open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Вліво
11.10.2021
Ухвала суду
05.10.2021
Ухвала суду
15.09.2021
Ухвала суду
14.09.2021
Ухвала суду
13.09.2021
Ухвала суду
16.08.2021
Судовий наказ
13.08.2021
Судовий наказ
02.08.2021
Ухвала суду
23.06.2021
Ухвала суду
03.06.2021
Постанова
21.05.2021
Ухвала суду
22.04.2021
Постанова
08.04.2021
Ухвала суду
18.03.2021
Ухвала суду
08.02.2021
Ухвала суду
08.02.2021
Ухвала суду
29.01.2021
Ухвала суду
24.12.2020
Рішення
25.11.2020
Ухвала суду
12.11.2020
Ухвала суду
12.11.2020
Ухвала суду
30.10.2020
Ухвала суду
06.10.2020
Ухвала суду
26.08.2020
Ухвала суду
26.08.2020
Ухвала суду
13.08.2020
Ухвала суду
14.07.2020
Постанова
10.07.2020
Ухвала суду
09.07.2020
Ухвала суду
06.07.2020
Ухвала суду
30.06.2020
Ухвала суду
09.06.2020
Ухвала суду
04.06.2020
Ухвала суду
27.04.2020
Ухвала суду
27.04.2020
Ухвала суду
16.03.2020
Судовий наказ
16.03.2020
Судовий наказ
24.02.2020
Постанова
26.12.2019
Ухвала суду
21.11.2019
Рішення
10.10.2019
Ухвала суду
07.10.2019
Ухвала суду
17.09.2019
Ухвала суду
30.08.2019
Ухвала суду
16.08.2019
Ухвала суду
09.08.2019
Ухвала суду
05.08.2019
Ухвала суду
02.08.2019
Ухвала суду
Вправо
6 Справа № 904/3307/19
Моніторити
Ухвала суду /11.10.2021/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /05.10.2021/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /15.09.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /14.09.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /13.09.2021/ Касаційний господарський суд Судовий наказ /16.08.2021/ Господарський суд Дніпропетровської області Судовий наказ /13.08.2021/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /02.08.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /23.06.2021/ Касаційний господарський суд Постанова /03.06.2021/ Центральний апеляційний господарський суд Ухвала суду /21.05.2021/ Центральний апеляційний господарський суд Постанова /22.04.2021/ Центральний апеляційний господарський суд Ухвала суду /08.04.2021/ Центральний апеляційний господарський суд Ухвала суду /18.03.2021/ Центральний апеляційний господарський суд Ухвала суду /08.02.2021/ Центральний апеляційний господарський суд Ухвала суду /08.02.2021/ Центральний апеляційний господарський суд Ухвала суду /29.01.2021/ Центральний апеляційний господарський суд Рішення /24.12.2020/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /25.11.2020/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /12.11.2020/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /12.11.2020/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /30.10.2020/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /06.10.2020/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /26.08.2020/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /26.08.2020/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /13.08.2020/ Господарський суд Дніпропетровської області Постанова /14.07.2020/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /10.07.2020/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /09.07.2020/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /06.07.2020/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /30.06.2020/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /09.06.2020/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /04.06.2020/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /27.04.2020/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /27.04.2020/ Касаційний господарський суд Судовий наказ /16.03.2020/ Господарський суд Дніпропетровської області Судовий наказ /16.03.2020/ Господарський суд Дніпропетровської області Постанова /24.02.2020/ Центральний апеляційний господарський суд Ухвала суду /26.12.2019/ Центральний апеляційний господарський суд Рішення /21.11.2019/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /10.10.2019/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /07.10.2019/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /17.09.2019/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /30.08.2019/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /16.08.2019/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /09.08.2019/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /05.08.2019/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /02.08.2019/ Господарський суд Дніпропетровської області
emblem
Справа № 904/3307/19
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /11.10.2021/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /05.10.2021/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /15.09.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /14.09.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /13.09.2021/ Касаційний господарський суд Судовий наказ /16.08.2021/ Господарський суд Дніпропетровської області Судовий наказ /13.08.2021/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /02.08.2021/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /23.06.2021/ Касаційний господарський суд Постанова /03.06.2021/ Центральний апеляційний господарський суд Ухвала суду /21.05.2021/ Центральний апеляційний господарський суд Постанова /22.04.2021/ Центральний апеляційний господарський суд Ухвала суду /08.04.2021/ Центральний апеляційний господарський суд Ухвала суду /18.03.2021/ Центральний апеляційний господарський суд Ухвала суду /08.02.2021/ Центральний апеляційний господарський суд Ухвала суду /08.02.2021/ Центральний апеляційний господарський суд Ухвала суду /29.01.2021/ Центральний апеляційний господарський суд Рішення /24.12.2020/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /25.11.2020/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /12.11.2020/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /12.11.2020/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /30.10.2020/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /06.10.2020/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /26.08.2020/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /26.08.2020/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /13.08.2020/ Господарський суд Дніпропетровської області Постанова /14.07.2020/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /10.07.2020/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /09.07.2020/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /06.07.2020/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /30.06.2020/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /09.06.2020/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /04.06.2020/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /27.04.2020/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /27.04.2020/ Касаційний господарський суд Судовий наказ /16.03.2020/ Господарський суд Дніпропетровської області Судовий наказ /16.03.2020/ Господарський суд Дніпропетровської області Постанова /24.02.2020/ Центральний апеляційний господарський суд Ухвала суду /26.12.2019/ Центральний апеляційний господарський суд Рішення /21.11.2019/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /10.10.2019/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /07.10.2019/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /17.09.2019/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /30.08.2019/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /16.08.2019/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /09.08.2019/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /05.08.2019/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /02.08.2019/ Господарський суд Дніпропетровської області

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2020 року м.Дніпро Справа № 904/3307/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецова В.О.,

суддів Коваль Л.А., Вечірка І.О.,

секретар судового засідання Мудрак О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2019 (повний текст рішення складено 02.12.2019, суддя Ліпинський О.В.) у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сервисторг", м. Дніпро

до відповідача-1 Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, м.Дніпро

відповідача-2 ОСОБА_1 , м.Дніпро

про визнання рішення недійсним та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервисторг" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, в якому просило суд: визнати наказ заступника директора департаменту - начальника управління з питань комунальної власності А.М. Турчак № 299 від 23.07.2019 про відмову у затвердження протоколу про результати електронного аукціону з продажу об`єкта малої приватизації - нежитлового приміщення № 15а за адресою: АДРЕСА_1 недійсним; визнати товариство з обмеженою відповідальністю "Сервисторг" переможцем електронного аукціону з продажу об`єкта малої приватизації - нежитлового приміщення № 15а за адресою: м. Дніпро, вул.Енергетиків, буд.8; зобов`язати Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради затвердити протокол про результати електронного аукціону з продажу об`єкта малої приватизації - нежитлового приміщення № 15а за адресою: АДРЕСА_1 , де переможцем аукціону є товариство з обмеженою відповідальністю "Сервисторг".

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що його визначено переможцем аукціону з продажу об`єкта малої приватизації - нежитлового приміщення № 15а за адресою: АДРЕСА_1 , однак, відповідач незаконно видав наказ №299 від 23.07.2019, яким безпідставно відмовив у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону щодо продажу зазначеного об`єкта малої приватизації.

На стадії підготовчого провадження позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог (фактично заява про доповнення предмету позову похідними вимогами), за змістом якої, крім раніше заявлених вимог, просив суд: визнати недійсним протокол аукціону №UA-PS-2019-06-08-000017-1, затверджений наказом органу приватизації від 30.07.2019 №314; визнати недійсним договір купівлі-продажу № 259/А від 02.08.2019, укладений між ОСОБА_1 та Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради.

Зазначені вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний протокол від 30.07.2019 та договір купівлі-продажу від 02.08.2019, вчинені внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного рішення від 23.07.2019 про відмову у визначенні позивача переможцем аукціону.

ІІ. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2019 у даній справі позов задоволено частково.

Визнано недійсним наказ заступника директора Департаменту по роботі з активами - начальника управління з питань комунальної власності Дніпровської міської ради Турчак А.М. №299 від 23.07.2019 про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону з продажу об`єкта малої приватизації - нежитлового приміщення №15а за адресою: м . Дніпро, вул. Енергетиків, буд. 8.

Зобов`язано Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради затвердити протокол про результати електронного аукціону з продажу об`єкта малої приватизації - нежитлового приміщення №15а за адресою: АДРЕСА_1 , яким переможцем аукціону визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Сервисторг".

Визнано недійсним протокол аукціону № UA-PS-2019-06-08-000017-1, затверджений наказом органу приватизації від 30.07.2019 № 314.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу № 259/А від 02.08.2019, укладений між ОСОБА_1 та Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради.

Стягнуто з Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сервисторг" 9 605,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання позову, 960,50 грн. витрат зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

В решті позову відмовлено.

ІІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи

3.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради, не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, 18.12.2019 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Скаржник вважає, що і зв`язку з неналежним дослідженням обставин справи не застосуванням ч.1 ст.14 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", якою встановлено форму подання інформації та документів для участі у приватизації, судом було невірно здійснено висновки про те, що надання позивачем разом із заявою про участь в електронному аукціоні витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Сервисторг" і є розкриттям інформації про кінцевих бенефіціарних власників.

Апелянт стверджує, що при ухваленні рішення не було повно та всебічно досліджено докази які були долучені до матеріалів справи, що призвело до невірного встановлення обставин, а саме не було прийнято до уваги відомості, які були наявні в протоколі про результаті аукціону № UA-PS-2019-06-08-000017-1, сформованого 23.07.2019 оператором електронного майданчика - ТОВ "Національна електронна біржа" відповідно до якого переможцем визнано відповідача-2 та протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2019-06-08-000017-1, сформованого 09.07.2019 оператором електронного майданчика - Українська універсальна біржа, відповідно до якого переможцем визнано позивача та платіжні доручення №44 та №45 від 08.07.2019.

Відповідно до вищевказаних протоколів, в яких містяться відомості про подання закритих цінових пропозицій учасників, зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Сервисторг" надало свою закриту цінову пропозицію у розмірі 12 414,14 грн., 08.07.2019 об 16 год. 12 хв.42 сек. Однак, відповідно до платіжних доручень №44 та №45, якими позивач здійснив оплату реєстраційного та гарантійного внеску зазначено, що дані платежі були проведені 08.07.2019 об 16 год. 33 хв. 00 сек, що, на думку скаржника, фактично є грубим порушенням допуску до участі в електронному аукціоні позивача.

Заявник апеляційної скарги вважає, що господарський суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яку не було залучено до участі у справі.

Позовні вимоги про затвердження протоколу електронних торгів та зобов`язання укласти договір купівлі-продажу за результатами електронних торгів з продажу об`єкту малої приватизації належать виключно до повноважень органів приватизації, а тому господарський суд у своїй діяльності не може підміняти вказані органи та виконувати їх повноваження.

Скаржник зазначає, що визнаючи недійсним договір купівлі-продажу №259/А від 02.08.2019, судом було порушено норми матеріального права в частині позбавлення права власності відповідача-2, що суперечить Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Цивільному кодексу України.

3.2 Доводи інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Позивач погоджується з висновком суду першої інстанції, що допущена позивачем помилка у вигляді подання письмової інформації стосовно лише одного засновника, за умови розкриття інформації про обох кінцевих бенефіціарних власників товариства шляхом подання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є формальною (несуттєвою), яка не впливає на зміст фактично поданої інформації, а отже, не може бути підставою для прийняття рішення про відмову в затвердженні протоколу.

Позивач звертає увагу, що апелянт ні в заявах по суті справи, ні в судових засіданнях не посилався на ту обставину, що позивачем порушено порядок подачі документів для участі в електронному аукціоні та закритої цінової пропозиції.

Позивач зазначає, що ним були подані всі документи, необхідність подачі яких встановлена ч.7 ст.14 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", позивач відповідає вимогам ст.8 цього Закону, подані документи не містять неправдивих відомостей про позивача.

У відповіді на відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу задовольнити у повному обсязі.

ОСОБА_1 вважає, що посилання позивача на абз.2 п.9 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" є невірним так як дана норма передбачає вимоги щодо вичерпного переліку відомостей, які подаються та містяться в Єдиному державному реєстрів та жодним чином не може регулювати імперативний обов`язок потенційних покупців юридичних осіб, якій встановлено ст.14 Закону, щодо подання вичерпного переліку документів та інформації для участі у приватизації.

Судом при ухваленні рішення було порушено норми процесуального права та не застосовано ч.7 ст.14 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", що призвело до невірного вирішення справи.

ІV. Апеляційне провадження

4.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2019 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Вечірко І.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, призначено справу до розгляду на 30.01.2020.

30.01.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 24.02.2020.

24.02.2020 у судове засідання з`явилися учасники справи, які надали відповідні пояснення.

24.02.2020 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

4.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами

06.06.2019 на сайті Дніпровської міської ради було розміщено інформаційне оголошення про продаж на електронному аукціоні об`єкта малої приватизації - нежитлового приміщення № 15 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 25.8 кв.м. на першому поверсі житлового будинку.

08.07.2019 ТОВ "Сервистрог" подало заяву на участь у приватизації об`єкта малої приватизації з відповідними документами, передбаченими Законом України "Про приватизацію державного та комунального майна".

09.07.2019 відбувся електронний аукціон з продажу об`єкта малої приватизації, за результатами якого оператором електронного майданчику - Українська універсальна біржа 09.07.2019 сформовано протокол про результати електронного аукціону № UA-PS-2019-06-08-000017-1, відповідно до якого переможцем аукціону визнано ТОВ "Сервистрог".

Наказом № 299 від 23.07.2019 Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради відмовив у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2019-06-08-000017-1, сформованого 09.07.2019 по лоту: нежитлове приміщення № 15а за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 25, 8 кв.м., на першому поверсі житлового будинку. Причиною відмови зазначено ненадання учасником, який надав найвищу пропозицію повного обсягу документів, передбачених ч.7 ст.14 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

23.07.2019 на підставі пункту 67 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432, оператор електронного майданчику - Українська універсальна біржа сформував протокол про результати електронного аукціону № UA-PS-2019-06-08-000017-1, відповідно до якого переможцем електронного аукціону визнано учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією - ОСОБА_1 .

30.07.2019 Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради затверджено протокол про результати електронного аукціону № UA-PS-2019-06-08-000017-1 від 23.07.2019 року.

В подальшому, 02.08.2019 між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу спірного об`єкта приватизації за № 259/А.

Мотивуючи свою вимогу про визнання наказу відповідача-1 № 299 від 23.07.2019 недійсним, позивач стверджує, що зі змісту вказаного документа неможливо дійти однозначного висновку про підстави, з яких прийнята така відмова. При цьому, оскільки наказ про відмову в затвердженні протоколу про результати аукціону винесено з порушенням норм діючого законодавства, позивач вважає, що усі послідуючі дії стосовно спірного об`єкта приватизації, як то підписання протоколу про визначення переможцем аукціону відповідача-2 та укладення із ним договору купівлі-продажу об`єкта приватизації, мають бути визнані судом недійсними.

4.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі

Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані заперечення, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, перевіривши встановлені на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна регулюються нормами Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Пунктом 22 статті 1 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» визначено, що приватизація державного або комунального майна - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.

Відповідно до частини другої статті 2 цього Закону приватизація здійснюється на основі таких принципів: законності; відкритості та прозорості; рівності та змагальності; державного регулювання та контролю; продажу об`єктів приватизації з урахуванням особливостей таких об`єктів; захисту економічної конкуренції; створення сприятливих умов для залучення інвестицій; повного, своєчасного та достовірного інформування про об`єкти приватизації та порядок їх приватизації; забезпечення конкурентних умов приватизації.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" об`єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Механізм проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації (далі - об`єкт приватизації) з використанням електронної торгової системи, визначення переможця за результатами електронного аукціону, розміру та порядку внесення плати за участь в електронному аукціоні, а також визначення додаткових умов продажу відповідно до положень Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» визначений положеннями Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 432.

За своїм призначенням у відповідності до статті 37 цього Порядку електронний аукціон є процедурою визначення переможця електронного аукціону, в ході якої учасники мають можливість поетапного збільшення своїх цінових пропозицій протягом трьох раундів, що проводяться за однаковими правилами, визначеними цим Порядком.

Особа, яка має намір взяти участь в електронному аукціоні, через свій особистий кабінет подає відповідну заяву на участь в електронному аукціоні шляхом заповнення електронної форми і завантаження електронних копій документів. Заява на участь в електронному аукціоні повинна містити закриту цінову пропозицію та подається протягом всього часу з моменту опублікування відповідного інформаційного повідомлення в електронній торговій системі до закінчення кінцевого строку прийняття заяв на участь в електронному аукціоні/закритих цінових пропозицій (стаття 44 Порядку).

Переможець електронного аукціону, як встановлено в пункті 63 цього Порядку, визначається шляхом автоматичної оцінки електронною торговою системою цінових пропозицій учасників після завершення останнього раунду електронного аукціону та формування протоколу про результати електронного аукціону.

Після цього згідно до пункту 1 статті 64 Порядку переможець електронного аукціону: підписує протокол про результати електронного аукціону та надає його оператору електронного майданчика, через якого ним подано цінову пропозицію, протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування електронною торговою системою.

За правилами статті 66 Порядку переможцем електронного аукціону вважається учасник, що подав найвищу цінову пропозицію за лот, у разі, коли ним зроблений щонайменше один крок аукціону, а у випадках, передбачених пунктом 67 цього Порядку, учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією за умови, що ним зроблений щонайменше один крок аукціону, а у разі однакових цінових пропозицій - учасник, що подав її раніше, за умови відсутності належним чином оформленого листа (звернення) від такого учасника про відмову від очікування та відсутності факту натискання ним відповідної кнопки про відмову від очікування в особистому кабінеті.

З матеріалів справи встановлено, що переможцем електронного аукціону від 9 липня 2019 року - товариством з обмеженою відповідальністю «Сервисторг» підписано протокол про його результати № UA-PS-2019-06-08-000017-1, який надано оператору електронного майданчика - Українській універсальній біржі.

Частиною 10 статті 14 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що після закінчення електронного аукціону організатор аукціону з продажу об`єкта малої приватизації здійснює перевірку заяви на участь у приватизації об`єкта малої приватизації разом із доданими до неї документами та інформацією переможця аукціону та у разі невідповідності доданих до заяви документів приймає рішення відповідно до частини дев`ятої цієї статті.

Орган приватизації з продажу об`єкта малої приватизації не затверджує протокол електронних торгів, не укладає договір купівлі-продажу за результатами продажу на аукціоні чи застосування процедури викупу із потенційним покупцем, який: не відповідає вимогам статті 8 цього Закону; не подав документи або відомості, обов`язкове подання яких передбачено цим Законом; подав неправдиві відомості про (частина 9 статті 14 Закону).

Положеннями статті 67 Порядку передбачено, що у разі коли переможець електронного аукціону не відповідає вимогам статті 8 Закону, або в інших випадках, передбачених частиною дев`ятою статті 14 Закону, орган приватизації завантажує рішення про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону або про відмову від укладення договору купівлі-продажу в електронній торговій системі.

Частиною 7 статті 14 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначений вичерпний перелік документів, які додаються до заяви на участь у приватизації об`єкта малої приватизації, зокрема інформація про кінцевого бенефіціарного власника. Якщо особа не має кінцевого бенефіціарного власника, зазначається інформація про відсутність кінцевого бенефіціарного власника і про причину його відсутності.

Колегія суддів апеляційного суду визнає правильним висновок суду першої інстанції щодо неправомірності визнання Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради факту ненадання товариством з обмеженою відповідальності «Сервисторг» інформації стосовно другого кінцевого бенефіціарного власника ( ОСОБА_2 ), чим були порушені вимоги частини сьомої статті 14 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Рішення органу приватизації про відмову у затвердженні протоколу електронних торгів або про відмову від укладення договору купівлі-продажу має містити вичерпний перелік підстав для прийняття такого рішення і ухвалюється після закінчення електронного аукціону на підставі перевірки органом приватизації заяви на участь у приватизації об`єкта малої приватизації і доданих до неї документів та інформації переможця аукціону (абзац 3 частини 9 статті 14 Закону).

Господарський суд першої інстанції обґрунтовано констатував, що у спірному наказі №299 від 23.07.2019 допущено порушення вказаної норми Закону, оскільки не зазначено яким конкретним вимогам наведеної норми не відповідають такі документи.

Положеннями Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та Порядку № 432 не визначено форму, за якою надається інформація щодо кінцевого бенефіціарного власника покупця об`єкту приватизації, та обсяг відомостей про них.

У статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» вказано, що термін «кінцевий бенефіціарний власник (контролер)» вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Відповідно до підпункту 20 пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму зброї масового знищення" кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, на утримання або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюються, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною частиною, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов`язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.

Інформація про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) наявна в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

При державній реєстрації юридичної особи подається заява за формою 1, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 18.11.2016 № 3268/5. У такій заяві відображаються дані про бенефіціара: прізвище, ім`я, по батькові (при наявності); дата народження; паспортні дані; країна громадянства; місце проживання; відсоток частки в статному капіталі юридичної особи або відсоток права голосу в юридичній особі.

Згідно із абзацом 2 пункту 9 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", у разі якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, які є бенефіціарними власниками юридичної особи, інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи не подається.

Позивачем подана письмова інформація стосовно лише одного засновника, а інформація стосовного другого кінцевого бенефіціара - фізичну особу ОСОБА_2 міститься в представленому витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про належне розкриття інформації щодо кінцевих бенефіціарів юридичної особи, відсутній факт її приховування, а допущена неточність є несуттєвою, яка не впливає на зміст фактично поданої інформації, а отже, не може бути підставою для прийняття рішення про відмову в затвердженні протоколу.

У відповідності до абзацу 2 частини дев`ятої статті 14 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» не можуть бути підставою для прийняття рішення про відмову в затвердженні протоколу електронних торгів та подальшому укладенні договору купівлі-продажу формальні (несуттєві) помилки в оформленні заяви на участь у приватизації об`єкта малої приватизації або в документах та інформації, що подаються разом із такою заявою, які не впливають на зміст заяви або документів та інформації, зокрема технічні помилки та описки.

Таким чином, наведені відповідачем - Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради аргументи щодо не розкриття позивачем інформації про кінцевих бенефіціарних власників, колегія суддів апеляційної інстанції визнає необґрунтованими.

Зважаючи на те, що наказ заступника директора Департаменту по роботі з активами - начальника управління з питань комунальної власності Дніпровської міської ради Турчак А.М. №299 від 23.07.2019 про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону з продажу об`єкта малої приватизації - нежитлового приміщення № 15а за адресою: АДРЕСА_1 визнано таким, що не відповідає вимогам закону, сформований за результатами електронного аукціону від 09.07.2019 протокол № UA-PS-2019-06-08-000017-1, відповідно до якого переможцем аукціону в установленому порядку визнано ТОВ "Сервистрог", є дійсним.

Господарський суд першої інстанції у своєму рішенні зобов`язав Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради затвердити протокол про результати електронного аукціону з продажу об`єкта малої приватизації - спірного нежитлового приміщення, згідно якого переможцем аукціону визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Сервисторг".

В апеляційній скарзі заявник стверджує, що позовні вимоги про затвердження протоколу електронних торгів та зобов`язання укласти договір купівлі-продажу за результатами електронних торгів з продажу об`єкту малої приватизації належить виключно до повноважень органів приватизації, а тому господарський суд у своїй діяльності не може підміняти вказані органи та виконувати їх повноваження.

Зазначені аргументи колегія суддів апеляційної інстанції не бере до уваги.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Наведене свідчать про те, що порушення вимог частини 7 статті 14 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна - ненадання ТОВ «Сервисторг» інформації стосовно другого кінцевого бенефіціара, як підстава відмови Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2019-06-08-000017-1 сформованого 09.07.2019, господарським судом першої інстанції визнано незаконним. Інші підстави для прийняття рішення про відмову в затвердженні відповідного протоколу за таких обставин відсутні.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно зобов`язав відповідача - Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради прийняти рішення на користь позивача - «ТОВ «Сервисторг», оскільки для його прийняття виконані всі умови, визначені законом. У даному випадку прийняття такого рішення не передбачає права відповідача діяти на власний розсуд.

Відтак суд першої інстанції, задовольнивши вимоги щодо зобов`язання органу приватизації затвердити протокол про результати електронного аукціону та завантажити його в систему «Прозорро. Продажі», дотримався вимог закону.

Крім того, за змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до п.п.41, 52 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов`язкових елементів поняття "верховенство права" є "заборона свавілля", який означає, що хоча дискреційні повноваження є необхідними для здійснення всього діапазону владних функцій у сучасних складних суспільствах, ці повноваження не мають здійснювались у свавільний спосіб. Їх здійснення у такий спосіб уможливлює ухвалення суттєво несправедливих, необґрунтованих, нерозумних чи деспотичних рішень, що є несумісним із поняттям верховенства права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 09.01.2013 р. у справі "Волков проти України" зазначено, що в країнах повинен діяти принцип правової визначеності, який зобов`язує держави та їх органи здійснювати реалізацію прав та їх захист шляхом прийняття законодавства з чітким правовим визначенням спірних правовідносин та гарантує громадянам очікувати від держав та їх органів своєчасних та вичерпних дій відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з усталеною прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини основу принципу правової визначеності утворює ідея передбачуваності (очікуваності) суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає існуючим в суспільстві нормативним приписам.

Невчинення відповідачем дій щодо затвердження протоколу електронних торгів №UA-PS-2019-06-08-000017-1 від 09.07.2019 та завантаження його в систему "Прозоро.Продажі" у визначений статтею 68 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" строк, з огляду на наведену вище практику ЄСПЛ, є порушенням принципу правової визначеності, передбачуваності (очікуваності) суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає існуючим в суспільстві нормативним приписам.

У зв`язку з відмовою Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2019-06-08-000017-1, сформованого 09.07.2019 по лоту: нежитлове приміщення № 15а за адресою: м . Дніпро, вул.Енергетиків, буд.8, загальною площею 25, 8 кв.м., на першому поверсі житлового будинку, оператор електронного майданчику - Українська універсальна біржа сформував протокол про результати електронного аукціону №UA-PS-2019-06-08-000017-1, відповідно до якого переможцем електронного аукціону визнано учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією - ОСОБА_1

30.07.2019 Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради затверджено протокол про результати електронного аукціону № UA-PS-2019-06-08-000017-1 від 23.07.2019.

В подальшому, 02.08.2019 між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу спірного об`єкта приватизації за № 259/А.

Обґрунтовуючи прийняте рішення в частині визнання недійсними протоколу аукціону № UA-PS-2019-06-08-000017-1, затверджений наказом органу приватизації від 30.07.2019 №314, та договору купівлі-продажу № 259/А від 02.08.2019, укладений між ОСОБА_1 та Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради, суд першої інстанції послався на те, що вони є похідними від задоволеної судом вимоги про визнання недійсним наказу Департаменту по роботі з активами № 299 від 23.07.2019.

Відповідно до статті 67 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу договір купівлі-продажу об`єкта приватизації за результатами проведення електронного аукціону у разі коли переможець електронного аукціону не відповідає вимогам статті 8 Закону, або в інших випадках, передбачених частиною дев`ятою статті 14 Закону, орган приватизації завантажує рішення про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону або про відмову від укладення договору купівлі-продажу в електронній торговій системі. Якщо переможець електронного аукціону відмовився від підписання протоколу про результати електронного аукціону або договору купівлі-продажу чи не підписав такий протокол або договір у встановлені строки, орган приватизації складає та завантажує відповідний акт в електронну торгову систему.

У такому випадку в електронній торговій системі автоматично формується новий протокол про результати електронного аукціону з визначенням переможцем електронного аукціону учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією, а у разі однакових цінових пропозицій - учасника, що подав її раніше, за умови, що ним зроблений щонайменше один крок аукціону, та у разі відсутності належним чином оформленого листа (звернення) від такого учасника щодо повернення йому гарантійного внеску та відсутності факту натискання ним відповідної кнопки про відмову від очікування в особистому кабінеті.

Частина 1 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" передбачає, що під час приватизації об`єкта державної або комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупу між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу. Укладення та внесення змін до договорів купівлі-продажу здійснюються відповідно до вимог законодавства.

Договір купівлі-продажу об`єкта приватизації за результатами проведення електронного аукціону укладається між органом приватизації та переможцем електронного аукціону протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону та опубліковується органом приватизації в електронній торговій системі через особистий кабінет протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем його укладення. Вказаний строк закінчується о 18 годині останнього дня строку, встановленого для опублікування договору. Даний обов`язок виникає в органа приватизації виключно за умови відсутності рішення про відміну (скасування) електронного аукціону (стаття 70 Порядку).

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що жодних чинних типових договорів купівлі-продажу об`єктів малої приватизації чи методичних рекомендацій щодо їх розробки, затверджених на рівні підзаконних нормативних актів, не існує. Договори укладаються відповідно до вимог Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав, встановлених частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України.

За приписами частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5,6 ст.203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.2 ст.20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом та іншими способами, передбаченими законом.

Згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Так, відповідно до ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Враховуючи визнання рішенням господарського суду недійсним затвердженого 30 липня 2019 року наказом № 314 Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2019-06-08-000017-1 від 23 липня 2019 року, апеляційний суд визнає правильним висновок суду першої інстанції про те, що у органа приватизації не виникло обов`язку щодо укладення такого договору, який за таких підстав є недійсним.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про незалучення до участі у справі товариства з обмеженою відповідальністю "Національна електронна біржа" та Дніпровську міську раду.

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні органи приватизації - Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, органи приватизації територіальних громад (п.20 ч.1 ст.1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна").

Суб`єктами приватизації є місцеві ради, органи приватизації територіальних громад (ч.1 ст.6 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна").

Рішенням Дніпровської міської ради від 24.10.2018 №50/36 затверджено Положення про департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради.

У п.1.6 наведеного Положення визначено, що Департамент є органом приватизації Дніпровської міської ради.

У даному випадку оскаржуються дії Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради.

Наведене спростовує твердження апелянта про необхідність залучення до участі у справі Дніпровську міську раду.

Стосовно твердження скаржника про порушення судом прав, інтересів та (або) обов`язків товариства з обмеженою відповідальністю "Національна електронна біржа", колегія суддів враховує, що заявником не вказано та не доведено, про які саме права, інтереси та (або) обов`язки вказаної юридичної особи прийнято оскаржуване рішення.

Крім того, товариство з обмеженою відповідальністю "Національна електронна біржа" не оскаржувало в установленому порядку рішення господарського суду від 21.11.2019 у даній справі.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на предмет спору у цій справі (незаконність дій Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради). У даному випадку не вирішується питання про законність (незаконність) дій товариства з обмеженою відповідальністю "Національна електронна біржа", а тому відсутні підстави для залучення для участі у справі зазначену юридичну особу.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі.

Ухвалою господарського суду від 30.08.2019 у даній справі заяву про забезпечення позову задоволено. Заборонено ОСОБА_1 відчужувати чи в будь-який інший спосіб передавати у власність третім особам об`єкт малої приватизації нежитлове приміщення № 15а за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 25,8 кв.м.

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи (ч.7 ст.145 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ч.ч. 9,10 ст.145 Господарського процесуального кодексу України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

При ухваленні рішення суд вирішує такі питання чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. (п.6 ч.1 ст.237 Господарського процесуального кодексу України).

Під час ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції не вирішено питання про скасування заходів забезпечення позову, а тому апеляційний господарський суд вважає можливим за власною ініціативою вирішити питання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою від 30.08.2019.

4.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права під час ухвалення рішення в оскаржуваній частині судом апеляційної інстанції не встановлено. В зв`язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції має бути залишене без змін.

4.5 Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційної скарги Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради відмовити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2019 у справі №904/3307/19 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2019 у справі №904/3307/19.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Постанова складена у повному обсязі 10.03.2020.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді Л.А.Коваль

І.О.Вечірко

Джерело: ЄДРСР 88104121
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку