суспільно-правовий рух: демократія через право» звернулася до суду з адміністративним позовом до Голови Вищої кваліфікаційної служби України ОСОБА_4, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_3, треті особи - Голова Державної судової адміністрації України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Смокович Михайло Іванович, в якому просила:

- визнати з 05 грудня 2018 року протиправною бездіяльність Голови Вищої кваліфікаційної служби України ОСОБА_4 щодо неналежного здійснення повноважень з організації роботи та неналежного здійснення загального керівництва Вищою кваліфікаційною комісією суддів України;

- визнати відсутності з 05 грудня 2018 року повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у ОСОБА_3 та зобов`язати ОСОБА_3 утриматися від здійснення повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Качур І. А.) від 03 квітня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 640/5514/19.

Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Голову Державної судової адміністрації України, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, Голову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Смоковича Михайла Івановича.

3. У квітні 2019 року Громадська організації «Громадська рада міжнародних експертів» звернулася до суду з адміністративним позовом до Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_4, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_3, треті особи - Голова Державної судової адміністрації України Холоднюк Зеновій Васильович, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Смокович Михайло Іванович, в якому просила:

- визнати з 05 грудня 2018 року протиправною бездіяльність Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_4 щодо неналежного здійснення повноважень з організації роботи та неналежного здійснення загального керівництва Вищою кваліфікаційною комісією суддів України;

- визнати відсутності з 05 грудня 2018 року повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у ОСОБА_3 та зобов`язати утриматися від здійснення повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

4. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Кармазін О. А.) від 10 квітня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 640/5926/19.

Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Голову Державної судової адміністрації України та Вищу кваліфікаційну комісію суддів України,

Відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі Голови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Смоковича Михайла Івановича .

5. У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Голови Вищої кваліфікаційної служби України ОСОБА_4, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_3, треті особи - Голова Державної судової адміністрації України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Смокович Михайло Іванович, в якому просив:

- визнати з 05 грудня 2018 року протиправною бездіяльність Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_4 щодо неналежного здійснення повноважень з організації роботи та неналежного здійснення загального керівництва Вищою кваліфікаційною комісією суддів України;

- визнати відсутності з 05 грудня 2018 року повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у ОСОБА_3 та зобов`язати ОСОБА_3 утриматись від здійснення повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

6. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Федорчук А. Б.) від 05 квітня 2019 року відкрито провадження у справі № 640/5722/19.

7. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Качур І. А.) від 25 квітня 2019 року об`єднано в одне провадження справи № 640/5514/19, № 640/5722/19 та № 640/5926/19 та присвоєно об`єднаній адміністративній справі загальний № 640/5514/19.

8. 13 травня 2019 року від ОСОБА_2 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору та позовна заява, відповідачем в якій було визначено Голову Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_4, третіми особами визначено Голову Державної судової адміністрації України Холоднюк Зеновій Васильович, фізична особа ОСОБА_3 , Вища кваліфікаційна комісія суддів України, в якій ОСОБА_2 просив:

- визнати протиправною бездіяльність Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_4 щодо не організації роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за участі члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_2 ;

- визнати протиправною бездіяльність Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_4 щодо не відрахування із складу (штату) Вищої кваліфікаційної комісії суддів України колишнього члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_3 ;

- визнати протиправною бездіяльність Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_4 щодо не зарахування до складу (штату) Вищої кваліфікаційної комісії суддів України нового члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_2 , призначеного наказом Голови Державної судової адміністрації України від 06 травня 2019 року № 156/к «Про члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України»;

- відшкодувати завдану позивачу шкоду у вигляді неотриманої винагороди члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з 06 травня 2019 року.

9. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2019 року прийнято до розгляду адміністративний позов ОСОБА_2 як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору в об`єднаній адміністративній справі № 640/5514/19 та залучено ОСОБА_2 до участі у справі № 640/5514/19 в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

10. 13 травня 2019 року від ОСОБА_2 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання про забезпечення позовної заяви, шляхом зобов`язання Голову Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_4, або іншого члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який виконує обов`язки Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прийняти розпорядчий акт (наказ або розпорядження), щодо включення (зарахування) ОСОБА_2 до складу (штату) Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, як члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, призначеного на підставі наказу Голови Державної судової адміністрації України «Про члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» № 156/к від 06 травня 2019 року, у зв`язку із припиненням повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_3 .

11. Вимоги зазначеного клопотання обґрунтовано тим, що 15 квітня 2019 року на офіційному сайті Державної судової адміністрації України розміщено оголошення про завершення публічного конкурсу з добору кандидатів для призначення членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, під час якого проведено конкурсний добір кандидатів для призначення членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України: проведено співбесіди з кандидатами, розглянуто їхні мотиваційні листи та за результатами оцінювання визначено переможця конкурсу.

В оголошенні від 15 квітня 2019 року зазначено, що Комісією за результатами проведеного публічного конкурсу з добору кандидатів для призначення членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України переможцем конкурсу визначено ОСОБА_2 і рекомендовано Голові Державної судової адміністрації України для призначення членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

06 травня 2019 року наказом Голови Державної судової адміністрації України «Про члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» № 156/к, відповідно до п. 5 ч. 2, ч. 8 ст. 94, ч. 23 ст. 95, п. 1 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи пп. 5 п. 5 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», за результатами проведення публічного конкурсу з добору кандидатів для призначення членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (протокол від 15 квітня 2019 року №2) та проходження спеціальної перевірки, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції» ОСОБА_2 було призначено членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України строком на чотири роки з дня призначення та припинено виконання повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за квотою Державної судової адміністрації України ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 98 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402 саме Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України організовує роботу Комісії та діловодство. Саме Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України видає накази, розпорядження та доручення, які є обов`язковими до виконання. Тобто, саме Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або особа, яка виконує його обов`язки, має видати наказ про зарахування ОСОБА_2 до складу (штату) Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, як новообраного члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, та виключення зі складу (штату) Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_3 .

Враховуючи, що Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_4 отримавши документи, які посвідчують факт призначення ОСОБА_2 на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, не видав розпорядчого акту про врахування ОСОБА_2 , до складу (штату) Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, чим порушує права та законні інтереси ОСОБА_2 .

12. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року, задоволено заяву третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову.

Встановлено обов`язок Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_4, або іншого члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який виконує обов`язки Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, негайно прийняти розпорядчий акт (наказ або розпорядження), щодо включення (зарахування) ОСОБА_2 до складу (штату) Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, як члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, призначеного на підставі наказу Голови Державної судової адміністрації України «Про члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» № 156/к від 06 травня 2019 року, у зв`язку із припиненням повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_3 .

13. Не погоджуючись з судовим рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, 22 січня 2020 року ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні клопотання третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову.

14. Ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року у справі № 640/5514/19 та установлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу. Витребувані матеріали справи.

15. 04 березня 2020 року до Верховного Суду надійшли письмові пояснення від Державної судової адміністрації України, в яких наголошувалось на тому, що по квоті ДСА України ОСОБА_2 було призначено до ВККС України відповідно до наказу від 06 травня 2019 року № 156/к «Про члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України». Зазначений наказ 08 травня 2019 року було спрямовано до ВККС України для виконання та зарахування ОСОБА_2 до штату. В той же час, головою Комісії зарахування ОСОБА_2 до штату ВККС України не здійснено, вважають, що це призводило до порушення прав заявника, а тому погоджуються з судовими рішеннями судів. На теперішній час наказ № 156/к реалізований так не скасований у судовому порядку. 03 липня 2019 року Голова ВККС України ОСОБА_4 видав наказ № 295-л/тр «Про зарахування ОСОБА_2 до штату Комісії».

16. Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2020 року закінчено підготовку цієї справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

17. Станом на 19 березня 2020 року відзив на касаційну скаргу від інших учасників до Верховного Суду не надходило.

18. 19 березня 2020 року на адресу Верховного Суду від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та його подальше проведення за участі сторін.

19. Пізніш, цього ж дня від скаржника надійшло клопотання про відкликання раніше поданого клопотання про відкладення розгляду справи та його подальше проведення за участі сторін.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

20. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Голови Державної судової адміністрації України від 05 грудня 2014 року № 712/к ОСОБА_3 призначений членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

21. 12 березня 2019 року Головою Державної судової адміністрації України видано наказ № 252 «Про проведення публічного конкурсу з добору кандидатів для призначення членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України», яким, зокрема, затвердженого порядок проведення такого конкурсу та утворено Комісію з добору кандидатів для призначення членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

22. 15 квітня 2019 року Комісією з добору кандидатів для призначення членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за результатами публічного конкурсу переможцем визначено ОСОБА_2 і рекомендовано Голові Державної судової адміністрації України призначити його на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

23. Наказом Голови Державної судової адміністрації України від 06 травня 2019 року № 156/к вирішено призначити ОСОБА_2 членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України строком на чотири роки з дня призначення та припинити ОСОБА_3 виконання повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за квотою Державної судової адміністрації України.

24. Оскільки Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_4., отримавши документи, які посвідчують факт призначення ОСОБА_2 на посаду Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, не видав розпорядчого акту про врахування ОСОБА_2 до складу (штату) Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, чим, на думку заявника, порушив його права та законні інтереси, звернувся до суду з адміністративним позовом та клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

25. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи клопотання ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову, виходили з того, що заявником були надані належні та переконливі докази того, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову у визначений ним спосіб може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення його порушених чи оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду.

26. Судами попередніх інстанцій зазначено, що до ухвалення рішення у цій справі, буде забезпечений законний порядок функціонування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який відповідатиме, в тому числі, чинному наказу Голови Державної судової адміністрації України «Про члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» № 156/к від 06 травня 2019 року, який визначає ОСОБА_2 як члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що має відповідні повноваження.

27. Суди дійшли висновку, що відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням вимог Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також з посиланням на Рішення Конституційного Суду України та практику Європейського суду з прав людини, у цій справі застосуванням заходів забезпечення позову не буде завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти та, відповідно, наявності підстав для забезпечення позову, оскільки у випадку не вжиття судом заходів забезпечення позову, існує небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам ОСОБА_2 до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

28. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджуються з висновками суду першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

29. Зокрема скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій було порушено принцип забезпечення позову - адекватність, оскільки співвідношення застосованих заходів забезпечення позову відносно позовних вимог ОСОБА_2 очевидно свідчить про вихід суду за межі заявлених позовних вимог та покладення на відповідача позитивного обов`язку вчинити дії, які не охоплюються жодною з позовних вимог.

30. Також, скаржник зазначив про відсутність правових підстав для забезпечення позову, оскільки обраний ОСОБА_2 спосіб захисту порушеного, на його думку, права не могло перешкоджати виконанню рішення або поновленню прав ОСОБА_2 в обраний ним спосіб захисту.

31. Скаржник звернув увагу, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень були відсутні належні докази існування самого наказу Голови Державної судової адміністрації України № 156/к від 06 травня 2019 року, оскільки належним чином засвідчена копія не долучена до матеріалів справи в суді першої інстанції, а в матеріалах справи в суді апеляційної інстанції зазначений документ не був долучений до виділених матеріалів справи.

32. Зміст оскаржуваних судових рішень, так само як і клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, не містять необхідних мотивів та обґрунтованих обставин, наявність яких імперативно встановлена вимогами ст. 150 КАС України, зазначив скаржник.

33. Серед іншого, скаржник у касаційній скарзі здійснює виклад обставин справи та надає їм відповідну оцінку, цитує норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями про вжиття заходів забезпечення позову.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

34. Верховний Суд здійснюючи касаційний перегляд, виходить з наступного.

35. Перелік повноважень суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги наведений у ст. 349 КАС України.

36. Згідно з ч. 1 ст. 354 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

37. Пунктом 8 статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

38. Спірним питанням в межах касаційного розгляду у цій справі за позовною заявою ОСОБА_2 є здійснене судами забезпечення позову, яке пов`язане з тим, що бездіяльність Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_4 починаючи з 06 травня 2019 року яке полягало у не прийнятті розпорядчого акту про зарахування його до штату Комісії, було порушенням вимог чинного законодавства та прав заявника.

39. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі у редакції чинній 15 травня 2019 року, далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

40. Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

41. Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб..

42. Статтею 157 КАС України встановлені підстави, випадки та умови за яких раніше застосовані заходи забезпечення позову можуть бути скасовані.

43. Так, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи (частина 1).

44. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням (частина 6).

45. Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

46. При цьому Суд наголошує, що системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися для захисту відповідного права заявника та на період вирішення та розгляду справи до ухвалення судового рішення в межах цієї справи.

47. Інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Тобто, таке забезпечення існує як правило до зникнення підстав для його забезпечення, усунення певних оскаржуваних порушень самим суб`єктом владних повноважень виключно до ухвалення судового рішення в межах цієї справи. Забезпечення позову за своєю правовою природою має тимчасовий характер.

48. Як встановлено Судом під час касаційного розгляду справи за матеріалами касаційного провадження, що наказ від 06 травня 2019 року № 156/к був реалізований шляхом прийняття 03 липня 2019 року Головою ВККС України ОСОБА_4 наказу № 295-л/тр «Про зарахування ОСОБА_2 до штату Комісії».

49. Крім того, згідно отриманої на запит відповіді від Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 березня 2020 року, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2020 року було залишено без розгляду об`єднану адміністративну справу № 640/5514/19 за позовом Громадської організації "Український суспільний-правовий рух: демократія через право", Громадської організації "Громадська рада міжнародних експертів", ОСОБА_1 до Члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_3 . та Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_4, Третя особа з самостійними вимогами на предмет спору: ОСОБА_2 , Треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Голова Державної судової адміністрації України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Смокович Михайло Іванович про визнання протиправною бездіяльність, визнання відсутності повноважень.

50. Відповідно до статті 256 КАС України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

51. З наданої до Верховного Суду копії ухвали про залишення позову без розгляду від 27 лютого 2020 року, остання приймалась за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому порядку без виклику учасників справи.

52. За таких встановлених обставин, Суд приходить до висновку, що на час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень, взагалі перестали існувати підстави, обставини та умови існування застосованого судами процесуального заходу із забезпечення позову.

53. По перше, як такий, що усунутий відповідачем по справі шляхом видання наказу від 03 липня 2019 року № 295-л/тр «Про зарахування ОСОБА_2 до штату Комісії». По друге, в зв`язку із залишенням без розгляду позовних вимог по об`єднаній адміністративній справі № 640/5514/19 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2020 року. По суті вжиті тимчасові заходи забезпечення позову взагалі втратили свою дію після постановлення наведеної ухвали. Так само, відсутнє в цілому адміністративне провадження у справі, в межах якого застосовувалося забезпечення позову.

54. Узагальнюючи сказане, можна підсумувати, що оскаржені судові рішення про забезпечення позову у справі втратило будь-яку актуальність і силу, позаяк відпали передумови його ухвалення і як обов`язкове судове рішення воно перестало діяти, відсутній вплив на права позивача, як заявника заходу, так і на обов`язок відповідача виконати його.

55. Відсутність спірного предмета оскарження, адміністративного провадження в межах якого було здійснено такий захід, унеможливлює подальший його перегляд в касаційному порядку і вказує на наявність підстав для закриття провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_4 щодо вжитих заходів забезпечення позову застосованого за клопотанням ОСОБА_2 ..

На підставі викладеного, керуючись ст. 238, 341, 345, 349, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року щодо вжитих заходів забезпечення позову - закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов