open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Провадження № 2/537/475/2020

Справа № 537/845/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2020 року м. Кременчук

Суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області Мурашова Н.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Вільної профспілки Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці (Полтавська область, м. Кременчук, вул. Леонова, 4) до Первинної профспілкової організації відокремленого підрозділу «Полтавській загін воєнізованої охорони» Державного підприємства «Південна залізниця» (м. Полтава, вул. Сортувальна, 5) про позбавлення права представляти інтереси працівників при підписанні Колективного договору,

в с т а н о в и в:

12.03.2020 року Вільна профспілка Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці звернулася до суду з цивільним позовом до Первинної профспілкової організації відокремленого підрозділу «Полтавській загін воєнізованої охорони» Державного підприємства «Південна залізниця», в якому просили суд позбавити відповідача права представляти інтереси працівників Виробничого підрозділу «Полтавській загін воєнізованої охорони`регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» при підписання Колективного договору.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.1 ЦПК України, Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

В ст. 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

В ст. 232 КЗпП України наведений перелік індивідуальних трудових спорів, що підлягають безпосередньому розглядові у районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що спір виник між двома профспілковими організаціями щодо права представляти інтереси працівників при укладанні Колективного договору, тобто такий спір є колективним трудовим спором (конфліктом), а не індивідуальним, перелік яких наведений в ст.232 КЗпП.

ЗУ «Про вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» встановлені норми, які поширюються на найманих працівників та організації, утворені ними відповідно до законодавства для представництва і захисту їх інтересів, та на роботодавців, організації роботодавців та їх об`єднання.

В ст. 2 ЗУ «Про вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» визначено, що Колективний трудовий спір (конфлікт) – це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо: а) встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; б) укладення чи зміни колективного договору, угоди; в) виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; г) невиконання вимог законодавства про працю.

В ст. 7 ЗУ «Про вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» встановлено послідовність розгляду і вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

Так, розгляд колективного трудового спору (конфлікту) здійснюється з питань, передбачених:

пунктами "а" і "б" статті 2 цього Закону, - примирною комісією, а в разі неприйняття рішення у строки, встановлені статтею 9 цього Закону, - трудовим арбітражем;

пунктами "в" і "г" статті 2 цього Закону, - трудовим арбітражем.

В п.12 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 01.03.2013 року дано роз`яснення, що Колективні трудові спори, на відміну від індивідуальних, - це спори непозовного провадження між найманими працівниками, трудовим колективом (профспілкою) і власником чи уповноваженим ним органом, в яких йдеться про зіткнення інтересів сторін трудових правовідносин. До таких спорів застосовується примирно-третейський порядок вирішення, правовий механізм якого визначено Законом України від 03.03.1998 року № 137/98-ВР "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".

У зв`язку із цим безпосереднє вирішення в судовому порядку колективних трудових спорів законодавством не передбачено, крім випадків, зазначених у статтях 23 і 25 зазначеного Закону, та у статтях 20, 42 Закону України від 15.09.1999 року № 1045-XIV "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності". Оскільки ці вимоги спрямовані на захист трудових прав працівників, виникають із трудових правовідносин, то вони підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, незалежно від того, що сторонами у справі є юридичні особи.

В ст. 20 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено право профспілок, їх об`єднань на ведення колективних переговорів та укладання колективних договорів і угод.

Так, Профспілки, їх організації та об`єднання ведуть колективні переговори, укладають колективні договори, генеральну, галузеві (міжгалузеві), територіальні угоди від імені працівників у порядку, встановленому законом.

Участь у колективних переговорах з укладення угод на національному, галузевому, територіальному рівні беруть репрезентативні на відповідному рівні профспілки, їх організації та об`єднання.

Професійні спілки, їх організації та об`єднання, що не відповідають критеріям репрезентативності, визначеним Законом України "Про соціальний діалог в Україні", за рішенням своїх виборних органів можуть надавати повноваження репрезентативним організаціям та об`єднанням відповідного рівня (за згодою) для представлення своїх інтересів під час укладення угод. Надання повноважень оформлюється письмово.

Роботодавці, їх об`єднання, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування зобов`язані брати участь у колективних переговорах щодо укладання колективних договорів і угод.

Кількість представників репрезентативних профспілок, їх організацій, об`єднань для ведення колективних переговорів з укладення угод від імені працівників на національному, галузевому і територіальному рівні визначається пропорційно до кількості членів профспілок, яких вони об`єднують та інтереси яких представляють згідно з повноваженнями, наданими їм профспілками, їх організаціями, об`єднаннями, що не відповідають критеріям репрезентативності.

Забороняється ведення переговорів та укладання угод і колективних договорів від імені працівників особам, які представляють роботодавців.

Профспілки, їх об`єднання здійснюють контроль за виконанням колективних договорів, угод. У разі порушення роботодавцями, їх об`єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору, угоди профспілки, їх об`єднання мають право направляти їм подання про усунення цих порушень, яке розглядається в тижневий термін. У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.

В ст. 21 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» встановлено повноваження профспілок, їх об`єднань щодо захисту прав громадян на працю та здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Так, Профспілки, їх об`єднання захищають право громадян на працю, беруть участь у розробленні та здійсненні державної політики у галузі трудових відносин, оплати праці, охорони праці, соціального захисту.

Проекти законів з питань формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин подаються відповідними органами виконавчої влади з урахуванням пропозицій всеукраїнських профспілок, їх об`єднань.

Проекти нормативно-правових актів, які стосуються регулювання трудових, соціальних, економічних відносин, розглядаються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з урахуванням думки відповідних профспілок, об`єднань профспілок.

Профспілки, їх об`єднання мають право вносити пропозиції суб`єктам права законодавчої ініціативи і відповідним державним органам про прийняття або внесення змін до законів і інших нормативно-правових актів з питань формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин.

Профспілки, їх об`єднання мають право брати участь у розгляді органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також роботодавцями, їх об`єднаннями, іншими об`єднаннями громадян своїх пропозицій.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються в колективному договорі з додержанням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) або територіальними угодами. Якщо колективний договір не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити зазначені питання з профспілковим органом.

Профспілки здійснюють громадський контроль за виплатою заробітної плати, додержанням законодавства про працю та про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту. У разі загрози життю або здоров`ю працівників профспілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємстві в цілому на час, необхідний для усунення загрози життю або здоров`ю працівників.

Профспілки мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об`єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам з питань охорони праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і профзахворювань на виробництві та давати свої висновки про них.

Для здійснення цих функцій профспілки, їх об`єднання можуть створювати служби правової допомоги та відповідні інспекції, комісії, затверджувати положення про них. Уповноважені представники профспілок мають право вносити роботодавцям, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування подання про усунення порушень законодавства про працю, які є обов`язковими для розгляду, та в місячний термін одержувати від них аргументовані відповіді.

У разі ненадання аргументованої відповіді у зазначений термін дії чи бездіяльність посадових осіб можуть бути оскаржені до місцевого суду.

В ст. 42 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» встановлено обов`язок роботодавця щодо створення умов діяльності профспілок.

Роботодавець зобов`язаний сприяти створенню належних умов для діяльності профспілкових організацій, що діють на підприємстві, в установі або організації.

Надання для роботи виборного профспілкового органу та проведення зборів працівників приміщень з усім необхідним обладнанням, зв`язком, опаленням, освітленням, прибиранням, транспортом, охороною здійснюється роботодавцем у порядку, передбаченому колективним договором (угодою).

За наявності письмових заяв працівників, які є членами профспілки, роботодавець щомісячно і безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в терміни, визначені цим договором. Роботодавець не має права затримувати перерахування зазначених коштів.

Спори, пов`язані з невиконанням роботодавцем цих обов`язків, розглядаються в судовому порядку.

З аналізу положень ст.20, ст.21 ст.42 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» вбачається, що вони стосуються спорів між профспілковими організаціями з одного боку та роботодавцями, їх об`єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування з іншого боку з приводу порушення роботодавцями, їх об`єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору, порушення законодавства про працю, порушення роботодавцем обов`язку щодо створення умов діяльності профспілок.

Поданий до суду позов стосується спору, який виник між двома профспілковими організаціями, проте не стосується спору між профспілковою організацією та роботодавцями, їх об`єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування з приводу порушення роботодавцями, їх об`єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору, порушення законодавства про працю, порушення роботодавцем обов`язку щодо створення умов діяльності профспілок.

Тому на цей спір не можуть розповсюджуватися положення ст.20, ст.21 ст.42 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Обраний позивачем спосіб захисту, а саме позбавлення відповідача права представляти інтереси працівників при підписанні Колективного договору, не відповідає методу цивільного процесуального законодавства, а саме принципу диспозитивності, юридичної рівності та вільного волевиявлення.

За таких обставин суд вважає, що позов Вільної профспілки Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці до Первинної профспілкової організації відокремленого підрозділу «Полтавській загін воєнізованої охорони» Державного підприємства «Південна залізниця» про позбавлення відповідача права представляти інтереси працівників при підписанні Колективного договору є спором непозовного провадження. До такого спору застосовується примирно-третейський порядок вирішення, правовий механізм якого визначено Законом України від 03.03.1998 року № 137/98-ВР "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", що відповідає положенням п.12 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 01.03.2013 року.

В п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на наведене суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Вільної профспілки Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці до Первинної профспілкової організації відокремленого підрозділу «Полтавській загін воєнізованої охорони» Державного підприємства «Південна залізниця» про позбавлення відповідача права представляти інтереси працівників при підписанні Колективного договору, оскільки така заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.186, 258-261, 352, 353 ЦПК України, суддя –

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Вільної профспілки Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці до Первинної профспілкової організації відокремленого підрозділу «Полтавській загін воєнізованої охорони» Державного підприємства «Південна залізниця» про позбавлення відповідача права представляти інтереси працівників при підписанні Колективного договору.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Крюківського районного суду

м. Кременчука Полтавської області Мурашова Н.В.

Джерело: ЄДРСР 88184638
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку