Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2020 р. Справа№200/1483/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовною заявою до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), з позовними вимогами:

- визнати протиправним рішення відповідача №89 від 20.01.2020 року «Про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком», згідно пункту 6 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивачу та відмінити його;

- зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу період роботи на ДП «Днецкий Хлопчято- Бумажный Комбинат » з 26.06.1981 року по 25.12.2002 року і ТОВ «ПО ТК -Донбас» з 25.02.2003 року по 13.07.2011 року в якості ткача, ткацького цеху ткацької фабрики та у відповідності до пункту 6 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» перевести її з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, з часу її звернення до УПФУ із заявою від 16.01.2020 року №89.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що маючи відповідний стаж роботи та досягнувши пенсійного віку, звернулася до відповідача із заявою від 16.01.2020 року про переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, згідно п.6 ч.2 ст. 114 Закону України №1058-1V від 09 та надала всі необхідні документи.

Проте, рішенням відповідача №89 від 20 січня 2020 року їй було відмовлено у переведенні її з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах.

Позивач зазначив, що відповідачем не зараховано до пільгового стажу позивача період роботи на «Донецькому хлопчато-бумажному комбінаті» у період з 26.06.1981 року по 25.02.2002 року, та період роботи на ПО «ТК-Донбас» у період з 25.02.2003 року по 13.07.2011 року, посилаючись на п.20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» №637 від 12.08.1993 року (зі змінами), оскільки документи, які визначають право на пільгову пенсію, видані підприємствами, що розташовані на тимчасово непідконтрольній українській владі території.

У зв`язку з тим, що вказані документи видані з порушенням чинного законодавства, потребують перевірки, яку наразі неможливо провести.

Позивач вказав, що її трудова книжка повністю підтверджує її стаж роботи.

Позивач вважає дії відповідача щодо відмови в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком протиправними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відзиві, серед іншого, зазначено, що при визначенні права на пенсію не взято до уваги архівні довідки видані «Архівним відділом «Крок», який розміщено за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово окупованої території.

Відповідач зазначив, що у зв`язку з тим, що документи надані позивачем, видані архівною установою, що розміщена на непідконтрольній території, направити їх на розгляд комісії є неможливим.

Отже, відповідач вважає, що діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", підзаконними нормативними актами, прийнятими постановами Кабінету Міністрів України.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.с. 4-5).

ОСОБА_1 була взята на облік як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, що підтверджується відповідною довідкою управління соціального захисту населення від 07 листопада 2019 року № 1460-5000225972 (а.с. 6), згідно з якою позивач постійно проживала за адресою: АДРЕСА_2 і перемістилась та зареєструвалась за адресою: АДРЕСА_3 .

Судом з матеріалів справи встановлено, що позивач перебуває на обліку у Волноваському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію по інвалідності, зазначені обставини не спростовуються сторонами.

16 січня 2020 року позивач звернулась до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, згідно п.6 ч.2 ст. 114 Закону України №1058-ІV від 09.07.2003 року «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 36).

До заяви про перехід на інший вид пенсії позивачем були надані наступні документи: заяву, копію паспорту, копію ідентифікаційного номеру, копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, копію трудової книжки, копію свідоцтва про шлюб, копію свідоцтв про народження дітей (2), копію диплому, довідку про підтвердження трудового стажу за відсутності трудового стажу або відповідних записів у ній №998 від 10.01.2020 р. з ТОВ «ПО ТК-Донбасе», Довідки про стаж № 902, 903 від 15.09.2014 року з ТОВ «КРОК`Архівний відділ» (а.с. 36 - зворотній бік).

20 січня 2020 року Волноваським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято спірне рішення № 89 про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах (а.с. 6а-9).

У вказаному рішенні зазначено, що на день звернення загальний стаж ОСОБА_1 складає 33 років 4 місяці 24 днів. Стаж роботи за п. 6 част. 2 ст. 114 (жінки - текстильниці) складає 1 рік 10 місяців.

Для визначення права на пенсію не взято до уваги документи, видані підприємствами, що розташовані на тимчасово непідконтрольній українській владі території, у зв`язку з тим, що вони видані з порушенням діючого законодавства, потребують перевірки, яку наразі неможливо провести.

Зазначено про те, що трудова книжка заявниці не містить всієї необхідної інформації для визначення права на пенсію на пільгових умовах.

За таких обставин прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з тим, що заявниця не має необхідного пільгового стажу роботи (20 років).

У вказаному рішенні вказано про неприйняття документів, виданих підприємствами, що розташовані на тимчасово непідконтрольній українській владі території, а саме: довідки про підтвердження трудового стажу за відсутності трудового стажу або відповідних записів у ній № 998 від 10.01.2020 року з ТОВ «ПО ТК-Донбасс» та довідки про стаж №902, 903 від 15.09.2014 року з ТОВ «КРОК» Архівний відділ» разом з довідками про заробітну плату № 701,702, 703 від 18.08.2014 року.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що трудова книжка заявниці не містить всієї необхідної інформації для визначення права на пенсію на пільгових умовах.

Так, відповідно до записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 видно, що позивач:

- з 26.06.1981 року була прийнята у «Донецкий хлопчато-бумажный комбинат» в ткацький цех № 1 ткацької фабрики № 1 ткачем 5 розряду (наказ № 293 від 29.06.1981 року);

- з 18.07.1995 року переведена ткачем 3-го розряду (наказ №94 від 18.07.1995 року);

- з 25.12.2002 року звільнена з роботи за ч.І ст.40 КЗпП України, у зв`язку з ліквідацією підприємства (наказ №18-л від 25.12.2002 року);

- з 25.02.2003 року була прийнята на ТОВ « ПО ТК-Донбас» в ткацький цех ткачем 5 розряду (наказ №26 л, від 25.02. 2003 року);

- з 14.07.2011 року була переведена вагарем до підготовчого цеху ткацького виробництва (наказ № 12 від 13.07.2011 року) (а.с.11).

Крім цього, згідно довідки ТОВ «ПО ТК-Донбасс» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 працювала в ТОВ «ПО ТК Донбасс» з 25.02.2003 року по 13.07.2011 року та виконувала роботу ткача 5 розряду ткацького виробництва, яке дає право на призначенні пенсії. Що передбачено Постановою КМУ від 12.10.1992 року № 583 (а.с. 12).

Згідно довідки № 902 та № 903 від 15.09.2014 року, яка видана ТОВ «КРОК «Архівний відділ» судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала в «Донецькому хлопчато-бумажному комбінаті» та в період з 01.09.1979 року по 24.06.1981 року навчалась в технічному училищі № 20, атестат про закінчення № 521 від 25.06.1981 року; з 26.06.1981 року була прийнята ткачем 5 розряду в ткацький цех № 1 ткацької фабрики №1, наказ № 292л від 29.06.1981 року; 01.01.1988 року, у зв`язку з введенням нових тарифних умов оплати праці та перетарифікації - іменувати ткач 5 розряду ткацького цеху №1 ткацької фабрики № 1, ЕТКС випуск № 47 від 1987 року, наказ № 1003 від 27.11.1987 року; 18.07.1995 року переведена ткачем 3 розряду ткацького цеху № 1 ткацької фабрики № 1, записка про переведення № 94 від 18.07.1995 року; 25.12.2002 року звільнена в зв`язку з ліквідацією підприємства, п. 1 ст. 40 КЗпП України, наказ № 18 від 25.12.2002 року. Підстава для видачі: особова картка форми Т-2 № 37178 за 2002 рік (таб. № 41554), накази відділу кадрів.

У довідці зазаначено ,що наказом Фонду держмайна України від 31.10.1994 року № 64-АТ "Про перетворення Донецького хлопчато-бумажного комбінату" та розпорядженням виконкому Донецької міської ради народних депутатів від 30.11.1994 року № 1368 р Донецкий хлопчато - бумажний комбінат перетворено та перереєстровано у ВАТ «Донецкий текстиль». Наказ № 74 од від 12.12.1994 року.

У зв`язку з ліквідацією ВАТ «Донецький текстиль» (Постанова Господарського суду Донецької області від 31.08.2004 року по справі № 3/25Б) документи по особовому складу та зарплати його робітників передані на архівне зберігання ТОВ «КРОК «Архівний відділ» згідно договору по архівному обслуговуванню № 01-53У від 23.03.2004 року (а.с. 13).

Відповідно до виписки архівного відділу ТОВ «КРОК» від 15.09.2014 року № 903 з галузевого переліку текстильних професій, робота в яких дає право робітницям право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи на цих професіях не менше 20 років, відповідно до наказу про атестації робочих місць у ВАТ «Донецький текстиль» № 21од від 20 березня 1995 року (а.с. 15-16), встановлено, що професія ткач (код професії 19143) має право на пенсію на пільгових умовах, відповідно до постанови КМУ № 583 від 12.10.1992 року (а.с. 14).

Крім того при зверненні із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах позивачем були надані архівні довідки ТОВ «Крок» про заробітну плату № 695 від 28.12.2019 року, № 701, № 702, № 703, № 704 від 18.08.2014 року, які не були прийняти до уваги відповідачем, оскільки підприємство та його архіви знаходяться на тимчасово окупованій території в місті Донецьку.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі по тексту - Закон № 1788), Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058 - IV (далі по тексту - Закон № 1058), Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення (перерахунку) пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (далі по тексту - Порядок № 637) та іншими нормативно - правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів, шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".

Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно норм статті 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Згідно з нормами пункту 6 частини 2 статті 114 зазначеного Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається: робітницям текстильного виробництва, зайнятим на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затвердженим у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і за наявності стажу зазначеної роботи не менше 20 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті.

У період роботи позивача професія ткач була зазначена у Списку виробництв і професій, робота на яких дає робітницям підприємств текстильної промисловості право на отримання пенсії по старості після досягнення 50 років і при стажі роботи в цих професіях не менше 20 років, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України №583 від 12.10.1992 року «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення», у розділі бавовняне, ватне, льняне, вовняне, шовкове, конопле-джутове, трикотажне, текстильно-галантерейне і валяльно-повстяне; текстильні цехи (дільниці, відділення) у виробництвах штучного та синтетичного волокна, виготовлення металевих сіток.

Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З аналізу зазначеного суд доходить висновку, що використання норм Постанови КМУ № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі - Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Суд зазначає, що указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669-VII статтею 1 Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. 30 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (зазначене розпорядження є чинним відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/18327/14 від 09 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 04.2015р.). Крім того, згідно додатку до вказаного розпорядження та постанови Кабінету Міністрів України від 17.03.2015р. № 254-VIII "Про визнання окремих районів, міст,селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" до визначених на законодавчому рівні пунктів належить і місто Первомайськ Луганської області, яке тимчасово перебуває під окупацією, а на території Луганської області до теперішнього часу триває антитерористична операція.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року.

На виконання вимог Закону № 1669 Кабінетом Міністрів України 07.11.2014 року прийнято Розпорядження № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення", яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Відповідно до Розпорядження КМУ від 07.11.2014 року № 1085-р місто Донецьк входить до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Приписами частини 1 статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" № 1207-VII від 15.04.2014 року передбачено, що тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що частиною 2 статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" встановлено, що Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Відповідно до п. 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Приписами статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

З аналізу вищезазначених положень, суд приходить до висновку про те, що органи, які призначають пенсію мають право перевіряти надані заявником документи, а саме вимагаючи відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряючи обґрунтованість їх видачі.

Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Згідно з пунктом 10 Порядку 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи у трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року.

Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено статтями 13,62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Суд зазначає, що не дивлячись на те, що, як вказано вище, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, у довідці ТОВ «КРОК» Архівний відділ» (а.с. 14) галузевого переліку текстильних професій, робота в яких дає право робітницям право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи на цих професіях не менше 20 років вказано, що робота позивача має право на пенсію на пільгових умовах та було проведено відповідну атестацію робочих місць.

Отже, позивачем доведено факт наявності пільгового стажу роботи на посаді ткача з 26.06.1981 року по 25.12.2002 року в «Донецкий хлопчато-бумажный комбинат» (ДП Донецький бавовняний комбінат), (ВАТ "Донецький текстиль") та з 25.02.2003 року по 13.07.2011 року в ТОВ «ПО ТК-Донбас» та того, що відповідно до пункту 6 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач має право на переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували той факт, що відповідач вчиняв хоча б якісь дії для перевірки інформації зазначені у довідці про підтвердження трудового стажу за відсутності трудового стажу або відповідних записів у ній, що видана ТОВ «ПО ТК-Донбасс» та перевірки довідки про стаж та заробітну плату видані, що були видані ТОВ «КРОК «Архівний відділ».

Також, суд звертає увагу, що відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28 серпня 2018 року у справі № 175/4336/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17 та від 27 лютого 2019 року у справі № 423/3544/16-а.

Суд зазначає, що законодавством на сьогоднішній день не врегульовано порядок надання та використання інформації, яка необхідна для підтвердження позивачем права на призначення пенсії коли доступ у позивача до такої інформації відсутній з причин, що не залежать від його волі.

Також, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п. 53 рішення у справі "Ковач проти України" від 7 лютого 2008 року, п. 59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки позивачем наданими суду архівними довідками та записами в її трудовій книжці повністю підтверджено факт її роботи на посаді ткача протягом всього спірного періоду, суд, дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним рішення Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 20.01.2020 року № 89 «Про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах» та його скасування.

При цьому, враховуючи встановлені судом обставини та висновки суду, до пільгового стажу позивача також підлягають зарахуванню спірні періоди роботи у повному обсязі з 26.06.1981 року по 25.12.2002 року в ДП «Донецкий хлопчато-бумажный комбинат» та з 26.06.1981 року по 25.12.2002 року в ТОВ «ПО ТК-Донбас», які дають підстави для призначення позивачу пенсії на пільгових умовах.

З урахуванням положень п.2 ч.2 ст. 245 КАС України суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, а не про його відміну, як це просить позивач.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене, з метою повного та ефективного захисту та відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №89 від 20.01.2020 року «Про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком» та про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача № 89 від 16 січня 2020 року про переведення пенсії по інвалідності на пенсію за віком згідно пункту 6 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зарахувати позивачу до пільгового стажу періоди роботи на ДП «Донецкий хлопчато - бумажный комбинат» з 26.06.1981 року по 25.12.2002 року і ТОВ «ПО ТК -Донбас» з 25.02.2003 року по 13.07.2011 року.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись Конституцією України, Законами України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року №583 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення», Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення (перерахунку) пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", Кодексом адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №89 від 20.01.2020 року «Про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком», яким відмовлено ОСОБА_1 в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, за ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Волноваське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Обручева, буд. 17, м. Волноваха, Донецька область, 85700, код ЄДРПОУ 42169496) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) від 16 січня 2020 року № 89 про переведення пенсії по інвалідності на пенсію за віком, згідно пункту 6 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи на «Донецкий хлопчато-бумажный комбинат» (ДП Донецький бавовняний комбінат), (ВАТ "Донецький текстиль") - з 26.06.1981 року по 25.12.2002 року і у ТОВ «ПО ТК -Донбас» - з 25.02.2003 року по 13.07.2011 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Обручева, буд. 17, м. Волноваха, Донецька область, 85700, код ЄДРПОУ 42169496) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Рішення складене у повному обсязі 13 березня 2020 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Бабіч