ПОСТАНОВА

Іменем України

16 березня 2020 року

Київ

справа №804/19768/14

адміністративне провадження №К/9901/14614/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року (суддя Серьогіна О.В.)

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року (судді: Туркіна Л.П. (головуючий), Дурасова Ю.В., Коршун А.О.)

у справі № 804/19768/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ»

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2014 року Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» (далі - ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05 листопада 2014 року № 0000412210, № 0000402210.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 20 травня 2015 року у задоволенні адміністративного позову ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» відмовив.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не правильно класифікував імпортований товар, що призвело до заниження грошових зобов`язань зі сплати ввізного мита та податку на додану вартість.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 19 квітня 2016 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 05 листопада 2014 року № 0000402210 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 23 779,18 грн; визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 05 листопада 2014 року № 0000412210 в частині визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 2052,30 грн та застосування штрафних санкцій у сумі 10 602,80 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Задовольняючи частково позов, суд апеляційної інстанції зазначив, що контролюючий орган не надав належних та допустимих доказів вини декларанта у неправильному визначенні коду товару або доказів подання ним недостовірних даних чи ненадання всієї наявної у нього інформації щодо характеристик товару, що ввозиться, тому відсутні підстави для нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій у сумі 23 779,18 грн за порушення Закону України «Про Митний тариф України». Також суд вказав на те, що відповідач не довів факт того, що ним повторно протягом 1095 днів визначено позивачу суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість, що унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Зокрема, скаржник зазначив, що ним правомірно класифіковано імпортований товар за кодом УКТ ЗЕД 8421 29 00 00 з огляду на його функціональне призначення, оскільки обладнання виконує не тільки осушувальну функцію, відфільтрована вода проходить різні ступені фільтрації для подальшого використання в інших технологічних процесах. Крім того, суди не врахували, що за митною декларацією №110020000/2014/000006 товар постачався на умовах DAP-Вербки, що свідчить про включення до фактурної вартості витрат на транспортування, у зв`язку з чим при визначенні митної вартості вони не додаються. Щодо митних декларацій №110020000/2011/1867, №110020000/2011/1872, №110020000/2012/920, №110020000/2012/1855, №110020000/2012/2169, №110020000/2014/427, то позивач зазначив, що ним включено витрати на транспортування оцінюваних товарів до кордону України в повному обсязі.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30 травня 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ».

ГУ ДФС у Дніпропетровській області не скористалося своїм правом подати заперечення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

02 лютого 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи положення зазначеної норми, предметом касаційного перегляду є постанова суду апеляційної інстанції в частині незадоволених позовних вимог ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ».

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 21 жовтня 2014 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання позивачем законодавства України з питань державної митної справи за період з 01 січня 2011 року до 30 червня 2014 року, за результатами якої складено акт №09/14/178353.

Відповідно до висновків вказаного акта перевірки контролюючим органом встановлено наступні порушення:

- ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» неправильно класифіковано згідно з УКТ ЗЕД товар «обладнання для фільтрування або очищення рідин: - осаджувально-фільтруюча центрифуга 40*72», внаслідок чого порушено вимоги Закону України «Про Митний тариф України» від 19 вересня 2013 року № 584-VII та Закону України «Про Митний тариф України» від 05 квітня 2001 року № 2371-ІІІ (був чинним до 01 січня 2014 року), що призвело до заниження позивачем грошового зобов`язання зі сплати ввізного мита та податку на додану вартість;

- позивачем порушено вимоги статті 58 Митного кодексу України в частині невключення до митної вартості імпортованих товарів повної суми транспортних витрат, що призвело до заниження митної вартості оцінюваних товарів;

- позивачем порушено вимоги пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, що спричинило заниження грошового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість на суму 2359,30 грн.

05 листопада 2014 року на підставі акта перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення:

- № 0000412210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів на 32 002,21 грн, зокрема за основним платежем - 21 334,80 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 10 667,41 грн;

- № 0000402210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: ввізне мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на 118 895,88 грн, зокрема за основним платежем - 95 116,70 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 23 779,18 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 05 листопада 2014 року № 0000402210 в частині визначення грошового зобов`язання із ввізного мита в сумі 95 116,70 грн та повідомлення-рішення від 05 листопада 2014 року № 0000412210 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 19 023,34 грн.

Підставою для нарахування грошових зобов`язань у вказаних сумах став висновок контролюючого органу про те, що позивач неправильно визначив код імпортованого товару «осаджувально-фільтруюча центрифуга 40*72».

Так, ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» класифікувало його за кодом УКТ ЗЕД 8421 29 00 00 (ставка мита - 0%), тоді як відповідач вважає, що правильною є класифікація відповідно до вимог УКТ ЗЕД згідно з Основними правилами інтерпретації 1 та 6 у товарній підкатегорії 8421 19 70 90 (ставка мита - 2%).

Такий висновок ГУ ДФС у Дніпропетровській області обґрунтувало тим, що центрифуга являє собою машину обертальної дії, що використовується для сепарації твердої речовини та рідкої фракції з пульпи під дією відцентрової сили. Зневоднювальна центрифуга-грохот кошикового типу із сітчастим ротором включає в себе грохот, який додатково зневоднює тверду речовину після того, як відбудеться відцентрова сепарація.

Згідно з документами та відомостями, наданими ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» для митного оформлення вищевказаного товару (сертифікат якості, технічний опис) осаджувально-фільтруюча центрифуга 40*72 являє собою обладнання, призначене для обезводнення і фільтрування флотаційних концентратів і згущених продуктів (вугільної пульпи). У принцип роботи центрифуги закладено двоступінчасте розділення, а саме: спочатку пульпа зосереджується в секції осаджувальної (висушувальної) камери, а потім переходить до секції з фільтром, де відбувається остаточне обезводнення, що в свою чергу виключає можливість використання термічної сушки (тобто має відцентрову силу). Використовується «центрифуга 40*72» у вугільній промисловості для двоступінчастого розділення дрібного вугілля, його обезводнення і висушування.

Статтею 67 Митного кодексу України передбачено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Відповідно до частини першої статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Частиною другою статті 69 Митного кодексу України визначено, що органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари (частина четверта статті 69 Митного кодексу України).

Згідно з частиною п`ятою статті 69 Митного кодексу України під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження органу доходів і зборів щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Для цілей митного оформлення класифікація товарів, наданих до митного оформлення, здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД - товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженої Законом України від 19 вересня 2013 року №584-VII «Про Митний тариф України».

Товарна номенклатура Митного тарифу України складається з трьох складових частин - Основних правил інтерпретації класифікації товарів, приміток до розділів та груп та безпосередньо номенклатури товарів (текстовий опис угруповань ТН (розділ, група - два знаки, позиція - чотири знаки, підпозиція - шість знаків, категорія - вісім знаків, підкатегорія десять знаків) та їх цифрове позначення - код товарів).

Згідно з пунктом 1 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій.

Відповідно до пункту 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, категоріях і підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень, положень вищенаведених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації.

Згідно з приміткою 4 до Розділу XVI УКТ ЗЕД у разі якщо машина (включаючи комбінацію машин) складається з окремих комплектувальних вузлів (незалежно від того, чи розміщені вони окремо чи з`єднані між собою трубопроводами, трансмісійними механізмами, електричними кабелями чи іншими пристроями), призначених для забезпечення одночасного виконання чітко визначених функцій, що включені до однієї з товарних позицій групи 84 або 85, таку машину потрібно класифікувати у товарній позиції, що відповідає визначеній функції.

Відповідно до Розділу XVI (Група 84-85) пояснень до УКТ ЗЕД (Пояснення до УКТЗЕД побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2012 року (Explanatory notes Harmonized commodity description and coding system. Fifth Edition (2012) World Customs Organization) і Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (Official Journal of the European Union. С 133, Volume 51. 30 May 2008) до товарної позиції 8421 включаються:

(I) Машини, які використовують відцентрову силу для повного чи часткового розділення речовин через їхню різну питому вагу, а також машини, призначені для видалення вологи з мокрих речовин, зокрема центрифуги, включаючи відцентровані сушарки.

(II) Агрегати та обладнання для фільтрування або очищення рідин чи газів, крім, наприклад, фільтрувальних лійок, молочних фільтрувальних сіток, сіток для фільтрування фарб (зазвичай група 73).

До товарної підкатегорії 8421 29 00 00 УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 0%) відносять обладнання для фільтрування або очищення рідин (інше).

До товарної підкатегорії 8421 19 70 90 УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 2%) відносять центрифуги, включаючи відцентрові сушарки (інше).

На підставі документів, наданих Дніпропетровською митницею, для вирішення питання класифікації відповідач направив запит до Департаменту митної справи ДФС України.

У відповідь отримано лист ДФС України від 31 липня 2014 року № 919/7/99-99-24-02-02-17, в якому зазначено, що товар, який являє собою осаджувально-фільтруючу центрифугу відповідно до вимог УКТ ЗЕД класифікується згідно з Основними правилами інтерпретації 1 та 6 в товарній підкатегорії 8421 19 70 90.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» неправильно класифікувало товар «осаджувально-фільтруюча центрифуга 40*72», у зв`язку з чим контролюючим органом правомірно донараховано грошові зобов`язання із ввізного мита у сумі 95 116,70 грн та податку на додану вартість у сумі 19 023,34 грн згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 05 листопада 2014 року № 0000402210 та № 0000412210 відповідно.

Щодо порушення позивачем вимог статті 58 Митного кодексу України в частині невключення до митної вартості імпортованих товарів повної суми транспортних витрат, що призвело до заниження митної вартості оцінюваних товарів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, перевезення та експедиція вантажу здійснювалася автомобільним транспортом по території України та за ії межами на умовах поставки FСА-DЕ-Кіегsре, FСА - DЕ -Hagen на підставі договору про перевезення вантажів від 14 лютого 2008 року №31/12/08-20/499-КП, укладеного позивачем із ТОВ «Підшипники України».

Термін FСА «франко-перевізник» відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС 2010 означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов`язання з навантаження й розвантаження товару в даному місці. Якщо постачання здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

У наданих позивачем до перевірки актах виконаних робіт загальна суму до сплати розподіляється на такі складові як: вартість транспортування за межами митної території України, вартість транспортування по митній території України, експедиторські (транспортно-експедиторські) послуги та сума сплаченого податку на додану вартість.

При дослідженні акта надання послуг від 02 квітня 2014 року № 46, поданого позивачем на підтвердження транспортних витрат за митною декларацією №110020000/2014/427, суд апеляційної інстанції зазначив про неможливість підтвердити нарахування таких транспортних витрат. З огляду на це колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції, що в цій частині відповідачем правомірно донараховано позивачу грошове зобов`язання з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням від 05 листопада 2014 року № 0000412210.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків, якими мотивована постанова суду апеляційної інстанції, зводиться фактично до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду апеляційної інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова