Справа № 420/208/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції України в Одеській області (65080, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 15-а) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Одеській області, в якій позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції України в Одеській області (65080, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 15-а, код ЄДРПОУ 40108740) щодо недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання Лазюку Сергію Станіславовичу інформації на запит вх.№. 972/зі від 25.11.2019р.;

визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Національної поліції України в Одеській області (65080, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 15-а, код ЄДРПОУ 40108740), яка полягає у ненадані інформації на запит та у безпідставній відмові у задоволені запиту на інформацію, що була запитана пенсіонером ОСОБА_1 у пунктах№1№2,№3 інформаційного запиту вх. № 972/зі від 25.11.2019р.;

зобов`язати Головне Управління Національної поліції України в Одеській області (65080, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 15-а, код ЄДРПОУ 40108740) надати публічну інформацію, що була запитана пенсіонером ОСОБА_1 у пунктах №1№2,№3 інформаційного запиту вх. № 972/зі від 25.11.2019р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25.11.2019р. позивач звернувся із інформаційним запитом (вх.№972/зі) до Головного управління Національної поліції України в Одеській області. Відповідь позивач отримав лише 03.12.2019р., що підтверджується копією результативного листка-контролю про отримання відповіді на інформаційний запит від 25.11.2019р. з відміткою про отримання 03.12.2019р. Таким чином, посилаючись на порушення строків для надання відповіді, не відображення у відповіді повної та об`єктивної інформації, позивач просить визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати надати запитувану публічну інформацію.

Ухвалою суду від 13.01.2020 р. відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

07.02.2020р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування правової позиції відповідач зазначив, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI ( далі Закон № 2939-VІ), публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Відповідач зазначає, що визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти (пункт 1 частини першої статті 22 Закону № 2939-VI). Проаналізувавши питання порушені Лазюком С.С. в запиті №972/зі від 25.11.2019 року, відповідач встановив, що інформація яку просив надати на його адресу позивач жодним чином не зафіксована на будь яких носіях та відповідно не знаходиться у володінні ГУНП в Одеській області, а повинна здобуватися шляхом проведення аналітичної роботи, що в свою чергу виключає можливість віднесення запиту №972/зі від 25.11.2019 року до такого, який складений відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13.01.2011. Крім того відповідач звертає увагу, що в прохальній частині запиту позивач просить отримати відповідь власноручно, у зв`язку з чим відповідач не направляв відповідь на адресу позивача, а чекав поки останній її отримає. Також відповідач зазначає, що надав відповідь відповідно до своєї компетенції та окремо вказує, що Головне управління не мало фізичної можливості провести прирівняння посади ОСОБА_1 таким чином як просить позивач, оскільки на теперішній час ідентична посада відсутня не тільки в ГУНП в Одеській області, а і взагалі в Національній поліції України.

12.02.2020р. від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що відповідно до положень Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації, дотримуючись вимог закону стосовно строку надання запитуваної інформації, має надати відповідь на запит не пізніше 5 робочих днів. Те, яким саме чином розпорядник інформації має довести до запитувача інформації відповідь на запит випливає з положень п.9.6. Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №10 від 29.09.2016 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації». Саме зазначена запитувачем контактна інформація (поштова адреса, адреса електронної пошти, номер засобу зв`язку) надає розпоряднику інформації змогу надіслати запитувачу відповідь на актуальну адресу чи вручити особисто. Позивач зазначає, що відповідач мав змогу та альтернативні варіанти для направлення позивачу відповіді на запит, проте не скористався жодним з них, чим порушив вимоги законодавства щодо строку надання відповіді на запит.

17.02.2020р. відповідачем надано до суду заперечення на відповідь на відзив.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.11.2019 року ОСОБА_1 звернувся із запитом на отримання публічної інформації (вх.№972/зі) до Головного управління Національної поліції України в Одеській області.

Запит ОСОБА_1 зареєстровано в ГУ НП в Одеській області 25.11.2019 року.

Позивач просив надати йому наступну інформацію:

1. яка посада поліцейського за класифікаційними характеристиками, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем прирівнюється до посади з якої позивач був звільнений на пенсію, а саме начальника сектору кримінальної розвідки в Установах виконання покарань управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Одеській області;

2. що входить до грошового забезпечення, та його розмір, яке отримує поліцейський (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, процентна надбавка за вислугою років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення «надбавки, доплати, підвищення» та розмір премії) за порівняльною посадою начальника сектору кримінальної розвідки в Установах виконання покарань управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Одеській області, станом на 25.11.2019 року;

3. які види та розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення «надбавки, доплати, підвищення» та розмір премії) виплачувалися поліцейському за порівняльною посадою начальника сектору кримінальної розвідки в Установах виконання покарань управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Одеській області, починаючи з 01.01.2018 року. Види та розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення «надбавки, доплати, підвищення» та розмір премії надати по щомісячно.

Окремо у заяві позивач просить отримати відповідь власноручно.

В матеріалах справи наявні відповідь Головного управління Національної поліції України в Одеській області №14/1-106/зі від 29.11.2019р. на запит ОСОБА_1 від 25.11.2019 року за вх. № 972/зі, яку вручено наручно ОСОБА_1 03.12.2019р. У відповіді відповідач повідомив позивача, що посада начальника сектору у складі управління, відділу апаратів Головних управлінь, управлінь МВС України в АР Крим, областях, місті Севастополі та на залізницях прирівнюється посаді начальника сектору апаратів Головних управлінь Національної поліції України.

Стосовно грошового забезпечення поліцейських Національної поліції України повідомлено наступне.

Грошове забезпечення поліцейським нараховується у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015р. «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та наказу МВС України № 260 від 06.04.2016 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання».

Станом на 01.01.2018 р. поліцейським ГУНП в Одеській області за посадою начальника сектору апарату ГУНП в Одеській області виплачувалися:

- надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 10%-15% в залежності від ступеня секретності інформації;

- щомісячна премія. Розмір премії встановлюється відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання завдань та в межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення.

Станом на 25.11.2019 р. поліцейським ГУНП в Одеській області за посадою начальника сектору апарату ГУНП в Одеській області виплачувалися:

надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 10%-15% в залежності від ступеня секретності інформації;

- надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі до 100%. Розмір надбавки встановлюється кожному поліцейському індивідуально залежно від специфіки умов проходження служби (успішне виконання повноважень, якість складність, обсяг та важливість виконуваних завдань, залучення до розробки проектів нормативно-правових актів тощо) на підставі мотивованого подання керівника структурного підрозділу відповідного органу поліції та оголошується наказом по особовому складу;

- щомісячна премія. Розмір премії встановлюється відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання завдань та в межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення.

Отже, позивач вважає, що відповідь на інформаційний запит надана відповідачем із пропущенням 5-денного строку та надана відповідачем відповідь не містить всю запитувану інформацію.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про інформацію» інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно ст.5 вказаного Закону України «Про інформацію», кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Ч. 1, 2 ст.7 Закону України «Про інформацію» передбачено, що право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації (ч.1 ст.2 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Публічна інформація, згідно із ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Статтею 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено забезпечення доступу до інформації шляхом:

1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом;

2) надання інформації за запитами на інформацію.

Статтею 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Відповідно до положень ч.1, 2, 4, 5 ст.19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2 та 4 ст.20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Суд зазначає, що Законом України «Про доступ до публічної інформації» не визначено порядок направлення розпорядниками інформації запитувачу відповіді на запит.

В свою чергу, п.9.5 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №10 від 29.09.2016 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» передбачено, що відповідно до частини першої статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. При вирішенні питання, в який момент часу цей обов`язок вважається виконаним у разі пересилання відповіді на запит поштою, суди повинні за аналогією застосовувати положення частини дев`ятої статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за яким під таким моментом мається на увазі здача документа на пошту; реєстрація відповіді на запит як вихідного документа у системі діловодства розпорядника інформації не є моментом завершення перебігу згаданого строку. Якщо відповідь на запит здається на пошту разом з іншою кореспонденцією того ж виду та категорії, належним і допустимим доказом відправлення такого запиту є список згрупованих поштових відправлень із відміткою працівника зв`язку про його прийняття (пункт 66 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270).

Відповідно до положень п.9.6. Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №10 від 29.09.2016 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації», вимога зазначати у запиті ім`я (найменування) запитувача є для розпорядника інформативною та не впливає на умови виконання ним вимог Закону. Обов`язок розпорядника надати інформацію (документи) на запит не змінюється залежно від особи запитувача та зазначення у запиті його імені, якщо підстави для обмеження доступу до такої інформації відсутні (стаття 19 Закону № 2939-VI).

Контактна інформація (поштова адреса чи адреса електронної пошти, а також номер засобу зв`язку) необхідна для того, щоб розпорядник інформації мав змогу надіслати запитувачу відповідь на актуальну адресу, а також для зворотного зв`язку із запитувачем (наприклад, для уточнення запитуваної інформації, повідомлення про відправлення відповіді тощо).

Суд зазначає, що одним із спірних моментів щодо надання відповідачем відповіді на запит є те, що позивач вважає, що відповідачем порушено 5-денний строк надання відповідачем відповіді.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із запитом 25.11.2019 року. При цьому, в матеріалах справи наявна відповідь на запит датована 29.11.2019 року №14/1-106/зі (а.с.15). Проте, у своєму запиті позивач зазначив, що відповідь на запит він отримає власноручно та зазначив окрім поштової адреси, електронну адресу та номер телефону. Як зазначає відповідач, саме з підстав того, що позивач зазначив про бажання отримати відповідь власноруч, відповідач не направив вказану відповідь поштою. Відповідь отримано позивачем 03.12.2019р.

Враховуючи положення Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації, дотримуючись вимог закону стосовно строку надання запитуваної інформації, має надати відповідь на запит не пізніше 5 робочих днів. Те, яким саме чином розпорядник інформації має довести до запитувача інформації відповідь на запит випливає з положень п.9.6. Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №10 від 29.09.2016 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації». Саме зазначена запитувачем контактна інформація (поштова адреса, адреса електронної пошти, номер засобу зв`язку) надає розпоряднику інформації змогу надіслати запитувачу відповідь на актуальну адресу чи вручити особисто. Отже, відповідач мав змогу та альтернативні варіанти для направлення позивачу відповіді на запит, проте не скористався жодним з них, чим порушив вимоги законодавства щодо строку надання відповіді на запит.

Суд зазначає, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Дії суб`єкта владних повноважень, натомість, це активна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може виражатись, як приклад, у певних рішеннях, актах, листах тощо (тобто мати певне матеріальне вираження), які негативно впливають на права, свободи, інтереси фізичної чи юридичної особи.

Отже, невиконання суб`єктом владних повноважень своїх повноважень, встановлених законодавством становить бездіяльність цього суб`єкта, а дії, вчинені ним під час здійснення управлінських функцій є діями суб`єкта владних повноважень у розумінні ст.5 КАС України.

Враховуючи, що відповідачем фактично виготовлено відповідь на запит позивача, проте не направлено її ані поштою, ані на електрону адресу, та не використано можливість повідомлення позивача про виготовлення такої відповіді телефоном, суд приходить до висновку, що відповідачем вчинено бездіяльність щодо недотримання встановленого законом 5-денного строку надання відповіді на запит позивача, а тому позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

Щодо повноти наданої відповідачем відповіді на запит позивача суд зазначає наступне.

Виходячи зі змісту питань наведених у запиті позивача, Головне управління повинно було здійснити прирівняння посади з якої був звільнений ОСОБА_1 за класифікаційними характеристиками, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем посади з посадою поліцейського.

Як зазначає відповідач та не спростовується позивачем, останній проходив службу в УБОЗ ГУМВС України в Одеській області, яке не входить до структури та не підпорядковується ГУНП в Одеській області, відповідно до чого Головне управління фактично не могло здійснити прирівняння посади саме за тими критеріями які просив позивач, оскільки в ГУНП в Одеській області відсутні документи необхідні для проведення аналітичної роботи з таких питань. Також відповідачем зазначено, що позивач проходив службу на посаді начальника сектору кримінальної розвідки в установах виконання покарань управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Одеській області, відповідно позивач проходив службу в спеціальному підрозділі по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, якого на теперішній час в структурі Національної поліції та відповідно і в ГУНП в Одеській області не існує, що підтверджується наступними правовими нормами.

Судом встановлено, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» від 30.06.1993 року в редакції від 11.10.2013 року передбачено:

«До державних органів, спеціально створених для боротьби організованою злочинністю, належать:

а) Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президенті України;

б) спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України;

в) спеціальні підрозділи по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України. »

В свою чергу ця ж саме стаття, але в редакції чинній на час розгляду даної справи, передбачає:

«До державних органів, спеціально створених для боротьби з організованою злочинністю, належать:

а) Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президенті України;

{Підпункт "6" пункту 2 статті 5 виключено на підставі Закону А1> 193- VIII від 12.02.2015}

в) спеціальні підрозділи по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України.))

Відповідно до норм чинного законодавства на теперішній час в системі Національної поліції України відсутній орган чи підрозділ, головною функцією якого є протидія організованій злочинності.

У зв`язку із вищезазначеним, як вбачається з відповіді від 29.11.2019р., Головне управління здійснило прирівняння посади ОСОБА_1 за загальними критеріями без врахування індивідуальних показників конкретного поліцейського, які можуть вплинути на конкретний вид грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби, тощо).

Крім того, відповідачем в межах наявної в нього інформації надано інформацію щодо складових грошового забезпечення, його розміру, яке отримує поліцейський (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, процентна надбавка за вислугою років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення «надбавки, доплати, підвищення» та розмір премії) за порівняльною посадою начальника сектору кримінальної розвідки в Установах виконання покарань управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Одеській області, станом на 25.11.2019 року та які види та розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення «надбавки, доплати, підвищення» та розмір премії) виплачувалися поліцейському за порівняльною посадою начальника сектору кримінальної розвідки в Установах виконання покарань управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Одеській області, починаючи з 01.01.2018 року. Види та розміри щомісячних додаткових види грошового забезпечення «надбавки, доплати, підвищення» та розмір премії надати по щомісячно.

Посилання позивача на те, що на офіційній сторінці Урядового порталу (https://www.kmu.gov.ua/news/mi) Національною поліцією України опублікуванно оголошення про те, що « 30липня 2018 року у відомстві буде оголошено про початок конкурсу на посади до підрозділів стратегічних розслідувань у Дніпропетровській та Одеській областях», не містить документального підтвердження факту наявності в штатному розписі ГУНП в Одеській області посади аналогічної з тією, з якої був звільнений позивач.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем надано позивачу публічну інформацію в межах своєї компетенції та в повній мірі, в зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Головного Управління Національної поліції України в Одеській області, яка полягає у ненадані інформації на запит та у безпідставній відмові у задоволені запиту на інформацію, що була запитана пенсіонером ОСОБА_1 у пунктах№1№2,№3 інформаційного запиту вх. № 972/зі від 25.11.2019р. та зобов`язання Головного Управління Національної поліції України в Одеській області надати публічну інформацію, що була запитана пенсіонером ОСОБА_1 у пунктах №1№2,№3 інформаційного запиту вх. № 972/зі від 25.11.2019р.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції України в Одеській області (65080, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 15-а, код ЄДРПОУ 40108740) щодо недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання Лазюку Сергію Станіславовичу інформації на запит вх.№. 972/зі від 25.11.2019р.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції України в Одеській області (65080, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 15-а, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції України в Одеській області (65080, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 15-а, код ЄДРПОУ 40108740) щодо недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 ) інформації на запит вх.№. 972/зі від 25.11.2019р.

В решті позову,- відмовити.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г.П. Самойлюк

.