провадження № 22-ц/824/1915/2020 Виниченко Л.М.

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11 березня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Гасюк В.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Дочірнього підприємства «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року та апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на додаткове рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 11 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», Дочірнього підприємства «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанія «Нафтогаз України» про усунення перешкод у виконанні посадових обов`язків, шляхом скасування наказів та стягнення заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив зобов`язати ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та ДП «УКРАВТОГАЗ» усунути перешкоди у виконанні ним посадових обов`язків, як начальника регіонального виробничого управління «Київавтогаз» ДП «УКРАВТОГАЗ», скасувати: наказ в.о. голови правління ПАТ «НАК» Нафтогаз України» про відсторонення від виконання посадових обов`язків окремих працівників ДП «Укравтогаз» № 50 від 14 лютого 2019 року в частині відсторонення позивача від виконання посадових обов`язків на період службового розслідування зі збереженням заробітної плати в розмірі посадового окладу; наказ директора ДП «УКРАВТОГАЗ» по особовому складу «Про відсторонення» № 147к від 19 лютого 2019 року в частині відсторонення позивача від виконання обов`язків начальника регіонального виробничого управління «Київавтогаз» ДП «УКРАВТОГАЗ» з 19 лютого 2019 року на період службового розслідування в ДП «УКРАВТОГАЗ» із збереженням заробітної плати в розмірі посадового окладу; наказ директора ДП «УКРАВТОГАЗ «щодо питання управління РВУ» № 45 від 19 лютого 2019 року в частині заборони допуску позивача на територію відповідних АГНКС ДП «УКРАВТОГАЗ» та обмеження допуску його до об`єктів і транспортних засобів, обслуговування грошових коштів та матеріальних цінностей, тощо, на період службового розслідування; стягнути з ДП «УКРАВТОГАЗ» на користь позивача різниці між фактично (нарахованою) виплаченою заробітною платою, починаючи з 19 лютого 2019 року до дня ухвалення рішення суду по даній справі та середньою заробітною платою за час відсторонення від роботи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 займає посаду начальника управління регіонального виробничого управління «Київавто» ДП «УКРАВТОГАЗ». Наказом від 14 лютого 2019 року позивача було відсторонено від виконання посадових обов`язків у зв`язку з отриманням під час проведення службового розслідування інформації про можливу причетність працівників ДП «УКРАВТОГАЗ» до організації нападу на головного метролога підприємства ОСОБА_2 . Вказаний наказ став підставою для прийняття решти оскаржуваних наказів. Позивач зазначає, що в ст. 46 КЗпП визначені виключні підстави для відсторонення, які не підлягають вільному тлумаченню. Таке відсторонення можливе лише в межах закону, який регулює відповідні правовідносини. Жодного кримінального провадження відносно ОСОБА_1 не відкрито, підозри правоохоронними органами не пред`явлено, в порядку, передбаченому ст. 154, 155 КК України, слідчим суддею чи судом рішення про відсторонення його від виконання посадових обов`язків не ухвалювалось. У зв`язку з зазначеним, оспорювані накази є незаконними та протиправними. Наказом «Про відсторонення» на період службового розслідування позивача було відсторонено від виконання посадових обов`язків зі збереження заробітної плати у розмірі посадового окладу. Однак, посадовий оклад ОСОБА_1 не включає щомісячні надбавки та премії, внаслідок чого йому нараховується менший розмір заробітної плати.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» скасувати наказ в.о. голови правління ПАТ «НАК» Нафтогаз України» про відсторонення від виконання посадових обов`язків окремих працівників ДП «Укравтогаз» № 50 від 14 лютого 2019 року в частині відсторонення його від виконання посадових обов`язків, на період службового розслідування, зі збереженням заробітної плати в розмірі посадового окладу. Зобов`язано ДП «УКРАВТОГАЗ» скасувати наказ директора ДП «УКРАВТОГАЗ» по особовому складу «Про відсторонення» № 147к від 19 лютого 2019 року в частині відсторонення його від виконання обов`язків начальника регіонального виробничого управління «Київавтогаз» ДП «УКРАВТОГАЗ» з 19 лютого 2019 року, на період службового розслідування в ДП «УКРАВТОГАЗ», із збереженням заробітної плати в розмірі посадового окладу, та наказ директора ДП «УКРАВТОГАЗ «щодо питання управління РВУ» № 45 від 19 лютого 2019 року в частині заборони допуску його на територію відповідних АГНКС ДП «УКРАВТОГАЗ», та обмеження допуску його до об`єктів і транспортних засобів, обслуговування грошових коштів та матеріальних цінностей тощо на період службового розслідування. В іншій частині позову відмовлено.

Додатковим рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 11 листопада 2019 року стягнуто з ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп. Стягнуто з ДП «УКРАВТОГАЗ» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп.

В апеляційній скарзі ДП «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання ДП «УКРАВТОГАЗ» скасувати наказ директора ДП «УКРАВТОГАЗ» по особовому складу «Про відсторонення» № 147к від 19 лютого 2019 року та наказ директора ДП «УКРАВТОГАЗ «щодо питання управління РВУ» № 45 від 19 лютого 2019 року через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та закрити провадження у справі в цій частині у зв`язку з відсутністю предмета спору.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ДП «УКРАВТОГАЗ» зазначає, що в законодавстві відсутнє чітке визначення поняття «відсторонення від роботи», що на практиці призводить до помилок в застосуванні даного положення законодавства. Наказом від 14 лютого 2019 року зобов`язано директора ДП «УКРАВТОГАЗ» відсторонити від виконання посадових обов`язків ряд працівників саме з метою попередження негативних наслідків у зв`язку з порушенням кримінального провадження по нападу невідомих осіб на працівника ДП «УКРАВТОГАЗ» та проведенням підприємством службового розслідування. ДП «УКРАВТОГАЗ» є дочірнім підприємством АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» і саме на виконання вимог останнього було видано оспорюваний наказ. Враховуючи положення ст. 46 КЗпП, відсутні підстави вважати, що перелік випадків відсторонення працівників від роботи є вичерпним. КЗпП не забороняє роботодавцю за власним рішенням вносити до локальних документів підприємства умову про відсторонення працівника від роботи, дотримуючись принципу захисту трудових прав працівників. В Інструкції про порядок проведення службових розслідувань та перевірок у ДП «УКРАВТОГАЗ» визначено, що працівник підприємства, стосовно якого проводиться розслідування, на час проведення такого розслідування може бути обмежений у доступі до ресурсів підприємства. Висновок суду, єдиною метою якого було лише формальне визначення відмінності суб`єктного складу у спірних правовідносинах, є хибним та не підтверджується нормами чинного законодавства. Суд першої інстанції безпідставно не долучив до матеріалів справи докази на підтвердження скасування наказу ДП «УКРАВТОГАЗ» № 147к від 19 лютого 2019 року. Скасування оспорюваного наказу свідчить про відсутність предмету спору. Суд не може обмежити право сторони у справі довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, поданням виключно тих доказів, що були наявні у неї під час виникнення спірних правовідносин. Під час розгляду справи суд знехтував основними принципами цивільного судочинства. ДП «УКРАВТОГАЗ» зауважувало, що у зв`язку з відсутністю обставин, які зумовили відсторонення позивача від виконання посадових обов`язків та заборону допуску до об`єктів, транспортних засобів, обслуговування грошових коштів та матеріальних цінностей відпали підстави позову та позивач був поновлений на роботі 08 квітня 2019 року. Вчинення ДП «УКРАВТОГАЗ» якихось додаткових дій для початку виконання позивачем посадових обов`язків не вимагається. На час розгляду справи судом предмет спору був відсутній, про що неодноразово зазначалося у суді з боку відповідача та надавалися документи на підтвердження цієї обставини. Однак, суд першої інстанції не дослідив в повному обсязі докази, не надав їм оцінки та взагалі відмовив у долученні до матеріалів справи доказів, які підтверджують відсутність предмету спору.

В апеляційній скарзі АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» скасувати наказ № 50 від 14 лютого 2019 року через неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог; скасувати додаткове рішення в частині стягнення з АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»на користь позивача судового збору.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що за фактом нападу невідомих осіб на головного метролога ОСОБА_2 , яке можливо пов`язане з професійною діяльністю, проводилося службове розслідування відповідно до регламенту. На підставі наказу від 14 лютого 2019 року № 50 окремих працівників, у тому числі, позивача було відсторонено від виконання посадових обов`язків у зв`язку з отриманням під час службового розслідування інформації про можливу причетність до організації нападу. На підставі вказаного наказу 19 лютого 2019 року видано наказ № 149к «Про відсторонення», згідно якого відсторонено від виконання посадових обов`язків окремих працівників підприємства. Суд першої інстанції залишив поза увагою, що позивач відсторонений від виконання своїх обов`язків наказом від 19 лютого 2019 року, а не на підставі наказу НАК «Нафтогаз» від 14 лютого 2019 року. ОСОБА_1 не перебуває у трудових відносинах з НАК «Нафтогаз», а тому оспорюваний наказ стосується лише директора ДП «УКРАВТОГАЗ». Наказом від 14 лютого 2019 року зобов`язано саме директора вчинити певні дії, і вказаний наказ не поширюється на позивача. Таким чином, права позивача не порушені відповідачем. Крім того, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, скасувавши наказ № 50 від 14 лютого 2019 року, не визнавши його при цьому незаконним, що не передбачено жодним нормативно-правовим актом України. Оскільки, на думку АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», рішення суду від 21 жовтня 2019 року є незаконним, додаткове рішення в частині стягнення на користь позивача судового збору підлягає скасуванню.

У відзиві на апеляційну скаргу ДП «УКРАВТОГАЗ», який поданий у встановлений апеляційним судом строк, ОСОБА_1 вказує на те, що чинним законодавством регулюється питання відсторонення від роботи та суд першої інстанції вірно їх застосував. У матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують факт відкриття кримінального провадження відносно позивача, пред`явлення йому підозри у вчиненні злочинів чи наявності судового рішення про відсторонення позивача від посади, ухваленого в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством. Порушення кримінального провадження по нападу невідомих осіб на працівника та проведення службового розслідування по даному факту не є тією обставиною, з настанням якої закон наділяє роботодавця правом на відсторонення того чи іншого працівника від роботи. Перелік підстав для відсторонення працівника від роботи є вичерпним і може бути розширений чи змінений лише законом. Посилання відповідача на Закон України «Про державну службу» стосовно відсторонення від виконання посадових обов`язків є безпідставним, оскільки дія даного закону не розповсюджується на позивача. Відповідач подав докази з порушенням визначених законом строків. Суд вірно встановив порушення прав позивача в момент вчинення такого порушення відповідачем. У матеріалах справи міститься витяг з наказу № 538к від 08 квітня 2019 року, на який посилається відповідач. У вказаному витязі не зазначено інформацію про скасування попередніх наказів, що оскаржуються.

У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», який поданий у встановлений апеляційним судом строк, ОСОБА_1 вказує на те, що суд вірно встановив обставини справи, які перевірені доказами, та застосував норми матеріального права, які регулюють спірні відносини. Чинним законодавством регулюються питання відсторонення від роботи та суд першої інстанції вірно їх застосував. Посилання на відсутність трудових відносин між позивачем та відповідачем не має правового підґрунтя. Скасування судом наказу № 50 від 14 лютого 2019 року не виходить за межі позовних вимог, оскільки саме він був предметом спору та про його скасування заявляв позивач. Зазначеним наказом було уповноважено директора ДП «УКРАВТОГАЗ» відсторонити позивача від виконання обов`язків.

Рішення суду в частині відмови у стягненні заробітної плати не оскаржується, а, відтак, в цій частині не переглядається.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційні скарги залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено,що 08 лютого 2019 року ПАТ «НАК «Нафтогаз України» видано наказ № 35 «Про проведення службового розслідування» щодо нападу невідомих осіб на працівника ДП «УКРАВТОГАЗ», яке можливо пов`язане з професійною діяльністю (а.с.40).

Наказом ПАТ «НАК «Нафтогаз України» № 50 від 14 лютого 2019 року «Про відсторонення від виконання посадових обов`язків окремих працівників ДП «УКРАВТОГАЗ» зобов`язано директора ДП «УКРАВТОГАЗ» відсторонити ОСОБА_1., як начальника РВУ «Київавтогаз» ДП «Укравтогаз», від виконання посадових обов`язків на період службового розслідування зі збереженням заробітної плати в розмірі посадового окладу, у зв`язку з отриманням під час проведення службового розслідування інформації про можливу причетність працівників ДП «УКРАВТОГАЗ» до організації нападу на головного метролога підприємства ОСОБА_2 (а.с.7).

Наказом ДП «Укравтогаз» № 147к від 19 лютого 2019 року по особовому складу «Про відсторонення» ОСОБА_1 , як начальника регіонального виробничого управління «Київавтогаз» ДП «УКРАВТОГАЗ» відсторонено від виконання обов`язків начальника РВУ «Київавтогаз» ДП «УКРАВТОГАЗ» із збереженням заробітної плати в розмірі посадового окладу. Підстава: наказ НАК «Нафтогаз України» від 14 лютого 2019 року, стаття 46 КЗпП України (а.с.8).

Наказом ДП «УКРАВТОГАЗ» № 45 від 19 лютого 2019 року «Щодо питання управління РВУ» Святовцю О.М., як начальнику РВУ «Київавтогаз» ДП «УКРАВТОГАЗ», було заборонено допуск на територію відповідних АГНКС ДП «УКРАВТОГАЗ», обмежено доступ до об`єктів і транспортних засобів, обслуговування грошових коштів та матеріальних цінностей тощо на період службового розслідування (а.с.9).

Згідно довідки про доходи, виданої 08 квітня 2019 року РВУ «Київавтогаз» ДП «УКРАВТОГАЗ», у лютому 2019 року ОСОБА_3 було виплачено 35 475 грн. 52 коп., що включало надбавку за стаж роботи, матеріальну допомогу на оздоровлення, оклад, відпускні, навчальну відпустку, премію до свята; в березні 2019 року ОСОБА_3 було виплачено 9 912 грн., що включало лікарняні за рахунок підприємства, лікарняні за рахунок соцстраха, премію до свята (а.с.21).

Згідно з витягом з наказу № 538к від 08 квітня 2019 року по особовому складу, виданого ДП «УКРАВТОГАЗ», ОСОБА_1 наказано 08 квітня 2019 року приступити до виконання обов`язків начальника регіонального виробничого управління «Київавтогаз» ДП «Укравтогаз» (а.с.42).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідачів не було правових підстав для відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків начальника РВУ «Київавтогаз» ДП «УКРАВТОГАЗ» на період службового розслідування в ДП «УКРАВТОГАЗ» та заборони його допуску на територію відповідних АГНКС ДП «УКРАВТОГАЗ», обмеження допуску до об`єктів і транспортних засобів, обслуговування грошових коштів та матеріальних цінностей тощо на період службового розслідування.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до статей 3, 4 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Статтею 46 КЗпП України передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 вказує на те, що його незаконно відсторонили від виконання посадових обов`язків у зв`язку з отриманням під час проведення службового розслідування інформації про можливу причетність позивача до організації нападу на головного метролога підприємства ОСОБА_2 . Жодного кримінального провадження відносно ОСОБА_1 не відкрито, підозри правоохоронними органами не пред`явлено, судові рішення в порядку КПК України про відсторонення його від виконання посадових обов`язків не ухвалювалось.

З матеріалів справи вбачається, що 08 лютого 2019 року ПАТ «НАК «Нафтогаз України» видано наказ «Про проведення службового розслідування» щодо нападу невідомих осіб на працівника ДП «УКРАВТОГАЗ».

Наказом ПАТ «НАК «Нафтогаз України» від 14 лютого 2019 року зобов`язано директора ДП «УКРАВТОГАЗ» відсторонити ОСОБА_1., як начальника РВУ «Київавтогаз» ДП «Укравтогаз», від виконання посадових обов`язків на період службового розслідування.

Наказом ДП «УКРАВТОГАЗ» від 19 лютого 2019 року ОСОБА_1 , як начальника регіонального виробничого управління «Київавтогаз» ДП «УКРАВТОГАЗ», відсторонено від виконання обов`язків.

Разом з тим, приймаючи оскаржувані накази, відповідачі не звернули уваги на те, що чинним законодавством визначено перелік підстав, при наявності яких працівник підлягає відстороненню від виконання посадових обов`язків.

Суд першої інстанції, скасовуючи накази про відсторонення позивача від виконання посадових обов`язків, прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, ДП «УКРАВТОГАЗ» зазначає, що враховуючи положення ст. 46 КЗпП, відсутні підстави вважати, що перелік випадків відсторонення працівників від роботи є вичерпним. КЗпП не забороняє роботодавцю за власним рішенням вносити до локальних документів підприємства умову про відсторонення працівника від роботи, дотримуючись принципу захисту трудових прав працівників. В Інструкції про порядок проведення службових розслідувань та перевірок у ДП «УКРАВТОГАЗ» визначено, що працівник підприємства, стосовно якого проводиться розслідування, на час проведення такого розслідування може бути обмежений у доступі до ресурсів підприємства. За наявності підстав, передбачених законодавством, працівник, стосовно якого проводиться розслідування, може бути відсторонений від роботи.

Разом з тим, під відстороненням від виконання посадових обов`язків в інших випадках, передбачених законодавством, необхідно розуміти, що такі випадки мають бути чітко визначені у законодавстві України.

Локальні документи підприємства не відносяться до законодавчих актів, а, відтак, зазначення у них додаткових підстав для відсторонення працівника від роботи, не може бути підставою для їх застосування, а у разі такого застосування не свідчить про його законність.

Така підстава для відсторонення працівника від виконання обов`язків як проведення службового розслідування по факту його можливої причетності до організації нападу на іншого працівника чинним законодавством не передбачена, оскільки очевидно ґрунтується виключно на припущеннях.

В апеляційній скарзі ДП «УКРАВТОГАЗ» вказує на те, що суд першої інстанції безпідставно не долучив до матеріалів справи докази на підтвердження скасування наказу ДП «УКРАВТОГАЗ» № 147к від 19 лютого 2019 року. Скасування оспорюваного наказу свідчить про відсутність предмету спору. ДП «УКРАВТОГАЗ» посилається на Висновок № 11 (2008) Консультативної ради Європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та зазначає, що саме лише посилання судом на норму права не може вважатися належною мотивацією рішення або висновку. Завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, щоб вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є грубим порушенням статті 6 Конвенції та сталої практики як Верховного Суду, так і Європейської конвенції з прав людини.

Однак, зазначені доводи відповідача є безпідставними, так як у матеріалах справи міститься витяг з наказу № 538к від 08 квітня 2019 року, на який посилається відповідач. Згідно з наказом № 538к ОСОБА_1 наказано 08 квітня 2019 року приступити до виконання обов`язків начальника регіонального виробничого управління «Київавтогаз» ДП «УКРАВТОГАЗ». У той же час, зі змісту зазначеного наказу не вбачається, що оспорюваний наказ від 19 лютого 2019 року був скасований, що давало б підстави для висновку про відсутність предмету спору у справі. Будь-які інші докази, подані сторонами в порядку, визначеному ЦПК України, та які вказують на скасування наказу № 147к від 19 лютого 2019 року, суду не надані.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

ДП «УКРАВТОГАЗ» подало відзив на позовну заяву 28 травня 2019 року (а.с.34), до якого не було долучено наказу № 537к від 08 квітня 2019 року.

27 вересня 2019 року, з порушенням строку, визначеного ст. 83 ЦПК України, ДП «УКРАВТОГАЗ» подало до суду зазначений наказ.

Частиною 8 ст. 83 ЦПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Подаючи зазначений доказ з порушенням визначеного законом строку, відповідач не навів суду першої інстанції жодного обґрунтування не можливості подачі зазначеного доказу разом з відзивом на позовну заяву.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі ч. 8 ст. 83 ЦПК України, не взяв до розгляду поданий відповідачем наказ № 537к від 08 квітня 2019 року, а доводи апеляційної скарги в частині безпідставного не долучення зазначеного доказу є не обґрунтованими.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» в апеляційній скарзівказує на те, що позивач відсторонений від виконання своїх обов`язків наказом від 19 лютого 2019 року, а не на підставі наказу НАК «Нафтогаз» від 14 лютого 2019 року.

Однак, наказ ДП «УКРАВТОГАЗ» № 147к від 19 лютого 2019 року був виданий саме на підставі наказу НАК «Нафтогаз» № 50 від 14 лютого 2019 року, в якому було наказано директору ДП «УКРАВТОГАЗ» відсторонити ОСОБА_1. від виконання посадових обов`язків. Тобто, наказ від 14 лютого 2019 року прямо стосується прав позивача. У зв`язку з цим, посилання відповідача на те, що оспорюваний наказ стосується лише директора ДП «УКРАВТОГАЗ» є безпідставними.

НАК «Нафтогаз» також вказує на те, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки зобов`язав скасувати наказ № 50 від 14 лютого 2019 року, не визнавши його при цьому незаконним, що не передбачено жодним нормативно-правовим актом України.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

У позовній заяві ОСОБА_1 просив скасувати накази, видані відповідачами, про відсторонення його від виконання посадових обов`язків. Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги в цій частині, тобто, розглянув справу у межах заявлених позивачем вимог.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 вказав його підстави, на власний розсуд визначився з предметом позову і суд у мотивувальній частині рішення дав їм відповідну правову оцінку, внаслідок чого скасував оспорювані накази як такі, що прийняті з порушенням вимог трудового законодавства. У зв`язку з цим, відсутність позовної вимоги про визнання наказів незаконними не є підставою для відмови у задоволенні позову про їх скасування.

Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду ухвалене на підставі наявних у матеріалах справи доказах, що у відповідності до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення без змін.

В апеляційній скарзі АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» просила скасувати додаткове рішення в частині стягнення з нього на користь позивача судового збору, оскільки рішення суду від 21 жовтня 2019 року є незаконним.

Відповідно до вимог ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд першої інстанції ухвалив додаткове рішення у справі, стягнувши з відповідачів на користь позивача судовий збір, сплачений ним при подачі позовної заяви.

Оскільки апеляційний суд приходить до висновку, що рішення від 21 жовтня 2019 року є законним та обґрунтованим, підстави для скасування додаткового рішення відсутні.

11 березня 2020 року до Київського апеляційного суду надійшло клопотання ДП «УКРАВТОГАЗ» про розподіл судових витрат, в якій відповідач просив повернути 1 152 грн. 60 коп. як надмірно зараховані до державного бюджету.

Розглянувши заявлене клопотання, апеляційний суд прийшов до висновку про його обґрунтованість з наступних підстав.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а позовної заяви майнового характеру у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Оскільки суд першої інстанції задовольнив лише дві вимоги немайнового характеру і відповідач ДП «УКРАВТОГАЗ»оскаржило рішення суду в цій частині, при подачі апеляційної скарги підлягав сплаті судовий збір у розмірі 2 305 грн. 20 коп. ((768,4*2)*150 %). Оскільки ДП «УКРАВТОГАЗ» сплатив судовий збір у розмірі 3 457 грн. 80 коп., апеляційний суд вважає за необхідне повернути відповідачу надмірно сплачений судовий збір у розмірі 1 152 грн. 60 коп. (3 457,8-2 305,2).

На підставі викладеного та керуючись статтями374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Дочірнього підприємства «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року та додаткове рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 11 листопада 2019 року залишити без змін.

Повернути Дочірньому підприємству «УКРАВТОГАЗ» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» надмірно сплачений судовий збір в сумі 1152 грн. 60 коп. відповідно до платіжного доручення № 10135 від 06.12.2019 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 16 березня 2020 року.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.