ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Клименчук Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2020 року Справа № 826/15680/16

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 серпня 2019 року у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

«Ашан Україна Гіпермаркет»

до Головного управління Держпродспоживслужби

в Одеській області

про визнання протиправними та скасування постанови та рішення,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування постанови від 13.09.2016 № 24 про накладення штрафних санкцій та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 13.09.2016 № 44.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 серпня 2019 року в задоволенні позову було відмовлено повністю.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані позивачем постанова про накладення штрафних санкцій та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів прийняті відповідачем на підставі, у спосіб та в межах наданих йому повноважень за результатами перевірки, проведеної з дотриманням вимог чинного законодавства.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що відповідач, приймаючи спірну постанову та рішення, не провів оцінки ризику продукції, виявленої у позивача (дитячих іграшок та одягу для немовлят), не довів, що така продукція становить серйозний ризик, що в ході перевірки виявлена продукція взагалі не досліджувалася контролюючим органом, її зразки не відбиралися, експертиза не проводилася, а також на те, що ДСТУ, санітарні норми та правила, на які посилається відповідач, не є відповідними технічними регламентами.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин, з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить його скасувати і ухвалити постанову про задоволення позову в повному обсязі.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2019 було відкрито апеляційне провадження у даній справі, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів апелянта та зазначаючи, що під час перевірки було виявлено факт розповсюдження небезпечної продукції і саме у зв`язку з цим, у відповідності до вимог чинного законодавства контролюючим органом прийнято у відношенні позивача постанову від 13.09.2016 № 24 про накладення штрафних санкцій та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 13.09.2016 № 44.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 витребувано додаткові докази у справі та визнано явку представника відповідача в судове засідання обов`язковою.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, наказом ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від 15.06.2016 № 26 затверджено план перевірок з ринкового нагляду на ІІІ-й квартал 2016 року. Предметом перевірок визначено ігри та іграшки дитячі; дитячий одяг, дитяче взуття.

На підставі наказу від 26.08.2016 № 172 та направлення на проведення перевірки від 26.08.2016 № 116 ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області у період 29 по 30 серпня 2016 року проведено планову перевірку характеристик продукції суб`єкта господарювання ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка, комплекс будівель та споруд № 1, ТРЦ «Рив`єра».

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт перевірки характеристик продукції від 30.08.2016 № 48, який було отримано позивачем та підписано із запереченнями у той же день.

У зазначеному акті відповідачем встановлено наступне:

1) розповсюдження позивачем продукції, на якій відсутній знак відповідності технічним регламентам, а саме: розповсюдження іграшок, що не відповідають вимогам, установленим Технічним регламентом безпечності іграшок, затвердженим постановою КМУ від 11.07.2013 № 515 у частині відсутності на іграшці, прикріпленій до неї етикетці та пакуванні знаку відповідності технічним регламентам - національного знаку відповідності;

2) розповсюдження позивачем продукції, щодо якої відсутній знак відповідності технічним регламентам, а саме: на іграшки нанесено два знаки відповідності технічним регламентам, що супроводжуються різними ідентифікаційними номерами призначеного органу оцінки відповідності; на іграшку нанесено знак відповідності технічному регламенту з ідентифікаційним номером органу з оцінки відповідності « 011», тоді як орган, який був залучений на етапі контролю іграшки має номер « 093», що підтверджується декларацією відповідності за номером UA.TR.D.093-0656.1-15;

3) введення позивачем в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, щодо якої порушено правила нанесення знаку відповідності технічним регламентам, а саме: на іграшку вперше надану на ринку України нанесено знак відповідності технічному регламенту з ідентифікаційним номером органу з оцінки відповідності « 011», тоді як орган, залучений на етапі контролю іграшки - ООВ ДП «Кривбасстандартметрологія» має ідентифікаційний номер « 016», що підтверджується декларацією відповідності за номером UA.016.D.2380-16, в порушення вимог статті 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»; пункту 3 Правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, затверджених ПКМУ №1184 від 30 грудня 2015 року, пункту 44 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого ПКМУ №515 від 11 липня 2013 року;

4) розповсюдження позивачем продукції без декларації про відповідність, тоді як згідно з технічним регламентом продукція має супроводжуватися декларацією, а саме: на вмотивовану вимогу органу державного ринкового нагляду не надано документацію, необхідну для доведення відповідності іграшки вимогам технічного регламенту (не надано декларації про відповідність), у порушення пунктів 6,25,29 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого ПКМУ №515 від 11 липня 2013 року;

5) розповсюдження позивачем продукції без зазначення на самій продукції або її упаковці найменування та місцезнаходження імпортера (уповноваженого представника), у порушення пункту 18 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою КМУ від 11.07.2013 № 515;

6) розповсюдження позивачем продукції, на якій виробник не забезпечив наявності інструкції та інформації про безпечність згідно з вимогами законодавства про мову та вказав вікове обмеження в порушення пунктів 11, 36, 38 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою КМУ від 11.07.2013 № 515;

7) розповсюдження позивачем іграшок, що не відповідають вимогам, які встановлені Технічним регламентом безпечності іграшок, затвердженим постановою КМУ від 11.07.2013 № 515, в частині щодо надання імпортером технічної документації, яка відповідає установленим вимогам. Надана позивачем у ході перевірки декларація про відповідність UA.001DІ0114-11 не містить інформації, що підтверджує виконання вимог щодо безпечності, зокрема відомості зазначені у додатку 3 Технічного регламенту безпечності іграшок (відсутнє кольорове зображення іграшки, не зазначено вимоги якого технічного регламенту відповідає іграшка), у порушення пункту 6,16,17,41, додаток 4, додаток 4 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою КМУ від 11.07.2013 № 515.

13.09.2016 відповідачем прийнято постанову № 24 про накладення на позивача штрафних санкцій у розмірі 86 700,00 грн., в якій підставою для накладення такого штрафу зазначено вчинення товариством повторно протягом трьох років розповсюдження продукції, на якій відсутній знак відповідності технічним регламентам.

Крім того, 13.09.2016 відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 44, в якому, зазначено, що виявлена у позивача продукція, зокрема комбінезони для немовлят (артикул 490783), легінси для немовлят (артикул 468735), піжама для немовлят (артикул 463739), не відповідає вимогам пункту 3.1, 3.14 Державних санітарних норм та правил «Матеріали та вироби текстильні, шкіряні і хутрові. Основні гігієнічні вимоги», затверджених наказом МОЗ України від 29.12.2012 № 1138, пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», підпункту 4.6.6 пункту 4.6 ДСТУ 4519:2006.

Вважаючи зазначену постанову та рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Конвенцією Генеральної Асамблеї ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII (далі - Конвенція), «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-III (далі - Закон № 2402-ІІІ), Законами України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2735-VI (далі - Закон № 2735-VI), «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2736-VI (далі - Закон № 2736-VI), Технічним регламентом безпечності іграшок, затвердженим постановою КМУ від 11.07.2013 № 515 (далі - Технічний регламент № 515), Правилами застосування національного знака відповідності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 № 1599 (далі - Правила № 1599), Державними санітарними нормами та правилами «Матеріали та вироби текстильні, шкіряні і хутрові. Основні гігієнічні вимоги», затвердженими наказом МОЗ України від 29.12.2012 № 1138 (далі - ДСНП № 1138), ДСТУ 4519:2006 «Споживче марковання товарів легкої промисловості. Непродовольчі товари» (далі - ДСТУ 4519:2006).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Конституції України регламентовано, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 3 Конвенції регламентовано, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Частиною другою статті 6 Конвенції визначено, що держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.

У статті 4 Закону № 2402-ІІІ передбачено, що система заходів щодо охорони дитинства в Україні включає, зокрема забезпечення належних умов для гарантування безпеки, охорони здоров`я, навчання, виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей.

Згідно з частинами першою, третьою, дванадцятою статті 23 Закону № 2735-VI під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб`єктом господарювання документів, що дають змогу відстежити походження такої продукції та її подальший обіг (зокрема договори, товарно-супровідна документація), визначає особу, яка поставила відповідному суб`єкту господарювання цю продукцію, та всіх осіб, яким цей суб`єкт господарювання поставив зазначену продукцію.

У частинах шостій та сьомій статті 8 Закону № 2735-VI визначено, що суб`єкти господарювання зобов`язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: будь-який суб`єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію; будь-який суб`єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію.

У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 24 Закону № 2735-VI органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів: позапланові:

а) за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об`єднань споживачів), у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію;

б) у разі якщо під час перевірки характеристик продукції у виробника відповідної продукції виробник доведе що: він не вводив в обіг продукцію, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам; продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності розповсюджувача (розповсюджувачів) такої продукції.

Відповідно до абзаців 4, 5 частини першої статті 1 Закону № 2735-VI національний знак відповідності - знак, що засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які на неї поширюються; неналежне застосування національного знака відповідності - це порушення правил застосування і нанесення національного знака відповідності, встановлених законами України, та виданих відповідно до них інших нормативно-правових актів, у тому числі технічних регламентів.

Пунктом 25 Технічного регламенту № 515 передбачено, що перед наданням іграшки на ринок розповсюджувачі зобов`язані перевірити наявність національного знака відповідності на іграшці, необхідних документів, інструкцій та інформації про безпечність, які складаються згідно з вимогами законодавства про мови, а також виконання виробником та імпортером вимог, установлених пунктами 9, 10 і 18 цього Технічного регламенту.

У пункті 44 Технічного регламенту № 515 визначено, що іграшки повинні надаватися на ринку з нанесеним в установленому порядку національним знаком відповідності.

Національний знак відповідності повинен наноситися на іграшку, прикріплену до неї етикетку (ярлик) або пакування та бути видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли іграшка дрібна або складається з дрібних частин, національний знак відповідності може наноситися на етикетку (ярлик) або супровідну листівку. Якщо іграшка продається в демонстраційному пакуванні та нанесення національного знака відповідності на іграшку є технічно неможливим, він може наноситися на демонстраційне пакування (пункт 52 Технічного регламенту № 515).

Пунктом 55 Технічного регламенту № 515 визначено, що Національний знак відповідності повинен наноситися на іграшку, прикріплену до неї етикетку (ярлик) або пакування та бути видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли іграшка дрібна або складається з дрібних частин, національний знак відповідності може наноситися на етикетку (ярлик) або супровідну листівку. Якщо іграшка продається в демонстраційному пакуванні та нанесення національного знака відповідності на іграшку є технічно неможливим, він може наноситися на демонстраційне пакування.

Відповідно до пунктів 1, 2 Правила № 1599 національний знак відповідності засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї.

Національний знак відповідності наноситься тільки на ті види продукції, опис яких міститься в технічних регламентах. При цьому нанесення національного знака відповідності є обов`язковим.

Національний знак відповідності наноситься на продукцію безпосередньо її виробниками, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом (п. 4 Правил № 1599).

Відповідно до пункту 5 Правил № 1599 національний знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.

Відповідно до пункту 2 частини другої 2 статті 44 Закону № 2735-VI до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі: введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п`ятисот до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обмежувальні (корегувальні) заходи в разі неналежного застосування національного знака відповідності вживаються в установленому законодавством порядку. Особи, винні в порушенні правил застосування та нанесення національного знака відповідності, притягуються до відповідальності згідно із законом.

Статтею 12 Закону № 2736-VI регламентовано обмежувальні (коригувальні) заходи із забезпечення безпечності продукції.

Якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція може становити ризики за певних умов, він невідкладно приймає рішення про попередження виробником та/або розповсюджувачем споживачів (користувачів) про такі ризики або рішення про вжиття заходів щодо приведення продукції у відповідність із вимогами щодо забезпечення безпечності продукції перед введенням її в обіг на ринку України.

Якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція може становити ризики для певних категорій споживачів (користувачів), він невідкладно приймає рішення про попередження виробником та/або розповсюджувачем відповідних споживачів (користувачів) про такі ризики.

Якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція за обґрунтованих припущень може бути небезпечною, він невідкладно приймає рішення про тимчасову заборону введення в обіг такої продукції на ринку, в тому числі постачання цієї продукції, пропонування її для постачання або її демонстрації, на строк, необхідний для проведення відповідної експертизи (випробування).

Якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція є небезпечною, він невідкладно:

1) забороняє введення в обіг такої продукції на ринку та вживає заходів щодо забезпечення такої заборони;

2) вживає заходів щодо негайного вилучення її з обігу і попередження споживачів (користувачів) про ризики, які становить ця продукція;

3) спільно з виробниками та розповсюджувачами такої продукції, яка вже була надана на ринку України споживачам (користувачам), вживає заходів щодо відкликання її з обігу та знищення. Відкликання продукції застосовується як винятковий захід, якщо вжиті виробником або розповсюджувачем заходи є недостатніми для запобігання чи уникнення відповідних ризиків, які становить продукція.

Обмежувальні (коригувальні) заходи із забезпечення безпечності продукції, визначені частинами першою - четвертою цієї статті, вживаються органами державного ринкового нагляду пропорційно до рівня загрози відповідної продукції суспільним інтересам. Органи державного ринкового нагляду вживають заходів щодо налагодження співпраці з виробниками та розповсюджувачами з метою запобігання чи зменшення ризиків, які становить продукція, що пропонується ними на ринку.

Порядок вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів із забезпечення безпечності продукції визначається Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавством регламентовано повноваження органів Держпродспоживслужби щодо здійснення перевірки відповідності нехарчової продукції вимогам технічних регламентів, санітарним та гігієнічним нормам, відповідну процедуру здійснення заходів контролю та наслідки, які застосовуються до суб`єктів господарювання в разі недотримання вказаних вимог.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги та усуваючи неповноту з`ясування судом першої інстанції обставин цієї справи, колегія суддів установила, що 22.09.2015 постановою Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області № 2 ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» було притягнуто до відповідальності за порушення статті 44 Закону № 2735-VI розповсюдження продукції, на якій відсутній знак відповідності технічним регламентам /т. 3 а.с. 151-152/.

Зазначена постанова Інспекції товариством не оскаржувалася та була виконана /т. 3 а.с. 153/.

Предметом спору в цій справі є постанова ГУ Держпродспоживслужби від 13.09.2016 № 24 про накладення на позивача штрафу та рішення від 13.09.2016 № 44 про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів /т. 1 а.с. 45-46, 53-55/.

Зазначеною постановою № 24 позивача притягнуто до відповідальності на підставі пункту 1 частини другої статті 15 Закону № 2736-VI, пункту 2 частини другої та пункту 2 частини третьої статті 44 Закону № 2735-VI за повторне, вчинене протягом трьох років, розповсюдження продукції, на якій відсутній знак відповідності технічним регламентам, та введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам (небезпечної продукції).

Рішенням від 13.09.2016 № 44 до позивача вжито обмежувальні заходи на підставі частини четвертої статті 12 Закону № 2735-VI у зв`язку з виявленням продукції, яка не відповідає законодавчо визначеним вимогам безпечності, а саме ДСТУ 4519:2006, ДСНП № 1138, а саме розповсюдження одягу для немовлят першого шару (піжами, комбінізони, легінси), виготовленого з матеріалу, що містить недопустимий відсоток синтетичного волокна (більше 10%), та за відсутності інформації про повну величину розмірних ознак, що у відповідності до вказаних нормативів свідчить про небезпечність такої нехарчової продукції /т. 1 а.с. 53-54/.

З висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 07.06.2016 №№ 05.03.02-03/19100, 05.03.02-03/19123, від 28.12.2015 № 05.03.02-03/57517, від 30.12.2015 № 05.03.02-03/58190, на які посилається позивач, неможливо встановити, що експертиза проводилася саме щодо одягу для немовлят, який був виявлений відповідачем у ході перевірки /т. 1 а.с. 78-84/.

Крім того, листами Центру превентивної медицини від 17.10.2016 за вихідним номером 01/03-07/848 та Держпродспоживслужби в Київській області від 21.09.2016 № 2169/06 на запити контролюючого органу повідомлено, що вказані висновки санітарно-епідеміологічної експертизи від 07.06.2016 №№ 05.03.02-03/19100, 05.03.02-03/19123, від 28.12.2015 № 05.03.02-03/57517, від 30.12.2015 № 05.03.02-03/58190 не поширюються на товар, виявлений у ході перевірки /т. 2 а.с.30, 42/.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що матеріалами перевірки підтверджено вчинення ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» правопорушення, а саме розповсюдження небезпечної продукції, за яке його притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу та застосовано до нього обмежувальні заходи.

При цьому, апеляційний суд відзначає, що менше, ніж за рік (22.09.2015) до винесення відповідачем оскаржуваних у цій справі постанови та рішення (13.09.2016), позивачем було допущено вчинення такого ж правопорушення (за статтею 44 № 2735-VI) - розповсюдження небезпечної продукції.

Водночас, доводи представника апелянта про те, що у 2015 році товариство було притягнуто до відповідальності за розповсюдження миючих засобів, а не одягу для немовлят, що на його думку, виключає повторність, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки вид продукції у даному випадку не є кваліфікуючою ознакою для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності за статтею 44 Закону № 2735-VI.

Доводи апелянта про те, що відповідач не провів оцінки ризику виявленої продукції, не довів, що така продукція становить серйозний ризик, не відібрав її зразків та не провів експертизи, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки, позивача притягнуто до відповідальності на підставі статті 12 Закону № 2736-VI, яка не містить вимог щодо необхідності встановлення ступеня ризику виявленої продукції та/або відібрання її зразків чи проведення експертизи.

Разом з тим, як було встановлено вище, висновки контролюючого органу щодо небезпечності виявленої продукції (одягу для немовлят та дитячих іграшок) засновуються на тому, що вона не відповідає ДСТУ 4519:2006, ДСНП № 1138, Технічному регламенту № 515, які визначать відповідні критерії, зокрема щодо складу синтетичних волокон в одязі для немовлят та наявності на іграшці, прикріпленій до неї етикетці та пакуванні знаку відповідності технічним регламентам, національного знаку відповідності.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на предмет перевірки та категорію продукції - одяг для немовляти та дитячі іграшки, яка виявлена відповідачем як небезпечна та відповідність якої нормам ДСТУ, ДСНП і Технічному регламенту позивачем не була підтверджена ані під час перевірки, ані в ході судового розгляду цієї справи.

Водночас, апеляційний суд відзначає, що безпечність вказаної продукції безпосередньо стосується здоров`я дітей, що є особливим предметом охорони з боку держави, відповідно до Основного Закону України та Конвенції.

Твердження апелянта про те, що стаття 12 Закону № 2736-VI має відсильну норму на Закон № 2735-VI апеляційний суд приймає до уваги, але з цього приводу зазначає, що вказаною нормою чітко визнано самостійні правові підстави для застосування обмежувальних заходів, а посилання на Закон № 2735-VI має виключно процедурний характер у розумінні порядку застосування норм Закону № 2736-VI та не вимагає вчинення дій, на необхідності яких наполягає апелянт (проведення експертизи, відібрання зразків продукції, встановлення ступеню ризику тощо).

Посилання апелянта на те, що ДСТУ, санітарні норми та правила, на які посилається відповідач, не є відповідними технічними регламентами, колегія суддів вважає такими, що не спростовують факту небезпечності виявленої контролюючим органом у позивача продукції та є необґрунтованими, оскільки відповідними ДСТУ, санітарними нормами та правилами встановлено чіткі та конкретні вимоги, яким повинна відповідати певна продукція.

Перевіряючи доводи всіх учасників цієї справи, колегія суддів враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи вищевикладене та перевіривши рішення суду у межах доводів та вимог апелянта, відповідно до статті 308 КАС України, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх правових підстав для задоволення цього адміністративного позову.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 серпня 2019 року - без змін.

Розподіл судових витрат.

Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, а тому, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 серпня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 17.03.2020.

Головуючий суддя

Судді :