ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/13150/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Вєкуа Н.Г., Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.

при секретарі Горяіновій Н.В.

за участю

представника позивача: Шевчук О.П.

представників відповідачів: Стецюка І.Ю., Бурдакової О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство 13058» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2019 року в справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство 13058» до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Автотранспортне підприємство 13058» (далі по тексту - позивач, ПАТ «АТП 13058») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі по тексту - відповідачі, ГУ Держгеокадастру у м. Києві, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, ГУ ДФС у м. Києві) в якому просило:

- встановити відсутність компетенції Державної служби України геодезії, картографії та кадастру і Головного управління Держгеокадастру у м. Києві на застосування у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок міста Києва коефіцієнтів, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф), що затверджені наказом Мінагрополітики від 25.11.2016 року № 489 «Про затвердження порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» (із змінами та доповненнями), до дня втрати чинності рішення Київської міської ради від 03.07.2014 № 23/23 «Про затвердження технічної документації із нормативної грошової оцінки земель м. Києва»;

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у м. Києві щодо застосування у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з площею 7.7001 га за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. Кайсарова, 7/9, кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:79:286:0004, коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельних ділянок (Кф) зі значенням « 3.0», яке не затверджене рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23 «Про затвердження технічної документації із нормативної грошової оцінки земель м. Києва»;

- зобов'язати Державну службу України з питань геодезії картографії та кадастру та Головне управління Держгеокадастру у м. Києві утриматись від застосування у витягах з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 7.7001 га за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. Кайсарова, 7/9, кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:79:286:0004, коефіцієнтів, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф), що затверджені наказом Мінагрополітики від 25.11.2014 № 489 «Про затвердження порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» (зі змінами та доповненнями) до дня втрати чинності рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 року № 23/23 «Про затвердження технічної документації із нормативної грошової оцінки земель м. Києва»;

- визнати протиправним дії Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо внесення та оприлюднення в Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 7,7001 га за адресою: м. Київ, Голосіївський район вул. Кайсарова,7/9, кадастровий номер 8000000000:79:286:0004, у розмірі 206 320 669,59 грн. та дату її проведення « 30.01.2019»;

- зобов'язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру та Головне управління Держгеокадастру у м. Києві виключити з Державного земельного кадастру відомості про нормативно грошову оцінку земельної ділянки площею 7.7001 га за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. Кайсарова, 7/9, кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:79:286:0004 у розмірі « 206 320 669,59 грн» та відомості про дату проведення нормативної грошової оцінки « 30.01.2019»;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 05.04.2019 № 0293881209.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2019 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, які з'явилися у призначене судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ПАТ «АТП 13058» на підставі договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:79:286:0004), укладеного між Київською міською радою та ВАТ «АТП 13058» від 01.09.2003 року (зі строком на 25 років), є землекористувачем земельної ділянки (7,7001 га) по вул. Касарова,7/9 у Голосіївському районі м. Києва.

За результатами камеральної перевірки ГУ ДФС у м. Києві, що відображені в акті від 13.03.2019 року №71/26-15-12-09/05475147, встановлено заниження податкового зобов'язання по орендній платі за січень 2019 року на загальну суму 396 832,07 грн., що стало можливім внаслідок неврахування в податковій декларації з плати за землю даних Витягу про розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки від 30.01.2019 року, розмір якої складає 206 320 669,59 грн.

Як зазначає позивач, що в Державному земельному кадастрі оприлюднено відомості про нормативну грошову оцінку вказаної земельної ділянки, з датою її проведення 30.01.2019 року, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.02.2019 НВ-8000901342019.

Позивач стверджує про недостовірність вказаних даних, що призвело до невірних висновків ГУ ДФС у м. Києві під час камеральної перевірки та безпідставних податкових донарахувань.

Зазначене стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, доведено суду правомірність вчинених ними дій та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення .

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про оцінку земель», Законом України «Про Державний земельний кадастр», нормами Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) та Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777 (далі по тексту - Порядок) (усі нормативно-правові акти в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до статті 18 цього ж Закону, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Статтею 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Положеннями частини 1 статті 20 та частини 1 статті 23 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що за результатами проведення нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація.

Нормативна грошова оцінка у місті Києві проведена, а Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Києва затверджена рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 року № 23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва», яке введено в дію 1 липня 2015 року.

Так, п. «д» ч. 1 статтею 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено склад відомостей про земельну ділянку, які містяться в Поземельній книзі, серед яких відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Положенням статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та пунктом 12 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051 встановлено, що Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об'єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Разом з тим, статтею 20 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Частиною третьою статті 23 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Як зазначає апелянт, ГУ Держгеокадастру у м. Києві, під час формування за допомогою автоматизованої системи Державного земельного кадастру витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, було неправомірно застосовано Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року № 489 та недостовірність відомостей в Державному земельному кадастрі відносно ділянки позивача.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, вказані твердження позивача є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, з огляду на наступне.

У 2017 році вступив в дію новий Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок), затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777, який є обов'язковим для територіальних органів Держгеокадастру при формуванні витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок.

Зазначеним Порядком визначено процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, змінено розрахунок нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки.

Відомості, які містяться в Технічній документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва, що затверджена рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 року № 23/23 є відомостями автоматизованої системи Державного земельного кадастру.

Тобто, формування витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично, на підставі наявних на дату його видачі в автоматизованій системі Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку.

Таким чином, твердження скаржника про те, що ГУ Держгеокадастру у м. Києві до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Києва та Київської області має змогу вносити самостійно будь-які зміни, є необґрунтованими та таким, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до положень наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489, який дозволив за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру автоматизувати процес видачі витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, тим самим зробив неможливим втручання та внесення змін у розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Зі змісту вищевказаного наказу вбачається, що ГУ Держгеокадастру у м. Києві не проводить розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а лише формує та роздруковує витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, які на момент видачі витягу вже внесені до Державного земельного кадастру.

Отже, встановлені судом обставини спростовують твердження апелянта та мотиви позовної заяви в цій частині.

Щодо правомірності застосування відповідачем Порядку нормативної грошової оцінки земель № 489, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно п. 2 Положення про ГУ Держгеокадастру у м. Києві, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308 Головне управління у своїй діяльності керується, зокрема Конституцією України та Законами України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Відповідно пунктів 1 та 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 1119 Міністерство аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Накази Мінагрополітики, видані у межах повноважень, передбачених законом, обов'язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489, набрав чинності з 01.01.2017 року.

Таким чином, в даному випадку, Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 є чинним нормативно-правовим актом, застосування якого є необхідним для територіальних органів Держгеокадастру при наданні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, та який в силу вимог чинного законодавства визначає процедуру проведення нормативно грошової оцінки земельних ділянок населених пунктів.

Отже, твердження апелянта про відсутність у Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та Головного управління Держгеокадастру у м. Києві правових підстав (компетенції) для застосування Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів під час формування оскаржуваного витягу з технічної документації та про те, що зазначений Порядок застосовується лише юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою, є незаконними та необґрунтованими.

З огляду на зазначене, позовна вимога щодо встановлення відсутності компетенції Державної служби України з геодезії, картографії та кадастру і Головного управління Держгеокадастру у м. Києві на застосування у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок м. Києва коефіцієнтів, що затверджені Наказом № 489 до дня втрати чинності рішення Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23, є безпідставною, а тому не підлягає задоволенню.

Крім того, позивач помилково, без урахування положень чинного законодавства, зазначає витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.02.2019 №НВ-8000901342019 витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.01.2019 року, а вказану дату - датою проведення нормативної грошової оцінки земель м. Києва.

Фактично, 30.01.2019 року був сформований витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, а не проведена нормативна грошова оцінка земель м. Києва.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр». Забороняється здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

Враховуючи те, що з 01.01.2017 витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються автоматично за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, тому ані програмним забезпечення, ані чинним законодавством України не передбачено можливості та порядку скасування в автоматизованій системі Державного земельного кадастру відомостей про дату видачі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: м. Київ, Голосіївській р-н, вул. Кайсарова, 7/9, кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:79:286:0004.

У зв'язку із наведеними обставинами, позовна вимога про визнання протиправними дій ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо внесення та оприлюднення в Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 7,7001 га за адресою: м. Київ, Голосіївський район вул. Кайсарова,7/9, кадастровий номер 8000000000:79:286:0004, у розмірі 206 320 669,59 грн. та дату її проведення « 30.01.2019», є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо правомірності дій ГУ Держгеокадастру у м. Києві під час формування за допомогою автоматизованої системи Державного земельного кадастру витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із зазначенням коефіцієнту 3.0, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно пункту 5 розділу 11 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за № 1011/18306.

Відповідно до примітки № 2 до Додатку № 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, яким передбачено, що у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0.

Тобто, законодавством чітко регламентовано питання застосування починаючи з 01.01.2017 року при формуванні витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0 (а з 17.07.2018 Кф із значенням - 3,0) у випадках, коли з будь-яких причин у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), затверджений наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за № 1011/18306.

Так, станом на 30.01.2019 року, тобто на момент формування витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки (вих. від 31.01.2019 №1156/70-19), у ГУ Держгеокадастру у м. Києві була відсутня інформація щодо коду Класифікації видів цільового призначення земельної ділянки позивача.

З огляду на відсутність у відомостях Державного земельного кадастру даних щодо коду Класифікації видів цільового призначення земель (Кф) щодо земельної ділянки позивача, відповідачем, у передбачений законодавством спосіб, був виданий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із застосуванням коефіцієнту функціонального використання Кф - 3,0, що відповідає вимогам статей 18, 20 вищезазначеного Закону № 1378-IV, пунктів 3 та 5 розділу ІІ, п. 2 примітки до додатку 1 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів № 489.

Окрім того, суд зазначає, що зі змісту пунктів 117, 118, 138 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, статтею 23 Закону України «Про державний земельний кадастр», слідує, що внесення змін до відомостей про земельну ділянку щодо кодів цільового призначення можливе при надходженні до Державного кадастрового реєстратора від власника чи користувача земельної ділянки заяви про внесення змін до відомостей про неї за формою згідно з додатком 12 до Порядку, електронного документа з визначеним цільовим призначенням земельної ділянки відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель.

Однак, заява про внесення змін до відомостей про земельні ділянки та електронний документ з визначеним цільовим призначенням земельної ділянки до Державного кадастрового реєстратора від користувача земельної ділянки не надходила.

Вказані обставини не заперечувались представником позивача під час розгляду справ в суді першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, оскільки при визначенні нормативної грошової оцінки земель застосування коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки (Кф) із значенням 3,0, відбувається за тих умов, коли у відомостях Державного земельного кадастру відсутні дані про код цільового призначення земельної ділянки, визначений у відповідності до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548.

У свою чергу, відповідач позбавлений права самостійно визначати цільове призначення земельних ділянок у випадку наявності у Державному земельному кадастрі застарілої інформації з Українського класифікатора цільового використання землі або відсутності коду класифікації видів цільового призначення відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, тому дії відповідачів щодо застосування у витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки позивача коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 3,0 є такими, що вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які визначені чинним законодавством.

Також, не заслуговують на увагу суду доводи позивача про встановлення розміру грошової оцінки земельної ділянки, відповідно до довідки про розмір нормативної грошової оцінки № Ю-23549/2016, виданої Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київради від 03.11.2016 року №470, оскільки такий орган не відноситься до територіальних органів Держгеокадастру, не уповноважений, відповідно до Закону України «Про оцінку землі», «Про Державний земельний кадастр» видавати витяги з технічної документації про нормативу грошову оцінку земельних ділянок.

У свою чергу, чинним законодавством чітко визначено, що інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є дані Державного земельного кадастру.

Перелік адміністративних послуг, які надаються Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 №835 «Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг», серед яких, зокрема і видача витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Згідно п. 1 розділу ІІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489 дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюється за заявою зацікавленої особи, як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Отже, вказана дія є одним із видів надання адміністративних послуг, а тому державним кадастровим реєстратором ГУ Держгеокадастру у м. Києві було правомірно, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру у режимі «реального часу», в автоматичному режимі, 30.01.2019 року сформовано витяг вих. від 31.01.2019 №1156/70-19 із коефіцієнтом, який характеризує функціональне використання земельної ділянки Кф-3.

Такий витяг відповідає вимогам п.2, 201 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України 23.03.1995 року №213, пункту 5 розділу ІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства від 25.11.2016 року №489.

Таким чином, позовні вимоги про зобов'язання Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру утриматися від застосування у витягах коефіцієнтів, що затверджені наказом №489 до дня втрати чинності рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23 є законодавчо необґрунтованими та не підлягають застосуванню.

Щодо правомірності дій ГУ ДФС у м. Києві винесення податкового повідомлення-рішення № 0293881209 від 05.04.2019 року (далі по тексту - оскаржуване ППР), колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 20, ч.3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель», та пункту 2-1 розділу І Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земель оформлюються як витяг з технічної документації, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскаржуване ППР було винесено податковим органом правомірно, із застосуванням показників, які зазначені у вказаному витягу, які діяли на час проведення перевірки, з урахуванням чинного законодавства України у сфері формування та видачі витягів, а також норм, які регулюють порядок справляння та нарахування податку на землю і орендної плати.

З огляду на зазначене, позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві № 0293881209 від 05.04.2019 року є необґрунтованою та незаконною, а тому не підлягає задоволенню.

Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що даний адміністративний позов не підлягає задоволенню, а доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду, оскільки оскаржувані дії та рішення відповідачів відповідають чинному законодавству.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство 13058» - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді : Н.П. Бужак

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено 16.03.2020 року