ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2020 справа № 914/1326/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., при секретарі судового засідання Зусько І.С., розглянув матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго», м.Львів

до відповідача фізичної особи-підприємця Депи Тетяни Михайлівни, м.Львів

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державне агентство рибного господарства в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області, м.Львів

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Львівська дослідна станція Інституту рибного господарства НАН України, Львівська область, Городоцький район, смт. Великий Любінь

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна екологічна інспекція у Львівській області, м.Львів

третя особа 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Львівське обласне виробниче управління водного господарства, м. Львів

третя особа 5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації, м.Львів

про усунення перешкод у користуванні Добротвірським водосховищем шляхом заборони здійснення рибогосподарської діяльності в водосховищі, а також у прибережній захисній смузі водосховища шириною 100 метрів

за участю представників:

від позивача: Галецький В.Т.;

від відповідача: Харчук В.М., Депа Р.І.;

від третьої особи 1: не з`явився;

від третьої особи 2: не з`явився;

від третьої особи 3: не з`явився;

від третьої особи 4: не з`явився;

від третьої особи 5: не з`явився

Обставини розгляду справи.

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» до фізичної особи-підприємця Депи Тетяни Михайлівни про усунення перешкод у користуванні Добротвірським водосховищем шляхом заборони здійснення рибогосподарської діяльності в водосховищі, а також у прибережній захисній смузі водосховища шириною 100 метрів.

Ухвалою суду від 19.05.2016 р. (суддя Пазичев В.М.) порушено провадження по справі і прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд призначено на 26.05.2016 р.

Ухвалою суду від 26.05.2016 р. розгляд справи відкладено на 02.06.2016р. Ухвалою суду від 02.06.2016 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області; залучено до участі у справі в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Львівську дослідну станцію Інституту рибного господарства НАН України; залучено до участі у справі в якості третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державну екологічну інспекцію у Львівській області; розгляд справи відкладено на 08.06.2016 р.

Ухвалою суду від 08.06.2016 р. розгляд справи відкладено на 16.06.2016р. Ухвалою суду від 16.06.2016 р. розгляд справи відкладено на 21.06.2016 р. Ухвалою суду від 21.06.2016 р. залучити до участі у справі в якості третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Львівське обласне виробниче управління водного господарства; залучено до участі у справі в якості третьої особи 5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації; розгляд справи відкладено на 24.06.2019 р.

Ухвалою суду від 24.06.2016 р. призначено судову землевпорядну експертизу, доручено її проведення Львівському науково-дослідному інституту судової експертизи; провадження у справі зупинено до отримання результатів судової експертизи.

03.02.2017 р. на адресу суду надійшло повідомлення експерта про неможливість дати висновок судової земельно-технічної експертизи та повернулись матеріали справи.

03.07.2017 р. суд супровідним листом відповідно до ухвали Господарського суду Львівської області від 24.06.2016 р. направив на адресу Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали справи для проведення судової землевпорядної експертизи.

16.08.2019 р. супровідним листом Львівського НДІСЕ скеровано повідомлення про неможливість дати висновок судової земельно-технічної експертизи, повернено матеріали справи та копії документів.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Львівської області №466 від 18.09.2019 р. у зв`язку із досягненням суддею Пазичевим В.М. шістдесяти п`яти років та припиненням повноважень судді призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Як вбачається з витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2019 р., для розгляду справи визначено суддю Гоменюк З.П.

Ухвалою суду від 23.09.2019 р. (суддя Гоменюк З.П.) прийнято справу №914/1326/16 до розгляду судом у складі судді Гоменюк З.П., поновлено провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 21.10.2019 р.

Ухвалою суду від 21.10.2019 р., занесеною до протоколу судового засідання від 21.10.2019 р., розгляд справи відкладено на 25.11.2019 р.

Ухвалою суду від 25.11.2019 р. постановлено: продовжити строк підготовчого провадження; відкласти підготовче засідання на 09.12.2019 р.; відмовити в задоволенні клопотання Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» про здійснення процесуального правонаступництва позивача; задоволити клопотання Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» про заміну третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору; замінити Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області його правонаступником - Державним агентством рибного господарства в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області.

Ухвалою суду від 09.12.2019 р., занесеною до протоколу судового засідання від 09.12.2019 р., підготовче засідання відкладено на 23.12.2019 р.

Ухвалою суду від 23.12.2019 р., занесеною до протоколу судового засідання від 23.12.2019 р., закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.01.2020 р.

Судове засідання 27.01.2020 р. не відбулося через тимчасову втрату працездатності суддею Гоменюк З.П. в період з 25.01.2020 р. по 29.01.2020 р. включно.

Ухвалою суду від 30.01.2020 р. судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 12.02.2020 р.

10.02.2020 р. через канцелярію суду надійшло клопотання (вх.№6944/20), в якому представник позивач зазначив про свою тимчасову непрацездатність, на підтвердження чого подав копію листка непрацездатності, та відсутність інших адвокатів, які могли б представляти інтереси товариства у цій справі 12.02.2020 р., у зв`язку з чим просив суд відкласти розгляд справи на два тижні.

В судове засідання 12.02.2020 р. з`явилися представники відповідача, третьої особи 1 та третьої особи 4, які виступили з вступним словом та надали усні пояснення, при цьому представники відповідача та третьої особи 1 просили відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 12.02.2020 р., занесеною до протоколу судового засідання від 12.02.2020 р., судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 27.02.2020 р.

26.02.2020 р. від третьої особи 5 надійшло клопотання (вх.№9888/20) про розгляд справи без участі її представника за наявними у справі документами.

В судове засідання 27.02.2020 р. з`явились представники позивача та відповідача.

В судовому засіданні 27.02.2020 р. суд продовжив розгляд справи по суті, заслухав вступне слово представника позивача. В судовому засіданні з розгляду справи по суті представники відповідали на питання, що ставились їм судом та ними одне одному. Суд з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень за первісним позовом, безпосередньо дослідив докази та заслухав пояснення учасників справи з приводу доказів.

В ході проведення судового засідання з`ясувалося, що відповідач посилається на доказ - дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), виданий ФО-П Депі Т.М. 01.11.2019 р., копія якого, як ствердив представник відповідача, помилково не була додана ним до раніше поданих пояснень. У зв`язку з цим, представники відповідача просили суд долучити такий доказ до матеріалів справи. Суд надав представлений доказ для ознайомлення представникові позивача, який заперечив проти задоволення клопотання та долучення доказу до матеріалів справи.

В поданому письмовому клопотанні (вх.№10188/20 від 27.02.2020 р.) представник відповідача просив визнати поважними причини пропуску строку на подання доказу з огляду на те, що його було отримано відповідачем після призначення розгляду справи по суті, та долучити його до матеріалів справи.

В судовому засіданні 27.02.2010 р. було оголошено перерву до 28.02.2020р.

В судовому засіданні 28.02.2020 р., в яке з`явилися представники сторін, суд ухвалив задоволити клопотання відповідача та долучити доказ до матеріалів справи.

Відповідно до ч.ч.2, 3, 8, 9 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Поданий відповідачем дозвіл від 01.11.2019 р. за своїм змістом є подібним до наявного в матеріалах справи аналогічного дозволу від 07.10.2014р., дія якого закінчилася 07.10.2019 р., а необхідність подання клопотання про приєднання доказу разом з відповідним доказом була зумовлена тим, що в процесі розгляду справи, зокрема в ході судового засідання 27.02.2020 р., було встановлено, що представник відповідача був переконаний в тому, що дозвіл від 01.11.2019 р. подавався ним раніше, проте в дійсності суд не виявив його в матеріалах справи.

Поданий відповідачем в судовому засіданні доказ є незначним за обсягом та міститься лише на двох аркушах, і хоча й не надсилався заздалегідь позивачеві, проте надавався для ознайомлення в судовому засіданні 04.11.2019р., в якому позивач був присутній особисто.

Як визначено статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

На переконання суду, в даному випадку поданий відповідачем доказ повинен враховуватись при ухваленні рішення, так як його подання не призвело до порушення прав позивача, а неприйняття його до розгляду судом свідчило би про надмірний формалізм, що не відповідає завданню господарського судочинства - справедливому розгляду і вирішенню справи.

При цьому суд, задовольняючи клопотання з цих причин, не погоджується з представником відповідача в тому, що відповідач отримав дозвіл від 01.11.2019 р. вже після призначення справи до розгляду по суті, оскільки підготовче провадження у справі було закрито 23.12.2019 р., перше судове засідання з розгляду справи по суті було призначено на 27.01.2020 р., а фактично розгляд справи по суті розпочався лише 13.02.2020 р.

В судовому засіданні 28.02.2020 р. суд перейшов до проведення судових дебатів. Після судових дебатів, проаналізувавши зібрані у справі докази та у зв`язку із відсутністю підстав для відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі та вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

В судовому засіданні 28.02.2020 р. після повернення з нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору та правова позиція учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач ствердив, що АТ «ДТЕК Західенерго» в особі її відокремленого підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція» здійснює спеціальне використання Добротвірського водосховища для виробничих і технологічних потреб на підставі відповідного дозволу на спеціальне водокористування та є його первинним користувачем відповідно до затверджених Правил експлуатації водосховища. Крім того, йому згідно державних актів належить право постійного користування земельними ділянками, на яких розташовано водосховище разом з прибережною захисною смугою.

Водночас, як зазначає позивач, відповідач проводить рибогосподарську діяльність на території водосховища та його прибережної смуги на підставі погодженого Держрибагенством України режиму рибогосподарської експлуатації Добротвірського водосховища та виданого Львіврибоохороною дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів, а саме здійснення промислового вилову риби.

На переконання позивача, законодавством передбачений обов`язок суб`єктів рибогосподарської діяльності, яким є і відповідач, отримати в користування водні об`єкти в усіх випадках здійснення ними спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів, в тому числі і у випадку здійснення ними такої діяльності в режимі спеціального товарного рибного господарства, проте всупереч цьому відповідач не має укладеного договору оренди земельних ділянок водного фонду та згоди позивача як постійного користувача земель на їх використання.

Позивач вважає, що вищенаведене, а також те, що своєю діяльністю відповідач перешкоджає законній діяльності позивача (спричиняє активне замулення водосховища, зсуви та обвали його берегів, загибель риби, цвітіння води, неможливість проведення позивачем днопоглиблювальних робіт на водосховищі, здійснення належної його експлуатації і контролю за технічним станом споруд та системи технічного водопостачання), порушує права позивача як титульного володільця відповідного майна.

Також позивач ствердив, що діяльність відповідача завдає шкоди навколишньому природному середовищу, так як згідно затвердженого відповідачу режиму рибогосподарської експлуатації Добротвірського водосховища площа водосховища становить 696 га в той час як загальна площа водосховища без врахування площі каналів, в яких не може здійснюватись рибогосподарська діяльність, становить 666,9769 га, тобто у Режимі рибогосподарської експлуатації водосховища протиправно зазначені більші показники на вилов риби, виходячи з більшої площі, яка не відповідає дійсності.

У зв`язку з цим, позивач просив суд зобов`язати відповідача не чинити перешкод позивачеві у користуванні водним об`єктом - Добротвірським водосховищем, яке знаходиться на річці Західний Буг в Кам`янка-Бузькому районі Львівської області, та прибережною захисною смугою, а саме: заборонити відповідачеві здійснювати рибогосподарську діяльність у вказаному водосховищі, а також у прибережній захисній смузі навколо водосховища шириною 100 метрів.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, зазначив, що господарська діяльність на Добротвірському водосховищі ведеться з дотриманням вимог законодавства та за наявності всіх необхідних, чинних і не скасованих дозвільних документів (режиму та науково-біологічного обгрутування рибогосподарської експлуатації водосховища, ліцензії на промисловий вилов риби, дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів), що підтверджувалось відповідними перевірками дотримання вимог природоохоронного законодавства, а режим спеціального товарного рибного господарства означає використання водних живих ресурсів (риби), а не води, та не передбачає необхідність отримання дозволу на спецводокористування чи погодження позивача.

Відповідач вважає, що позивач помилково ототожнює загальне та спеціальне водокористування з загальним та спеціальним використанням тваринних чи інших біологічних ресурсів, які є відмінними між собою, а відповідач володіє дозволом на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах і не потребує дозволу на спецводокористування, оскільки не здійснює забір чи вилучення води, а також скидання стічних вод в водосховище.

Також відповідач вказував на те, що твердження стосовно неправильного зазначення в Режимі рибогосподарської експлуатації водосховища є необгрунтованими, адже саме така площа водосховища підтверджується відомостями з офіційного сайту Львівського обласного управління водних ресурсів.

Відповідач ствердив, що позивач погодив ведення промислового вилову риби на земельній ділянці, яка перебуває в його постійному користуванні, підписавши акт встановлення та узгодження меж землекористування ВАТ «Львівський облрибкомбінат» і погодивши правила експлуатації водосховища, в яких міститься план-схема водопостачання з розташованими несамохідними промислово-садковими лініями та рибоприймальним пунктом.

Крім цього, відповідач повідомив, що в 1987 році відповідно до погодженого, в тому числі і позивачем, та затвердженого начальником Укрголоврибгоспу акту комісією було проведено вибір земельної ділянки під створення садкового рибного господарства. В подальшому Відкритому акціонерному товариству «Львівський обласний виробничий рибний комбінат» було передано у власність об`єкти нерухомого майна, зокрема садкові лінії, мостик перехідний, рибацькі домівки в с.Руда, а в 2003 р. товариство за договором купівлі-продажу відчужило цілісний майновий комплекс рибної дільниці «Добротвір» Депі І.Р. , спадкоємцем якого є відповідач, отже відповідач не здійснював будівництво чи перепланування зазначеного майна, набувши його в порядку спадкування як фактично існуюче на відповідній земельній ділянці за погодженням позивача.

На спростування доводів відповідача позивач послався на те, що вищезгадані обставини стосуються не господарської діяльності відповідача - ФО-П Депи Т.М. , а Депи Р.І. та його садкового господарства.

Позивач звернув увагу суду на існування невиконаного відповідачем і нескасованого судом припису Управління Держрибагентства, яким відповідача було зобов`язано представити згоду власника земельної ділянки або погодження землекористувача.

Також позивач вказав на те, що відповідач згідно з затвердженим режимом рибогосподарської експлуатації здійснює зариблення і вилов риби в режимі СТРГ, а не її розведення та вирощування в режимі аквакультури, проте обидва з вказаних режимів потребують отримання водного об`єкту та дозволу на спецводокористування, оскільки стосуються використання води без її вилучення для задоволення рибогосподарських потреб.

Третя особа 1 в надісланих факсограмою письмових поясненнях зазначала, що для здійснення рибогосподарської діяльності користувач має погодити свою діяльність згідно зі ст.59 Земельного кодексу України з власником або землекористувачем земельної ділянки водного фонду.

В судових засіданнях представник третьої особи 1 зазначав, що згідно чинного природоохоронного законодавства, створення СТРГ не передбачає оренди водного об`єкта та погодження з іншими установами, а відповідач має всі необхідні документи для здійснення своєї діяльності.

Третя особа 2 повідомила, що нею на замовлення відповідача було виготовлено Науково-біологічне обгрунтування рибогосподарської експлуатації Добротвірського водосховища та на його основі Режим рибогосподарської експлуатації Добротвірського водосховища з дотриманням при їх створенні вимог Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби інших водних ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, які не передбачають для виготовлення вищезгаданої науково-технічної документації з`ясування правової форми користування об`єктом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, повно та об`єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

12.08.2002 р. Сілецька, Стародобротвірська та Прибужанівська сільські ради народних депутатів Кам`янка-Бузького району Львівської області видали Відкритому акціонерному товариству «Західенерго» державні акти на право постійного користування землею серії ІІ-ЛВ за номерами 004546, 004548 та 004547 відповідно. Вказані акти стосувались надання в постійне користування 287,1805 га (за актом №004546), 495,3336 га (за актом №004548) та 200,9698 га (за актом №004547) землі для виробництва та реалізації електричної та теплової енергії.

Земля надавалась в постійне користування в межах згідно з планами землекористування. Так, за актом №004546 в користування було надано водосховище (ділянка №6 площею 11,3791 га та ділянка №4 площею 275,8014 га); за актом №004548 в користування було надано водозабірні очисні споруди (ділянка №1 площею 0,7395 га, ділянка №2 площею 0,3703 га, ділянка №3 площею 0,3595 га, ділянка №4 площею 0,3580 га), золошлаковідвал площею 192,0498 га, сміттєзвалище площею 2,2638 га, комплексні очисні споруди площею 2,0394 га, гідровідвал площею 48,9630 га, підсобне господарство ДТЕС площею 16,9731 га, водосховище (ділянка №1 площею 201,4683 га, ділянка №2 площею 8,2817 га, ділянка №3 площею 15,4672 га); за актом №004547 в користування було надано водосховище (ділянка №5 площею 189,7072 га та ділянка №7 площею 11,2626 га).

09.04.2009 р. начальником Львівського обласного виробничого управління водного господарства було затверджено Правила експлуатації Добротвірського водосховища, розроблені Відкритим акціонерним товариством по пуску, налагодженню, удосконаленню технології та експлуатації електростанцій і мереж «ЛьвівОРГРЕС» та узгоджені директором Добротвірської ТЕС, начальником Держрибохорони у Львівській області, головним лікарем Кам`янка-Бузької районної санітарно-епідеміологічної станції і генеральним директором ТзОВ «Радехів-цукор».

У вступі до Правил експлуатації Добротвірського водосховища зазначено наступне.

Даний нормативно-технічний документ визначає вимоги щодо спеціального водоспоживання та використання водного об`єкту - Добротвірського водосховища з забезпеченням задовільного стану даної водойми. Добротвірське водосховище побудоване для технологічних потреб Добротвірської ТЕС і є технологічним водоймищем. Водосховище є об`єктом спеціального водокористування для Добротвірської ТЕС (ДТЕС). При цьому ДТЕС використовує визначені обсяги води для технологічних потреб, а також площу водойми для охолоджування циркуляційної води. Тому, щодо акваторії водойми, Добротвірська ТЕС є первинним водокористувачем. Використання акваторії Добротвірського водосховища інших видів спеціальної діяльності здійснюється за погодженням з ДТЕС.

Добротвірська ТЕС є головним водоспоживачем з Добротвірського водосховища, її водоспоживання становить 91% від загального. Всі гідротехнічні споруди Добротвірського водосховища знаходяться на балансі та експлуатуються Добротвірською ТЕС.

Загальне водокористування Добротвірським водосховищем для громадян, зокрема для вилову риби та риборозведення, даними Правилами не обмежується і здійснюється в рамках діючих рибоохоронних та природоохоронних актів. Для промислового риборозведення якість води повинна відповідати вимогам санітарних норм щодо гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин в воді.

Дотримання вимог Правил є обов`язковим для всіх підприємств, організацій, установ, які можуть мати відношення до використання даного водосховища і його берегової смуги.

В розділі 2.1. Правил містяться основні технічні характеристики водосховища, зокрема вказано призначення водосховища: охолодження циркуляційної води, використання води водосховища на потреби Добротвірської ТЕС, форму використання водного об`єкта: Добротвірське водосховище знаходиться в відокремленому користуванні ДТЕС, установу, що видає дозвіл на спецводокористування: Львівський облводгосп.

Розділ 2.2. Правил стосується морфологічних характеристик і характерних рівнів водосховища. Так, площа дзеркала при нормальному підпірному рівні складає 6,96 км2, при найнижчому рівні спрацювання - 5,45км2, а довжина берегової лінії дорівнює 31,9 км.

Розділ 4 Правил визначає водоспоживачів та водокористування з Добротвірського водосховища.

Відповідно до п.4.1.1. та п.4.1.2. Правил, головним водокористувачем і водоспоживачем Добротвірського водосховища є Добротвірська ТЕС, яка використовує частину зарегульованого стоку р.Західний Буг, а також акваторію створеного водосховища для охолодження циркуляційної води. Додатковим промисловим водоспоживачем є Радехівський цукровий завод.

Згідно з п.4.1.3. Правил, водосховище використовується для сезонного заняття спортом, зокрема: спортивною дитячою школою селища Добротвір, спортивною дитячо-юнацькою школою №1 «Олімпійські резерви» м.Львів.

Надання акваторії активної зони водосховища-охолодника іншим споживачам здійснюється лише за згодою з Добротвірською ТЕС. Місця розміщення промислових водних об`єктів в акваторії Добротвірського водосховища повинні бути погоджені з ДТЕС. (п.4.1.5.)

Як передбачено пунктами 4.1.9. та 4.1.10. Правил, юридичною підставою використання води для промислових потреб є «Дозвіл на спеціальне водокористування». Водосховище надається в користування при дотриманні обсягів водоспоживання та законодавчих вимог щодо охорони водних ресурсів. Заборона водоспоживання проводиться тільки за рішенням обласного виробничого управління водного господарства, обласної санепідемстанції і міністерств, до яких ці водокористувачі належать, за погодженням зі Львівським облвиконкомом.

Відповідно до п.4.3.1. Правил, всі потреби для технічного водоспоживання Добротвірської ТЕС задовольняються в першу чергу.

Добротвірська ТЕС, як первинний водокористувач має право передавати воду і акваторію водосховища іншим водокористувачам за плату та на визначених умовах. (п.4.3.2. Правил).

Пунктом 4.3.5. Правил передбачено обов`язки водокористувачів, серед яких: використовувати воду відповідно до умови її надання, здійснювати спеціальне водокористування лише при наявності діючого дозволу, підтримувати в належному стані гідротехнічні споруди, вживати відповідні технічні заходи при руйнуванні берегів водосховища на ділянках розміщення своїх водозаборів, утримувати в належному стані прибережні захисні смуги, здійснювати невідкладні роботи для ліквідації аварій на ГТС водосховища, очищувати водосховище від наносів і замулення.

Згідно з п.6.1.1. та п.6.1.2. Правил, експлуатацію Добротвірського водосховища здійснює гідротехнічний цех (ГТЦ) Добротвірської ТЕС. Повноваження та відповідальність експлуатаційного персоналу ГТЦ ДТЕС розповсюджуються на гідротехнічні споруди, акваторію водосховища і його берегозахисну смугу.

Відповідальним за дотримання «Правил експлуатації водосховища Добротвірської ТЕС» є дирекція Добротвірської ТЕС, а контроль цього здійснює Львівське обласне виробниче управління водного господарства.

Згідно з п.8.5. Правил, для запобігання руйнування берегів, надмірного замулення і забруднення Добротвірського водосховища, охорони води від забруднення (згідно Водного Кодексу України) вздовж водосховища і каналів встановлена прибережна захисна смуга шириною 100 м з врахуванням умов, що склалися в окремих її місцях.

Землі, що входять до складу водоохоронної полоси, можуть бути використані лише за узгодженням з Обласним виробничим управлінням меліорації і водного господарства. (п.8.6. Правил).

Пунктом 8.8. Правил встановлено, що утримання прибережної смуги покладається як на Добротвірську ТЕС, так і на осіб і установи, які її використовують або знаходяться в її межах. Добротвірська ТЕС зобов`язана доводити до відомості населення, установ і організацій свої рішення про водоохоронний режим, діючий на території цієї смуги. В необхідних випадках ТЕС залучає до виконання природоохоронних заходів господарства і громадян, в користуванні яких знаходяться земельні ділянки, розміщені в границях прибережної смуги.

04.08.2014 р. Львівська дослідна станція Інституту рибного господарства НААН України на замовлення фізичної особи-підприємця Депи Тетяни Михайлівни розробила і затвердила Науково-біологічне обгрунтування рибогосподарської експлуатації Добротвірського водосховища

В даному обгрунтуванні зазначено загальну характеристику об`єкта (водосховища), здійснено дослідження хімічного аналізу води та розвитку водних організмів водосховища, вказано характеристику та кількість знарядь для проведення меліоративного лову.

Так, в розділі, що стосується загальної характеристики об`єкту, вказано, зокрема, що головним призначенням водосховища є охолодження циркуляційної води і використання для технічних потреб Добротвірської ТЕС; водокористувачем водосховища є садково-рибне господарство «Добротвірський рибзавод»; вода з об`єкту використовується для промислового водопостачання Радехівського цукрового заводу; експлуатація водойми здійснюється згідно Правил експлуатації водосховища охолоджувача Добротвірської ТЕС, які були розроблені підприємством «Південьенерго»; загальна площа водного дзеркала становить 720 га.

У висновках, зроблених в Науково-біологічному обгрунтуванні, вказано, що Добротвірське водосховище за результатами гідрохімічних досліджень може використовуватись для рибогосподарської експлуатації, включаючи розведення водних біоресурсів, та зазначено про необхідність дотримання наведених в обгрунтуванні рекомендацій при здійсненні зарибнення, меліоративного лову, отримання зарибкового матеріалу.

Також 04.08.2014 р. Львівська дослідна станція Інституту рибного господарства НААН України на замовлення фізичної особи-підприємця Депи Тетяни Михайлівни розробила Режим рибогосподарської експлуатації Добротвірського водосховища з терміном його дії з 24.08.2014 р. до 23.08.2023р.

Даний режим було погоджено 18.08.2014 р. начальником управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області та 22.08.2014 р. - головою Державного агентства рибного господарства України.

В підпункті в) п.2.2. Режиму зазначено, що площа водного дзеркала становить 696 га, а в пункті 9 - що водойма використовується як охолоджувач рециркуляційних вод Добротвірської ТЕС, здійснюється промислове водопостачання Радехівського заводу, водокористувачем води водосховища є садково-рибне господарство ФГ «Добротвірський рибзавод».

Затвердженим режим рибогосподарської експлуатації визначено, зокрема, видовий склад водних живих ресурсів та їх запаси за видами, фактичну рибопродуктивність, обсяги вселення та обсяги вилучення живих ресурсів за видами, повну характеристику знарядь і засобів лову та їх кількість, період заборони на лов туводних водних живих ресурсів, перелік робіт з відтворення, меліорації інші заходи, які необхідно здійснити на рибогосподарському водному об`єкті

20.08.2014 р. Держрибагентство видало Депі Т.М . ліцензію серії АЕ №195691 на діяльність, пов`язану з промисловим виловом риби, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств з необмеженим строком дії ліцензії з 14.08.2014 р.

23.09.2014 р. Департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації надав відокремленому підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція» ПАТ «ДТЕК Західенерго» дозвіл на спеціальне водокористування №Укр-322ДЕП-14/Льв.ГДС, термін дії дозволу з 23.09.2014 р. до 23.09.2017 р.

Відповідно до п.4 виданого дозволу, джерелом виробничого водопостачання є поверхневі води Добротвірського водосховища на р. Західний Буг, зворотні води відводяться в р. Західний Буг та водосховище, яке використовується також для охолодження циркуляційної води.

Дозвіл містить відомості щодо представлених на розгляд матеріалів, реквізитів водокористувача, джерел водопостачання і приймача стічних вод, характеристики водоспоживання та умов, за яких дозволяється водокористування (умов та обсягів використання води та скиду зворотних вод, лімітів забору і використання води, скидів забруднюючих речовин із зворотними водами підприємства та ін.), обов`язків, які має виконувати водокористувач.

07.10.2014 р. ФО-П Депа Т.М. отримала від Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області Державного агентства рибного господарства України дозвіл №005 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) строком дії з 07.10.2014 р. по 07.10.2019 р.

Дозвіл видано на такий вид спеціального використання як промисловий вилов риби згідно Режиму рибогосподарської експлуатації на рибогосподарському водному об`єкті Добротвірське водосховище з зазначенням в ньому даних стосовно дозволених для використання знарядь лову і дозволених для вилучення видів водних біоресурсів та обсягів їх вилучення аналогічних даним, що наведені в Режимі рибогосподарської експлуатації.

Протягом квітня-червня 2015 року ПАТ «ДТЕК Західенерго» отримало у відповідь на свої запити листи Відділу Держземагентства у Кам`янка-Бузькому районі Львівської області Головного управління держземагентства у Львівській області та Кам`янка-Бузької районної державної адміністрації Львівської області про те, що державні акти на право власності на земельні ділянки, державні акти на право постійного користування земельними ділянками та договори оренди на земельні ділянки для ФО-П Депи Тетяни Михайлівни, ФО-П Депи Івана Романовича та на спеціальне товарне рибне господарство «Добротвір» станом на 01.01.2013 р. на території Камянка-Бузького району не зареєстровані, та лист Прибужанівської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області про те, що сільська рада не володіє інформацією щодо перебування і здійснення господарської діяльності з розведення і вилову водних живих ресурсів ФО-П Депою Тетяною Михайлівною чи будь-якими іншими суб`єктами підприємницької діяльності на території Добротвірського водосховища, а ФО-П Депа Тетяна Михайлівна або інша фізична особа- підприємець та юридична особа не володіє на праві власності чи праві користування земельною ділянкою для здійснення господарської діяльності з розведення і вилову водних живих ресурсів на території Добротвірського водосховища.

Листом №05-511 від 12.05.2015 р. Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області Державного агентства рибного господарства України повідомило ПАТ «ДТЕК Західенерго», що Львівською дослідною станцією Інституту рибного господарства НААН України на замовлення ФО-П Депи Тетяни Михайлівни розроблено Режим та Науково-біологічне обгрунтування рибогосподарської експлуатації Добротвірського водосховища (створено спеціальне товарне рибне господарство), а згідно чинного природоохоронного законодавства, створення СТРГ не передбачає оренди водного об`єкта та погодження з іншими установами. Крім цього, за інформацією Управління, рибогосподарську діяльність на Добротвірському водосховищі здійснює рибдільниця «Добротвір» (користувач Депа Р.І. ) у відповідності до Закону України «Про аквакультуру», тобто вирощує рибопосадковий матеріал (продукція аквакультури) у повністю контрольованих умовах (садкових лініях).

18.06.2015 р. комісією у складі трьох працівників ПАТ «ДТЕК Західенерго» та депутата Добротвірської селищної ради проведено обстеження Добротвірського водосховища шляхом огляду берегової лінії і водного плеса починаючи від водозливної греблі в с.Старий Добротвір по правому березі річки Західний Буг до автомобільного мосту на трасі Львів-Радехів і в зворотньому напрямку, про що було складено акт обстеження водосховища ДТЕК Добротвірська ТЕС, обвідних каналів та гідротехнічних споруд.

Як зазначено в акті, при проходженні лівим берегом річки Західний Буг в районі с.Руда, урочище Березина після місця впадіння каналу теплообмінних вод (випуск №2) у Добротвірське водосховище було виявлено садкове господарство: дві садкові лінії для вирощування риби, розташовані перпендикулярно течії річки Західний Буг, та самовільно проведені земляні роботи і самовільне спорудження каналу, який здійснює забір води із річки Західний Буг.

Також в акті вказано, що зі слів працівників, які знаходилися на садкових лініях та відмовилися назвати свої прізвища, садкові лінії належать Депі Роману Івановичу . Жодних документів, які підтверджують право розташування садкових ліній, розведення риби чи здійснення будь-якої іншої діяльності на Добротвірському водосховищі, надано не було.

Крім того, в матеріалах справи наявні 16 кольорових фотографій датованих 18.06.2015 р. з зафіксованим на них водним об`єктом та рибою.

Відповідно до наданої відповідачем інформації з сайту Львівського обласного управління водних ресурсів площа водного дзеркала Добротвірського водосховища при нормальному підпірному рівні складає 6,96км2, а з наданої інформації та фотографій з сайту Львіврибоохорони вбачається, що 26.05.2014 р. на Добротвірському водосховищі відбулася масова загибель риби.

З поданої ФО-П Депою Т .М. 31.12.2015 р. звітності виробництва продукції аквакультури за 2015 рік форми №1А-риба (річна) вбачається, що на початок року в наявності у ФО-П Депи Т.М. було 7,2 га ставів та 1040 м2 і 620м2 садків, а протягом року введено 696 га СТРГ Добротвірське водосховище, на якому в 2015 році було вирощено, виловлено та реалізовано 15708 кг продукції (риби).

17.11.2016 р. в.о. голови Державного агентства водних ресурсів затверджено Правила експлуатації Добротвірського водосховища, розроблені Публічним акціонерним товариством «ЛьвівОРГРЕС» та погоджені в.о. генерального директора ПАТ «ДТЕК Західенерго», директором ДТЕК Добротвірська ТЕС та директором ТзОВ «Радехівський цукор».

З введенням даних Правил втратили чинність Правила експлуатації Добротвірського водосховища (ВАТ «ЛьвівОРГРЕС», 2009 р.).

Правила експлуатації Добротвірського водосховища 2016 року містять положення, які в частині є практично ідентичними положенням Правил експлуатації 2009 року, що наводились вище, стосовно призначення правил, сфери їх застосування (вступ), основних технічних, морфометричних характеристик і характерних рівнів водосховища, переліку та характеристики водокористувачів і їх обов`язків, основних положень щодо експлуатації водосховища, природоохоронних вимог та ін.

Разом з тим Правила 2016 року в порівнянні з Правилами 2009 року доповнені наступними положеннями: Добротвірське водосховище є водним об`єктом спеціального водокористування (п.4.1.1.), а Відокремлений підрозділ Добротвірська теплова електрична станція Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» і ТзОВ «Радехівський цукор» є, відповідно, основним та додатковим спеціальним водокористувачем Добротвірського водосховища (п.4.1.2. та п.4.1.3.); як первинний водокористувач ДТЕК Добротвірська ТЕС має право повідомляти державним органам водних ресурсів про здійснення водокористування юридичними особами, які не мають на це діючого дозволу, та звертатися у суд з позовом про усунення порушень в користуванні водосховищем (п.6.1.4.). Також Правила 2016 року окремо розрізняють обов`язки водокористувача ДТЕК Добротвірська ТЕС та обов`язки водокористувачів (ДТЕК Добротвірська ТЕС, ТзОВ «Радехівський цукор» та інші можливі) (п.4.3.5. та п.4.3.6.).

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.04.2017 р. за Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Західенерго» 06.04.2017 р. на підставі державних актів на право постійного користування від 12.08.2002 р., виданих Прибужанівською, Сілецькою та Стародобротвірською сільськими радами народних депутатів, було зареєстровано право постійного користування щодо таких земельних ділянок: площею 11,2626 га з кадастровим номером 4622184900:09:000:0061 (цільове призначення - для розміщення, будівництва експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій); площею 189,7072 га з кадастровим номером 4622184900:09:000:0062 (цільове призначення - для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами); площею 11,379 га з кадастровим номером 4622185600:02:003:0153 (цільове призначення - для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами); площею 275,8014 га з кадастровим номером 4622185600:16:000:0225 (цільове призначення - для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами); площею 201,4683 га з кадастровим номером 4622185900:15:000:0142 (цільове призначення - для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами); площею 8,2817 га з кадастровим номером 4622185900:18:000:0153 (цільове призначення - для розміщення, будівництва експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій); площею 15,4672 га з кадастровим номером 4622185900:18:000:0154 (цільове призначення - для розміщення, будівництва експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій).

Також в матеріалах справи наявні витяги з Державного земельного кадастру стосовно відповідних ділянок з кадастровими планами земельних ділянок та експлікаціями земельних угідь, з яких вбачається, що на земельній ділянці площею 11,2626 га 7,1499 га зайнято штучним водотоком (канал, колектор, канава); на земельній ділянці площею 189,7072 га 142,3431 га зайнято штучним водосховищем; на земельній ділянці площею 11,3790 га 6,6334 га зайнято штучним водотоком (канал, колектор, канава); на земельній ділянці площею 275,8014 га 225,5948 га зайнято штучним водосховищем; на земельній ділянці площею 201,4683 га 155,2126 га зайнято штучним водосховищем; на земельній ділянці площею 8,2817 га немає земель, зайнятих штучними водотоками чи водосховищем; на земельній ділянці площею 15,4672 га 4,7274 га зайнято штучним водотоком (канал, колектор, канава).

21.02.2019 р. Державне агентство водних ресурсів України надало АТ «ДТЕК Західенерго» дозвіл на спеціальне водокористування №520/ЛВ/49д-19 зі строком його дії з 29.09.2017 р. до 29.09.2020 р., в якому зазначено фактичним місцем здійснення діяльності (водокористування) ділянку №1 та №2, розташовані на південний схід від с.Старий Добротвір Камянка-Бузького району Львівської області, басейн річки Західний Буг, Добротвірське водосховище на річці Західний Буг, розташоване біля смт Добротвір, випуск №3, річка Західний Буг, за межами смт Добротвір, випуски №4, №Д1, №Д2, №Д3 на Добротвірському водосховищі на річці Західний Буг, в межах смт Добротвір. Метою водокористування за даним дозволом є питні, санітарно-гігієнічні та виробничі потреби, передача води населенню та вторинним водокористувачам, скид стічних вод. Дозволом встановлено ліміти забору, використання води, скидання забруднюючих речовин, інші характеристики та умови спеціального водокористування, а також відомості щодо природоохоронних заходів.

В період з 13.05.2019 р. по 17.05.2019 р. Управління державного агентства рибного господарства у Львівській області проводило плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання - ФО-П Депою Т.М. вимог законодавства у сфері охорони водних біоресурсів, за результатами якого було складено акт №1.

Серед переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) в розділі V акту було питання щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства щодо наявності договорів оренди водних об`єктів (їх частин) для риборозведення, навпроти якого зазначено негативну відповідь.

В розділі VI акту серед описів виявлених правопорушень вказано, що користувачем не представлено згоди власника земельної ділянки або погодження землекористувача, чим порушено ст.59 Земельного Кодексу України.

Даний акт було підписано посадовими особами органу державного нагляду (контролю) та представником ФО-П Депи Т.М. Депою Р.І., який заперечив проти викладених порушень та додав свої зауваження до акту.

Приписом №6 від 17.05.2019 р. Управління державного агентства рибного господарства у Львівській області зобов`язало ФО-П Депу Т.М., в тому числі і представити згоду власника земельної ділянки або погодження землекористувача до 10.06.2019 р.

27.05.2019 р. Державне агентство рибного господарства України на запит Депи Р.І. повідомило, що рибогосподарська діяльність на водоймах, що здійснюється за Режимами рибогосподарської експлуатації водного об`єкта, регламентується Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших живих водних ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженою наказом Державного комітету рибного господарства України №4 від 15.01.2008 р., яка не передбачає вимог щодо отримання водного об`єкта в оренду при рибогосподарській діяльності в режимі чи погодження з органами місцевого самоврядування, при отриманні Режиму мова йде лише про використання водних біоресурсів, а не про використання води або землі під водою, і сам водний об`єкт розглядається як середовище існування водних біоресурсів.

Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 15.07.2019 р. у справі №464/3124/19 задоволено позов Депи Т.М. до Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області, визнано протиправною та скасовано постанову Управління державного агентства рибного господарства у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль) №744 від 27.05.2019 р. про притягнення Депи Т.М. до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-5 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.

В даному рішенні зазначено, 27.05.2019 р. стосовно Депи Т.М. як користувача СТРГ Добротвір винесено постанову №744 на підставі складеного 17.05.2019 р. протоколу №0173. Постановою №744 від 27.05.2019 р особу притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.188-5 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255грн і визнано її винною у тому, що вона як користувач Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкту «Добротвірське водосховище» подавала неправдиву інформацію у місячних звітах по вилову водних біоресурсів, чим порушила ст.10, ст.35 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», ст.63 Закону України «Про тваринний світ», п.45 Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №992.

15.08.2019 р. державним інспектором-головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Городоцькому, Жовківському, Кам`янка-Бузькому, Яворівському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель, за участю спеціаліста по землевпорядкуванню Кам`янка - Бузької міської ради Львівської області складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки №434-ДК/495/АП/09/01-19.

Як вбачається з акту, в результаті перевірки встановлено наступне. Так, в 1980 році Виконавчий комітет Львівської обласної ради народних депутатів вирішив дозволити Львівському облрибкомбінату організувати на базі термальних вод Добротвірської ДРЕС садкове рибне господарство, а в 1987 році комісія Кам`янка-Бузького районного виконавчого комітету народних депутатів за дорученням Львівської обласної ради народних депутатів провела вибір земельної ділянки під будівництво садкового рибного господарства біля хутору Березина за рахунок земель колгоспу «Зоря комунізму» площею всього 4,5 га та в цьому ж році Прибужанівська сільська рада народних депутатів Кам`янка-Бузького району Львівської області передала вказану ділянку безкоштовно у власність садково-рибному господарству ВАТ «Львівський рибкомбінат». У 2002 році ВАТ «Львівський обласний виробничий рибний комбінат» продало, а СПД Депа І.Р. купив цілісний майновий комплекс рибної дільниці «Добротвір», що знаходиться за адресою: рибдільниця «Добротвір» філії «Рибне господарство «Янів», Кам`янка-Бузький район, Львівська область.

В 2007 році представником ДП «Львівський інститут землеустрою» складено акт встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування ВАТ «Львівський облрибкомбінат», підписаний виконавцем, сільським головою, землекористувачем - ФО-П Депою І .Р. , землевпорядником та представником ВАТ «Західенерго» Добротвірська ТЕС та погоджений представником Львівського ОВУВГ.

На плані-схемі водопостачання ДТЕС за 2009 рік та кадастровому плані земельної ділянки площею 189,7072 га, що перебуває в користуванні ВП «Добротвірська ТЕС «ДТЕК Західенерго», зазначені дві несамохідні промислово-садкові лінії ЯЛВ 009 і ЯЛВ 0010 та РПП-1 (рибоприймальний пункт-1).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого в 2014 році, спадкоємцем майна Депи І.Р. , а саме комплексу, що знаходиться за адресою; АДРЕСА_1 є Депа Р.І.

В 2019 році розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації затверджено Фермерському господарству «Добротвірський рибзавод» технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки площею 4,5 га (кадастровий номер - 4622184900:09:000:0086), розташованої за межами населеного пункту на території Кам`янка-Бузької міської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області, для рибогосподарських потреб (для риборозведення).

Враховуючи вищенаведене, в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки №434-ДК/495/АП/09/01-19 від 15.08.2019 р. відповідно до представлених документів було зроблено висновок, що факт самовільного зайняття земельної ділянки ФО-П Депа Р .І . двома несамохідними промислово-садковими лініями ЯЛВ 009 і ЯЛВ 0010 на території Добротвірського водосховища не підтвердився.

01.11.2019 р. ФО-П Депа Т.М. отримала від Управління Державного агентства рибного господарства у Львівській області дозвіл №021 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) строком дії з 01.11.2019 р. по 01.11.2024 р.

Дозвіл видано на такий вид спеціального використання як промисловий вилов риби згідно Режиму рибогосподарської експлуатації на рибогосподарському водному об`єкті Добротвірське водосховище з зазначенням в ньому даних стосовно дозволених для використання знарядь лову і дозволених для вилучення видів водних біоресурсів та обсягів їх вилучення аналогічних даним, що наведені в Режимі рибогосподарської експлуатації.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Згідно з нормою ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. (ст.328 ЦК України).

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з ч.1 ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як передбачено ст.395 ЦК України, речовими правами на чуже майно є: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.

За положеннями ст.396 ЦК України, особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Як вбачається з аналізу цих норм, правом вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном наділений не лише власник, а й особа, яка має речове право на чуже майно, володіє ним на праві господарського відання, оперативного управління або з інших підстав з врахуванням положень статті 396 ЦК України.

Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпоряджання річчю.

Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Предметом негаторного позову є вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном.

Підставою негаторного позову є посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей.

Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову.

Характерною ознакою такого позову є протиправне вчинення третьою особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або користування належним йому майном.

Отже, у розумінні наведених норм власник (титульний володілець) вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який враховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Вищенаведені правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 27.02.2018 р. у справі № 910/6004/17, від 19.09.2019 р. у справі №906/1063/18 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018р. у справі №653/1096/16-ц

При розгляді негаторного позову позивач перш за все повинен підтвердити своє право на майно, якого стосується позов, оскільки змістом негаторного позову є усунення перешкод в користуванні саме тим конкретним майном, що перебуває в його володінні.

Статтею 190 ЦК України встановлено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

В позовній заяві позивач заявив вимоги про зобов`язання відповідача не чинити перешкод у користуванні водним об`єктом - Добротвірським водосховищем та його прибережною захисною смугою, шляхом заборони відповідачеві здійснювати рибогосподарську діяльність у вказаних водосховищі і прибережній захисній смузі навколо водосховища шириною 100 метрів.

Статтею 3 Водного кодексу України (тут і надалі законодавчі норми наводяться в редакції, що була чинна на момент отримання позивачем землі в постійне користування) визначено, що всі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать: 1) поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об`єкти; 2) підземні води та джерела; 3) внутрішні морські води та територіальне море.

Відповідно до ст.6 Водного кодексу України, води (водні об`єкти) є виключно власністю народу України і надаються тільки у користування.

До земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо

водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів. (ст.58 Земельного кодексу України та ст.4 Водного кодексу України).

Згідно з ч.3 ст.59 ЗК України, державним водогосподарським організаціям за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування землі водного фонду для догляду за водними об`єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами тощо.

Подібну норму містила і ч.2 ст.85 ВК України - у постійне користування землі водного фонду надаються водогосподарським спеціалізованим організаціям, іншим підприємствам, установам і організаціям, в яких створено спеціалізовані служби по догляду за водними об`єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані.

Земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться. (ст.79 ЗК України).

Відповідно до ч.1 ст.123 ЗК України, надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. (ч.1 ст.125 ЗК України та ч.1 ст.126 ЗК України).

Суд вважає, що землі водного фонду, на усунення перешкод в користуванні якими спрямовано позовні вимоги і які зайняті водним об`єктом та прибережною захисною смугою, дійсно належать позивачеві на праві постійного користування, що підтверджується Державними актами на право постійного користування землею, які були видані уповноваженими на час їх видання органами на підставі їхніх рішень, а також зареєстровані у встановленому порядку.

Крім того, в 2017 році відповідні відомості щодо права постійного користування було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру.

Статтею 88 ВК України визначено наступне. З метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Статтями 76- 78 ВК України встановлено, що робота водогосподарських систем (водосховищ, каналів та інших зв`язаних між собою водних об`єктів) регулюється шляхом встановлення відповідних режимів для кожного водного об`єкта системи з урахуванням прогнозу водності. Режими роботи цих систем встановлюються водогосподарськими органами на підставі правил експлуатації водних об`єктів з урахуванням екологічних вимог та інтересів всіх водокористувачів. Порядок експлуатації водосховищ визначається правилами, що затверджуються органами водного господарства для кожного водосховища окремо, а для каскаду або системи водосховищ - за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища та санітарного нагляду. Підприємства, установи та організації, які експлуатують водопідпірні, водопропускні, водозахисні або водозабірні споруди водогосподарських систем, зобов`язані дотримувати встановлених режимів їх роботи та правил експлуатації.

Обов`язковими для дотримання Правилами експлуатації Добротвірського водосховища від 2009 року та від 2016 року у відповідності до вищенаведених норм було встановлено, що для запобігання руйнування берегів, надмірного замулення і забруднення Добротвірського водосховища, охорони води від забруднення вздовж водосховища і каналів встановлена прибережна захисна смуга шириною 100 м (як для земель зі схилами більше трьох градусів).

Всього за Державними актами на право постійного користування землею позивач отримав в користування 983,4839 га (287,1805 га + 495,3336 га + 200,9698 га), лише 705,0857 га з яких відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру були зайняті водними об`єктами (водосховищем та каналом) і прибережною захисною смугою. При цьому згідно з такими відомостями водними об`єктами зайнято всього 541,6612 га землі (з них 18,5107 га - каналом, 523,1505 га - водосховищем), тоді як 163,4245 га землі знаходяться під прилеглою до водних об`єктів прибережною захисною смугою.

Враховуючи вищевикладене, а також дослідивши дані, що містяться в кадастрових планах, експлікаціях земельних угідь та у відкритій для ознайомлення Публічній кадастровій карті України стосовно площі та розміщення земельних ділянок відносно одна одної і відносно інших ділянок, суд прийшов до висновку, що отриманої в постійне користування позивачем площі земель більш, ніж достатньо для того, щоб стверджувати, що в його користуванні дійсно перебуває все Добротвірське водосховище разом з обвідним каналом та прибережною захисною смугою шириною 100 метрів.

Крім того, водосховище є об`єктом спеціального водокористування для позивача відповідно до дозволу на спеціальне водокористування, а відповідно до Правил експлуатації 2016 року ДТЕК Добротвірська ТЕС має право повідомляти державним органам водних ресурсів про здійснення водокористування юридичними особами, які не мають на це діючого дозволу, та звертатися у суд з позовом про усунення порушень в користуванні водосховищем. Правила експлуатації водосховища, як в редакції 2009 року, так і в редакції 2016 року, визначають, що експлуатацію водосховища здійснює цех Добротвірської ТЕС, повноваження та відповідальність експлуатаційного персоналу якого розповсюджуються на гідротехнічні споруди, акваторію водосховища і його берегозахисну смугу. Також Правила передбачають обов`язки позивача вживати відповідні технічні заходи при руйнуванні берегів водосховища на ділянках розміщення водозаборів, утримувати в належному стані прибережні захисні смуги, здійснювати невідкладні роботи для ліквідації аварій на ГТС водосховища тощо.

Отже, позивачеві надано певні повноваження та покладено відповідальність стосовно Добротвірського водосховища та прибережної захисної смуги.

Все це в сукупності підтверджує те, що позивачеві як титульному володільцеві Добротвірського водосховища з каналами та земель водного фонду, які знаходяться під цим водосховищем та навколо нього, належать правомочності щодо користування та розпорядження майном, про усунення перешкод в користуванні яким він просить суд.

Як стверджує позивач, відповідач, починаючи з 2014 року і дотепер, здійснює на Добротвірському водосховищі свою господарську діяльність з промислового вилову риби. Станом на час прийняття рішення у справі суду не відомо про те, що така діяльність не здійснювалася взагалі чи припинилася в процесі розгляду справи судом. Більш того, відповідач в заявах по суті справи та через пояснення своїх представників фактично визнав такі обставини, зазначаючи при цьому, що вів та веде свою діяльність у спосіб, передбачений законодавством, та у відповідності до всіх встановлених вимог.

В силу вказівки ч.1 ст.75 ГПК України такі визнані обставини проведення відповідачем своєї діяльності на Добротвірському водосховищі не підлягають доказуванню, проте додатково підтверджуються тим, що саме на замовлення відповідача було розроблено Науково-біологічне обгрунтування рибогосподарської експлуатації Добротвірського водосховища та Режим його рибогосподарської експлуатації, а в подальшому на їх підставі відповідач у 2014 та 2019 роках отримував відповідні дозволи на спеціальне використання водних біоресурсів на рибогосподарському водному об`єкті (Добротвірському водосховищі).

Також факт триваючого в часі здійснення відповідачем своєї діяльності на водосховищі вбачається з листа Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області за 2015 рік та пояснень представника третьої особи-1, наданих ним в судовому засіданні з розгляду справи по суті 12.02.2020 р.; поданої уповноваженому органу відповідачем звітності виробництва продукції аквакультури за 2015 рік форми №1А-риба (річна); акту проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання - ФО-П Депою Т.М. вимог законодавства у сфері охорони водних біоресурсів та припису Управління державного агентства рибного господарства у Львівській області за 2019 рік.

Разом з тим суд не може брати до уваги такі докази як поданий позивачем акт обстеження від 18.06.2015 р. і фотографії, зроблені цього ж дня, так як з них неможливо встановити чию саме діяльність вони фіксують, як не може брати до уваги і акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15.08.2019 р., оскільки він стосується діяльності ВАТ «Львівський рибкомбінат», ФГ «Добротвірський рибзавод», Депи І.Р. та його спадкоємця Депи Р. І. , а не діяльності фізичної особи-підприємця Депи Тетяни Михайлівни, яка є єдиним відповідачем у даній справі.

На переконання позивача, відповідач чинить йому перешкоди в користуванні майном шляхом здійснення рибогосподарської діяльності без отримання земель водного фонду з розміщеними на них об`єктами в користування та без згоди позивача на їх використання, одночасно перешкоджаючи законній діяльності позивача внаслідок спричинення активного замулення водосховища, зсувів та обвалів його берегів, загибелі риби, цвітіння води, неможливості проведення позивачем днопоглиблювальних робіт на водосховищі, здійснення належної його експлуатації і контролю за технічним станом споруд та системи технічного водопостачання, чим порушує права позивача як титульного володільця відповідного майна.

Характерною ознакою негаторного позову є протиправність вчинення особою перешкод у реалізації власником чи титульним володільцем повноважень щодо розпорядження або користування належним йому майном, тому, встановивши, що відповідач дійсно проводив та проводить свою діяльність на об`єктах, які перебувають в користуванні позивача, суд має з`ясувати законність та підставність здійснення такої діяльності в зазначених місцях і, як наслідок, прийти до висновку про створення чи нестворення цим перешкод позивачеві, та, відповідно, наявність або відсутність порушених прав, які підлягають захисту.

За визначенням статті 1 Водного кодексу України, водний об`єкт - це природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт); водосховище - штучна водойма місткістю більше 1 млн. кубічних метрів, збудована для створення запасу води та регулювання її стоку; рибогосподарський водний об`єкт - водний об`єкт (його частина), що використовується для рибогосподарських цілей; технологічна водойма - штучно створена водойма спеціального технологічного призначення, що визначається технічним проектом та/або паспортом, яка наповнюється штучно за допомогою гідротехнічних споруд і пристроїв.

Відповідно до ст.51 ВК України (тут і надалі законодавчі норми наводяться в редакції, що була чинна на момент початку здійснення відповідачем своєї рибогосподарської діяльності на Добротвірському водосховищі), у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми. Водні об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою. Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства. Сплата орендної плати за водний об`єкт не звільняє від сплати орендної плати за земельну ділянку під цим об`єктом. У договорі оренди водного об`єкта визначаються зобов`язання щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об`єкта, експлуатації водосховищ та ставків відповідно до встановлених для них центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства, режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами. Орендарі, яким водний об`єкт надано в користування на умовах оренди, можуть дозволити іншим водокористувачам здійснювати спеціальне водокористування в порядку, встановленому цим Кодексом.

Розпорядженням голови №173/0/5-15 від 23.05.2015 р. «Про надання у користування на умовах оренди водних об`єктів, розташованих за межами населених пунктів на території Львівської області» визначено, що водні об`єкти, розташовані за межами населених пунктів на земельних ділянках, розпорядником яких є Львівська обласна державна адміністрація, надаються у користування відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства, на земельних торгах разом із земельними ділянками, на яких вони розташовані, в порядку, визначеному статтею 51 Водного кодексу України з урахуванням вимог Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.85 ВК України, порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством. У тимчасове користування за погодженням з постійними користувачами земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об`єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.

За умовами ч.ч.1, 2, 4, 5 ст.59 ЗК України, землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що використання земель водного фонду фізичними та юридичними особами державної та комунальної власності може здійснюватися на умовах оренди, постійного або тимчасового користування. При цьому у разі перебування земель водного фонду у власності або постійному користуванні відповідних суб`єктів, у тимчасове користування такі об`єкти надаються за погодженням з постійними землекористувачами або за згодою власників.

У статті 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» містяться такі визначення:

- водні біоресурси (водні біологічні ресурси) - сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних біоресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях розвитку, круглороті, водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини;

- рибальство - добування водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах; добування (вилов) - вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування; рибогосподарський водний об`єкт (його частина) -водний об`єкт (його частина), що використовується або може використовуватися для цілей рибного господарства.

- промислове рибальство (промисел) - вид спеціального використання водних біоресурсів (вилучення, приймання, переробка, зберігання, транспортування тощо, у тому числі постачання палива, води, тари, продовольства для функціонування суден флоту рибної промисловості та їх екіпажів) у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), у тому числі у водах, що знаходяться за межами юрисдикції України;

- рибогосподарська діяльність - діяльність юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, пов`язана з вивченням водних біоресурсів, їх охороною, відтворенням, спеціальним використанням, переробкою, реалізацією тощо;

- рибне господарство - галузь економіки, завданнями якої є вивчення, охорона, відтворення, вирощування, використання водних біоресурсів, їх вилучення (добування, вилов, збирання), реалізація та переробка з метою одержання харчової, технічної, кормової, медичної та іншої продукції, а також забезпечення безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості.

Відповідно до ст.25 Закону, використання водних біоресурсів, які перебувають у стані природної волі, здійснюється в порядку загального і спеціального використання.

Згідно зі ст.26 Закону, громадяни мають право використовувати безоплатно водні біоресурси в наукових, культурно-освітніх та виховних цілях для задоволення естетичних, оздоровчих, рекреаційних та інших потреб без вилучення їх з природного середовища, а також здійснювати любительське і спортивне рибальство у водних об`єктах загального користування в межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову водних біоресурсів.

Стаття 27 Закону встановлює, що спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється шляхом їх вилучення з природного середовища (крім любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування в межах та обсягах безоплатного вилову) і включає в себе, в тому числі і промислове рибальство.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що загальне використання водних біоресурсів здійснюється без вилучення їх з природного середовища або у порядку любительського і спортивного рибальства. Спеціальне використання водних біоресурсів може здійснюватися відповідно до одного з режимів, визначених Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», а саме: режиму промислу або режиму рибогосподарської експлуатації.

Закон України «Про тваринний світ» у статті 3 визначає об`єкти тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, серед яких є дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші).

Відповідно до ст.20 Закону України «Про тваринний світ», за умови додержання вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів може здійснюватись такий вид використання об`єктів тваринного світу як рибальство.

За визначення ст.25 Закону, рибальством вважається добування риби та водних безхребетних. На території України відповідно до законодавства може здійснюватися промислове, любительське та спортивне рибальство.

Підприємствам, установам, організаціям і громадянам у порядку спеціального використання об`єктів тваринного світу надається право ведення промислового рибальства, включаючи промисел водних безхребетних на промислових ділянках рибогосподарських водних об`єктів та континентальному шельфі України. (ст.26 Закону).

Статтею 16 Закону України «Про тваринний світ» передбачено, що громадянам гарантується право безоплатного загального використання об`єктів тваринного світу для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних тощо). Загальне використання об`єктів тваринного світу здійснюється без вилучення об`єктів тваринного світу з природного середовища (за винятком любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування в межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову).

Згідно зі ст.17 Закону, до спеціального використання об`єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища. Спеціальне використання об`єктів тваринного світу в порядку ведення мисливського і рибного господарства здійснюється з наданням відповідно до закону підприємствам, установам, організаціям і громадянам права користування мисливськими угіддями та рибогосподарськими водними об`єктами. Спеціальне використання об`єктів тваринного світу здійснюється лише за відповідними дозволами чи іншими документами, що видаються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ця вимога поширюється також на власників чи користувачів земельними ділянками, на яких перебувають (знаходяться) об`єкти тваринного світу.

З вищенаведеного випливає, що промисловий вилов риби, яким займається відповідач, є добуванням водних біоресурсів (риби), тобто рибальством, та належить до спеціального використання об`єктів тваринного світу, оскільки промислове рибальство передбачає вилучення риби із природного середовища та є відмінним від любительського і спортивного рибальства.

Промислове рибальство (промисловий вилов риби) є різновидом рибного господарства та має здійснюватись, в силу вказівки ч.2 ст.17 Закону України «Про тваринний світ», з обов`язковим наданням права користування рибогосподарськими водними об`єктами.

Відповідно до ст.51 Водного кодексу України, такі об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду у комплексі із земельною ділянкою, а згідно зі ст.59 Земельного кодексу України, використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.

Отже, в будь-якому випадку діяльність, якою займається відповідач на Добротвірському водосховищі, вимагає надання в користування (оренду) водного об`єкту, який надається лише разом з земельною ділянкою під ним, та згоди власника або землекористувача на використання земельної ділянки. Погодження постійного користувача вимагає також і надання в тимчасове користування прибережної захисної смуги, як це передбачено ч.3 ст.85 ВК України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про аквакультуру», аквакультурою (рибництвом) є сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об`єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг.

Діяльність у сфері аквакультури не належить до спеціального використання водних біоресурсів. (ч.2 ст.3 Закону).

Згідно з ч.1 та 2 ст.14 Закону України «Про аквакультуру», рибогосподарський водний об`єкт для цілей аквакультури надається в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного кодексу України. Рибогосподарська технологічна водойма для цілей аквакультури надається юридичній чи фізичній особі органом, який здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) відповідно до Земельного кодексу України, за договором оренди землі (земель водного фонду).

Діяльність фізичної особи-підприємця Депи Т.М. не має ознак діяльності у сфері аквакультури, яка не належить до спеціального використання водних біоресурсів, натомість ФО-П Депа Т.М. здійснює свою діяльність в спеціальному товарному рибному господарстві на підставі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів згідно режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», спеціальне товарне рибне господарство - діяльність, яка включає комплекс заходів, основною метою яких є підвищення рибопродуктивності рибогосподарського водного об`єкта (його частини) шляхом штучного відтворення водних біоресурсів, а також шляхом збереження та раціонального використання видів водних біоресурсів, які раніше перебували у рибогосподарському водному об`єкті (його частині); режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта - установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення водних біоресурсів за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання водних біоресурсів рибогосподарського водного об`єкта (його частини).

Порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів (ВЖР) та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах регламентується Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженою Наказом Державного комітету рибного господарства України №4 від 15.01.2008 р.

Як вказано в самій Інструкції, вона розроблена у відповідності до законодавства, в тому числі Закону України «Про тваринний світ».

Пунктом 2.1 Інструкції, передбачено перелік документів, які подає користувач до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства України для здійснення штучного розведення, вирощування ВЖР та їх використання. Серед таких документів є режим та науково-біологічне обґрунтування щодо рибогосподарського водного об`єкта (його ділянки), на якому створюється СТРГ, які на замовлення користувача розробляються рибогосподарською науково-дослідною установою, організацією.

Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України протягом місяця після отримання розглядаються надіслані користувачем документи і приймається відповідне рішення щодо затвердження Режиму. (п.2.4. Інструкції).

Згідно з п.2.8. Режиму, користувач, якому видано Режим, має одноосібне право на спеціальне використання ВЖР у цьому рибогосподарському водному об`єкті.

Стаття 23 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» встановлює, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, видає і такий документ дозвільного характеру як дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах).

Порядок видачі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) або відмови в його видачі, переоформлення та анулювання зазначеного дозволу, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №801 від 30.10.2013 р., визначає процедуру видачі суб`єктам господарювання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) або відмови в його видачі, переоформлення, видачі дубліката та анулювання дозволу.

Згідно з п.2 Порядку, дозвіл видається на кожний рибогосподарський водний об`єкт (його частину) Держрибагентством або його територіальним органом. Дозвіл видається територіальним органом суб`єктові господарювання для здійснення промислового рибальства, вилову водних біоресурсів у науково-дослідних, науково-промислових, дослідно-конструкторських цілях, а також визначення їх санітарно-епідеміологічного стану, меліоративного вилову водних біоресурсів з метою формування їх оптимального видового та вікового складу, вилову водних біоресурсів з метою отримання біологічного матеріалу для штучного відтворення їх запасів та здійснення аквакультури, любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування, що перевищує встановлені обсяги безоплатного вилову.

Пунктом 3 Порядку передбачено перелік документів, які суб`єкт господарювання подає державному адміністраторові для одержання дозволу: заяву; довідку про наявність у суб`єкта господарювання рибальських суден (плавзасобів), дозволених знарядь лову (відповідно до вимог правил рибальства та режимів) та рибоприймальних пунктів (місця розташування яких погоджено відповідно до законодавства) на визначеному рибогосподарському водному об`єкті (його частині); програму виконання робіт, в якій визначені методи, мета та завдання робіт, типи і кількість рибальських суден (плавзасобів), назва і кількість необхідних знарядь лову, в разі здійснення вилову водних біоресурсів у науково-дослідних, науково-промислових, дослідно-конструкторських цілях, контрольного вилову водних біоресурсів для визначення їх стану та запасів, вилову водних біоресурсів з метою отримання біологічного матеріалу для штучного відтворення їх запасів та здійснення аквакультури.

Зі всього вищенаведеного випливає, що ні затверджений режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта, ані отриманий дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах не є та не можуть бути правовстановлюючими документами, якими надається право користування водними об`єктами чи землями водного фонду, та не визначають правових підстав користування водними об`єктами.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 р. у справі №806/449/15, від 16.05. 2019 р. у справі №806/3184/18, від 19.11.2019 р. у справі №806/1350/15.

Для затвердження режиму чи отримання дозволу відповідні особи не представляють жодних документів, які б свідчили про їхні права на земельні ділянки водного фонду, на яких знаходяться водні об`єкти, стосовно яких затверджується режим або видається дозвіл. При затвердженні режиму і видачі дозволу відповідні органи не досліджують такі питання та не надають права користуватися водними об`єктами і землями водного фонду.

Положення Інструкції не передбачають необхідності одержання рибогосподарського водного об`єкту в користування чи згоди власника або землекористувача, проте це не свідчить про можливість відповідача здійснювати рибогосподарську діяльність без оформлення права користування водним об`єктом.

Інструкція, посиланнями на яку відповідач аргументує своє право здійснювати діяльність на Добротвірському водосховищі, регламентує порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, а не порядок розпорядження земельними ділянками водного фонду.

Такими нормативними актами, що регулюють дані правовідносини є Земельний та Водний кодекси України.

Як зазначалось вище, Інструкція розроблена у відповідності до Закону України «Про тваринний світ», та є підзаконним нормативно-правовим актом, тому вона не може суперечити вимогам Закону України «Про тваринний світ» щодо отримання в користування рибогосподарських водних об`єктів при веденні рибного господарства. Закон не встановлює будь-яких винятків в цьому для спеціального товарного рибного господарства, а такими винятками є лише випадки безоплатного любительського і спортивного рибальства, до яких не належить промислове рибальство, яке, в тому числі, здійснюється в режимі СТРГ.

Крім того, дана Інструкція регламентує не тільки відтворення водних живих ресурсів, а і їх вилов, що підпадає під поняття «рибальство», яке не може здійснюватись без погодження із постійним користувачем земельної ділянки водного фонду, на якій розташований водний об`єкт, згідно з ч.5 ст.59 Земельного кодексу України.

При цьому, суд не вважає за необхідне досліджувати можливу невідповідність фактичної площі водного об`єкта, його площі, зазначеній в Режимі його рибогосподарської експлуатації, оскільки така невідповідність могла призвести лише до того, що відповідачеві було дозволено виловлювати більшу кількість риби, ніж мало би бути дозволено. Вказане жодним чином не впливає на встановлений судом факт здійснення рибогосподарської діяльності без погодження з землекористувачем та не входить до предмету доказування у справі, а скасування погодження режиму чи визнання недійсним дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів згідно такого режиму не є предметом позовних вимог.

Відповідно до ст.1 Водного кодексу України, використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб; водокористування - використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів).

Водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи. Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними. Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води. Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними. (стаття 42 ВК України).

Відповідно до ст.46 ВК України, водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Статтями 47 та 48 ВК України передбачено наступне.

Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об`єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об`єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

Спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Як визначено ст.49 ВК України, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.

Відповідач стверджує, що позивач помилково ототожнює загальне і спеціальне використання водних біоресурсів з загальним і спеціальним водокористуванням, а відповідач, здійснюючи спеціальне використання водних біоресурсів, не здійснює при цьому спеціального водокористування, так як здійснення діяльності в режимі СТРГ не передбачає використання води і проводиться без забирання води та скидання вод на рибогосподарських водних об`єктах.

Суд зазначає, що за змістом ст.1 ВК України водокористуванням є використання води, а використання води, в свою чергу, може відбуватися як з вилученням води, так і без вилучення - для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Визначення спеціального водокористування містить в собі вказівку на використання води та здійснення такого водокористування для задоволення, серед іншого, і рибогосподарських потреб, які включають в себе потреби рибництва (аквакультуру), проте не обмежуються ними.

Вищенаведені положення є загальними і поширюються на всіх суб`єктів рибогосподарської діяльності, без виключень для спеціальних товарних рибних господарств.

Стаття 47 Водного кодексу України до вичерпного переліку видів діяльності, при яких здійснюється загальне водокористування, відносить купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об`єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць, проте діяльність, якою займається відповідач, не належить до перелічених вище, і полягає у промисловому рибальстві, яке є відмінним від рибальства любительського і спортивного, а тому потребує дозволу на спеціальне водокористування.

Крім того, Правилами експлуатації Добротвірського водосховища визначено, що водосховище є водним об`єктом спеціального водокористування, а юридичною підставою використання води для промислових потреб є дозвіл на спеціальне водокористування.

Отже, на підставі всього вищенаведеного суд робить висновок, що відповідач здійснює свою рибогосподарську діяльність на Добротвірському водосховищі неправомірно - за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, без отримання водного об`єкта та земель водного фонду під ним і навколо нього в користування та без погодження постійного користувача, яким є позивач. Незаконність проведення діяльності на згаданих об`єктах свідчить про те, що позивачеві як титульному володільцеві земельних ділянок з водним об`єктом та первинному водокористувачеві чиняться перешкоди в користуванні його майном, до якого належать згадані об`єкти.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Як передбачено ч.ч.2 та 3 ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, серед іншого, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Суд вважає, що права позивача були порушені та підлягають судовому захисту, а обраний позивачем спосіб захисту спрямований на припинення дій, які порушують його права, і запобігання вчиненню таких дій та є ефективним. При цьому заборона відповідачеві здійснювати рибогосподарську діяльність у водосховищі та прибережній смузі зумовлена незаконністю такої діяльності без відповідних правовстановлюючих документів на дані об`єкти та не тягне за собою заборону підприємницької діяльності відповідача взагалі - на всіх можливих об`єктах та за будь-яких умов, тобто задоволення позовних вимог призведе до захисту прав позивача та не спричинить собою порушення прав відповідача, адже останній ніколи не володів правом проводити свою діяльність на водосховищі, оскільки не мав належних правових підстав для користування землями водного фонду з розміщеним на них водним об`єктом.

Частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Як встановлено ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що права позивача були порушені, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Як передбачено п.2 ч.5 ст.238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

Оскільки згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.4, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Зобов`язати фізичну особу-підприємця Депу Тетяну Михайлівну, АДРЕСА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) не чинити перешкод Акціонерному товариству «ДТЕК Західенерго», м.Львів, вул.Козельницька, 15 (ідентифікаційний код 23269555) у користуванні водним об`єктом - Добротвірським водосховищем, яке знаходиться на річці Західний Буг в Камянка-Бузькому районі Львівської області, та прибережною захисною смугою, а саме: заборонити фізичній особі-підприємцеві Депі Тетяні Михайлівні , АДРЕСА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) здійснювати господарську діяльність у вказаному водосховищі, а також у прибережній захисній смузі навколо водосховища шириною 100 метрів.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Депи Тетяни Михайлівни, АДРЕСА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго», м.Львів, вул.Козельницька, 15 (ідентифікаційний код 23269555) 1378 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 28.02.2020 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 10.02.2020 р.

Суддя Гоменюк З.П.